МіністерствоВищої і середньої спеціальної освіти Республіки Узбекистан
Ташкентський Архітектурно-БудівельнийІнститут
Кафедра:В«Міське будівництво та господарствоВ»
Реферат
на тему:
Архітектурата містобудування
ЦентральноїАзії в XIV - XVII вв.
Ташкент2010
Регістан
Соборна мечетьКок-Гумбаз (В«Блакитний куполВ»)
Похоронний комплексДараут-Тіловат (В«Будинок спогляданняВ»)
Архітектура тамістобудування Центральної Азії в XIV-XVII століттях
В історії мистецтвавсього мусульманського світу одну з найяскравіших сторінок вписало мистецтво СередньоїАзії. Архітектура в Узбекистані почала зароджуватися в II тисячолітті до нашоїери, в епоху бронзи. Розквіт містобудування доводиться, нарешті, 14 -почало 15 вв. Дороги та центральні вулиці вирівнювалися і удосконалювалися,створювалися найрізноманітніші ансамблі площ, вулиць та стародавніх поховань.У період правління династії Тимуридів монументальна архітектура була восновному зосереджена в Самарканді, Бухарі і Шахрисабзі. Споруди цьогоперіоду відрізняються своїми величними масштабами, зухвалістю інженернихрішень і пишністю прикрас. Архітектура була поєднанням творчих силмайстрів із Середньої Азії, а також Ірану, Азерб
айджану і Сирії. Різноманітністьархітектурних стилів було заздалегідь визначено перетинами караванних доріг,торгових шляхів, контактів між людьми в регіоні й існуванням ВеликогоШовкового шляху - артерії міжнародного спілкування.
Дійшли до нашогочасу монументальні будівлі Самарканда, споруджені при Тімура і його наступників,належать до знаменитих пам'ятників світової архітектури епохи середньовіччя.Серед них комплекс усипальниць, (мавзолеїв) духовенства і знаті Шах-і-Зінда 14 -перша половина I5в. Розташовані по крутому спуску пагорба, мавзолеїявляють собою невеликі портально-купольні споруди, близькі захарактером, але не повторюють цілком один іншого. Ансамбль створює піднесенийпоетичний образ. Архітектурний декор тут доведений до досконалості.Незліченними переливами виблискують поливні кахлі блакитних куполів і порталів,покритих різноманітним узором. Поєднання простих архітектурних форм звитонченої декоративної фантазією надає ансамблю Шах-і-Зінда неповторнечарівність. З 15 в. багатобарвне декоративне оздоблення стає невід'ємноючастиною будівель.
Гордістю Самаркандабула соборна мечеть, призначена для тисячі молільників і отримала внароді назву Бібі-Ханим. Її будівництво було розпочато в 1399 і закінчено в 1404м. У своєму первісному вигляді вона представляла складний архітектурнийансамбль, що включає стрункі мінарети, портально-купольні будівлі, грандіознівхідні портали. Головною будівлею ансамблю, протистояли входу, була мечеть звеличезною аркою, підтримуваної восьмигранними мінаретами і увінчанабірюзовим, як би зливається з небом куполом. Особливою величчям,гармонійним почуттям пропорцій відрізнявся інтер'єр. Мечеть Бібі-Ханимсвідчить про сміливість задуму і майстерності створили її зодчих, вона малавеликий двір 78 на 64 метри, обведений галереями з 389-ю куполами і арками намармурових колонах.
Мечеть Бібі-Ханим 1399-1404рр..
Урочистомонументальна усипальниця Тимуридів-Гур-Емір у Самарканді була побудована в1403-1404 рр.. за наказом Тимура. У цій будівлі панують простіархітектурні об'єми: восьмигранник підстава, циліндричний барабан івеличезний ребристий синьо-блакитний купол. Внутрішнє оздоблення мавзолеюнадзвичайно багате: стіни облицьовані мармуром, різьбленим стукотом, покритіорнаментальними розписами, навколо надгробків розташована ажурна мармуроваогорожа, різьблені дерев'яні двері відрізняються найтоншої ювелірної роботою. Сувороїкрасою виділяється надгробок Тимура з темно-зеленого нефриту.
