Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Аналіз особливостей змісту та організації соціальної роботи з молоддю на підприємстві

Реферат Аналіз особливостей змісту та організації соціальної роботи з молоддю на підприємстві

ЗМІСТ

Введення

Глава I. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1 Молодь як соціально-демографічна група. Положення сучасної молоді на ринку праці

1.2 Молодіжна політика як частина соціальної політики підприємства

Висновки по Главі I

Глава II. Зміст і організація соціальної роботи з молоддю в рамках промислового підприємства

2.1 Досвід соціальної роботи з молоддю на промислових підприємствах

2.2 Результати емпіричного дослідження

2.3 Розробка програми розвитку ділових, особистісних та лідерських якостей молодих працівників промислового підприємства

Висновки по Главі II

Висновок

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2


ВСТУП

Важливою стратегічної складової суспільства є працююча молодь. Інтенсивна адаптація молодих громадян до різних форм соціальних відносин, початок активної реалізації ними своїх прав і обов'язків, свого життєвого потенціалу, припадає на вік від 17 до 30 років. Саме в цьому віці молоді люди, починають свою трудову діяльність, активно вдосконалюють професійну майстерність, створюють сім'ї і виховують дітей.

Працююча молодь сьогодні є вельми численної соціальної групою, найважливішим соціальним ресурсом і основною рушійною силою розвитку російського суспільства. Проблеми її соціально-економічного статусу і оцінка молоддю свого положення завжди були актуальні. При розгляді молоді як соціальної групи потрібно відзначити, що це не тільки далеке майбутнє, але й так зване живе сьогодення, і саме тому необхідно зрозуміти, наскільки вже сьогодні ця група молодого покоління визначає зміст і характер найближчого майбутнього. У нашій роботі мова йде про працюючої на промислових підприємствах молоді.

До працюючої молоді ми віднесли молодих людей у ​​віці від 18 до 30 років, отримали робітничу професію в загальноосвітніх установах початкової професійної освіти, на виробництві шляхом індивідуального, бригадного, курсового та інших форм професійного навчання, або в навчальних центрах органів з питань зайнятості, а також професію техніка - в середніх спеціальних навчальних закладах або спеціаліста - у вузах. Причому нас цікавлять переважно молоді люди, що працюють на промисловому підприємстві.

Таким чином, об'єктом дослідження виступає молодь у віці від 18 до 30 років.

Предметом дослідження є соціальна робота з молоддю на промисловому підприємстві.

Отже, метою даної роботи є вивчення особливостей змісту та організації соціальної роботи з молоддю на промисловому підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:

- вивчити наукову літературу з даної проблеми;

- виявити основні проблеми працюючої молоді;

- розглянути сутність і принципи молодіжної політики промислових підприємств;

- вивчити досвід діяльності молодіжних громадських організацій, що діють на промислових підприємствах;

- провести емпіричне дослідження;

- розробити програму розвитку ділових, особистісних та лідерських якостей молодих працівників промислового підприємства.

Гіпотеза: соціальна робота з молоддю на промисловому підприємстві буде якіснішою та ефективною, якщо:

1) буде здійснюватися за допомогою діяльності молодіжних громадських організацій;

2) будуть розроблені та реалізовані програми для професійної адаптації та розвитку ділових, особистісних та лідерських якостей молодих працівників промислових підприємств.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, анкетування, узагальнення досвіду, бесіда.

Базою дослідження виступає ВАТ В«Магнітогорський металургійний комбінатВ».

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати можуть бути використані в процесі реалізації соціальної роботи з молоддю на промислових підприємствах.

В структуру роботи входять: вступ, два розділи, висновки по главах, висновок, список літератури і додаток.


ГЛАВА I . ТЕОРЕТИЧНІ Засад досліджуваної проблеми

1.1 Молодь як соціально-демографічна група. Положення сучасної молоді на ринку праці

Одне з перших визначень поняття В«молодьВ» було дано в 1968 р. В.Т. Лисовським: В«Молодь - покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні та інші соціальні функції: залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років В»(25, с. 19).

Саме за даними вчених приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. До 18 років практично завершується формування основних психофізичних особливостей людини, а до 24 припиняються процеси росту людського організму, і формується соціальний статус особи, що передбачає, наприклад, отримання до цього віку освіти і певної професії, проходження обов'язкової військової служби і придбання певного трудового і життєвого досвіду.

Варто відзначити, що для молоді характерні нестійкість і суперечливість свідомості, які, в свою чергу, впливають на багато форми поведінки і діяльність особистості. Молодіжне свідомість визначається низкою об'єктивних обставин (16, с. 125).

перше, в сучасних умовах ускладнився і подовжився сам процес соціалізації, і відповідно іншими стали критерії її соціальної зрілості. Вони визначаються не тільки вступом у самостійне трудове життя, але і завершенням освіти, отриманням професії, реальними політичними і громадянськими правами, матеріальною незалежністю від батьків. Дія даних факторів не одночасно і неоднозначно в різних соціальних групах, тому засвоєння молодою людиною системи соціальних ролей дорослих виявляється суперечливим. Він може бути відповідальним і серйозним в одній сфері і відчувати себе як підліток в інший.

друге, становлення соціальної зрілості молоді відбувається під впливом багатьох щодо самостійних факторів: родини, школи, трудового колективу, засобів масової інформації, молодіжних організацій та стихійних груп. Ця множинність інститутів і механізмів соціалізації не являє собою твердої ієрархічної системи, кожний з них виконує свої специфічні функції в розвитку особистості (16, с. 127).

До числа особливо тривожних тенденцій сучасної ситуації у молодіжній сфері належить: відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненими країнами; наростаюче падіння престижу загального і професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність з низьким рівнем освіти і неориентированной на продовження навчання; непідготовленість кадрів вищої, професійної та середньої школи до роботи в нових умовах; зниження інтелектуального рівня аспірантського корпуса - майбутнього російської науки, відтік обдарованих юнаків і дівчат з багатьох вузів і з країни (41, с. 23).

Впровадження ринкових відносин, а також фінансово-економічна криза загострили проблему соціальної захищеності молоді у сфері праці.

На сьогоднішній день ситуація на російському ринку праці характеризується, принаймні, двома негативними явищами для молодих фахівців:

- в державних структурах як і раніше зберігається низький рівень оплати праці фахівців з вищою освітою;

- в комерційній сфері випускникам вузів найчастіше надається високооплачувана робота, але найчастіше ця робота не вимагає високої кваліфікації та інтелектуального потенціалу.

Це загрожує галузям промисловості, науки, соціальної сфери, освіти втратою молодих, перспективних потенційних співробітників, а тим, хто йде в комерцію - депрофессионализации. Відбувається знецінення знань відповідних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка в нав...


Страница 1 из 9 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...