Економічна демографія

Зміст

1. Введення

2. Предмет економічної демографії, економічна демографія в системі демографічних наук, основні розділи економічної демографії.

3. Демографічний фактор економічного розвитку, формування сучасного теоретичного підходу.

4. Особливості застосування математичних, статистичних та економічних методів аналізу та інтерпретації їх результатів в економічній демографії.

5. Висновок.

6. Література.

1 Введення

На рубежі 20 і 21 вв. провідна роль людського чинника в економічному розвитку та національному багатстві стає все більш очевидною. За оцінками Світового банку, складеним на основі даних по 192 країнам світу, в середині 1990-х рр.. 64% світового багатства становив людський капітал, 21% - фізичний капітал, 15% - природні ресурси, тоді як за століття до цього співвідношення складових було прямо протилежним (World Bank, 1995). За оцінками вітчизняних авторів, складеним на кінець 20 століття, в таких країнах, як США, Китай, Німеччина, Великобританія, на частку людських ресурсів припадає 75-80% національного багатства, в той час як в Росії (головним чином завдяки найвищій забезпеченості природними ресурсами) - 50% (Нестеров, 2001). Саме від людського фактора залежить забезпечення високих темпів економічного розвитку Росії, переорієнтація її експорту з природних ресурсів на високотехнологічну продукцію.

Людський фактор має багатоаспектний характер. Серед цих аспектів найважливішу роль відіграє демографічна складова, що визначає стійкість розвитку людського фактора.

2 Предмет економічної демографії, економічна демографія в системі демографічних наук, основні розділи економічної демографії.

Об'єктом демографічної науки є чисельність, склад і розподіл людської популяції, а також їх зміна, що відбуваються під впливом народжуваності, смертності, брачності, міграційної та соціальної мобільності (Bogue, 1969, p. 1). Саме така В«широкаВ» трактування об'єкта демографічних досліджень (у відміну від 2узкой2, що зводиться до природному руху населення) найбільш точно відповідає розумінню населення як відтворюючої саморазвивающейся сукупності людей (Валентей, 1991, с. 26) і дозволяє дати повне і адекватне пояснення демографічної динаміки і її наслідків (Tabah, 1989, p. 3), в тому числі соціально-економічних. Звідси випливає, що в рамках демографічної науки вивчаються закономірності функціонування населення як демографічного чинника організації суспільства (Валентей, 1997, с. 17).

Розвиваючись, демографічна наука акцентувала увагу на різних аспектів впливу демографічного чинника, що, обумовлювалося зміною соціально-економічних потреб суспільства, формуванням статистичної бази і методів дослідження. Так, у другій половині 17 в. Соціально-економічні потреби і поява В«бюлетенів смертностіВ» викликали пильну увагу до проблем смертності. В кінці 17в. На перший план виходить вивчення динаміки чисельності населення, що було викликано спробами оцінити її економічні наслідки на основі результатів організаційних переписів населення. В середині 19ст. Акцент переноситься на закономірності і соціальну диференціацію окремих демографічних процесів, що стало можливо в результаті впорядкування поточної реєстрації, використання імовірнісних методів, розробки нових методів побудови таблиць смертності.

З другої половини 19в. Демографічні дослідження поділяються на три укріплених напрямки:

В· В«Дескриптивну демографію В»(опис чисельності та складу населення на основі наявних статистичних даних);

В· В«Власне демографію В»(аналіз закономірностей і факторів відтворення населення та його складових), що включає теоретичну демографію і демографічний аналіз;

В· В«Економічну демографію В»(вивчення взаємозв'язку демографічного і соціально - економічного розвитку).

Строго кажучи, економічна демографія спочатку розглядала два види впливу: вплив соціально - економічних умов на демографічні процеси і вплив демографічного чинника на соціально - економічну динаміку, нерідко звані відповідно прямими і зворотними впливами. У теж час розвиток В«власне демографічногоВ» напряму дозволяло все точніше кількісно оцінювати вплив соціально - економічних факторів на демографічні процеси. Ці обставини, а також посилення тенденції до стабілізації демографічних показників у міру підвищення рівня життя призводило до того, що прямі впливу все більшою мірою ставали об'єктом В«власне демографіїВ» і економіки народонаселення, в той час як економічна демографія стала концентруватися на питаннях впливу населення на ті чи економічні явища .

