Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Коммуникации и связь » Архітектури реалізації корпоративних інформаційних систем

Реферат Архітектури реалізації корпоративних інформаційних систем

РЕФЕРАТ

з дисципліни В«ІнформатикаВ»

на тему В«Архітектури реалізації корпоративних інформаційних систем В»


1. Архітектура КЛІЄНТ-СЕРВЕР

При побудові корпоративних інформаційних мереж, як правило, використовуються дві базові архітектури: Клієнт-сервер і Інтернет/Інтранет. У чому ж переваги і недоліки використання кожної з даних архітектур і коли їх застосування виправдано? Знайти відповіді на ці питання ми постараємося в даному розділі.

Однією з найпоширеніших на сьогодні архітектур побудови корпоративних інформаційних систем є архітектура клієнт-сервер.

Рис.1. Компоненти архітектури Клієнт-сервер і їх властивості.

В реалізованої за даною архітектурі інформаційної мережі клієнтові надано широкий спектр додатків та інструментів розробки, які орієнтовані на максимальне використання обчислювальних можливостей клієнтських робочих місць, використовуючи ресурси сервера в основному для зберігання та обміну документами, а також для виходу в зовнішнє середовище. Для тих програмних систем, які мають поділ на клієнтську і серверну частини, застосування даної архітектури дозволяє краще захистити серверну частину додатків, при цьому, надаючи можливість додаткам або безпосередньо адресуватися до інших серверним додаткам, або маршрутизувати запити до них. Засобом (інструментарієм) для реалізації клієнтських модулів для ОС Windows в даному випадку є, як правило, Delpfi.

Однак при цьому часті звернення клієнта до сервера знижують продуктивність роботи мережі, крім цього доводиться вирішувати питання безпечної роботи в мережі, так як додатки і дані розподілені між різними клієнтами. Розподілений характер побудови системи обумовлює складність її налаштування та супроводу. Чим складніша структура мережі, побудованої по архітектурі КЛІЄНТ-СЕРВЕР, тим вище ймовірність відмови будь-якого з її компонентів.

Рис.2. Порівняльні характеристики двох-і триланкової архітектури клієнт-сервер.

В Останнім часом все більший розвиток одержує архітектура Інтернет/Інтранет. В основі реалізації корпоративних інформаційних систем на базі даної архітектури лежить принцип "відкритої архітектури", що багато в чому визначає незалежність реалізації корпоративної системи від конкретного виробника. Все програмне забезпечення таких систем реалізується у вигляді аплетов або сервлетов (програм написаних на мові JAVA) або у вигляді cgi-модулів (Програм написаних як правило на Perl або З).

Основними економічними перевагами даної архітектури є:

В· щодо низькі витрати на впровадження і експлуатацію;

В· висока здатність до інтеграції існуючих гетерогенних інформаційних ресурсів корпорацій;

В· підвищення рівня ефективності використання обладнання (збереження інвестицій).

В· прикладні програмні засоби доступні з будь-якого робочого місця, має відповідні права доступу;

В· мінімальний склад програмно-технічних засобів на клієнтському робочому місці (теоретично необхідна лише програма перегляду - броузер і загальносистемне ПЗ);

В· мінімальні витрати на налагодження і супровід клієнтських робочих місць, що дозволяє реалізовувати системи з тисячами користувачів (причому багато з яких можуть працювати за віддаленими терміналами).


2. Архітектура Інтернет/Інтранет

Рис.3. Компоненти архітектури Інтернет-Інтранет та їх властивості.

В загальному випадку АІС, реалізована з використанням даної архітектури включає Web-вузли з інтерактивним інформаційним наповненням, реалізованих за допомогою технологій Java, JavaBeans і JavaScript, взаємодіючих з предметної базою даних, з одного боку, і з клієнтським місцем з іншого. База даних, в свою чергу, є джерелом інформації для інтерактивних додатків реального часу.

За запиту клієнта WEB вузол здійснює наступні операції (рис.7):

В· Відправляє ASCII коди HTML сторінок (або VRML документів), що включають при необхідності елементи javaScript;

В· Відсилає двійковий код запитаного ресурсу (зображення, адіо-, відеофайлу, архіву та т.п.);

В· Відсилає байт коди JAVA аплетів.

В· Приймає конкретну інформацію від користувача (результат заповнення активної форми, або статистичну інформацію запитану CGI скриптом);

В· Здійснює заповнення бази даних;

В· Приймає повідомлення від користувача і регламентує доступ до ресурсів Web вузла на основі аналізу прийнятої інформації (перевірка паролів і т.п.);

В· Приймає інформацію від користувача і залежно від неї динамічно формує HTML сторінки, або VRML документи, звертаючись, при необхідності, до баз даних і існуючим на WEB вузлі HTML сторінок і VRML документам.

В·

Рис.4. Інформаційні взаємозв'язки компонентів WEB вузла

Після того, як клієнт отримав відповідь WEB сервера, він здійснює такі операції:

В· візуалізує HTML сторінку або VRML документ у вікні броузера;

В· інтерпретує команди JavaScript, модифікує образ HTML сторінки і т.п.;

В· інтерпретуючи байт коди JAVA аплетів, дозволяє завантажувати і виконувати активні програми;

В· веде діалог з користувачем, що заповнює форми, та створює нові запити до WEB серверу;

В· з допомогою утиліт відтворює коди аудіо та відео файлів, підтримує мультимедійні засоби;

В· забезпечує моделювання віртуальної реальності переглядаючи VRML документи.

Рис.5. Функціональна схема інтерактивної взаємодії користувачів в архітектурі інтернет/інтранет.

Перераховані завдання WEB клієнта забезпечуються можливостями броузера і спеціалізованим програмним забезпеченням (утилітами), розміщеними на робочій станції клієнта. Слід відзначити і той факт, що жорстких стандартів на побудову WEB клієнта поки немає і його компонентний склад може відрізнятися.

На сьогоднішній день відомі і широко застосовуються три основні технології створення інтерактивної взаємодії з користувачем в Web. Перший шлях полягає в використанні Стандартного Інтерфейсу Шлюзу (Commom Gateway Interface) - CGI. Другий - включення JavaScript - сценаріїв в тіло Web-сторінок. І нарешті самий потужний, що надає практично необмежені можливості спосіб - застосування технології Java (ипользование Java-аплетів).

CGI - це механізм для вибору, обробки і форматування інформації. Можливість взаємодії, забезпечувана CGI, надається в багатьох формах, але в основному це динамічний доступ до інформації, що міститься в базах даних. Наприклад, багато вузли застосовують CGI для того, щоб користувачі могли запитувати бази даних і отримувати відповіді у вигляді динамічно сформованих Web-сторінок (рис.6).

Є на увазі вузли, що надають доступ до баз даних, засобів пошуку, і навіть інформаційні системи, що надають повідомлення у відповідь на введення користувача. Всі ці вузли використовують CGI, щоб прийняти введення користувача і передати його з сервера Web-базі даних. База даних обробляє запит і повертає відповідь сервера, який в свою чергу пересилає його знову браузеру для відображення. Без СGI база даних цього не змогла б. Даний інтерфейс можна вважати посередником між браузером, сервером і будь-якою інформацією яка повинна передаватися між ними.

В відмінності від HTML, CGI не є мовою опису документів. Власне, це і не мова взагалі; це стандарт. Він просто визначає, як сервери Web передають інформацію, використовуючи додатки, виконувані на сервері. Це спосіб розширення можливостей сервера Web без перетворення при цьому його самого. Подібно до того як броузер Web звертається до допоміжних додаткам для обробки інформації, яку він не розуміє, CGI надає сервера Web можливість докласти роботу на інші програми, такі як бази даних і засоби пошуку.


Рис.6. Схема взаємодії між браузером, сервером і сценарієм CGI...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок