Календарно-тематичне планування уроків фізики в середній школі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ БІЛОРУСЬ

УСТАНОВА ОСВІТИ

В«Брестський державний УНІВЕРСИТЕТ імені А.С. Пушкіна В»

Кафедра методики викладання

фізики та ЗТД

РЕФЕРАТ

з методики викладання фізики

Календарно-тематичне планування уроків фізики в середній школі

Брест, 2011

Зміст

Введення

Правила планування навчального процесу

Послідовність стадій планування навчального процесу

Висновок

Література

Додаток (календарно-тематичне планування)

ВСТУП

Вчитель у школі - основна дійова особа, яка проводить з дітьми більшу частину часу. В його спілкування входить: проведення навчальних занять, класних годин, свят, екскурсій і т.п. Кожна з названих вище форм має свою структуру, методику проведення, цільові установки.

Одне з центральних вимог до уроку - органічне поєднання навчання і виховання учнів при максимально високому рівні розвиваючого значення кожного уроку. Вимоги до навчаючої стороні уроку полягає в тому, щоб учні безпосередньо на уроці розібралися в новому матеріалі, виділили в ньому головне і оволоділи основами досліджуваного.

Успішне проведення уроку залежить від підготовки до уроку і його продуманого планування. Гарне планування забезпечує цілеспрямовану діяльність учителя і учнів на уроці, сприятливу робочу атмосферу і необхідну дисципліну.

У кожному уроці, який проводиться в школі, відображаються найважливіші вимоги педагогіки, психології, фізіології, соціології і навчального предмета; реалізуються загальні і безпосередні завдання навчання, виховання, розвитку; органічно поєднуються діяльність вчителя та учнів, виступають у складній взаємодії мети, зміст, методи. Загальні засади вчення, що додаються до всіх форм і ситуацій, і загальні принципи навчання виступають на уроці у вигляді конкретних вимог і процедур для специфічних навчальних ситуацій, що визначаються сутністю завдання, складом класу, цілями та іншими умовами. При підготовці до уроку вчитель має справу зі складною взаємодією трьох чинників: загальних завдань школи, вимог програм, вихідного рівня підготовки учнів, з четвертим фактором-характеристиками уроку.

Мета: Поглиблене вивчення питань планування навчального процесу з фізики. Для цього необхідно:

1.Ізучіть науково-педагогічну літературу з питань планування.

2. Виділити основні вимоги і принципи планування.

3. Перевірити зразкове планування навчального процесу з фізики на відповідності цим вимогам і принципам.

Щоб успішно спланувати і провести сучасний урок необхідно, поряд з виконанням загальних вимог до процесу в цілому, керуватися і конкретними правилами організації уроку: по-перше, визначити цілі уроку (Навчання, розвитку та виховання), по-друге, підготувати зміст навчального матеріалу з урахуванням рівня навченості та вікових особливостей учнів, цілей розвитку, навчання і виховання; по-третє, вибрати найбільш ефективне поєднання методів і прийомів навчання. Далі - визначити структуру уроку, відібрати і застосувати в комплексі прийоми атракції і прийоми спонукання; нарешті, спланувати і здійснити структурування процесів викладання та навчання в відповідності зі структурою навчальної діяльності та мотиваційним забезпеченням навчального процесу.

ПРАВИЛА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

планування урок фізика школа

Вивчення та аналіз науково педагогічної літератури [1,2,3,4] привів до наступних результатів та висновків.

Для того, щоб практично виконати названі вище у введенні правила, розглянемо методику планування уроку на конкретному матеріалі підготовки заняття по темі В«Електричний струм у газахВ».

1. Визначення цілей уроку проводиться перш за все на підставі вимог навчальної програми до знанням та вмінням і вимог, пропонованих суспільством до розвитку і вихованості учнів. Розробка цілей здійснюється з урахуванням реальних умов навчання. Отже, при постановці цілей необхідно врахувати, з одного боку, нормативні вимоги, рівні навченості та мотивації учнів, рівні їх розвитку та виховання, тип і традиції школи, з іншого - реальні можливості даного уроку: навчальні та розвиваючі можливості змісту, методів, форм і засобів навчання, а також його виховний потенціал. Тому постановка цілей уроку - це не одномоментний акт, а процес, яким починається і закінчується планування. Аналіз навчальної програми показує, що на планованому уроці учні повинні засвоїти поняття несамостійного і самостійного розрядів. Це дає підставу попередньо поставити таку мета навчання: сформувати поняття несамостійного і самостійного розрядів у газах на рівні застосування знань у знайомій ситуації. Уточнення мети навчання і формулювання цілей розвитку та виховання можливі лише після аналізу змісту навчального матеріалу (і, звичайно, умов реального процесу навчання) [2].

