Главная > Педагогика > Аплікація як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку
Аплікація як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку25-01-2012, 10:04. Разместил: tester6 |
ЗМІСТ ВСТУП Глава I. ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКОЛЬГОГО ВІКУ 1. Поняття художньої творчості 2. Особливості художньої творчості дошкільнят 3. Основні умови та засоби розвитку художньої творчості дітей дошкільного вікуГлава II. цікаве заняття аплікацією з НЕТРАДИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 1. Розвиток особистості дитини засобами аплікації 2. Поняття В«аплікаціяВ», її види і технічні прийоми 3. Зміст роботи по аплікації у різних вікових групах 4. Матеріали та обладнання за аплікації 5. Цікаві заняття інтегрованого характеру за аплікації 6. Розвиток творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку шляхом використання цікавих занять аплікацієюВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКИВСТУП Зображувальна діяльність має велике значення в вирішенні завдань естетичного виховання, так як за своїм характером є художньою діяльністю. Специфіка занять образотворчим творчістю дає широкі можливості для пізнання прекрасного, для розвитку у дітей емоційно-естетичного ставлення до дійсності. Кожен вид образотворчої діяльності, крім загального естетичного впливу, має свій специфічний вплив на дитини. Аплікація має велике значення для навчання і виховання дітей дошкільного віку. Вона сприяє формуванню та розвитку багатьох особистісних якостей особистості, її психічних і естетичних можливостей. В сучасних педагогічних і психологічних дослідженнях доводиться необхідність занять образотворчим творчістю для розумового, естетичного розвитку дітей в дошкільному віці. У роботах Запорожця А.В., Давидова В.В., Подд'якова М.М. встановлено, що дошкільнята здатні в процесі предметної чуттєвої діяльності, в тому числі і аплікації, виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановлювати зв'язки між окремими предметами і явищами і відображати їх в образній формі. Цей процес особливо помітний в різних видах практичної діяльності: формуються узагальнені способи аналізу, синтезу, порівняння і зіставлення, розвивається вміння самостійно знаходити способи вирішення творчих завдань, вміння планувати свою діяльність. Звідси випливає необхідність занять не тільки образотворчим мистецтвом, але й специфічними видами образотворчого творчості, в тому числі і аплікацією. Ця проблема актуальна на сьогоднішній день. Це підтверджується тим, що робота по аплікації в сучасних умовах педагогічного процесу винесена за замки занять, і практикується у вигляді спільної або самостійної діяльності дітей, що не сприяє формуванню та розвитку у дітей основних ЗУН по аплікації. Значення занять аплікацією у тому числі і з використанням нетрадиційних технік, з використанням цікавого матеріалу для освіти дошкільнят історично і науково доведено. В результаті узагальнення досвіду педагогів було виявлено значення навчання аплікації: - розвиток естетичного світосприйняття, виховання художнього смаку; - розвиток художньо - графічних умінь і навичок; - розвиток фантазії, творчого мислення та уяви, просторового сприйняття; - розвиток точних рухів руки і дрібної моторики пальців; - становлення деяких організаційних навичок художньої творчості; - отримання відомостей про вітчизняної і світової художньої культури; - виховання глядацької культури; - можливе розкриття почав професійної художньо - образотворчої діяльності. Сьогодні є вибір варіантів художнього дошкільної освіти та визначається він наявністю варіативних, додаткових, альтернативних, авторських програмно - методичних матеріалів, які недостатньо науково обгрунтовані і вимагають теоретичної та експериментальної перевірки в конкретних умовах дошкільних освітніх установ. В Зокрема, проблема вивчення і розвитку дитячої художньої творчості засобами нетрадиційних технік образотворчого мистецтва не була поставлена і не вирішувалася в теорії та практиці дошкільного художньої освіти. З усього цього випливає гіпотеза: розвитку художньої творчості дошкільнят сприяє проведення цікавих занять з нетрадиційними матеріалами та техніками в аплікації. Для аналізу висунутої гіпотези були розроблені завдання: 1) Вивчення наукової літератури з проблеми організації і проведення цікавих занять в аплікаційній техніці. 2) Вивчити зміст та специфіку художньої творчості дітей в техніці аплікації. 3) Вивчити особливості методики організації та проведення цікавих занять інтегрованого заняття з аплікації. 4) Розробити та апробувати заняття цікавого характеру по аплікації з дітьми старшого дошкільного віку. Об'єктом дослідження є діти старшого дошкільного віку, їх художньо - творча діяльність. Предметом дослідження є нетрадиційні форми занять аплікацією у старшому дошкільному віці. Глава I. ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКОЛЬГОГО ВІКУ
1. Поняття художнього творчості Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня по пізнанню і перетворення навколишнього природного та соціального світу. У процесі творчої діяльності, що особливо важливо, змінюється і сама людина (форми та способи його мислення, особистісні якості): він стає творчою особистістю. На сьогоднішній день творчість перестає бути якимось таїнством, в яке, на думку ряду вчених (А. Бакушинский, Є. Флерина, В. Глоцер, Б.Джефферсон, та ін), можна вторгатися і яким не можна управляти; допустимо лише створювати для нього відповідні умови. Психологічна наука прочинила завісу над цим таїнством і показала фундаментальне значення діяльнісного підходу до формування творчості (Л.С.Виготський, А.Н.Леонтьев, О. В. Запорожець, С.Л.Рубінштейн, В.В.Давидов, Д. Б. Богоявленська, Н.Н.Поддьяков, А. В. Брушлінскій та ін.) Творчість в широкому сенсі - це діяльність, спрямована на отримання чогось нового, неповторного, і тому основним показником творчості є новизна його результату (художній твір, ідея, механічний прилад і т.п.). Інакше кажучи, новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер, оскільки створюється те, чого раніше не існувало. Сам же процес створення має суб'єктивну забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця. Вітчизняні психологи і педагоги (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, А. В. Запорожець, Н. Н. Поддьяков, Н. А. Ветлугіна, Н. П. Сакуліна, Е.А. Флерина та ін) довели, що творчі можливості дітей проявляються вже в дошкільному віці і розвиток їх відбувається при оволодінні суспільно виробленими засобами діяльності в процесі спеціально організованого навчання. Так, В.