Зміст
Введення
Глава 1. Загальна характеристика онтологічної проблематики вбуддизмі
1.1 Основні категорії буддизму В«дхармаВ» і В«кармаВ»
1.2 Буддійські уявлення про буття як взаємодіюелементів
Глава 2. Особливості розуміння буддизму в роботахвітчизняних вчених
2.1 Аналіз буддизму в працях Ф.І. Щербатського
2.2 Аналіз буддизму в працях учнів і послідовників Ф.І.Щербатського
2.3 Буддизм як онтоетіческое вчення
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність теми
Схід ... Він завждизалучав, манив до себе нерозгаданістю, таємничістю, самобутністю.
Найчастіше Східвивчається з точки зору взаємодії із Західною культурою. Проблемаіснування антагоністичної пари Схід-Захід, їх відмінності і подібності,тяжіння і відштовхування, їх культурної взаємодії набуває особливоїгостроти і актуальності в останній час, час військового і політичногопротистояння.
Захоплення Заходу Сходомпочалося дуже давно - з давніх торговельних зв'язків, що здаються вже вічними. Задумку багатьох дослідників саме хрестові походи поклали початокперетворенню європейського лицарства із зграї кровожерних псів у вишуканостічастина суспільства. До цього ставлення до східним країнам будувалося за моделлю міфуабо казки. .
Потім Схід набув статусугеографічної та культурної реальності. Він став більш близьким, але все щечудесним, екзотичним, дивовижним, а інтерес до східним країнам придбавхарактер модного захоплення. Найтонші фарфор і тканини, казкові ширми і віяла,наряди і лакові кабінети, китайські палаци і сади - Захід як велика дитинаграв у фантастичний, театралізований східний світ, котрий уособлював млість ірозкіш. Це був перший крок на шляху до руйнування великого міфу проєвропоцентричну світу.
Та
ким чином, культураСходу поступово проникає у життя Заходу: в його побут, в його мистецтво, ізвичайно ж в його спосіб життя. Європа перестає усвідомлювати себе центром, віссю,навколо якої обертається весь інший світ.
Видатний російськийсходознавець О.О.Розенберг говорив, що В«ключ до східної душіВ» - буддизм, підкреслюючитим самим, що без нього неможливо зрозуміти особливості культур і мислення багатьохсхідних народів. Дійсно, чи можливо будувати взаємини знебудь народом, будучи незнайомим, з його традиціями, світоглядами,філософією? А прагнення до налагодження міжнародних відносин - запорука успіхузовнішньої політики будь-якої держави.
Культура, мистецтвоСходу нерозривно пов'язано з філософією, народів, що населяють його. Асвітогляду того чи іншого народу в більшості своїй обумовлені тієюрелігійної моделлю, носіями якої вони є. З часом самоїНайпоширенішою з них стає буддизм.
Вплив буддизму накультуру Індії та інших країн надзвичайно широко й різноманітно і томузаслуговує окремого дослідження. Тут же ми обмежимося загальними зауваженнями.
Поява іпоширення буддизму стало каталізатором усіх творчих сил ДалекогоСходу. Як пише В.С. Полікарпов: В«Весь Далекий Схід зобов'язаний Індії буддизмом,який сприяв формуванню своєрідних культур Китаю, Кореї, Японії таТибету В»[1].Буддизм сприяв оновленню традиційних релігій країн Сходу - ведичноїрелігії в Індії, яка потім витіснила буддизм; даосизму і конфуціанства вКитаї, незабаром склали з буддизмом єдиний світогляд китайців; синтоїзмув Японії, який також нерозривно пов'язаний з буддизмом.
Перш за все, буддизмсправив величезний вплив на східну архітектуру, скульптуру, живопис, музику,танець, театр.
З поширеннямбуддизму створювалися численні буддійські храми і монастирі,величні печерні і скельні комплекси. Будувалися буддійські пагоди -багатоярусні споруди, що символізують буддійські небеса. Буддійська архітектуранадавала національній архітектурі країн Далекого Сходу нові риси, якізараз вважаються традиційними.
Під впливом ідейбуддизму розцвіло садове мистецтво. Ніяка інша релігія не була так тіснопов'язана з красою природи, як буддизм. Буддійські монахи розводили навколосвоїх монастирів цілі гаї.
