Роля Мови у жиццi грамадвства » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Языковедение » Роля Мови у жиццi грамадвства

Реферат Роля Мови у жиццi грамадвства

Категория: Языковедение

Реферат на тему:

Роля Мови у жицц i грамадства


2004 - Брест

Беларуская нация існуе, Пакуль Живе Беларуская мова. Мова есьць галоСћни винік и сродак культури. Калі ми над гетим задумаємося брили, то адчуем, што велічнасьць гета зьяви - чалавечай Мови - настолькі грандиезная, што Сћражвае нашу сьвядомасьць. І сапраСћди, гета Цуд культури, материялізаванае думаньне и праяСћлени дух. У мове ми, людзі, бачим сябе. Гета люстерка нашага існаваньня, адбітак наших душаСћ. Витокі Мови пакрития хвалюючай таямніцай, Як и Сћсе Наша паходжаньне на Зямлі. Калі Сћявіць, што чалавек разьвіваСћся з природи, и паспрабаваць накресьліць схему, зрабіць мадель ягонага пераходу Сћ стан культурнага існаваньня, то приходзім да виснови, што абстрактнае думаньне, памяць роду (гета значиць - гістаричная памяць) i мова Сћзьніклі и разьвіваліся адначасова и Сћзаемна Сћпливалі сами на сябе. Гетак адбивалася самаСћдасканаленьне Трох асноваСћ культури: абстрактнага думаньня, гістаричнай памяці и Мови. Навуковия дасьледваньні чалавечай жицьцядзейнасьці Сћ старажитнасьці и сьведчаньні простих формаСћ існаваньня чалавечага грамадзтва Сћ целим пацьвярджаюць нашу траістую схему разьвіцьця сьвядомасьці и Мови людзей. ЗьяСћленьне Мови Як структураванага інструманту інфармациі азначала резкі прариСћ у культуру, у грамадзкае и гістаричнае існаваньне чалавека. Адначасна запрацавала зваротная сувязь. Мова стала найвялікшим сродкам культури, дзейнічала Як матора культурнага разьвіцьця, сприяла ствареньню чалавека розумного, фармаваньню чалавечага грамадзтва. ПрариСћ з природи Сћ культуру адбиваСћся найперш праз мову. Бяручи пад УВАГА гетую ревалюцийную ролю Мови Сћ разьвіцьці культури чалавецтва, асабліва робіцца зразумелим вялікае и крилатае цьверджаньне аб тою, што напачатку було Слова. Мова тримае Сћсе: культуру, гісторию, памяць, грамадзтва, сумоСће людзкіх душаСћ. Мова аб'ядноСћвае и Мацуєв, вядзе за сабой. Вось жа сапраСћди правільна: напачатку - було Слова (гета значиць, на пачатку культури). Што яшче Сћражвае Наша СћяСћленьне, дик гета шматаблічнасьць Мови. На Зямлі Живе мноства народаСћ и етнічних групаСћ, І, адпаведна, існуе вялікая колькасьць різни моваСћ. Шкірна мова, ніби шчит, які зьберагае и видзяляе народ сярод інших народаСћ, и адначасна, - гета плятформа, на якой угрунтаваная культурна індивідуальнасьць чалавечай супольнасьці. Аглядаючи пісаную гісторию людзей, ми заСћважаем, што заСћседи, калі гінула мова, то гінуСћ и народ. Тут узаемасувязь, сутнасния дачиненьні, якія Глибока и афаристична адлюстраваСћ наш вялікі Багушевіч. "Шануйце мову нашу, білоруську, каб ня Сћмерлі, - напісаСћім Пает. Шмат моваСћ зьнікла на Зямлі, и зьнікае па сеньняшні дзень. Причини розния. Альо найчасьцей - гета несамастойнае існаваньне (адсутнасьць незалежнай дзяржаСћнасьці) i грамадзка-палітичная сацияльная катастрофа. Альо шмат моваСћ триваюць и ня гінуць, ня гледзячи на несприяльния абставіни. Шмат якія Мови адраджаюцца, вяртаюцца да жицьця амаль зь нябиту. Перадусім, тут велізарнае значеньне травні дух народу (етнаса), яго СћпеСћненасьць у сабе, закаранеласьць у сваю духоСћную культуру и гісторию, и, Як винік, - сьвятое шанаваньне палею Мови и Сћсяго свойого. Грамадзка-палітичная катастрофа можа зьнішчиць будь-яку мову (Надав саму распаСћсюджаную) тади, калі зьніклі, замерлі ці ліквідавания яе етнічния носьбіти. Такія зьяви, Як генацид, етнацид, лінгвацид, мнемацид, якія винікаюць, Як правіла, з імперскай палітикі, а Таксамо з ксенафобіі и нянавісьці, вельмі небясьпечния для моваСћ найперш несвабодних народаСћ (посткатастрафічних супольнасьцяСћ). Аднак разбуреньне імпериі при пеСћних абставінах Таксамо можа виклікаць зьнікненьне імперскай Мови, прудкості Надав тади, калі існуе признаная імперская літаратура. Типовимі прикладамі зьяСћляюцца Римская и Отаманська імпериі. Рим разбуриСћся, зиходзячи з унутраних причинаСћ (дерло