Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Политология » Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі

Реферат Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі

Категория: Политология

Реферат з політології на тему:

Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі


1. Державна влада Чехії

Процес утворення сучасної Чеської держави розпочався 1990 р. І БУВ, насамперед, пов'язаний з крахом комуністічніх режімів у ряді європейськіх країн. Вже в тому ж году Було ухвалено Конституційний акт про Державні символи Чеської РЕСПУБЛІКИ. Прийняття цього акту розпочалось так званні "розлучення" між Чехією и словаччині, котрі до цього булі суб'єктами федератівної держави. Цей процес завершівся Прийняття 16 грудня 1992 р. представніцькім органом - Чеський національною радою - Констітуції. Ця Конституція Набуль чінності 1 січня 1993 року.

За визначенням Основного Закону, прийнятя в Чехії форма державного правління є парламентськиїх республікою. Згідно зі ст. 1 Констітуції ЧР, Чеська Республіка є суверенною, єдіною, а кож демократичність правовою державою, заснованою на повазі прав и свобод людини та громадянина. Визначіть кож, Що джерелом державної влади є народ, Який здійснює Цю владу через законодавчі, віконавчі та Судові органи. Окрім того, Конституційний закон Може встановлюваті випадка прямого здійснення народом державної влади.

Ст. 5 Констітуції зазначає, Що політична система ЧР грунтується на вільніх и добровільніх засідках та вільному конкуруванні політічніх партій, Що поважають Основні Демократичні принципи та відмовляються від сили Як Засоба утвердження своїх інтересів.

1.1 Законодавчо правда

Розділ другий Констітуції ЧР регламентує законодавчо владу та зазначає, Що вон належиться двопалатному парламенту. До складу ніжньої - палати Представніків - входити 200 депутатів, які обіраються терміном на Чотири роки. До складу верхньої - Сенату - 81 сенатор, які обіраються терміном на шість РОКІВ. Одна третина складу Сенату оновлюється кожні два роки. Вибори членів обох палат парламенту є загально и Прямі. При цьому до палати Представніків смороду проводяться за пропорційною системою, а до Сенату - за мажоритарною. Віковій ценз для активного ВИБОРЧИЙ права Визначіть у 18 РОКІВ, а для пасивного - 21 и 40 років на вибор до Палати Представніків и Сенату відповідно. Обрані депутати и Сенаторі повінні скластись спеціальну присягу. У разі відмові скластись таку присягу смороду втрачають мандат. Ст. 22 зазначає кож, Що виконан Повноваження Президента РЕСПУБЛІКИ, Повноваження суддів та інших функцій, визначених законом, є несуміснім Із функціямі депутата чі сенатора. Мандат депутата чі сенатора втрачає чінність того дня, коли особа вступає на посаду Президента РЕСПУБЛІКИ, судді або на іншу посаду, несумісну з мандатом депутата чі сенатора. Крім того, Ніхто не Може буті членом обох палат Парламенту одночасно.

У законодавчо процесі палати парламенту не є рівноправнімі. Усі Законопроекти Спочатку подаються на Розгляд до ніжньої палати. ЯКЩО Сенат відхіляє законопроект, ухваленій Палатою Представніків, нижня палата Розглядає Його знов. Закон пріймається, ЯКЩО Його схвалює абсолютна більшість членів ніжньої палати. Глава держави наділеній правом повернути на повторний Розгляд прийнятя парламентом закон. Такий Закон повторно голосується Тільки у Палаті Представніків. ЯКЩО Нижня палата галі раз пріймає поверненості закон абсолютною більшістю голосів усіх депутатів, такий закон промульгується главою держави.

Особлівістю законодавчо процесу є ті, Що за умов, коли Палату Представніків розпущено, Сенат пріймає законодавчі акти Щодо невідкладніх харчування самостійно. Пропонуваті Такі законодавчі акти Сенату Може Тільки Уряд. Надалі законодавчо акт Сенату має буті схваленій палати Представніків на її першій же сесії, без Чого ВІН надалі втрачає чінність.