Таким чином, предметом економічної демографії є ​​закономірності впливу демографічного фактора на економічний розвиток.

Кількісний аналіз такого впливу, маючи досить істотне економічне значення, тривале час залишався найменш освітленим у вітчизняній демографічній літературі. Подібна ситуація (зовні парадоксальна для суспільства, яке проголошувало прагнення до всебічного розвитку індивідів і реалізації всіх їх сутнісних сил) була пов'язана з ідеєю про практично автоматичної адаптації демографічних процесів до соціально - економічних змін. Зниження ефективності переважно екстенсивного типу розвитку економіки, уповільнення загальних темпів зростання чисельності населення і загострення регіональної диференціації проблем зайнятості (нестача трудових ресурсів в регіонах з відносно низькою народжуваністю і надлишок в регіонах з відносно високою народжуваністю), особливо посилилися з другої половини 1960-х рр.., зумовили активізацію вивчення демографічних чинників формування трудових ресурсів. В цих умовах економіко - демографічний аналіз довгий час зводився до спробам визначити оптимальний режим відтворення населення, виходячи з фактичної динаміки виробництва або планової динаміки трудових ресурсів, а також оптимізувати співвідношення фондів споживання і нагромадження, виходячи з темпів зростання чисельності населення та особливостей його віково-статевої структури.

Лише у другій половині 1970-х - першій половині 1980-х рр.. намітилася тенденція до деякого розширенню об'єкта вітчизняних економіко-демографічних досліджень, пов'язана з вивченням змін освітнього і кваліфікаційного складу трудових ресурсів і підвищенням ефективності їх використання. Такі дослідження, однак, не були підкріплені точним кількісним аналізом впливу якісних характеристик на економічні показники.

Аж до середини 1990-х рр.. вітчизняні економіко-демографічні розробки грунтувалися головним чином на аналізі впливу економічних процесів і соціально-економічної політики на відтворення населення, зводячи останнім до відтворення трудових ресурсів. Розгляд же фактичного впливу демографічної динаміки на параметри економічного розвитку, виробництва та споживання залишалося поза сферою уваги і мало відповідало світовому рівню.

Сучасна структура економічної демографії враховує особливості впливу, що чиниться демографічним фактором, і включає три основні розділи (напрямки):

В· економіка зростання населення;

В· економіка якості населення;

В· економіка соціально-демографічних структур.

Економіка росту населення (даний термін був, мабуть, введений в наукову літературу Дж. Саймоном (Simon 1977)) є історично першим (Що беруть початок з В«Досвіду про закон народонаселення ...В» Т.Р. Мальтуса (Мальтус, 1993)) і найбільш розробленим на рубежі 20-21 вв. напрямком економічної демографії. Мета цього напряму - з'ясування того, який вплив робить зростання чисельності населення (трудових ресурсів, робочої сили), його темпи і складові, (народжуваність, смертність) на динаміку таких макроекономічних показників як валовий внутрішній продукт, продуктивність праці, розмір заощаджень. У рамках економіки зростання населення можна виділити два типи досліджень. Перший тип - дослідження, побудовані на одноконтурних моделях ... економіки зростання населення, в яких розглядається лише впливу демографічного чинника на економіку. Другий тип - дослідження, що враховують як вплив демографічного чинника на економіку, так і вплив економічного розвитку на демографічні зміни, і побудовані на багатовимірних моделях економіки зростання населення.

У свою чергу, перший тип досліджень включає три підрозділи. Перший з них представлений дослідженнями, званими найпростішими одноконтурними моделями росту та побудованими на методі парної кореляції двох змінних - демографічної та економічної. Другий підрозділ складають дослідження, звані одноконтурними моделями росту, заснованими на виробничій функції. Третій підрозділ включає дослідження, звані сучасними одноконтурними моделями росту і побудовані на множинної регресії.

Другий тип досліджень в рамках економіки зростання населення можна розділити на три підрозділи. Перший з них складається з так званих кризових багатоконтурних моделей , заснованих на методах системного аналізу. Ці дослідження призначені для вивчення того, до чого може призвести збереження в майбутньому існуючих і пов'язаних між собою демографічних, економічних та інших тенденцій суспільного розвитку. Кількісні параметри таких зв'язків, виявлені на основі даних за досить тривалий період і, як правило, нелінійних, характеризують особливості взаємовпливу різних контурів, в тому числі впливу демографічного контуру на економічний.

Другий підрозділ багатовимірних моделей економіки зростання населення - аналітичні рекурсивні моделі. Відмінна риса цих досліджень - математичне (формульне) опис причинно-наслідкових зв'язків сукупності економічних, соціальних і демографічних змінних, при якому зміна навіть небудь однієї змінної приводить до зміни інших змінних і через ряд опосередковуючи зв'язків викликає нове зміна першої змінної. Дані моделі дозволяють імітувати і прогнозувати тенденції соціально - демографічного розвитку, екзогенно задаючи будь-які зміни тих і/або інших змінних, у тому числі демографічних.

Третій підрозділ складають сучасні комп'ютерні моделі , що поєднують використання причинно-наслідкових та регресійних залежностей (прямих і зворотних) між демографічними та економічними змінними. Поєднання доступності і відносної простоти застосування моделей робить їх невід'ємним інструментом економічного аналізу, прогнозу та порівняльної оцінки результативності реалізації альтернативних програм розвитку національному та регіональному рівнях.

Економіка якості населення (даний термін був, мабуть, введений в наукову літературу т.у. Шульцем (Schultz Th. W., 1981)) є напрямом економічної демографії, сформованим у другій половині 20 в. (Хоча перші спроби включити майстерність і знання людей до складу основного капіталу були зроблені ще в 18 ст. А. Смітом (Сміт, 1993, с. 165)) та пов'язаним з принциповими трансформаціями характеру праці та рівня його продуктивності. Ці трансформації стали результатом змін освіти, кваліфікації, здоров'я населення (людських ресурсів), тобто В«Людського капіталуВ», В«якості населенняВ». Виявлення зв'язку між такими змінами макро-і мікроекономічних показників, з іншого боку, і є завданням економіки якості населення.

Один з підрозділів економіки якості населення присвячений аналізу впливу окремих якісних характеристик населення (освіти і здоров'я), а також рівня якості населення в цілому (виміряного за допомогою комплексного індексу) на величину і темпи вимірювання середньодушового валового внутрішнього продукту. Інший підрозділ складають методи оцінки впливу (норм віддачі) різних якісних характеристик (форм людського капіталу) на величину поточних доходів індивіда. Наступний підрозділ включає методи оцінки впливу якісних характеристик населення на величину очікуваних довічних доходів індивіда. Відмінною особливістю методів аналізу, що розглядаються в останніх двох підрозділах, є те, що вони будуються на основі мікроданних (тривале час не збиралися вітчизняною статистикою) і раніше в російській практиці не застосовувалися.

Економіка соціально-демографічних структур (цю назву дано за аналогією з двома попередніми розділами) розглядає економічні наслідки зміни вікової та інших соціально-демографічних структур населення (одна з перших методик оцінки впливу вікової структури населення сягає своїм корінням в 19 в. І пов'язана з роботами У. Фара (Farr, 2001)). Економіка соціально-демографічних структур включає чотири підрозділу. Перший з них (який можна умовно назвати економікою вікової структури населення) присвячений аналізу вікової структури населення як фактора величини виробництва і споживання. Другий підрозділ складають В«Функціональні прогнози населенняВ», що оцінюють перспективну чисельність і склад груп населення утворюють контингенти виробників і споживачів продукції (товарів і послуг) різних галузей. Третій підрозділ включає дослідження впливу соціально-демографічних (статі, віку, приналежності до того чи іншого покоління) і пов'язаних з ними географічних, поведінкових, дохідних параметрів на характер і рівень споживчих запасів. Ці дослідження - невід'ємний елемент демографічного сегментування ринку. Четвертий підрозділ присвячений використанню багатовимірних таблиць в економіко-демографічному аналізі, які є універсальним способом аналізу, які є універсальним способом аналізу взаємопов'язаних змін різних станів населення (характеризують який-небудь один демографічних процес або поєднання демографічного та економічного процесів).

Представлена ​​структура економічної демографії в певній мірі носить умовний характер. По-перше, її різні розділи нерідко мають спільне коріння. Так, розробка одноконтурних моделей росту, заснованих на виробничій функції і включали характеристики людського капіталу, в значній мірі зумовила розвиток досліджень в рамках економіки якості населення. Згадані роботи У. Фара в області оцінки ролі різних віків людини послужили основою і для методик оцінки В«вартості людського життяВ», і величини очікуваних довічних доходів, що складають один із підрозділів економіки якості населення.

друге, різні елементи демографічного чинника взаємопов'язані, внаслідок чого поглиблене дослідження впливу якогось одного елемента нерідко призводить до результатами, які могли бути отримані при дослідженні іншого елемента. Наприклад, компонентна динамічна модель А. Келлі - Р. Шмідта (Розглянута нижче у рамках сучасних одноконтурних моделей росту), включала характеристики поточного рівня народжуваності та народжуваності п'яти-, десяти-і п'ятнадцятирічної давності, по суті оцінювала вплив на темпи зростання середньодушового валового внутрішнього продукту вікової структури населення (то Тобто враховуючи елемент демографічного чинника, що є об'єктом економіки вікової структури населення).

Нарешті, по-третє, ряд сучасних економіко-демографічних досліджень (наприклад, рекурсивні аналітичні багатоконтурні моделі) являють собою спробу аналізу комплексного впливу на економіку різних складових демографічного фактора - темпів зростання чисельності населення, його вікової структури та якісних характеристик.

Таким чином, перераховані обставини дозволяють зробити пропозицію про посилення тенденції до розробки комплексних (одно-і багатоконтурних) економіко-демографічних моделей.

3 Демографічний фактор економічного розвитку, формування сучасного теоретичного підходу.

В економічній науці з часу появи основоположного праці А. Сміта (Сміт, 1993) домінує теоретична парадигма, передбачає вивчення факторів економічного зростання (В«причин багатства народів В»). У відповідності з цією парадигмою оптимальними діями на макрорівні (держава) і на мікрорівні (індивід) проголошуються ті, які найбільш ефективно сприяють економічному зростанню.

Тривалий час зростання чисельності населення розглядалося і як один із ключових факторів, і як закономірний н...аслідок економічного зростання (Сміт, 1993, с. 148; Ріккардо, 1993, з. 450). Поява робіт Т.Мальтуса, спростовує твердження, що зростання населення завжди доцільний, оскільки має тенденцію випереджати збільшення виробництва продовольства (Мальтус, 1993), лише підкреслювало значимість оцінок чисельності населення. При цьому дослідження Мальтуса, засновані на законі В«спадної продуктивностіВ» (вперше сформульованому ще А.Тюрго і воспринятом класичної школи), були спрямовані на пошук шляхів підтримки рівноважного стану економіки.

Принципова вплив на становлення економіко-демографічних досліджень надали роботи А.Маршал. по-перше, він показав, що закон В«спадної продуктивностіВ» найбільш

добробуту.

с. капіталу.

У подальших

• збільшення

• збільшення Це p. 6).

Увага, Істотне p. У доповіді підкреслювалося, що 1984, p. 105).

37).

•

• іншого;

Амедіа-ляющие економічне зростання - в значному числі країн, що прискорює економічне зростання - в деяких країнах і надає статистично незначуще вплив - під багатьох країнах, що розвиваються.

4 Особливості застосування математичних, статистичних та економетричних методів аналізу та інтерпретації їх результатів в економічній демографії

Аналіз взаємозалежності демографічної та соціально-економічної динаміки переслідує два завдання: логічне обгрунтування причинно-наслідкового зв'язку між ними (1) і кількісну оцінку впливу демографічних та соціально-економічних параметрів один на одного (2). У відповідності з цим в економічній демографії виділяються два підходи: теоретичний і емпіричний (Perlman, 1998), що характерно і для сучасної економічної науки в цілому.

