Інформаційні потреби та інформаційні запити

Комітет загальної та професійної освіти

Ленінградської області

Державна освітня установа вищої

Професійного освіти

Ленінградського державного університету

ім. А.С. Пушкіна

Контрольна робота

по предмету Бібліотекознавство

на тему Інформаційні потреби та інформаційні запити

Магадан, 2007 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Сутність інформаційних потреб

2. Співвідношення інформаційних потреб з інформаційними інтересами і запитами

3. Класифікація інформаційних потреб

4. Споживачі бібліографічної інформації та особливості їх інформаційних потреб

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Вся бібліографічна діяльність бібліотеки в кінцевому підсумку націлена на задоволення інформаційних потреб читачів. Інформаційна потреба прямо або побічно обумовлює всі організаційні та технологічні аспекти бібліографування документів та бібліографічного обслуговування читачів в бібліотеці. Звідси - постійний інтерес бібліотечно-бібліографічної науки і практики до інформаційним потребам, до методів їх вивчення. Тому, розглядаючи загальні питання бібліографічної діяльності бібліотек, не можна пройти повз вивчення інформаційних потреб як основи й мети цієї діяльності, проблем класифікації споживачів бібліографічної інформації. Особливо це важливо для успішної організації бібліографічного обслуговування.

Відомо, що послугами бібліотек користуються різні групи читачів: вчені, працюють над складними науковими проблемами у всіх областях знань; фахівці виробничої сфери; викладачі різних навчальних закладів; управлінці (Менеджери); комерсанти; підприємці; робітники; службовці; учні і т. д. Цілі їх обігу в бібліотеку також різні. Основними особливостями читачів, які проявляються в стосунках між ними і працівниками бібліотеки, є інформаційні потреби, задоволення яких і є метою бібліотеки. Знання інформаційних потреб необхідно на самих різних ділянках бібліотечної роботи.

1. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ

Що ж таке інформаційні потреби? Яке місце вони займають в структурі потреб людини взагалі? Справедливо вважається, що проблема людських потреб є однією з центральних і найбільш складних в науках про людину і суспільство. Як складне і багатогранне явище потреби грають важливу роль у регулюванні взаємовідносин між особистістю і суспільством, виступають у ролі визначального стимулу людської діяльності. Тому про потребах судять по їх проявів у конкретній діяльності людини.

Під впливом зовнішніх соціальних факторів у людини формується потреба в знаннях, без яких неможливо його становлення як особистості. Цю потребу на певному етапі життєвого шляху задовольняють сім'я, В«вулицяВ», школа, вуз. Але згодом, в реальних життєвих умовах придбаних раніше знань виявляється недостатньо. Виникає усвідомлена потреба в додаткових знаннях, відсутність яких ускладнює вирішення конкретних завдань. Інакше кажучи, з'являється потреба в інформації, на основі використання якої можливе формування нового знання. Ця потреба усвідомлюється людиною як неузгодженість між наявними знаннями і знаннями необхідними. Таким чином, інформаційні потреби можна визначити як усвідомлену потребу в інформації, необхідної для отримання відсутніх знань.

При цьому слід мати на увазі, що практично кожна сучасна людина займається не тільки професійної, а й іншими видами діяльності (вчиться, займається громадською роботою, має якесь хобі, захоплюється спортом, пристроєм свого побуту і т. д.). Будь-яка професійна і непрофесійна діяльність породжує свої інформаційні потреби. Тому в однієї людини може бути багато різних, але характером і змістом інформаційних потреб. Якщо професійна діяльність людини носить повторюваний, так званий репродуктивний характер, заснований на отриманій колись інформації і життєвому досвіді, то і необхідність в отриманні нової інформації буде мінімальної. Все це необхідно враховувати при організації бібліографічного обслуговування.

Виникнення інформаційних потреб у тій чи іншій формі зв'язано з діяльністю людини. Саме діяльність є вихідним пунктом виникнення потреб людини взагалі, у тому числі і потреб в інформації, а вони в свою чергу стимулюють нову діяльність. Це фундаментальне положення теорії людських потреб дозволяє нам пояснити багато моментів, пов'язані з формуванням і задоволенням інформаційних потреб.

Як відомо, основними елементами діяльності є: суб'єкт, предмет, мета, засоби і методи.

Через суб'єкта діяльності здійснюється зв'язок усіх її елементів: мета реалізується в предметі через засоби шляхом системи дій та операцій. Однак перш ніж здійснити діяльність, суб'єкт планує й імітує її в своїй свідомості. Тут не можна не згадати вислів К. Маркса про те, що найгірший архітектор відрізняється від найкращою бджоли тим, що перш ніж будувати об'єкт, він вже побудував його у своїй голові. В кінці процесу праці виходить результат, який на початку процесу був уже в уявленні працівника. Отже, свідомість людини виступає як безпосередній механізм управління діяльністю, її спонукальної, регулюючої і контролюючої частиною. Таке свідоме керівництво діяльністю можливо тому, що йому передує етап відображення об'єктивних умов цієї діяльності та В«побудовиВ» її суб'єктивного образу - ідеальної моделі. Важливо відзначити, що модель має інформаційний характер. Інакше кажучи, вона створюється у свідомості людини на основі наявних у нього знань. Тому успішна реалізація діяльності, досягнення мети знаходиться в прямій залежності від одержуваної суб'єктом інформації.

Оскільки створення моделі є обов'язковою умовою свідомої людської діяльності, суб'єкт прагне заповнити брак інформації. Створення цілісної моделі діяльності наштовхується на труднощі і не може далі здійснюватися без орієнтування в інформаційній ситуації.

Яким же чином людина знаходить потрібну йому інформацію? Як відбувається її В«впізнаванняВ»? Очевидно, для В«впізнаванняВ» необхідною, але відсутньої інформації людина повинен мати про неї деякі, хоча б приблизні уявлення, на підставі яких він міг би здійснювати пошук, відбирати та оцінювати різні джерела інформації та наявні в них відомості.

Природно, що ці уявлення будуть тільки в деякій мірі відповідати реальним умовам виниклої інформаційної ситуації, проте вони дозволяють направляти активність суб'єкта на пошук потрібної інформації, сприяють її відбору та оцінки в процесі отримання та споживання.

Всі сказане аж ніяк не знімає провідної ролі діяльності у процесі формування інформаційних потреб, так як саме в діяльності складається певна інформаційна ситуація, усвідомлення якої веде до активізації суб'єкта і виникненню у нього уявлень про необхідної інформації. На це вказує, зокрема, широко розповсюджене в науці думка про те, що правильна постановка задачі є вже половина її вирішення. Дійсно, правильно поставити завдання - це значить створити таку інформаційну ситуацію, яка направляє суб'єкта на інформацію, необхідну для вирішення проблеми, тобто ситуацію, в якій у суб'єкта формуються адекватні уявлення про необхідної інформації.

Таким чином, ми можемо виділити три характерних моменту в структурі інформаційних потреб суб'єкта:

1) почуття нестачі чогось і прагнення заповнити цю нестачу;

2) наявність уявлень, хоча б приблизних, про те, яка інформація необхідна. Перший момент можна позначити як форму існування потреб, другий - як зміст їх;

3) уявлення про необхідної інформації формуються на базі наявного у суб'єкта знання про умови діяльності, тобто на підставі його інформаційного потенціалу.

Інформаційний потенціал впливає насамперед на предметний зміст інформаційних потреб. При цьому спостерігається пряма залежність між багатством інформаційного потенціалу суб'єкта і його спрямованістю на інформацію: чим ширше і глибше інфо...рмаційний потенціал суб'єкта в певній галузі, тим точніше і диференціювати його інформаційні потреби. Відсутність у суб'єкта відповідного інформаційного потенціалу веде до формування у нього невизначених і неадекватних уявлень про необхідної інформації. Цим можна пояснити часто спостережуване в практиці інформаційного обслуговування явище, коли фактично однакові умови діяльності суб'єктів призводять до виникнення у них різних за змістом потреб.

Слід зазначити, що не будь-яка діяльність людини веде до формування у нього відповідних інформаційних потреб. Це насамперед залежить від цілей діяльності та наявного у суб'єкта інформаційного потенціалу. У тому випадку, коли суб'єкт повторює вже здійснений, принаймні, одного разу, акт діяльності, що реалізувала мета, необхідність в отриманні інформації буде мінімальної або взагалі не виникне протягом певного періоду діяльності. Це можна спостерігати в повсякденному житті багатьох людей, у тому числі і мають спеціальну освіту. Подібне пасивне відношення до отримання нової інформації дозволило в літературі іменувати таких фахівців В«Неспоживачами інформаціїВ». Однак постановка нового завдання або зміна умов діяльності, а тим більше і те, і інше разом узяте неминуче викличуть інформаційну потребу, яка може бути задоволена як шляхом читання літератури, так і іншими способами (особисті контакти з колегами, участь у конференціях і т. д.).

2. СПІВВІДНОШЕННЯ ІНФОРМАЦІОННИ' ПОТРЕБ з інформаційними інтересів і запитів

Поняття В«Інформаційна потребаВ» пов'язане з такими поняттями, як В«інформаційний інтерес В»,В« інформаційний запит В».

Інформаційний інтерес, як і інформаційний запит є вираженням інформаційних потреб, активною формою їх існування. Будучи необхідною ланкою в цій тріаді, інформаційний інтерес проявляється на стадії інформаційно-споживчої діяльності. Саме їм обумовлюється внутрішня структура діяльності людини по формуванню інформаційної потреби.

Характерною рисою інформаційного інтересу є специфічне виборче відношення до інформації, що надходить, пошук тих каналів і джерел, які потенційно здатні задовольнити виниклі у людини інформаційні потреби. Ця вибірковість є наслідком виховання, навчання і тієї предметної діяльності, яка породжує інформаційні потреби. При цьому виробничі професійні інтереси далеко не завжди збігаються з особистісними професійними. Це неспівпадіння негативно позначається на ефективності професійної діяльності людини. І, навпаки, збіг виробничих і особистісних інтересів як окремих фахівців, так і колективу в цілому підвищують продуктивність праці в будь-якій сфері діяльності.

Інформаційний запит, що є третім елементом згаданої тріади, іноді називають В«Знанням про незнанняВ» тієї необхідної інформації, яка в даний момент людині невідома, але потрібна для усунення проблемної ситуації, що виникла в його діяльності. Формулюючи запит, людина виходить лише з уявлень про своєї інформаційної потреби. Однак запит не може виникнути без знання про суть необхідної йому інформації. Уявлення про неї В«закладеноВ» в інформаційному потенціалі людини, яким він володіє в даний період часу у відповідній предметній області.

Інакше кажучи, це вираження образу-уявлення про інформацію, необхідної людині для здійснення діяльності. Оскільки категорія уявлення є явище завжди суб'єктивне, можна стверджувати, що всі інформаційні запити, як і інформаційні потреби, завжди мають суб'єктивний характер.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ

Одним з складних питань теорії інформаційних потреб є їх класифікація, тобто розподіл на взаємопов'язані класи (звідси і назва - класифікація) з яких-небудь істотних ознаках. З наукової точки зору класифікація інформаційних потреб важлива для правильного розуміння механізму і закономірності їх виникнення, визначення властивостей і особливостей прояви, їх значення в бібліотечно-бібліографічної діяльності. Важливість класифікації для практики полягає в тому, що знання інформаційних потреб дозволяє виділити ті з них, які найбільшою мірою слід брати до уваги в бібліотечно-бібліографічної роботи.

Відомі різні підходи до класифікації інформаційних потреб, засновані на виділення притаманних їм ознак. Так, деякі представники науково-інформаційної діяльності вважають, що інформаційні потреби можна підрозділити на суб'єктивні та об'єктивні. Підставою для такої класифікації, як ми бачимо, є форми існування інформаційних потреб. Тут під об'єктивними інформаційними потребами розуміються потреби, існуючі незалежно від людини, поза і крім його свідомості. А під суб'єктивними в даному випадку розуміється відображення об'єктивних інформаційних потреб в свідомості людей. При цьому прихильники такого підходу вважають, що зусилля працівників бібліотек та інформаційних служб повинні бути спрямовані на виявлення і задоволення об'єктивних потреб.

На самому справі під об'єктивними інформаційними потребами розуміються не потреби в інформації, а ті умови діяльності людини (суб'єкта), які породжують інформаційні потреби. Виходить, що ці умови і є інформаційними потребами, що існують поза людини, а коли ці умови відбиваються в свідомості суб'єкта, вони стають суб'єктивними інформаційними потребами.

Такий підхід до класифікації інформаційних потреб є помилковим. Адже щоб у суб'єкта виникла інформаційна потреба, крім відображення умов діяльності він повинен думати потрібну інформацію в своїй свідомості, тобто мати про неї деяке уявлення. Якби інформаційна потреба виникла безпосередньо з умов діяльності, тоді ці умови призвели б до виникненню у різних людей однакових інформаційних потреб. У цьому неважко переконатися на простому прикладі. Уявімо собі, що над вирішенням однієї і тієї ж задачі в однакових умовах трудиться кілька людей з різними знаннями предмету діяльності, в тому числі і ті, які мають первинне, а тим більше віддалене уявлення про цей предмет (наприклад, вчений в області елементарних частинок фізики, студент фізико-технічного вузу і лаборант).

Згідно розглянутого підходу у них повинні були б з'явитися одні й ті ж по змістом інформаційні потреби, чого бути не може. Адже уявлення про тієї інформації, яка дійсно необхідна для вирішення завдання, у кожного будуть неоднакові, ступінь їх адекватності про дійсно необхідною і інформації і буде різна.

Таким чином, при однакових умовах діяльності виникають у різних суб'єктів потреби можуть розрізнятися по точності та повноті тієї інформації, яка дійсно необхідна для успішного здійснення цієї діяльності. Причому практично кожна інформаційна потреба буде містити як правильні, так і неправильні уявлення про необхідної інформації, оскільки вони залежать від тex знань, якими володіє суб'єкт (від його інформаційного потенціалу).

Поняття про об'єктивні інформаційних потребах виникло на основі виявлення в силу ряду причин неповної відповідності запитуваної фахівцями інформації тієї, дійсно необхідної, яка їм потрібна для вирішення відповідних науково-виробничих задам. Тому дослідники інформаційних потреб зробили висновок, що не можна обмежуватися задоволенням тільки суб'єктивно вираженою фахівцем потреби, так як корисну і потрібну йому інформацію він може і не запросити. Отже, на думку прихильників такого підходу, необхідно орієнтуватися не стільки на запит, скільки на В«ПотребиВ» розв'язуваної задачі. Ці потреби та позначили як В«об'єктивніВ», що не відповідає дійсності.

Тому виділення об'єктивних потреб теоретично невірно, неспроможне, так як інформаційні потреби виникають лише в ході процесу пізнання, здійснюваного людиною і залежного від його інформаційного потенціалу і можливостей.

На самому справі мова йде про специфічні властивості інформаційних потреб, які можна визначити як об'єктивні і суб'єктивні. Під об'єктивними властивостями розуміється та частина змісту потреб, яка відповідає інформації, дійсно необхідної для вирішення задачі діяльності. А суб'єктивним властивіс...тю інформаційних потреб є та частина змісту інформації, яка, навпаки, не відповідає необхідної інформації.

Практично не буває повністю об'єктивних інформаційних потреб. Адже ми знаємо, що інформаційна потреба - це уявлення суб'єкта про невідому інформації. Інакше кажучи, це тільки в більшому або меншому ступені правильне, точне і повне уявлення про те, яка інформація необхідна суб'єкту. Якщо б ця інформація йому була відома, то ніякої інформаційної потреби не

Таким Для того інформацією.

