Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Юриспруденция » Шаріат. Джерела, особливості, система правовідносин

Реферат Шаріат. Джерела, особливості, система правовідносин

Категория: Юриспруденция

Шаріат. Джерела, особливості, система правоотноненій

Зміст.

1. Введення

2. Глава I. Особливості мусульманського права і його розвиток.

2.1 Особливості становлення і розвитку мусульманського права.

2.2 Переплетення права і релігії.

2.3 Порівняння з канонічним правом.

3. Глава II. Основні риси мусульманського права.

3.1 Джерела мусульманського права.

3.2 Характеристика мусульманського права.

3.3 Правове регулювання майнових та сімейних відносин.

3.4 Злочини і покарання.

3.5 Судовий процес.

4. Висновок.

I. Введення.

Вибираючи тему своєї курсової, я перш за все керувався її актуальністю. Актуальність моєї теми можна висловити у двох тезах. В останній час взаємини світу мусульманського і немусульманського досить сильно загострилися, притому приклади цьому можна знайти як в Росії (війна в Чечні), так і в інших країнах (війна в Іраку, Косівський конфлікт, протистояння Ізраїлю і Палестини). Можна сказати, що в цих конфліктах основну роль грає політика, але правовий аспект теж виключати ніяк не можна. І щоб ці конфлікти рідше переходили в стадію збройного зіткнення, необхідно знати ті правові основи, звичаї і релігійні тонкощі, на яких грунтується світорозуміння мусульманського людини. Міркувати про шаріаті значить торкнутися найважливішою боку ісламу - однієї з великих світових релігій, вік якої наближається до чотирнадцяти століть, а чисельність послідовників перевищує 1/6 населення сучасного світу. Спроба уявити собі це явище, нехай навіть в найзагальнішому вигляді, ускладнюється тим, що до останнього часу іслам удостоювався серйозної уваги і об'єктивного аналізу хіба тільки в академічних виданнях. У засобах ж масової інформації та повсякденній свідомості більшості громадян (Перш за все - немусульман) ця релігія представлялася як досить примітивне, звернене в минуле вчення, що виправдує сліпий фанатизм, нетерпимість і обмеженість. Вважалося, що іслам не має майбутнього, та й до нинішнім умовам мало підходить, оскільки зберігає свої позиції лише там, де в наявності відсталість, середньовічні пережитки, архаїчні традиції. До пережиточних інститутам зараховувався сам іслам, а значить і шаріат.

У своїй роботі я поставив мету розкрити те, що являє собою шаріат на самому на ділі: показати його нерозривний зв'язок з ісламом, описати його джерела та виявити основні риси. Не міг я також упустити те, як в мусульманському праві регламентуються майнові та сімейні відношення, і те, як в ньому відбувається вчинення правосуддя. Одним словом я спробую описати ті основні моменти, на яких грунтується будь-яка правова система, а також виділити характерні особливості, які притаманні шаріату і ніде в такій мірі більше не проявляються.

II . Глава I .

2.1Особенності становлення і розвитку мусульманського права.

Одним з найбільш великих явищ у середньовічній цивілізації на Сході стало мусульманське право (шаріат). Ця правова система, яка згодом набула світового значення, виникла й оформилася в рамках Арабського халіфату. Процес її розвитку був тісно пов'язаний з еволюцією арабської державності від невеликої патріархально-релігійної громади на початку VII ст. (За пророка Мухаммеда) до однієї з найбільших імперій VIII-Х ст. при династіях Омейядів і Аббасидів.

Після падіння Арабського халіфату мусульманське право не тільки не втратило своє колишнє значення, але набуло ніби "друге життя" (подібно римському праву в середньовічній Європі) і стало діючим правом в цілому ряді середньовічних країн Азії та Африки, що прийняли в тій чи іншій мірі іслам (Єгипет, Індія, Оттоманська імперія і т.д).

