Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Языковедение » Лексеми з суфіксамі суб'єктивної оцінкі у романі М.Г.Івасюка Балада про вершника на білому коні

Реферат Лексеми з суфіксамі суб'єктивної оцінкі у романі М.Г.Івасюка Балада про вершника на білому коні

Категория: Языковедение

лексеми з суфіксамі суб'єктивної оцінкі у романі М.Г.Івасюка "Балада про вершника на білому коні "

(Курсова робота)


ЗМІСТ


1. Вступ (Ст. 2-4).

2. Основна частина:

2.1. Загальні положення (ст. 5-9).

2.2. Стілістічно забарвлена лексика в романі М.Івасюка "Балада про вершника на білому коні " з подивимось її походження (Ст. 10-11).

2.3. Тематичність розмаїття стілістічно маркованої лексики у "Баладі про вершника на білому коні " М.Івасюка (ст. 12-13).

2.4. Класифікація лексем з суфіксамі суб'єктивної оцінкі за сферою вживании (ст. 14-19).

3. Висновки (Ст. 20-21).

4. Список літератури (Ст. 22-23). ​​


-2 -

1. Стілістічна характеристика лексічніх одиниць сучасної української Літературної мови - а звідсі и розшарування ціх лексічніх одиниць - и система функціональніх стілів НЕ збігаються. Пояснюється Це насамперед спеціфікою слова Як одініці титан Його багатофункціональністю (У Слові віділяються номінатівна, емотивний, термінологічна, службова-граматичний, образно-характеризуючи функції).

У Словниковий складі української мови є слова и звороті стілістічно немарковані (Непозначені), вжівані в усіх стилях мовного Спілкування, и стілістічно марковані, тобто Такі, Що мают більш або Менш обмеження сферу вживання, а кож чіткі Ознака належності до Певного стилю.

Ця особлівість и покладаючи в основу поділу лексики на загальновжівану, стілістічно нейтральні, и лексику вузького стілістічного призначення.

-->>

Частина лексічніх одиниць характерізується наявністю в них рис експресівності та емоційності. Експресія - сила віяву переживань, почуттів, інтенсівність віяву віразності, характірестічності - Завжди оцінна.

Експресівність Може містітіся у значенні окремого слова (Така лексема Виступає сінонімом до нейтральної назви Явища або Поняття), а може створюватіся опісово (контекстом).

Емоційною зветься та категорія слів, яка, крім об'єктивного лексічного значення, містіть и Значення суб'єктивне - Ставлений того, хто говорити до вісловленої думки. Колі людина, корістуючісь Певної типом лексики, вісловлює Свої Позитивні чі негатівні емоції, в цьому їй Завжди допомагає експресія (Сила, віразність), Яки обов'язково супроводжує віяві почуття. Того розчленування цієї лексики на емоційну та експресивності (При стілістічній характерістіці), Як правило, умовно. Певна експресівність властіва Всім стилям мовлення и накладає на їх лексічні засоби відповідну Барва (навіть науково-термінологічна лексика має Своє експресивності забарвлення - Сухості, холодності, кніжності).

-3 -

Проти група емоційно-експресівної лексики візначається набагато вужчий, обмежуючісь Лише кількома категоріямі слів. До складу цієї лексики належать слова, які Вже в своєму значенні містять позитивні чі негативно оцінність и назівають Відчуття, настрої, процеси ( нудьга, торб, шкода, досада, кохання, ласка, краса, втіха, розкіш, щебетаті, пестіті). Ці слова можут віражаті позитивні чі негативні оцінку явищем з точки зору мовця и з точки зору будь-якої суспільної групи. До емоційно-експресивності належать кож слова, в якіх оцінність віражається НЕ лексічно, а граматичний, тобто суфіксамі чі префіксамі емоційної (Суб'єктивної) оцінкі ( сонечко, голівка, матінка, очіці, батюшка, братик та ін.) Частина слів української мови НЕ має постійного емоційного забарвлення, а набуває Його залежних від того, в якому контексті и з Якою метою вжівається (Неабіяку роль тут відіграє вімова, інтонація, Місце їх у реченні та ін.).

Найстійкішою и найвіразнішою є емоційність, пов'язана з Походження слова або з місцем переважного вживании.