за Сћсе, - з-за Сћпадку маралі). Римская (лацінская) мова гучела Сћ Сенаце, сцьвярджалася Сћ літаратури и на Сћсіх канц імпериі. Альо пад друзів гета імпериі була пахаваная и вялікая римская мова, ператварилася потим у мертву лаціну. Чаму так стало? Стало так Таму, што не було Сћжо етнічних носьбітаСћ гета Мови. Лацінскі етнас деградаваСћ, бо стлуміСћ у сабе етнічную сьведамасьць, інстинкт аддзяленьня пекло чужога. Етнічная сьведамасьць замянілася імперскай. Лаціна римская абслугоСћвала імперскую культуру, імперскую Сћладу и імперскую дзяржаву. Яна адрозьнівалася пекло етнічнай лаціни. З разбуреньнем римскай залагодить и дзяржави, са Стратан римскага набілітету, резка зьмяніліся функциі дзяржаСћнай лаціни, а Сћ реальним штодзенним жицьці, на самим нізкім (вусним) узроСћні не було каму на їй размаСћляць. Лаціна памерла. Треба Сћлічиць, што імперия (гета значиць - імперская Сћлада и імперская культура) іманентна, зиходзячи з сутнасьці палею природи, імкнецца зьнівіліраваць и разбуриць любі етнас, у тою ліку и свій, які даСћ пачатак імпериі. Мова Атаманскай імпериі, у адрозьненьне ад римскай Мови, узьнікла на дедуктиСћним принципе. Гета була штучна мова, створаная на АСНОВА старажитних моваСћ Усходу (у асноСћним, персідзкай) i абслугоСћвала яна якраз толькі імперскую дзяржаву, аристакратию, чинавенства, афіцийную культуру и Сћвогуле - вярхі. АсноСћни народ імпериі - туркі - размаСћляСћ на палею народнай анаталійскай (турецкай) мове. Пасли разбурення и розпаду Атаманскай імпериі нова Турция, будуючи нову нациянальную дзяржаву, абаперлася якраз на народну етнічную мову, на якой размаСћляСћ народ, и зрабіла яе дзяржаСћнай мова краіни. Тою годинах мова Атаманскай імпериі аджила. У їй не було патреби. Са зьнікненьнем імперскіх вярхоСћ на їй не було каму гавариць. Калі ми зьвернем Увага на рускую імперию (Расею), то заСћважим там адначасна дзьве схеми функциянаваньня Мови: індуктиСћную, з апорай на етнас, І, Сћ пеСћнай ступені, штучну, придуманую форму рускай Мови, якаючи Сћ апошнім стагоддзі значний редуциравалася, дзякуючи літаратури. Тою ня Менш, улічваючи няспинную абсалютизацию імперскай ідеалегіі и адпаведна - псіхалегіі, и беручи пад УВАГА Таксамо няспинную деградацию асноСћнага етнасу, існуе вялікая верагоднасьць, што при разбуреньні расейскай імпериі рускую мову можа напаткаць Надав ня мертвае Сћживаньне, Як у постримскай сітуациі, а глибокі маргіналізм и звуженьне да лякальнага асяродка. (ЗаСћважим, што ніякія інфармацийния сістеми тут не дапамогуць.) Тое ж сама, улічваючи цяперашні працес асаблівай деструкциі ангельського етнасу, можа напаткаць и ангельську мову. (Як гета каму на слихом ня здасца неверагодним.) Штуршок такому ходу гісториі можа пакласьці пасьпешни Сћпадак и розпад Злучаних ШтатаСћ Америкі.
Гетакая верагоднасьць, па маіх назіраньнях, увесь годину павялічваецца и абумоСћлена Сћнутранимі причинамі. У ЗША беззваротна нарошчваюцца тия ж працеси, што некалі Сћ Риме, толькі разьвіваюцца больш хуткімі темпамі. (ІзноСћ жа, паСћтаруся, ніякія інфармацийния сістеми тут не Сћратуюць, бо сістема - гета прилада.) Імперия, аказваецца, ня можа гарантаваць вічного (і, тою больш, живога) існаваньня імперскай Мови. Значний Лепша гета спраСћджвае и реалізуе нациянальная дзяржава, якаючи и Сћзьнікла (принамсі, у ЕСћропе) у барацьбе зь імперияй. (Прудкості змаганьне йшлось, дере за Сћсе, за права існаваньня и разьвіцьце нациянальнай Мови.) Ствареньне нацияСћ и нациянальних дзяржаваСћ есьць гістаричная зьява, якаючи травні ня толькі свае грамадзкія причини, альо и храналягічния рамкі (найперш у ЕСћропе). Сьцісла можна іх пазначиць пекло апошняй чверці ХVІІІ па дерло чверць ХХ-га стагоддзяСћ. У гети перияд сфармаваліся и висьветліліся Сћсе нациянальния канцепциі культури, Свабода и незалежнага дзяржаСћнага існаваньня. Як правіла, нациянальния рухі пачиналіся з самапазнаньня, асьветніцтва, ствареньня нациянальнага мастацтва, літаратури, театра. Потим разьвіваліся у палітичнае змаганьне зь імп...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Реклама

Наверх Зворотнiй зв'язок