Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Наука и техника » Історія логіки

Реферат Історія логіки

Категория: Наука и техника

Введення

Логіка - Одна з найдавніших наук. Точно встановити, хто, коли і де вперше звернувся до тих аспектів мислення, які складають предмет логіки, в даний час не представляється можливим. Окремі витоки логічного вчення можна виявити ще в Індії, в кінці II тисячоліття до н. е.. Однак якщо говорити про виникнення логіки як науки, тобто про більш менш систематизованої сукупності знань, то справедливим буде вважати батьківщиною логіки велику цивілізацію Стародавньої Греції. Саме тут в V-IV століттях до н. е.. в період бурхливого розвитку демократії і пов'язаного з ним небувалого пожвавлення суспільно-політичного життя працями Демокріта, Сократа і Платона були закладені основи цієї науки. Родоначальником же, В«батькомВ» логіки, по праву вважається найбільший мислитель старовини, учень Платона - Арістотель (384-322 рр.. до н. е..). Саме він у своїх працях, об'єднаних загальною назвою В«ОрганонВ» (Знаряддя пізнання), вперше докладно проаналізував і описав основні логічні форми і правила міркувань, а саме: форми висновків з так званих категоричних суджень - категоричний силогізм (В«Перша аналіті В¬ ка В»), сформулював основні принципи наукових доказів В¬ нізацією (В« Друга аналітика В»), дав аналіз сенсу деяких видів висловлювань (В« Про тлумачення В»), намітив основ В¬ ні підходи до розробки вчення про поняття (В«КатегоріїВ»). Серйозну увагу Арістотель приділяв також викриттю різного роду логічних помилок і софістичних прийомів в суперечках (В«Про софістичні спростування В»).

Метою даної роботи є вивчення основних етапів історії логіки. Завданнями роботи є:

- вивчення виникнення і етапів розвитку традиційної логіки,

- вивчення історії створення символічної і діалектичної логіки.

1. Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки

Логіка має довгу і багату історію, нерозривно пов'язану з історією розвитку суспільства в цілому.

Виникненню логіки як теорії передувала йде в глиб тисячоліть практика мислення. З розвитком трудової, матеріально-виробничої діяльності людей йшло поступове вдосконалення та розвиток їх розумових здібностей, перш всього здібності до абстракції і умовиводу. А це рано чи пізно, але неминуче повинно було привести до того, що об'єктом дослідження стало саме мислення з його формами і законами.

Історія свідчить, що окремі логічні проблеми виникають перед уявним поглядом людини вже понад 2, 5 тис. років тому - спочатку в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї. Потім вони отримують більш повну розробку в Стародавній Греції і Римі. Лише поступово складається більш чи менш струнка система логічних знань, оформляється самостійна наука.

Які причини виникнення логіки? Основними є дві. Одна з них - зародження і первісний розвиток наук, насамперед математики. Цей процес відноситься до VI в. до н. е.. і отримує найбільш повний розвиток у Стародавній Греції. Народжуючись в боротьбі з міфологією і релігією, наука грунтувалася на теоретичному мисленні, передбачає умовиводу і доказу. Звідси - необхідність дослідження природи самого мислення як засоби пізнання.

Логіка і виникла, насамперед, як спроба виявити і обгрунтувати ті вимоги, яким має задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності.

Інша, мабуть, ще більш важлива причина, що особливо корисно знати юристам, - це розвиток ораторського мистецтва, в тому числі судового, яке розцвіло в умовах давньогрецької демократії. Найвеличніший римський оратор і вчений Цицерон (106-43 рр.. До н. Е..), Говорячи про могутність оратора, володаря В«божественного дару В»- красномовства, підкреслював:В« Він може безпечно перебувати навіть серед озброєних ворогів, огороджений не стільки своїм жезлом, скільки своїм званням оратора; він може своїм словом викликати обурення співгромадян і скинути кару на винного у злочині і обмані, а безневинного силою свого обдарування врятувати від суду та покарання; він здатний спонукати боязкий і нерішучий народ до подвигу, здатний вивести його з омани, здатний запалити проти негідників і угамувати ро В¬ піт проти достойних мужів; він уміє, нарешті, одним своїм словом і схвилювати і заспокоїти будь людські пристрасті, коли цього вимагають обставини справи В».

Крім політичних і урочистих промов розвитку красномовства особливо сприяли безліч, різноманітність і значущість суддівських справ. У добре підготовлених судових промовах виявлялася величезна, приголомшлива уми слухачів сила переконання і в той же. час велика примусова сила. Вона буквально змушувала їх схилятися до того чи іншого думку, робити ті чи інші висновки.

Логіка і виникла теж як спроба розкрити В«таємницюВ» цієї примусової сили промов, зрозуміти, в чому ж саме полягає її джерело, на чому вона грунтується, і, нарешті, показати, якими властивостями повинна володіти мова, щоб переконувати слухачів і разом з тим змушувати їх з чимось погоджуватися або не погоджуватися, визнавати щось істинним або хибним.

За словами Цицерона, Греція В«воістину палала пристрастю до красномовства і довгий час їм славилася ... В». Не випадково, що саме Стародавня Греція стала батьківщиною логіки як науки. Природно також, що сам термін В«логікаВ» - старогрецького походження.

Засновником логіки - або, як іноді кажуть, В«батьком логікиВ» - прийнято вважати найбільшого старогрецького філософа і ученого-енциклопедиста Арістотеля (384-322 рр.. до н. е.. Слід, однак, враховувати, що перша досить розгорнуте і систематичний виклад логічних проблем фактично дав більш ранній давньогрецький філософ і натураліст Демокріт (460 - приблизно 370 р. до н. е..). Серед його численних праць був і обширний трактат в трьох книгах В«Про логічне, або Про канонах В»(від грец. kanon - припис, правило). Тут не тільки були розкриті сутність пізнання, його основні форми та критерії істини, але і показана величезна роль логічних міркувань в пізнанні, дана класифікація суджень, піддані рішучій критиці деякі види вивідного знання і зроблена спроба розробити індуктивну логіку - логіку досвідченого знання.

До жаль, цей трактат Демокріта, як і всі інші, до нас не дійшов. Однак він був широко використаний Арістотелем в його розробці грандіозної системи логіки. А від неї безпосередньо веде початок сучасна логіка.

Аристотелю належить ряд трактатів по логіці, об'єднаних пізніше під назвою В«ОрганонВ» від грец. organon - знаряддя, інструмент).

B фокусі всіх його логічних роздумів - теорія вивідного знання - дедуктивних умовиводів і докази. Вона розроблена з такою глибиною і ретельністю, що пройшла крізь товщу століть і в основному зберегла своє значення до наших днів Арістотель дав також класифікацію категорій - найбільш загальних понять і близьку до демокрітовской класифікацію суджень, сформулював три фундаментальні закони мислення - закон тотожності, закон суперечності і закон виключеного тре В¬ тьего. Логічне вчення Арістотеля чудово тим, що в заро В¬ дише воно містить, по суті, всі пізніші розділи, на В¬ правління і типи логіки - індуктивної, символічної, діа В¬ лектіческой. Правда, сам Арістотель називав створену ним науку не логікою, а перш за все аналітикою, хоча і вживав термін В«логічнеВ». Сам же термін В«логікаВ» увійшов у науковий обіг дещо пізніше, в III в. до н. е.. Причому відповідно до двуеді В¬ вим глуздом давньогрецького слова В«logosВ» (і В«словоВ», і В«думкаВ») він об'єднав і мистецтво мислити - діалектику, і мистецтво рас В¬ суждать - риторику. Лише з прогресом наукових знань цим терміном стала позначатися власне логічна проблематика, а діалектика і риторика виділилися в самостійні галузі знання.

Будучи гігантським узагальненням попередньої практики мислення, логіка Аристотеля зробила потужний вплив на її подальший розвиток, і перш за все на наукове пізнання. Так, під сильним враженням від цієї науки написані знамениті В«НачалаВ» Евкліда (близько 323-283 рр.. До н....


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок