DataLife Engine > Версия для печати > Типи і види документів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ДАЛЯ

Факультет мовознавства журналістики і соціології

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Курсова робота

ТИПИ І ВИДИ ДОКУМЕНТІВ

Виконала: студентка групи ЖСз - 301 Є.Г. Силантьєва

Науковий керівник:

старший викладач С. Г. Шапошникова

ЛУГАНСЬК - 2002

ПЛАН

Глава 1. Загальні відомості про ізографії документі ........................... 5

1.1 Поняття документа ....................................................... 5

1.2 Класифікація ізографії ........................ 8

1.3 Загальна характеристика изоизданий .................................... 9

Глава 2. Плакат. Художня репродукція. Естамп .......................... 13

2.1Плакат ................................................................ 13

2.2. Художня репродукція .............................. 17

2.3 Естамп ............................................................... 19

Глава 3Художественная листівка. Альбом. Прикладна графіка ........................................................................... 21

3.1Художественная листівка ........................................................... 21

3.2. Альбом .................................................................................. 23

3.3 Прикладна графіка .................................................................. 26

Список використаної літератури .................................................. 31

Введення

Оформлення текстів у різні форми приводить до появи документів, а сам процес ми називаємо документалізаціей. Ми виділяємо як мінімум п'ять основних об'єктів інформаційного простору, які можна розташувати послідовно на осі об'єктів. Це - образ, знак, концепт, текст, документ.

У даній курсовій роботі досліджується ізографії як вид документа, розглядаються його різновиди та їх особливості.

Велику частину обсягу изоизданий займає зображення, тобто вопроізведеніе живописного, скульптурного, графічного твору, спеціальної або художньої фотографії й інших графічних робіт (креслень, діаграм, схем тощо).

В изоизданий зміст виражено зображально-графічними засобами з коротким пояснювальний текст або без нього. Основне смислове навантаження (інформаційну функцію) несе зображення реально існуючих об'єктів.

Якщо в бібліотеці створюється фонд ізографії (частина бібліотечного фонду, що складається з естампів, художніх репродукцій образотворчих плакатів, листівок і альбомів творів образотворчого мистецтва, гравюр, фотографій і т.п.), то він називається фондом изоизданий.

Об'єкт дослідження - розвиток ізографії, його різновиди.

Предмет дослідження можна визначити, як процес становлення і розвитку окремих різновидів ізографії.

Мета дослідження - простежити становлення та особливості розвитку ізографії.

З встановлених об'єкта, предмета і мети, випливають такі завдання дослідження:

На основі аналізу документоведческой, наукової та іншої літератури, що містить відомості про ізографії і самі ізографії:

В· визначити стан розвитку і функціонування окремих різновидів ізографії;

В· дослідити особливості окремих видів і типів документів;

В· виявити окремі етапи формування та функціонування окремих різновидів ізографії.

Глава 1. Загальні відомості про ізографії.

1.1 Поняття документа.

В даний час у науці відомі різні способи формалізації знань. Адже зовсім недостатньо передати різним людям одну і ту ж інформацію, тому що кожен з них по-різному її інтерпретує.

"Існує два способи подолання такої неоднозначності. По-перше, перехід від звичайних розповідних речень до суджень, тобто до пропозицій з жорсткою і однозначної граматичної формою і з фіксованим списком термінів, з яких такі судження можуть бути утворені. По-друге, перехід від звичайних текстів до документів, тобто до текстів, в яких:

а) фіксовані тільки знання про факти деякого цілком певного роду (або пологів);

б) ці знання організовані у вигляді запису цілком певної жорстко фіксованої структури ".

У цьому визначенні "Документа" робиться акцент на структурованості інформації, в ньому міститься. Це істотно доповнює визначення, дані фахівцями соціально-комунікаційних наук. Наприклад, О.П. Коршунов визначає документ як "будь-який матеріальний носій, на якому людиною зафіксована (закріплена) соціальна інформація ... ".

Розглядаючи проблему в історичному аспекті, Ю.Н. Столяров підкреслює, що: "документом вважається будь-яка інформація ..., зафіксована в просторі і в часі в метою її використання, передачі і зберігання "[4,4-15]. Це визначення тісно перегукується з іншим, даними в широко відомій монографії А.І. Михайлова, А.І. Чорного і Р.С. Гіляревскій "Основи інформатики", де документом вважається "матеріальний об'єкт, що містить закріплену інформацію, спеціально призначений для її передачі в просторі та часі і використовуваний в суспільній практиці "[8,5-6]. У відповідності з Міжнародним стандартом "ІСО 5127-83В« Документація та інформація В»під "Документом" розуміється "записана інформація, яка може бути використана як одиниця в документаційному процесі ". У ДСТУ 3017-95 "Документ" визначений як "матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі і просторі "[4,2-6].

Сюзанна Брійо пише, що документом стає "всяке свідоцтво - конкретне або символічне, закріплене або зареєстроване, що служить для представлення, відтворення або доведення певного фізичного чи інтелектуального явища "[4,167].

В англомовній літературі О. Паттерсон розумів під документом "будь-який предмет, який несе відображення думки з допомогою букв, символів чи інших засобів "[5,67].

Всесвітньо відомий індійський бібліотекознавець Ш. Ранганатан також визначає документ як "втілену думка ", як" запис твору на папері або іншому матеріалі, для легкого фізичного поводження з ним, транспортування його в просторі та збереження в часі "[1,152].

Є науки, де документ визначається навіть більш широко, ніж текст. Так, в документалістиці "під документом розуміється семантична інформація, виражена на будь-якій мові і зафіксована будь-яким способом на будь-якому носії з метою її звернення до динамічній системі "[2,6].

"У культурології, - пише Е.І. Ханпіра, документом можна назвати всякий створений людиною матеріальний об'єкт, в якому упредметнити людська думка (аркуш паперу, колесо, ложка, парковий ландшафт, книга та ін), тобто всякий матеріальний об'єкт другої природи "[8,5].

У класифікації, запропонованої Г.Н. Швецової-Водка, з позицій книгознавства документи поділяються на види залежно від:

1. матеріалу носія інформації (паперовий, прозоро-плівковий, магнітоленточний, пластинковий);

2. форми носія інформації (стрічковий, картковий, аркушевий, блоковий, площинної);

3. за способом запису (ручний, механічний, автоматичний);

4. по призначеного для сприйняття (Человековоспрінімаемий, машіновоспрінімаемий, машиночитаних);

5. по каналу сприйняття людиною (візуальний, аудіальний, тактильний, аудіовізуальний, недоступний людському сприйняттю);

6. за способом розшифровки інформації людиною (читається, розглянутий, слухати, розрахований на комплексне сприйняття);

7. за характером знакових засобів передачі інформації (Записаний абстрактно-абстрактними (символічними) знаками, записаний знаками, подібними зображуваного, записаний шляхом зміни структури носія);

8. за характером мовної системи (вербальний, образотворчий, музи...чний, комплексний, матричний);

9. за належністю знаків запису до певних знакових системам (письмовий, ізографії, картографічний, нотний, технічно кодований).

Ми бачимо, що така класифікація в багатьох своїх частинах практично підміняє класифікацію видів інформації, що представляється нам неправомірним [9,80].

1.2 Класифікація ізографії.

ізографії містить інформацію, виражену за допомогою зображення якого об'єкта (Одного або декількох).

ізографії документи містять інформацію, що відображає дійсність у наочних, зорово які сприймаються образах і, як правило, точно відтворюючу реальність. Завдяки методам узагальнення, типізації, уяві художника, ізодокументи здатні естетично розкривати тимчасове розвиток подій, духовне обличчя, переживання, думки, взаємовідносини людей, втілювати громадські ідеї.

Ізодокументи виділяють по характеру знакових засобів фіксації і передачі інформації. За цією ознакою їх відносять до класу іконічних (іконографічних) - документів, містять переважно зображення творів образотворчого мистецтва, спеціальної або художньої фотографії. У ізодокументах інформація фіксується за допомогою знаків-подоб отображаемому об'єкту. Це - візуальні документи.

Основну частина ізографії складають изоиздания [6,309].

1.3 Загальна характеристика изоизданий.

Загальноприйнятою класифікації видань поки що не існує. Це пов'язано з певними труднощами:

1. наявність принципово різних різновидів изоизданий всередині виду;

2. різні рівні складності в техніці виконання;

3. широкий спектр особливостей, властивих изоизданий в цілому і їх різновидам.

За способом зображення розрізняють альбоми й атласи креслень (Науково-технічні, архітектурні) і видання художньо-образного характеру.

По матеріальній конструкції розрізняють книжкові, аркушеві та карткові изоиздания [2,165].

До книжковим изоизданий відносяться:

В· альбоми з мистецтва, містять репродукції творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, прикладного та народного мистецтва або оригінальні авторські форми (гравюри, офорти, літографії, монотипи і т.п.).

В· фотоальбоми: документальні, історичні, портретно-біографічні, пам'ятні, по кіно-і театрального мистецтва і оригінальні видові, репортажні, публіцистичні;

В· науково-технічні альбоми: медичні, природничі, робочих креслень і ін

В· видання неальбомного типу з образотворчого мистецтва, що містять незначний обсяг ілюстрацій. Сюди ж можна віднести і картографічні атласи.

До листовим видань відносяться плакати, афіші, буклети, репродукції, естампи. Карткову форму мають листівки, календарики, календарні стінки.

За особливостями виготовлення друкарської форми розрізняють естампи, форма для друку яких виготовляється самим художником (Станкова друкована форма) та репродуковані изоиздания, форма для яких виготовляється поліграфічним методом.

До изоизданий відносять всі види друкованої прикладної графіки (етикетки, колерьеткі, табель-календарі, марки і т.п.).

За функціональному призначенню изоиздания діляться на нормативно-інструктивні, наукові, виробничо-практичні, навчальні, масово-політичні, науково-популярні та рекламні.

Нормативно-інструктивні изоиздания знайомлять з нормативно-правовими документами, чинними в різних сферах людської діяльності. До них відносять плакати та наочні посібники, що містять відомості про норми, стандарти, правила, що регламентують практичну діяльність.

Наукові изоиздания - це альбомні видання з мистецтва, комплектні видання оригінальної графіки, атласи для науково-дослідних цілей. Вони містять узагальнюючі матеріали, що характеризують рівень розвитку науки про мистецтво.

Виробничі (Практичні) изоиздания складають плакати та наочні посібники. Їх функціональне призначення - інформація про найбільш раціональних формах роботи в різних галузях людської діяльності, пропаганда техніки безпеки та охорони праці.

Навчальні изоиздания виконують освітню і виховну функції в різних системах і на різних рівнях навчання. Сюди відносяться плакати і наочні посібники для дошкільної, початкової, середньої спеціальго, професійно-технічної та вищої освіти.

Масово-політичні изоиздания складають плакати, наочні посібники, образотворчі листівки, художні репродукції масово-політичного характеру.

Науково-популярні изоиздания - це основна маса художніх репродукцій, естампів, образотворчих листівок і альбомів.

Рекламні изоиздания - це плакати, буклети, альбоми, афіші, призначення яких - привернути увагу споживача (покупця, глядача) до нових видів товарів і послуг, до проведення різних видовищних та культурно-масових заходів.

Різна читацьке призначення изоизданий. Вони розраховані на:

В· масового споживача, який володіє елементарною початковою підготовкою в сприйнятті зображень;

В· щодо підготовленого споживача, що володіє певним набором відомостей, необхідних для сприйняття изоизданий, більш складних по функціональному і читацькому призначенню;

В· споживача-фахівця, професійно пов'язаного з виробництвом і поширенням (зберіганням) изоизданий. Це художники, колекціонери, фахівці в області інформації, бібліотекарі, бібліографи, музейні працівники і т.д.

изоизданий друкуються всіма способами друку (висока, офсетний, глибока) з використанням однієї-двох фарб (у виданнях вищого класу до чотирьох-шести фарб) із застосуванням тиснення, торшонірованія, пресування плівки та інших способів підвищення якості видань [6,310-312].

Глава 2. Плакат. Художня репродукція. Естамп.

2.1 Плакат.

Плакат (Лат. placatum - оголошення, афіша) - листове изоизданий, що містить малюнок, фотографію, монтаж чи якесь спеціальне зображення з невеликим пояснювальним текстом. Випускається у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддруковане з однієї або обох сторін аркуша, призначене для експонування.

Плакат в сучасних формах склався в XIX в. як вид театральної та торгової реклами. До другої половини XIX в. його називали агітаційним. Рекламний плакат виник в західній Європі в другій половині XIX ст., а на початку XX ст. з'явилися рекламні плакати. Зачатки політичних плакатів простежуються в графіці часів революції 1905-1907 років (В«ШершеньВ» та ін.) У роки громадянської війни з'явилися перші друковані політичні плакати, мальовані від руки та розмножуються за допомогою трафаретів: В«Вікна УКРОСТАВ» в Харкові, В«Вікна ЮгРОСТАВ» в Одесі та ін

В 1920-1930 роках плакат був популярним засобом пропаганди техніки безпеки в промисловості та будівництві. У 1960-1970-і роки широке поширення отримав плакат кінорекламний, театральний, виставковий, санітарно-просвітницький, плакати з охорони праці, 1980-1990-ті роки - торгові плакати, з охорони навколишнього середовища і т.п.

Крім малюнка, плакат використовує прийоми фотомонтажу, застосовувані також у книзі та журналі. Плакат - різновид графіки, витвір мистецтва, лаконічне, помітне (кольорове) зображення з коротким текстом, на великому аркуші паперу. Сучасний плакат є зазвичай поліграфічним або комп'ютерним відтворенням створеного художником оригіналу.

За функціональним призначенням плакати поділяються на такі різновиди: масово-політичні (агітплакати, що висвітлюють найважливіші події політичного, економічного, культурного життя країни); нормативно-інструктивні, до яких відносяться:

а) плакати, що містять роз'яснення стандартів, технічних умов, нормативів;

б) плакати з охорони праці та техніки безпеки; виробничо-практичні (Пропагують прогресивні методи праці в різних галузях промисловості, сільського господарства, охорони здоров'я, освіти, культури); науково-популярні (присвячені історії, економіці, призначені для лекційної робо...ти, в допомогу пропагандистам, бібліотечним, музейним працівникам і т.д.); навчальні (виконують функції навчально-наочних посібників на всіх щаблях навчання);

в) рекламні (плакати, торговельні та рекламують різні види послуг, плакати з мистецтва: оголошення про виставках, присвячених майстрам образотворчого мистецтва, архітектури, декоративно-прикладного та народного мистецтва, плакати з музики, цирку, театрального та кіномистецтва). Різновидом рекламного видання є афіша - рекламне або довідкове листове видання, що оповіщає про який-небудь культурному заході та призначене для розклеювання.

За знаковій природі інформації плакати діляться на образотворчі - складаються з написи і зображення - і текстові - представляють собою один художньо виконаний текст.

Особливий вид плаката - фотоплакат, створений фотографічним способом. Він включає в себе фотомонтаж, який будується виключно на фотографічному матеріалі. Комбінований плакат використовує фотографію, малюнок, друковані видання та весь підручний ілюстративний матеріал.

За техніці відтворення фотоплакат бувають: друковані - видаються масовим тиражем за допомогою літографічних або офсетних машин; трафаретно-шелкографические - тиражовані ручним способом за допомогою трафаретів з картону або матриць на шовковій або нейлонової сітки; мальовані від руки - в одному або декількох екземплярах; світлові - статичні або динамічні, що поєднуються з зображенням, або чисто шрифтові з широким використанням кольорового тону і аргону або звичайних електричних ламп; об'ємні - Складні по конструкції споруди, широко розповсюджені в торговій рекламі.

За

Плакати

Конструкція

Основна

Плакати відомостями. різновиди.

заголовок.

Вихідні

За

Художня

Функціональне

Художня

Художня комплектів.

За

Художня т.п.

Більшість

Естамп

За

За Ксилографія - гравюра на дереві.

Гравюра в Китаї. На початку XV в. У XV-XVI ст.

У XVI в. виникла Вони широко

В Широко

На У XIX в. переважала

Глава 3. Альбом.

3.1

Листівка папері.

Виникнувши
Особливе
За
Масово-політичні політичних діячів.
різновиди:
ілюстрації до явищ.
і т.д.).

Вітальні
Альбом т.п.
Основне
Класифікація
1
2іхся матеріалів (документальні, архівні фотографії, кінокадри та ін);

3 науково-технічні альбоми (наукові, виробничо-інструктивні, технічні, навчальні, науково-популярні, альбоми й атласи, крім картографічних). У них містяться креслення, наукові і технічні малюнки, фотографії, схеми, графіки, плани і т.п.

Ця класифікація побудована, головним чином по характеру та особливостям об'єкта зображення в альбомі і зручна для Відділ оформлення-поліграфічних цілей. У першому випадку об'єктом є твори різних видів мистецтва, у другому - = репортажні, видові фотографії, в третьому - науково-пізнавальні зображення.

За функціональному призначенню альбоми, як і інші види изоизданий, діляться на наукові, виробничо-практичні, навчальні, масово-політичні, науково-популярні, рекламні, для дозвілля.

За характером інформації (зображення) серед наукових видань виділяються:

1. альбоми по мистецтву, призначені для дослідницької роботи, що містять науково-довідковий апарат;

2. альбоми з зображеннями з галузі природничих і точних наук (анатомічні атласи, альбоми мікрофотографій, фотозображення космічних об'єктів і т. п.), необхідні в дослідницькій діяльності.

Виробничо-практичні альбоми відтворюють зображення, необхідні в практичній діяльності (Складальні креслення, схеми ремонту, монтажу і демонтажу).

Навчальні альбоми можуть мати різні напрямки: по мистецтву, по інших галузях знання (історичні, ботанічні, астрономічні, екологічні, стереометричні та ін.) Їх функція - служити вивченню тієї чи іншої дисципліни. До них відносяться наочні посібники, навчальні плакати і репродукції.

Масово-політичні - Це, головним чином, публіцистичні та тематичні альбоми з мистецтва на політичні теми (репродукції політичних плакатів, карикатур і малюнків).

Науково-популярні - Це:

а) альбоми з образотворчого та інших видів мистецтва, призначені для пропаганди і загальноосвітнього вивчення творів усіх видів мистецтв;

б) альбоми історичні, біографічні та інші, що знайомлять з документальними изоматериалов общепросветітельского і науково-популярного характеру.

Рекламні альбоми містять в залученої увагу формі показ виробів, товарів, послуг з метою створення попиту на них.

Альбоми для дозвілля включають креслення, викрійки, моди, зачіски і т. п.

Альбоми, як і атласи, за структурою (складом) - завжди збірники. Це книжкові видання (Витягнутий по висоті або ширині книжковий блок, книжковий формат, наявність вихідних елементів оформлення видання - палітурки, обкладинки, брошурування, наявність у ряді видань книжкового характеру значного за обсягом образотворчого матеріалу і т.п.). Однак деякі альбоми можуть випускатися роз'ємними або у вигляді нескрепленних у корінці аркушів друкованого матеріалу. Пропорції альбому можуть бути вертикальними (книжковими) або горизонтальними (альбомними). Мінімальний обсяг альбомного видання - 8 сторінок. Для його друкування використовуються всі способи друку: висока, офсетний, глибока із застосуванням 1-6 фарб. Часто використовуються суперобкладинки з припресовкою плівки і без неї. Альбоми, які складаються з нескрепленних листів, об'єднуються футляром, папкою або обкладинкою [6,320-323].

3.3 Прикладна графіка.

Графіка (Грец. graphike від graphо - пишу, креслю, малюю) - вид образотворчого мистецтва, заснований на малюнку, виконаному штрихами і лініями без фарб, а також друковані художні зображення, в основі яких лежить такий малюнок.

Прикладна графіка виконує різноманітні функції, вносячи художній початок у оформлення предметів утилітарного значення (календарі, поштові марки, екслібриси, товарні знаки, етикетки і т.п.).

До изоиздания прикладного характеру відносяться художні календарі, графічно оформлення табель-календарі, календарні стінки, частково - календарі (Довідкові видання обмеженого терміну користування).

Календар - Періодичне (або неперіодичне) довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців даного року та інші відомості різного характеру.

До неперіодичним образотворчим календарями відносяться рожеві, без єдиного заголовка календарі, виділювані по матеріальній конструкції:

1. календарі книжкової форми (т. зв. художні календарі) - це книжкові изоиздания, містять художні зображення і послідовний перелік днів, тижнів, місяців року у вигляді календарних сіток;

2. календарі листової форми - це табель-календарі - листові образотворчі видання, містять художні зображення і перелік днів року, розташованих у формі таблиці;

3. календарі карткової форми - мініатюрні В«календарики-візиткиВ» - це карткові изоиздания, одна сторона яких містить художнє зображення, а інша - Календарну сітку.

