Зміст
Вступ 2
Глава I. 3
Глава II. Члени біржі 9
Глава III. Засновники 12
Глава IV. Акціонери та пайовики 14
Глава V. Відвідувачі 16
Висновок 18
Список літератури 19
Введення
Товарна біржа являє собою самостійне спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців (біржове товариство) для проведення торгових операцій у спеціальному місці, по спільно розроблених і дотримуваним правилами на (таким стає в силу цього організованим) крупнооптовом товарному ринку. Мета її - створити механізм керування вільною конкуренцією і вже з її допомогою виявити реальні ринкові ціни з урахуванням зміни попиту та пропозиції.
Під юридичною стороною мається на увазі існування офіційно зареєстрованого об'єднання, чи то у формі акціонерного товариства або товариства (товариства ) з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капітало-вкладники, комерційні посередники, що використовують як власне, так і орендоване майно. У країнах зі зрілою ринковою економікою зазвичай в акціонерному товаристві (компанії) майно стає неподільною власністю товариства, а в товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - складовим капіталом, який можна повертати учасникам і в грошовій, і в натуральній формі. Економічна підоснова такої відмінності полягає в тому, що біржі, організовувані у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку, яка утворюється зі спільно розробленого акціонерами доходу, не надходить у розподіл по діведендам і таким чином перетворюється в неподільну власність товариства як юридичної особи.
Біржа з ​​недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструється як товариство (товариство) з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв. При ліквідації товариства або при виході з нього вони передаються кожному або в грошовій, або в натуральній формі, а також в обох одночасно.
По відношенню до загального біржового майну (як складеного на час, так і неподільного) усі члени біржі виступають співвласниками чи соіспользователямі, але одночасно залишаються кінцевими власниками внесених вкладів і витягають доходів. У західних країнах вони утворюють колектив (співтовариство) найчастіше фізичних, але іноді і юридичних осіб, тобто окремих громадян і організацій, які отримують торговий прибуток у вигляді біржових і брокерських комісійних зборів.
Глава I
Головна функція товарної біржі як механізму ціноутворення економічна. Ефективність виконання економічної функції значно підвищує її юридично-організаційне підкріплення. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі. Тому спочатку звернемося до цього питання.
В даний час в розвинених країнах і країнах налічується близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйонів доларів, що складає приблизно 25% від валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У нас зараз вже створені сотні бірж, з яких більшість - товарні. На початок 1992 року загальний обсяг угод на них склав 1.5% від ВНП. Згідно з оцінками експертів, загальний обіг бірж кінця 1991 року з урахуванням інфляційного чинника дорівнював 40 млрд. рублів. За світовими масштабами, як видно з порівняння цифр, нашим біржам далеко до зарубіжних за всіма кількісними (за винятком чисельності) і тим більш якісним параметрам. Але багато хто з бірж починають з урахуванням, хоча і не завжди повністю правильним, світового та вітчизняного досвіду.
Нинішні біржі все ж у якійсь мірі неповторні. Для того, щоб переконатися в правильності випробуваних принципів, наш біржовий рух все одно йде своїм шляхом. Це проявляється, зокрема, у прагненні використовувати практичні будь-які, в тому числі і явно непридатні, організаційно-правові форми створення бірж. З метою отримати пільговий податковий статус Київська спецілізірованного біржа реєструється як мале підприємство, хоча загальновідомо, що останнє - аж ніяк не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятості чи обсягу господарського обороту.
випередження природного ходу розвитку біржової справи в країні можна визнати створення Всесоюзної товарної біржі АПК в Рязані у формі акціонероного товариства відкритого типу. У країні не було публічного випуску вільно котируються акцій на пред `явітеля, тобто реального фондового ринку, такі задуми навряд чи здійсненні в повній мірі.
У більшості випадків у нас, як і в інших країнах в період становлення бірж, найпоширенішими стали дві форми: товариство (товариство) з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство закритого типу. Такі суспільства ставлять метою вилучення прибутку, мають яскраво виражений комерційний характер.
Проте в державах зі зрілою ринковою економікою, і зокрема в США, що є еталоном організації біржової справи, торгові біржі в даний час в основному функціонують як безприбуткові установи, інститути та підприємства з корпораціонной структурою, від є товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю відносно невеликого числа членів. Причому, як і благодійні та релігійні організації, такі біржі мають некомерційний статус і часто користуються істотними податковими пільгами.
На перший погляд здається парадоксальним твердження, ніби біржа повинна бути по поняттях нашої економіки тільки беззбитковим, самоокупним підприємством, яке не забезпечує самофінансування. Навіть з прийняттям Закону "Про товарних біржах і біржову торгівлю" безприбутковий характер діяльності, безпосередньо не пов'язаної з організацією біржової торгівлі (ст.3 п.2), ще не є не обов'язковим. Однак операції на зрілою біржі, що дозволяють прискорити оборот капіталу і виявити реальні ринкові ціни, настільки прибуткові в тому числі і внаслідок зниження витрат оптової торгівлі, що для торгових підприємців набагато важливіше не вичавлювати з неї як торгового місця максимум прибутку, а зробити так, щоб вона безперебійно функціонувала. Принцип прибутковості в ряді випадків ставить кордони для виконання цього завдання, так як введення додаткових торгових площ виправдовувалося б з точки зору примой вигоди тільки в разі, коли додаткові біржівие збори перекривали б збільшення обсягу торговельних операцій. Але це підірвало б саме призначення біржі - отримувати прибуток з збільшення товарообігу.
До того ж, якби прибуток за рахунок біржових зборів росла б швидше доходів від операцій, тобто якби біржа домагалася максимальної власної вигоди як засновника торгового місця, то це вдарило б по самим підприємцям - брокерам, дилерам, маклерам, складовим кожен окремо співтовариство. Вийшло б, що співтовариство виграє в збиток окремому члену. Само біржова справа стало б до певної міри бесмисленним, бо члени біржі, в тому числі і її засновники, що є одночасно комерційними посередниками, перекладали б отримані суми з однієї кишені, притому власного, в іншій - загальний. Отримуючи спільно більше зборів і нарощуючи неподільне-складеного капіталу, кожен окремо урізав би власний прибуток. Товариство багатшало б за рахунок своїх членів. Тому некомерційний характер зрілої біржі як представника інтересів спільноти посередників - це совего роду витрати прибуткового ведення торгових операцій кожним із них.
Важливо також мати на увазі, що біржа як юридична особа в принципі не повинна сама торгувати і вже тим більше у власному приміщенні. Саме це зафіксовано в Законі про товарні біржі. Причина тому хоча б те, що вона сама розробляє правила торгівлі. Участь біржі у власних торгах рівносильно включенню арбітра до складу однієї з граючих на полі команд. Американські дослідники часто порівнюють біржу як учреденіе з бейсбольни...
