Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Экология » Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище

Реферат Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище

Промислове виробництво базується на переробці різноманітних видів природних ресурсів з отриманням або засобів виробництва, або корисних для людини продуктів. Зазвичай промисловість підрозділяють на дві основні галузі - видобувну та переробну. Добувна промисловість включає в себе видобуток рудних і нерудних корисних копалин, лісову промисловість та деякі інші види. Переробна працює на сировині, яку гримується від видобувної промисловості та сільського господарства. Вона підрозділяється на металургійну, машинобудівну, деревообробну, текстильну, електротехнічну та інші види промисловості.

Будь промислове виробництво включає три етапи:

1. Виявлення та освоєння природних ресурсів.

2. Розгортання виробництва з переробки цих ресурсів та отримання корисної продукції.

3. Накопичення відходів та їхнього видалення. Всі ресурси промислового виробництва є речовинами, які вилучені з планетарного кругообігу або з їх природного депо. Для будь-якого промислового виробництва характерна тенденція до концентрації. Вона випливає з нерівномірного розподілу ресурсів, а також пов'язана з тим, що територіальна сконцентрована добувної та переробної галузей дає економію транспортних засобів. Виникають територіально-виробничі комплекси - групи технологічно та економічно зв'язаних виробництв та підприємств. Розташовуються промислові підприємства в основному в містах. При їх розміщенні за межами міста вони швидко перетворюються в міста або населені пункти міського типу. Протиріччя між природним середовищем та промисловим виробництвом почали формуватися з самого початку виникнення виробництва, оскільки за своєю суттю воно більш відчужене від природних процесів порівняно з сільським господарством. Екологічна оцінка типів промислового виробництва базується на оцінках виду та розмірів речовин, що вилучаються з природного середовища та характеру і кількості відходів. Вилучаються з природного середовища, в першу чергу, гірські породи, які вміщують руди металів, нафта, газ або інші необхідні для промислового виробництва речовини. Масштаби такого вилучення досить великі. Так, наприклад, при розробці Курської магнітної аномалії був виритий кар'єр глибиною до 500 м і довжиною до 500 км. Йдуть аналогічні процеси при промисловому виробництві на території України, тим більше, що країна багата корисними копалинами - існує більше 7 тисяч родовищ і добре розвиненою гірничодобувний комплекс. Але найбільші екологічні проблеми створюють відходи, що в досить великій мірі властиві промисловому виробництву. Для гірничодобувної промисловості властивий особливий тип відходів - відвали гірничої породи. Вони займають великі території і призводять до сильному запиленню атмосфери. Металургійна промисловість додає до них гори шлаку та попелу. За даними Х. Шімогакі (1993), в світі за рахунок спалювання кам'яного вугілля в рік утворюється 3, 91х106 тонн вуглезольніх відходів, які на 60% зберігаються у відкритих відвалах. Відвали гірновідобувніх і металургійних підприємств забруднюють природне середовище не тільки пилом, але і стоком поверхневих і грунтових вод. Такі території завжди вимагають дорогої рекультивації, але і вона не в змозі повністю відновити природу таких "місячних ландшафтів ". Залежно від типу промислового виробництва на його проміжних етапах до навколишнього середовища потрапляють чимало найрізноманітніших відходів. Це й окисли сірки, азоту та вуглецю, і фреони, фенол, сульфати, і речовини з поверхнево-активними властивостями. У загальних рисах відома висока відходність хімічної промисловості, яка виробляє азотну, сірчану, соляну кислоти, луги та пластмаси. Сильно забруднює навколишнє середовище виробництво паперу. Відбілювання супроводжується утворенням приблизно 1 тисяч токсичних речовин, у тому числі таких небезпечних, як діоксин, фуранів і т. ТЕС - Білявський Г. О. та інші. Основи екології: Підручник. К.: Либідь, 2004. - С. АЕС - Білявський Г. О. та інші. Основи екології: Підручник. К.: Либідь, 2004. - С. Альтернативні технології. Життя і діяльність людей супровод-жуються утворенням великої кількості органічних відходів (побутове сміття, каналізаційні стоки, відходи виробництва сільськогосподарської продукції - солома, лушпиння й т. Звалища навколо великих міст забирають величезні площі, забруднюють повітря і воду. А тим часом розроблені технології, що дозволяють витягувати з цих відходів енергію (сконструйовано, наприклад, установки, в яких відходи спалюються, даючи тепло і електроенергію), а також різні корисні матеріали (Скло, метали та ін.)

Є і інша перспективна технологія переробки відходів - за допомогою метанобактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються в будь-яких органічних залишках, продукуючи в результаті своєї життєдіяльності цінну енергетичну сировину - біогаз (суміш метану і чадного газу). Бетонну місткість або колодязі будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою і т. Місткість повинна бути щільно закритою, щоб не було доступу кисню. Газ, який утворюється в результаті бродіння, відводиться в приймальний пристрій або безпосередньо в газову плиту. Після процесу бродіння залишається добриво - знезаражені, без запаху, цінніше гною. Сьогодні така технологія широко застосовується в Китаї і Індії, де функціонують мільйони подібних установок. А в Румунії вироблені успішні досліди з використання біогазу як палива для тракторів.

В Останнім часом все ширше розробляються технології добування палива для двигунів внутрішнього згоряння з органічних речовин, які продукуються рослинами. Так, у Бразилії з відходів виробництва цукру з цукрового очерету добувають технічний спирт, який використовується як паливо для автомобілів (причому вартість цього палива нижча, ніж бензину, а забруднення повітря в результаті його згоряння - менше). В Австралії успішно виготовляють так звану "зелену нафтуВ» - продукт переробки спеціальних мікроскопічних водоростей, які вирощуються в штучних басейнах. Для України особливе значення має технологія добування палива з ріпакової олії. Ріпак, ця невибаглива рослина, дає до 1 т олії з гектара, причому його можна вирощувати на землях, непридатних ні для чого іншого, наприклад на полях зрошення, де нейтралізуються каналізаційні стоки, і навіть на землях 30-кілометрової зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС, бо, як з'ясували вчені, радіонуклідів не накопичуються в ріпакової олії. Її можна або безпосередньо заливати в баки дизелів (які, щоправда, в цьому випадку потрібно модернізувати), або ж з неї можна виготовляти спеціальне дизельне паливо - "блакитний ангел", яке за всіма характеристиками подібне солярового масла, але при цьому екологічно чистіше і дешевше; нарешті, це масло можна додавати в солярове масло (до 20%), не міняє ні енергетичних, ні екологічних показників двигунів.

До дуже перспективних джерел добування теплової та електричної енергії належить водень, який має високу теплотворну здатність, може успішно замінювати природний газ і при цьому є екологічно чистим паливом, оскільки в результаті його згоряння утворюється лише водяна пара. Отже, переклад ТЕС та інших споживачів газового палива на водень зменшило б викиди в атмосферу вуглекислого газу та інших шкідливих сполук. Широке використання водню як джерела енергії до останнього часу стримувалося його вищої вартістю порівняно з природним газом, незважаючи на те, що є численні методи добування водню. Але нещодавно у деяких країнах, в Зокрема в США, розроблено технології добування водню з глюкози або глюкозовмісніх речовин, таких як крохмаль і целюлоза (деревина). Після обробки глюкози або її полімерів спеціальними ферментами, добутими з бактерій, вона перетворюється в глюкуроновою кислотою, і при цьому виділяється водень. За повідомленнями преси, зараз зазначені технології ще недосконалі (Вихід водню поки що становить лише 12% від теоретично можливого), і ведуться інтенсивні роботи в цій перспективній галузі. До речі, глюкуро...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...