У загальнонародній мові емоційно нейтральні слово звичайна має кілька емоційно-експресивності сінонімів, які різняться ступенів віяву почуттів ( хороший - Чудово, прекрасний, Дивовижний, захоплюючій, бліскучій, чудесним, разючій та ін.). Саме за емоційно-експресивності ознайо слова Нашої мови поділяються на урочісті, ріторічні, Поетичні, жартівліві, іронічні, фамільярні, осудліві, презірліві, вульгарні, лайліві та ін.

У мові художньої літератури лексеми з суб'єктівною оцінкою вжіваються спеціфічно: в умів художнього контексту емоційно-експресивності лексика набуває Додатковий відтінків, відсутніх у ціх словах за межами художнього цілого. Пояснюється Це тім, Що на семантику слова в художньому тексті діє Загальне Його Образно спрямування: добір лексем, їх Поєднання, загальна тональність викладу, образні засоби, вжівані в усьому текстовому масіві, Авторська манера оповіді - Всі Це накладає відбіток на Якість емоційно-експресивності

-4 -

забарвлення слова. Наприклад, у повісті М.Коцюбінського "Fata morgana" навіть експресивності зніжені вислови типом "ціле життя Хвіст Бачив Замість людей: бабрався у гною, у гною спав, на гною їв, на купі гною и здохне "у Загальна естетична бездоганному поліфонічному контексті НЕ спріймаються Як зніжені, естетична-недостатні; тональність їх відмінна від звучання такого типу лексем у розмовній мові.

Інший приклад: у романі В.Земляка "Лебедина зграя "об'єктом зображення є село, його призначення та зветься Чомусь Вавілон. Ця назва Дає змогу розгорнуті доброзічліво-іронічні історичні паралелі Протяг цієї оповіді.

Найбільш Яскраве у творенні слів з емоційно-експресивності забарвленням є засоби морфемікі и словотвору. Зокрема стілістічні Властивості лексем того чі іншого типу творення особливо виразно віявляються при зіставленні слів одного кореня и одного значення, альо різного словотворчого оформлення. У мові художньої літератури стілістічне Використання засобів афіксації Дає Великі словотворчі возможности: за їх допомог віражаються найрізноманітніші відтінкі суб'єктивної оцінкі: співчуття, іронія, зневага, злість, Строката и суперечліва гама емоцій и оцінок.

Метою даної курсової роботи буде Дослідження лексем Із значень суб'єктивної оцінкі, Що зустрічаються в історічному романі М.Г.Івасюка "Балада про вершника на білому коні ", їх лексікологічна Класифікація за семантикою, Походження, сферою Використання, а кож визначення найбільш уживаності словотворчіх засобів, за допомог якіх автор передає власне ставлений до зображуваного.

-5 -


2.1. Стілістічне забарвлення суфіксів в українській мові (Загальні положення).

Серед Пітом суфіксів з лексико-семантичності Значення Ліше деякі (-юх,-л-, -Іл-) надають словами експресивності забарвлення: упєртюх, Вайль, тріпло, Бурмило, Дурило. ЦІМ смороду набліжаються до суфіксів суб'єктивної оцінкі, тобто з лексико-граматичний значення. До таких належать суфіксі здрібнілості та збільшеності, утворення з якімі відзначаються велічезною кількістю емоційно-експресивності відтінків, Що змінюються залежних від контексту й сітуації, а кож від інтонації.

Інколи утворення з суфіксамі здрібнілості набуваються ознайо лексико-семантичності. Скажімо, Півник, курочка є здрібніло-пестлівімі похіднімі від півень и курка (Суто лексико-граматічні суфіксі); а хлопчик и Дівчинка є не просто зменшеності від хлопець и Дівчина, смороду позначають Різні вікові категорії. Хлопчик, Дівчинка стосуються підліткового віку; хлопець, Дівчина - Юнацьке.

Прікметнікові суфіксі здрібнілості -есеньк- та -ісіньк- у процесі розвітку мови розійшліся в значенні: Перший залішівся Тільки лексико-граматичний (білесенькій, рівнесенькій, теплесенькій, тонесенько - зменшені від білий, Рівний, теплий, тонкий) ; за допомог іншого з'являються утворення, Що позначають вищу міру ЯКОСТІ, тобто суфікс -ісіньк-


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок