Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Музыка » Синтез професійно-педагогічної та музично-виконавської майстерності в діяльності вчителя музики

Реферат Синтез професійно-педагогічної та музично-виконавської майстерності в діяльності вчителя музики

В законі України "Про освіту" та в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошується, що одним із пріоритетних напрямків реформування освіти є виховання всебічно розвиненої, творчої особистості, становлення її творчого потенціалу, розвиток національного свідомості та духовного багатства молодого покоління. Досягненню цих завдань буде сприятиме переорієнтація творчих нахилів, здібностей, умінь і навичок. Сучасна школа повинна забезпечити освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей, щоб сприяти перш вихованню загальнолюдських цінностей особистості (Доброти, милосердя, толерантності і т. п.), стимулювання її внутрішніх сил і саморозвитку та самовиховання, формування яскравої, самобутньої індивідуальності, як зазначає А. В. Сухомлинська [5, 137].

Спрямованість на особистісно орієнтований підхід до освіти зумовлює потребу в використанні універсальних можливостей мистецтва в процесах формування творчої особистості з глибоким духовно цілісним світом та високими моральними якостями людини зі сфери культури, здатної до співчуття, співпереживання. Тому є гостра потреба в високопрофесійній підготовці та діяльності вчителів музики, готових до самостійного творчого пошуку, організації художньо-естетичного процесу в загальноосвітніх та педагогічних навчальних закладах на принципово нових засадах. Адже, як сказав Вільям Артур Уорд: "Посередній учитель викладає, хороший вчитель пояснює, видатний учитель показує, великий учитель надихає.

Одним з важливих питань, яке потребує першочергового вирішення, є розвиток творчої активності вчителів музики як виявлення прагнення до постійного самовдосконалення, пошуку нових самостійних педагогічних рішень та здатності до праці в нестандартних ситуаціях. Під час нашого дослідження ми враховували наукові доробки, що висвітлюють проблеми творчої активності (Ю. К. Бабанський, В. А. Кан-Калик, С. О. Сисоєва, Н. Д. Нікандров та інші), музично-психологічний аспект педагогічної діяльності (А. Г. Костюк, Б. М. Теплов, Т. Ф. Цігульська, С. І. Науменко та інші), теоретико-методичні аспекти (Г. М. Падалка, О. Я. Ростовський, О. П. Рудницька, А. І. Ковальов та інші).

Аналіз стану музично-педагогічної практики вчителів музики, опрацювання наукових і творчих джерел дозволили виявити суперечність між соціальною потребою у творчій активності вчителів музики та недостатнім рівнем їх професійної підготовки і готовності до різних видів музичної та музично-педагогічної творчості в післядипломний період навчання. Актуальність і важливість цієї проблеми, її суспільно-педагогічне значення зумовлюють необхідність наукового обгрунтування сутності поняття "Творча активність вчителів музики", визначення її специфіки, оскільки ця діяльність впливає на розвиток механізму творчості педагогів, досягнення успішного високоякісного результату музичної та музично-педагогічної творчості.

Аналіз і узагальнення наукової літератури дозволили встановити, що методологія та визначення поняття творчої активності вчителя музики грунтується на філософських концепціях творчості, висновках психолого-педагогічної науки, що розкривають загальні закономірності творчого феномена, а також враховує специфіку музично-педагогічної діяльності, пов'язаної з музично-образним компонентом. Можна виділити поняття "творчість" і "Активність" як два визначення діяльності, підкреслити їх взаємозв'язку і визначити такі ознаки творчої діяльності: оригінальність, прогресивність характеру творчого продукту, цінність створеного нового матеріалу, новизну як для суспільства, так і для окремої особистості.

Творча активність особистості вважається відмінною рисою свідомості людини, однією з її головних функцій. У понятті "творча активність" розкривається більш високий якісний рівень, зміст і сутнісна якість діяльності як розвивального процесу, здійснюваного на вищому рівні активності людини. Тому у творчій активності можна виділити діяльно-практичну сутність суб'єкта діяльності, в результаті якої створюються нові оригінальні цінності.

В педагогічній науці творча активність учителя трактується як складова педагогічної творчості, педагогічної майстерності, умова особистісного та професійного самозростання вчителя, рушійна сила впровадження нових педагогічних технологій, поширення творчого досвіду, важлива професійна риса та якість творчої особистості фахівця. У понятті "Творча активність" виявляється також вчительське ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягти поставленої мети в межах заданого часу. У спеціальній музичній психолого-педагогічній літературі поняття творчої активності вивчається в контексті особливостей музичної творчості, в якому виявляється специфіка музично-педагогічної діяльності, зокрема, художньо-образний компонент її структури. Музично-педагогічну діяльність дослідники розглядають як творчу і наголошують духовний зміст і естетичну спрямованість, що пов'язані з духовним потенціалом мистецтва [3, 4, 7].

При цьому перевага надається емоційному фактору, без свідомості, інтуїції, але не виключається роль інтелекту у творчому процесі. Розкриття проблеми розвитку творчої активності майбутніх учителів відбувається в процесі виконавської діяльності, підготовки до інтерпретації, композиції, створення. Означене поняття є інтегральним специфічним компонентом структури творчої активності вчителів музики, в яку входять не тільки спеціальні музичні здібності, але і в-психологічні властивості людини, які мають спільні корені з механізмом творчості. Разом з цим музичність вважають необхідної професійною майстерністю вчителя музики, яскраво розкриває його музичну сутність, потребу у музичному самовираженні, сформованість естетичного смаку і яка водночас забезпечує художньо-образний компонент музично-педагогічної діяльності (слухання, виконання та створення музики); як здатність особистості, що забезпечує успішність, якість і продуктивність виконання різних видів музичної діяльності (слухання, виконання, створення) і виявляється в художньо-творчому прочитанні та переживанні музики, впливаючи на інтелектуальний, естетичне і моральне розвиток [6, 180].

Серед структурних компонентів музичності визначено: музичний слух (Мелодійний, гармонійний, ритмічний), творча уява, емоційність, почуття цілого, тип музичного сприйняття, слухова-рухова координація, творча уява, звукообразність музичного мислення, якість ритмічного слуху. Таким чином, музикальність є характерною особливістю творчої активності вчителя музики, його музичною сутністю, пов'язаною зі специфікою музично-педагогічної діяльності, природою музичного мистецтва, яка виявляється індивідуально. Необхідно зауважити, що, не зважаючи на увагу високий результат у розвитку техніки виконання музичних творів на уроках музики, вчителі не вміють підібрати відповідний акомпанемент, створити мелодію тощо. Тому на відділенні "Музичне виховання "Луцького педагогічного коледжу дуже велику увагу приділяють вивченню такого предмета, як акомпанемент, який значно розширює можливості студентів у виконанні дошкільного та шкільного репертуару, дозволяє полегшити процес розучування музичного матеріалу на уроках, сприяє уникнути складних ситуацій під час проведення свят, виступів на концертах. Кожні два роки в коледжі проводяться конкурси по акомпанементу та постановки голосу, на яких студенти не тільки показують вміння добре володіти своїм інструментом, а й самостійно розписують партії для ансамблів (інструментальних та вокальних), організовують своєрідні колективи, самостійно розучують партії зі своїми товаришами, імпровізують та створюють цікаві музичні композиції.

Отже, високі результати в різних видах музичної та музично-педагогічного творчості є в тих вчителів музики, які мають високий рівень розвитку музичності та педагогічних здібностей, тобто в яких виявляється музично-педагогічна креативність. Враховуючи зазначене ви...


Страница 1 из 2 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...