Художник "Царської полювання" - Микола Самокиш
Аксенова Г. В.
МиколаСеменович Самокиш - самобутній російський художник, живописець і графік, який працювавв різних жанрах, що продовжив традиції російської батального та історичногоживопису, відомий як анімаліст і чудовий книжковий графік. Йоготвори, широко відомі у свій час, захоплювали яскравим реалістичнимзображенням і високою культурою виконання. Творча особистість художника приверталаувагу сучасних йому дослідників. Вже з середини 80-х рр.. XIX в. Самокишперебував у полі зору художньої критики. Його ім'я не було забуте і врадянський час, а його підручник В«Малюнок перомВ» перевидавався неодноразово. Алене про всіх роботах любили згадувати і говорити, а тим більш об'єктивно їхоцінювати. Серед них численні графічні твори, виконані позамовлення представників імператорського дому.
Н.С.Самокиш народився 13 вересня 1860 р. в м. Ніжині Чернігівської губернії. Зазакінчення Ніжинської класичної гімназії поїхав до Петербурга вступати доАкадемію мистецтв. Іспиту він не витримав, але отримав дозвіл займатися вбатальної майстерні професора Б.П. Віллевальде на правах вільного слухача. Ічерез рік, в 1879 р., його прийняли за конкурсом. Вчителями Самокиша стали позагальним класам П.П. Чистяков і В.І. Якобі, а по майстерні Б.П. Віллевальде.Навчання в Академії йшло досить успішно. Малої золотої медалі в 1881 р.удостоїлася картина В«Повернення військ на батьківщинуВ». Конкурсну роботу В«СурмачВ» в1882 взяли на Всеросійську вставку в Москві. 12 з 30 виконаниххудожником-студентом офортів були видані в 1882 р. окремим альбомом. КартинаВ«Поміщики на ярмаркуВ», що надійшла в 1883 р. на конкурс Товариства заохоченняхудожеств, була відзначена премією С.Г. Строганова. У 1884 р. Н.С. Самокиш намалу золоту медаль написав В«Епізод з битви при Малому ЯрославцевВ». У цьому жроці картину В«ПрогулянкаВ» придбав для своєї галереї П.М. Третьяков. У 1885 р. вінотримав велику золоту медаль за дипломну роботу В«Російська кавалеріяповертається після атаки на ворога під Аустерліцем в 1805 р. В»З 1886 по1888 рр.. Н.С. Самокиш займався, вдосконалюючи свою майстерність, в майстерніфранцузького художника Едуарда деталі. За роки навчання в Академії він отримав7 медалей, з них 5 срібних і 2 золоті.
В1888 вперше після закінчення Академії мистецтв Н.С. Самокиш був впершезапрошений для виконання великого замовлення Тіфліського військово-історичногомузею. Разом з ним працювали Ф.А. Рубо, І.К. Айвазовський, А.Д. Кившенко. Вінстворив три полотна: В«Битва при АвліареВ», В«Баталія при річці ІоріВ», В«ЗахистНаурського станиці В». У наступному році художник писав коней, що одержали призи набігах, для Петербурзького бігового суспільства. І в цьому ж році за роботу В«Табунрисистих маток В»він отримав звання академіка. Йому було 29 років.
Вакадемічному відкликання 1895 говорилося, що В«Н.С. Самокиш своїми працями вгалузі мистецтва придбав славу талановитого художника В». У 1900-х рр.. вжурнальному нарисі в В«Новому світіВ» зазначалося: В«У ряді сучасної російськоїживопису в її баталістіческом відділі одне з найбільш популярних і гучних імен- Ім'я Н.С. Самокиша В».
Щев роки навчання Н.С. Самокиша в Академії мистецтв відбулося одне, здавалося б,незначна подія, по суті визначило подальшу долю художника. НаСамокиша звернув увагу конференц-секретар Академії мистецтв П.Ф. Ісеев. Вінпоказав малюнки Великому князю, колишньому президентом Академії. Той, в своючергу, представив малюнки спадкоємцю, В«наказав рекомендувати йогоВ».Завдяки цьому наказу молодого художника рекомендували до військового відомствадля замальовок маневрів. З 1890 р. Самокиш приступив до великих робіт в областікнижкової графіки. В«І ось я вступив на шлях ілюстрованої роботи, непідозрюючи, як я втягніть в цю справу і буду віддавати цій роботі більшу частинумого часу, зрідка тільки беручись писати картини для виставок В», -записав у щоденнику художника.
