Главная > Педагогика > Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів

Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів


25-01-2012, 09:59. Разместил: tester9

Департамент освіти міста Москви

ГОУ ВПО міста Москви

В«МОСКОВСЬКИЙ МІСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧЕСКІЙУНІВЕРСІТЕТ В»

Кафедра інформатики та прикладної математики

Дипломна робота

Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів

Студентки

5 курсу в/о

Атласова Є.І.

Науковий керівник:

доцент, к.п.н.

Левченко І.В.

Москва, 2009


Введення

Освіта є однією з найважливіших сфер людської діяльності, забезпечує формування інтелектуального потенціалу суспільства. Мета сучасної школи розвиток особистості учня, формування його ціннісного свідомості. Цій меті неможливо досягти без орієнтації підлітків на значущі для нього цінності, без розвитку духовного

загрузка...
світу школяра, його моральної і естетичної вихованості.

Для досягнення зазначених завдань в шкільному курсі інформатики необхідно приділяти більше уваги основам соціальної інформатики, формувати знання, що допомагають школярам здійснювати інформаційну діяльність, працювати, перетворювати, передавати і зберігати соціально значиму інформацію, розуміти процеси протікають у суспільстві.

Вивчення основ соціальної інформатики в шкільному курсі інформатики 8-9 класу дозволить учням сформувати елементи інформаційної культури і наукового світогляду, сприяти успішній соціалізації навчаних в суспільстві, активного освоєння нових інтелектуальних продуктів.

У той же час у шкільному курсі інформатики недостатньо приділяється увага вивченню аспектів соціальної інформатики, відсутня система завдань для методичної підтримки даного напрямку. Тому необхідно розглянути можливості вибудовування методичної системи навчання основам соціальної інформатики в курсі інформатики для основної школи. Цим визначається проблема і актуальність теми дослідження.

Об'єкт дослідження є процес навчання інформатики учнів основної школи в умовах несформованого інформаційного суспільства.

В якості предмета дослідження виступає методична система навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів.

Мета дипломної роботи: розробка змісту та системи завдань для навчання учнів 8-9 класів на тему В«Основи соціальної інформатикиВ».

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Проаналізувати історичні аспекти становлення соціальної інформатики в умовах інформатизації суспільства.

2. Виявити психолого-педагогічні особливості учнів 8-9 класів.

3. Визначити можливості розвитку шкільного курсу інформатики за рахунок питань соціальної інформатики.

4. Розробити зміст навчального матеріалу, необхідного при вивченні теми В«Основи соціальної інформатикиВ» учнями основної школи.

5. Розробити систему завдань для навчання учнів 8-9 класів на тему В«Основи соціальної інформатикиВ».

Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку, бібліографії, та додатків.

У вступі показана актуальність даної теми. Сформульована мета, завдання і дослідження.

У першій главі розглянуто історичний аспект становлення соціальної інформатики. Показана значимість інформатизації суспільства для розвитку системи освіти. Проведено аналіз підручників і навчальних посібників з інформатики, який дає оцінку того, наскільки повно в цих посібниках представлені аспекти соціальної інформатики. Так само дана психолого-педагогічна характеристика учнів основної школи, яка необхідна для розробки змісту навчального матеріалу та системи завдань для навчання учнів інформатики 8-9 класів.

У другому розділі описується реалізація методичної системи навчання основам соціальної інформатики в рамках курсу інформатики для основної школи. Запропоновано один з варіантів реалізації теми В«Основи соціальної інформатикиВ», який представлений у вигляді тематичного планування для навчання учнів 8-9 класів на уроках інформатики. Тематичне планування конкретизується наповненням змісту навчального матеріалу. Пропонується система завдання для навчання учнів основам соціальної інформатики, яка містить контрольні питання, завдання для виконання за комп'ютером, диктанти, завдання тестової форми.

На закінчення дана характеристика успішності вирішення поставлених у введенні завдань дослідження. Зроблено висновок про те, що позитивні результати дослідження забезпечили досягнення поставленої мети дослідження.

У додатках узагальнююча презентація по темі В«Основи соціальної інформатикиВ», додаткова література до курсу.


Глава 1. Історичні і психолого-педагогічні аспекти навчання соціальній інформатиці учнів основної школи

1.1 Історичні аспекти становлення соціальної інформатики

У 80-х роках XX століття виникла нова наукова дисципліна - В«Соціальна інформатика В». Цей напрямок виросло на стику кількох наукових дисциплін: інформатики, соціології, психології та філософії. У той же час соціальна інформатика є предметною областю інформатики як фундаментальної науки.

Соціальна інформатика розглядає наступні аспекти:

В· закономірності і проблеми становлення інформаційного суспільства;

В· інформаційні ресурси як фактор соціально-економічного і культурного розвитку суспільства;

В· розвиток особистості в інформаційному суспільстві;

В· інформаційна культура;

В· інформаційна безпеку.

В останній третині ХХ століття все впевненіше зазвучали голоси фахівців, у першу чергу соціологів, філософів, інформатиків, які стверджували, що розвиток та впровадження засобів інформатизації та інформаційних технологій в усі сфери життя суспільства в цілому веде до якісного переходу суспільства в нове стан [1].

Сама назва В«інформаційне суспільствоВ» вперше виникло в Японії. Фахівці, які запропонували цей термін, роз'яснили, що він визначає суспільство, в якому в достатку циркулює висока за якістю інформація, а також є всі необхідні засоби для її зберігання, розподілу та використання. Інформація легко і швидко поширюється по вимогам зацікавлених людей і організацій та видається їм у звичній для них формі. Вартість користування інформаційними послугами настільки невисока, що вони доступні кожному.

Академік В.А. Візників запропонував наступне визначення інформаційного суспільства: В«Будемо розуміти під терміномВ« інформаційне В» (В«Комп'ютеризованеВ») суспільство те, в усі сфери життя та діяльності членів якого включені комп'ютер, Телематика, інші засоби інформатики у якості знарядь інтелектуальної праці, які відкривають широкий доступ до скарбів бібліотек, що дозволяють з величезною швидкістю виробляти обчислення і переробляти будь-яку інформацію, моделювати реальні і прогнозовані події, процеси, явища, управляти виробництвом, автоматизувати навчання. В»[2]

Під В«ТелематикаВ» вченим розуміється обробка інформації на відстані.

Існують і інші підходи до визначення поняття В«інформаційне суспільство В». Тим не менше, основні його ознаки виділяються досить стійко. В інформаційному суспільстві:

В· будь-який його член, група членів, будь-яка організація або установа в будь-який час можуть отримати доступ до інформаційних ресурсів, необхідним для професійної діяльності або в особистих цілях;

В· доступні сучасні інформаційні технології і засоби зв'язку;

В· створена розвинена інформаційна інфрастру...ктура, що дозволяє постійно поповнювати та оновлювати інформаційні ресурси в кількостях, необхідних для вирішення завдань соціального, економічного і науково-технічного розвитку.

Простежимо більш детально існуючі тенденції в розвитку інформаційного суспільства. Однак спочатку відзначимо, що в даний час жодне держава не знаходиться в цій стадії. [3].

До цих пір не існує загальноприйнятого критерію оцінки повномасштабного інформаційного суспільства, однак відомі спроби його сформулювати. Цікавий критерій запропонував академік А. П. Єршов [4]: ​​за твердженням, якого про фази просування до інформаційного суспільства слід судити за сукупними Пропускна здатність каналів зв'язку. За цим стоїть проста і глибока думка: розвиток каналів зв'язку відображає і рівень комп'ютеризації, і обсяг накопиченої інформації, і об'єктивну потребу суспільства у всіх видах інформаційного обміну, і інші прояви інформатизації. Згідно з цим критерієм, рання фаза інформатизації суспільства настає при досягненні діючої в ньому сукупної пропускної спроможності каналів зв'язку, що забезпечує розгортання достатньо надійною міжміської телефонної мережі. Завершальна фаза - при можливості реалізації надійного та оперативного інформаційного контакту між членами суспільства за принципом В«кожен з кожнимВ». На завершальній фазі пропускна спроможність каналів зв'язку, за оцінкою А.П. Єршова, 10 млн. Мбіт/сек на людину - В мільйон разів більша, ніж у першій фазі.

В останні півстоліття в розвинених країнах світу пропускна здатність комунікаційних мереж передачі інформації зростала в середньому приблизно в 10 раз за десятиліття. При таких темпах час входження в розвинуте інформаційне суспільство становить близько 7 десятиліть, звідки і виходять наведені вище оцінки про час завершення переходу до інформаційного суспільства.

Відзначимо, що часто поняття В«інформаційне суспільствоВ» ототожнюється з поняттям В«постіндустріальне суспільствоВ», розуміється як суспільство, в якому інформація і знання є домінуючим продуктом, а їх виробництво - як один з провідних видів індустрії.

Слід, однак, застерегти від перенесення поняття В«інформаційне суспільство В»в площину відносин, пов'язаних з формами власності та суспільно-політичним устроєм. Поняття В«інформаційна революціяВ» не має нічого спільного з поняттям В«соціальна революціяВ». Інформаційне суспільство не буде суспільством загального благоденства, як це іноді намагаються зображати. Інформаційне суспільство не є чергова утопія - навпаки, його проявами є жорстка конкуренція і боротьба за існування. Життя вже показала, що в процесі просування до інформаційного суспільства посилюється розрив між значною частиною світу і провідними в плані інформатизації країнами. Навіть у масштабах однієї з таких країн, як США чи Японія, найбільш далеко продвинувшихся на шляху до інформаційного суспільства, соціальне розшарування не дозволяє значної частини населення користуватися благами інформатизації. [5].

Тим не менш, реальні та очікувані в найближчому майбутньому зміни великі і стосуються всіх сторін життя суспільства. Змінюється і спосіб життя людей в тих країнах, які стали на шлях глобальної інформатизації, включаючи трудову і громадсько-політичну діяльність, а також побутову, соціально-культурну, дозвільну діяльність і т.д. Ці зміни системними, взаємопов'язані між собою, і охоплюють значну частину життя суспільства й особистості.

Інформація завжди грала величезну роль в житті суспільства і окремої індивідуума. Володіння інформацією, домінування на інформаційному полі з найдавніших часів було необхідною умовою наявності влади у панівною соціальної групи.

Розвиток засобів зберігання, передачі та обробки інформації в історії людського суспільства йшло нерівномірно. Кілька разів в історії людства відбувалися радикальні зміни в інформаційній галузі, які називають В«Інформаційними революціямиВ».

Перша інформаційна революція пов'язана з винаходом писемності. Писемність створила можливість для нагромадження і поширення знань, для передачі знань майбутнім поколінням. Цивілізації, які освоїли писемність, розвивалися швидше інших, досягали більш високого культурного і економічного рівня. Прикладами можуть служити стародавній Єгипет, країни Межиріччя, Китай. Усередині цієї революції вельми значущим виявився етап переходу від піктографічного і ієрогліфічного листа до алфавітного; це зробило писемність більш доступною і, в значній мірі, сприяло зміщенню центрів цивілізації в Європу [6].

Друга інформаційна революція (середина XVI ст.) була пов'язана з винаходом книгодрукування. Стало можливим не тільки зберігати інформацію, але і зробити її масово-доступною. Грамотність стає масовим явищем. Всі це прискорило зростання науки і техніки, допомогло промислової революції. Книги переступили межі країн, що сприяло початку створення загальнолюдської цивілізації.

Третя інформаційна революція (кінець XIX ст.) була обумовлена прогресом засобів зв'язку. Телеграф, телефон, радіо дозволили оперативно передавати інформацію на будь-які відстані. Саме в цей історичної період з'явилися зародки того процесу, який в наші дні називають В«глобалізацієюВ». Прогрес засобів передачі інформації в значній мірі сприяв бурхливому розвитку науки і техніки, яке потребувало надійних і швидкодіючих каналах зв'язку.

Четверта інформаційна революція (70-ті рр.. XX в.) пов'язана з появою мікропроцесорної техніки і, зокрема, персональних комп'ютерів. Відзначимо, що не поява комп'ютерів в середині ХХ століття саме по собі, а саме мікропроцесорні системи зробили вирішальний вплив на інформаційну революцію. Незабаром після цього виникли комп'ютерні телекомунікації, радикально змінили системи зберігання і пошуку інформації. Саме четверта інформаційна революція дала поштовх до настільки істотним змінам у розвитку суспільства, що для його характеристики з'явився новий термін Вѕ В«інформаційне суспільствоВ» [7].

Інформаційні революції завжди були тими критичними точками всесвітньої історії, після яких починалися якісно інші етапи розвитку цивілізації. [8]

Парадоксально, але у міру переходу від одного етапу інформаційної революції до іншого наростали прояви, так званого, В«інформаційного кризи В»- явища, найважливішою рисою якого є перевищення обсягу інформації того рівня, за яким знаходиться здатність людини сприймати і аналізувати її. До винаходу друкарства освічений європеєць, знав 3-4 мови, міг прочитати практично всю європейську літературу та відслідковувати майже повністю значиму суспільно-політичну інформацію. В результаті другої інформаційної революції стало неможливим повне прочитання книг, а третьої - повне володіння оперативною інформацією; і те, й інше - перші прояви інформаційної кризи. Ці процеси образливі, так як прийняття важливих рішень вимагає володіння повною інформацією по відповідній проблемі, її осмислення та аналізу.

В повній мірі інформаційний криза проявилася до середини ХХ століття. Потоки інформації стали настільки величезними, що людина не має можливості сприймати їх і аналізувати в повній мірі. Це стосується навіть відносно вузьких сфер людської діяльності. Наприклад, часом буває простіше і економічно доцільніше виконати науково-технічну розробку, ніж знайти повну інформацію про неї. Подібні явища ведуть до роз'єднаності і певної розгубленості фахівців і тих, хто ухвалює відповідальні рішення [9].

Виникнення великих потоків інформації було обумовлено:

В· постійним збільшенням числа періодичних видань з різних галузей знань; так, якщо в початку ХХ століття число щомісячних фізичних журналів, читання яких дозволяло науковцеві бути повністю в курсі науки, не перевищувало десяти, то до кінця століття їх стало на порядок більше, а обсяг кожного випуску збільшився у багато разів;

В· надзвичайно швидким ростом числа книг, документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, в яких викладаються рез...ультати різних видів наукової та практичної діяльності.

Рівень описаного явища, що наступив в цій сфері до середини ХХ століття, часто характеризують як В«інформаційний вибухВ». За оцінками фахівців, загальна сума знань мінялася на початковому етапі розвитку цивілізації дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося за кожні 10 років, до 1970 р. - вже за кожні 5 років, до кінця ХХ століття - щорічно.

Інформаційний криза породила ряд негативних явищ. Серед них відзначають [10]:

В· протиріччя між обмеженими можливостями людини по сприйняттю і переробці інформації і постійно наростаючими інформаційними потоками;

В· існування величезною надлишкової інформації, яка ускладнює сприйняття корисної інформації;

В· зміцнення освітніх, економічних, політичних та інших соціальних бар'єрів, які перешкоджають поширенню інформації.

Одне із завдань інформаційного суспільства - пом'якшення наслідків інформаційного кризи. Слід, однак, чітко усвідомлювати, що якщо впровадження комп'ютерів, інформаційних технологій в економіку, промисловість, засоби переробки і передачі інформації, інші сфери професійної діяльності і повсякденному житті людини дозволяє вирішити багато проблем технічно, то в соціальному плані це не завжди вдається. Свідченням цього є, зокрема, зростаючі прояви інформаційної нерівності по шляху просування до інформаційного суспільства [11].

Інформаційне суспільство надає революційний вплив на всі сфери життєдіяльності, кардинально змінює умови життя і діяльності людей, їх культуру, образ думок. Тому знання основ соціальної інформатики, її можливостей і перспектив розвитку стає необхідним практично для всіх членів сучасного суспільства.

1.2.

1.2 Вплив процесів інформатизації суспільства на розвиток системи освіти

Освіта - Одна з найбільш консервативних суспільних систем. Форма, методи та організація системи освіти, в основному склалися в XVII столітті і пануючі в сучасному світі, протягом декількох століть практично не реагували на розвиток технологій. Однак нові інформаційні технології, адекватні процесу освіти по суті (оскільки навчання, передача знань від покоління до покоління, є найдавнішим інформаційним процесом), вже внести в освіту суттєві новації; ще більше вони обіцяють в розвиненому інформаційному суспільстві.

У міру просування до інформаційного суспільства спостерігаються такі тенденції в сфері освіти.

Перехід від механічного, репродуктивного процесу Освітні

навчання. В

Те ж країні.

Індивідуалізація ефективні.

Частина з

В етичних норм.

Але, з іншого боку, годин). приділяється А.І. Двійкове кодування. розглядаються. інформації. Кушніренко, Г.В. Інформатика. 7-9 технічної бази. Питання загальноосвітніх шкіл.Зміст підручника відповідає рекомендованому Міністерством освіти обов'язкового мінімуму змісту предмета. Підручник розділений на дві частини. Перша частина підручника забезпечує обов'язковий мінімальний рівень вивчення предмета. Матеріал другої частини орієнтований на поглиблений курс інформатики. У другій частині зачіпаються наступні питання: В«Інформаційні ресурси сучасного суспільства, Проблеми формування інформаційного суспільства В»[20].

Підручник A.T. Гейна, І. Залогогова В«ІнформатикаВ» (7-9 класі) Підручник призначений для вивчення базового курсу інформатики у 7-9 класах загальноосвітніх шкіл. У підручнику не містяться питання, затрагіваеми при вивченні теми основи соціальної інформатики.

Підручник A.T. Гейна, Н.А. Юнермана В«ІнформатикаВ» (10-11 класі) включає світоглядний аспект, пов'язаний з формуванням уявлень про системно-інформаційному підході до аналізу навколишнього світу, про роль інформації в управлінні, особливості самоврядних систем, загальні закономірності інформаційних процесів, але на цю тему відводиться тільки 3 години. На вивчення курсу відводиться по 68 годин у кожному класі, з них тільки 3 години - теоретичної інформатиці. Питання соціальної інформатики не розглядаються. [21]

Підручник Н.В. Маркової В«ІнформатикаВ» (10-11 клас)

У розглянутому навчальному посібнику можна виділити наступні змістовні лінії: навчання соціальний інформатика школа

В· Інформація та інформаційні процеси;

В· Технології обробки текстової інформації;

В· Технології обробки числової інформації;

В· Технології зберігання, пошуку і сортування інформації;

В· Мультимедійні технології;

Соціальна інформатика зачіпається лише в одній темі: В«Від індустріального суспільства до інформаційного В», На вивчення теми приділяється один год .. [22]

Підручник Н.В. Макарова Інформатика та ІКТ для 10 класу. Орієнтований на вивчення старшокласників, пропонує теоретичний матеріал по вивченню інформаційно-комунікаційних технологій роботи в комп'ютерній мережі і розробки проекту. Розглядає наступні питання соціальної інформатики: "Інформаційний процес", "Інформаційна модель об'єкта", також присутня практикум по створенню проекту "Життя без сигарет" в якому розглядаються соціальні аспекти куріння. [23]

Підручник "Інформатика та ІКТ" для 11 класу автори: Н.В. Макарова. Орієнтований на навчання старшокласників. Розглядає теоретичний матеріал з основ соціальної інформатики. Включає наступні теми:

Від індустріального суспільства до інформаційного.

Інформаційна культура сучасної людини

Інформаційні ресурси.

Етичні та правові норми інформаційної діяльності людей

Інформаційна безпека [24]

Програма В«Інформатика 10-11В» автори: І.Г. Семакін. Є.К. Хеннер. Пропонований курс інформатики є профільним для старших класів, досліджуваний після освоєння учнями базового курсу інформатики в основній школі. Цей курс розрахований для старших класів загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням дисциплін освітніх областей суспільствознавства та філології. Пропонований курс складається з інваріантної та варіативної частин. Інваріантна частина курсу розглядає наступні теми: В«Структура та зміст предметної галузі сучасної інформатики В»(3:00),В« Інформаційні ресурси комп'ютерних мереж В»(3:00),В« Соціальна інформатика В»(3:00). Питання розглядатися по соціальної інформатики: інформаційні ресурси; інформаційне суспільство; інформаційна культура; правове регулювання в інформаційній сфері [25]

Підручник для 10-11 класів. Інформатика та інформаційні технології. Н.Д. Угринович Підручник призначений для вивчення курсу В«Інформатика та інформаційні технології В»(ІІТ) в загальноосвітніх закладах. Навчально-методичний комплект (підручник, практикум, методичне керівництво, комп'ютерний практикум на CD-ROM), в який входить даний підручник, повністю відповідає розробленим Міністерством освіти новому загальноосвітньому стандарту по ІІТ і забезпечує можливість вивчення поглибленого курсу ІІТ в 10-11 класах по природничо-математичному, інформаційно-технологічному і загальноосвітнього профілів. Особливу увагу приділено вивченню об'єктно-орієнтованого програмування на мові Visual Basic, основ логіки, систем числення та комунікаційних технологій. Зміст підручника відповідає програмі вступних іспитів з інформатики у вузи і може бути використане для підготовки до іспитів. На вивчення соціальної інформатики відводиться ціла глава - В«Інформатизація суспільстваВ», в яку включено 6 параграфів:

В· Інформаційне суспільство

В· Інформаційна культура

В· Правова охорона програм і даних

В· Ліцензійне ПЗ

В· Правова охорона інформації

В· Захист інформації

Отже, аналізуючи вище наведені програми наукову та методичну літературу, ми бачимо, що на сьогоднішній день шкільний курс інформатики в більшою мірою розглядає розділи, пов'язані з комп'ютерною обробкою інформації, а В«Соціальна інформатикаВ» представлен...а ​​далеко не у всіх навчальних видання і як правило, орієнтована на старшу школу (10-11 клас). Для 8-9 класу можна побачити матеріал у підручнику І.Г. Семакін Т.Ю. Шейна. Для 10-11 класу матеріалу значно більше, його можна знайти в підручниках Макарової Н.В. і Угринович Н.Д. для 10-11 класів.

Як показано в дослідженнях К.К. Коліна, соціальна інформатика пройшла етап інституціоналізації, в даний час навчальний курс по соціальній інформатиці використовується в програмах підготовки студентів ряду провідних вищих навчальних закладів Росії (МГСУ, МДУ ім М.В. Ломоносова, Інститут молоді тощо). Нами визначено, що такий же курс проводився в ліцеї науково-інженерного профілю (ЛНІП, м. Корольов Московська область) і в інших середніх загальноосвітніх установах. Позитивні результати проведення занять з соціальної інформатики у вищих і середніх професійних навчальних закладах послужило основою проведення експерименту із запровадження курсу В«Соціальна інформатикаВ» в середніх загальноосвітніх закладах.

На сьогоднішній день, питання відбору змісту освіти є складною і актуальною проблемою, постійно привертає увагу вчених, методистів, викладачів. Існує велика кількість різних підходів до викладання, в процесі розробки і реалізації яких виробляється специфічна мова навчальних дисциплін, виявляються основні поняття освітніх областей, визначаються зміст і структура навчання. Рішення проблеми відбору змісту ускладнюється й у зв'язку з тим, що в даний час в викладанні практично всіх дисциплін крім підручників і навчальних посібників необхідна розробка засобів інформатизації, націлених на комплексне використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі.

1.4 Психолого-педагогічні особливості учнів основної школи

Основна школа охоплює дітей у віці від підліткового до старшого підліткового. Це час, коли відбувається не тільки фізичне дозрівання людини, але й інтенсивне формування особистості, зростання інтелектуальних і моральних сил і можливостей, становлення характеру.

Головна особливість підліткового віку - широта пізнавальних інтересів, можливість в цьому віці закласти фундамент широких універсальних знань. У цьому полягає основне завдання 2-му ступені навчання.

У поняття готовність до навчання в середній школі входять наступні складові [26]:

В· Сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу.

В· Якісно інший, більш дорослий тип взаємин з вчителями і однокласниками.

У навчальній діяльності підлітка є свої труднощі і протиріччя, але є і свої переваги, на які може і повинен спиратися педагог. Останні, на думку педагогічних психологів, полягають у виборчій готовності, в підвищенні сприйнятливості до тих чи інших сторін навчання. Велике достоїнство підлітка - його готовність до всіх видів навчальної діяльності, які роблять його дорослим у власних очах. Також його залучають самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність за межами школи. Біда ж молодшого підлітка полягає в тому, що цю готовність він ще не вміє реалізувати, оскільки не володіє способами виконання нових форм навчальної діяльності. Навчати цим способам, не дати згаснути інтересові до них - головна завдання педагога. У насправді, хто не спостерігав, як підлітки емоційно реагують на новий навчальний предмет і як у деяких ця реакція досить швидко зникає! Нерідко у підлітків знижується і загальний інтерес до навчання, до школі, відбувається внутрішній відхід від неї (А.Н. Леонтьєв). Цей відхід виражається в тому, що школа перестає бути для учня центром його духовного життя. Як показують психологічні дослідження, основна причина такого відходу від школи полягає в несформованості навчальної діяльності, що не дає можливості задовольнити актуальну потребу віку - потребу в самоствердженні. Сформованої навчальною діяльністю вважається така діяльність учнів, коли вони, спонукаючи прямими мотивами самого навчання, можуть самостійно визначати учбові задачі, вибирати раціональні прийоми і способи їх вирішення, контролювати і оцінювати свою роботу. Одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання [27].

Формування мотивів навчання безпосередньо пов'язане із задоволенням домінуючих потреб віку. Одна з таких потреб підлітка - пізнавальна. При її задоволенні в нього формуються стійкі пізнавальні інтереси, які визначають його позитивні відносини до навчальним предметам. Підлітків приваблює можливість розширити, збагатити свої знання, проникнути в сутність досліджуваних явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки: зоолог я захоплююся тому, що хочу знати життя і будову тварин; Фізика подобається мені тому, що цікаво знати про все, що оточує мене. Мені цікаво, чому, наприклад, в одних предметах ми бачимо своє відображення, а в інших ні. Вони відчувають емоційне задоволення від дослідницької діяльності. Їм подобається робити самостійні відкриття. Незадоволення пізнавальної потреби і пізнавальних інтересів викликає у підлітків не тільки стан нудьги, апатії, байдужості, але деколи і різко негативне ставлення до нецікавим предметам. При цьому для них в рівній мірою має значення, як зміст, так і процес, способи, прийоми оволодіння знаннями: Цікавими бувають уроки тоді, коли вчитель розповідає не тільки те, що є в підручнику. А якщо вчитель розповідає, як у підручнику, або ж змушує в класі читати новий матеріал по підручнику, то уроки стають нудними і не подобаються [28].

Поряд з пізнавальними інтересами першорядне значення при позитивному відношенні підлітків до вченню має розуміння значимості знань. Для них дуже важливо усвідомити, осмислити життєве значення знань, і, перш всього їх значення для розвитку особистості. Це пов'язано з посиленням росту самосвідомості сучасного підлітка. Багато предметів йому подобаються тому, що вони відповідають його потребам не тільки багато знати, але й уміти, бути культурним, всебічно розвиненою людиною. Потрібно підтримувати переконання підлітків у тому, що тільки освічена людина може бути по-справжньому корисним суспільству людиною. Переконання й інтереси, зливаючись воєдино, створюють у них підвищений емоційний тонус і визначають їх активне ставлення до навчання. Якщо ж молодших підліток не бачить життєвого значення знань, то у нього можуть сформуватися негативні переконання і негативне ставлення до існуючим навчальним предметам. Так, деякі учні не вчать правила граматики, так як вважають, що і без знання правил, вони пишуть грамотно. Істотне значення при негативному відношенні підлітків до вченню має усвідомлення і переживання ними неуспіхів в оволодінні тими чи іншими навчальними предметами. Неуспіх, як правило, викликає у них бурхливі негативні емоції і небажання виконувати важке навчальне завдання. І якщо неуспіх повториться, то у підлітків закріплюється негативне ставлення до предмету. Навпаки, сприятливою ситуацією вчення для них є успіх, який забезпечує їм емоційне благополуччя. Страх перед неуспіхом, боязнь поразки деколи приводять їх до пошуку підходящих причин, щоб не піти до школи або піти з уроку.

Емоційне благополуччя підлітка багато в чому залежить від оцінки навчальної діяльності дорослими. Оцінка для нього має різний зміст. В одних випадках оцінка дає можливість підлітку виконати свій обов'язок, зайняти гідне місце серед товаришів, в інших - заслужити повагу вчителя і батьків. Нерідко ж зміст оцінки для нього виступає в прагненні домогтися успіху в навчальному процесі і тим самим отримати впевненість у своїх розумових здібностях і можливостях. Це пов'язано з такою домінуючою потребою віку, як потреба усвідомити, оцінити себе як особистість, свої сильні і слабкі сторони. І в цьому плані найбільше значення має не тільки оцінка діяльності учня і його розумових можливостей з боку інших, але і самооцінка. Як пок...азують дослідження, саме в підлітковому віці домінуючу роль починає грати самооцінка. Для емоційного благополуччя підлітка дуже важливо, щоб оцінка і самооцінка збігалися. Тільки за цієї умови вони можуть виступати як мотиви, діють в одному напрямку і підсилюють один одного. В іншому випадку виникає внутрішній, а іноді і зовнішній конфлікт. Вчителю треба знати не тільки мотиви навчання, але й умови їх формування. Дослідження показують, що відношення підлітків до вченню зумовлено насамперед якістю роботи вчителя і його ставленням до дітей. Багато учні при відповідях на запитання: За яких умовах вчилися б у повну міру своїх здібностей? - Вказували на вміння вчителя зацікавити своїм предметом, на його повагу до них. Багато при відповідях зазначали: Якби вчитель звертався з нами, як з добрими друзями, зацікавив нас, якби учні не боялися погано відповісти, то вони вчилися б в повну міру своїх здібностей. При цьому підлітки вважають, що багато залежить від них самих, і, перш за все від їх наполегливості. Але наполегливість, по їхню думку, легше проявляється тоді, коли вчитель хоча й вимогливий, але добрий, коли він справедливий і чуйний [29].

Висновки по першому розділі

У першому розділі теоретично обгрунтовано необхідність та доцільність вивчення теми В«Основи соціальної інформатикиВ» в основній школі. Для цього розглянуто історичний аспект становлення соціальної інформатики. Її зародження і розвиток в нашій країні. Показана значимість інформатизації суспільства для розвитку системи освіти. Проведено аналіз підручників та навчальних посібників з інформатики, який показує, що матеріалу необхідного для вивчення в 8-9 класах мало, а весь він зосереджений у підручниках 10-11 класів. Так само дана психолого-педагогічна характеристика учнів основної школи, яка необхідна для розробки методичної системи навчання по темі В«Основи соціальної інформатики В».


Глава 2. Методична система навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів

2.1 Особливості методичної системи навчання основам соціальної інформатики в основній школі

У системі середньої освіти питань соціальної інформатики не приділяється достатньої уваги. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є введення в програму загальноосвітнього курсу інформатики для основної школи розділу В«Основи соціальної інформатикиВ».

Для розробки методичної системи навчання основам соціальної інформатики необхідно визначити коло питань, які будуть розглядатися у відповідному розділі. За основу візьмемо структуру, запропоновану на 2 Міжнародному конгресі ЮНЕСКО членами російської делегації. У розділ В«Соціальна інформатикаВ» було включено [30]:

- Інформаційні ресурси як фактор соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.

- Інформаційне суспільство - закономірності та проблеми становлення та розвитку. Інформаційна інфраструктура суспільства.

- Нові можливості розвитку особистості в інформаційному суспільстві. - Проблеми демократизації в інформаційному суспільстві та шляхи їх вирішення.

- Інформаційна культура та інформаційна безпека особистості.

Дану інформацію ми будемо використовувати, при складанні своєї методичної системи, але перш ніж приступити до її створення, необхідно визначити яке коло питань входить в стандарт загальної освіти. Державний стандарт загальної освіти включає три компоненти: федеральний компонент, регіональний (Національно-регіональний) компонент і компонент освітньої установи.

Федеральний компонент - основна частина державного стандарту загальної освіти, обов'язкова для всіх державних, муніципальних та недержавних освітніх установ Російської Федерації, що реалізують основні освітні програми загальної освіти і мають державну акредитацію. Він встановлює обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, вимоги до рівня підготовки випускників, максимальний обсяг навчального навантаження учнів, а також нормативи навчального часу [31].

питання:

як:

інформатизації суспільства.

наступні цілі:

інформаційних ресурсів.

Тому Щоб уникнути

Інформаційні послуги.

Інформаційні власності.

- у формі

- матеріалу;

- Інтернет).

різні методи. навчання.

суспільства.

людини. (1:00)

(1:00)

(1:00)

держави. (1 годину)

культура

В період переходудо інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття й обробки великих обсягів інформації, оволодінню сучасними засобами, методами і технологією роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Людина повинна мати певний рівень культури по поводженню з інформацією. Для відображення цього факту був введений термін В«інформаційна культураВ».

Розглянемо кілька підходів до визначення поняття інформаційної культури.

Інформаційна культура як один з найважливіших компонентів культури взагалі.

Під культурою суспільства розуміють сукупність практичних, матеріальних і духовних здобутків, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини.

Тому, можна сказати, що інформаційна культура - це область культури, пов'язана з роботою інформації в суспільстві та формуванням інформаційних якостей особистості, етичних норм і правил.

Інформаційна культура є продуктом різноманітних здібностей людини і виявляється в таких аспектах:

- в конкретних навичках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);

- у здатності використовувати у своїй діяльності численні програмні продукти;

- в умінні витягувати інформацію, як з періодичної преси, так і з електронних носіїв, і вміти її ефективно використовувати;

- у володінні основами переробки інформації;

- в умінні працювати з різною інформацією;

Узагальнюючий варіант визначення наводиться в В«Тлумачному словнику з інформатики В»:В« Інформаційна культура - це рівень інформатизації, ступінь його освоєння і якість використання його людиною; володіння методами і засобами інформатики В».

Аналізуючи вище викладений матеріал, ми будемо виходити з визначення інформаційної культури особистості як вміння й потреби людини працювати із засобами інформаційних і комунікаційних технологій, самостійно збільшувати бракуючі знання: загальнокультурні, професійні, і дотриманні етичних ном і правил.

Складові інформаційної культури буде вважати:

- культура пошуку нової інформації;

- культура сприйняття;

- вміння працювати з великим обсягом відомостей;

- уміння зберігати отриману і перероблену інформацію, а при необхідності передавати її для колективного використання;

- вміння чітко викладати результати діяльності;

Очевидно, процес формування інформаційної культури можна вважати безперервним протягом усього життя людини.

В§ 2. Інформаційні ресурси

Незважаючи на все більш широке використання поняття "інформаційний ресурс ", в даний час відсутня його загальноприйняте визначення.

Ресурс - це запас або джерело деяких засобів. Усяке суспільство, держава, фірма чи приватна особа має певні ресурси, необхідні для його життєдіяльності. Традиційними видами суспільних ресурсів є:

Матеріальні - сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі виробництва суспільного продукту: сировина, матеріали, паливо, напівфабрикати;

Природні ресурси - об'єкти, процеси, природні умови, використовувані суспільством для задоволення матеріальних і духо...вних потреб людей;

Трудові ресурси - люди, що володіють загальноосвітніми і професійними знаннями для роботи в суспільстві;

Фінансові ресурси - грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні державної або комерційної структури;

Енергетичні - носії енергії: вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, електроенергія;

На додаток до цього, одним з найважливіших видів ресурсів сучасного суспільства є інформаційні ресурси.

З часом значимість інформаційних ресурсів зростає; одне з свідчень цього полягає в тому, що вже на нинішній фазі просування до інформаційного суспільства інформаційні ресурси стають товаром, сукупна вартість якого на ринку порівнянна з вартістю традиційних ресурсів.

В«Інформаційні ресурси - окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах) В».

В документах і масивах інформації, про які говорилося вище, в різних формах представлені знання, якими володіли люди, які створювали їх.

Ці знання часто унікальні; їх використання дозволяє економити матеріальні ресурси, удосконалювати соціально-економічні відносини і т.п.

Інформаційні ресурси суспільства в даний час розглядаються як стратегічні ресурси, аналогічні по значущості ресурсів матеріальним, сировинним, енергетичним, трудовим і фінансовим.

Однак між інформаційними і всякими іншими ресурсами існує одна найважливіша відмінність: всякий ресурс, крім інформаційного, після використання зникає (Спалене паливо, витрачені фінанси і т.п.), а інформаційний ресурс залишається В«не спалюєтьсяВ», їм можна користуватися багаторазово, він копіюється без обмежень.

Більш того, у міру використання інформаційний ресурс має тенденцію збільшуватися, так як використання інформації рідко носить абсолютно пасивний характер, але частіше при цьому генерується додаткова інформація.

Разом з тим, необхідно розуміти, що інформаційний ресурс несамостійна і сам по собі має лише потенційне значення. Тільки поєднуючись з іншими ресурсами - технікою, енергією, сировиною і т.д., інформаційний ресурс реалізується як щось матеріальне.

В§ 3. Інформаційне суспільство

Давайте подумаємо, звідки з'явився термін В«Інформаційне суспільствоВ», і що сприяло його розвитку. Для цього необхідно дізнатися значення В«інформаційної революціїВ».

Інформаційна революція являє собою радикальні зміни інструментальної основи, способів зберігання і передачі інформації. Інформаційна революція створює технологічну основу для об'єднання інтелектуальних здібностей людства.

Перша революція - пов'язана з винаходом писемності.

Винахід писемності зумовило якісний гігантський і кількісний стрибок у розвитку суспільства. З'явилися засоби і методи накопичення інформації та передачі інформації. Цивілізації, які освоїли писемність, розвивалися швидше інших. Прикладами можуть служити Стародавній Єгипет, країни Межиріччя, Китай.

Друга революція (середина XVI століття) - пов'язана з винаходом друкарства.

Людина отримала не тільки засоби зберігання інформації, але і засоби систематизації і розмноження інформації. Книги переступили межі країн, що сприяло початку створення загальнолюдської цивілізації.

Третя революція (кінець XIX століття) - пов'язана з винаходом електрики.

З'явилися телеграф, телефон і радіо, що дозволяють швидко передавати інформацію в будь-якому обсязі. З'явилися засоби інформаційної комунікації. Саме в цей історичний період почалося зародження того процесу, який в наші дні називають глобалізацією. Прогресивні засоби передачі інформації в значною мірою сприяли бурхливому розвитку науки і техніки.

Четверта революція (70-ті роки XX століття) - пов'язана з винаходом персонального комп'ютера.

Саме ця революція дала поштовх до настільки істотним змінам в розвитку суспільства, визначив появу нового терміна - "інформаційне суспільство ".

Вперше термін В«інформаційне суспільствоВ» запропонували в Японії, і визначили його як суспільство, в якому в циркулює висока по якістю інформація, а так само є всі необхідні засоби для зберігання, розподілу і використання цієї інформації. Японія першою вступила в інформаційне суспільство.

В інформаційному суспільстві головним ресурсом є інформація, це суспільство, в якому більшість працюючих зайнято виробництвом, зберіганням, обробкою і передачею інформації.

В якості критеріїв розвиненості інформаційного суспільства можна перерахувати такі:

- наявність комп'ютерів,

- рівень розвитку комп'ютерних мереж

- частка населення, зайнятого в інформаційній сфері, а також використовує інформаційні технології у своїй повсякденній діяльності.

Зміна структури економіки і структури праці

В інформаційному суспільстві діяльність людини буде багато в чому залежатиме від уміння ефективно використовувати наявну інформацію. Використання комп'ютерів у всіх сферах людської діяльності повинно забезпечити доступ до достовірними джерелами інформації, позбавити людину від рутинної роботи, дозволить автоматизувати обробку інформації. В результаті цього процесу стане виробництво інформаційного, а не матеріального продукту.

Цей процес повинен привести до створення інформаційного суспільства, в якому головну роль відіграватимуть знання та інтелект.

Розвиток і масове використання інформаційних та комунікаційних технологій:

- створення телекомунікаційної інфраструктури, включає в себе мережі передачі даних;

- поява величезних баз даних, доступ до яких через мережі отримали мільйони людей;

- вироблення єдиних правил поведінки в мережах і пошук в них інформації.

Величезну роль в обговорюваному процесі зіграло створення міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет. Сьогодні вона являє собою 200 мільйонам чоловік.

В§ 4. Проблема інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави. Інформаційні загрози

Як уже зазначалося, інформаційне суспільство аж ніяк не є суспільство загального благоденства. Ті ж фактори, які породжують його позитивні риси, породжують і нові, специфічні небезпеки.

Всі небезпеки можна розділити на дві групи: глобальні небезпеки і локальні. Розглянемо деякі з них.

До глобальних, можна віднести небезпеки стосуються всі планети.

Однією з таких проблем є забезпечення безпеки розвитку людства. Яскравим прикладом вирішення цієї проблеми - попередження ядерної катастрофи та екологічного руйнування біосфери.

Проблема захисту права особи, суспільства і держави на секретність певних видів інформації. Вже сьогодні в країнах, в яких в масовому порядку використовуються комп'ютерні мережі, робляться величезні зусилля по охорону інформації. Кожна людина, що довіряє інформацію про себе державному органові чи фірмі, має право розраховувати на те, що вона не буде розголошена чи використана йому на шкоду.

До локальних небезпекам можна віднести:

В· руйнування приватного життя людей і організацій;

В· проблема відбору якісної і достовірної інформації при великому її обсязі;

В· зіткнення з віртуальною реальністю, комп'ютерні ігри, що створюють ілюзії Насправді, таять у собі небезпеку, психологічні проблеми;

Тепер розглянемо інформаційні загрози, тут можна дати 2 класифікації. Перша класифікація поділяє на зовнішні і внутрішні чинники. До зовнішніх джерел загроз ми віднесемо:

В· Політика країн, протидіюча доступу до світових досягнень в області інформаційних технологій;

В· Інформаційна війна, що порушує функціонування інформаційного середовища з країні;

В· Злочинна діяльність та ін

До внутрішніх джерел можна віднести:

В· Відставання від провідних країн світу за рівнем інформатизації;

В· Технічне відставання електронної ...промисловості;

В· Зниження рівня освіченості громадян, що перешкоджає роботі в інформаційному середовищі та ін

Друга класифікація ділить інформаційні загрози на випадкові і навмисні. До випадкових загрозам ми віднесемо:

В· Помилки користувача комп'ютера;

В· Помилки професійних розробників інформаційних систем;

В· Відмови і збої апаратури (через які відбувається витік інформації);

В· Форс-мажорні обставини (аварії, пожежі, повені тощо);

До навмисним загрозам можна віднести:

Розкрадання інформації (за допомогою атак і нападів хакерів);

Розповсюдження комп'ютерних вірусів;

Фізичні дії на апаратури (виведення її з ладу, внесення змін)

Даний вид загрози найнебезпечніший, тому віруси занесені на ваш комп'ютер можуть заподіяти багато врізу, зіпсувати систему і стерти дані. Все частіше причиною інформаційних диверсій називають Інтернет. Все частіше разом з електронною поштою, безкоштовними програмами приходять комп'ютерні віруси. Будьте обережні.

В§ 5. Правова охорона інтелектуальної власності. Види програмного забезпечення

Одним з важливих аспектів є охорона інтелектуальної власності.

Правова охорона програм для комп'ютера і баз даних вперше в повному обсязі введена в Російській Федерації Законом РФ "Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних ", який набув силу в 1992 році. Надається цим законом правова охорона поширюється на всі види програм для комп'ютера, які можуть бути виражені на будь-якій мові і в будь-якій формі, включаючи вихідний текст на мові програмування і машинний код. Однак правова охорона не поширюється на ідеї і принципи, що лежать в основі. Для визнання і здійснення авторського права на програми для комп'ютера не потрібно її реєстрація в який-небудь організації. Авторське право на програми для комп'ютера виникає автоматично при їх створенні. Для сповіщення про свої права автор (Автор-це фізична особа творчою працею якої було створено твір.) програми може, починаючи з першого випуску в світ програми, використовувати знак охорони авторського права, що складається з трьох елементів:

- літери С у колі або круглих дужках В©;

- найменування правовласника;

- року першого випуску програми в світ.

Приклад: В© Корпорація WER , 2009

Всі програми по їх юридичному статусу можна розділити на три великі групи: ліцензійні, умовно безкоштовні і вільно поширювані програми. Ліцензійні програми поширюються розробниками на підставі договорів з користувачами на платній основі. У відповідності з ліцензійним угодою розробники програми гарантують її нормальне функціонування в певній операційній системі і несуть за це відповідальність. Деякі фірми - розробники програмного забезпечення пропонують користувачам умовно-безкоштовні програми в цілях їх реклами і просування на ринок. Користувачеві надається версія програми з обмеженим терміном дії або версія програми з обмеженими функціональними можливостями. Безкоштовні програмні продукти:

нові недопрацьовані (бета) версії програмних продуктів (це дозволяє провести їх широке тестування);

застарілі версії програм;

драйвери до нових пристроїв або поліпшені драйвери до вже існуючим.

2.3 Система завдань для навчання учнів 8-9 класів по темі В«Основи соціальної інформатикиВ»

Метою створення системи завдань є закріплення, поглиблення і контроль знань і вмінь, отриманих під час вивчення теми В«Основи соціальної інформатики В»учнями середніх загальноосвітніх закладів. Туди включені контрольні питання по даній темі, вправи для самостійного виконання в зошитах і завдання для роботи за комп'ютером в класі, після пояснення нового матеріалу, тести, диктанти. Дана система завдань згрупована за темами параграфів. Завдання для перевірки знань виконані в різних формах: усні відповіді на питання, письмові відповіді на питання, тестування, захист проектів. У кожному блоці представлені тестові завдання та диктанти по кожній темі параграфа. На останньому уроці, який відведений під узагальнення та перевірку знань, вчитель може провести перевірочні випробування, представлені тестові завдання та диктанти роздати за рівнями. Дана система завдань рекомендується учням середніх загальноосвітніх шкіл, а також викладачам інформатики та інформаційних технологій.

В§ 1. Інформаційна культура

Контрольні питання

1. Що таке інформаційна культура?

2. Інформаційна культура притаманна людині або (та) суспільству?

3. Які фактори сприяють розвитку інформаційної культури?

4. Назвіть складові інформаційної культури?

Вправа № 1

Продовжіть речення.

Інформаційна культура людини полягає в ..

В· його вміння користуватися побутовими приладами;

В· його вміння працювати з інформацією;

В· його вміння визначати кількість споживаної інформації;

В· його уміння і потреби працювати з інформацією, засобами інформаційний і комунікаційних технологій

В· наявність у нього середньої освіти.

Вправа № 2

Наведіть приклади ситуацій, де людина повинна володіти певним рівнем інформаційної культури.

Завдання № 1 для роботи за комп'ютером.

За допомогою системи Інтернет і програми Microsoft PowerPoint створіть свій проект, в якому буде відображена інформація по темі В«Інформаційна культура людиниВ». Дана презентація може складатися з будь-якої кількості слайдів (від 2 до 5) Після перегляду презентації ми повинні зрозуміти, в чому полягає інформаційна культура людини.

Завдання № 2 для роботи за комп'ютером.

За допомогою системи Інтернет, знайдіть ілюстрації з будь-яких джерел, які складені безграмотно, з недотриманням норм інформаційної культури. Знайдену інформацію скопіюйте в програму Microsoft Office Word за допомогою операції Print Screen і дайте коментар, чому в даному повідомленні відсутня інформаційна культура.

Дана розсилка не містить вітання і пропагує розповсюдження нелегальних дисків.

Диктант

Диктант складається з тверджень, на які слід відповісти так чи ні, відповідно записавши одиницю або нуль в перевірочному бланку.

1. Інформаційна культура людини полягає в його вмінні працювати з великим обсягом інформації.

2. Процес формування інформаційної культури закінчиться після закінчення вищого навчального закладу.

3. Інформаційна культура є продуктом різноманітних здібностей людини.

4.

5. Інформаційна різних джерел.

6. Інформаційна

1.

1)

2) культуру суспільства

2.

1)

2)

3)

3.

1) вміння користуватися

2)

4.

1)

2)

5.

1)

2)

3)

4) комп'ютером

В§ 2.

Контрольні питання

1. ресурси?

2. Що таке

3.

4.

В· Грошові кошти

В· бібліотека.

В· Набір відеофільмів.

В·

В· Телефонний

В· Набір

В·

1. Інформаційні

2. Прикладом

3. Прикладом

4.

5. Інформаційні

6. Значимість

1.

1)

2)

2. Традиційними видами суспільних ресурсів є.

1)

2) колективні;

3)

4)

3.

1) інформаційні

2) інформаційні

3) інформаційні

4.

1)

2) документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах;

5.

1)

2)

3)

4)

6.

1)

2) громадян;

3) грошові кошти;

4)

В§ 3.

Контрольні питання

2. Назвіть основні

3. Що є

4.

В· Наявність комп'ютерів;

В· Наявність

В· Наявність Інтернету;

В· Наявність

В· Високий рівень

В· Високий рівень

В·

В·

В· Освіта

В·

В· Економіка

В· Автомобілебудування

Китай.

1.

2.

3. комп'ютерних мереж.

4.

5.

6. Комп'ютерна

7. Локальні мережі

1.

2.

3.

4. розвитку.

5. ...

6. суспільства і держави.

Контрольні питання

1. З якими

2. державі?

3.

4.

5. Що таке

6.

В· безпеку.

В· Захист прав особистості.

В· Безпека

В· Захист інтелектуальної власності.

В· Інформаційна війна

bsp; Відставання по рівнем інформатизації

В· Злочинна діяльність

В· Недостатній рівень освіти

Завдання № 1 для роботи за комп'ютером

Знайдіть в Інтернеті інформацію про приватне життя громадян або їх індивідуальні дані (П.І.Б, паспортні дані або номер телефону), при використанні якої порушуються права особистості. Проаналізуйте пропозиції в інтернеті про надання інформації про громадян чи організаціях, який висновок ви можете зробити? Чому ця інформація все доступна? Як вона впливає на злочинність? Підготуйте відповіді на ці питання, і в кінці уроку ми їх обговоримо.

Завдання № 2 для роботи за комп'ютером

Використовуючи Інтернет, підготуйте повідомлення за методами і засобам захисту інформації для некомп'ютерною середовища проживання людини: кінотеатр, школа, магазин.

Диктант

Диктант складається з тверджень, на які слід відповісти да

чи ні, відповідно записавши одиницю або нуль в перевірочному бланку.

1. В інформаційному суспільстві не існує проблем.

2. Проблема потепління на землі відноситься до глобальних проблем суспільства.

3. Процес автоматизації призводить до зростання обсягів продукції і додатковим робочим місцям.

4. Поширення інформації паспортних даних покупців в інтернеті полегшує процес оформлення покупок через інтернет і не несе загрози для людей.

5. Злочинна діяльність, спрямована проти національних інтересів відноситься до зовнішніх джерел загроз для Росії

6. Комп'ютерні вірусу надіслані поштою відноситься до випадкових факторів інформаційних загроз.

Тест з теми: В«Інформаційна безпеку особистості, суспільства і держави В»

1. Небезпеки інформаційного суспільства

1) міждержавні

2) міжрегіональні

3) локальні

4) зовнішні

2. Глобальні небезпеки

1) загибель тварини занесеного в червону книгу

2) ядерна катастрофа

3) руйнування багатоповерхового будинку, через помилки проектування

4) загибель врожаю пшениці

3. Локальні небезпеки

1) вимирання рідкісного виду на планеті

2) руйнування приватного життя людей

3) втручання в приватне життя з боку органів влади

4) зіткнення з віртуальною реальністю

4. Зовнішні інформаційні загрози

1) відставання по рівнем інформатизації

2) поширення вірусів

3) інформаційна війна

4) помилки професіоналів

5. Навмисні інформаційні загрози

1) відмови і збої апаратури

2) недостатній рівень освіти

3) протидія доступу до світових досягнень

4) фізична вплив на апаратуру

В§ 5 Правова охорона інтелектуальної власності.

Види програмного забезпечення.

Контрольні питання

1. На що поширюється закон "Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних "?

2. Що таке авторське право?

3. Які наслідки тягне придбання підробленого продукту?

4. Які програми відносяться до умовно-безкоштовним?

5. Які програми поширюються на платній основі?

Вправа № 1

Випишіть із запропонованого списку тільки ті записи, які є знаком охорони авторського права на програми для комп'ютерів. Виконайте їх розшифровку, заповнивши таблицю

В· В© Корпорація Microsoft. 1993-1997

В· Лабораторія Касперского, 1998

В· В© Корпорація Microsoft

В· В© Петров & Іванов, 2005

В· В© Game Power Corporation. 2007

Вправа № 2

Програми по юридичному статусу можна розділити на три великі групи: ліцензійні, умовно безкоштовні і вільно розповсюджувані програми. Як можна охарактеризувати кожну групу? Заповніть таблицю: запишіть групу, до якої відноситься програма з запропонованої характеристикою.

Характеристика програм

Група

Версії програм з обмеженим терміном дії

Нові недопрацьовані версії програмних продуктів, поширюються з метою їх широкого тестування

Застарілі версії програм

Версії програм з обмеженими можливостями

Поширюються розробниками на підставі договорів з користувачами на платній основі

Драйвери до новим пристроям або поліпшені драйвери у вже існуючих драйверам.

Завдання № 1 для роботи за комп'ютером

Знайдіть в мережі Інтернет закони, укази, постанови про авторське право на: книги, програмні продукти.

Завдання № 2 для роботи за комп'ютером

Знайдіть в Інтернеті знаки охорони авторського права приватних виконавців на свою музичну продукцію та допишіть в нашу таблицю.

Диктант

Диктант складається з тверджень, на які слід відповісти да

чи ні, відповідно записавши одиницю або нуль в перевірочному бланку.

1. Закон про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних поширюється на ідеї та принципи, що лежать в основі.

2. Автор це фізична особа творчою працею якої було створено твір.

3. Авторське право на програми для комп'ютера виникає відразу після його реєстрації.

4. Ліцензійні програмні продукти поширюються розробниками на підставі усної домовленості з великими компаніями.

5. Умовно безкоштовні програмні продукти розповсюджуються з метою реклами і просування на ринку.

6. До безкоштовним програмним продуктам відносяться застарілої версії програмних продуктів.

Тест з теми: В«Правова охорона інтелектуальної власності. Види програмного забезпечення. В»

1. Існує закон охороняє програми для електронних обчислювальних машин і баз даних.

1) Да

2) Немає

2. Правова охорона поширюється на ідеї та принципи, що лежать в основі (Програми).

1) Да

2) Немає

3. Знак охорони авторського права виглядає

1) Корпорація WER, 2009

2) В© Корпорація WER, 2009

3) В© Корпорація WER

4. Ліцензійні програмні продукти поширюються розробниками на підставі

1) усної домовленості на безоплатній основі

2) договору на платній основі

5. Умовно-безкоштовні програмні продукти поширюються

1) з метою тренування автора у створенні програми, дана версія може бути неповною

2) з метою реклами ПО і просування на ринку

6. До безкоштовним програмним продуктам віднося...ться

1) програмні продукти не до кінця налагоджені

2) застарілі версії програм

3) драйвери

4) програмні продукти не мають технічної підтримки

Висновки по другому розділі

У другому розділі реалізована методична система навчання В«Основам соціальної інформатикиВ» у середній школі, яка включає в себе такі взаємопов'язані компоненти: цілі, зміст, методи, організаційні форми навчання.

Конкретизується наповнення відповідної теми фактичним змістом. Пропонується тематичне планування, розраховане на 6 годин, останній урок відводиться на узагальнення і перевірку знань учнів. Так само кожен параграф теми містить вправи, які учні виконують в зошитах, завдання для роботи за комп'ютером, диктанти, завдання в тестовій формі.

Тема В«Основи соціальної інформатикиВ» є фундаментальним засобом підвищення інформаційної культури школярів. Вона не тільки розширює кругозір учнів, формує його інформаційну компетентність, світогляд, але й виконує основоположні функції інформатизації суспільства.


Висновок

Сформульовані у введенні мета дипломної роботи сформулювали основні завдання. Тому їх позитивне рішення забезпечує досягнення мети. У зв'язку з цим в ув'язненні охарактеризуємо рішення поставлених у введенні завдань дослідження.

У параграфі 1.1. проведений аналіз становлення і розвитку соціальної інформатики як науки і навчальної дисципліни. Ми бачимо, що найважливішими проблемами фундаментальної науки та освіти повинні стати теоретичне осмислення сутності та закономірностей відбуваються в світі стрімких змін і підготовка учнів до життя і діяльності в умовах абсолютно новій для них високоавтоматизованого інформаційного середовища проживання.

Важливу роль у вирішенні цих проблем має відіграти вивчення Основ соціальної інформатики в школі.

У параграфі 1.2 - показано вплив процесів інформатизації на систему освіти. Процес навчання, під дією інформаційних технологій, забезпечує підтримку розмаїття, дозволяє розвиток гнучких індивідуальних програм, організовує дистанційної освіти, тим самим дозволяю отримати освіту групам громадян обмежених в здібностях. У соціальному плані це може забезпечити учням більш рівні можливості в отриманні освіти.

У параграфі 1.4 - проведена психолого-педагогічна характеристика учнів, ці знання, отримані при дослідженні даного питання, необхідні для створення системи задач по темі В«Основи соціальної інформатики В»тому матеріал параграфів і завдання мають бути адаптовані для даного віку та цікаві учням.

У параграфі 2.2 - розроблено зміст навчального матеріалу, необхідного при вивченні теми В«Основи соціальної інформатикиВ» Приведено тематичне планування матеріалу.

У параграфі 2.3 - розроблена система завдань, метою якої є закріплення, поглиблення і контроль знань і умінь, отриманих під час вивчення теми В«Основи соціальної інформатикиВ» учнями середніх загальноосвітніх закладів.

Дана система завдань згрупована за темами параграфів. Завдання для перевірки знань виконані в різних формах: усні відповіді на питання, письмові відповіді на питання, тестування, захист проектів. У кожному блоці представлені тестові завдання та диктанти по кожній темі параграфа.

Отже, в процесі проведеного нами дослідження вирішені всі поставлені завдання, що забезпечило досягнення основної мети дослідження.


Бібліографія

1. Стандарт основної загальної освіти з інформатики. - М.: Астеліт: АСТ, 2004.

2. Соколова І.В. Соціальна інформатика і соціологія: проблеми і перспективи взаємозв'язку. - М.: Владос., 2003. - С. 25.

3. Візників В.А. Інформологія, інформатика і освіта. Довідковий посібник. - М.: Каро., 2003. - С. 32.

4. Рокити А.І. Інформація, наука, технологія в глобальних історичних вимірах. - М.: ИНИОН РАН, 2008. - С. 87.

5. Єршов А.П. Інформатизація: від комп'ютерної грамотності учнів до інформаційної культури суспільства. - М.: Комуніст, 1988, № 2. - С. 92.

6. Рокити А.І. Інформація, наука, технологія в глобальних історичних вимірах. - М.: ИНИОН РАН, 2008. - С. 43.

7. Громов Г.Р. Нариси інформаційної технології. М., 2003. - С. 25-27., 35.

8. Колін К.К. Соціальна інформатика: Учеб. посібник для вузів. - М.: Академічний Проект, 2003. - С. 44.

9. Кінілев В.Г. Контури системи освіти в XXI столітті. Журнал В«Інформатика і освітаВ», № 5, 2000.

10. Кастельс М. Інформаційна епоха. Економіка, суспільство і культура. - М.: Вища школа економіки, 2000. - С. 25.

11. Колін К.К. Соціальна інформатика - новий напрям наукових досліджень. /Сб научн. праць В«Системи та засоби інформатики В»/ - М.: Наука, 2005, Вип.7. - С. 20-37.

12. Соколов О.В. Феномен інформатики та псевдофеномен інформації// Вісник ВОІВТ, 1990. № 3. - С. 11.

13. Соколов О.В. Феномен інформатики та псевдофеномен інформації// Вісник ВОІВТ, 1990. № 3. - С. 23-27.

14. Соколова І.В. Соціальна інформатика і соціологія: проблеми і перспективи взаємозв'язку. М.: Владос, 2003. - С. 52.

15. Кузнєцов А.А. "Основи інформатики", 8-9-і класи. М: Дрофа, 2003.

16. Гейн А.Г., Сенокосов А.І. "Інформатика" ,7-9-ті класи. - М.: Просвещение, 2005.

17. Макарова Н.В. Інформатика: Базовий курс: Теорія: Підручник для 7-9 класів. - Спб.Пітер., 2000.

18. Гейн А.Г., Сенокосов А.І., Юнерман Н.А., "Інформатика, 10-11 клас". - М.: Просвещение, 2005.

19. Макарова Н.В. Інформатика 10-11кл. - Пітер, 1999.

20. Семакін І.Г., Хеннер Є.К. Інформатика 10-11. - М.: Лабораторія базових знань, 2001.

21. Соколова І.В. Проблеми становлення інформатики як навчальної дисципліни// Соціальна інформатика - 95. - М.: 1995.

22. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. - М.: 2006. - С. 14.

23. Леонтьев А.Н. Проблеми розвитку психіки. - М.: 1980. - С. 59.

24. Леонтьев А.Н. Проблеми розвитку психіки. - М.: 1980. - С. 39-43.

25. Дубровіна І.В., Прихожан А.М., Зацепін В.В. Вікова і педагогічна психологія: Хрестоматія: Учеб. посібник для студ. середовищ. пед. учеб. Закладів. - М.: 1999. - С. 22-25.

26. Колін К.К. Соціальна інформатика: Навчальний посібник для вузів. - М.: Академічний Проект, 2003. - С. 37-38.


[1] Соколова І.В. Соціальна інформатика і соціологія: проблеми і перспективи взаємозв'язку. - М.: Владос, 2003

[2] Візників В.А., - Інформологія, інформатика та освіта. Довідкове посібник. - М.: Каро, 2003. - С. 32.

[3] Рокити А.І. Інформація, наука, технологія в глобальних історичних вимірах. - М.: ІНІСН РАН, 2008. С. 87.

[4] Єршов А.П. Інформатизація: від комп'ютерної грамотності учнів до інформаційної культури суспільства// Комуніст, 1988. № 2, С. 92.

[5] Рокити А.І. Інформація, наука, технологія в глобальних історичних вимірах. - М.: ІНІСН РАН, 2008. С. 43.

[6] Громов Г.Р. Нариси інформаційної технології. М., 2003. С. 25-27.

[7] Громов Г.Р. Нариси інформаційної технології. М.: 2003.

[8] Колін К.К. Соціальна інформатика: Учеб. посібник для вузів. - М.: Академічний Проект, 2003. - С. 44.

[9] Кінілев В.Г. Контури системи освіти в XXI столітті. Журнал В«Інформатика і освітаВ», № 5, 2000.

[10] Кастельс М. Інформаційна епоха. Економіка, суспільство і культура. - М.: Вища школа економіки, 2000. С. 25.

[11] Колін К.К. Соціальна інформатика - новий напрямок наукових досліджень. /Сб научн. праць В«Системи і засоби інформатикиВ»/- М.: Наука, 2005, Вип.7, С. 20-37.

[12] Соколов О.В. Феномен інформатики і псевдофено...мен інформації// Вісник ВОІВТ, 1990, № 3. С. 11.

[13] Соколов О.В. Феномен інформатики і псевдофеномен інформації. Вісник ВОІВТ, 1990, № 3 С. 23-27.

[14] Соколова І.В. Соціальна інформатика і соціологія: проблеми і перспективи взаємозв'язку. М.: Владос, 2003. С. 52.

[15] Кузнєцов А.А. "Основи інформатики ", 8-9-і класи. М: Дрофа, 2003.

[16] Гейн А.Г., Сенокосов А.І. "Інформатика", 7-9-і класи.

[17] Макарова Н.В. Інформатика: Базовий курс: Теорія: Підручник для 7-9 класів. Пітер, 2004

[18] А.Г. Кушніренко, Г.В. Лебедєв, Я.Н. Зайдельман. Інформатика. 7-9 класи. М.: Дрофа, 2000. С. 33.

[19] Кушніренко А.Г. та ін Основи інформатики та обчислювальної техніки. М.: Просвещение, 1996. С. 52.

[20] І.Г. Семакін, Т.Ю.Шеіна. Викладання базового курсу інформатики. Методичний посібник. - М.: БІНОМ. Лабораторія знань, 2005.

[21] Гейн А.Г., А.І. Сінокосів, Н.А. Юнерман, "Інформатика, 10-11 клас" М.: Просвещение, 2005.

[22] Макарова Н.В. Інформатика 10-11кл. - Пітер, 1999.

[23] Макарова Н.В. Інформатика та ІКТ 10 кл. - СПб.: Питер, 2008.

[24] Макарова Н.В. Інформатика та ІКТ 11 кл. - СПб.: Питер, 2008.

[25] Семакін І.Г., Хеннер Є.К. Інформатика 10-11, М.: Лабораторія базових знань, 2001.

[26] Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. М., 2006. С. 14.

[27] Леонтьєв О.Н. Проблеми розвитку психіки. М., 1980. С. 59.

[28] Леонтьєв О.Н. Проблеми розвитку психіки. М., 1980. С. 39-43.

[29] Дубровіна І.В., Прихожан А.М., Зацепін В.В. Вікова і педагогічна психологія: Хрестоматія: Учеб. посібник для студ. середовищ. пед. учеб. закладів М., 1999. С. 22-25.

[30] Колін К.К. Соціальна інформатика: Навчальний посібник для вузів. - М.: Академічний Проект, 2003. С. 36-38.

[31] Федеральний Компонент Державного Стандарту загальної освіта 2004 р.

[32] Федеральний Компонент Державного Стандарту загальної освіта 2004 р. базова рівень.

[33] Федеральний Компонент Державного Стандарту загальної освіта 2004 р. Профільний рівень.

[34] Бабанський Ю. К. Оптимізація процесу навчання. - М.: 1977. С. 22-25.