Основним засобом економіко-демографічного аналізу служить моделювання, тобто побудова, вивчення властивостей і реалізація моделей (допоміжних об'єктів, що становлять собою спрощений образ реальності і відображають лише найбільш важливі з точки зору цілей аналізу властивості аналізованого явища). У таких моделях роль ендогенної (залежної) змінної виконують макроекономічні (валовий внутрішній продукт на душу населення, темпи зростання середньодушового валового внутрішнього продукту, частка заощаджень у валовому внутрішньому продукті) або мікроекономічні (поточний дохід, довічний дохід) показники. Роль екзогенних (пояснюючих) змінних виконують соціально-демографічні (темпи зростання чисельності населення, характеристики народжуваності, смертності, вікової структури, демографічного навантаження, здоров'я, освіти, виробничого досвіду) та інші показники. У цьому зв'язку слід підкреслити, що економіко-демографічні моделі, що використовують в якості екзогенних тільки лише демографічні змінні, як правило, виявляються менш точними, ніж моделі, в яких екзогенними змінними служать також економічні і соціальні показники. Під багато современ-ні економіко-демографічні моделі в число екзогенних змінних включаються дихотомічні Дамм-змінні, що характеризують наявність яких географічних або ресурсних особливостей, а також відношення врахованих в моделі явищ до того чи іншого часового періоду. Даний прийом дозволяє уточнити В«ЧистеВ» вплив демографічного чинника. Моделі, призначені для розв'язання першої із зазначених вище завдань, зовсім не обов'язково є кількісно визначеними. Як правило, вони представлені у формі математичних співвідношень абстрактних алгебраїчних символів. Відмінні особливості таких моделей:

• В«Методологічний індивідуалізмВ», який передбачає, що продуктивні і споживні дії визначаються вподобаннями індивіда (домогосподарства, фірми), що переслідує певну мету;

• стабільність переваг по відношенню до основоположним об'єктам вибору (здоров'я, освіта, престиж і т. д.);

• трактування ціни (грошової та тіньової) як відображення альтернативних витрат використання рідкісних, ресурсів (наприклад, людського часу).

Мета, переслідувана індивідом (домогосподарством, фірмою), частіше всього описується функцією корисності. Тому вивчення властивостей відповідних моделей базується на прийомах мате драматичного аналізу, зокрема на диференціальному обчисленні (див.: Ільїн, Позняк, 1985).

Моделі, вирішальні другу задачу, навпаки, завжди кількісно визначені (побудовані на основі фактичних даних); однак описувані ними відносини можуть і не відображати причинно-наслідкові зв'язки, так як орієнтовані на використання доступних і надійних даних. Емпіричні моделі призначені для виявлення статистичної зв'язку між розглянутими змінними, інтерпретації виявлених взаємозв'язків і побудови на їх основі кількісних прогнозів (Цікаво відзначити, що демографія була однією з перших соціальних дисциплін, використовували емпіричний підхід ще в середині XVII ст.). У зв'язку з цим вивчення властивостей таких моделей припускає використання статистичних і економетричних прийомів (див.: Громико, 2000; Доугерті, 2001).

Найбільш істотне значення для емпіричних моделей має множинний регресійний аналіз, заснований на методі найменших квадратів, способи вирішення проблем, пов'язаних з гетероскедастичності та автокореляцією, а також інші прийоми, застосовувані в тих випадках, коли метод найменших квадратів виявляється неспроможним (метод інструментальних змінних, непрямий метод найменших квадратів, метод максимальної правдоподібності та ін.)

Математичні, статистичні та економетричні прийоми утворюють технічний інструментарій економічної демографії. Вони реалізуються в економіко-демографічний моделюванні на основі демографічних змінних, характеризуються особливостями побудови, застосування, аналізу та інтерпретації, що обумовлює використання демографічних прийомів і операцій (див.: Іонцев, Саграда, 2002; Hinde 1998; Preston, Heuveline, Gufflot, 2001).

У зв'язку з цим специфіка економіко-демографічних моделей багато в чому пов'язана з використанням демографічної моделі стабільного населення, що характеризується наступними умовами:

• незмінність в часі вікових коефіцієнтів народжуваності (F x = const);

• незмінність у часі вікових коефіцієнтів смертності (D x = const);

• незмінність у часу вікової структури населення (з х = const).

З цих умов слід сталість загальних коефіцієнтів народжуваності (n = ОЈf x c x ), смертності (m = ОЈd x c x ) та природного приросту стабільного населення (r = n - m), а також можливість на момент часу t обчислити чисельність населення (P t = Р про е *), число народжених (N t = N o e rt ) і число померлих (M t = M o e rt ).

