Активні методи навчання

Зміст

Введення. 3

Глава I. Теоретичні основи проблеми активності особистості в навчанні та активних методів навчання. 6

1.1. Проблема активності особистості в навчанні. 6

1.2. Характеристика основних активних методів навчання. 10

Глава II. Експериментальне вивчення проблеми підвищення ефективності використання активних методів навчання. 30

2.1. Аналіз використання в початковій школі активних методів навчання. 30

2.2. Особливості організації педагогічного процесу з підвищенню ефективності розвитку учнів за допомогою використання активних методів навчання. 34

2.3. Аналіз і оцінка результатів дослідної роботи .. 43

Висновок. 45

Список літератури .. 47

Додаток 1. 48

Додаток 2. 53

Додаток 3. 55

Додаток 4. 56

Введення

Метою сучасного початкової освіти є розвиток особистості дитини, виявлення його творчих можливостей, збереження фізичного та психічного здоров'я. В сучасному початковій освіті намітилося немало позитивних тенденцій: складається варіативність педагогічних підходів до навчання молодших школярів; у педагогів з'явилася свобода для творчого пошуку, створюються авторські школи; активно використовується зарубіжний досвід; батькам надана можливість вибирати педагогічну систему. Разом з тим, на мою думку, в даний час теорія і практика початкової освіти бажає бути значно кращою в методичному і практичному відношенні, а що стосується теорії, то недостатньо описані активні методи навчання і виховання в початковій школі, а ще менше використовується в педагогічному процесі в школах.

Проблема активності особистості у навчанні - одна з актуальних у психологічній, педагогічній науці, як і в освітній практиці.

Актуальність даної проблеми підвела мене до вибору теми моєї дипломної роботи В«Активні методи навчання В».

Відомо, до 70% особистісних якостей закладається в початковій школі. І не тільки базові навички, такі як вміння читати, писати, вирішувати, слухати і говорити, потрібні дитині в життя.

Кожній людині, вступаючому в цей складний і суперечливий світ, необхідні певні навички мислення і якості особистості. Вміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, вирішувати проблему, здатність до самовдосконалення та вміння дати адекватну самооцінку, бути відповідальним, самостійним, вміти творити і співпрацювати - ось з чим дитині необхідно увійти в цей світ. І моє завдання так побудувати процес навчання, щоб допомогти розкритися духовним силам дитини. Я розумію, мені як учителю необхідно не лише доступно все розповісти і показати, але й навчити мого учня мислити, прищепити йому навички практичних дій. Цьому можуть сприяти активні форми і методи навчання.

Я помітила, що найчастіше активізація зводиться або до посилення контролю за роботою учнів, або до спробам інтенсифікувати передачу і засвоєння все тієї ж інформації за допомогою технічних засобів навчання, комп'ютерних, інформаційних технологій, резервних можливостей психіки.

Мета моєї дипломної роботи - виявити психолого-педагогічні умови підвищення ролі методів активного навчання школярів.

Об'єктом мого дослідження є активні методи навчання школярів у цілісному педагогічному процесі.

Предметом дослідження - процес здійснення розвитку учнів через використання активних методів навчання.

Гіпотеза дослідження - я припускаю, розвиток учнів буде здійснюватися більш ефективно з використанням активних методів навчання, якщо:

- враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей;

- активність відтворення буде характеризуватися прагненням учня зрозуміти, запам'ятати, відтворити знання, опанувати способами застосування знань в змінених умовах;

- творча активність навчаного передбачає устремління його до теоретичного осмислення знань, самостійного пошуку вирішення проблем;

- педагог буде розуміти значущість використання активних методів навчання з метою розвитку та виховання школярів, володіти технологією включення активних методів навчання в педагогічний процес і забезпечувати керівництво ними.

Завдання дослідження:

- проаналізувати стан проблеми використання активних методів навчання в теорії та практиці шкільної освіти;

- визначити умови підвищення ефективності розвитку школярів за допомогою використання активних методів навчання;

- розробити умови організації технології активного навчання;

- дослідно-експериментальним шляхом апробувати технологію активного навчання у початковій школі за допомогою включення в цілісний педагогічний процес.

Глава I. Теоретичні основи проблеми активності особистості в навчанні та активних методів навчання 1.1. Проблема активності особистості в навчанні

Проблема активності особистості у навчанні - одна з актуальних у психологічній, педагогічній науці, так і в освітній практиці.

Проблема активності особистості в навчанні як провідний фактор досягнення цілей навчання, загального розвитку особистості, професійної її підготовки вимагає принципового осмислення найважливіших елементів навчання (змісту, форм, методів) і стверджує в думці, що стратегічним напрямом активізації навчання є не збільшення обсягу переданої інформації, не посилення і збільшення числа контрольних заходів, а створення дидактичних і психологічних умов осмисленості навчання, включення в нього учня на рівні не тільки інтелектуальної, але особистісної та соціальної активності.

Рівень прояву активності особистості в навчанні обумовлюється основний його логікою, а також рівнем розвитку навчальної мотивації, визначальною багато в чому не тільки рівень пізнавальної активності людини, але і своєрідність його особистості.

Відповідно до традиційної логікою навчання, що включає такі етапи, як первинне ознайомлення з матеріалом, або його сприйняття в широкому сенсі слова; його осмислення; спеціальну роботу щодо його закріплення і, нарешті, оволодіння матеріалом, тобто трансформацію його в практичну діяльність.

Виділяють 3 рівня активності:

• Активність відтворення - характеризується прагненням учня зрозуміти, запам'ятати, відтворити знання, опанувати способами застосування по зразком.

• Активність інтерпретації - пов'язана з прагненням учня збагнути сенс досліджуваного, встановити зв'язки, опанувати способами застосування знань в змінених умовах.

• Творча активність - припускає спрямованість учня до теоретичного осмислення знань, самостійний пошук вирішення проблем, інтенсивний прояв пізнавальних інтересів.

Теоретичний аналіз зазначеної проблеми, передовий педагогічний досвід переконують, що найбільш конструктивним рішенням є створення таких психолого-педагогічних умов у навчанні, в яких навчають, може зайняти активну особистісну позицію, в найбільш повній мірі виразити себе як суб'єкт навчальної діяльності, своє індивідуальне В«ЯВ». Все сказане вище виводить на поняття В«активне навчанняВ».

А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином: активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують, алгорітмізірованних, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

М. Новик виділяє наступні відмітні особливості активного навчання:

• примусова активізація мислення, коли учень змушений бути активним незалежно від його бажання;

• досить тривалий час залучення учнів у навчальний процес, оскільки їх активність повинна бути не короткочасною і епізодичною, а в значній мірі стійкою і тривалою (тобто протягом всьог...о заняття);

• самостійна творча вироблення рішень, підвищена ступінь мотивації та емоційності учнів.

Постійна взаємодія учнів і викладача за допомогою прямих і зворотних зв'язків.

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання припускає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування та відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями в процесі активної розумової і практичної діяльності.

Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями.

Поява і розвиток активних методів обумовлено тим, що перед навчанням постали нові завдання: не тільки дати учням знання, а й забезпечити формування і розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійної розумової праці. Виникнення нових завдань обумовлена ​​бурхливим розвитком інформації. Якщо раніше знання, отримані в школі, технікумі, вузі, могли служити людині довго, іноді в Протягом усієї його трудового життя, то в століття інформаційного буму їх необхідно постійно оновлювати, що може бути досягнуто головним чином шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності і самостійності.

Пізнавальна активність означає інтелектуально-емоційний відгук на процес пізнання, прагнення учня до навчання, до виконання індивідуальних і спільних завдань, інтерес до діяльності викладача та інших учнів.

Під пізнавальною самостійністю прийнято розуміти прагнення і вміння самостійно мислити, здатність орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свій підхід до вирішення завдання, бажання не тільки зрозуміти засвоювану навчальну інформацію, але і способи добування знань; критичний підхід до судженням інших, незалежність власних суджень.

Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність - якості, характеризують інтелектуальні здібності учнів до навчання. Як і інші здібності, вони виявляються і розвиваються в діяльності.

Найважливішим засобом активізації особистості в навчанні виступають активні методи навчання (АМО). У літературі зустрічається і інший термін - В«Метод активного навчанняВ» (МАО), що означає те ж саме. Найбільш повну класифікацію дала М. Новик, виділяючи неімітаціонние і імітаційні активні групи навчання Ті чи інші групи методів визначають відповідно і форму (Вид) заняття: неімітаціонное або імітаційне.

Характерною рисою неімітаціонних занять є відсутність моделі досліджуваного процесу або діяльності. Активізація обу-чення здійснюється через встановлення прямих і зворотних зв'язків між викладачем і вимагаються.

Відмінною рисою імітаційних занять є наявність моделі досліджуваного процесу (імітація індивідуальної чи колективної професійної діяльності). Особливість імітаційних методів - поділ їх на ігрові та неігрові. Методи, при реалізації яких навчають, повинні грати певні ролі, належать до ігрових.

М. Новик вказує на їх високий ефект при засвоєнні матеріалу, оскільки досягається суттєве наближення навчального матеріалу до конкретної практичної чи професійної діяльності. При цьому значно посилюються мотивація і активність навчання.

1.2. Характеристика основних активних методів навчання

Проблемне навчання - така форма, в якій процес пізнання учнів наближається до пошукової, дослідницької діяльності. Успішність проблемного навчання забезпечується спільними зусиллями викладача і учнів. Основне завдання педагога - не стільки передати інформацію, скільки долучити слухачів до об'єктивних суперечностей розвитку наукового знання і способів їх дозволу. У співпраці з викладачем учні В«відкриваютьВ» для себе нові знання, осягають теоретичні особливості окремої науки.

Логіка проблемного навчання принципово відмінна від логіки інформаційного навчання. Якщо в інформаційному навчанні зміст вноситься як відомий, підлягає лише запам'ятовуванню матеріал, то при проблемному навчанні нове знання вводиться як невідоме для учнів. Функція учнів - не просто переробити інформацію, а активно включитися у відкриття невідомого для себе знання.

Основний дидактичний прийом В«включенняВ» мислення учнів при проблемному навчанні - створення проблемної ситуації, що має форму пізнавальної завдання, що фіксує деяке протиріччя в її умовах і завершується питанням (питаннями), який це протиріччя об'єктивує. Невідомим яв-ляется відповідь на питання, що вирішує протиріччя.

Пізнавальні завдання повинні бути доступні по своїй труднощі для учнів, вони повинні враховувати пізнавальні можливості учнів, лежати в руслі досліджуваного предмета і бути значущими для засвоєння нового матеріалу.

Яке ж дидактичне побудова проблемного навчання? Глав-ний її метод, - логічно струнке усний виклад, точно і глибоко висвітлює основні положе-ня теми. Навчальна проблема і система супідрядних подпроблем, складених викладачем, В«вписуютьсяВ» в логіку викладу. За допомогою відповідних методичних прийомів (постановка проблемних і інформаційних питань, висування гіпотез, їх підтвердження чи спростування, аналіз ситуації та ін) педагог спонукає учнів до спільного роздумів, пошуку невідомого знання. Найважливіша роль у проблемному навчанні належить спілкуванню діалогічного типу. Чим вище ступінь діалогічності навчання, тим ближче вона до проблемною, і навпаки, монологічне виклад наближає навчання до інформаційній формі.

Таким чином, при проблемному навчанні базовими є наступні два найважливіших елементи:

• система пізнавальних завдань, що відображають основний зміст теми;

• спілкування діалогічного типу, предметом якого є запроваджуваний учителем матеріал.

Аналіз конкретних ситуацій ( case - study ) - один з найбільш ефективних і поширених методів організації активної пізнавальної діяльності навчаються. Метод аналізу конкретних ситуацій розвиває здатність до аналізу нерафінованих життєвих і виробничих завдань. Стикаючись з конк-ної ситуацією, учень має визначити: чи є в ній проблема, в чому вона складається, визначити своє ставлення до ситуації.

Розігрування ролей - ігровий метод активного навчання, характеризується наступними основними ознаками:

• наявність завдання і проблеми та розподіл ролей між учасниками їх вирішення. Наприклад, за допомогою методу розігрування ролей може бути імітовано виробнича нарада;

• взаємодія учасників ігрового заняття, зазвичай за допомогою проведення дискусії. Кожен з учасників може в процесі обговорення погоджуватися або не погоджуватися з думкою інших учасників;

• введення педагогом у процесі заняття коригувальних умов. Так, вчитель може перервати обговорення та повідомити деякі нові відомості, які потрібно врахувати при вирішенні поставленого завдання, направити обговорення в інше русло, і т.д.;

• оцінка результатів обговорення та підведення підсумків вчителем.

Метод розігрування ролей найбільш ефективний при вирішенні таких окремих, досить складних управлінських і економічних задач, оптимальне вирішення яких не може бути досягнуто формалізованими методами. Рішення подібної задачі є результатом компромісу між кількома учасниками, інтереси яких не ідентичні.

Розігрування ролей вимагає для розробки та впровадження значно менших витрат часу і коштів, ніж ділові ігри. При цьому воно є досить ефективним методом вирішення певних організаційних, планових і інших завдань.

Орієнтовно метод розігрування ролей вимагає для проведення від 30 до 35 хвилин.

Ігрове виробниче проектування - активний метод навчання, характеризується н...аступними відмітними ознаками:

• наявність дослідної, методичної проблеми або задачі, яку повідомляє навчаним викладач;

• поділ учасників на невеликі змагаються групи (групу може представляти один учень) і розробка ними варіантів вирішення поставленої проблеми (задачі).

• проведення заключного засідання науково-технічної ради (Або іншого схожого з ним органу), на якому із застосуванням методу розігрування ролей групи публічно захищають розроблені варіанти рішень (з їх попередніми рецензуванням).

Метод ігрового виробничого проектування значно активізує вивчення навчальних дисциплін, робить його результативнішим унаслідок розвитку навичок проектно-конструкторської діяльності учня. Надалі це дозволить йому більш ефективно вирішувати складні методичні проблеми.

Семінар-дискусія (групова дискусія) утворюється як процес діалогічного спілкування учасників, в ході якого відбувається формування практичного досвіду спільної участі в обговоренні та вирішенні теоретичних і практичних проблем.

На семінарі-дискусії старшокласники вчаться точно виражати свої думки в доповідях і виступах, активно відстоювати свою точку зору, аргументовано заперечувати, спростовувати хибну позицію однокласника. У такій роботі учень отримує можливість побудови власної діяльності, що й обумовлює високий рівень його інтелектуальної та особистісної активності, включеності в процес навчального пізнання.

Необхідною умовою розгортання продуктивної дискусії є особисті знання, які здобуваються учнями на попередніх заняттях, в процесі самостійної роботи. Успішність семінару-дискусії багато в чому залежить і від уміння викладача його організувати. Так, семінар-дискусія може містити елементи В«мозкового штурмуВ» та ділової гри.

заняттям. і т.д.

кожного учня.

консультацією. При

пропозицій. творчості та ін

При Як правило, в дискусії проблемі;

т.д. тобто проблеми. завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6. емоційний фон. теми. На цій стадії

1.

2. Для цього необхідно

3.

4. Не допускати

5. Такий підсумки. На цьому етапі

1.е і негативні сторони.

2. Допомогти учасникам дискусії прийти до узгодженого думку, чого можна досягти шляхом уважного вислуховування різних тлумачень, пошуку загальних тенденцій для прийняття рішень.

3. Прийняти групове рішення спільно з учасниками. При цьому слід підкреслити важливість різноманітних позицій і підходів.

4. У заключному слові підвести групу до конструктивних висновків, мають пізнавальне і практичне значення.

5. Домогтися почуття задоволення у більшості учасників, тобто подякувати всім студентам за активну роботу, виділити тих, хто допоміг у вирішенні проблеми.

При проведенні В«круглого столуВ» студенти сприймають не тільки висловлені ідеї, нову інформацію, думки, але й носіїв цих ідей і думок, і перш за все вчителя. Тому доцільно конкретизувати основні якості та вміння, якими вчитель (організатор) повинен володіти в процесі проведення В«Круглого столуВ»:

• високий професіоналізм, гарне знання матеріалу в рамках навчальної програми;

• мовна культура і, зокрема, вільне та грамотне володіння професійною термінологією;

• комунікабельність, а точніше - комунікативні вміння, що дозволяють педагогу знайти підхід до кожного школяреві, зацікавлено і уважно вислухати кожного, бути природним, знайти необхідні методи впливу на школярів, проявити вимогливість, дотримуючись при цьому педагогічний такт;

• швидкість реакції;

• здатність лідирувати;

• уміння вести діалог;

• прогностичні здібності, що дозволяють заздалегідь передбачити всі труднощі в засвоєнні матеріалу, а також спрогнозувати хід і результати педагогічного впливу, передбачати наслідки своїх дій;

• вміння аналізувати і коригувати хід дискусії;

• вміння володіти собою

• вміння бути об'єктивним.

Складовою частиною будь-якої дискусії є процедура запитань і відповідей. Уміло поставлене питання (яке питання, така і відповідь) дозволяє отримати додаткову інформацію, уточнити позиції виступаючого і тим самим визначити подальшу тактику проведення В«круглого столуВ».

З функціональної точки зору, всі питання можна розділити на дві групи:

• Уточнюючі (закриті) питання, спрямовані на з'ясування істинності чи хибності висловлень, граматичним ознакою яких зазвичай служить наявність у реченні частки В«чиВ», наприклад: В«Чи правда, що?В», В«Чи правильно я зрозумів, що?В». Відповісти на таке питання можна тільки В«такВ» або В«НіВ».

• доповнюю (відкриті) питання, спрямовані на з'ясування нових властивостей або якостей цікавлять нас явищ, об'єктів. Їх граматичний ознака - наявність питальних слів: що, де, коли, як, чому та т.д.

З граматичної точки зору, питання бувають прості і складні, тобто складаються з декількох простих. Просте запитання містить в собі згадка тільки про один об'єкт, предмет або явище.

Якщо на питання дивитися з позиції правил проведення дискусії, то серед них можна виділити коректні і некоректні як з змістовної точки зору (некоректне використання інформації), так і з комунікативної точки зору (наприклад, питання, спрямовані на особистість, а не на суть проблеми). Особливе місце займають так звані, провокаційні або Улав-Ліван питання. Такі питання задаються для того, щоб збити з пантелику опонента, посіяти недовіру до його висловлювань, переключити увагу на себе або завдати критичний удар.

З педагогічної точки зору, питання можуть бути контролюючими, активизирующими увагу, активізує пам'ять, розвиваючими мислення.

У дискусії переважніше використовувати прості питання, так як вони не несуть в собі двозначності, на них легко дати ясний і точну відповідь. Якщо школяр задає складні питання, доцільно попросити його розділити своє питання на кілька простих. Відповіді на питання можуть бути: точними і неточними, вірними і помилковими, позитивними (бажання або спроба відповісти) і негативними (прямий чи непрямий відхід від відповіді), прямими і непрямими, односкладовими і багатоскладовими, короткими і розгорнутими, визначеними (не допускає різного тлумачення) і невизначеними (допускають різне тлумачення).

Для того щоб організувати дискусію і обмін інформацією в повному сенсі цього слова, щоб В«круглий стілВ» не перетворився на міні-лекцію, монолог викладача, заняття необхідно ретельно підготувати. Для цього вчитель (Організатор В«круглого столуВ») повинен:

• заздалегідь підготувати питання, які можна було б ставити на обговорення по висновку дискусії, щоб не дати їй згаснути;

• не допускати догляду за рамки обговорюваної проблеми;

• не допускати перетворення дискусії в діалог двох найбільш активних учнів або вчителя з учнями;

• забезпечити широке залучення в розмову якомога більшої кількості школярів, а краще - усіх;

• не залишати без уваги жодного невірного судження, але не давати відразу ж правильну відповідь; до цього слід підключати учнів, своєчасно організовуючи їх критичну оцінку;

• не поспішати самому відповідати на питання, що стосуються матеріалу В«Круглого столуВ»: такі питання слід переадресовувати аудиторії;

• стежити за тим, щоб об'єктом критики було думка, а не учень, який висловив його;

• порівнювати різні точки зору, залучаючи учнів до колективного аналіз та обговорення, пам'ятати слова К.Д. Ушинського про те, що в основі пізнання завжди лежить порівняння.

Для того, щоб не погасити активність школярів, учитель не повинен:

• перетворювати дискусію в контрольний опитування учнів;

• давати оцінки суджень по ходу виступів і завчасно висловлювати свою думку;

• пригнічувати ...аудиторію;

• займати позицію ментора, повчаючого аудиторію і знаючого єдино правильні відповіді на всі питання;

• пам'ятати, що на занятті, проведеному в активній формі, головним дійовою особою є учень: потрібно чекати активності від нього, а не від самого вчителя, який виступає в ролі консультанта, керівника дискусії і її більш компетентного, але рівноправного учасника.

Під час проведення В«круглого столуВ» панує діловий шум, багатоголосся, що, з одного боку, створює атмосферу творчості та емоційної зацікавленості, а з іншого - ускладнює роботу вчителя. Йому необхідно серед цієї поліфонічності почути головне, створити робочу обстановку, дати можливість висловитися, правильно вести нитку міркувань. Але все важко-сті окупаються високою ефективністю такої форми проведення занять.

Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - широко застосовуваний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових і практичних проблем. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Використання методу мозкового штурму в учбовому процесі дозволяє вирішити наступні завдання:

• творче засвоєння школярами навчального матеріалу;

• зв'язок теоретичних знань з практикою;

• активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;

• формування досвіду колективної розумової діяльності. Проблема, формулируемая на занятті за методикою мозкового штурму, повинна мати теоретичну або практичну актуальність і викликати активний інтерес школярів. Загальною вимогою, яке необхідно враховувати при виборі проблеми для мозкового штурму - можливість багатьох неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями як навчальна завдання.

Підготовка до мозкового штурму включає наступні кроки:

• визначення мети заняття, конкретизація навчальної задачі;

• планування загального ходу заняття, визначення часу кожного етапу заняття;

• підбір запитань для розминки;

• розробка критеріїв для оцінки пропозицій, що надійшли і ідей, що дозволить цілеспрямовано і змістовно провести аналіз та узагальнення підсумків заняття.

Існують певні правила, дотримання яких дозволить більш продуктивно провести мозковий штурм. Перелічимо основні з них:

1. Під час сесії немає ні начальників, ні підлеглих, ні новачків, ні ветеранів - є ведучий і учасники; ніхто не може претендувати на особливу роль.

2. Категорично забороняються взаємні критичні зауваження і оцінки, вони заважають виникненню нових ідей.

3. Слід утримуватися від дій, жестів, які можуть бути невірно витлумачені іншими учасниками сесії.

4. Як би не була фантастична або неймовірна ідея, висунута ким з учасників сесії, вона повинна бути зустрінута зі схваленням.

5. Спробуйте з самого початку переконати себе, що позитивне вирішення даної проблеми має для вас надзвичайно важливе значення.

6. Не думайте, що ця проблема може бути вирішена тільки відомими способами.

7. Чим більше висунуто пропозицій, тим більше вірогідність появи нової і цінної ідеї.

8. Перед початком сесії спробуйте відповісти для себе на наступні питання:

Чи заслуговує проблема моєї уваги?

Що дає її рішення?

Кому і для чого це потрібно?

Що відбудеться, якщо нічого не міняти?

Що трапиться, якщо я не висуну жодної ідеї?

Методика організації та проведення мозкового штурму

Організаційний етап проводиться з одним класом. До початку заняття, коли учні входять в аудиторію і розсідаються по місцях, можна включити бадьору, динамічну музику, переважно інструментальну, так як текст може вплинути на формування установки в учнів.

На початку заняття вчитель повідомляє тему і форму заняття, формулює проблему, яку потрібно вирішити, обгрунтовує завдання для пошуку рішення. Потім він знайомить учнів з умовами колективної роботи і видає їм правила мозкового штурму.

Після цього формується кілька робочих груп по 3-5 чоловік. Кожна група обирає експерта, в обов'язки якого входить фіксація ідей, їх подальша оцінка і відбір найбільш перспективних пропозицій.

Формувати робочі групи доцільно у відповідності з особистими побажаннями учнів, але групи повинні бути приблизно рівними за числом учасників.

Групи розсаджуються так, щоб було зручно працювати і щоб студенти могли бачити один одного.

На цей етап в середньому витрачається близько 10 хвилин.

Розминка проводиться фронтально з усією групою. Мета етапу - допомогти школярам звільнитися від стереотипів і психологічних бар'єрів. Зазвичай розминка проводиться як вправу в швидкому пошуку відповідей на питання. Для розминки важливий швидкий темп роботи. Тому, якщо виникає пауза, викладач сам повинен висунути 1-2 варіанти відповіді. Як тільки учні починають насилу знаходити відповіді, надовго замислюються, чи варто переходити до наступного питанню. Для того щоб створити і підтримати невимушену і живу атмосферу, вчитель готує несподівані, оригінальні питання, які прямо з темою штурму не пов'язані, але взяті з близькою сфери.

Викладач в ході розминки не дає оцінки відповідям школярів, проте всі їх сприймає доброзичливо, підтримуючи позитивну реакцію аудиторії.

Час розминки - 15-20 хвилин.

На самому початку власне В«штурмуВ» поставленої проблеми викладач нагадує проблему, уточнює поставлену задачу, дає критерії оцінки ідей, повторює правила мозкового штурму.

Подається сигнал, після якого одночасно у всіх групах починається висловлювання ідей. Експерт на окремому листку записує всі висунуті ідеї. Не бійтеся легкого шуму і пожвавлення в класі - невимушеність обстановки сприяє активізації думки.

Вчителю краще не втручатися в роботу груп, щоб не заважати їм. Лише у випадку, коли група порушує правила роботи (наприклад, починає обговорювати або критично оцінювати ідею), вчитель в тактовної і доброзичливою формі повертає групу в робочий стан.