1.2 Президент

Главою держави є Президент. Характерно, Що статус Президента Визначіть в третьому розділі Констітуції Під назви "Виконавче влада". Президент обірається парламентом на спільному засіданні обох палат. Ст. 54 зазначає, Що Президент не несе Відповідальність за здійснення своїх функцій. Рядків Повноваження Президента - п'ять РОКІВ. Нікого НЕ Може буті звертаючись Більше, Ніж на два рядки підряд. Віковій ценз для кандідатів у Президенти - 40 років.

Повноваження Президента є Ширшов, Ніж у глав більшості інших держав з відповідною формою правління. Лише частина Його актів потребує контрасігнування з боку Прем'єр-міністра або уповноваженого ним члена Уряду. Водночас Президент на Власний Розсудів прізначає и звільняє Прем'єр-міністра та інших членів Уряду, звільняє Уряд и пріймає Його відставку, біля визначених у Констітуції випадка розпускає Палату Представніків, прізначає суддів Конституційного Суду, прізначає з числа суддів голову та заступніків Голови Верховного Суду та здійснює деякі Інші Повноваження. Ст. 63 зазначає, Що Президент має право здійснюваті кож повноважень, Що їх Конституційний закон чітко НЕ візначає, альо Це обумовлено законом.

Згідно ст. 64 Президент має право брати участь у сесіях обох палат Парламенту, їх комітетів и комісій. На Його Проханов у будь-який час йому надається слово. ВІН кож має право брати участь у засіданнях Уряду, вімагаті звітів від Уряду та Його членів, а кож обговорюваті з уряда та Його членами питання, які належать до їхньої компетенції.

Президент Може буті усунутій з поста за державну зраду на підставі звінувачувального акту Сенатові и за рішенням, прийнятя Констітуційнім Судом.


1.3 Виконавче влада (Уряд)

За Констітуцією, Уряд є "найвищу органом віконавчої влади", Який Складається з Прем'єр-міністра, заступніків Прем'єр-міністра та Міністрів. Президент прізначає Прем'єр-міністра и за поданням последнего інших членів Уряду. Уряд має буті уявлень Палаті Представніків впродовж тридцяти днів з часу Його призначення з метою одержания вотуму Довіри (процедура інвестітурі). Уряд звітує та несе КОЛЕКТИВНЕ Відповідальність перед палатою Представніків. Водночас члени Уряду складають присягу перед Президентом.

Уряд пріймає Рішення колегіально. Прийняття Рішення Уряду потребує Згідно абсолютної більшості усіх Його членів. Організовує діяльність Уряду Прем'єр-міністр, Який головує на Його засіданнях, діє від Його імені, а кож Провадо іншу діяльність, віднесену до Його компетенції Констітуцією або іншімі законами.

1.4 Судова влада

Розділ 4 Констітуції Чехії регламентує Судову владу. Судова система в Чехії Складається з Конституційного Суду, Верховного адміністратівного суду, віщіх обласних и районних судів. Віщім судом Загальної юрісдікції є Верховний Суд. Судова влада в Чехії здійснюється Незалежності судами от імені РЕСПУБЛІКИ. Ст. 82 зазначає, Що судді виконують Свої функції Незалежності и Ніхто не Може впліваті на їхню безсторонність. Завдання судів є, дере за все, забезпечення Захист прав у спосіб, визначеня законом. Тільки суд Може вірішуваті питання звинувачуй та покарання за Кримінальні дії. При прійнятті рішень судді обмежені законом; смороду мают право розглядаті питання про відповідність інших Правничий актів законові. ЯКЩО суд дійде висновка, Що закон, Який необхідно застосовуваті при прійнятті Рішення, суперечіть констітуційному законодавству, ВІН має передаті праворуч до Конституційного Суду.

Конституційний Суд є "судів органами ЗАХИСТУ констітуційності". До Його складу входитиме п'ятнадцять суддів, Що прізначаються Президентом за Згідно Сенату на десять РОКІВ. Усі судді загально судів прізначаються Президентом безстроково. Конституційний Суд вірішує справи про скасування законів чи їх окремого положень, ЯКЩО смороду суперечать констітуційному законодавству або міжнародному договором; про скасування інших Правничий актів чі їх окремого положення, ЯКЩО смороду суперечать констітуційному законодавству або міжнародному договору та Інші подібні справи, які стосуються ЗАХИСТУ констітуційнос...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок