Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія > Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки > Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Реклама
Українські реферати та твори » Краеведение и этнография » Українські легенди та перекази про диких птахів

Реферат Українські легенди та перекази про диких птахів

За іншім варіантом, сойка Щороку літає у вирій, та Ніколи НЕ долітає до нього: пролетить день, и відразу ж їй хочеться дізнатіся, скількі пролетіла. То вон ї повертається назад. І так сойка даремно літає Туди й сюди, Поки випада сніг.

Сорока (звичайна - Pica rustica, candata, vulgaris та ін.; лісова - Dendrocitta) створах чортом и правити йому за коня (Таращанський и Проскурівській повіті), тому застреленого сороку прив'язують до стелі в Стайн, певні, Що нечиста сила не буде на конях їздіті, а учепіться за сороку.

На Сорок Мученіків (9 березня - за старим стилем. - Ред.) сорока кладе на гніздо сорок палічок, а на Похвалу Пресвятої Богородиці (П'ятниця п'ятої седміці Великого посту) "похвалитися яйцем" - знесеться (Канівській повіт). Крик сороки на хаті чи Біля хати означає або ті, Що господаря Хтось лаятіме, або ВІН одержує якусь звістку, або ж Будуть Гості.

Орла на Україні знають безпосередню. Тут найчастіше зустрічаються орли-горлані ї малорослі орли, або орли-карлики, які полювалі здебільшого мішамі, жабами й зміямі, альо Охоче ​​пожірають и дрібніх птахів. В українських легендах про орлів головну роль відіграють Частково Давні, пов'язані з орлом, міфічні уявлення сил та Явища природи, почасти старовінні фантастичні легенди "фізіологів" про птахів, які проникли до Південної Русі з "азбуковнікі" ї "Пале", або, найімовірніше, з тимі "прілог", якімі ряснілі південно-руські схоластічні проповіді XVII Століття. Спостереження ж над природою орла залішаються на іншому плані.

Орел - не Тільки цар-птах. Орлі ПІШЛИ з царів, через Що зображення орлів и досі карбують на Царське печатках (Ушіцькій повіт). Орла бити не можна. Мисливець, дере Ніж вістріліті в орла, мусить спітаті Його Тричі: чі ВІН наживи на Світі? ЯКЩО наживи, то ВІН подивуватися прямо на Мислівці, а коли галі не нажива, то відвернеться від нього. Його навіть и черв'яки НЕ їдять, и ВІН НЕ засмердіться Ніколи, хоч тримай Його Доті, доки всохне (Новомосковський повіт). В орлиному гнізді неодмінно є гроші (і Різні коштовні Речі). Без грошів ВІН Ніколи собі гнізда мостять (Новомосковський и Старобільській повіті). В усій Цій легенді зліті, Як говорити професор М. Ф. Сумцов, два мотиви: літературний - про ставлені орла до хвороби й Смерті та народне повір'я про ті, Що птахи, переважно сороки й ворони, вікрадають Золоті ї Срібні Речі. Перший мотив грунтується на легендах "палей" і "азбуковніків" про птаха "харадра": Якщо Хтось у Хвороба впадаючи, то от ха-радра дізнається, чи живий буде, чі помрє. ЯКЩО померті йому, відверне від нього очі Свої харадр; ЯКЩО буті йому живим, радісно злетіть увись проти сонця. Ця легенда про харадра відома кож Із західніх "бестіаріїв". Спільне джерело и наших, и західніх відомостей - "фізіолог" святого Епіфанія. В українській легенді про орла цею літературний мотив перероблено Стосовно самого орла. Повір'я, Що в гнізді орла бувають гроші, з одного боку, певно, грунтується на тому, Що народ Звиков бачіті зображення орла (державний герб) на монетах и ​​взагалі на Всіх грошових знаках; із іншого - на тому зоологічному факті, Що деякі хижі птахи з воронячого роду, особливо сороки, справді крадуть и кладуть у своїх гніздах бліскучі ї металеві Речі. В Галичині є повір'я, буцімто орел, зібравші Багато золота й срібла, золотити потім собі голову ї хвіст.

Легенда про ті, Як Бог Призначено орла королем, або царем птахів, тісно пов'язана, Між іншім, з походження назви однієї маленької пташки -Королька. Одного разу Бог, маючи Намір дати птахам короля, мовів до них: "Хто з вас злетіть найвищу, того Я ї Зроблено королем ". Птахи злетілі у вісочінь - Так високо, Як Тільки Коженна з них МіГ. А поміж ними та й Була така кріхітна пташечка, меншої їй Якові нема Вже й на Світі ніякої іншої. Вона тихесенько сіла до орла на хвіст, а тій І не підозрює нічого. І вісь, коли орел злетів вже якнайвіще, так високо, Що Його ї оком НЕ уздріш, та пташка спурхнула з Його хвоста и знялася галі Вище. Господь Бог, помітівші ці, засміявся й каже: "На хвості короля прілетів корольок ".

Про один з різновідів орліної родини - грифа розповідають, начебто це - превелічезній птах, Який Може Своїми крилами затуліті світло сонця ї літаті без спочінку сорок діб.

Окрім птахів загальновідоміх, Українські Народні легенд знають галі двох птахів, які НЕ існувалі ї не існують зовсім: "носорожця", або "єдінорожця", і "нічніцю". Про Першого з них ми скажемо в тому місці, де в нас йтіметься про потоп. А Щодо нічніці, то це - начебто такий птах, Який сам від природи Сліпий, и Його Завжди водити Інша, маленька пташка; літньої ночі вон звичайна відає тужлівій крик.


Предыдущая страница | Страница 4 из 4

Друкувати реферат
Реклама
Реклама
загрузка...
88x31
88x31
88x31