Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Краеведение и этнография » Особливості національного характеру німців

Реферат Особливості національного характеру німців

Особливості національного характеру німців


Зміст

Введення

1. Теоретичні аспекти дослідження національного характеру в сучасній науці

1.1 Трактування національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних вчених

1.2 Типово німецькі риси характеру і їх коріння

2. Етнічні стереотипи як предмет психологічного дослідження

2.1 Автостереотипи і гетеростереотипи німців

2.2 Стереотипи сприйняття особливостей національного характеру росіян і німців

Висновок

Список використаної літератури


Введення

За останні роки значного прогресу в дослідженні етнічної психології в цілому, і національного характеру зокрема, добилися російські вчені - етнологи і етнопсихологи. Видані ними за останній час підручники і монографічні роботи [19] свідчить про початок масштабного розгортання досліджень у цій області, на базі кращих досягнень вітчизняної та зарубіжної етнопсихологічної науки.

Незважаючи на актуальність і підвищений інтерес вчених до проблематики національного характеру, слід констатувати, що досі в соціально-філософській і етнопсихологічної області відсутні спеціальні фундаментальні роботи, присвячені даній проблемі. Виняток становлять лише окремі роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників, а також ряд дисертаційних робіт, безпосередньо або побічно зачіпають проблему національного характеру.

Деякі з цих робіт були написані ще в радянську епоху і на жаль не були вільні від ідеологічного, класового нальоту. У монографії Гнатенко, Баграмова і в деяких дисертаційних роботах класовий підхід в якійсь мірі затьмарив сутність національного характеру і не дозволив повною мірою розкрити зміст і основні функціональні призначення національного характеру. Яким би не був національний характер або його особливості, в кінцевому рахунку, вони оголошувалися другорядними, тимчасовими по відношенню до інтернаціонального, класового - як магістральної лінії розвитку націй і народів.

У цей період на Заході бурхливий зростання переживають науки етнологія, етнопсихологія, етносоціологія, що займаються дослідженням проблем етнопсихологічних особливостей народів, в рамках яких і досліджувалася проблема національного характеру. Особливо значних успіхів домоглася американська етнопсихологічна школа, представлена ​​трьома школами: А. Кардинер, Р. Бенедикт та М. Мід.

Тому актуальність даної курсової роботи обумовлена ​​тією обставиною, що до цих пір у вітчизняній соціально-філософській літературі відсутнє теоретична і методологічна В«МодельВ» дослідження національного характеру, на базі якої можна було проводити розгорнуте дослідження даної проблеми як соціально-філософської категорії. Виходячи з цього, робиться спробу на базі вишукувань вітчизняних та зарубіжних дослідників, а також досягнутого рівня філософської, етнологічної, етнопсихологічної, культурантропологіческой наук заповнити прогалину в цій галузі дослідження і закласти початкові основи для проведення комплексного дослідження її різних аспектів.

Метою даної роботи є обгрунтувати реальність існування феномена національного характеру як важливого етнообразующего ознаки нації і на цій основі виявлення і систематизація типових рис характеру німецького народу.

Об'єктом дослідження є феномен національного характеру, а предметом - особливості його прояви в різних сферах життя німецького етносу.

Виходячи з мети, об'єкта і предмета дослідження були поставлені наступні завдання:

- проаналізувати та розкрити сутність і зміст національного характеру як соціально-філософської категорії;

- обгрунтувати статус національного характеру в якості стрижневої основи національної психології;

- виявити соціально-економічні, культурно-історичні та природно-біологічні витоки формування національного характеру;

- проаналізувати різні форми прояву та опредметнення національного характеру в різних сферах укладу життя, їх взаємозв'язок та взаємодія;

- показати своєрідність культурологічного підходу у дослідженні проблеми національного характеру;

- проаналізувати позитивні та негативні аспекти рис національного характеру (на прикладі німецького і російського народів) і їх вплив на становлення і розвиток етнічної спільності;

Теоретико-методологічною основою даної роботи послужили дослідження філософів, психологів, соціологів, етнологів, етнопсихологів, антропологів, культурологів, літературознавців і мистецтвознавців, а також видних вітчизняних і зарубіжних фахівців у області етнонаціональних та міжетнічних відносин.

характер німецький етнічний психологічний російська


1. Теоретичні аспекти дослідження національного характеру в сучасній науці

1.1 Трактування національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних вчених

Оскільки термін В«національний характер В»не є споконвічно і виключно літературознавчим терміном, але розроблявся іншими областями гуманітарного знання, - філософією, етнологією, антропологією, культурологією, лінгвокраїнознавство тощо, - то неминуче назріває необхідність звернутися до ряду теорій і концепцій, які пропонують дефініції міждисциплінарного характеру. Складність визначення національного характеру обумовлена ​​тим, що, на відміну від більш нових і, можливо, більш модних термінів, що використовуються в сучасній науці, він має більш тривалу історію і встиг придбати безліч додаткових смислів. В роботі проводиться зіставлення терміна В«національний характерВ» зі В«суміжнимиВ» термінами, такими як В«національна ідентичністьВ», В«національний менталітетВ», В«Національна картина світуВ», В«національна концептосфераВ» і т.д. Крім того, окремої уваги заслуговує питання про роль національних та етнічних стереотипів, які в масовій свідомості часто ототожнюються з національним характером і визначають розхожі уявлення про ту чи іншу нації [26].

У колишньому Радянському Союзі дослідження національного характеру почалося з другої половини ХХ століття. Як показали результати проведеного дослідження 60-х - 90х рр.., незважаючи на ряд плідних ідей і підходів, дана проблема не стала об'єктом серйозного фундаментального дослідження. Головною перешкодою на цьому шляху був класовий підхід у методології дослідження даного явища, який не дозволив повною мірою розкрити його зміст. Основоположним принципом виступав принцип інтернаціоналізму. Вчені, що спеціалізуються в області національних відносин, були змушені в своїх дослідженнях керуватися даним принципом, відсуваючи на другий план національні чинники, в тому числі і національний характер, як рудиментарні і відживаючі елементи радянської дійсності.

У розгорнулася в 60-роки минулого століття дискусії проблема національного характеру, так чи інакше, пов'язувалася з науковим визначенням нації. Саме ця ознака нації викликав найбільш жваві суперечки. Згідно з цим визначенням спільність психічного складу нації, або що, те ж саме, національний характер, вважався її істотною ознакою. Під час дискусії і після неї чітко позначилися дві протилежні точки зору з даного ознакою нації. Якщо одні учасники дискусії рішуче відкинули його (Рогачов П.М., Свердлін М.А., Калтахчян С.Т., Бурмістрова Т.Ю.), пропонуючи замінити В«національний характерВ» поняттям В«національні особливості характеру В», то інші навпаки, правомірним вважали саме поняття В«Національний характерВ» (Горячова А.І., Джандільдін Н, Філатов В.М.).

В цілому, як показала дискусія 60-х років і подальший хід розвитку суспільних наук проблема національного характеру досить обширна і далеко виходить за межі кола питань, пов'язаних з визначенням поняття В«націїВ» або етнічної спільності. Вона зачіпає і реальність самого суб'єкта національного характеру і що стоїть за цим терміном змісту. Тому, слід...


Страница 1 из 6 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...