Культура Білорусі в перебудовний і пострадянський періоди
освіту незалежність беларусь драматургія
У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М.С. Горбачов. З його ім'ям з самого початку так званої перебудови зв'язувалися процеси гласності та демократизації, що охопили країну. Передова білоруська інтелігенція виступила за розвиток національної культури, широке поширення білоруської мови. Надалі рух за національно-культурну ідентифікацію та цивілізаційне самовизначення посилився і пішло по складній траєкторії у зв'язку з розпочатими процесами розпаду СРСР.
Перехід до незалежності. 27 липня 1990 Верховна Рада УРСР затвердила Декларацію про державний суверенітет, а 25 серпня 1991 П'ята позачергова сесія Верховної Ради БРСР прийняла Закон В«Про надання статусу конституційного закону Декларації Верховної Ради Білоруської РСР про державний суверенітет Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки В». З вересня 1991 р. країна стала називатися Республіка Білорусь, у грудні цього ж року була юридично закріплена її державна незалежність. У 1994 р. в Білорусі введена президентська форма правління. Кардинальні зміни значно прискорили національно-культурний розвиток, зміцнили економічне становище та міжнародний авторитет нашої держави, що дозволило Білорусі більше активно і самостійно проводити внутрішню і зовнішню політику.
26 січня 1990 був прийнятий Закон В«Про мови в Білоруській РСРВ», який додав білоруському мові статус державного і доповнений 20 вересня 1990 Державною програмою розвитку білоруської мови та інших національних мов в Білоруській РСР. Згідно результатами проведеного в травні 1995 р. республіканського референдуму державна символіка була законодавчо змінена, а російську мову поряд з білоруським придбав статус державної мови. Були прийняті інші закони, спрямовані на розвиток національної культури, і перш за все В«Про культуру в Республіці Білорусь В»,В« Про національні меншини В»таВ« Про охорону і заощадженні історико-культурної спадщини В».
Законодавча, політична та економічна підтримка дозволила білоруській культурі стати більш мобільною та відкритою. У нових умовах розвивалися різні літературні та художні напрями і школи, зростала національна самосвідомість, відбувалася демократизація духовного життя, суспільство звикало до свободи творчості та віросповідання.
Зростання гласності та плюралізму думок стимулював перегляд старих стереотипів в оцінках історичного розвитку Росії та Білорусі. Стала очевидною неоднозначність протікаючих в БССР соціально-економічних, політичних та культурних процесів.
Громадяни Білорусі познайомилися з раніше забороненими публікаціями вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем історії, філософії, соціології, змогли подивитися так звані поличні кінофільми режисерів-новаторів і прочитати зразки В«КатакомбноїВ» художньої літератури (періоду В«застоюВ»), швидко розповсюдженою у відкритій пресі. Разюче змінилося ставлення до білоруським емігрантам, колись огульно оголошеним зрадниками батьківщини. Це дозволило познайомитися з різноманітною діяльністю білоруської діаспори, її культурними досягненнями.
Перебудовні процеси торкнулися також відносини до віруючих і до релігії в цілому. Законодавчо була встановлена ​​свобода віросповідання, культові будівлі, раніше відібрані у церкві, поступово повертали конфесіям. Багато хто з цих будівель були відреставровані. Серед них костел Святої Варвари у Вітебську, церква Марії Магдалени в Мінську, Миколаївська церква в Брестській фортеці. Окремі храми, які представляють історичну цінність, відбудовані заново.
По суті, вперше за багато десятиліть знову проектувалися і будувалися храми і монастирі. Це стало можливо завдяки відмові держави від марксистської догматики, вульгарного атеїзму. Активізувалася діяльність різних конфесій та релігійної громадськості.
У 2002 р. в республіці вже діяли 2913 релігійних громад 26 конфесійних напрямків. За числу віруючих в Білорусі домінує православна церква, на другому місці - католицька.
Нове в освіті. Перебудовні процеси вимагали радикальних змін у різних сферах. Нові віяння проникли і в сферу освіти і виховання. Переглядалися навчальні плани і програми. Зазнав змін цикл соціально-гуманітарних наук. Видавалися нові підручники, посібники, курси лекцій. Вийшла з друку шеститомна В«Енциклапедия гicтopиi БілорусіВ», з'явилися нові газети і журнали: В«літературна спадщинаВ», В«Беларускi гiстарични часопiсВ», В«Беларуская MiнуушчинаВ», В«Беларуская думкаВ», В«Роднае словаВ», В«КультураВ», В«МастацтваВ», В«Немига літературнаВ» та ін
У республіці відкрилися нові типи навчальних закладів (ліцеї, гімназії, коледжі, академії), а також недержавні навчальні заклади, насамперед вищі. В«Вищий державний коледж зв'язку В»,В« Мінський державний вищий авіаційний коледж В»,В« Мінський державний вищий радіотехнічний коледж В»отримали статус ВНЗ. У роки перебудови і незалежного розвитку багато інститутів були перетворені в університети і академії. Були відкриті Барановичский державний університет (2004) і Поліський державний університет (Пінськ, 2006). Республіка Білорусь належить до числа найбільш освічених європейських країн. За кількістю студентів, що припадають на кожні 10000 населення, країна вийшла на показники, досягнуті Німеччиною, Швецією, Фінляндією.
Загальне число студентів зросла з 189 тис. у 1990 р. до 420 тис. в 2009 р. У ВНЗ Білорусі в 2009 р. навчалося близько 7,5 тис. зарубіжних громадян. Випускники білоруських ВНЗ працюють в 112 країнах світу.
У вищих навчальних закладах відкрилися десятки нових спеціальностей, за якими раніше кадри не готувалися, з'явилися бакалаврат і магістратура. Особливу увагу в системі середньої та вищої освіти стало приділятися навчанню роботі на комп'ютері, викладання економічних дисциплін та іноземних мов.
У нових умовах потрібна реформа в освітній сфері, і 21 серпня 1996 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову В«Про концепцію реформи загальноосвітньої школи в Республіці Білорусь В», яка в перспективі передбачала 12-річне навчання в середній школі (себе не виправдало). Надалі реформа зазнала коригуванню. Починаючи з 2008/2009 навчального року, було здійснено перехід на колишнє 11-річне навчання. З 1 вересня 2002 р. введена 10-бальна система оцінки знань. Паралельно здійснювалося реформування вищої школи. Його головне стратегічне завдання - навести навчання у відповідність з національними і міжнародними стандартами в галузі вищої освіти.
Зміцнення союзних відносин Республіки Білорусь та Російської Федерації передбачає формування загального освітнього простору та узгодження всіх компонентів законодавчих баз в галузі освіти. Це дозволить розширити взаємодія між ВНЗ двох країн.
Наука. Перші роки незалежності були складними і для науки. У 1985-2002 рр.. складне фінансово-економічне становище республіки, скорочення числа замовлень на наукові розробки (в основному через розпад СРСР) поставили білоруську науку в скрутне становище. Структура науково-технічного комплексу, що склалася в радянські роки, далеко не повною мірою відповідала потребам самостійного розвитку білоруської економіки, завданням назрілого технологічного оновлення галузей промисловості і сільського господарства, а також перетворення соціокультурної сфери.
Зниження престижу наукової роботи, невисокі зарплати, відсутність перспектив наукового зростання (а часом і роботи), незадовільні умови для дослідницької діяльності спонукали частину висококваліфікованих науковців виїхати з країни або перейти в різні комерційні структури та спільні підприємства, наприклад, пов'язані з радіоелектронікою, комп'ютерними технологіями. Як правило, країну покидали найбільш перспективні, заповзятливі фахівці дослідних інститутів (у тому числі НАН Білорусі), що знаходяться в розквіті творчих сил. Це негативно позначилос...