Час основної сесії - 10-15 хвилин. Це етап інтенсивного навантаження учнів, зазвичай до його кінця відчувається явне стомлення учасників В«штурмуВ».

На етапі оцінки та відбору кращих ідей експерти об'єднуються в групу і по виділеним критеріям оцінюють ідеї, відбираючи кращі для представлення учасникам гри. Якщо є можливість, експертам на час роботи можна перейти в інше приміщення, щоб група не заважала їм. Учитель визначає час роботи для експертів в 15-20 хвилин.

Робочі групи на цьому етапі відпочивають. Можна включити му-зику і дати можливість порухатися, переключитися, або запропонувати їм нескладні завдання в ігровій формі, наприклад, кросворд по даному курсу, обговорення цікавих ситуацій та ін

На заключному етапі представники групи експертів роблять повідомлення про результати мозкового штурму. Вони називають загальну кількість запропонованих в ході штурму ідей, знайомлять з кращими з них. Автори відзначених ідей обгрунтовують і захищають їх. За результатами обговорення приймається колективне рішення про впровадження тих чи інших пропозицій у практику.

Педагог підводить підсумки, дає загальну оцінку роботі груп. При цьому важливо відзначити позитивне в роботі, моменти прояву високого ступеня творчості, успіхи колективної діяльності і т.п. Така підсумкова оцінка створює в навчальній групі творчу атмосферу, підтримує учнів. Навіть якщо успіхи групи не блискучі, все одно потрібно спиратися на позитивне в її роботі, щоб стимулювати в учнів бажання добитися великих результатів в майбутньому.

За часом завершальний етап найтриваліший (10 - 15 хвилин). Цей етап дуже важливий в навчальному плані, так як при обговоренні і захисті ідей відбувається інтенсивний обмін інформаці...єю, її осмислення та активне засвоєння.

Як правило, мозковий штурм проходить дуже продуктивно і дає хороші результати. У разі невдачі педагог не слід скоропалительно відмовлятися від цієї форми роботи, а потрібно ще раз ретельно проаналізувати підготовку до заняттю і весь його хід, постаратися знайти причини невдачі, ліквідувати їх, і в майбутньому його чекає успіх.

Ділова гра - метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.

До діловим іграм не можна відносити всі з'являються нові прийоми і методи навчання й будь-яку навчальну гру, як це іноді робиться як у педагогічній практиці, так і в окремих виступах у пресі. Тому такі форми проведення уроків, як урок-концерт, урок-іспит і т.зв.; урок-змагання, урок-вікторина, імітація пізнавально-розважальних телепередач на уроках, не відносяться не тільки до ділової гри, але й до технології активного навчання, та і взагалі до нових форм і методів. Ці методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, пожвавлення навчального процесу за допомогою всіляких ігрових ситуацій не відповідають тим особливостям і умовам організації, які визначають технологію активного навчання. У вікторині, змаганні учень може брати участь, може й не приймати, але залишиться пасивним учасником-глядачем. Спроби змусити його приведуть до втрати ігрового моменту і позитивної налаштованості на діяльність. У технології активного навчання В«Вимушена активністьВ» учасників обумовлена ​​умовами й правилами, при яких учень або бере активну участь, напружено думає, або взагалі вибуває з процесу.

Правила ділової гри визначаються обраною діяльністю. Од-ним з її варіантів є рольові ігри. Коли діти грають в "дочки-матеріВ», вони точно імітують усі вхідні в гру ролі й не можуть від них відступати: так тата не роблять, дітям так поводитися не можна, мама повинна ... і т.д. Можливе використання ділової гри в навчальному процесі. Наприклад, виходячи із сучасних ринкових умов життя, на заняттях з основ економічних знань можна провести ділову гру В«БанкВ», в якій у процесі програвання ситуацій роботи банку краще розуміється й освоюється складна для завчання термінологія, що вона позначає, сам характер діяльності банку, його місце та значення в ринкових відносинах. Така гра може бути організована й на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. В даному випадку мова йде про самому стандартному варіанті ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-Ділові та організаційно-розумові ігри й аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.

З появою технології активного навчання давно відомі Вчителям драматизація і театралізація стали одним з варіантів (ялинової гри і широко використовуються в технології діалогу культур. Драматизація - інсценування, розігрування за ролями змісту навчального матеріалу на уроках. ролями можуть наділятися не тільки живі персонажі, але і будь-які неживі предмети і феномени з будь-якої області знань. Театралізація - театральні представлення різних жанрів по навчальному матеріалу у позанавчальний час з великим кількістю учасників, тривалі за часом, з декораціями та іншими атрибутами. У них залучаються всі учні класу або всіх класів паралелі, старші школярі та учні молодшого віку. Це можуть бути постановки по програмним літературним творам, історичним сюжетам і т.п.

Глава II. Експериментальне вивчення

2.1. Аналіз

індивідуальний підхід. учня.

процесі В». активних методів навчання.

Багато Це мислення. Вже на другому

Констатуючий експеримент

О.З. учень. Вони елементів. Це діагностики.

Зака. Хлопці експерименті.

Кількість учнів

Констатуючий експеримент

чол.

чол.

чол.

для виховання у дітей культури мислення, яка характеризується можливістю самостійно управляти розумовою діяльністю, проявляти ініціативу в

З пізнавальна активність. індивідуальній роботі.

якщо:

розмірів. Таких успіху.

учнів. 2.2. Особливості

1.

2.

3.

5.

6. учнем.

А.ет пряме спілкування дітей на уроці. Позбавляючи учнів загально-ня, ми робимо їх менш захищеними, не впевненими у власних силах, більш залежними від вчителя, не здатними до висловлення власної думки. Тут і має велике значення робота в групах і парах. В«Повернись до сусіда, скажи свій відповідь. Якщо у нього так само, він кивне тобі, якщо ні, то можна разом знайти вірне ре-шеніе В».

Я зробила висновок, на уроці можна не ставити відміток. Адже урок - це не змагання за кращий результат, а спільна діяльність, де панує дух співпереживання й співтворчості.

Що набуває учень, пройшовши через такий процес навчання? Самое головне - у нього немає страху перед невідомим, з'являється потреба в спілкуванні, самостійність при вирішенні навчальних завдань, він вміє довести своє і поважає чужу думку, має здатність до самоконтролю і співпереживання, яскраві емоції.

Я проводила урок у другому класі школи № 1 з предмету В«Світ навколо нас В»за темоюВ« Гірські породи В». На уроці природознавства ми не тільки вивчаємо об'єкти природи, але і милуємося їхньою красою. Я продемонструвала відеофрагмент з фільму В«Симфонія життяВ» під музику Вівальді. Діти захоплювалися величчю гір та їх особливостями. В«Краще гір можуть бути тільки гориВ», кажуть у народі.

