Композиційні принципи » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Издательское дело и полиграфия » Композиційні принципи

Реферат Композиційні принципи

1. Принцип доцільності.

Принцип доцільності полягає в тому, що авторський задум і весь лад твори припускають наявність мети, ідеї, смислу, художньої задачі, що і визначає, в кінцевому підсумку, розвиток змісту твору і направляє творчо і процес переробки матеріалу в художню форму.

2. Принцип єдності.

Основний принцип, що забезпечує цілісність твору. Завдяки цьому принципу складне виглядає не як конгломерат з розрізнених частин, а як зв'язне ціле. Композиція виступає як система внутрішніх зв'язків, що об'єднує всі компоненти форми і змісту в єдине ціле. (Усі інші композиційні принципи розглядають різні прояви зв'язку, різні аспекти залежності між частинами і елементами та твори). Марксистсько-ленінської естетикою цілісність розуміється як єдність задуму і втілення, як органічне єдність змісту і форми. Цілісність розглядається діалектично. "Кожен етап розгортання художньої цілісності відображає загальну для поняття цілого діалектику взаємодії протиборчих сил спокою і діяльності, простоти і складності, порядку і безладу, рівноваги і його порушення ", - пише В Шестаков. У Фаворського читаємо: "Приведення до цілісності зорового образу буде композицією ".

3. Принцип домінанти.

Внутрішнє організуючий початок в композиції з першого погляду виявляється завдяки наявності домінанти - смислового центру, де зав'язується основна дія, виникають основні зв'язки. З домінанти починається сприйняття твору, вона як би точка відліку, емоційно смисловий і структурний центр. Смисловий центр часто збігається із зоровим центром, тобто, розташовується в центральній зоні картинного поля. Характеристики домінанти в більш приглушеному звучанні повторюються в окремих частинах форми, пов'язуючи їх між собою. Е Розенблюм так визначає домінанту: "Домінанта - переважний наскрізний компонент теми, що визначає потрібну відповідність обираються художником формальних прийомів особливостям зорового сприйняття ".

4. Супідрядність частин в цілому. Угрупування.

В творі художньому всі частини пов'язані між собою і з цілим. Ціле являє собою сукупність пов'язаних між собою частин, де підпорядкованість частин один одному цілком очевидна. Щоб ціле було сприйнято, необхідна певна послідовність в вос-ємстві частин. Ця послідовність забезпечується завдяки угрупованню родинних або контрастують елементів. Частини цілого складають групи, пов'язані один з одним за ознаками подібності або за контрастом. Той же принцип повторюється і всередині кожної з груп (подоба або контраст), виникає ритм, пронизливий наскрізь весь твір. Всі ці групи перегукуються між собою всіма своїми елементами, так, що ціле повторюється в його частинах, а частина в цілому. Завдяки угрупованню елементів і частин відбувається послідовне сприйняття частин цілого, і в теж час ціле сприймається одноразово і цільно.

5. Принцип динамізму.

Відомо, що рух в картині не присутня реально, а сприймається свідомістю, будучи реакцією зорового апарату, рухом очей, викликаним тими або іншими зоровими враженнями. Навіть якщо на картині зображено статичну стан, симетрична композиція, стійка й непорушна, в ній є рух, бо деталі, елементи художньої форми завжди виражають рух їх колірні і тонові відносини, взаємодія ліній і форм, контрасти, напруженість викликають сильні зорові імпульси, а отже, відчуття руху, життя. Композиційні прийоми мають здатність направляти і підсилювати це відчуття руху в картині, у зображенні. Композиційна побудова твору образотворчого мистецтва може бути представлено у вигляді схеми з ліній, що показують напрямок руху в картині - по діагоналі, по колу, променеве, S - образне. Рух в композиції має організований характер, ритмізована. З його допомогою здійснюється гармонія цілого.

6. Принцип рівноваги.

Врівноваженість частин в картині - першорядне вимога композиційної побудови - означає розташування образотворчого матеріалу навколо уявної осі симетрії таким чином, щоб права і ліва сторони перебували в рівновазі. Це вимога до композиції сходить, як уже говорилося раніше, до загального закону тяжіння, визначає психологічну установку в сприйнятті рівноваги.

7. Принцип гармонії.

Внесення гармонійного початку в композиційна побудова і в моделировку форми означає не одне лише дотримання кількісних відносин, що забезпечують відповідність, пропорційність, рівновагу. Гармонія здійснює зв'язок між усіма елементами твору - примирює протиріччя між формою і змістом, між матеріалом і формою, між предметом і простором і іншими елементами форми, зводячи все воєдино в єдине композиційне ціле.

Список літератури

Є. А. Грегорян. Основи композиції в прикладній графіці

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .idlazur.ru



Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Реклама

Наверх Зворотнiй зв'язок