Зміст
Вступ
Служитель народу
Висновок
Список літератури
Вступ
"Хрест на себе наклав я, - говорив великий композитор, - І з піднятою головою бадьоро і весело піду проти всяких до святої, сильною, праведної мети, до справжнього мистецтва, люблячому людини, що живе його втіхою, його горем і жнива ". Це шляхетне Прагнення втілілося у творчості Мусоргського, у Його геніальніх народніх Музична драмах, у Його романсах и піснях, Що правдиво відобразілі життя російського народу. Творчість автора "Бориса Годунова" по праву відносіться нами до самим дорогоціннім завоювання світової культури. Всенародне визнання стало Найвищий оцінкою творчої спадщини геніального російського композитора-демократа. Його Ім'я включених до списку імен великих діячів минулого.
Історичний відбір різноманітніх прійомів и Принципів стілістікі прівів до Формування цілого ряду канонізованіх її тіпів, до якіх у дерло Черга відносяться жанрові форми: сюїті, сонати, сімфонії, варіації. Велику роль у цьому зіграло історічно поступове освоєння системи стільовіх зрозуміти и категорій, а так само Прагнення до новацій.
Служитель народу
"Мистецтво є засіб для бесіди з людьми, а не мета"
М.П. Мусоргський.
Модест Петрович Мусоргській народився 16 березня 1839 року в селі Карєв, Торопецького повіту Псковської губернії. У селі, де протекли Його дитячі роки, ВІН близьким стікнувся з народним життям и народним мистецтвом. Ці Перші враження залиша незгладімімі ї вплінулі на всю творчу діяльність композитора.
Незважаючі на Видатні успіхі мальчика, батьки Визначіть Його, у трінадцятілітньому віці, у школу гвардійськіх підпрапорщіків, де ВІН пробув Чотири роки. Закінчівші школу, юнак надійшов на службу в Преображенський полк. Пройшло Небагато годині, и молодий офіцер немов переродівся, перетворилися у допітлівого, вімоглівого художника.
Велічезну роль у цьому переродженні зігралі Нові Знакомства: в 1856 году Мусоргській зустрівся з Даргоміжськім, в 1857 - з Кюі ї Балакірєвім. Останній ставши для юнака вчителем и другом.
На Довгі роки Мусоргській залішівся тісно пов'язаним з балакіревськім гуртком, відомім в Історії російського мистецтва Під ім'ям "Могутня купою". У гурток входили кож композитор Римський-Корсаков, Бородін, Кюі ї музичний критик Стасов. Це творча Співдружність жагуче й Переконайся боровся за реалістічне мистецтво, перейнята передовими демократичність ідеямі. Смороду продовжено впоратися Глінки ї Даргоміжського. Досить сказаті, Що в цею годину Було Створено Багато Що з Його кращих пісень и романсів, а кож и безсмертна опера "Борис Годунов ".
Сміліве новаторство Мусоргського віявілося, насамперед, у самому відборі тем и сюжетів. Впершись у жанрі камерної вокальної музики з'явилася реалістічна розповідь про народне життя, упершись з'явився новий герой - російський селянин, обкресленій композитором з любов'ю й гарячим співчуттям. Новим Була й музична мова Мусоргського. Композитор Чуйний вслухувався в російську народну пісню, у російську народну мову й перетворював ці враження у своїй незвічайній своєрідній и віразній музічній мові.
У 1868 р., Його захопів новий творчий задум - композитор пише оперу "одружений" (по Гоголю). "Одружений" зіграла Важливим роль у творч розвітку Мусоргського, працюючих над нею, ВІН опанував майстерністю виразности речитативу, Що є Засоба реалістічної характеристики діючіх ОСІБ. І хоча оперу ВІН НЕ Закінчив, все ж таки Це Дуже допомогло композіторові при здійсненні Його Наступний оперних задумів. Першим з них Була опера "Борис Годунов", почата Мусоргськім у 1868 р.
Думка про Створення опери "Бориса Годунова" підказав Його друг - професор В. Нікольській. Увага композитора прикрутив одна з найбільш трагічніх епох російської Історії. Перед Його подивимось вінікло безліч образів - то історічніх, то вігаданіх, альо Завжди обкресленіх однаково реалістічно. Мусоргській гаряче зацікавівся ЦІМ сюжетом и з жаром прійнявся за роботу. Протяг півтора місяців ВІН написавши Перший акт, потім робота чати з тім же підйомом и захоплення. У міру написання, Уривки з опери віконуваліся в колі близьким товаришів-музікантів, віклікаючі Серед них бурхліві захопи ї схвалення. "Радість, захоплення, милування були загальними ", - згадує учасник ціх Вечорів Стасов.
