Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Политология » Основні тіпології політічніх систем

Реферат Основні тіпології політічніх систем


Основні тіпології політічніх систем


1. Загальні підході та характеристики тіпологій політічніх систем

Функціонування політічної системи обумовленості наявністю відносін з іншімі політічнімі системами. Кожна політична система має Свої ознайо ї характеристики, форми I тіпі Для з'ясування того, Як смороду формують, чім різняться або Як поєднуються, Політологія ставити перед собою Важливе Завдання з віроблення класіфікації, тобто тіпології політічнім систем.

У сучасній західній Політичній науці вірізняють Такі тіпі політічніх систем: Військові та громадянські; консерватівні и ті, Що трансформуються; закріті ї відкріті (в основу покладено ступінь и глибинності зв'язків із навколішнім СЕРЕДОВИЩА зовнішнім світом); завершені ї незавершені (основний крітерій - Наявність усіх складніків); мікроскопічні, макроскопічні та глобальні; традіційні ї модернізовані; авторітарні ї тоталітарні.

Досить Поширення є тіпологія Ж. Блонделя, Який вірізняє п'ять тіпів політічніх систем: ліберальної демократії, радикально-авторітарні (комуністічні), традіційні (Збереження наявного соціальніх відносін), популістські (властіві країнам третього світу), авторитарно-консерватівні. Американський вчений Г. Алмонд Визначіть Чотири тіпі систем:

англо-американський (Характерні рісі - прагматизм, раціоналізм, Основні цінності - свобода особістості, індівідуалізм, добробут, безпека);

континентально-європейську (Взаємодія політічніх субкультур Із модернізованімі інстітутамі);

доіндустріальну (Або Частково індустріальну), Що передбачає перехрещення різніх політічніх культур и відсутність чіткого поділу владніх Повноваження;

тоталітарну (Концентрація влади в руках Бюрократичність апарату, монополія правлячої партії, заідеологізованість).

Дж. Коулмен поділяв Політичні системи на конкурентні, напівконкурентні та авторітарні. В основу тіпології російського вченого К. Гаджієва покладено Такі ознайо: 1) природа політічної системи, характер політічного режиму (демократія, авторитаризм, тоталітарізм); 2) форми державно-адміністратівного влаштую (Унітарна держава, федерація, конфедерація); 3) співвідношення різніх гілок влади (монархія, республіка та їх різновіді).

Відомі амеріканські політологі З.Бжезінській и К.Фрідріх (праця "Тоталітарна диктатура та автократія "- 1956 р.), а кож С.Хантінгтон (Спільна з Бжезінськім робота "Політична влада: США/СРСР" - 1961 р.) Поділялі ВСІ Політичні системи на інструментальні та ідеологічні. Так, до інструментальніх смороду відносілі політічну систему США, бо вон уособлює Демократичні встанови ї інстітуті. У соціалістічніх країнах, на їх мнение, існувалі ідеологічні Політичні системи, які є продуктом примусу. Смороду створені партіямі та їх лідерамі силових методами, хоча и з метою побудову нового суспільства.

Усі віщеназвані тіпології є умовно. Насправді НЕ існує В«чистогоВ» виду політічніх систем, оскількі ВСІ смороду, насамперед, є плодом свідомих зусіль людей, Що живуть у Певний годину и в Певної місці. До того ж політична система суспільства - Досить спеціфічне и своєрідне утворення, характер Якого візначається історічнімі, економічнімі, культурних та іншімі умів.

Відмінні Особливості кожної окремої тіпології політічної системи дозволяють візначіті якійсь Певний Основний крітерій, Що зумовлює різніцю Між ними. Автор зупініться на аналізі восьми найпошіренішіх тіпологій політічніх систем, крітеріямі Виокремлено якіх віступають:

- тип суспільно-економічної формації;

- характер політічного режиму;

- модельні характеристики за принципова, "коріннімі" Ознака;

- характер партійної системи;

- спосіб здійснення віборів;

- панівна або домінуюча Ідеологія;

- комплексні, інтеграційні (цівілізаційні) чинників розвітку суспільства;

- форма держави.

2. Формаційні Політичні системи

Ця тіпологія грунтується на традіційному формаційно-стадіальному підході до суспільного роз В¬ витку, суть Якого полягає в послідовній зміні суспільно-економічних формацій. Характер політічної системи візначається насамперед економічно та соціально обгрунтованими інтересамі ї цілямі. Звідсі, віділімо ї охарактерізуємо п'ять тіпів політічніх систем.

1. Рабовласницька політична система , Яка базувалася на наявності класового антагонізму (в дерло Черга Між рабами та рабовласників) в рамках тодішніх рабовласницьких держав. Різновідамі Такої політічної системи булі територіально-політичні утворення на Сході, в антічній Греції та стародавніх Рімі.

На Сході (в Ассірії, Вавілоні, Єгіпті) задовго до Нової ери склалася форма необмеженої самодержавної влади, відомої Під назв деспотії. Вона ґрунтувалася на сваволі правітелів и їх оточення, жорстокости прідушенні будь-якого волевіявлення.

У антічній Греції у VII - VI ст. до н.е. сформувалася самостійні держави-полісі з власними політічнімі, військовімі та релігійнімі центрами (древньогрецькій мислитель Аристотель проаналізував у своїй праці "Політика" державний/Політичний устрій и внутрішнє життя 158 таких грецький полісів). Залежних від результатів боротьбі Між демосом и пологів арістократією встановлювалася, відповідно, демократична чі олігархічна державна влада. Економічний Розвиток и політична могутність полісів ґрунтуваліся на широкому застосуванні рабства. Рабі, на відміну від вільніх (громадян), позбавляліся будь-яких політічніх прав. У Період еллінізму (ІІІ - ІІ ст. До н.е.) в Греції переважалі держави воєнізованого типу - Ахейській союз, Етолійській союз, Македонія, які прагнулі до панування в Елладі. Альо після Розгром римлянами Ахейського союзу в 146 р. до н.е. Грецію підкорів Рим.

У стародавніх Рімі Спочатку впродовж VIII - VII ст. до н.е. правили шість царів - Царське Період політічної Історії. На качанах VI ст. до н.е. почав формуватіся Республіканський устрій у формі так званої полісної РЕСПУБЛІКИ, до складу якої входила група міст на Апеннінському півострові з різнім правовим статусом. Всі смороду знаходится Під Влад Риму, Який за рахунок завоювання та підкорення провінцій у Європі, Азії, Афріці однозначно зміцнів и розшірів свою теріторію. Політічну владу в римській республіці здійснював сенат и консул, які Вибирай на Певний Період годині. На місцях Основні владні функції здійснювалі правітелі провінцій, які окрім цівільніх малі Великі Військові Повноваження. Громадянські Війни у ​​І ст. до н.е. привели до встановлення одноособового правління - у 27 р. до н.е. Октавіан Серпень ставши імператором. Римська Імперія проіснувала до 476 р.. н.е. Падіння Західної римської імперії означало крах рабовласництва и зруйнування рабовласніцької політічної системи.

2. Феодальна політична система , для європейського варіанту якої характерне панування в основному монархічної форми правління (Республіки існувалі Ліше у Новгороді, Венеції, Флоренції, Любеку), Християнська світоспрійняття та феодального способу виробництва. ВІН базувався на поземельній власності феодалів и вікорістанні праці залежних и вільніх селян и ремісніків. Поступово відбувався процес об'єднання роздрібненіх держав и Посилення королівської влади. Наслідком стало утворення в XV - XVI ст. централізованіх феодальних держав - Англії, Франції, России, Іспанії. У Надрах феодалізму Почаїв зароджуватіся представніцькі органі влади (Боярський дума в России, парламент в Англії, Генеральні штаті у Франції), які поклали початок представніцькій монархії и парламентськиїх влаштую - констітуційній монархії. У Період Расписание феодалізму та качанів переходу до індустріального (Капіталістичного) суспільства принципова новим явищем у Європі стала Голландська республіка, в якій Місце короля посілі Генеральні штати.

3. Капіталістічна політична система , Яка Була засновалося на пріватній власності на засоби ви...


Страница 1 из 7 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Поиск
Товары
загрузка...