Аналіз методик для визначення готовності дітей до школи

Тема: Аналіз методик готовності дітей до школи

План

Введення

1. Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна - Йирасека

2. Програма Х. Бройер і М.Войффена

3. Методики «³зерунокВ» Л.І. Цеханська, В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна, В«Малювання по точкам В»А.Л. Венгера

4. Методика визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова

5. Методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной

Висновок

Література

Введення

Шкільне навчання - один із найсерйозніших етапів у житті дитини. Тому цілком зрозуміла та заклопотаність, яку проявляють і дорослі, і діти під час майбутнього необхідності вступу в школу. Частина батьків, вихователів, та й самих дітей сприймає цей момент як своєрідний іспит дитини за весь дошкільний період життя. Така оцінка події, мабуть, не позбавлена ​​сенсу, бо для навчання в школі дитині знадобиться все те, що він набув за період дошкільного дитинства. Багатьом першокласникам зовсім не просто виконувати шкільні вимоги, для цього їм необхідно значну напругу. Тому важливо заздалегідь, ще до початку шкільного навчання з'ясувати, наскільки психічні можливості дитини відповідають вимогам школи. Якщо така відповідність є, то дитина готова до шкільного навчання, тобто він готовий до подолання виникаючих у вченні труднощів. Різні вимоги, що пред'являються навчанням до психіці дитини, визначають структуру психологічної готовності; основними її компонентами є розумова і особистісна готовність. Розумова готовність припускає достатню зрілість пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, мови), володіння знаннями, уміннями і навичками за програмою навчання і виховання в дитячому садку, сформованість загальних інтелектуальних умінь. Особистісна готовність припускає зрілість мотивів навчальної діяльності, розвинене пізнавальне ставлення до зовнішнього світу, певний рівень самосвідомості, комунікативну зрілість як сформованість засобів, навичок і бажання спілкуватися, достатній рівень емоційного і вольового розвитку психіки дитини. В даний час існує велика кількість діагностичних програм, які можна з певною часткою умовності розділити на три групи: 1) програми, діагностують рівні розвитку окремих психічних функцій, використовуваних у навчальній діяльності; 2) програми, діагностують сформованість передумов опанування учбової діяльності; 3) змішані програми, діагностуючі і окремі психічні функції, і передумови навчальної діяльності.

В своїй контрольній роботі я хочу проаналізувати методики готовності дітей до школі.

1. Програма Х. Бройер і М.Войффена

До першої групи можна в першу чергу віднести Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йирасека. Він спрямований на діагностику зорового сприйняття, сенсомоторної координації, рівня розвитку тонкої моторики руки. Його класичний варіант складається з трьох завдань. Перше - малювання по пам'яті чоловічої фігури; друге - змальовування письмових літер; третє - змальовування групи точок. Методика стандартизована; результат виконання кожного завдання оцінюється по 5-бальною системою (1 - найвищий бал, 5 - нижчий бал). Підсумкова оцінка виходить шляхом складання оцінок всіх трьох завдань. Розвиток дітей, що отримали в підсумку від 3 до 6 балів, розглядається як високе, вище середнього; від 7 до 11 як нормальне, середнє; від 12 до 15 нижче норми. Я. Їрасек досліджував зв'язок успішності виконання цього тесту й успішності в школі. Виявилося, що діти, добре впоралися з тестом, як правило, добре вчаться в школі. Але поганий результат в тесті ще не означає, що дитина не може добре вчитися. Тому І. Їрасек пропонує свій тест для виявлення шкільної зрілості, але його показники не можна використовувати як основу для висновку про шкільної незрілості (Неготовності до школи). Частково це пояснюється недостатністю інформації про психічному розвитку дитини, яку надає цей тест. Так, він не оцінює такі важливі аспекти психічного розвитку, як інтелектуальне й мовленнєвий розвиток. По цій причині пізніше Їрасек ввів в тест вербальну частину, дозволяє оцінювати інформованість, тямущість, уміння міркувати, знання деяких суспільних норм.

2. Методики «³зерунокВ» Л.І. Цеханська, В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна, В«Малювання по крапкахВ» А.Л. Венгера

Інший приклад функціонального підходу до діагностики шкільної зрілості являє програма Х. Бройер і М. Войффен (1986). Вона цілком сконцентрована на оцінці мовного розвитку дітей. Ця програма складається з двох методик: 'Перевірка здатності до диференціації і В«Короткий метод перевірки рівня розвитку усного мовлення В». Перша з цих методик діагностує розвиток різних типів диференціації (зорової, фонематичний, речедвигательной, мелодійної і ритмічною), що є передумовами розвитку усного та писемного мовлення. Друга методика дозволяє оцінити артикуляцію, словниковий запас, мовленнєву пам'ять і розуміння мови. Програма діагностики мовного розвитку Х. Бройер і М. Войффен орієнтована на виділення тих дітей, які потребують корекції мовного розвитку. Тому вона проводиться двічі: перший раз приблизно за рік до надходження дитини в школу, другий раз - незадовго до надходження. Після перший діагностування виявляються діти, які потребують цілеспрямованої розвиваючої роботи. Друге діагностування призначене встановити, наскільки успішним було використання корекційно-розвивальних програм. Недоліком цієї програми, як і програми Керна-Йирасека, є її однобічний характер. Хоча мовна функція надзвичайно важлива для успішного шкільного навчання, все ж її діагностика недостатня для прогнозу навчальної діяльності школяра. Діагностичні методи, що визначають сформованість психологічних передумов до навчання, грунтуються на сформульованих Д. Б. Ельконіна положеннях про те, що в перехідному віці (від дошкільного до молодшого шкільного) слід оцінювати як сформованість новоутворень попереднього вікового етапу (розвиток ігрової діяльності, наочно-образного мислення), так і поява симптомів, що характеризують настання нового перехідного періоду навчальної мотивації, розвитку самоконтролю та ін Предметом діагностики є вже не окремі психічні функції сприйняття, моторика, мова), а окремі елементи навчальної діяльності.

Серед методик, диагностирующих сформованість передумов опанування учбової діяльності, потрібно відзначити «³зерунокВ» Л.І. Цеханська (1988), В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна (1988), В«Малювання по точках В»А.Л. Венгера (1981). Всі ці методики спрямовані на вивчення сформованості в дитини вміння свідомо підкоряти свої дії правилам, визначальним спосіб дії. Таке вміння є найважливішим серед навчальних умінь і навичок. «³зерунокВ» і В«Графічний диктантВ» оцінюють також уміння уважно слухати вказівки дорослого, а В«Малювання по крапкахВ» і В«Графічний диктант В»- орієнтуватися на зорово сприймалася зразок. Матеріалом методики «³зерунокВ» служать геометричні фігурки, розташовані в три ряду. Верхній ряд складається з трикутників, нижній - з квадратів, середній - з гуртків. Квадрати знаходяться точно під трикутниками, гуртки - в проміжку між ними. Перед дитиною ставиться завдання малювати візерунок, слідуючи правилу: з'єднувати трикутники і квадрати через гуртки. При цьому він повинен слухати усні вказівки експериментатора, що визначають, які фігурки і в якому порядку слід з'єднувати. Норми до методики не вказані.

Методика В«Графічний диктант В» проводиться так: дитині видають зошита в клітку, на якому з лівої сторони ставляться три крапки одна під одною (Відстань між ними по вертикалі - сім клітин). З цих точок починається малювання візерунка під диктовку експериментатора, який по...відомляє, на скільки клітинок і в якому напрямі слід провести лінію. Для цієї методики визначено показники високого, середнього, низького рівнів виконання. В методикою В«Малювання по крапкахВ» потрібно відтворювати фігури-зразки, з'єднуючи нанесені на аркуші В«точкиВ» лініями, слідуючи заданому правилу (не проводити лінію між двома однаковими В«точкамиВ»). В«ТочкиВ» представляють з себе хрестики, кружечки і трикутники, а фігурами-зразками служать неправильний трикутник, ромб, неправильна трапеція, квадрат й чотирипромінні зірка. Норми по методиці не наведено. Три вищеописані методики дуже популярні серед психологів, але вони оцінюють лише один з аспектів діяльності - Її довільність. Тому інформація, що отримується за допомогою цих методик, повинна доповнюватися відомостями, отриманими іншими методиками. Група психологів під керівництвом А.Л. Венгера підготувала діагностичну програму, в яку поряд із методиками В«Графічний диктантВ» і В«Зразок і правило (змалювання точок) В»увійшли методики, діагностуючі вербальне і наочно-образне мислення, мовленнєвий розвиток, ставлення до школи, інформованість, розвиток рухів (Готовність дітей до школи: діагностика психічного розвитку та корекція його несприятливих варіантів. М., 1989). На наш погляд, діагностична програма А.Л. Венгера, Е.А. Бугріменко та інших стала відрізнятися надмірністю інформації, пере-насиченістю різноманітними методиками, об'єднаними ідеєю В«дізнатися потроху про всеВ». Представляється, що порушений принцип розумної достатності, оцінювання найважливіших, визначальних майбутню навчальну діяльність моментів психічного розвитку.

3. Методика визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова

В основу методики визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова покладена ідея, що найбільш прогностично буде таке обстеження дитини, яке дозволить отримати інформацію про процес вирішення діагностичних завдань і про тих видах допомоги, які необхідні для успішного їх виконання. Особливу увагу при цьому звертається на аналіз труднощів, випробовуваних дітьми (зупинки в виконанні завдань, неправильні рішення, перевищення середнього тимчасового показника). При виникли у дитини труднощі йому виявляється індивідуальна допомога в такому обсязі, який необхідний йому для подолання утруднень. М.Н. Костикова виділяє п'ять видів допомоги: стимулююча, емоційно-регулююча, направляюча, організуюча і навчальна. Стимулююча допомога полягає у впливі психолога, направленому на активізацію власних можливостей дитини для подолання труднощів. Емоційно-регулююча допомога являє собою оціночні судження психолога, що виражають схвалення або осуд дій дитини. Направляюча допомога полягає в такій організації розумової діяльності дитини, коли експериментатор направляє його орієнтування в завданні, але не втручається в сам процес вирішення. При організуючою допомоги виконавська частина розумової діяльності здійснюється дитиною, а планування і контроль - психологом. Навчальна допомога надається в тих випадках, коли всі інші види допомоги неефективні і потрібно навчання дитини нового для нього виду діяльності. Основний недолік розробленої М.Н. Костикова методики полягає в її трудомісткості, громіздкість, недостатньою стандартизації, що ускладнює процедуру експерименту і вимагає від психолога високого професіоналізму і спеціальної навченості.

4. Методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной

Найбільш вдалою щодо практичного використання нам представляється методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной. Її гідності полягають в тому, що при своїй компактності вона дозволяє оцінити найважливіші компоненти психологічної готовності. Відбір ввійшли в цю методику завдань теоретично обгрунтований, внаслідок чого характеристика психологічної готовності відрізняється розумною необхідністю і достатністю. Ця діагностична програма складається з чотирьох частин, які оцінюють мотиваційно - Потребностную, інтелектуальну, мовну і довільну сфери розвитку дітей. Для дослідження мотиваційно - потребностной сфери застосовуються експериментальна бесіда з виявлення В«внутрішньої позиції школяраВ» і методика за визначенням домінування пізнавального чи ігрового мотивів, Остання полягає в наступному. Дитину запрошують до кімнати, де на столиках виставлені звичайні, не надто привабливі іграшки, і пропонують йому протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор підкликає його до себе і пропонує йому послухати казку, цікаву для його віку, яку він раніше не чув. На самому цікавому місці читання переривається, а експериментатор запитує випробуваного, що йому в даний момент більше хочеться - пограти з іграшками чи дослухати казку до кінця. Діти з вираженим пізнавальним інтересам воліють послухати казку, а діти з ігровими інтересами - пограти з іграшками. Для діагностики інтелектуальної сфери застосовується методика В«ЧобіткиВ», що дозволяє досліджувати навченість дітей, а також особливості та рівень розвитку узагальнення. В якості експериментального завдання використовується навчання випробуваного цифровому кодуванню кольорових картинок (конячка, дівчинка, лелека) за наявністю або відсутністю у них однієї ознаки - чобітків на ногах. Є чобітки - картинка позначається В«1В» (одиницею), немає чобітків В«0В» (нулем). Кольорові картинки пропонуються випробуваному у вигляді таблиці, що містить: 1) правила кодування; 2) етап закріплення правила; 3) так звані загадки, які випробовуваний повинен розгадати шляхом кодування. Крім таблиці з кольоровими картинками, в експерименті використовується білий аркуш паперу з зображеннями геометричних фігур, що представляють собою іще дві загадки. Експериментатор аналізує характер допускаються дитиною помилок, має право ставити йому навідні запитання (щоб з'ясувати, чи зможе він вирішити задачу за допомогою дорослого), а також питання, що дозволяють уточнити характер узагальнень (Емпіричне або теоретичне). Методика не має нормативних показників, її результати піддаються якісному аналізу. Для оцінки інтелектуального компонента психологічної готовності використовується і ще одна методика В«Послідовність подійВ». В якості експериментального матеріалу в ній використовуються три сюжетні картинки, пропоновані випробуваному в неправильній послідовності. Дитина має зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій та скласти по картинках розповідь. Виконати це завдання можна за наявності достатнього рівня логічного мислення. Крім того, ця методика діагностує мовної компонент психологічної готовності, так як складання розповіді по картинках дозволяє оцінити, чи вільно дитина володіє мовою, чи є у нього оповідна мова, який його словниковий запас. Мовленнєвий розвиток характеризується також рівнем фонематичного слуху (Умінням на слух виділяти в слові різні звуки). Нерозрізнення фонем призводить до того, що дитина неправильно вимовляє і пише слова, тому так важлива діагностика фонематичного слуху. З цією метою використовується методика В«Звукові хованки В». Експериментатор розповідає дитині, що всі слова складаються з звуків, які ми вимовляємо, для прикладу вимовляє кілька голосних і приголосних звуків. Потім дитині пропонують пограти в В«хованкиВ» зі звуками. Умови гри наступні: кожен раз домовляються, який звук треба шукати, після чого експериментатор називає випробуваному різні слова, а той повинен сказати, є чи ні розшукуваний звук в слові. Пропонується по черзі шукати звуки В«оВ», В«аВ», В«шВ», В«зВ». Якщо випробуваний не допустив жодної помилки, то вважається, що завдання виконано добре, якщо допущена одна помилка - завдання виконано середньо; якщо помилок більше однієї - завдання виконане погано. Для діагностики довільної сфери Н.І. Гуткина використовує дві методики - В«БудиночокВ» і В«Так і ніВ». Методика В«БудиночокВ» є завдання на змальовування картинки, ...що зображає будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв. Завдання виявляє вміння дитини скопіювати зразок, що залежить від розвитку довільної уваги, сенсомоторної координації та тонкої моторики руки. Аналіз допущених помилок в малюнку дозволяє оцінити вищеперелічені психічні характеристики. Методика В«Так і ніВ» застосовується для дослідження вміння діяти за правилом і є модифікацією відомої дитячої гри В«Так і ні не кажіть, чорного з білим не носитеВ». За ходу гри дитині задаються питання, що провокують відповіді В«такВ» і В«ніВ», але вимовлення цих слів вважається помилкою. Завдання вважається виконаним на хорошому рівні, якщо не допущено жодної помилки; якщо допущена одна помилка- це середній рівень, більше однієї помилки - поганий рівень виконання. Методика Н.І. Гуткиной перевірена на валідність і має хороші прогностичні показники. Деяка незручність цієї методики визначається відсутністю для багатьох завдань кількісних показників та нормативних кордонів. На основі цієї методики Н.І. Гуткина розробила систему корекційно-розвиваючих ігор, дозволяє сформувати психологічну готовність дітей до школи.

Висновок

При написанні контрольної роботи та вивченні літератури було виявлено, що в рішенні питань готовності до школи можна виділити два підходи: педагогічний і психологічний. Прихильники першого підходу визначають готовність до школи по В основі У рамках Так, письму. Закінчуючи неуспішності.

Література

1. Діагностика в дитячому садку. Зміст і організація діагностичної роботи в дошкільному освітньому закладі. Методичний посібник. Вид. 2-е. В«ФеніксВ», 2004. - 288 с.

2. Методика Н.Г. Нестерова. - Волгоград: Учитель, 2007. - 40 с.

3. І.В. установах. - Волгоград: Учитель, 2007. - 156 с.

4. Основи К.М. - 392 с.

5. Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика. Методики та тести. Навчальний посібник. - - 672 с.

6. Степанова виховання. - 2008. - № 11. - С. 43-46.

7. Шевандрин Н.І. Психодіагностика, корекція і розвиток особистості. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 512 с.