Аудіовізуальні засоби навчання

Реферат

Тема: Аудіовізуальні засоби навчання

Зміст

Введення

1 Інформація. Особливості сприйняття інформації

2 Аудіовізуальні засоби навчання

3 Аудіовізуальна культура та шляхи її формування

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Протягом всієї свого життя людина взаємодіє з навколишнім світом, приймаючи інформацію про ньому і від нього за допомогою своїх п'яти органів чуття. На думку М. Маклюена, одного з популярних соціологів XX століття, людина сприймає реальність не такий, яка вона є, а такою, якою вона В«подаєтьсяВ» засобами комунікації. Сьогоднішній світ - це візуально орієнтований світ, світ віртуальних можливостей і інформаційних технологій. Тому телебачення і відео стали залучати аудиторію не тільки в якості розваги, але й активно використовуватися з пізнавальною метою у всіх сферах людської діяльності, у тому числі і в освіті.

Бурхливий розвиток засобів інформації змінило дидактичний ландшафт, учнівську аудиторію: підвищився загальний інтелектуальний рівень учнів. Сучасні учні - це покоління, повністю виховане під впливом інформаційних технологій. Хочемо ми цього чи ні, але сьогодні школа значно поступається засобам масової інформації в формуванні природничо-наукової картини світу. Будь перспективна система освіти вже не може орієнтуватися тільки на вчителя - як єдиного джерела навчальної інформації. Сьогодні його роль полягає, насамперед, у організації пізнавального процесу, всебічному розвитку учнів. Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій диктують необхідність розширення форм, методів і засобів навчання за рахунок широкого використання сучасних електронних інформаційно-комунікативних підходів - телебачення, відео, засоби мультимедіа. Їх застосування в навчально-виховному процесі дозволяє значно підвищити ефективність наочності в навчанні, повніше і точніше інформувати учнів про досліджуваному об'єкті чи явище, розширити арсенал методичних прийомів педагога в навчальному процесі викладу знань.

Все вищесказане обгрунтовує актуальність обраної теми.

Мета роботи: розглянути природу й особливості сприйняття інформації, проаналізувати історію формування аудіовізуальної культури.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 20 сторінок.

1. Інформація. Особливості сприйняття інформації

Інформаційна картина світу являє собою звід інформації, що дозволяє адекватно сприймати навколишній об'єктивний світ і взаємодіяти з ним, вибирати власне інформаційний простір та особисту інформаційну середу, через яку з допомогою системи прямих і зворотних інформаційних зв'язків впливати на природу і суспільство, вирішувати масу проблем, включаючи глобальні. На даний період розвитку суспільства будь-яка діяльність людини являє собою процес збору і переробки інформації, прийняття на її основі рішень і їх виконання.

Термін В«інформаціяВ» йде корінням до латинської informatio - роз'яснення, виклад. Спочатку в це слово вкладався сенс, відповідний В«відомостями, переданим одними людьми іншим людям, усним, письмовим або іншим способом, а також сам процес передачі або отримання цих відомостей В». Життя і розвиток людства сприяли постійного накопичення історичних, наукових, культурних і багатьох інших знань, заснованих на інформації.

Види і форми подання інформації істотно залежать від форм існування тієї чи іншої інформації. Всю інформацію, яку здатний сприймати людина, можна розділити на два основні класи:

- по впливу на органи чуття: оптично-акустична, оптично-дотикальна і т.п.;

- з технічної однорідності: текстова, акустична, що використовує зображення, колірна.

Твердження про доцільність використання різних типів інформаційного впливу в педагогічному процесі підтверджується дослідженнями в області психології впливу інформації на людину.

Питання, пов'язані з ефективним поданням навчальної інформації є одними з найважливіших проблем навчання. Особливу значимість вони придбали в даний період, у зв'язку з широким використанням в системі освіти інформаційних технологій.

Загальна специфіка людського сприйняття різної інформації визначається особливостями функціонування різних органів почуттів, таких як зір, слух, нюх, дотик, сенсорика. Якщо розглядати тільки ті види інформаційного впливу на людини, які можливі при роботі учнів з сучасною комп'ютерною та комунікаційної технікою, то всю інформацію за способом сприйняття учнями, можна розділити на три основні групи:

1. інформація, сприймана слуховим апаратом людини, так звана звукова інформація;

2. інформація, сприймана зором людини, так звана зорова або візуальна інформація, включає текст та графічні зображення-картинки;

3. інформація, частково сприймана сенсорною системою людини при роботі за допомогою спеціальних технічних засобів з відеороликами, телеоб'єктив та ін - сенсорна або тактильна інформація.

Поєднання відео-і звукових ефектів забезпечує одночасний вплив на два найважливіших органу чуття людини - зір і слух, що істотно підвищує інформативність навчального процесу та ефективність його сприйняття. Впливаючи на органи почуттів комплексом фарб, звуків, словесних інтонацій, аудіовізуальні засоби навчання викликають різноманітні відчуття, які аналізуються, порівнюються, зіставляються з вже наявними уявленнями і поняттями.

Експериментально встановлено, що при усному викладі матеріалу навчається за хвилину сприймає і здатний переробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при В«підключенніВ» органів зору до 100 тисяч таких одиниць, так як при одночасному впливі декількох подразників утворюються тимчасові зв'язки між самими аналізаторами, виникає асоціація відчуттів, що веде до підвищення емоційного тонусу і рівня працездатності.

Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні аудіовізуальних засобів, заснованих на зоровому і слуховому сприйнятті матеріалу.

2 Аудіовізуальні засоби навчання

Об'єктивні потреби розвитку сучасного суспільства зумовили створення і застосування в системі освіти різних засобів навчання.

Аудіовізуальні засоби навчання (АВСО) (інакше кажучи - В«СлухозрітельниеВ» від лат. audire чути і visualis зоровий) - особлива група технічних засобів навчання, які отримали найбільш широке поширення в навчальному процесі, що включає екранні і звукові посібники, призначені для пред'явлення зорової та слухової інформації.

Поділяються на (за класифікацією Ляховицкий):

- візуальні (зорові) засоби (відеограми) - малюнки, таблиці, схеми, репродукції з творів живопису, транспаранти, діафільми, діапозитиви;

- аудитивної (слухові) засоби (фонограми) - грамзапис, магнітозапісь, радіопередачі;

- власне аудіовізуальні (зорово-слухові) засоби (відеофонограми) - кіно-, теле-і діафільми із звуковим супроводом, програми для ЕОМ.

Інша класифікація АВСО включає екранні, звукові та екранно-звукові засоби (за класифікації Зельманова).

Аудіовізуальні засоби навчання можуть бути:

1) навчальними, спеціально призначеними для занять мовою і містять методично оброблений навчальний матеріал (наочні посібники);

2) навчальними, створеними для занять з інших дисциплін, але залучаються в якості навчальних матеріалів з мови (засоби наочності);

3) природними засобами масової комунікації, що включаються в навчальний процес.

Аудіовізуальні засоби навчання займають особливе місце серед інших засобів навчання і мають найбільш сильний навчальне вплив, оскільки забезпечують образне сприйняття досліджуваного матеріалу і його наочну конкретизацію у формі найбільш доступній для сприйняття і запам'ятовув...ання; є синтезом достовірного наукового викладу фактів, подій, явищ з елементами мистецтва, оскільки відображення життєвих явищ відбувається художніми засобами (кіно - і фотозйомка, художнє читання, живопис, музика і ін.)

Дидактичні особливості аудіовізуальних засобів навчання:

- висока інформаційна насиченість;

- раціоналізація піднесення навчальної інформації;

- показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці;

- реальність відображення дійсності.

Використання аудіовізуальних засобів навчання сприяє реалізації наступних дидактичних принципів: принцип цілеспрямованості; принцип зв'язку з життям; принцип наочності; позитивний емоційний фон педагогічного процесу.

Аудіовізуальні засоби навчання є ефективним джерелом підвищення якості навчання завдяки яскравості, виразності та інформативної цінності зорово-слухових образів, що відтворюють ситуації спілкування і навколишню дійсність.

Наприклад, при застосуванні звукових кінофільмів, телепередач, відеозаписів - у створенні звукоглядацького образу беруть участь зображення, яке звучить і написане слово, музика, шуми, а часто і колір. Синтез цих виразних можливостей робить їх особливо сильним засобом навчання і виховання. При цьому на заняттях успішно реалізуються дидактичний принцип наочності, можливість індивідуалізації навчання і одночасно масового охоплення учнів, посилюється мотиваційна сторона занять.

В сучасній методиці прийнято розмежовувати аудіовізуальні засоби навчання (Посібники для занять) та технічні засоби навчання (технічні пристосування для демонстрації посібників).

До апаратурі відносяться кіно-, діа-і графопроектори, електропрогравачі, радіоприймачі, магнітофони, телеприймачі, відеомагнітофони та відеопрогравачі, шкільні радіовузли, теле і відеостудії. Особливу групу складають лінгафонні пристрої (мовні лабораторії), а також навчальні машини та комп'ютери.

Аудіовізуальні засоби освіти на сучасному етапі включають в себе:

1. Фонограми: всі види фоноупражненій, фонотести, фонозапису текстів, оповідань, аудіоуроки і аудіолекції.

2. Відеопродукція: відеофрагменти, відеоуроки, відеофільми, відеолекції, тематичні слайди та транспаранти.

3. Комп'ютерні навчальні посібники: електронні підручники, самовчителі, посібники, довідники, словники, прикладні навчальні, контролюючі програми, тести та навчальні ігри.

4. Інтернет: мережеві бази даних, відеоконференції, відеотрансляції, віртуальні семінари, телеконференції на спеціальних тематичних форумах, телекомунікаційні проекти.

Інтернет з його величезними інформаційними та дидактичними можливостями здатний принести неоціненну допомога в освіті:

- в самостійній пізнавальної діяльності учнів (пошук інформації; вивчення, поглиблення першого або другого мови, що вивчається, ліквідація прогалин у знаннях, уміннях, навичках; підготовка до складання іспиту);

- у навчальній діяльності в процесі дистанційного навчання;

- в навчально-виховному процесі на уроці й у позаурочній діяльності, у тому числі і в системі додаткової освіти.

Необхідно підкреслити, що застосування аудіовізуальних засобів навчання позитивно позначається на організації всього навчального процесу, надає йому велику чіткість і цілеспрямованість.

3 Аудіовізуальна культура та шляхи її формування

Аудіовізуальна культура - галузь культури, пов'язана з одержали широке поширення сучасними технічними способами запису і передачі зображення і звуку - кіно, телебачення, відео, системи мультимедіа. Семиотически аудіовізуальні тексти являють собою знакові ансамблі, що сполучають образотворчі, звукові та вербальні ряди.

Аудіовізуальна культура - це спосіб фіксації і трансляції культурної інформації, не тільки доповнює, але і службовець альтернативою перш безроздільно панувала вербально-писемної комунікації. В даний час здійснюється В«подвоєння культурного середовищаВ», при якому всі досягнення людства, повністю відображені раніше в письмових текстах, отримують аудіовізуальний вираз (аудіовізуалізація або «³зуалізаціяВ» культури), у зв'язку з чим особливого значення набувають екранні мистецтва.

Аудіовізуальна культура - феномен культури 20 століття: кінематограф, телебачення, відео дали досить наочний приклад неймовірної за розмахом і швидкості системи поширення аудіовізуальної інформації в художній формі. Мистецтво екрану, по суті, стало синтезом усіх існуючих раніше мистецтв.

Це мистецтво, яке визначило новий тип сприйняття, сформувало найширше коло глядачів, пройшло кілька революційних етапів технологічних перетворень: бурхливий розвиток електронних технологій, поява навчальних програм в технологіях мультимедіа, широке впровадження інтерактивних систем навчання і вторгнення на наші екрани недоступного раніше потоку аудіовізуальної інформації - від масової кіно-, теле-, відеопродукції до електронних мереж.

Екранне мистецтво, чиї зв'язки з багатовіковими традиціями інших мистецтв (живописом, літературою, музикою) дають неймовірний за силою впливу виховний і освітній ефект.

Хронологія аудіовізуальної культури включає наступні етапи розвитку аудіовізуальних технічних засобів.

Вперше опис камер-обскура дав у 1500 році Леонардо да Вінчі - він показав, що промінь світла, що потрапляє в темну кімнату, дає на протилежній стіні малюнок, збільшений або зменшений, дивлячись по відстані, однак основні винаходи в області аудіовізуальних засобів були зроблені в другій половині 19-го і першій половині 20-го століть.

Фотографія - 1839 рік - хоча першою в історії фотографією можна вважати знімок В«вид з вікнаВ» отриманий Ньєпса в 1826 році з допомогою камери-обскури на олов'яної платівці, покритої тонким шаром асфальту (Експозиція тривала вісім годин при яскравому сонячному світлі), проте датою винаходу фотографії вважати 1839 рік, коли Даггер, що працював разом з Ньепсом винайшов спосіб отримання зображення на мідній пластині, покритої сріблом. Незабаром англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот винайшов інший спосіб одержання фотографічного зображення, що назвав калотіпіей. В якості носія зображення він використовував папір, просочену хлористим сріблом. Тальбот одержав перший у світі негатив.

Телеграф електричний - 1840 році винайдені Морзе. Перші проекти фототелеграфу, дозволяють передавати по проводах на відстань нерухомі зображення, з'явилися в 40-х роках 19 століття - А.Бен, Ф.Бекуелл та ін

Телефон - в 1876 році Олександр Белл винаходить апарат, який при допомоги проводів дозволяє передавати звуки на будь-яку відстань.

Фонограф - в 1877 році Томасом Едісоном сконструйований апарат, здатний записувати і фіксувати звуки на восковому валику - Аудіозапис. Принцип його дії - акустичні коливання чинили тиск на мембрану і пов'язана з нею друкарська голка видавлювала на обертовому валику канавку змінної глибини. При програванні ж валика відтворююча голка, рухаючись по записаної канавці, повторювала всі коливання пишучої, змушуючи вібрувати мембрану. Так виходив звук. Фонограф швидко поширився по всьому світу і використовувався для запису і відтворення звуку приблизно до 1930 року і, був витіснений грамофоном і грамплатівками.

Істотним поштовхом до розвитку електричної бездротового зв'язку стало винаходу радіо - 1895 році - Олександром Поповим у Росії і Гуельмом Марконі в Італії. Крім передачі телеграфних сигналів в подальшому стали застосовуватися системи передачі по радіо мови і музики.

Кінематограф - вид сучасного образотворчого мистецтва, який став найбільш популярним в XX столітті. Цим же терміном позначають комплекс пристроїв та методів, необхідних для зйомки рухомих об'єктів на кіноплівку і для подальшого відтворення одержуваних знімків, шляхом проектування їх на екран.

Людське око має здатність зберігати отримане враження близько однієї чотирнадцятий... частки секунди. Завдяки цій властивості ми не розрізняємо окремі спиці колеса, коли воно крутиться. Обертовий вуглинку або цигарка при швидкому обертанні здаються нам цілим колом. Найпростіші іграшки, засновані на цьому принципі добре демонструють принцип роботи кіно, наприклад таумотроп - на картонному гуртку в одному місці птах, а в іншому клітка. При швидкому обертанні ми бачимо птаха, що сидить у клітці.

Після того як з'явилася фотографія, стало можливим легко й швидко виготовляти малюнки - залишилися тільки технічні проблеми об'єднання їх в серії.

Офіційно вважається, що кінематограф бере свій початок 28 грудня 1895. В цей день в індійському салоні В«Гран-кафеВ» на бульварі Капуцинів (Париж, Франція) відбувся публічний показ «ѳнематограф братів Люм'єрВ».

Основні технічні особливості кінематографа:

- фіксація фаз руху об'єкта на кіноплівці у вигляді ряду послідовних фотознімків (кадрів кінозображення);

- проекція рухомого зображення на екран. У сучасних кінотеатрах частота проекції становить 24 кадру в секунду.

У сучасної людини вже не викликає здивування наявність у кіно-і відеофільмах багатоканального звуку; він сприймає це як само собою зрозуміле. Однак для цього знадобився працю безлічі вчених і інженерів, займалися розробкою звукового обладнання і технологій запису і відтворення звуку. Змінилося декілька поколінь апаратури, перш ніж з'явилися звукотехнічного комплекси, здатні реалізувати якісну багатоканальну звукопередачу.

Під час прем'єри В«Прибуття потягуВ» братів Люм'єр у 1896 поїзда. апарату.

Новий учнів. З кінця 40-х рр.. екранах. У фільмі В«ІнфузоріяВ» вперше використовувалася мікрокінос'емка, в В«Дослідах

1. Інформація про колір передається на поднесущей частоті.

2.

3. За допомогою

До 30-х рр.. 20 століття зображення. зв'язку.

Після XX в. Крім У 1932 країни.

Розвиток лісів. За відеокасети.

В ін

У першій Це апаратуру. битового застосування: спостереження за виробничими процесами, домашнє відео, медицина, навчання, охоронні системи, сфера обслуговування та ін

Найбільш революційним етапом технічного прогресу, який на початку XXI століття вступає в свою активну фазу, є перехід фототехніки, електронного кіно, телебачення і відеотехніки до уніфікації способів формування зображень і звуку на основі цифрової обчислювальної техніки. Це дає новий імпульс вдосконаленню навчального процесу. Цифрове телебачення забезпечує можливість збільшення кількості телевізійних каналів приблизно в 4 рази в тому ж частотному діапазоні, який займає в даний час телебачення стандартної чіткості. Крім того, виникає можливість сполучення мереж цифрового телевізійного мовлення з комп'ютерними мережами типу Інтернет і організації інтерактивних (діалогових) видів обслуговування абонентів мережі шляхом організації зворотних каналів. Виникли мультимедійні інформаційні технології і почали розроблятися відповідні кошти для них.

