Художній світ у романі Курта Воннегута "Сирени Титана" » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Зарубежная литература » Художній світ у романі Курта Воннегута "Сирени Титана"

Реферат Художній світ у романі Курта Воннегута "Сирени Титана"

Зміст


Вступ

Частина I. Аналіз художнього світу твору як метод дослідження самосвідомості автора

Частина II. Художній світ роману Курта Воннегута "Сирени Титана"

Час і простір

Пошук

Психологія Курта Воннегута

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Дана робота являє собою спробу аналізу художнього світу твору, який є проекцією відносин внутрішнього світу письменника і реальності. Ця проблема викликає жвавий інтерес літературознавців, так як зміна стилів і літературних традицій відкрила нові можливості для вираження власного світовідчуття Художній світ поєднує в собі і фізичні параметри реального світу і духовну сферу внутрішнього світу людини.

Щоб зрозуміти ці відносини необхідно для початку пояснити терміни, які ми будемо використовувати надалі.

Реальність - Це об'єктивний світ, незбагненний і непізнаваний, який людина через специфіку своєї свідомості сприймає як буденність. Саме реальність є той фантастичний світ, яку людина намагається зрозуміти і пояснити. Але все критерію оцінки цього світу відносні і не можуть відобразити істинний абсолют його існування. Те, що людина вважає знанням про реальність - Просто опис звичних уявлень про світ.

Внутрішній світ людини - Світ незнання. За багато тисячоліть людина навчилася описувати свої емоції і відчуття від зіткнення з світом реальності. Так як відмітними людськими якостями є уява і здатність міркувати, то представляється абсолютно неможливим створити абсолютно чітку картину світу. Наше знання світу - є ступінь нашого незнання. Людина винайшов різні способи вираження бачення світу - Мова, знакові системи, від клинопису до комп'ютерних мов. Мистецтво - Одне з приватних проявів цього виразу. А література і словесне твір служить свого роду "протоколом" взаємин особистості та реального світу.

Отже, можна припустити, що з злиття двох світів може відбутися тільки лише ще один світ, з властивими тільки йому критеріями. Для доказу ми розглянемо в даній роботі деякі аспекти, які властиві художньому світу, а саме простір і час, моральні і психологічні категорії роману.

На прикладі роману Курта Воннегута "Сирени Титана" в роботі розглядається проблема самосвідомості автора і її втілення в літературному творі. Самобутність письменника відзначалася багатьма критиками, які виділяли такі особливості, як використання іронії, глузування і прийомів чорного гумору у творчості письменника. З іншого боку удавана простота і невимогливість стилю викликала нарікання у тих дослідників, яким, можливо, була чужа цинічна трактування Воннегутом багатьох ідей. Тим не менш, загальною тенденцією у критиків є або повне і беззастережне визнання Воннегута, як самобутнього автора, або абсолютне неприйняття його як літератора взагалі. Так як тема роботи достатня вузька і спрямована, то в роботі, в основному, використовувалися джерела, безпосередньо вивчають стиль і форму творчості Воннегута, і роману "Сирени Титану ", зокрема.

Дипломна робота складається з трьох частин. Перша - теоретична, де на основі робіт Д. С. Лихачова і М. Бахтіна, описується аналіз художнього світу твору як метод, визначаються категорії, які необхідно розглянути, а також формулюється залежність внутрішнього світу твору і самосвідомості автора.

Друга глава представляє собою безпосередньо аналіз твору і, в свою чергу, складається з трьох частин. У першій визначаються "Фізичні" рамки твору - Тобто досліджується простір і час. Друга описує взаємини між автором і його створенням. Третя розкриває психологічні особливості письменника, які позначилися на самому творі.

В роботі була використана критична література з різних джерел. На жаль, специфіка роману досить вузька і по темі даної роботи існує мізерно мале кількість робіт, доступних в наших бібліотеках. Тому, поряд з паперовими джерелами використовувалися електронні версії робіт різних критиків, а також інтерв'ю і рецензії, які доступні в мережі Інтернет.

