Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Психология » Розумова відсталість дитини

Реферат Розумова відсталість дитини

Федеральне агентствоза освітою

Державна освітняустанова

вищогопрофесійної освіти

Володимирськийдержавний університет

Кафедрапсихології

Реферат

з дисципліни "Спеціальнапсихологія "

На тему: "Розумовавідсталість дитини "

Виконала:

ст.гр. Пл-106

Анісімова О.С.

Перевірив:

Шаманіна Н.В.

Володимир 2009


Зміст

Введення

1.Поняття розумова відсталість

2.Значення гри для всебічного розвитку особистості дитини

3.Розумовийвиховання дітей у грі

4.Особливості ігрової діяльності розумово відсталих дітей

Висновок

Списоклітератури


Введення

Розумова відсталістьдитини - серйозне випробування для всієї його родини. Часто батьки намагаютьсяшукати причини нещастя, дошкуляють лікарів розпитуваннями про те, хто винен у тому,що розвиток порушено. Нерідко вони пропонують свої версії події і чекаютьвід лікаря їх підтвердження. Наприклад, батько вважає, що у всьому винна йогодружина, яка застудилася під час вагітності, одягаючись "за своєюдурості недостатньо тепло, але нарядно ". Мати вважає винуватим чоловіка,який, по-перше, "іноді міцно випиває", а по-друге, "маєдвоюрідну тітку, хвору на епілепсію ". І, нарешті, обидва батьки частовважають винними у всьому акушерів-гінекологів та інших лікарів, які нібитощось недогледіли чи щось зробили не так. Всяке, звичайно, буває.Однозначної відповіді на питання "хто винен?", Як правило, немає. Та йне потрібен він до тієї пори, поки не постане питання про можливість народженнянаступної дитини. У цьому випадку і мати, і батько обов'язково повинні звернутисяв генетичну консультацію й обстежитися там. У всіх інших ситуаціяхпошуки винного деструктивні. Вони відображають почуття власної провини, спробиполегшити свої переживання. Нерідко суперечки про винуватця можуть призвести до погіршеннявзаємин у родині і навіть до її розпаду.

Розумово відсталийдитина - біда, і вже якщо вона прийшла, членам сім'ї потрібно згуртуватися іпідтримувати один одного. Потрібно навчитися приймати дитину такою, якою вонаТобто, намагатися створювати комфортні умови для його розвитку, бутивимогливим до нього, але в межах його можливостей. В іншому випадкуможливе виховання "в культі хвороби", при якому батьки, а слідомза ними і дитина вважають, що якщо малюкові не пощастило, йому ні в чому не повиннобути відмови. При такому вихованні діти стають егоїстичними, поганоадаптуються і навчаються. При правильному підході до дитини близькі дуже скорознаходять здатність радіти спілкуванню з ним, його пускай навіть скромнимуспіхам. Сприятлива обстановка в сім'ї, відсутність у батьків надмірнихамбіцій сприяють розвитку дитини. Розумово відсталі діти розвиваються,хоча їх розвиток має певну межу і вони ніколи не зможуть наздогнатисвоїх здорових однолітків.

Розумово відсталийдитина повинна постійно спостерігатися в одного психіатра, який добре знає йогоособливості, його сім'ю, розуміючого його можливості. Батькам не слідкидатися від одного фахівця до іншого, їздити в інші міста і країни впошуках чудесного цілителя або ліки. Грамотний психіатр, постійноспостерігає дитину, потрібен йому, як правило, значно більше, ніж разоваконсультація знаменитості. Психіатр періодично проводить розумово відсталомудитині курси лікування, які сприяють поліпшенню його розвитку, попередженнясупутніх невротичних реакцій. Таким чином, розумово відстала дитинаможе бути горем сім'ї, її ганьбою, хронічно травмуючим фактором, а можеприносити радість, як інші здорові діти. Все залежить від ставлення до ньогосім'ї, правильного розуміння завдань виховання і лікування, правильного підходу.