Нарешті, в 1870 году опера Була закінчена ї представлена на Розгляд дірекції імператорськіх театрів. Комісія з восьми чоловік, у чіслі якіх БУВ Тільки один росіянін, забракувала "Бориса Годунова", послані на відсутність в опері жіночіх партій. "Засмученій и скрівдженій Мусоргській взявши свою партитуру назад, альо, подумавши, зважівся піддаті її ґрунтовнім Переробка и ДОПОВНЕННЯ. Задумані булі - польський акт у двох картинах и картина "Під Кромами ", - пише у своїй" Літописі "Римський-Корсаков.
У лютому 1873 року в Маріїнськім театрі з більшім успіхом віконуваліся Уривки з "Бориса Годунова" (у тому чіслі й сцена в корчмі). Нарешті, 24 січня 1874 року в ТІМ ж театрі відбулася Прем'єра геніального добутку Мусоргського. Опера зроб на публіку велічезне враження. Булі, зрозуміло, и недруги, Що зустрілі її в Багнет, альо замовчаті Успіх композитора смороду Вже НЕ могли. Особливо захоплено прийнять оперу молодь: ". свіжім Своїм незіпсованім почуттям вон розуміла, Що велика художня сила створі ї вручає народові нашому новий, Дивовижний народний добуток, и раділа, и тріумфувала. Двадцять вістав пройшли з наповненім театром, не раз юрба молодих людей розспівувала Вночі, на Вулиці, підходячі до ливарно мосту ї збіраючісь переходіті на Виборзька сторону, хор "величання боярина народом "і Інші хори", - писав Стасов.
На першій сторінці рукопису своєї опери Мусоргській написавши: " Я розумію народ, як велику особистість, одушевлену єдиної ідеєю. Це моє завдання. Я спробував вирішити її в опері ". Композитор виконав Свої намірі: у жодній з попередніх опер народ не БУВ збережений так реалістічно, так глибоко й багатосторонньо. Правда, шлях у цьому навпростець БУВ перед зазначеним Глінкою - без народніх хорів "Івана Сусаніна "важко уявіті собі з'явитися" Бориса Годунова ". Альо Мусоргській однозначно розшірів глінкінські завоювання. Глінка у своїх народніх хорах не ставити перед собою Завдання Створення окремого індівідуальніх образів. Його хори спріймаються тому Як узагальнення вираженість кращих рис російського народу: полум'яної любові до Батьківщини, мужності й стійкості. Мусоргській вносити у масові сцени рісі реалістічної портретності. Однієї-двох реплік йому Досить, щоб НЕ Тільки намалюваті портрет тієї або іншої особини, альо ї віразіті Його відношення до подій, Що відбуваються. Всі Його масові сцени відрізняються яскравим народностями музічної мови, ". Яка глибоко-правдива Російська мова у Всіх ціх Мітюх, фомок, Єпіфанів, Юродівіх, Іванічів, Афімій, Корчмарок, хлопчіськ-Паливода и десятків безіменніх особистостей! "- справедливо відзначає Стасов.
Мусоргській досяг Такої правдівості того, Що близьким знавши и гаряче любив російський народ, по глібіні психологічного аналізу, Розкриття найтоншіх рухів душі НЕ уступає Ні Толстому, НІ Достоєвському, а по вмінню відтворіті образи Історії дорівнює Сурикову. Добутку, з такою силою Що розкриває трагедію особістості ї народу, Не було у світовому оперному містецтві. Прав БУВ історик Костомаров, коли, прослухавші "Бориса Годунова", викликнув: "Так, від Це так сторінка Історії! "
Основний задум Мусоргського розкрівається в зіставленні масово хорових сцен. Народні сцени - найважлівіша частина музики "Бориса Годунова". Мусоргській Виступає в них смілівім новатором: Ніхто галі до нього НЕ малював народ у такому багатстві жіттєвіх тіпів, Ніхто не малював з такою велетенською силою картіні народного руху.
Для шкірного з них Мусоргській знаходится свою особливая ...
