Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія > Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки > Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Реклама
Українські реферати та твори » Иностранный язык » Іншомовні слова

Реферат Іншомовні слова

Зміст

1. Іншомовні слова в сучаснійросійської мови

2. Освіта слів російської мови тамовна культура

Практичні завдання

Література


1.Іншомовні слова в сучасній російській мові

Російська мова на різних етапах увібрав в себе значнекількість слів з інших мовних джерел. Ці слова, чужі російській мовіяк втілення національного менталітету, - в даний час єнаслідком бездумної і огульної американізації не тільки економіки, але йкультури - у другому випадку це її прагматизація і рішучий збіднення.Російський народ створив неповторну культуру, мову, захоплює майстрівхудожнього слова різних країн, і поняття, закріпившись у мові цьогонароду, не потребують перекладу. Тим не менш прапори на мові підприємцівіменуються банерами служба безпеки - сек'юріті назвиустанов: В« Кволіті В» (буквально - якість), В« Квін ХаусВ» (В«Дімкоролеви В»),В« Автотревел В»,В« Амерікен картопля В», - пряме порушеннячистоти мови. Розхитування традиційної російської мовної культури ведеться восновному через активне впровадження англомовної лексики. Впроваджуються слова,мають російські еквіваленти: прайс-лист, мідл-клас, бутік, топ-менеджер,тюнінг . З'явилося навіть щось під ім'ям В«Філіп Кіркоров-продакшнВ».Гарне, що має моральне обгрунтування слово В«готельВ» у снобістськихколах прийнято заміняти В« готелем В». У народі подібні лексичні елементисправедливо називають В« холуізмамі В», тобто зустрічаються в устах тих, щораболіпствують перед американською культурою, яка не має і трьох столітьіснування в системі нинішнього менталітету. І навіть коли стаєочевидною її сутність - пріобретательской агресивність, заснована на вельмиповерхневому поданні справжніх культурних цінностей, - в російську мовурвуться численні В« сейшн В», В« саміт В», В« ланч В»;існуючі в Росії посади замінюються В« прем'єр-міністрами В» і В« більд-директорами В».Іншомовні слова, проникаючи в російську мову, відчували на собі вплив йогозаконів і поступово В«включалисяВ» в російську мовну систему: знаходилизвучання, що відповідає особливостям російської фонетики, підпорядковувалися нормамросійської граматики, засвоюючи граматичні форми і значення російської мови, ізаймали певне місце в його семантичній системі. Наприклад, на російськійгрунті у іменників генезис (фp. genesia - ж.р.), глобус (лат. globus - М.р.), пленум (лат. plenum - ср р.) Споконвічні родові закінченнястають елементом непохідних основи, а самі ці іменники отримуютькатегорію чоловічого роду і відмінкові закінчення I схиляння. Іншомовні іменники,мають у мові-джерелі закінчення -а,-о,-е, в російській мові нерідкопозбавляються цих закінчень і включаються в систему I схиляння як іменникичоловічого роду: шприц (нім. Spritze - ж.р,), тютюн (ісп. tabaco -м.р.), пірат (іт. pirata - м.р.), фонтан (іт. fontana - ж.р.).Іноді останній звук запозиченого слова, що належить основі, в російській мовісприймається як закінчення: гарба, облямівка, локшина, бурда (слова тюркськогопоходження). Можливі й такі випадки, коли складне запозичене слово вросійською мовою стає словом з непохідних основою: крепдешин (фр. crеpede Chine- В«китайський крепВ»), коктейль (англ. cocktail -В«Півнячий хвістВ»). [1]

За часом проникнення в російську мову іншомовної лексикирозрізняють ранні запозичення з тюркських, скандинавських і фінських мов, атакож ранні запозичення з грецької мови і більш пізні запозичення,відносяться до XVII-XX ст., з грецької, латинської та західноєвропейськихмов.

Запозичення з тюркських мов в основному були зробленіусним шляхом у період монголо-татарського завоювання (XIII-XV ст.). Тюркізмиголовним чином являють собою назви предметів домашнього вжитку,одягу, страв і т.д. Для слів тюркського походження характерна такзвана гармонія голосних: після кореневого а може йти а або и ( Аркан, башмак, арик, башлик ); після кореневого про може йти у чи а ( клобук, сагайдак ); після кореневого у слід у або a ( улус, Кушаков ) і т.д. Тюркізми властиві також суфікси -лик,-Ан,-бар: бапик, аркан .

