Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Управління як об'єкт адміністративно-правового регулювання

Реферат Управління як об'єкт адміністративно-правового регулювання

План

Введення

1. Поняття управління

2. Соціальне управління: поняття, ознаки та функції

3. Державне управління: поняття і ознаки, види та функції

4. Виконавча влада: поняття, ознаки, функції

Висновок

Бібліографічний список


Введення

Адміністративне право як галузь правової системи Російської Федерації об'єктивно пов'язане з соціальним явищем, що отримали в Стародавньому Римі позначення латинським терміном "administratio", що означає керівництво, управління.

Державне управління - різновид соціального управління, під яким розуміється специфічний вид державної діяльності, відмінний від її інших проявів (наприклад, законодавча, судова, прокурорська діяльність), а також від управлінської діяльності громадських об'єднань та інших недержавних формувань (трудові колективи, комерційні структури і т.п.).

Термін "державне управління" широко використовується у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, а також у законодавстві багатьох країн. Понад 70 років він вживався й у нас, даючи тим самим конституційні підстави для виділення даного виду державної діяльності.

Конституція РФ 1993 р. відмовилася від цього терміна. Замість нього в обіг запроваджено новий термін - "виконавча влада ".

Пояснюється це конституційним проголошенням принципу поділу влади. Так, відповідно до ст. 10 Конституції РФ державна влада здійснюється на основі поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

У зв'язку з цим становить інтерес співвідношення державного управління та виконавчої влади.


1. Поняття управління

соціальний державний управління виконавчий

Адміністративне право, будучи самостійною галуззю в системі російського права, являє собою сукупність правових норм, що регулюють особливу групу суспільних відносин, які складаються, головним чином, у сфері державного управління, яке є різновидом соціального управління.

Управління - це цілеспрямований вплив на складну систему: В«Управління є функція організованих систем різної природи (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує їх цілісність, тобто досягнення поставлених перед ними завдань, збереження їх структури, підтримання належного режиму їх діяльності В»[1].

Так само, управління - це цілеспрямований і постійний процес впливу суб'єкта управління на об'єкт управління. В Як об'єкт управління виступають різні явища і процеси: людина, колектив, соціальна спільність, механізми, технологічні процеси, апарати. Управління як процес впливу суб'єкта на об'єкт управління немислиме без системи управління, під якою, як правило, розуміється механізм, забезпечує процес управління, тобто безліч взаємозалежних елементів, функціонуючих узгоджено і цілеспрямовано. Беруть участь у процесі управління елементи об'єднуються в систему за допомогою інформаційних зв'язків, конкретніше - за принципом зворотного зв'язку.

У літературі розглядаються декілька видів систем: технічні системи (енергосистема, інформаційно-обчислювальна мережа, технологічний процес і пр.); соціально-економічні системи (галузі, окремі підприємства, сфера обслуговування тощо); організаційні системи, основним елементом яких є сама людина [2]. Як правило, більшість членів товариства входять в одну або декілька організацій, тобто організаційні відносини - характерна риса людського буття. Люди входять в організацію для вирішення завдань за допомогою процесів управління [3]. Організація - це свідоме об'єднання людей, що характеризується началами системності, розумної організованості, структурованості та пренаступне досягнення певних соціальних цілей і вирішення суспільно значущих завдань. У кожній організації мають місце управлінські процеси, необхідні для досягнення її цілей і вирішення завдань.

Будь-якому управлінському процесу властиві такі характерні риси (ознаки):

1) необхідність створення і функціонування закінченої системи; цілеспрямоване вплив на систему, результатом якого стає досягнення впорядкованості відносин і зв'язків, здатних виконувати поставлені завдання;

2) наявність суб'єкта і об'єкта управління в якості безпосередніх учасників управління;

3) інформація як головне сполучна ланка між учасниками управління;

4) наявність ієрархії в структурі управління (елементи, підсистеми, галузі, області);

5) використання різних форм підпорядкування об'єкта управління суб'єкту управління, в рамках яких використовуються різні прийоми, форми, способи, методи і засоби управління.

Традиційно виділяються наступні види управління:

1) механічне, технічне управління (управління технікою, машинами, технологічними процесами);

2) біологічне управління (управління процесами життєдіяльності живих організмів);

3) соціальне управління (управління громадськими процесами, людьми і організаціями).

Кожен з даних типів управління відрізняється призначенням, якісним своєрідністю, специфічними особливостями, інтенсивністю здійснюваних управлінських функцій і операцій.

2. Соціальне управління: поняття, ознаки та функції

Соціальне управління - це управління людьми: окремими індивідами, групами, суспільством в цілому; це особливий тип взаємин людей.

Людина - суспільна істота, він не може існувати поза суспільством. Найважливішою особливістю людського буття є спільна діяльність людей в різних сферах суспільного життя. Об'єднання - важливий засіб у боротьбі за існування. Людський колектив неминуче приймає форму певної організації для того, щоб координувати і направляти дії, регулювати відносини між його членами, підкоряти їх єдиної спільної мети.

Соціальне управління може зводитися тільки до керівництва людьми (призов на військову службу, прийом до вузів). Але часто воно служить засобом впливу на речі, засобом забезпечення узгодженої діяльності людей у процесі виробництва, транспортування, розподілу матеріальних благ.

Суб'єкт управління впливає на суспільні відносини, на речі через волю і свідомість людей. Організація завжди полягає в впорядкування іншої діяльності.

Соціальне управління здійснюється шляхом впливу на волю людей. Воля - це регулююча сторона свідомості, яка спрямовує діяльність людини на виконання поставленої мети. Звідси дії людини носять, з його точки зору, свідомий, доцільний, вольовий характер. Необхідна умова узгодженості дій людей - єдність волі.

Здатність забезпечити переважання, домінування волі одних над волею інших, здатність підпорядковувати чужу волю називають владою. Влада - це вертикальна, ієрархічна координація дій, важливих, необхідних засіб управління, що забезпечує узгодження волі, а значить, і дій різних людей.

речі, поняття В«владаВ» і В«власністьВ» дуже близькі. Власність - це користування, володіння, розпорядження продукцією упредметненої діяльності, владу над уречевленою працею. А влада - це користування, розпорядження діями людей, живою працею.

Розглянемо ознаки соціального управління :

1) соціальне управління є тільки там, де проявляється спільна діяльність людей;

2) головне призначення соціального управління - це впорядкує вплив на учасників спільної діяльності;

3) об'єктом впливу соціального управління є поведінки учасників спільної діяльності і взаємини між ними;

4) соціальне управління, регулюючи поведінку учасників спільної діяльності, досягає цієї мети в рамках громадських зв'язків;

5) основа соціального управління - це співпідпорядкованість волі учасників управлінських відносин;

6) механізм реалізації соціального управління уособлюють суб'єкти управління, інакше кажучи, органи управління.

Соціальне управління складає...


Страница 1 из 5 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...