Ісламу я доручила написати і розповісти на уроці історичну довідку про граніт, камені-велетні, який став підніжжям знаменитого пам'ятника Петру 1.

Руслану та Анатолію я доручила разом з батьками сфотографувати пам'ятники нашого міста, де використаний граніт.

Граніт відноситься до магматичних породах. У цю групу входять: алмаз, мідь, срібло, цинк, пластику, золото, свинець, олово.

Іслам дуже добре підготувався, переказав довідку, показав пам'ятник з альбому В«Пам'ятні місця ЛенінградаВ». Для створення повного задоволення успіхом я перевірила кілька разів розповідь Ісламу. На занятті він впевнено відповів і отримав В«5В». Іслам навчався без бажання і інтересу, але його відповідь на В«5В» пробудив бажання дізнатися нове, не тільки у нього, але й у інших школярів. Але для мене було повною несподіванкою, коли хлопці принесли фільм з пам'ятниками міста, де використаний граніт. Фільм починався віршем:

Він дуже міцний і пружний

Будівельникам надійний друг.

Будинки, східці, постаменти

Найкрасивіше стануть і помітніше.

Патя Магомедова з працею вирішувала завдання. Я написала картку-помошніцу для неї і ще для 3 учнів. На картці-помошніце була написана завдання і показана послідовність дій рішення. Тут же написана типова задача для самостійного вирішення за зразком. На наступній стороні написано: Вирішимо завдання! Задачу подібну на картці-помошніце тепер Патя вирішила самостійно.

Другокласники утрудняються в відтворенні тестів. Для цього я становила їм картку-консультацію, на якій написаний план тексту. Хлопці по картці справлялися з великим успіхом.

Коли я вчилася в старших класах, мені не завжди була зрозуміла геометрія. У гімназії № 1 підручник дозволяє конструювати навчальну діяльність молодших школярів, природно вписуючи геометричні знання учнів у сферу їх пізнавального розвитку. Це відбувається за рахунок прийнятої в дано...му курсі геометрії образної стратегії формування знання, яка забезпечує більш гармонійну розумову діяльність учнів, зменшуючи їх тривожність і підвищуючи комфортність розумової праці.

Дітям 3 В«вВ» класу було дано завдання: придумати геометричну казку. Ось уривок з цієї казки, яку написав Ігор М.

- Дозвольте, - обурився кулю, - але, на мою думку, ви обидва неправі. Найголовніший я - куля! А ну скажіть, що нагадує вам Сонце і Земля? Звичайно ж куля! А хто тішить дітей на святі? А в футбол діти, ніж грають?

Так би і тривав цей спір, якби Петя не втрутився. Він дуже любив всі фігури і не хотів, щоб вони сварилися.

А у Вікторії Володимирівни Мкртичевой учні продовжують конструювати світ геометричних абстракцій навіть під час фізкульт-хвилинок. Наведу фрагмент одного з уроків.

- Уявіть собі кулю, погладьте його з усіх боків. Він великий, величезний. (Учні В«обхоплюютьВ» руками і гладять уявний куля). А тепер уявіть собі конус, доторкніться до його вершини. Конус росте вгору, ось він вже вище вас. Допригніте до вершини. (Учні злегка підстрибують.) Уявіть, що ви всередині циліндра, поплескайте, будь ласка, його по верхньому основи, по нижньому, по бічній поверхні. (Учні рвуться з уявного циліндра назовні. Захват повний!)

Одним з ефективних методів є діалог.

Велике значення для формування В«внутрішнього, змістовогоВ» образу геометричної фігури має гра В«Вгадай-каВ», в яку із задоволенням грають учні Вікторії Володимирівни. Наведу фрагменти уроків, що ілюструють два способу ведення діалогу під час гри.

Учні загадали назву фігури. Лаура визначає, яка геометрична фігура задумана.

Лаура: У цієї фігури є підстава?

Учні: Так.

Лаура: У цієї фігури є грані?

Учні: Ні.

Лаура: Є вершина?

Учні: Ні.

Лаура: Це циліндр. Ви загадали циліндр.

Учитель: Пограємо у вашу улюблену гру «³дгадайкаВ». Правила гри давайте з вами пригадали? Якими можуть бути відповіді?

Учні (хором) : Так, немає.

Учитель : Гасан задумав геометричну фігуру і поділився з секретом з Альоною. Цікаво, який у них секрет? Отже, ставимо запитання.

Ліза: Гасан, скажи, будь ласка, це фігура?

Гасан: Так.

Патя: Ця фігура плоска?

Гасан: Ні.

Таня: У цієї фігури є підстава?

Гасан: Так.

Тимур : Ця фігура катається?

Гасан: Так.

Учіель: Який наступне питання? Думаємо, думаємо ...

Алі: У цієї фігури є вершина?

Гасан: Так.

Учитель: Є вершина, катається тільки по колу ... Що ж це таке? Хто здогадався?

Учні: Це конус!

Наведені мною приклади з досвіду роботи вчителів показують, що формування образної складової знання, необхідної для подальшого вивчення геометрії, може забезпечити розвиток просторового мислення, математичної мови школяра, а також формування інтересу до навчального предмета.

І нарешті, зазначу, що спільна творчість вчителів та учнів дозволяє говорити про створення своєї оригінальної методики. Саме учні є активними учасниками цього творчого процесу.

Спостерігаючи за роботою вчителя в 3 В«вВ» класі гімназії № 1, в повній мірою розумієш, що значить вічний, невтомний пошук. Хороших талановитих вчителів багато, а В.В. Мкртичева незвичайна поєднанням педагогічного таланту і артистичності, логічності, незвичайною послідовності і мудрості, терпіння, легкості і комунікабельності.

Я помітила на практиці, що багато проблем можна вирішити, подружитися хлопців з образом. У вивченні математики неоціненну допомогу надають В«дівчинка Точка В»і її подружки,В« малюк Трикутник В»і його старші брати. Світ одноманітних чисел оживає перед дитиною, розкривається зміст числа і рахунки ще до повного його усвідомлення. Одночасно у дітей розвивається мова і з'являється інтерес до навчання.

На уроках літератури присутні образи-фігурки героїв, виготовлені дітьми різними способами. Учні дають їм поради, ведуть з ними діалоги, втішають і вітають їх.

У роботі з художнім текстом важлива роль відводиться прогнозуванню. На це спрямований цілий ряд завдань: вставити пропущені слова або пропозиції, придумувати відповіді на приховані в тексті питання, запропонувати свою кінцівку історії. Несподівані кінцівки або відповіді народжують у дітей посмішку. За допомогою таких завдань у хлопців формується гнучкість розуму, вміння знайти нешаблонний відповідь, почуття гумору, вміння оцінити жарт.

Часто учні виконували домашнє завдання з літератури на вибір: хтось вчить уривок напам'ять, хтось приносить малюнок з прочитаного добутку, хтось придумує загадку і т.п.

Велику роботу я проводила по активізації словника. Свою увагу я направляла насамперед на використання в мовленні прикметників. Дуже люблять діти гру В«Збери пропозиціюВ», де вони по черзі додають по одному слову в попередню конструкцію. Паралельно ми вели роботу з дієсловами, так як основа будь-якої думки - точно вбрання присудок. У цьому допомагають гри В«Заміни дієслово В»,В« Уточни дію В»,В« Підбери антоніми В»,В« Відповідай на питання В»і ін Ця робота допомагає і в умінні переказати текст. На уроці ми обов'язково складаємо В«програму дійВ», потім проводимо В«повільне читанняВ» з знаходженням і запам'ятовуванням яскравих епітетів, якими потім можна користуватися при відтворенні тексту.

Велику роль відіграє в навчальному процесі роздатковий матеріал, який виготовляє кожен учень класу для себе на уроках трудового навчання. Це таблиці, схеми, збірник правил, картка-помічник, пам'ятка по роботі над помилками по російській мові, математиці, літературі.

Часто я використовувала на уроках колективні форми роботи. Групова робота в парах оживляє педагогічний процес, допомагає кожній дитині розкритися як особистості. В результаті такої праці створюються спільні сценарії, композиції із зображенням природи, колажі т.д. Дуже любили мої учні створювати колективну казку з продовженням, казку-плутанину, складати лічилки, анотації до улюблених творів. Я хвалила їх навіть за саму маленьку удачу, вірно знайдене слово, за старання і працьовитість. Це визнання стимулює їх до подальшої творчості.

Уроки для мене і моїх учнів - постійний пошук, безперервний діалог, спільний колективний труд, заснований на довірі і доброзичливості.

Я зрозуміла, що не можна проводити уроки без методу подиву . Дитина 7-9 років активний учасник пізнання і перетворення навколишнього світу. Йому все цікаво, він здивований навколишнім світом. Але, прийшовши до школи, змушений діяти за інструкцією дорослого і тому втрачає свою ініціативу. Мої учні самі В«відкривалиВ» нові для себе знання, були дослідниками ок-ружа світу.

На уроці В«Навколишній світВ» вони відкривали, що мешканці Землі можуть жити тільки в своїй певній сфері: риби у воді, черв'яки в землі, птахи в повітрі. А як хлопці дивувалися, коли самі по таблиці «³дмінювання іменниківВ» визначили - які іменники ставляться до 3 склонению, які приймають відмінкові закінчення, чим відрізняються від іменників 1 відміни.

Метод В«милуванняВ» - це емоційна форма засвоєння нового. Я використовувала його на уроках читання, ІЗО, музики В«Світ навколо насВ», на математиці правда рідко. Під музику Брамса ми милувалися з третьокласник маргаритками, першими весняними садовими квітами. Які вони чарівні! В одному кущику ростуть різні за кольором, різні за величиною, маленькі дивовижні квіти весни. З якого звуку починається їх назва? Яка буква перша в цьому слові? Яке найдорожче слово для кожної людини починається з цієї букви? Звичайно ж, мама! А ще світ, море ... Давайте напишемо сьогодн...і з любов'ю нашу хвилинку краснопису: Мм, слова: мама, мир, море, Москва, Махачкала.

Діти виводять букви, милуються своїми старанно написаними словами. Я обов'язково буду використовувати в роботі цей активний метод.

Метод В«Круглий стілВ» я частіше використовувала при узагальненні матеріалу. На уроці читання ми проводили урок-обговорення. Дітям було дано завдання написати будинку твори про звіряток від імені тварин. Твори були дуже і не дуже цікаві. Але саме вдале, цей урок був початий журналом, на якому був зображене око і питання. Око тваринки. Точка зору. Діти сіли колом взялися за руки, провели аутотренінг:

Ми дружні, ми - сміливі,

Ми - розумні, веселі,

Працюємо успішно,

оволодіємо знаннями, звичайно.

Ми обговорити п'ять творів. Я вирішила відібрати не просто вдалі, кращі роботи, а вибудувати В«драбинкуВ» від робіт найневдаліших до вдалим, щоб маленькі автори, піднімаючись по ній, ще раз спробували подолати свої авторські труднощі.

Урок-обговорення дитячих творів обов'язковий, заради обговорення, власне, і пишуться твори. На таких уроках дитина розвивається і як автор, і як читач. І досягається це перш за все тому, що відбувається живе спілкування авторів і читачів, що обговорюється не далекий, непогрішний, досяг досконалості не дорослий автор, а одноліток, який має право на помилку. До нього читач може безпосередньо звернутися з питаннями, щоб порівняти задум і результат, а сам автор може врахувати думку своїх читачів.

Сьогодні дуже часто педагоги використовують метод-проектів. На уроках технології діти вибирають самі по темі матеріал, вибирають шлях виготовлення вироби. Може бути представлено проектування з дослідженням: В«Історія мого міста В»,В« Різні кішки - різні характеру В»,В« Як виростити квітку В»,В« Рослини Дагестану В».

Я прийшла до висновку, щоб в учнів виробилося правильне ставлення до навчальної діяльності потрібно саму навчальну діяльність будувати особливим чином, тобто систематично і цілеспрямовано орієнтувати школярів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності. У всіх методах навчання використовуються прийоми. Я згрупувала прийоми орієнтування учнів, спрямовані на активне мотивоване оволодіння системою знань і способами діяльності, згідно з етапами організації навчальної діяльності.

2.3. Аналіз і оцінка результатів дослідної роботи

Головне завдання початкової школи - забезпечити розвиток особистості дитини на більш високому рівні.

Джерелом повноцінного розвитку дитини початкових класів школи виступають два види діяльності. По-перше, будь-яка дитина розвивається по мірі освоєння минулого досвіду людства за рахунок прилучення до сучасної йому культурі. В основі цього процесу лежить навчальна діяльність, яка спрямована на оволодіння дитиною знаннями та вміннями, необхідними для життя в суспільстві.

друге, будь-яка дитина в процесі розвитку самостійно реалізують свої можливості, завдяки творчій діяльності. Вона сприяє прояву у дитини самореалізації, втілення його власних ідей, які спрямовані на створення нового.

При використанні активних методів навчання необхідно, щоб школярі вміли аналізувати, міркувати, планувати, комбінувати, створювати нове.

Я зробила висновок, що одним із важливих завдань навчальної діяльності є систематична і цілеспрямована орієнтування учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності.

Всі зазначені активні методи в цій чи іншій мірі використовуються в практиці початкового навчання. Досвід показав, що їх ефективність залежить від цілей і завдань конкретного заняття, особливостей змісту навчального матеріалу, рівня сформованості навчальної діяльності учнів.

З досвіду роботи, я прийшла до висновку: активне мотивоване оволодіння учнями системою знань і способів діяльності визначається значною мірі тим, що вчитель організовує їх навчальну діяльність, які її структура і характер.

Висновок

Вивчення наукової і методичної літератури з проблеми дозволило мені зробити висновок про те, що технологія активного навчання - це така організація навчального процесу, при якій неможливо неучасть в пізнавальному процесі: кожен учень або має певне рольове завдання, в якому він повинен публічно відзвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленої перед групою пізнавальної задачі.

Така технологія включає в себе методи, стимулюючі пізнавальну діяльність учнів, утягують кожного з них в розумову і поведінкову активність і спрямована на усвідомлення, відпрацювання, збагачення та особистісне прийняття наявного знання кожним учнем.

Перевага усіх розглянутих мною методів технології активного навчання очевидні. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя масу позитивних емоцій і переживань.

Відмінна риса розвитку освіти у світі в даний час - підвищена увага урядів більшості країн до проблем його якості та ефективності. Освіта стає стратегічною галуззю, забезпечує національну безпеку країни. Про конкурентоспроможність країни починають судити за рівнем освітньої підготовки підростаючого покоління. Освіта один з найважливіших національних проектів, який поставив президент В.В. Путін перед урядом і вчителями.

Активні методи навчання - це сукупність способів і прийомів, викликають якісні та кількісні зміни, що відбуваються в розумових процесах у зв'язку з віком і під впливом середовища, а також спеціально організованих виховних і навчальних впливів і власного досвіду дитини.

Активні методи виконують направляючу, яка збагачує, систематизує роль у розумовому розвитку дітей, сприяють активному осмисленню знань. Технологія активного навчання - це навчання, відповідне силам і можливостям школярів.

Переслідуючи освітні цілі, активні методи навчання впливають в комплексі на особистість дитини, впливають на розумовий розвиток.

Апробація ділових, дидактичних ігор В«круглого столуВ», методів подиву, успіху та інших показала ефективний вплив активних методів навчання на розвиток і виховання школярів.

процесі;

Список літератури

1. Анцибор М.М.

2. Беспалько В.П. - М., 2002.

3. Беспалько В.П. Педагогіка та прогресивні технології навчання. - М., 2001.

4. Бордовская Н.В. Педагогіка. - М., 2000.

5. А.В. Психологія мислення і проблемне навчання. - М., 2003.

6. Виготський Л.С.

7. Гузєєв В.В.

8. Н.П.

9. Занков Л.В. Наочність і активізація учнів у навчанні. - М., 1960

10. Кларін М.В. Педагогічна технологія у навчальному процесі. - М., 2003.

11. Коджаспірова Г.М.

12. Коджаспірова Г.М. Педагогіка.

13. Коджаспірова Г.М.

14. Кукушин В.С. 2002.

15. Лернер І.Я.

16. Лізінскій В.М. Прийоми та форми в навчальній діяльності. М., 2004.

17. Орлов А.А. Основи професійно-педагогічної діяльності. М., 2004.

18. Підласий І.П. -М., 2004.

19. Підласий І.П. Педагогіка.

20. Поляков

21. Сластенін А.С. Педагогіка. -М., 2004.

22. Смирнов С.А. Педагогіка.

23. Фрідман Л.М.

24. Харламов І.Ф. Педагогіка.

25. С.А. Ігри учнів. -М., 2004.

26. Яковлєв
Додаток 1

Б

П легко.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30. (...)

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

1. 2. 3.

4. ...5. 6. 7. 8. 9. 10. Лавка. 11. 12. 13. 14. 15.

16. 17. 18. 19. 20. 21. Кол. 22. 23. Вал. 25. 26. 27. Бор. 28. 29. 30. 31. 32. Пост. 33. 34. 35. Лук. 37. 38. Кисть. 39. 40. 41. 42. 43. 44. Мак. 45. 46. 47. 48. Ріг. 49. 50.
Додаток 2

елемента.

елемента.

Після

Якщо здатності аналізувати.

Еслі учень справився з задачами 1-8, тобто з завданнями першої та другої групи, то можна вважати, що він проявив другий рівень розвитку цієї здібності.

Якщо правильно вирішені завдання 1-12, то можна вважати, що в цьому випадку проявився третій рівень розвитку здатності.

Якщо ж правильно вирішені всі завдання, то можна вважати, що в цьому випадку проявився четвертий рівень розвитку здібностей аналізувати.

Результати рішення (16) завдань дітьми можна обробляти по ключу.

У задачі 1 правильна відповідь зображення 4;

У задачі 2: зображення 7;

У задачі 3: зображення 5;

У задачі 4: зображення 6;

У задачі 5: зображення 1;

У задачі 6: зображення 3;

У задачі 7: зображення 3;

У задачі 8: зображення 4;

У задачі 9: зображення 2;

У задачі 10: зображення 7;

У задачі 11: зображення 5;

У задачі 12: зображення 4;

У задачі 13: зображення 6;

У задачі 14: зображення 7;

У задачі 15: зображення 1;

У задачі 16: зображення 8.

Додаток 3

Методика В«Драбинка уроківВ»

З допомогою цієї методики виявляється ступінь сформованості пізнавальної мотивації активності школярів.

Дитині пропонуються картки, що позначають уроки в школі.

Уроки поділяються на дві групи:

Уроки основного циклу (математика, письмо, читання, природознавство), уроки додаткового циклу - загальнорозвиваючі предмети (фізкультура, малювання, працю, спів, музика).

Учитель показує картки та проводить бесіду про школу з показом карток.

Пропонується скласти розклад уроків на день. Для цього треба розкласти картки, позначають уроки, одну за іншою.

Який урок буде першим?

Який наступним?

Якщо сума порядкових номерів основних предметів менше суми порядкових номерів загальноосвітніх предметів, то пізнавальна мотивація дитини сформована.

Основні предмети: Загальнорозвиваючі предмети

Російський мову -2 Музика - 1

Математика - 3 Праця - 5

Читання - 4 Фізкультура - 7

Природознавство - 6 Малювання - 8

15 21

Додаток 4

Методика В«Мій клас, моя вчителькаВ»

Дітям пропонується аркуш паперу з альбому, кольорові олівці, гумка.

Пропонується, намалювати свій клас і свою вчительку.