Розвиток скульптурипроявилося насамперед у створенні для храмів і монастирів величних івитончених скульптур Будд і бодхісаттв. Ці скульптури також стали традиційнимидля Індії, Китаю, Японії та інших країн.
Буддійські монастирістоліттями були одними з головних центрів культури країн Далекого Сходу. Тутпроводили свій час, шукали натхнення і творили покоління поетів,художників, учених і філософів. В архівах і бібліотеках монастирів накопиченібезцінні скарби писемної культури, регулярно копіювати іМножимо зусиллями багатьох поколінь працьовитих ченців - перекладачів,компіляторів, переписувачів.
Разом з буддизмом вЯпонію прийшла китайська В«абеткаВ».
Китайські буддійськімонахи винайшли мистецтво ксилографії, тобто друкарства.
Мистецтво чаюваннявперше виникло в буддійських монастирях, як бадьорить засіб длябагатогодинних медитацій.
Буддизм надав глибокевплив на становлення принципів традиційного східного мистецтва. Першвсе слід відзначити тісний зв'язок між незавершеністю в східномумистецтві та філософсько-релігійною свідомістю Сходу. Завдяки буддизму наСході незавершеність є універсальний принцип, пронизуючий як традиційне,так і сучасне мистецтво, причому художники виходять з принципу В«природа -міра краси В»на противагу європейськомуВ« людина - міра краси В».
Вплив же буддизму назахідні країни, до XIX століття не було скільки-небудь помітним. З розвитком наукиі техніки, в країнах Західної Європи посилюється бродіння умів і розвиваєтьсякультурний криза.
Французький історик ЖюльМішле писав у 1864 році: В«На Заході така тіснота! Греція з наперсток - дихатинічим. Іудея висохла, я задихаюся. О, дайте мені, дайте надихатися з азійськимвисот повітрям глибин Сходу! В»[2]
На початку XX століття наукавідчуває кризу. Проникнувши в глибини буття вчені зіткнулися з явищамимікросвіту непідвладними звичайній логіці. Виникли ідеї про зникненняматерії. До того ж фізичні картини здаються абстрактними й далекими відреального світу. Тому передові вчені: Ейнштейн, Бор, Шредінгер та інзнаходять опору в стародавніх філософських ученнях Сходу, зокрема в буддизмі.Вони виявляють безліч паралелей в сучасній фізиці і в буддизмі,які не тільки зміцнюють їх впевненість у правильності своїх теорій, але йодухотворюють ці теорії, дозволяють наблизити їх до повсякденного життя. Ейнштейнназивав буддизм єдиною релігією сумісної з сучасною наукою.
Буддизм уплинув іна становлення сучасного психоаналізу (Фромм, Фрейд, Юм).
Головне ж впливБуддизму на культуру, саме в збереженні і розвитку вічних ідеалівлюдства: Істини, Любові і Краси, без яких неможливе саме поняття В«культураВ».
Спосіб життя людини, йогоповедінку регламентуються моральними нормами є частиною культуритого чи іншого суспільства, а значить і сам термін В«культураВ», має на увазі підсобою і існування носія її, в нашому випадку людини. Будучи прихильникомтієї чи іншої релігії, яка є складова культурних традицій народу,людина, згідно своїй вірі, позиціонує себе в цьому світі, відводячи своєму існуваннюпевну роль. Взаємодія Миру і людини - основа більшості релігій.Ми займемося розглядом цієї зв'язку в буддизмі.
XXI століття - час прискореної взаємноїкультурної інтеграції Сходу і Заходу, коли встановлення міцнихвзаємовідносин між державами, набуває все більшої значимості длязовнішньої політики кожного з них. Що стосується Росії, то буддизм - традиційнарелігія кількох народів нашої країни, народів, які прагнуть нині донаціонально-культурному відродженню. У цих умовах необхідністьвивчення буддизму очевидна, але усвідомлення цієї релігії без розуміння такоговажливого моменту, як взаємовідношення світу і людини в ній неможливо.
Ступінь науковоїрозробленості теми.
Ступінь науковоїрозробленості теми в даний час не може бути визнана вичерпною,незважаючи на те, що буддолог за останні сто років про...