Приклади тюркізмів, уживаних у російській мові: червоний, гарба,сіряк, аул, балалайка, балбес, барабан, башка, буран, бурий, бик, ватага, віл,деньга, джигіт, перли, родзинки, кабан, козак, скарбниця, каланча, очерет, караван,караул, кибитка, цегла, обушок, коза, кума, кумис, халупа, кінь, отара,сазан, сарана, табун, тарган, тарантас, сир, віз, товар, тапчан, туман,сінник, праска, горище, чинара, комору, шашлик.

Ранні та пізні грецізмов проникали в російську мовуголовним чином за допомогою мов-посередників, роль яких грали старослов'янськуі західноєвропейські мови. Слова грецького походження стосувалисярелігійно-церковного вжитку, науки, мистецтва та інших сторін життя. Прикладигрецізмов, уживаних у російській мові: серпень, алфавіт, ангел, квітень,аромат, астрономія, база, варвар, гігант, гіпс, граматика, грудень, демон,деспот, дракон, ікона, червень, липень, кафедра, кедр і кипарис, кит, балію,мигдаль, миска, монах, монастир, мармур, листопад, огірок, океан, жовтень,вітрило, піраміда, планета, поганий, пролог, буряк, вересень, символ, синтаксис,скандал, скорпіон, стадія, талант, зошит, тигр, тиран, оцет, фаза, прізвище,філософ, гніт, ліхтар, холера, хор .

Запозичення з латинської мови, що здійснювалися переважноза посередництвом польського та західноєвропейських мов (XV1-XVII ст.), булипов'язані з областю науки і культури, суспільно-політичними відносинами іт.д.

Приклади латинізмів, уживаних у російській мові:абсолютний, л абстракція, авіація, автор, адміністрація, аргумент, аудиторія,бестія, вино, дирекція, дюжина, капуста, квартира, корона, корпус, кіт, легіон,лекція, машина, міністр, монета, мул, натура, операція, пролетар, протекція,редька, релігія, республіка, рецепт, троянда, сенат, студент, тенденція, тополя,фортуна, форум, циркуль, черешня, іспит. [2]

Слова німецького походження стали проникати в російську мовуз початку XVIII в. Вони позначали різні поняття з області військової справи,адміністрації, промисловості та ремесел, домашнього побуту й т.д. Слованімецького походження можуть мати:

1) дифтонги [ау] і [аi], останній з яких часто під впливом графічногообразу (ЕI) вимовляється росіянами як [еi]: гауптвахта, шлаг-баум, айсберг,рейс;

2) поєднання хг, фт, шт, шп : вахта, ялиця, шрифт,люфт, штурм, штопор, шліг, шпори;

3) кінцеве [ьр '] або [ьр]: єгер, табір, флюгер;

4) дві і більше основ, що утворюють одне складне слово: балетмейстер,бакенбарди, мундштук, краватка, циферблат .

Приклади слів німецького походження, вживаних в російськійз мовою: бант, блок, бруствер, бруква, бунт, бухгалтер, верстак, гвалт, герб,дамба, єфрейтор, канцелярія, клапан, кнопка, комплект, кран, кухня, в,ландшафт, лацкан, гасло, локон, маклер, маляр, марка, масштаб, хвилина, муфта,обшлаг, орден, патронташ, паштет, рашпіль, рейсфедер, рота, слюсар, стамеска,страус, стілець, танець, фарш, квасоля, феєрверк, флігель, фляга, цейхаус, шнур,шпигувати, шпилька, штаб, цивільний, штемпель,.-штопати, штраф, штрих.

З кінця XVIII в. в російську мову почали входити слова зфранцузької мови (галліцизми), що стосувалися мистецтва, суспільних відносин,військової справи, повсякденного побуту і т.д. Прикметами слів французького походженняє:

1) наголоси на останньому складі: портфе пЂ€ ль, візі пЂ€ т,резе пЂ€ рв, капра пЂ€ л;

2) кінцеві ударні голосні [е пЂ€], [у пЂ€], [і пЂ€],[Про пЂ€]: фойє ', кашне пЂ€, рагу пЂ€, кенгуру пЂ€, парі пЂ€,драпрі пЂ€, жабо пЂ€, ескімо пЂ€;

3) кореневої [у]: сюжет, брошура, журі;

4) кінцеве [про пЂ€ р]: сапер, монтер, ліфтер, диригент,с...

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Друкувати реферат
Реклама
Реклама
88x31
88x31
88x31