Підводний човен "Акула"
Початковийпроект підводного човна "Акула" водотоннажністю 400 тонн, першою"Великий" підводного човна, був представлений в Головний морський штаб усічні 1905 року. Проект був схвалений Морським технічним комітетом 3 травня 1905року. Однак, через брак відповідних кредитів, рішення про будівництвоприйнято не було.
Ввересні 1905 року І.Г. Бубнов виступив з пропозицією про заміну бензіномоторовна двигуни Дизеля. Пропозицію було прийнято. На початку листопада 1905начальник Балтійського заводу клопотав про видачу наряду на спорудупідводного човна, який і був виданий у лютому 1906 року, але без забезпеченняфінансування. У квітні 1906 року на будівництво двох підводних човнів"Мінога" і "Акула" було відпущено 200 тис. рублів, томубудівництво підводного човна "Акула" не було розпочато і майже весь1906 пішов на переговори з постачальниками обладнання. На підводному човні"Акула" передбачалося встановлювати двигуни Дизеля потужністю 300к.с. Такі двигуни виготовлялися "Сполученими машинобудівними заводамиАугсбург-Нюренберг "для французьких підводних човнів. Завод "Л.Нобель "взявся за виготовлення таких же двигунів за нижчою ціною,тому перевага була віддана російському заводу. У серпні 1906 року начальникБалтійського заводу запропонував будувати підводний човен "Акула" цілком навідповідальність заводу з запропонованим ним технічним умовам. Згода наспоруду пішло в грудні 1906 року. У січні 1907 року були виданізамовлення на три двигуна Дизеля заводу "Л. Нобель "і на поставкуакумуляторної батареї заводу "Мето" в Парижі.
Головназатримка в будівництві човна пояснювалася пізньої постачанням двигунів Дизеля,які були виготовлені і випробувані лише в березні 1909 року. Спуск підводноїчовни на воду відбувся 22 серпня 1909 року і в жовтні 1909 року підводнийчовен пішла в Бьерке-Зунд для попередніх заводських випробувань. Привипробуваннях з'ясувалася необхідність збільшення потужності гребного електромотораз 225 к.с. до 300 к.с. , Установки волнорезних щитів на підводні мінні(Торпедні) апарати, а також заміни гребних гвинтів. 20 травня 1910"Акула" була введена в док у Кронштадті, де і були виконані ціпереробки.
ВНаприкінці липня 1910 року "Акула" знову ходила в Бьерке на випробування, дез'ясувалася повна непридатність нових гребних гвинтів, виготовлених фірмоюЦейзе. У серпні "Акула" знову встала в док, де нові гвинти булизамінені на старі, з якими і завершили підготовчі випробування, завинятком стрільби мінами, яких в наявності не було.
20жовтня "Акула" вийшла з Петербурга в Ревель. У Морському каналіперескочили через затонулу баржу, причому серйозно пошкодили правий гвинт,погнули огорожу середнього гвинта і спалили Мотильова підшипник лівого дизеля,внаслідок чого дійшли до Ревеля під одним середнім дизель-мотором. Томувипробування довелося перенести на 1911 рік. У березні 1911 року на"Акули" в ревельсьКий плавучому доку був встановлений третій комплектгвинтів, після чого приступили до здавальним випробуванням. Для заміни лопнулафундаментної рами у дизеля лівого борту "Акула" повертається лась вПетербург і на початку серпня знову прийшла в Ревель, де у вересні закінчилавипробування.
Швидкістьпідводного човна "Акула" не досягла передбачуваних проектних величин:
-надводна швидкість замість 16 вузлів була 11,5 вузлів;
-підводна швидкість замість 7 вузлів склала 6,5 вузлів.
Зважаючинеможливість збільшення швидкостей підводний човен "Акула" булаприйнята в казну і зарахована до складу діючого флоту. Першим командиромпідводного човна "Акула" був старший лейтенант С. В. Власов.
Підводначовен "Акула" представляла собою остаточно сформувався тип"Русской" підводного човна - однокорпусні з розміщенням головногобаласту в краях і послужила прототипом для наступних підводних човнівконструкції І.Г. Бубнова типів "Морж" та "Барс".
Брала участьв 1-й світовій війні. Здійснила 16 бойових виходів. 14-15 жовтня 1914спільно з підводними човнами "Е-1" і "Е-9" прикривалапостановку мінної загорожі крейсерами "Рюрик", "АдміралМакаров "і мінним загороджувачів" Єнісей "на захід від островаБорнхольм. "Акула" була першою вітчизняною підводним човном,застосувала метод пошуку противника в морі, до цього підводні човни очікувалипротивника на певних позиціях. У листопаді 1915 року на підводному човні"Акула" на палубі надбудови позаду рубки були встановлені палубнікріплення для 4 хв загородження. 27 листопада того ж року "Акула" підкомандуванням капітана 2 рангу Н.А. Гудима вийшла в 17-й похід до Мемелю,припускаючи поставити там міни. З походу човен не повернулася. Причини і місце загибелічовни залишилися невідомими.
Тактико-технічні елементи
Довжина, м
56
Ширина, м
3,7
Осадка, м
3,4
Водотоннажність надводна/підводне, т
370/468
Потужність двигунів надводного/підводного ходу, к.с.
3х300/1х300
Швидкість надводного/підводного ходу, вузл.
11,5/6,5
Дальність плавання надводним/підводним ходом, миль
1000/28
Глибина занурення, м
50
Озброєння
37 мм артилерійське знаряддя (встановлено на початку світової війни)
1
Кулемети
2
Торпеди в трубчастих апаратах (2 носових, 2 кормових)
4
Торпеди в зовнішніх гратчастих апаратах Джевецького
4
Список літератури
Для підготовки даної роботи буливикористані матеріали з сайту .navy.ru/