Розрізняють відривні (перекидні) календарі та календарні стінки.

Відривний календар - щорічник настінного або настільної форми, в якому на кожен день (Тиждень, місяць) відведені окремі відривні (перекидаються) листки.

Календарні стінки призначені для прикріплення відривних календарів за допомогою відгинають клапанів металевої окантовки корінця. Це карткове изоизданий (Віддруковане на щільному папері з одного боку аркуша і має встановлений формат) з художнім зображенням. Вони містять, як правило, репродукції творів образотворчого мистецтва, прикладного та народного мистецтва або художніх фотографій. Виконуючи декоративно-прикладну функцію, вони одночасно служать цілям популяризації художньої культури [6,323-324].

Висновок

Документ в сучасному вигляді є результ...атом багатовікового історичного розвитку. Вперше з'явившись як матеріальне втілення прагнення людини зберегти інформацію на певному носії з метою її передачі в часі і просторі, документ пройшов з людиною весь цей тривалий шлях. Документ, супроводжуючи людину, був для нього спочатку простий записником, потім скарбничкою, в яку заносилися й зберігалися для себе і для нащадків справжні багатства - знання. Людина прагнув зробити свою В«записну книжку-скарбничкуВ» такий, щоб їй було зручно користуватися, довго зберігати і зберігати свої знання і досвід, і передавати їх з покоління в покоління.

Людина шукав і знаходив матеріал і спосіб, найбільш зручний для фіксації інформації. Кожен новий носій і спосіб - це цілий етап у житті держави. Глиняні таблички, пергамент, береста, статут, напівустав, скоропис і машинопис є як би верстовими стовпами розвитку людства і одночасно етапами в розвитку документування. З кожним новим етапом носій і зафіксована на ньому інформація ставали все більш двоєдиною цілим - документом.

З поява ізографії документа життя людини змінилася. Цей вид документа зараз відіграє величезну роль в житті суспільства. Сприйманий простіше, ніж інші види документа, відрізняється барвистістю і різноманітністю, він легко сприймається навіть дітьми, які ще не вміють читати.

Не мисляться свята без яскравих вітальних листівок. Друкуються різноманітні календарі й календарики різних напрямків (особливо багато останнім часом випускається рекламних та агітаційних: напередодні виборів, при появі нових підприємств з метою залучення покупця до нової продукції, товарів і послуг і т.д.). За допомогою збірників репродукцій ми довідаємося великих художників і їх безсмертні твори, хоча вони знаходяться, може бути в іншій частині землі. Ізографії вражають уяву, легко сприймані й допомагають людині в повсякденному житті.

Література.

1 Абдулаєв А.Ш. Введення в інформаційний світ. - М., 1994.

2 Баренбаум І.Є. Історія книги. - 2-ге вид. - М.: Книга, 1984.

3 Воробйов Г.Г. Інформаційна теорія документа: Автореф. Дис ... д-ра техн.наук/МГІАІ. - М.: Книга, 1979.

4 ДСТУ 3017-95. Видання. Основнi віді Термiні та визначення. - Чинний вiд 1996-01-01. - К.: Держстандарт Украiни, 1995.

5 Каган М.С. Виховання, освіта, научение: Специфіка співвідношення взаємодії// Виховання вихователів: Формування професійно-моральної культури організаторів виховної діяльності в умовах районів нового освоєння. Тез. конф. - Тюмень, 1986.

6 Кушнаренко М.М. Документознавство: Підручник. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - К.: Т-во В«ЗнанняВ», КОО, 2000.

7 Столяров Ю.Н. Співвідношенні книги з іншими видами документів// Книга. Дослідження і матеріали. Сб № 58. - М., 1989.

8 Ханпіра Е.І. Про співвідношення термінів "Документна інформація", "Документальна інформація "і" недокументної інформація "//Наук. - техн. термінологія: Науково-технічний реферативний збірник - К, Наукова думка, 1986. - № 9.

Вернуться назад