У першій половині 15 ст.забудова Самарканда, Бухари та інших міст Середньої Азії була продовженаонуком Тимура Улугбек, який був видатним вченим-астрономом свогочасу. На площі Регістан у Самарканді було споруджено медресе Улугбека1417-1420гг. Планування медресе значною мірою пояснювалася замкнутимхарактером вищого мусульманського навчального закладу. Відкритий прямокутнийдвір оточений двоповерховими будинками, де розташовані келії для учнів. Вони виходятьу двір відкритими лоджіями. У середині кожної стіни височіють чотири айва,служили місцем для занять. Медресе Улугбека відрізняється стрункістюпропорції, єдністю архітектурних форм і вишуканою красою мозаїк,зберегли більш ніж за п'ять століть свого існування всю принадність ісвіжість чистих фарб.
У Самарканді в 17 в.був створений знаменитий ансамбль площі Регістан. Величний ансамбльпанує над низькою житловою забудовою навколишніх вулиць. Ансамбль складається зтрьох медресе, розташованих симетрично на трьох сторонах майже квадратноюплощі: із західного боку знаходиться медресе Улугбека, зі сходу і півночі -медресе Шир-Дор та Тіллі-Карі, споруджені двома століттями пізніше. Кожна будівляскладається з прямокутного двору, по сторонах групуються в один-два поверхижитлові приміщення для учнів і викладачів. За основними осях розміщуютьсяАйва - відкриті у двір зальні приміщення.
Процес урбанізаціїпротікав на основі планомірного розселення людей, на основі їх етнічного,виробничого, станового походження і статусу. У центрі Регістану,навколо величних духовно-освітніх установ - медресе, мечетей іхонакох селилися сім'ї вчених і духівництва. За ними починалися кварталиремісників, далі торговців і т.д. Характерно, що культурно-етнічне істаново-статусне розселення були характерні і для інших великих містЦентральної Азії таких як Бухара, Хіва, Ташкента, Насаф і Кеш. Особливістю містобудуваннястародавнього Самарканда є те, що спорудження цього древнього міставідрізняються художньо-монументальним розписом, зробленої із спеціальногобудівельного матеріалу, включаючи метал, скло, теракоту, кістка, дерево,дорогоцінні й напівкоштовні камені і багато іншого. Шахрисабз був другийстолицею держави Тимура, про яке він постійно дбав, упорядковували іприкрашав. Великий Бабур - нащадок Аміра Тимура, засновник династії Бабурідов,писав: "... Так як Кеш був місцем народження Тімурбека, він доклав багатостарання і турбот, щоб перетворити місто на "подножье трону"(Резиденцію держави) ". Наочне свідчення цьому величезний палацАк-Сарай, рівному якому не було в той час. Ак-Сарай досі залишаєтьсянеперевершеним шедевром орнаментальної мозаїки. На вершині порталу Ак-Сараявеличезними літерами була виконана напис: "Якщо ти сумніваєшся в силінашого чудодеяния - поглянь на наші споруди! "Одним з чудес палацу був влаштований на даху хауз, з якого стікавмальовничий каскад струменів. Вода в хауз надходила по свинцевому жолобу з гірськогоперевалу Тахтакарача. Арка вхідного порталу Ак-Сарая, повалилоися років 200 тому,була найбільшою в Середній Азії. Проліт порталу становив 22,5 м. Від цьоговеличної споруди збереглися два роз'єднаних пілона. Висота цихпілонів навіть в нинішньому зруйнованому стані досягає 38 м. Мозаїкафілігранної роботи, зібрана в складну колірну гаму, вражає яскравимвигадливим орнаментом і розписами. Збереглася до наших днів частина пілонів імонументальної арки, вражає розмірами - висотою з 12-поверховий будинок і шириноюблизько 20 метрів.
Значно кращезбереглися пам'ятники тімурідского часу в південно-західній частині міста. Переважноце залишки колись грандіозного похоронного комплексу. Мавзолей Дорус-Сіадот("Будинок нащадків пророка"), де був похований улюблений син Аміра ТимураДжахангир. Комплекс став родовою усипальнею тимуридів. Вікові чинаризеленіють тут і понині, будучи священним символом Шахрісабза. Іншийпохоронний комплекс - Дараут-Тіловат ("Будинок споглядання"). Два мавзолеї- Хазрет шейх (Шамседдіна Куляля) і Гумбезі ...
