Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Биология » Неспання - нейрофізіологічний процес людини

Реферат Неспання - нейрофізіологічний процес людини

Зміст 1. Введення 2. Неспання 3. ЕЕГ дослідження 4. Період неспання на різних вікових етапах 5. Підходи до визначення функціональних станів 6. Блок регуляції тонусу і неспання 7. Нейро-та психофізіологічні механізми регуляціїнеспання 8. Регуляція функціональних станів на рівні цілого мозку 9. Висновок 10. Список літератури
1. Введення Значні коливання рівня життєвоїактивності людини (спокійне або напружене неспання, сон та ін)являють собою нейрофізіологічні процеси психічних механізмів.Центральним складовим процесів, є функціональний стан (ФС). Цепоняття широко використовується у фізіології, психології, ергономіці (науці,комплексно вивчає трудову діяльність людей та умови її протікання).Тому знання фізіологічних механізмів, відповідальних за функціональністану організму людини, має дуже важливе практичне значення. Тим неПроте, до цих пір немає загальновизнаної теорії функціональних станів, в той жечас існує декілька підходів до опису та діагностиці функціональнихстанів різного типу.

Психічні процесилюдини є складними функціональними системами, до них відносять: нервовусистему, ендокринну. Між нервової та ендокринної системами має місцефункціональна найтісніший взаємозалежність, яка забезпечується різнимивидами зв'язків, вони не локалізовані у вузьких, обмежених ділянках мозку, аздійснюються за участю складних комплексів спільно працюючих мозковихапаратів.

З деяким наближеннямдо істини їх можна позначити як:

• блок, що забезпечуєрегуляцію тонусу чи неспання (В«енергетичнийВ» блок)

• блок отримання,переробки та зберігання інформації, що надходить із зовнішнього світу

• блок програмування,регуляції і контролю психічної діяльності

Психічні процесилюдини, зокрема різні види його свідомої діяльності, завждипротікають за участю всіх трьох блоків, кожен з яких відіграє свою роль взабезпеченні психічних процесів, вносить свій внесок в їх здійснення.

Розглянемо один з них -Неспання.


2. Неспання

неспання - одне з основних функціональних станів. Неспання -стан психіки, що характеризується достатньо високим рівнем електричноїактивності мозку, властивим активної взаємодії індивіда із зовнішнімсвітом. У підтримці стану неспання найважливішу роль відіграє ретикулярнаформація середнього мозку, від нейронів якої висхідні впливу йдуть донеспецифічним ядрам таламуса, а від них до всіх зон кори великих півкуль.Неспання, звичайне стан не сплячої людини, утворює полевсіляких поєднань функцій свідомості - від стану спокійного пильнуваннячерез активне, напружене неспання до виражених афектів. Поведінковепрояв активності нервової системи або функціонального стану людини вумовах реалізації ним тієї чи іншої діяльності. Неспання періодичнозмінюється сном, утворюючи цикл неспання - сон. Розрізняють такірівні неспання: крайній рівень напруги, активне неспання,спокійне неспання. Кожен рівень неспання розрізняється комплексомвегетативних, моторних і електроенцефалографічних показників.

Неспання - рівень активності мозку,достатньо високий для активної взаємодії організму з зовнішнім середовищем -цілеспрямованої поведінки. У людини найважливішими ознаками неспання,є свідомість і мислення, а у тварин - умовно-рефлекторна діяльність.Неспання підтримується тонічними висхідними впливами ретикулярнихструктур середнього і проміжного відділів мозку і лімбічних утворень. Всвою чергу тривала активність ретикулярних і лімбічних утворень мозкустворюється завдяки власній їх активності і доцентровоюімпульсації, яка надходить у головний мозок від внутрішніх органів, м'язів, зв'язок,шкіри.

За ступенемактивності розрізняють: а) спокійне або пасивне неспанняхарактеризується переважанням альфа-ритмів в задніх відділах неокортексу, б)активне або напружене неспання, що супроводжується блокадою альфа-ритму іпоявою бета-ритму ЕЕГ. За тривалістю розрізняють: а) стійке наВпродовж хвилин неспання, б) перехідний або фазіческіх - активація(Увага) або зниження до дрімоти.