2. Підготовка змісту навчального матеріалу проводиться на основі його всебічного аналізу та коректується згодом у відповідності з поставленими цілями і методами навчання. Перейдемо до аналізу навчального матеріалу.

Понятійний аналіз необхідний, як відомо, для виокремлення основних понять і фактів з тим, щоб правильно визначити цілі уроку і вибрати методи навчання [2].

Понятійний аналіз навчального матеріалу даного уроку, викладеного у навчальному посібнику з фізики, показує, що весь обсяг матеріалу обов'язковий для вивчення на даному уроці, за винятком підрозділу "термоелектронна емісія", який можна вивчити на наступному уроці. Цей матеріал містить нові, вперше вводяться на уроці поняття: електричний розряд в газі, електрична провідність повітря, газовий розряд, іонізація газів, провідність газів, іонізація газів при нагріванні, іонна провідність, іонізатор, рекомбінація, несамостійний розряд, самостійний розряд, іонізація електронним ударом, емісії електронів (Курсивом виділені основні і складні поняття).

Крім того даний матеріал містить повторювані, раніше пройдені поняття: плоский конденсатор, діелектрик, електрод, анод, катод, робота електричного поля, довжина вільного пробігу.

Для засвоєння навчального матеріалу необхідно нові поняття пов'язати з раніше вивченими опорними поняттями і фактами: умови існування електричного струму, провідники та діелектрики, робота електричного поля, кінетична енергія.

Виділені опорні поняття підлягають актуалізації як на першому етапі уроку, так і по його ходу (Попутна актуалізація). Нові поняття, які належить засвоїти учням, підлягають формуванню і на другому, і на третьому етапах. Викликано це тим, що на даному уроці необхідно формувати п'ять основних і вісім другорядних нових понять. Тому, економлячи час і відводячи більшу його частину формуванню нових понять, необхідно органічно злити етап формування понять з етапом застосування знань [2].

Понятійний аналіз завершимо виділенням способів розкриття сутності нових знань: повідомлення фактів, звернення до життєвим спостереженням, аналіз експериментальних даних, аналогія, оперування формулами.

Таким чином, понятійний аналіз допомагає відповісти на питання: Що необхідно повторити учням? Що вони повинні засвоїти? Якими способами навчальної діяльності оволодіти? І, загалом вигляді, на питання: Як цього добитися?

Логічний аналіз навчального матеріалу необхідний для того, щоб намітити певну послідовність його вивчення. У нашому випадку в першу чергу повторюються опорні знання, потім з'ясовується природа струму в газах, далі - сутність розрядів у газах і, нарешті, способи створення самостійного розряду.

Логічний аналіз дозволяє визначити суперечливі сторони інформації: новий факт не відповідає раніше вивченим (повітря - це провідник або діелектрик?); матеріал суперечить раніше сформованим уявленням (чи можна створити вільні заряди в газах?); протирічч...я, засноване на необхідності застосувати знання в конкретних умовах (чи можна створити в газі самостійних розряд?). Звідси випливає, що даний матеріал можна вивчати на проблемному уроці.

Нарешті, логічний аналіз орієнтує на визначення фізичних понять (фактів, умов, висновків), які повинні засвоїти на даному уроці учні: умови, за яких газ може стати провідником, визначення несамостійного і самостійного розрядів, умови виникнення самостійного розряду, практичні способи їх створення.

Психологічний аналіз навчального матеріалу необхідний для визначення його доступності для учнів. З урахуванням можливого середнього рівня навченості даний матеріал можна вивчати на основі створення проблемних ситуацій і вирішення навчальних проблем. Проблемні ситуації можна створити за допомогою запитань, на основі демонстраційного експерименту і при обговоренні навчального кінофільму В«Струм в газахВ».

Психологічний аналіз допомагає звернути увагу вчителя на мотиваційну сторону навчання: оновлення та поглиблення раніше відомого (пояснення явищ природи: вогні святого Ельма, блискавки, полярні сяйва), опора на життєвий досвід, (Хто бачив плазму? Хто спостерігав розряд у газах?), Створення проблемних ситуацій, застосування демонстраційного експерименту, перегляди кінофільму. Все це повинно допомогти створити необхідні на уроці мотиваційні стану учнів (прояв уваги, зацікавленості, відповідального і серйозного ставлення до своїх діям, прагнення до пізнавальному спілкуванню та ін.)

Проведений аналіз (хоча і незакінчений) навчального матеріалу і його зіставлення з навчальними можливостями учнів і вимогами, що пред'являються до них проблемними методами навчання, дозволяють поставити наступну мету розвитку: продовжити розвиток творчого мислення (вміння виявити суперечності у фактах, бачити взаємну обумовленість явищ, уміння звернути увагу на перехід кількісних змін у якісні), удосконалювати пізнавальні вміння: порівнювати, висловлювати припущення, виділяти істотне в спостережуваному, виділяти головну думку і робити висновки [2].

Аналіз виховної значущості змісту навчального матеріалу. У навчальних посібниках з фізики не розкритий виховний потенціал матеріалу. Це не означає, що сам зміст досліджуваного матеріалу не володіє виховують можливостями. У чому вони криються?

перше, можна розповісти про внесок російських вчених у розвиток науки на прикладі відкриття електричної дуги (Петров), електрозварювання (Бенардос, Славянов), газорозрядних джерел світла (Вавилов), отримання високотемпературної плазми (Арцимович, Леонтович). Такі факти, не забираючи багато часу, дозволяють розкрити наукову і практичну значимість досліджуваного матеріалу, надати на учнів виховує вплив прикладом самовідданості названих вчених.

друге, зміст матеріалу дозволяє здійснити зв'язок навчання з життям, розповісти про перспективи розвитку енергетики в нашій країні.

третє, послідовність вивчення матеріалу дає можливість спонукати учнів до навчанню наступними прийомами спонукання: роз'яснення цілей діяльності, робота з джерелами знання (кінофільм), зв'язок з життєвим досвідом, опора в міркуванні на демонстраційний експеримент.

Тепер уже можна сформулювати і мета виховання: викликати в учнів прагнення приймати активну участь у пошуку нового знання, порушити потреба в самостійної пошукової діяльності, сформувати позитивне ставлення до труду російський вчених.

Дидактичний аналіз. Вищенаведений аналіз навчального матеріалу дозволяє:

В· Уточнити мету навчання: так як крім зазначених у програмі понять необхідно сформувати уявлення про природу струму, способах створення розряду струму, про іонізації і рекомбінації газів та ін, то правильніше буде формулювання такої мети навчання: домогтися засвоєння учнями знань, що розкривають фізичну природу електричних розрядів у газах на рівні їх застосування в знайомій ситуації;

В· Уточнити обсяг навчального матеріалу, склад опорних знань і нових понять. Для нашого уроку всі виділені вище поняття мають бути в центрі діяльності вчителя. Разом з тим необхідно звернути увагу на відпрацювання способів дій: постановка цілей дослідів, виділення істотного в спостережуваному явищі, виявлення відмінностей;

В· Намітити типи самостійних робіт на кожному з етапів уроку: на першому - репродуктивні (Можливо логічно пошукові), на другому - пошукові фронтальні, на третьому - поєднання фронтальної та диференційованої форм навчання;

В· Передбачити джерела інформації: що повідомляє бесіда з опорою на досвід учнів, евристична бесіда з опорою на фізичний експеримент, повторний розгляд та аналіз явищ за допомогою кінофільму.

В· Продумати на уроці реалізацію принципів навчання: проблемності, мотивації, наочності, науковості та доступності.

В· Встановити зв'язок даного уроку з минулим уроком - провести порівняння електронного струму в металах і рідинах, а потім - в газах;

В· Підібрати необхідне обладнання.

Дидактичні аналізом завершується підготовка змісту навчального матеріалу до уроку.

послідовних стадій ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Перша стадія- визначення загальних цілей уроку. Це необхідно для забезпечення цілісності уроку і впевненості в тому, що на уроці увагу буде фокусуватися на важливих, значущих результатах, а не на досягненні малозначущих цілей. Відразу ж після цього загальні цілі уроку підрозділяються на часткові, тобто на цілі окремих навчальних ситуацій, і визначаються способи оцінки загальних і часткових результатів уроку;

Друга стадія - визначення дидактичного апарату (загального змісті, методів і засобів навчання). Вибрати й організувати зміст уроку, а також визначити методи і засоби навчання, які забезпечать досягнення цілей, - друга важлива задача;

Третя стадія- визначення структури уроку і розробка навчальних ситуацій. Розробка навчальних ситуацій та визначення шляхів їх органічного з'єднання в єдине ціле-третя завдання.

На другій та третіх стадіях продумуються способи включення учнів у навчальну діяльність, а також шляхи керівництва їх діяльністю на уроці.

Зазначена послідовність не є довільною - вона обумовлюється відносинами підпорядкованості серед компонентів уроку, які розробляються в процесі планування. Ось як можуть бути представлені ці відносини:

1. Цілі уроку

2. Зміст уроку

3. Методи (і кошти) навчання

4. Структура уроку

Цілі уроку займають вище положення, а структура - нижча.

Деякі вимірювання, характеризуючі дані відносини:

1. зверху вниз компоненти уроку отримують все більш специфічне визначення, конкретізуются. Цілі виражають тільки бажане кінцевий стан учнів, що забезпечується системою дій на уроці. Цілі за своєю природою є настільки генералізованими, що вказують лише на загальний зміст, яке слід використовувати, і загальні вимоги, які треба виконати, не спеціфіціруя дій вчителя і учнів. Перехід від цілей уроку до змісту обмежує сферу докладання цілей, як таких. На рівні методів (і засобів) навчання ще більш деталізуються характеристики діяльності;

2. при русі зверху вниз відбувається наближення до компонентів, які прогресивно менше впливають на характеристики інших компонентів уроку. Так, зміна цілей призводить до перегляду всіх наступних компонентів. У той же час можна в певних межах змінювати методи, не змінюючи при цьому змісту і цілей уроку.

Загальна формула: зміни у вищих компонентах уроку обов'язково вимагають змін у нижчих компонентах, але не обов'язково більш високих. Це - твердження теоретичних відносин між компонентами уроку. Воно відноситься до питання про те, які зміни в інших компонентах є обов'язковими і які - не обов'язковими при модифікаціях того чи іншого компонента уроку. На цій основі можна сформулювати важливе дидактичну положення: зміни в цілях уроку обов'язково вимагають змін в організації змісту, методах ...і структурі уроку; зміни в організації змісту вимагають (обов'язково) змін в методах і структурі уроку, але не обов'язково - зміни цілей і т.д.

Хоча всі компоненти уроку, як зазначалося вище, систематично ставляться один до одного, знання цього недостатньо для детального аналізу проблем планування уроку. Кожен з компонентів уроку має певну внутрішню організацію. Внаслідок цього загальні вимоги до того чи іншого компоненту повинні бути переведені в вимоги, що відповідають конкретним умовам процесу навчання на уроці. При підготовці до уроку спочатку послідовно аналізується і розробляється кожен з компонентів, а потім всі вони зв'язуються в складне взаємодіюче ціле.

СХЕМА урочної ПЛАНУ

Дата Група № заняття

1. Тема уроку

Організаційний момент

В· взаємне вітання викладача і студентів;

В· перевірка відсутніх;

В· перевірка зовнішнього виду студентів, робочих місць;

В· перевірка зовнішнього стану аудиторії;

В· організація уваги.

Постановка цілей уроку: навчальної, розвиваючої, яка виховує. Плановані результати навчання: студенти повинні знати, вміти.

Основні поняття (вперше вводяться на уроці).

Тип уроку.

Основні методи, застосовувані на уроці.

Обладнання уроку.

Міжпредметні зв'язки.

II. Хід уроку і режим часу

1.

В·

В·

В·

В· відповідей;

В·

В· опитуванням.

2.

В· організація уваги;

В· пояснення;

В·

В· зв'язок з

В· використання технічних засобів навчання;

В·

В· виховна

В· розвиток

В· узагальнення.

3.

В· демонстрація

В· рішення задач,

В·

В· виконання

4. Домашнє завдання

В·

В· виконання

В· виконання

В· індивідуальне завдання;

В· вибору.

5.

ВИСНОВОК

принципам.

На закінчення хочеться

ЛІТЕРАТУРА

1.

3.

4.

5.