В.Давидов у післямові до книги Л.С.Виготського В«Уява і творчість у дитячому віці В»вказує на те, що творчість є постійним супутником дитячого роз-ку. Дивно співзвучні цьому і ідеї Л. Малагуцці (засновника відомою у всьому світі італійської школи педагогіки Реджіо Емілія), який, говорячи про дитячої креативності, не вважав її В«священноюВ»: виникаючи з повсякденного досвіду, вона є невід'ємною характеристикою людського ...мислення. До неї входить свобода дослідження за межами відомого, вміння передбачати і приймати несподівані рішення. Дитяче творчість, яка розглядається як процес, що приводить до створення суб'єктивно нового продукту, вивчається, як правило, в руслі дослідження саме тієї діяльності, в якій воно формується (П. М. Якобсон, Н.А.Ветлугина, К. В. Тарасової, О.С.Ушакова, А.Г.Тамбовцева (Арушанова), Т. В. Кудрявцев та ін.) Звідси випливають і специфічні показники розвитку творчості (музичне, образотворче, літературне і т.п.), пов'язані насамперед з аналізом продукту діяльності. Аналіз сучасних концепцій творчості, представлених у книзі В«Основні сучасні концепції творчості та обдарованостіВ» (1997), демонструє очевидність істотного розширення і поглиблення підходів до вирішенню проблеми творчості, виявленню його механізмів. 2. Особливості художньої творчості дошкільнят Творчість дошкільника має свої особливості. Діти роблять безліч відкриттів і створюють цікавий, часом оригінальний продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірші і т.п. (Е.А.Флерина, Г. В.Лабунская, М. П. Сакуліна, К.И.Чуковский, Дж.Родарі, Н.А.Ветлугина, Н. Н.Поддьяков та ін.) Новизна відкриттів і продукту суб'єктивна, це перша важлива особливість дитячої творчості. При цьому процес створення продукту для дошкільника має чи не першорядне значення. Діяльність дитини відрізняється великою емоційної включеністю, прагненням шукати і багато разів випробувати різні рішення, отримуючи від цього особливе задоволення, часом набагато більше, ніж від досягнення кінцевого результату (А. В. Запорожець, Н. Н. Поддьяков, Л.А.Парамонова, О.А.Хріст та ін.) І це - друга особливість дитячого творчості. Для дорослої людини початок вирішення проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) є самим важким і болісним, іноді призводить до розпачу. Дитина ж, на відміну від дорослого, не відчуває таких труднощів (Якщо, звичайно, над ним не тяжіють жорсткі вимоги дорослих). Він з легкістю і перш за все практично починає орієнтовну, часом навіть не зовсім осмислену діяльність, яка, поступово стаючи більш цілеспрямованою, захоплює дитини пошуком і часто призводить до позитивних результатів (Н. Н. Поддьяков, Л. А. Парамонова, Г.В.Урадовскіх). І навіть в музичній творчості дитини спостерігається одночасність письменництва і виконання (К. В. Тарасової). І це третя особливість дитячої творчості, безумовно пов'язана з першими двома і особливо з другої. Зазначені вище особливості дитячої творчості демонструють певний ступінь недосконалості психічних процесів дитини, що природно в цьому віці. І облік цих особливостей необхідний в організації розвиваючого навчання дітей. Істотно значущим є і розуміння того, що розвиток творчості у дітей пов'язано з цілеспрямованим навчанням, орієнтованим на В«Зону найближчого розвиткуВ» дитини (Л.С.Виготський). У формуванні творчості особлива роль відводиться уяві (Л.С.Виготський, Е. В. Ільєнко, В.В.Давидов, О.М.Дьяченко, В.Т.Кудрявцев та ін.) Саме розвинене творча уява породжує нові образи, складові основу твор-пра. Е. В. Ільєнко розглядає уяву як універсальну функцію, притаманну людині завжди і виявляється в різних видах діяльності незалежно від того, на якому змісті воно було сформоване. В якості особливого механізму уяви він бачив перекомбинирование образів, перш за все таке, коли ознаки одного предмета переносяться на інший, що дозволяє розкрити істотні характеристики та взаємозв'язки дійсності. В.В.Давидов, розвиваючи цю думку, вказує на те, що перенесене властивість виступає як якась чільна частина, що впливає на зміну інших частин, що власне і дозволяє отримати нові цілісності. Процес уяви носить глибоко особистісний характер, і його результатом є формування особливої вЂ‹вЂ‹внутрішньої позиції (Е.Е.Кравцова), вміння бачити В«очима іншої людини В»(Е. В. Ільєнко) та виникнення особистісних новоутворень: прагнення змінити готівкову ситуацію, вміння знаходити нове у відомому, ігрове ставлення до дійсності (Н. Н. Палагина). 3. Основні умови та засоби розвитку художньої творчості дітей дошкільного віку Витоки творчих сил людини сходять до дитинства, до тієї пори коли творчі прояви багато в чому довільні і життєво необхідні. Концепція дошкільного виховання розглядає уяву і творчість як передумови формування базису особистісної культури. А. В. Запорожець стверджував, що В«дитяче художня творчість існує В», і звертав увагу на те, що необхідно навчитися керувати особливостями його прояву, розробляти методи, які спонукають і розвиваючі дитяча творчість. Він відводив велику роль занять художньою діяльністю, а також всієї виховної роботи з дітьми з розвитку у них сприйняття краси в навколишньому житті і в творах мистецтва, яке відіграє велику роль в загальному та творчому розвитку дитини. Не можна не забувати і про те, що мистецтво дає багатий емоційний досвід. Це досвід особливого роду: мистецтво не тільки викликає переживання, але і пізнає його, а через пізнання почуття воно веде до оволодіння їм (емоційна чуйність). Інтерес до образотворчої діяльності дітей обумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не слабшає, а дедалі збільшується. Формування психічних процесів і основних видів діяльності взаємопов'язане. Сприйняття, уява, пам'ять, увагу дитини, розвиваючись в іграх і на заняттях, проявляються по-різному, в залежності від організації його діяльності, залежної від прийомів і засобів виховання і навчання, відповідних віку дитини. Одне з умов прояву творчості в художній діяльності - організація цікавою змістовного життя дитини: організація повсякденних спостережень за явищами навколишнього світу, спілкування з мистецтвом, матеріальне забезпечення, а також облік індивідуальних особливостей дитини, дбайливе ставлення до процесу і результату дитячої діяльності, організація атмосфери творчості та мотивація завдання. Формування мотивів образотворчої діяльності від прийняття, утримання, виконання теми, поставленої педагогом, до самостійної постановки, утримання і виконання теми є одним із важливих завдань навчання. Наступним завданням є формування сприйняття, так як образотворча діяльність можлива на рівні сенсорного сприйняття: уміння розглядати предмети, вдивлятися, виокремлювати частини, порівнювати з сенсорними еталонами форму, колір, величину, визначати ознаки предмета і явища. Для створення художньо-виразного образу необхідно емоційне естетичне сприйняття, розвиток у дитини вміння помічати виразність форм, кольору, пропорцій і висловлювати при цьому своє ставлення і почуття. Мета сенсорного виховання - формування у дітей раціонального чуттєвого пізнання навколишнього світу на основі засвоєння сенсорних еталонів. Зображувальна діяльність має безпосередній вплив на розвиток сенсорних процесів, образного мислення, уяви, а дошкільний вік є сприятливим для їх розвитку, і найбільші можливості відкриває саме образотворча діяльність. Сенсорне виховання є основою розумового виховання, забезпечує розвиток і збагачення чуттєвого досвіду дитини. Сенсорне виховання - це цілеспрямований розвиток відчуттів і сприймань, з яких і починається пізнання навколишнього світу. Глава II. Цікава Занять аплікацією З НЕТРАДИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 1. Розвиток особистості дитини засобами аплікації У дитячому саду образотворча діяльність включає такі види занять, як малювання, ліплення, аплікація конструювання. Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про навколишній світ. У процесі занять аплікацією діти знайомляться з простими формами різних предметів, частини і силуети яких вони вирізають і наклеюють. Створення силуетних зображень вимагає великої роботи думки і уяви, тому в силуеті відсутні деталі, які є деколи основними ознаками пр...едмета. Заняття аплікацією сприяють розвитку математичних уявлень. Дошкільнята знайомляться з назвами та ознаками найпростіших геометричних форм, отримують уявлення про просторове положення предметів і їх частин (зліва, праворуч, в кутку, в центрі і т.д.) і величин (більше, менше). Ці складні поняття легко засвоюються дітьми в процесі створення декоративного візерунка або при зображенні предмета по частинах. У процесі занять у дошкільників розвиваються почуття кольору, ритму, симетрії і на цій основі формується художній смак. Їм не треба самим складати кольору або зафарбовувати форми. Представляючи хлопцям папір різних квітів, у них виховуються вміння підбирати красиві поєднання. З поняттями ритму і симетрії діти знайомляться вже в молодшому віці при розподілі елементів декоративного візерунка. Заняття аплікацією привчають малюків до планової організації роботи, яка тут особливо важлива, тому у цьому виді мистецтва велике значення для створення композиції має послідовність прикріплення частин (спочатку наклеюються великі Форми, потім деталі; в сюжетних роботах спочатку фон, потім предмети другого плану, затуляли інші, і в останню чергу предмети першого плану). Виконання апплікатівних зображень сприяють розвитку мускулатури руки, координації рухів. Дитина вчиться володіти ножицями, правильно вирізати форми, повертаючи аркуш паперу, розкладати форми на аркуші на рівній відстані один від одного. 2. Поняття В«аплікаціяВ», її види і технічні прийоми Аплікація - найбільш простий і доступний спосіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість широко використовувати аплікацію не тільки в оформлювальних цілях (при виготовленні наочних посібників, посібників до різних ігор, іграшок, прапорців, сувенірів до святкових дат, оформлення стінгазет, виставок, приміщень д/с), але і в створенні картин, орнаментів і т.д. Основними ознаками аплікації є силуетність, площинна узагальнена трактування образу, однорідність колірного плями (локальність) великих колірних плям. Аплікація може бути предметною, що складається з окремих зображень (лист, гілка, дерево, гриб, квітка, птах, будинок, людина і т.д.); сюжетної, що відображає сукупність дій, подій (В«Салют ПеремогиВ», В«Політ у космос В»,В« Птахи прилетіли В»і т.д.); декоративної, що включає орнаменти, візерунки, якими можна прикрасити різні предмети. Аплікація є одним з найдавніших способів оздоблення одягу, взуття предметів побуту, житла, застосовуваним і понині у багатьох народів. Виникнення аплікації відноситься до найдавнішим часів і пов'язане з появою, стібка, шва на одязі зі шкір тварин. Різні народи використовують для аплікації найрізноманітніші матеріали: тувинці, наприклад, прикрашаючи кінське сідло, поєднують в аплікації шкіру з золотисто - жовтою корою степового чагарника, що створює неповторну по своєрідності та красі гру світлотіні і обсягу. Багато століть аплікація знаходить широке застосування і поширення не тільки в Азії, але і в Європі: Італії, Іспанії, Німеччини, Франції. Великої популярності аплікація досягла за часів лицарства. Війни, турніри зумовили появу родових знаків - гербів. Герби мають бути виразно видно з двох сторін, що призвело до розвитку вишивки аплікацією. На зміну аплікації з тканини прийшла аплікація з паперу. Пов'язана вона з початком виробництва паперу. Найбільш молодим видом аплікації вважалися чорні силуети, вирізані дерев. О.Є. Лебедєва. гімназії. глядачів. Найбільш простий спосіб малюнка. декоративно - прикладного мистецтва.Роботи творчість В». Індивідуальні В залежності мистецтва. На початковому т.д. наступні завдання: Їх віку дітей. взаємозв'язок об'єктів.Декоративна На цих заняттях Для елементів.
3. 1. 2. Зіставлять зображення предмета з окремих частин; зображати сюжет. 3. Оволодівати різною технікою отримання деталей для аплікації з різних матеріалів: вирізування різними прийомами, обривання, плетіння; а також технікою прикріплення їх до основи: приклеювання, пришивання. 4. Формувати почуття кольору, знати основні кольори та їх відтінки, опановувати умінням складати гармонічні колірні поєднання. 5.Форміровать почуття форми, пропорцій, композиції. Завдання і зміст навчання аплікації конкретизуються з урахуванням накопичення досвіду і розвитку дитини. Залучення до аплікації починається з першої молодшої групи. Педагог керується відомої особливістю дітей: у віці 2-3 років у здорових малюків яскраво виражений емоційний відгук на пропозицію небудь робити, в чомусь брати участь, дитина виявляє готовність діяти. І головне завдання дорослого - підтримати цю активність, не дати їй згаснути, надати їй творчий характер. Не можна упустити цей сприятливий період дитинства для розвитку дитячої активності і самостійності. Завдання, які вирішуються в цьому віці, елементарні: 1. Вчити діям з папером (відривати, м'яти, скачувати, відрізати), допомогти дітям побачити в папері матеріал, який піддається перетворенню і має свої властивості та якості: м'яка, щільна, гладка, шорстка, 2. Дати малятам уявлення про необхідні інструментах і обладнанні для аплікації: ножиці, пензлик, клей, клейонка і ін 3. Розвивати емоційну чуйність на пропозиція дорослого зробити що-небудь, готовність брати участь з ним у створенні елементарних художніх виробів. 4. Розвивати інтерес, емоційно позитивне ставлення до елементарних дій з папером, прагнення самостійно їх виконувати. 5. Розвивати естетичне сприйняття і почуття: дізнаватися отримане зображення, милуватися, радіти В«слідомВ» за дорослими. Зміст робіт в цьому віці своєрідне: полуоб'емная (з паперових грудочок, кульок) і В«мозаїчнаВ» (зі шматочків) предметна аплікація, на якій зображуються найпростіші предмети: кольорові кулі, гілочка з ягодами горобини, вишні, гілочка мімози, бузку, різні овочі, фрукти, фігурки тварин та ін Ці роботи, виконані на кольоровому тлі і оформлені в рамку, радують дітей своєю яскравістю і можуть знайти практичне застосування для прикраси інтер'єру лялькового куточка, групи, дошкільної установи, дитячої кімнати в сім'ї і т.п. Виконуючи окремі дії разом з вихователем, що робить аплікацію, діти отримують перші уявлення про неї як про спосіб зображення за допомогою паперу, перетвореної руками або з використанням інструменту - ножиць. Оволодіння специфічними діями з матеріалом, інструментами, предметами в ранньому віці відбувається через спілкування з дорослим. Тільки він може передати дитині відомості про функції предметів, знарядь, показати прийоми використання матеріалу і т.д. в спільній з ним діяльності. Окреме дію дітей з перетворення матеріалу педагог включає в цілісний процес зі створення поробки. Ця дія (м'яття паперу в грудочку, скочування в кульку і т.д.), що дає проміжний результат, набуває для дитини практичний сенс. Дії дітей з папером поступово ускладнюються. Перші спільні з дорослим ручні результативні дії, включені в контекст створення певного В«продуктуВ», емоційно готують дитину до систематичного і більш змістовному участі в аплікації. Перші проби перетворення матеріалу не вимагають від дітей чіткого сприйняття форми, кольору; вони ще не беруть участь в замисліваніі зображення, але вже на четвертому році життя в аплікації можуть бути поставлені більш складні завдання: 1. Вчити дітей складати візерунки з геометричних форм на смузі, квадраті, прямокутнику, рівнобедреному трикутнику. 2. Вчити дошкільнят складати з готових форм прості предмети (ялиночка, будиночок, сніговик і т.п.), і елементарні сюжети із знайомих предметів (паровозик з ва...гончиком, будиночок з ялинкою і т.п.). 3. Вчити хлопців правильно тримати ножиці, розрізати вузькі смужки по згину (зігнуті навпіл), а потім більш широкі (Кілька помахів ножиць). Вчити техніці намазування паперових деталей клеєм: по контуру В«ОбрісовиваяВ» пензликом з клеєм її краю. 4. Формувати у дітей усвідомлене ставлення до порядку виконання роботи: спочатку викласти візерунок (предмет, сюжет) на аркуші, а потім по черзі брати і наклеювати кожну деталь. 5. Виховувати у дошкільнят художній смак. У середній групі вирішуються більш складні задачі: 1. Вчити вирізати деталі для аплікації з різних матеріалів (папір, тканина) простими способами - відрізати, розрізати, вирізати по контуру. 2. Прилучити дітей до створення аплікації з сухого листя, скорегувати способи приклеювання листів на основу. 3. Збагатити зміст аплікацій, забезпечивши більш широке ознайомлення дітей зі світом природи, предметами народного мистецтва і т.п., а також різноманітність використовуваних деталей (не тільки геометричних форм, але і рослинних). 4. Вчити хлопців розташовувати деталі на округлих формах: овалі, колі, розетки. У середньому дошкільному віці твердіше і впевненіше діє рука дитини, тому з'являються більш складні способи вирізування; діти самі можуть робити такі деталі, як овал, коло, закругляя кути прямокутників; зрізаючи кути по прямій, робити трапецію; розрізати квадрати по діагоналі для отримання трикутників. Дітям цього віку для вирізування деталей предметного змісту (Грибок, квітка і ін) можна дати трафарети. Досвід показує, що діти, працювали з трафаретом і вирізати деталі по контуру, надалі легше освоюють симетричне і силуетне вирізування і обривання В«на окоВ». Якщо діти рано оволодівають ножицями, то до кінця середнього віку вони можуть вирізати деталі усіма вищезгаданими способами з тканини, і в результаті можлива аплікація з тканини. Для основи використовується мішковина, драп, бавовняна гладкофарбована тканина. На ній можна виконати візерунки як шляхом чергування деталей різного кольору і форми, так і шляхом створення композицій з елементів національних орнаментів різних народів, можна створити предметну або елементарну сюжетну аплікацію. Але на відміну від подібних паперових виробів аплікація на тканині більш довготривала і різноманітна в використанні (серветка, рушник, килим, скатертина). Дітей чотирьох-п'яти років можна вчити аплікації з сухого листя рослин: складати візерунок, чергуючи листя за формою, величиною, кольором і розташовуючи їх симетрично на картонній основі різних геометричних форм: смузі, квадраті і т.д. Не можна намазувати лист клеєм, як деталь з паперу або тканини, рухом пензлика по контуру - листок почне кришитися. Його намазують рухом пензлика від вказівного пальця лівої руки до країв аркуша. Для передачі образу дітям надаються інші матеріали: олівці, тонкі гілочки, насіння. Наприклад, виготовляючи аплікацію метелика, черевце можна зробити не тільки з листочка, але й намалювати, приклеїти тонку гілочку; для очей використовувати дрібне насіння або теж намалювати. У старшому дошкільному віці діти опановують більш складною технікою вирізування - симетричним, силуетним, багатошаровим, а також технікою обривання, пле-тенія. Вони можуть комбінувати техніку. Дошкільнята опановують нові способи прикріплення деталей: пришивання їх до тканини. При цьому діти отримують два варіанти зображення: площинне і полуоб'емное (коли між основою і деталлю підкладається вата). У другому випадку зображення більш виразне. Полуоб'-емная аплікація виходить і при частковому наклеюванні деталей, наприклад тільки середини сніжинки, квітки, метелики і т.