Частина I. Аналіз художнього світу твору як метод дослідження самосвідомості автора

Художнє твір являє собою цілісну, закінчену систему, яка володіє властивими лише їй одній характеристиками часу і простору. Внутрішній світ художнього твори є поєднанням "Відбиття" дійсності і світовідчуття художника. При аналізі художнього твори важливо правильно поставити задачу: не просто оцінити наскільки вірно зображена дійсність, але вивчити художній світ твори як єдине ціле, як якусь завершену і самостійну систему. Не можна обмежуватися тільки пошуком реальних прототипів того чи іншого героя, події, місцевості. Покликання літераторів не в тому, щоб з максимальною часткою правдивості зобразити реальні події - Для цього існує історія як наука. Їх мета - Створити світ, в якому б поєднувалися і дійсність, і світовідчуття письменника і в першу чергу виразилося його самосвідомість. Д.С.Лихачев в своїй статті, присвяченій внутрішньому світу художнього твори писав: "Вивчаючи відображення дійсності в художньому творі, ми не повинні обмежуватися питаннями: "Вірно або невірно "- і захоплюватися тільки вірністю, точністю, правильністю " 1 .

Для того, щоб художнє твір залишалося цілісним, необхідно вивчати його внутрішній світ у приватних, індивідуальних проявах.

Безсумнівно, дійсність знаходить "відображення" в літературі, але то преображення, якому вона піддається в словесному творі, має своєю метою висловити ідеї та завдання, які хвилюють письменника. "Світ художнього твори - Результат і вірного відображення і активного преображення дійсності " 2 . Для того, щоб правильно інтерпретувати самосвідомість автора необхідно розглядати обидва ці аспекти як цілісну систему, як самостійний світ, наділений всіма ознаками, які ми знаходимо у світу реального.

У своїй статті Д.С.Лихачев виділяє ті характеристики, які необхідно враховувати при аналізі художнього світу твору. По-перше, кожне твір має своє життєве простір. Його кордону залежать від уяви письменника і від конструкційних потреб самого твору. Саме внутрішній світ твори диктує розмір задіяного простору. Крім фізичних меж, простір художнього твори володіє "Географічними" параметрами: може бути реальним або уявним.

Другий важливою характеристикою Д.С.Лихачев вважає час, яке як і простір має свої кордону. Сюжет може тривати як завгодно довго в залежності знову ж від необхідності даного твору. Час також має фізичні характеристики: "Може йти швидко або повільно, переривчасто або безперервно, інтенсивно наповнюватися подіями або текти ліниво і залишатися "Порожнім", рідко "Населеним" подіями " 3 . Час являє собою цікавий і складний аспект при аналізі внутрішнього світу і важливі не погляди автора на час, а особливості і закономірності тимчасового простору.

Час, як і простір лише побічно пов'язане з реальним Згодом письменника, який художньо "Трансформує" дійсне час. На думку Лихачова "саме воно дає можливість творчості, створює необхідну художнику "Маневреність", дозволяє творити свій світ, відмінний від світу іншого твори, іншого письменника, іншого літературного напрямки, стилю і т.д. " 4 .

Зв'язок часу і простору - Одна з дискутованих проблем літературознавства. Просторово-часові відносини були досліджені М.Бахтіним, який ввів в літературознавство термін "хронотоп" (Простір-час) 5 . Цей математичний термін, заснований на теорії відносності Ейнштейна, має для літературознавства "Метафоричне" значення - "Нерозривність простору і часу (час як четверте вимір простору) " 6 . Бахтін так описав процес злиття часу і простору: "Час тут згущується, ущільнюється, ставати художньо зрілим; простір ж інтенсифікується, втягується в рух часу, сюжету, історії. Прикмети часу розкр...


Страница 1 из 8Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Реклама

Наверх Зворотнiй зв'язок