1. Поняття розумовавідсталість

Під розумовоївідсталістю вітчизняні фахівці розуміють стійке порушення психічногорозвитку певної якісної структури. При розумової відсталості має місцепровідна недостатність пізнавальної діяльності і в першу чергу стійкавиражена нерозвиненість абстрактного мислення, процесів узагальнення і відволіканняв поєднанні з інертністю психічних процесів.

У зарубіжній літературііснує кілька підходів до визначення розумової відсталості, заснованихголовним чином на даних психометричного дослідження.

Виділяють дві основніформи розумової відсталості: олігофренію і деменцію.

При олігофренії маємісце раннє, зазвичай внутрішньоутробне, недорозвинення головного мозку,обумовлене спадковими впливами або різними ушкоджувальними фактораминавколишнього середовища, чинними в період внутрішньоутробного розвитку плода, підчас пологів і протягом першого року життя. При олігофренії відсутня наростанняінтелектуального дефекту. Особливості прояв інтелектуальноїнедостатності пов'язані лише з віковими закономірностями розвитку дитини.

Для олігофреніїхарактерно тотальне недорозвинення всіх нервово-психічних функцій зпереважною недостатністю абстрактних форм мислення. Інтелектуальнийдефект поєднується з порушеннями моторики, мови, сприйняття, пам'яті, уваги,емоційної сфери, довільних форм поведінки.

Недорозвиненняпізнавальної діяльності при олігофренії проявляється, насамперед, у недостатностілогічного мислення, порушенні рухливості психічних процесів, інертностімислення. Слабкість логічного мислення полягає в низькому рівні розвиткуузагальнення, порівняння предметів і явищ навколишньої дійсності, алеістотним ознаками, в неможливості розуміння переносного значення прислів'їв іметафор.

Темп мислення уповільнений,характерна інертність психічних процесів, відсутня можливість переносузасвоєного в процесі навчання способу дії в нові умови. Недорозвиненнямислення позначається на протіканні всіх психічних процесів. У сприйнятті,пам'яті, уваги страждають, перш за все, функції відволікання і узагальнення, тобтозавжди порушуються компоненти психічної активності, пов'язані заналітико-синтетичною діяльністю мозку. В емоційно-вольовій сфері цепроявляється в недостатності складних емоцій і довільних форм поведінки.

Інтелектуальний дефектвідрізняється стійкістю, при важких формах виявляється вже з перших місяців життядитини.

При олігофреніївиділяють три ступені розумового недорозвитку: дебільність, імбецильність іидиотию.

Дебільність єнайбільш легкої за ступенем і найбільш поширеною формою олігофренії(Коефіцієнт інтелекту 50-69). При відсутності ускладнюючих інтелектуальнунедостатність розладів, а також при ранніх і адекватних корекційнихзаходах соціальний прогноз сприятливий.

Більш важким ступенемолігофренії є імбецильність (коефіцієнт інтелекту 20-49). Приімбецильності грубо порушена здатність до абстрактній діяльності і доутворення понять.

Найважча ступіньолігофренії - ідіотія (коефіцієнт інтелекту менше 20) - характеризуєтьсягрубим недорозвиненням всіх психічних функцій.

Деменція являєсобою розпад більш-менш сформованих інтелектуальних та іншихпсихічних функцій, тобто при деменції має місце придбанийінтелектуальний дефект.

У ранньому віцірозмежування деменції і олігофренії представляє великі складності. Цепов'язано з тим, що будь-яке захворювання або пошкодження мозку, що приводить до втратираніше придбаних навичок і розпаду сформованих інтелектуальних функцій,обов'язково супроводжується відставанням психічного розвитку в цілому. Тому вранньому віці вкрай важко розмежувати придбану та вродженуінтелектуальну недостатність. У зв'язку з цим придбаний інтелектуальнийдефект, пов'язаний з прогресуючими органічними захворюваннями мозку, зепілепсію, шизофренію, що почалися в перші роки життя дитини, має складнуструктуру, що включає як окремі риси деменції, так і олігофренії. При переважанніостанніх говорять про олігофреноподобних станах.

При виникненнідеменції у дітей старше трьох років її відмежування від олігофренії стаєбільш чітким.

Для розмежування цихформ інтелектуальних порушень важливо мати на увазі, що при деменції на відмінувід олігофренії має місце період но...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...