Мусульманське право увібрало в себе багато елементів попередніх правових культур Сходу, зокрема правові звичаї і традиції, що діяли в доісламскої Аравії і на завойованих арабами територіях. Так, при Омейядов деякий час продовжувало застосовуватися право Сасанідський Ірану, Візантії, а також частково і римське право. Всі ці джерела справили деякий, хоча зовні і малопомітне вплив на становлення шаріату, символізуючи тим самим зв'язок східної і західної цивілізацій. Але не вони визначили в кінцевому рахунку неповторність і своєрідність шаріату як самостійної і оригінальної правової системи. Виключно важливу роль у становленні шаріату зіграла діяльність Мухаммеда і перших чотирьох так званих праведних халіфів, при яких шляхом тлумачення заповідей, висловлювань і вчинків пророка були складені священні книги мусульман - Коран і Сунна.

Шаріат із самого початку склався і розвивався (принаймні в перші два століття) як суворо конфесійне право. Воно було органічно злите з теологією ісламу, пронизане його релігійно-етичними уявленнями. Згідно з ісламом, правові встановлення розглядаються як частки єдиного божественного порядку і закону, яким керується світ. Особливо на перших порах шаріат загалом і його власне доктринально-нормативна частина (фікх) увібрали в себе не тільки правові встановлення, але і релігійну догматику і мораль. Така злитий-ність (Синкретизм, нерозчленованість) шаріату знайшла своє специфічне вираження в . Те, що його норми (правила, розпорядження), з одного боку, регулювали суспільні ("людські") відносини, а з іншою - визначали відносини мусульман з Аллахом (ибадат). Введення в шаріат божественного проведення і релігійно-етичного початку знайшло своє відображення у своєрідності праворозуміння, а також оцінці правомірної і неправомірної поведінки. Так, тісний зв'язок права з теологією ісламу знайшов своє вираження у встановленні в шаріаті п'яти видів дій мусульманина, яким надавався в рівній мірі правової і морально-релігійне значення 'обов'язкові, рекомендовані, дозволені, негожі, але не тягнуть за собою застосування покарання, заборонені і що підлягають покаранню. Визнання божественного приречення в шаріаті з неминучістю породило і велику значимість питання про свободу волі мусульманина і її межах. Зіткнулися з цього приводу релігійно-філософські школи зайняли різну позицію Так, одна з цих шкіл (джабаріти) взагалі заперечувала свободу волі людини.

Для шаріату, особливо на перших стадіях його розвитку, характерна увага не до прав мусульманина, а до його обов'язків по відношенню до Аллаха. Норми, містять такі обов'язки, досить широко представлені в шаріаті, і вони визначали все життя правовірного мусульманина (щоденне здійснення молитви, дотримання поста і правил поховання і т.д.). Не випадково особливістю норм, що складають шаріат, є те, що вони застосовуються тільки до мусульман і у відносинах між мусульманами. Ранньому ісламу і шаріату були властиві встановлення (норми), висхідні ще до громадського ладу, утримуючі елементи колективізму, милосердя, турботи про калік та інших знедолених. Але в шаріаті знайшли своє відображення і представлення про безсилля людини перед богом, про витікаючу звідси споглядальність і покірність. У Корані особливо підкреслювалася необхідність для мусульманина виявляти терпіння і смиренність: "Терпіть, адже Аллах з терплячими "(8.48). Таким же чином в шаріаті закріплювалася обов'язок мусульманина підкорятися халіфу і державній владі- "Коріться Аллаху і коріться посланнику і власникам влади серед Вас "(4.62).

Містика-релігійна оболонка шаріату зумовила велику своєрідність складових його власне правових конструкцій і понять, гальмувала формування в ньому раціоналістичних почав і логічно обгрунтованою внутрішньої системи, як це мало місце в римському праві. Однак до VIII-IX ст., Коли шаріат переростає рамки патріархально-общинного і племінного сприйняття світу і стикається з феодалізірующейся суспільними відносинами, він, завдяки активній діяльності мусульманських богословів-правознавців, все більшою мірою рухається від божественного праворозуміння до раціоналістичного, від казуальних методів ви...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок