Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Религия и мифология » Святе Письмо і богослужіння

Реферат Святе Письмо і богослужіння

архієпископ Нафанаїл (Львів)

Закожним щоденним богослужінням у Православній Церкві, як відомо, повторюєтьсяв основних рисах процес здійснення всього справи порятунку людей: вечірняпочинається спогадом про створення світу, потім нагадує гріхопадіння людей,говорить про покаяння Адама і Єви, про дарування Синайського Закону, закінчуючисьмолитвою Симеона Богоприємця. Утреня малює стан старозавітноголюдства перед пришестям у світ Христа Спасителя, малює скорбота, надію, сподіваннятодішніх людей, говорить про Благовіщення Пресвятій Діві Марії і про РіздвоГоспода. Літургія являє все життя Христа Спасителя від Віфлеємських ясел доГолгофи, Воскресіння і Вознесіння, чрез символи і нагадування вводячи вреальність, тому що у святому Причасті ми приймаємо не символ, але реальноСаме Тіло Його, Саму Кров Його, то Самое Тіло, ту Саму Кров, яка викладаєВін на Таємній Вечері в Сіонській світлиці, то Самое Тіло, ту Саму Кров, якіпостраждали на Голгофі, воскресли з гробу і піднеслися на небеса.

Повторенняу Богослужінні, хоча б у самих коротких рисах всього процесу приготуваннялюдства до прийняття Господа, необхідно, тому що обидва процеси - іісторичний та богослужбовий, мають по суті одну мету: і тут, і там требаслабкого, немічного, відсталого, плотського людини приготувати до самому великому істрашному: до зустрічі з Христом - Сином Божим - і до з'єднання з Ним. Метаодна, і об'єкт один і той же - людина. Отже, і шлях повинен бути одині той же.

Вісторичному процесі приготування людей до прийняття Божого Сина пов'язанонайтіснішим чином зі Святим Письмом, не тільки тому, що в Писаннівикладений цей процес, але й тому, що саме Письмом з моменту появи йогобільш за все підготовлялися душі людей до духовного зростання, що робив їхздатними зустріти Христа. За церковним переданням, Пресвята Діва Марія вмомент благовістя Архангела читала книгу пророка Ісаї, у всякому разі, завдякизнанню пророцтва Ісаїн могла Вона зрозуміти і прийняти Благовістя. ІоаннХреститель проповідував на виконання Писань і словами Писання. Йогосвідоцтво: "се Агнец' Божий, вземляй гре'і світу" дало Господь першийапостолів, могло бути ними зрозуміле тільки при світлі Писання.

Природно,що з самого початку і процес індивідуального приготування кожної окремоїлюдини до прийняття Божого Сина, тобто Богослужіння, виявився найтіснішим чиномпов'язаним з тим же Божим знаряддям, яким і історично було підготовленолюдство до того ж самому, тобто - зі Св. Письмом.

Самийакт входження Господа і Спаса нашого Ісуса Христа у світ у ТаїнствіПресуществлення - це дуже короткий акт, як коротким він був і при першомуздійсненні його Самим Христом в Сіонській світлиці на Таємній Вечері. Алеприготуванням до нього, до цього акту, служило все священне, все добре у всійпопередньої історії людства.

КороткимТаємна Вечеря, коротко і її повторення у Божественній літургії, але розумієхристиянську свідомість, що до цього найважливішого у всесвіті акту не можнаприступати без гідного відповідного приготування, бо говорить Господь уПисанні: "проклят' всяк витворюючи дгьло Божiе с'небреженіем'" і "Хто їсть іп'є негідна суд' собі яст' і піет' "(1 Кор. XI, 29).

Гіднимприготуванням до прийняття Божого Сина в історичному процесі було головнимчином Святе Письмо. Воно ж, тобто дбайливе побожне читання його, можебути відповідним приготуванням до прийняття Божого Сина і в процесібогослужбовому.

Осьчому, а не тільки з наслідування синагозі, як це часто тлумачиться, зсамого початку християнської історії Святе Письмо зайняло таке всеосяжнемісце в справі підготування християн до Таїнства Євхаристії і до причастя св.Тайн Христових, тобто у Богослужінні.