Використання моделі стабільного населення означає, зокрема, що темпи зростання чисельності населення в працездатному віці (і, отже, при незмінних характеристики трудової активності - чисельності робочої сили) дорівнюють темпам зростання чисельності населення, а середньорічна величина цих темпів визначається на основі рівняння експоненціального зростання. Властивості стабільного населення знаходять і безпосереднє застосування - зокрема, при вирішенні завдань планування чисельності і структури персоналу фірми або при прогнозуванні чисельності виробників і споживачів продукції на основі методу функціональних прогнозів.

Специфіка використання демографічних змінних не обмежується одними лише особливостями моделі стабільного населення. Інші прояви цієї специфіки можуть бути проілюстровані наступними прикладами. Так, при ослабленні (у 1960-90-х рр..) кореляційного зв'язку між темпами зростання чисельності населення і темпами зростання середньодушового ВВП (виявленому при використанні десятирічних даних, але відсутньому при використанні однорічних даних, що пов'язано з особливостями взаємозв'язку зростання чисельності населення та доходу), розкладання останніх на скл...адові народжуваності і смертності дозволяє виявити негативний вплив динаміки смертності і виявити специфічне (для різних груп країн) вплив динаміки народжуваності.

Інший приклад: побудова моделі на основі поточних і лагів (15-річної давності) показників народжуваності дозволяє виявити негативний вплив перших і позитивне вплив других на рівень доходу, тоді як модель, що використовує лише поточні показники, показує їх слабке і нестійке вплив.

Як правило, інтерпретація економіко-демографічних моделей пов'язана з більшими складностями, ніж в двох вищенаведених прикладах. Такий більш складною моделлю є модель, впливу темпів зростання чисельності населення на рівень споживання, залежна від особливостей вікової структури, яка, зокрема, має істотне емпіричне значення з точки зору економічних наслідків зростання населення в країнах з різними типами відтворення населення.

У процесі аналізу на основі регресійних економіко-демографічних моделей необхідно брати до уваги специфічні В«методологічні пасткиВ» , утрудняють інтерпретацію отриманих результатів. Найбільш поширеними з них є (Kelley, Schmidt, 1994, p. 10-12):

• поділ взаємозв'язку зміни чисельності

з рівнем виробленого доходу і темпами його росту (недооблік другого аспекту нерідко веде до завищення ролі першого) - оскільки моделі, здатні розділити ці два аспекти, виявляються громіздкими і важко інтерпретуються доцільно прийняти зв'язок з рівнем доходу як кількісно незначну;

• зміна економічної віддачі протягом життєвого циклу покоління (минулі народження здійснюють позитивний вплив на економіку, а поточні - негативний) - оскільки країна з порівняно високою народжуваністю мали таку і в минулому, остільки ефект минулих і поточних народжень, як правило, оцінюється одночасно;

• відмінність типів і стадій економічного розвитку, для яких при цьому відсутні надійні критерії типологізації (на рівних етапах розвитку характер і сила впливу роги чисельності населення на економіку розрізняються);

мультиколінеарності ряду демографічних і соціальних показників (Високий рівень народжуваності - найвищі темпи марнотратства робочої сили; зростання рівня освіти - відтік робочої сили з аграрного сектора - зниження рівня народжуваності - зниження рівня смертності) - хоча рівняння регресії побудовано на принципі В« cetetisparibus В», воно, фактично, не розділяє накладати один на одного вплив соціальних і демографічних процесів;

• можливість В«придушенняВ» впливу демографічної змін ної впливом інших екзогенних та/або зворотним впливом ендогенної змінної, тим більше в ситуації, коли обгрунтування валідності набору ендогенних змінних представляє важковирішувану проблему (проблема В«придушенняВ» ще більше загострюється при незначній величині ендогенної економічної змінної та існування лага між змінами демографічної та економічної змінними);

• гетероскедастичності показників, використовуваних при побудові моделей (характер і сила впливу показників зростання чисельності населення на економічні показники різняться по країнах, внаслідок чого параметри моделі, розраховані на основі зведених даних, можуть вступати в протиріччя зі специфікою конкретної країни), - при побудові моді чи можуть, наприклад, застосовуватися зважені за чисельністю населення вихідні показники (хоча в ряді випадків це призводить до принципової зміни параметрів регресійних рівнянь) або статистично визначатися В«різко-виділяютьсяВ» країни.