Якілюстратор численних книг і журнальних видань, як майстер графічногомистецтва Самокиш в цей час став значніше, ніж живописець-баталіст, ісправжню популярність в 90-і рр.. приносять йому численні малюнки до різногороду виданням. Серед них такі книги як Г.І. Радде В«23 тисячі миль на яхті"Тамара" В», Н.І. Кутєпов В«Великокнязівська, царська і імператорське полювання наРуси В»(в 4 тт.),В« Пам'ятка Апшеронського полку В»,В« Історія Нижегородськогодрагунського полку В»,В« Історія лейб-гвардії кірасирського полку В»,В« ІсторіяКавалергардського полку В»,В« Історія військового міністерства В»(у 8 тт.),В«Коронаційний збірникВ», А.В. Єлісєєв В«По білому світуВ», В«Історія Ніжинськогодрагунського полку В»,В« Історія військового міністерства В»,В« Отаманська пам'ятка В»,В«Історія лейб-гвардії резервного полкуВ», В«Історії лейб-гвардії Фінляндськогополку В»,В« Чудо-вождь В»,В« Севастополь і його славне минуле В», В.В. СаговскійВ«Імператорська парова яхта" Олександрія "1851-1901В», Б.С. Есадзе В«Бойовіподвиги кавказьких військ В», Панчулідзев С.В« Історія кавалергардів. 1799-1899 В»,А.С. Пушкін В«ПолтаваВ», Л.М Толстой В«ХолстомерВ», твори Я. Полонського, Д.Маковський В«Велика війна в образах і картинахВ» (1915) і В«Російським героям Сербіїі Чорногорії В»(1915) та ін І це лише неповний перелік книжкових графічнихробіт Н.С. Самокиша. Художник володів винятковою культурою малюнка. Йогомалюнки були лаконічні, суворі, точні, вірні та прості одночасно. Всього цьоговін досяг наполегливою працею і великим досвідом.
Вінспівпрацював також з цілим рядом журналів, серед яких найбільше робіт буловиконано для журналу В«НиваВ». Крім книжкових видань і журналів йшло оформленняпрограм урочистих військових зборів, концертів, меню ювілейних полкових іінших обідів і т.п.
Разомзі своїм другом - художником С.І. Васильківським він створив і видав альбоммалюнків В«З української старовиниВ», а потім підготував 40 таблиць, об'єднавши їх вальбом В«Мотиви українського орнаментуВ».
Однієюз найбільших графічних робіт були малюнки пером, сепією, тушшю іаквареллю до книги Г.І. Радде В«23 тисячі миль на яхті" Тамара "В», яка описуєподорож до Індії в 1889 р. До цього видання було зроблено 456 малюнків. Туті архітектурні, пейзажні, анімалістичні та ботанічні замальовки,зображення побутових предметів. Видання відрізнялося великим композиційнимрізноманітністю малюнків, а художник володів умінням тонко поєднувати малюнок зтекстом. При оформленні сторінки Н.С. Самокиш часто іспользоавал віньєтки,заставки, кінцівки, малюнки на полях, виявляючи при цьому багато вишуканого смакуі винахідливості. З художнього оформлення ця книга стала одним з кращихтехнічно досконалих зразків книжкової графіки свого часу.
Найбільшоюі, напевно, найсерйознішою книжково-графічної роботою художника з'явилисячисленні ілюстрації до видання Н.І. Кутепова В«Великокнязівська, царська іімператорське полювання на Русі В»(1892-1911). Присвячена пам'яті імператораОлександра III, книга складається з чотирьох томів, кожен з яких маєвласну назву: 1 том - Великокнязівська і Царське полювання на Русі X по XVIвік (СПб., 1896); 2 том - Царська oxoтa на Русі царів Михайла Федоровича іОлексія Михайловича. XVII століття (СПб., 1898); 3 том - Царська н Імператорськаoxoта на Русі. Кінець XVII і XVIII століття (СПб., 1902); 4 том - Імператорська полюванняна Русі. Кінець XVIII і XIX століття (СПб.. 1911).
Всвоїй книзі автор зібрав унікальний матеріал з історії полювання на Русі і вРосії з моменту утворення Давньоруської держави до кінця XIX в. Ввиданні наведені свідчення про поширеність мисливського промислу, продостатку дичини і про вживання продуктів полювання; зібрані літописні згадкипро повір'я народу, що мали відношення до полювання; розповідається про повсякденній іполітичному значенні царського полювання; про посилку ловчих птахів і Сокольников віноземні землі з додаванням відомостей про мету посольств, прийомі послів іособливих обставин; маються витяги з мисливських щоденників царів зопис...