Впервісної Церкви, в найперші роки Ея існування - в Єрусалимі, колиЦерква складалася переважно з іудео-християн, читання і спів СвященногоПисання здійснювалося на священному мовою Старозавітної Церкви, на мовідавньо-єврейському, хоча народові, що промовляв тоді вже по-арамейському, давньо-єврейськиймова була майже незрозумілий. Для роз'яснення Святого Письма його текствитлумачувався по-арамейському. Ці тлумачення називалися Таргум. Вхристиянстві Таргум означають тлумачення Старого Завіту в сенсі йогозвершення і заповнення в Завіті Новому.

Цітлумачення Старого Завіту здійснювалися самими святими апостолами і були дляпервісної Церкви заміною Святого Письма Нового Завіту, якого яктакого ще не існувало.

Такимчином, незважаючи на відсутність у первісної церкви книг Нового Завіту, посуті християнське богослужіння з самого початку складалося з слухання інаучения від Божественних дієслів обох Завітів. І тлумачення святимиапостолами Старозавітних Писань - Закону, Пророків і Псалмів, було найважливішоючастиною підготовчого до св. Євхаристії богослужіння.

Зразкамитаких християнських тлумачень на Старий Завіт є збережені в ДіянняхАпостольських проповіді св. ап. Петра і св. Первомученика Стефана.

ВНадалі, коли в Церкві стали переважати християни з язичників. СвященнеПисьмо Старого Завіту стало читатися і тлумачитися на грецькій мові, общепонятномтоді у всім відомому світі. Незабаром з'явилися вже й книги Нового Заповіту, спочаткупослання апостолів, потім євангелія і інші апостольські творіння, написанітакож по-грецьки.

Прицьому провіденціальним важливою обставиною було те, що апостольської Церкви нетреба було дбати про створення перекладу Старого Завіту на новий священниймова Церкви - на грецький.

Перекладцей Промислом Божим був уже приготований заздалегідь богонатхненним подвигомСтарозавітної Церкви, яка створила такий переклад всіх священних книг Старого Завітуз єврейської мови на грецьку. Цей переклад називається переведенням 70-ти або полатині - Септуагінтою.

Мизнаємо історію написання Септуагінти і віримо цьому древньому церковному переказам.У другий рік царювання Птоломея Другого Філадельфа (в 282 році до Р. X.), заблагословенню праведного первосвященика Єлеазара, обрані від усіх 12 колінІзраїлевих перекладачі зробили цей переклад. Завдяки цьому промислітельносправі, духовна підготовка до зустрічі і прийняттю Божого Сина виносилася за межіЄврейського народу і поширювалася на всі населення берегів Середземного моря,яке все тоді в більшій чи меншій мірі говорило і розумілопо-грецьки.

Наскількивелике значення Септуагінти в справі початкової проповіді християнської, видноз того факту, що в кінці 1-го століття переважна більшість звертаються вхристиянство відбувалося не з іудеїв і не з непідготовлених ще язичників, аз так званих прозелітів, тобто язичників, знайомих з старозавітного Законув грецькому перекладі та залучені з непідготовлених ще язичників, а з такзваних прозелітів, тобто язичників, знайомих з старозавітного Закону вгрецькому перекладі і залучених до нього душею. Це залучення до Законуязичників звершувалося євреями шляхом поширення серед язичників священнихкниг на грецькій мові, тобто Септуагінти. Основну струмінь процесупоширення християнства протягом 2-ї половини 1-го століття можна представитисобі так: язичники знайомилися з євреями, отримували від них їх священні книгипо-грецьки, прочитували їх, приліплювалися душею до цих Божественним дієсловам, алешукали і не знаходили ні в самих книгах, ні у єврейських виясняютьроз'яснення багато чого, що залишався незрозумілим в Писанні. Приходили християнськіпроповідники і показуючи, як все предреченное в Писанні виповнилося іздійснилося в Христі Ісусі, тим набували для Господа нові душі. Історіявельможі цариці Ефіопською, освіченого апостолом Філіпом, єілюстрацією цього процесу.

Вказівки,що саме так зазвичай відбувалося навернення до християнства за час проповідісв. апостола Павла, ми знайдемо в книзі Діянь: в Антіохії Пісідійській св.апостол тлумачить історію Старого Завіту в християнському світі і "при виходіїхні із 'iудейской синагоги, погани просили їхні говорити про тім же ВьНаступної суботи. Коли ж збори було розпущено, то многiе iудеі і чтителейБога звернені із 'язичніков' п...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...