Для визначення В«резковиделяющіхсяВ» країн (Відповідають умові I DiI> 2 (k/n) 1/2 ) застосовується наступна методика:

Di = (Уinс (i)) ~ yexc (i))/ s inc (i)

де y ins ( i ) - величина ендогенної змінної, обчислена на основі регресійного рівняння при використанні даних по i-тій країні; y exc ( i ) - величина ендогенної змінної, обчислена на основі регресійного рівняння без використання даних по i-тій країні; s inc ( i ) - величина стандартного відхилення для ендогенної змінної, обчисленої на основі регресійного рівняння при використанні даних по i-тій країні; до - число екзогенних змінних; n - розмір вибірки; Di | - статистична характеристика сили впливу, обумовлена ​​для коефіцієнтів при всіх екзогенних змінних (чим більше | Di |, тим сильніше вплив: якщо Di> 0, то використання даних по i-тій країні веде до збільшення ендогенної змінної, якщо Dj

Важлива особливість економіко-демографічних моделей пов'язана із зворотним впливом, який ендогенна змінна може чинити на екзогенну змінну моделі (наприклад, вплив величини середньодушового валового внутрішнього продукту на рівень народжуваності). Подібний ефект доцільно взяти до увагу при побудові одноконтурних моделей росту, призначених для оцінки факторів, що визначають середньорічні темпи зростання валового внутрішнього продукту протягом, скажімо, двадцятип'ятирічного періоду, так як за цей час в країнах, що розвиваються вірогідні зміни народжуваності, обумовлені модернізацією економіки і демографічним переходом. Дана проблема може бути вирішена за допомогою методів панельного аналізу та використання в Як пояснюють змінних початкових значень характеристик народжуваності для кожного з п'яти п'ятирічних інтервалів. Цей прийом дозволяє перевірити стійкість результатів побудови багатофакторної регресійної моделі.

У разі кореляції двох пояснюючих змінних моделі (X і Z), не обумовленої зворотним впливом, що виявляється в протягом порівняно тривалого проміжку часу, застосовується метод інструментальної змінної:

Bx (ип) = Cov (X, Z)/Cov (X, Y),

де Y - залежна змінна; bx (ип) ~ Коефіцієнт регресії для змінної X, розрахований за допомогою методу інструментальної змінної.

Прикладом такого роду є модель, в якій оцінюється вплив темпів зростання чисельності всього населення і темпів зростання чисельності населення в працездатному віці (Кореляційно пов'язаних, але не є рівними, як у випадку зі стабільним населенням) на темпи зростання середньодушового валового внутрішнього продукту.

Таким чином, метод економічної демографії - Це сукупність математичних, статистичних, економетричних і демографічних прийомів і операцій, застосовуваних у теоретичному та емпіричному аналізі впливу, що чиниться демографічним фактором на економічний розвиток. То грунтовний-ство, що в економіко-демографічному аналізі використовуються прийоми різних наук (математики, статистики, економетрики), підкреслює міждисциплінарний характер економічної демографії.

5 Висновок

У сформованій ситуації демографічний фактор, включаючи чисельність, якість і особливості структур населення, є критичним умовою економічного розвитку Росії, що й обумовлює високу актуальність економіко-демографічного аналізу. На жаль, існуючі вітчизняні розробки, в основному нормативного характеру, виявилися малозастосовні для фактичного аналізу, а сучасні методи, розроблені і випробувані закордонними авторами, в силу цілого комплексу причин, в тому числі інституційних та інформаційних, до теперішнього часу залишалися практично невідомі вітчизняним фахівцям. Важливо відзначити, що вже перші спроби використання зарубіжних методик підтвердили їх придатність для аналізу на основі російських даних і відповідність економіко-демографічного розвитку Росії особливостям економічно розвинених країн (див.: Колесов, 2002, з. 229-257).

Населення і економіка - дві ключові складові людського суспільства, саме існування яких є взаємозумовленим. З одного боку, виробництво необхідних засобів до життя виділило населення з решти світу, з іншого боку, населення служить основою і метою ...виробництва, виступаючи як виробник і споживач товарів і послуг. В свя-зи з цим цілком закономірним видається вивчення взаємозв'язку відтворення населення та економічних процесів, що знаходиться на стику демографічних і економіч-ських наук.