Мультимедіа - комплексне уявлення в цифровому вигляді різноманітної інформації - текстової, відео-, аудіо-, графічної, мультиплікаційної та ін; ущільнення цієї інформації в допустимих межах, передача по каналах зв'язку, зберігання і виведення в найбільш зручній для сприйняття формі.

Швидко зростаюча популярність мережі Інтернет і спочатку закладений в ній властивість інтерактивності сприяє розширенню його використання для дистанційного навчання. Крім студентів та школярів зростає число нетрадиційних учнів: літніх людей, домогосподарок, а також вже працюючих людей. Така форма навчання дозволяє ввести в цей процес найбільш кваліфіковані кадри викладачів, не вимагаючи від них жорсткої прив'язки за часом до студентів. Навчають можуть самостійно визначати для себе прийнятний темп занять і час їх проведення.

Переворот в області телебачення і пов'язаних з ним систем формування та обробки зображень і звуку зачіпає всі складові частини мультимедійних засобів і систем.

За оцінками експертів до 2010 році цивілізований світ, в основному, перейде на наземне, кабельне та супутникове цифрове мовлення.

Висновок

На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки.

Загальна специфіка людського сприйняття різної інформації визначається особливостями функціонування п'яти органів чуття: зір, слух, нюх, дотик, сенсорика. А оскільки світ сьогодні - це візуально орієнтований світ, світ віртуальних можливостей і інформаційних технологій, то аудіовізуальні засоби - кінематограф, телебачення, відео, мультимедіа - знаходять особливе значення у вирішенні завдань виховання і освіти. Вони дають досить наочний приклад неймовірної за розмахом і швидкості системи розповсюдження аудіовізуальної інформації.

На сучасному етапі аудіовізуальні засоби освіти включають в себе: фонограми; відеопродукцію; комп'ютерні навчальні посібники; Інтернет.

Етапи формування аудіовізуальної культури включає розвиток наступних аудіовізуальних технічних засобів:

19 вік: Фотографія - 1839 - Ньєпс, Даггер; Телеграф електричний - 1840 - Морзе; Телефон - 1876 - А.Белл (апарат за допомогою проводів дозволяє передавати звуки на будь-яку відстань); Фонограф - 1877 - Т. Едісон сконструював апарат, здатний записувати і фіксувати звуки на восковому валику - Аудіозапис; Радіо - 1895 - винахід О.Попова в Росії і Г. Марконі в Італії; Кінематограф - 1895 - Брати Люм'єр.

У 20 столітті винайдені: Телебачення, Відео, Комп'ютер, Гіпертекст, Інтернет - комп'ютерна комунікація, WWW.

21 століття: найбільш революційним етапом технічного прогресу, є перехід фототехніки, кіно, телебачення і відеотехніки на цифрову основу. Це дає новий імпульс вдосконаленню навчального процесу.

Список використаної літератури

1. Бажак К. Виникнення зображення/К.Бажак. - М.: Видавництво В«АстрельВ», 2003.

2. Воронін Ю.А. Технічні та аудіовізуальні засоби навчання: Навчальний посібник/Ю.А.Воронін. - Воронеж: Воронезький державний педагогічний університет, 2001.

3. Виготський Л.С. Педагогічна психологія/Л.С.Виготський; Під ред. В.В.Давидова. - М.: Педагогіка, 1991.

4. Григор'єв С.Г. Мультимедіа в освіті/С.Г.Грігорьев, В.В.Гріншкун. - М.: Педагогіка, 2002.

5. Коджаспірова Г.М. Технічні засоби навчання і методика їх використання/Г.М.Коджаспірова, К.В.Петров. - М.: Аcademia, 2001.

6. Комарова Н.І. Технічні та аудіовізуальні засоби навчання. Програма для студентів гуманітарних факультетів педагогічних ВНЗ/Н.І.Комарова. - М.: МДПУ, 2004.

7. Носкова Т.Н. Аудіовізуальні технології в освіті/Т.Н.Носкова. - СПб.: СПбГУКіТ, 2004.

8. Розин В.М. Візуальна культура і сприйняття: Як людина бачить і розуміє світ/В.М.Розін. - М.: Владос, 1996.