п. Розширюється зміст аплікації. Діти створюють більш складні декоративні візерунки як з геометричних, так і з рослинних форм. Більше складними стають предметні аплікації з великою кількістю деталей. В старшому віці діти роблять аплікацію з соломки, намазуючи клеєм контур предмета і наклеюючи на нього нарізану соломку. Дошкільнята можуть виконувати багатошарові сюжетні аплікації з паперу, тканини, сухих листя. Цей вид аплікації найбільш важкий. На відміну від малюнка в багатошаровій сюжетної аплікації завжди залишається строго певної послідовність розташування та наклеювання (пришивання) форм: спочатку загальний фон (земля, море, небо). Потім викладаються і приклеюються предмети заднього плану, а потім середнього і переднього. Дітям 6-7 років можна запропонувати зробити олівцем ескіз бу-дущей роботи. Систематичне навчання дітей різноманітним способам аплікації з різних матеріалів створює основу для творчого вираження дошкільника в самостійній діяльності: він може вибрати зміст аплікації (декоративний візерунок, предмет, сюжет), матеріал (один або декілька в поєднанні) і використовувати різну техніку, відповідну для більш виразного виконання задуманого. 4. Матеріали та обладнання за аплікації Найбільш цікавою і доступною для дітей дошкільного віку є аплікація з паперу яскравих забарвлень. Сам вид матеріалу, простота його обробки стимулюють творчу активність дитини, дозволяють легко опанувати ручними уміннями і навичками. Тому в кожній віковій групі дитячого садка в Відповідно до програмними завданнями навчання аплікації необхідно мати спеціальні матеріали та обладнання для занять: папір для фону і елементів аплікації, ножиці, клей, пензлик, підставку для пензлика, підстилку для намазування фігур, коробочку для обрізків, чисту серветку (з розрахунку на кожної дитини). Папір для фону найчастіше береться щільною, підбирається тон в залежності від вмісту зображення, щоб підкреслити певну ситуацію. Наприклад, квіти поміщають на зеленому тлі поляни або луки, силуети птахів наклеюють на блакитному тлі неба, а риб - на тлі синьої глибини річки або моря. Елементи аплікації діти вирізають з більш еластичною, але пружною паперу соковитих, насичених тонів з добре обробленою поверхнею. Для роботи дитині дають ножиці із закругленими кінцями і розробленими важелями. Їх розмір в довжину повинен бути приблизно 120 мм. При виготовленні оформлення до свята або вечора розваги можна дати і великі ножиці (до 200 мм), так як ними зручніше робити великі надрізи, вирізати великі елементи. Зберігають ножиці у футлярі чи ставлять їх у високі дерев'яні підставки-склянки кільцями вгору. При користуванні ножицями дітей треба вчити дотримуватися обережність: не розмахувати ними, не грати, після роботи прибирати на місце. Кисті для намазування фігур, вирізаних з паперу, беруть в Залежно від розміру заготовок. Так, для колективної аплікації треба мати кисті двох розмірів. Для проклеювання великих поверхонь використовують широкі плоскі кисті - флейці. Після роботи пензля ретельно промивають у теплій воді, висушують і ставлять на вертикальну підставку ворсом вгору. У процесі ж роботи пензлик кладуть на горизонтальну підставку, зроблену з щільного паперу з виїмкою. Наклеюють фігури картопляним або борошняним клеєм. Для його приготування потрібна картопляна або пшеничне борошно. Її заливають склянкою води і підігрівають на слабкому вогні, весь час помішуючи і не даючи закипіти, до тих пір, поки клейстер не стане прозорим і густим. Його знімають з вогню і остуджують, потім розливають у чистий фарфоровий або керамічний посуд із невисокими краями. Фігури намазують клеєм на чистій підстилці. Це може бути лист білого паперу невеликого формату. В процесі заняття його треба кілька разів міняти, щоб клейстер не псувала кольорову сторону аплікацій і не залишав небажаний-них плям. Паперові обрізки необхідно складати в спеціально зроблені на занятті з конструювання коробочки з щільної кольорового паперу. Працюючи з папером та іншими матеріалами і інструментами, діти набувають цілий ряд корисних практичних умінь і навичок, пов'язаних з розвитком ручних і інстр...ументальних дій. Вони вчаться таким способам обробки паперу, як згинання, складання навпіл і в кілька разів, вирізування, склеювання і т.д. На заняттях відбувається ознайомлення з різними видами паперу (малювальна, креслярський, обгортковий, гофрована, настільна та ін.) її якісними показниками. Дитина дізнається, що папір буває не тільки всіляких квітів, але різної фактури: блискучою, гладкою, глянсовою, матовою, шорсткою, ворсистою, тонкої, товстої (на дотик), щільної або пухкої (на розрив), промокає або водонепроникною. Наприклад, пухка папір - м'яка, легко обривається пальцями. Таким способом з неї можна отримати виразні аплікації з волохатими контурами. Так зображають пухнастих курчат, зайчат, білок, волохатих ведмежат, ажурні сніжинки, м'які віночки кульбаб, квіток липи, нирок верби і т. д., використовуючи при цьому м'яку, податливу для обробки серветкові, гофрований папір, деякі сорти обгорткового паперу. При підборі паперу для аплікацій, виконуваних прийомами симетричного вирізування, велике значення має така властивість паперу, як еластичність. Якщо заготовка буде ламатися, то на згинах утворюються тріщини, що погіршує естетичний ефект аплікації, унеможливлює виправлення помилок і викликає у дитини почуття незадоволеності результатом своєї діяльності. Тому вихователь підбирає гнучку і пружну папір, добре піддається обробці, щоб вона легко складалася без зайвої напруги, а після вирізування згини розгладжувалися нігтем великого пальця правої руки. 1.Апплікація з тканини. Вишивка - широко поширений вид декоративного мистецтва. Аплікація з тканини - різновид вшівкі. Вишивання аплікацією полягає в тому, щоб зміцнювати на певному тлі з тканини шматки іншої тканини. Зміцнюються аплікації з тканини або пришиванням, або приклеюванням. Аплікація з тканини може бути предметною, сюжетною і декоративної; одноколірної, двоколірної і багатобарвної. Виконання аплікації з тканини вимагає певних навичок. По-перше, треба вміти різати тканина (тканина важче різати, ніж папір); друге. Краї у тканини можуть обсипатися і ускладнювати роботу. 2. Аплікація з соломи. Солома як виробний матеріал давно відома народним умільцям Білорусії, Молдавії, України. Вони виготовляли з неї різні речі: циновки, сумки, килимки, іграшки. У Горьківської, Кіровської областях соломою прикрашали найрізноманітніші предмети: скриньки, шкатулки, рамки. Аплікації з соломи надзвичайно привабливі, вони відливають золотом. Відбувається це тому, що солома має глянсову поверхню і поздовжньо розташовані волокна. Ці волокна максимально відбивають світло тільки в певному положенні. Складена з форм, що знаходяться під різними кутами по відношенню до світла. Аплікація передає неповторну гру: блищить як золото. Аплікації із соломи прекрасно вписуються в інтер'єри сучасних приміщень. Сувеніри з соломи - приємний подарунок. Це можуть бути картини, орнаментальні смуги, закладки для книг, шкатулки, рамки. Навіть підготовчої до школи групи досить легко справляються з предметної аплікацією з соломки. Для роботи слід вибирати предмети прямокутної форми: будинок-квадрат, дах-трикутник, ялинка, яка складається з трикутника, човен з вітрилом, прапорець, грибок - корінь зі смуги, звуженою догори, капелюшок - половина кола. Займатися аплікацією з соломи краще з невеликими групами дітей (три - Чотири дитини). 3. Аплікація із засушених рослин. У справжні час широкої популярності набула аплікація з квітів, трави, листя, так звана флористика. Робота з природним матеріалом цілком доступна учням і дітям дошкільного віку. Захоплююче, цікаво і корисно спілкування з природою. Воно розвиває творчість, мислення, спостережливість, працьовитість, художній смак. Яку багату фантазію треба мати, щоб з листя липи зробити яблука або з осіннього листя осики гриби, з листя тополі - дерева. Природа нам дає неповторне різноманіття фарб і досконалість готових форм. Заняття з природним матеріалом сприяє вихованню у дітей любові до рідної природи, дбайливого до неї ставлення. Корисні вони ще й тому, що збирання та заготівля природного матеріалу відбувається на повітрі. 4. Аплікація з тополиного пуху. Пух тополі, який щовесни покриває В«білим снігомВ» газони, вулиці міста, залітає у відкриті вікна будинків, викликаючи невдоволення жителів, виявляється, може і захоплювати їх. Іноді важко повірити, що картину зробили тільки за допомогою пуху без фарб, пензлі та клею. Аплікації з тополиного пуху однотонні, вони нагадують грізайлі. Вони ніжні, повітряні і витончені. Аплікація з тополиного пуху, як і аплікація з паперу, може бути предметною, сюжетною і декоративної. Теми предметної аплікації різноманітні. Вибираючи теми для аплікацій з пуху тополі, треба мати на увазі, що легше працювати, якщо мало деталей і якщо вони не дрібні. Тварин, птахів, рослини треба вибирати з пухнастою фактурою: зайчата, кошенята, каченята, курчата, плюшеві іграшки, головки кульбаб. Легше робити аплікації з чорно - білих малюнків, контрастних фотографій. У сюжетної аплікації вдаються зимові пейзажі, березові гаї, рибки в акваріумі, особливо вуалехвости. Декоративні аплікації незвичайні, оригінальні. Це можуть бути орнаменти, візерунки на різних формах. 5. Колаж (від фр. Со11аgе - приклеювання, наклейка) - техніка та вид образотворчого мистецтва, полягає в створенні тварин і графічних творів шляхом наклеювання на яку - або основу, матеріалів, різних за кольором і фактурою (тканина, мотузка, мереживо, шкіра, намиста, дерево, кора, фольга, метал та ін). На відміну від аплікації колаж допускає можливість застосування об'ємних елементів у композиції, причому як цілих обсягів, так і їх фрагментів (Посуду, спортивного інвентарю, годин, монет, пластинок, взуття, рукавичок, віял капелюхів та ін.) 5. по аплікації Інтегрований зроблені лише перші кроки. В основу тем. Щоб процес здібностей дитини. музичної діяльності. В результатіВ окремий Шумана. изодеятельности. вихователь. вікові та індивідуальні особливості дітей. аплікації. ціле, в якому всі елементи взаємозв'язані.Завдання: ефективність художньо-естетичного виховання.Ступінь 6. віку Дослідницька робота Метод спостереження Бесіда як метод вікової групи. Педагогічний роботи. Основною умовою природного. Аналіз зібраних даних, закономірність. статистики.Дослідницька робота У дитячому садку естетичного виховання: 1. 2. діяльності дитини. дитини.Дослідницька робота Констатуючий експеримент. Завдання: 1) живопис. 2) 3) образне мислення. 4) Виховувати інтерес до Матеріали та обладнання: Хід: 1) Організація дітей. 2) 3) 4) достоїнствах. 5) 6) 7) Самостійна діяльність дітей. 8) Підведення підсумків. ни в таблиці.Підсумки констатуючого експерименту: В ході заняття діти проявили інтерес змістом, нетрадиційного матеріалу. У дітей простежується досить низький рівень виконання роботи з нетрадиційних матеріалів, діти не вміють користуватися їхніми можливостями. У роботах не відображаються прояв творчості та самостійність, оскільки діти діяли за образом вихователя. Формуючий експеримент. Мета: Розвивати у дітей фантазію і творчість засобами занять цікавого характеру. Формувати інтерес до використання нетрадиційних технологій Виховувати естетичний смак, інтерес до якісної кінцевому результату. Формуючий експеримент складається з циклу занять цікавого характеру: Заняття 1. В«Море хвилюється В»(використання кольорового скотчу). Заняття 2. В«У баранчика тепла шубка В»(використання бавовняного волокна - вати). Заняття 3. В«Безлюдний острів В»(використання кольорового скотчу, техніка кола...жу). Заняття 1. В«Море хвилюється В»(використання кольорового скотчу). Завдання: 1) Познайомити дітей зі скотчем: аплікація зі скотчу. 2) Формувати вміння користуватися скотчем різних кольорів, дотримуючи певні технології. 3) Розвивати творчість і фантазію, образне мислення. 4) Виховувати інтерес до нетрадиційним технікам. Матеріали та обладнання: зразки робіт виконані з нетрадиційних матеріалів, для демонстрації: кольоровий скотч, аркуші паперу. Роздатковий матеріал: кольоровий скотч, аркуші паперу. Хід: 1) Організація дітей. 2) Продемонструвати дітям роботи з різних кольорів скотча. 3) Розповісти про його художні достоїнствах. 4) Запропонувати дітям скласти картинку з кольорового скотчу, додаючи зміст різними деталями. 5) Показати технологію зображення, стимулюючи самостійність і творчість. 6) Самостійна діяльність дітей. 7) Аналіз дитячих робіт. 8) Підведення підсумків. Заняття 2. В«У баранчика тепла шубка В»(використання бавовняного волокна - вати). Завдання: 1) Познайомити дітей з об'ємною аплікацією: аплікація з вати. 2) Формувати вміння користуватися ватою (скручувати її на олівець колечками), дотримуючись певні технології. 3) Розвивати творчість і фантазію, образне мислення. 4) Виховувати інтерес до нетрадиційним технікам. Матеріали та обладнання: зразки робіт виконані з нетрадиційних матеріалів, для демонстрації: окремі частини тулуба зроблені з картону (тулуб, голова, вухо, ноги, шматочки вати, клей ПВА, олівець, фломастер; Роздатковий матеріал: картонні частини (деталі), вата, клей ПВА, олівці, фломастери; Хід: 1) Організація дітей. 2) Продемонструвати дітям роботи з ватних грудочок. 3) Розповісти про його художні достоїнствах. 4) Запропонувати дітям скласти картинку з колечок (ватних), додаючи зміст різними деталями. 5) Показати технологію зображення, стимулюючи самостійність і творчість. 6) Самостійна діяльність дітей. 7) Аналіз дитячих робіт. 8) Підведення підсумків. Заняття 3. В«Безлюдний острів В»(використання кольорового скотчу, техніка колажу). Завдання: 1) Продовжувати знайомити дітей з кольоровим скотчем: аплікація зі скотчу. 2) Формувати вміння користуватися скотчем різних кольорів, дотримуючи певні технології. 3) Розвивати творчість і фантазію, образне мислення. 4) Виховувати інтерес до нетрадиційним технікам. Матеріали та обладнання: зразки робіт виконані з нетрадиційних матеріалів, для демонстрації: кольоровий скотч, аркуші паперу. Роздатковий матеріал: кольоровий скотч, аркуші паперу. Хід: 1) Організація дітей. 2) Продемонструвати дітям роботи з різних кольорів скотча. 3) Розповісти про його художні достоїнствах. Згадати з дітьми технологію, обговорити зміст роботи 4) Запропонувати дітям скласти картинку з кольорового скотчу, додаючи зміст різними деталями. 5) Показати технологію зображення, стимулюючи самостійність і творчість. 6) Самостійна діяльність дітей. 7) Аналіз дитячих робіт. 8) Підведення підсумків. Підсумковий або контрольний експеримент. Мета: Виявити рівень творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку за допомогою застосування цікавого змісту і нетрадиційної апплікатівной техніки. Експеримент проходив у формі заняття на тему: В«Райська пташкаВ». Завдання: 1) Вчити застосовувати в зображенні казкового птаха змішану техніку: пальцеграфію, аплікація з манної крупи з додаванням розцвічених пір'я. 2) Закріплювати вміння користуватися знайомими матеріалами, вміння застосовувати різну кольорову гаму для передачі образу. 3) Розвивати фантазію, вміння бачити в традиційному зображенні новий образ. 4) Виховувати естетичний смак, захопленість темою, змістом та технікою. Хід: 1) Організація дітей. 2) Згадати зміст попередніх занять: що запам'ятали, що сподобалося, які успіхи були досягнуті. 3) Запропонувати дітям розглянути зображення казкової райської пташки, виконаної за допомогою техніки колажу (Застосування пір'я, манної крупи, розфарбовування). 4) Показати техніку і послідовність виконання зображення, запропонувати дітям варіанти прояву творчості та самостійності у виборі колірної гами. 5) Самостійна робота дітей. 6) Аналіз дитячих робіт, їх оцінювання. 7) Підведення підсумків заняття. Результати заняття представлені в таблиці. Висновок підсумкового експерименту. У ході підсумкового експерименту діти проявили інтерес до змісту, нетрадиційного змістом. Діти показали досить високий рівень володіння нетрадиційними матеріалами, діти вільно змогли скористатися їхніми можливостями. У цих роботах діти змогли проявити творчість в підборі колірної гамми. Діти доповнили зображення райської пташки, знайомої технікою роботи аплікації з кольорового скотчу, тим самим проявили самостійність у виборі матеріалу, техніки в продумуванні змісту. Висновок дослідницької роботи: Дослідницька робота складалася з трьох основних етапів: констатуючого, формуючого та підсумкового експерименту. Дослідження проходило з допомогою спеціально розроблених методів дослідження: 1) Метод експерименту. 2) Метод спостереження. 3) Метод бесіди. 4) Аналіз продуктів діяльності. 5) Метод математичної статистики. Кожен з цих методів має свою специфіку. Вся дослідницька робота підпорядковувалася певної мети: Вивчення особливості методики організації та проведення цікавих занять інтегрованого характеру по аплікації. Для здійснення цієї мети були розроблені заняття цікавого характеру так як несли в собі цікавий зміст, нетрадиційний матеріал. Використання такої технології дозволило занять аплікації стати більш цікавими, результативними. У дітей були мізерні знання про цікаві техніках застосовуваних в аплікації. Вони займалися традиційними видами аплікації з паперу, а розроблені та проведені заняття дозволили розвинути у дітей інтерес до даного увазі образотворчої діяльності (аплікації), проявляючи при цьому вигадку, ініціативу, провокуючи стан натхнення й творчого пориву. Дітям дуже сподобалося працювати з нетрадиційними матеріалами. Результативність таких занять була досить високою. Навчання технічним навичкам роботи було успішним. Це все стало можливим завдяки систематичності, цілеспрямованому навчання на заняттях цікавого характеру по аплікації. ВИСНОВОК Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня по пізнанню і перетворення навколишнього природного та соціального світу. У процесі творчої діяльності, що особливо важливо, змінюється і сама людина (форми та способи його мислення, особистісні якості): він стає творчою особистістю. На сьогоднішній день творчість перестає бути якимось таїнством, в яке, на думку ряду вчених (А. Бакушинский, Є. Флерина, В. Глоцер, Б.Джефферсон, та ін), можна вторгатися і яким не можна управляти; допустимо лише створювати для нього відповідні умови. Психологічна наука прочинила завісу над цим таїнством і показала фундаментальне значення діяльнісного підходу до формування творчості (Л.С.Виготський, А.Н.Леонтьев, О. В. Запорожець, С.Л.Рубінштейн, В.В.Давидов, Д. Б. Богоявленська, Н.Н.Поддьяков, А. В. Брушлінскій та ін.) Творчість в широкому сенсі - це діяльність, спрямована на отримання чогось нового, неповторного, і тому основним показником творчості є новизна його результату (художній твір, ідея, механічний прилад і т.п.). Інакше кажучи, новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер,... оскільки створюється те, чого раніше не існувало. Сам же процес створення має суб'єктивну забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця. Дитяче творчість, яка розглядається як процес, що приводить до створення суб'єктивно нового продукту, вивчається, як правило, в руслі дослідження саме тієї діяльності, в якій воно формується (П. М. Якобсон, Н.А.Ветлугина, К. В. Тарасової, О.С.Ушакова, А.Г.Тамбовцева (Арушанова), Т. В. Кудрявцев та ін.) Звідси випливають і специфічні показники розвитку творчості (музичне, образотворче, літературне і т.п.), пов'язані насамперед з аналізом продукту діяльності. Аналіз сучасних концепцій творчості, представлених у книзі В«Основні сучасні концепції творчості та обдарованостіВ» (1997), демонструє очевидність істотного розширення і поглиблення підходів до вирішенню проблеми творчості, виявленню його механізмів. Витоки творчих сил людини сходять до дитинства, до тієї пори коли творчі прояви багато в чому довільні і життєво необхідні. Концепція дошкільного виховання розглядає уяву і творчість як передумови формування базису особистісної культури. Інтерес до образотворчої діяльності дітей обумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не слабшає, а дедалі збільшується. Одне з умов прояву творчості в художній діяльності - організація цікавою змістовного життя дитини: організація повсякденних спостережень за явищами навколишнього світу, спілкування з мистецтвом, матеріальне забезпечення, а також облік індивідуальних особливостей дитини, дбайливе ставлення до процесу і результату дитячої діяльності, організація атмосфери творчості та мотивація завдання. Формування мотивів образотворчої діяльності від прийняття, утримання, виконання теми, поставленої педагогом, до самостійної постановки, утримання і виконання теми є одним із важливих завдань навчання. У дитячому саду образотворча діяльність включає такі види занять, як малювання, ліплення, аплікація конструювання. Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про навколишній світ. У процесі занять аплікацією діти знайомляться з простими формами різних предметів, частини і силуети яких вони вирізають і наклеюють. Аплікація - найбільш простий і доступний спосіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість широко використовувати аплікацію не тільки в оформлювальних цілях (при виготовленні наочних посібників, посібників до різних ігор, іграшок, прапорців, сувенірів до святкових дат, оформлення стінгазет, виставок, приміщень д/с), але і в створенні картин, орнаментів і т.д. Основними ознаками аплікації є силуетність, площинна узагальнена трактування образу, однорідність колірного плями (локальність) великих колірних плям. Найбільш цікавою та доступною для дітей дошкільного віку є аплікація з паперу яскравих забарвлень, аплікація з тканин і природного матеріалу. Останнім часом в дитячих садках стали практикуватися заняття цікавого характеру, в яких апплікатівной технікою є техніка колажу, яка полягає в тому, що в зображенні поєднуються різні за фактурою матеріали. Ця техніка може поєднувати аплікацію та колаж, вводити колаж в барвистий шар живописного полотна і все це робиться для створення неповторного художнього образу. Заняття аплікацією у техніці колажу або близької до нього, як правило носять інтегрований характер так як вихователь знайомить з новою технікою, демонструє її можливості, навчає дітей технічним прийомам. Для розвитку інтересу використовується інтеграція з іншими видами діяльності: розвиток мовлення, музика, ознайомлення дітей з художніми творами. Проведене з даної темі дослідження виявило наступне: діти з цікавістю займаються, домагаючись при цьому якісного кінцевого результату, якщо вихователь застосовує різний цікавий матеріал. Основна думка і гіпотезі роботи повністю підтверджується. Для перевірки цієї гіпотези були проведені заняття констатуючого, формуючого та підсумкового експерименту. Всі вони носили характер цікавого матеріалу. На цих заняттях діти опановували нову техніку, нові образотворчі матеріали, нові технічні можливості цих матеріалів. Було легко добиватися від дітей прояви самостійності і творчості. Порівнюючи результати констатуючого та підсумкового експериментів можна зробити висновок про те, що при Цілеспрямованість, систематичність, поетапному навчанні у дітей покращилися показники прояву інтересу до теми та змісту, захопленості процесом роботи, оригінальності задуму, прояв творчості і уяви. Таким чином висунута гіпотеза на початку дослідження підтвердилася, поставлені завдання роботи здійснені. ЛІТЕРАТУРА 1. Арапова С.В. Навчання образотворчому мистецтву. Інтеграція художнього і логічного. - СПб.: КАРО, 2004. - (Модернізація загальної освіти). 2. Гусакова М.А. Аплікація: Навчальний посібник для учнів пед. училищ за фахом № 2002 В«Дошкільна виховання В»та № 2010В« Виховання в дошкільних установах В». - М.: Просвещение, 1997. 3. Григор'єва Г.Г. Зображувальна діяльність дошкільнят: Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. - М.: Видавничий центр В«АкадеміяВ», 1998. 4. Григор'єва Г.Г. Розвиток дошкільника в образотворчій діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - М.: 1999. 5. Дитинство: Програма розвитку та виховання дітей в дитячому садку. В.І. Логінова, Т.І. Бабаєва, Н.А. Ноткін. /Под ред. Т.І. Бабаєвої, З.А. Михайлової, Л.М. Гурович: Акцідент, 1996. 6. Каракулова О. В«МалюємоВ» скотчем! // Обруч. - 2003. - № 5. 7. Квач Н.В. Розвиток образного мислення і графічних навичок у дітей 5-7 років: Посібник для педагогів дошкільних установ. - М.: Гуманит изд. Центр ВЛАДОС, 2001. 8. Корчікова О.В. Декоративно-прикладне творчість в дитячих дошкільних установах (серія В«Світ вашої дитиниВ»). - Ростов Н/Д: Фенікс, 2002. 9. Косминский В.Б., Халезова Н.Б. Основи образотворчого мистецтва і методика керівництва образотворчої діяльності дітей: Лаб. практикум: Навчальний посібник для студентів пед. Інститутів за спеціальності № 2110 В«Педагогіка і психологіяВ» (дошк.) - М.: Просвещение, 1987. 10. Методичні рекомендації до В«Програми виховання і навчання в дитячому садку В»(сост. Л.В. Русскова) - М.: Просвещение, 1986. 11. Пантелєєва Л.В. та ін Художній праця в дитячих садах СРСР і СФРЮ: Книга для вихователя дитячого садка (Л.В. Пантелєєва, Є. камінь, М. Станоєвич. - М.: Просвещение, 1987. 12. Петрова І.М. В«ОвечкаВ»// Дошкільна педагогіка. - 2002. - № 5 (9). 13. Програма виховання і навчання В«ВеселкаВ». /Под ред. Доронова Т.Н. - М.: 1993. 14. Малювання з дітьми дошкільного віку: Нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять. /Под ред. Р.Г. Казакової. - М.: ТЦ Сфера, 2005. - (Серія В«Разом з дітьмиВ»). 15. Сенсомоторное розвиток дошкільників на заняттях з образотворчого мистецтва: Посібник для педагогів дошк. установ. - М.: Гуманит изд. Центр ВЛАДОС, 2001. 16. Художньо-естетичне розвиток дошкільнят. Інтегровані заняття: музика, малювання, література, розвиток мовлення. В»(сост. Є.П. Климова) - Волгоград: Учитель, 2005. 17. Естетичне виховання та розвиток дітей дошкільного віку: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів (Е.А. Дубровська, Т.Г. Казакова, М.М. Юріна та ін/За ред. Е.А. Дубровської, С.А. Козлової. - М.: Видавничий центр В«АкадеміяВ», 2002. |