3. ЕЕГдослідження

неспаннянейрофізіологічний психічний мозок

За даними ЕЕГможна вивчити цикл В«сон і неспанняВ», встановити сторону поразки,розташування вогнища ураження, оцінити ефективність проведеного лікування,спостерігати за динамікою реабілітаційного процесу.

За допомогою ЕЕГотримують інформацію про функціональний стан мозку при різних рівняхсвідомості пацієнта.

Електроенцефалограма( ЕЕГ ) змінюється при зміні функціонального стану.Наприклад, при переході до сну домінуючими стають повільними коливаннями, аальфа-ритм зникає. При сильному збудженні на фоні порушення альфа-ритму (8-12гц)виявляються різкі зміни: вони проявляються в посиленні повільних коливань,іноді і бета-ритмів (15-30Гц), порушенні регулярності і частоти альфа-ритму.Ці та інші зміни мають неспецифічний характер. Однак при пригніченніальфа-ритму, зазвичай виникає при порушенні пацієнта, а також у дрімотномустані і при неглибокому сні (перша і друга стадії), дельта-і тета-ритм наЕЕГ проявляються й амплітуда їх може наростати відповідно до 150 і 300 мкВ.

ЕЕГпоступово змінюється. У ранньому дитячому віці на ній відображені головним чиномповільні коливання, які поступово змінюються більш частими, і до 7 роківформується альфа-ритм. Повністю процес еволюції ЕЕГ завершується до 15-17рокам, набуваючи до цього віку риси ЕЕГ дорослої людини.

4. Періоднеспання на різних вікових етапах

З вікомсуттєво змінюються не тільки тривалість неспання дитини, але і характер,його діяльності стає більш різноманітний. Це сприяє підтримціактивності протягом все більш тривалого часу.

Новонародженапроводить час у сні або дрімотному стані. Поступово з цьогодрімотного стану починають виділятися окремі моменти, короткі періодинеспання. Слухове і зорове зосередження надають пильнуванняактивний характер. Період неспання займає у них 8 год на добу.

До 3-хмісячного віку в дітей звичайно спостерігається тригодинний сон, що чергується згодинниковим неспанням, що безпосередньо пов'язано з циклом годування.

Тривалістьперіодів неспання у віці от1года до 1,5 років не повинна перевищувати 4 - 4,5години.

Періодибезперервного неспання у віковій групі від 1,5 до 2 років збільшується до5 - 5,5 годин.

Кожен періоднеспання в 2-3 річному віці займає 6 - 6,5 годин. Для дітей, якілегко стомлюються, ослаблених дітей періоди неспання можна скоротити до 5- 5,5 годин за рахунок подовження сну. Дитина в цьому віці вже здатний накороткий час стримувати свої дії та бажання, проте як і раніше легкозбуджується і стомлюється від одноманітної діяльності. Малюк може займатисяодним і тим же ділом не більше 20 - 30 хвилин. Періоди неспання повинні складатисяз раціонального чергування різних видів активної діяльності дитини.


5. Підходи довизначенню функціональних станів

Нерідко функціональнестан (ФС) визначається як фонова активність ЦНС, в умовах якоїздійснюється та чи інша діяльність. Однак це визначення не можна вважатидостатнім. По-перше, воно носить занадто загальний характер і не враховуєструктурно-функціональну неоднорідність ЦНС. По-друге, вводячи в якостікритерію "умови здійснення діяльності", воно звужує колофункціональних станів організму людини, виключаючи з їх числа всістану, які безпосередньо не пов'язані з діяльністю (наприклад, сонабо медитація). Крім того, узагальненість цього визначення не дозволяє виявитипідстави, за якими можна проводити диференціацію різних функціональнихстанів організму.

Комплексний підхід . Поява можливості множинноїреєстрації психофізіологічних індикаторів (ЕЕГ) призвело до розумінняфункціональних станів як комплексу поведінкових проявів, що супроводжуютьрізні асп...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...