В

В· з метою

В·

В·

В·

Безсумнівно,

Виділяючи

Отже, індивідуальні.

Між певні відносини. З іншого потреб. Колективне

Ми

Всі та ін.)

Оскільки Цьому

4.

Організувати Тому виникає

В Безсумнівно,

Розглянемо

До першої рішень.

В діяльності.

Тематичний потреби. часу.

В Це Перехід до ринкової економіки потреб.

Зупинимося Ці спеціальності.

До даноїлем діяльності організацій та підприємств відповідних галузей народного господарства, охорони здоров'я, освіти, культури.

Поряд з керівниками виконавчих органів у кожному регіоні є органи представницькі, які обираються населенням. У суб'єктах Російської Федерації такими органами, як відомо, є обласні та міські думи, У районах і невеликих містах - зібрання представників. Інформаційні потреби обраних в ці органи осіб витікають з їх обов'язків по розробці, обговоренню та прийняттю законів, що стосуються відповідного регіону, а також з їх участі в комісіях і комітетах, створюваних у цих представницьких органах за різними напрямками. Зрозуміло, що кожен з обраних, як і керівники виконавчих органів, також можуть проявляти інтерес до інформації, що відноситься за змістом до отриманої раніше професії.

Велику групу споживачів інформації складають керівники підприємств і організацій, наявних на території кожного регіону і належать як федеральним, так і місцевим органам влади, а також численних акціонерних і приватних фірм та інших комерційних організацій (включаючи не тільки виробничі, посередницькі, але і різні навчальні заклади). Інформаційні потреби цієї категорії керівників пов'язані з діяльністю конкретного підприємства або організації, проте цим не обмежуються. Як правило, поряд з інформацією за профілем очолюваного підприємства (організації), керівному складом вимагається отримувати регулярно інформацію по організації управлінського праці (менеджменту), економічним, соціальним, правовим і багатьом іншим проблемам. До їхнього числа відноситься в першу чергу так звана ділова інформація, що включає відомості про податки, мито, про виробників та постачальниках відповідної продукції та/або сировини і т. д.

Наступну групу споживачів бібліографічної інформації складають фахівці, зайняті в різних галузях народного господарства, науки, культури. У професійній літературі існують різні точки зору па понятійні межі терміна В«СпеціалістВ». Не розглядаючи їх, будемо в даному випадку відносити до цієї категорії всіх, хто в процесі своєї професійної діяльності потребує спеціальної бібліографічної інформації. Таке широке тлумачення дозволяє розповсюдити бібліографічне обслуговування на всіх осіб, зайнятих у сфері суспільної практики. Якість обслуговування буде тим вище, чим детальніше буде диференційована група читачів у кожній окремій бібліотеці.

На зміст інформаційних потреб фахівців істотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якій вони працюють. Крім того, на формуванні потреб позначається ряд інших факторів, у тому числі місце роботи, займана посада і т. д.

Які ж основні групи фахівців-споживачів бібліографічної інформації можна виділити, враховуючи галузі знання і найбільш істотні соціально-демографічні ознаки?

Перш все слід класифікувати їх за спеціальностями, виділивши три групи по укрупненим галузей знань (галузевим комплексам): фахівці гуманітарного профілю; природничонаукового: комплексу прикладних областей знання (техніка, сільське господарство і т. д.). Природно, що в кожній з цих груп необхідна подальша диференціація. Наприклад, серед фахівців-гуманітаріїв можна виділити суспільствознавців, істориків, філологів і т. д. У свою чергу, фахівці-суспільствознавці підрозділяються на економістів, політологів, соціологів, юристів і т. д. Цей поділ можна продовжити і далі. Особливо детально можна диференціювати фахівців прикладних галузей знання. Наприклад, в області техніки і промислового виробництва існують сотні спеціальностей, за якими вищі та середні навчальні заклади готують кадри для промислових підприємств.

Спеціальність визначає тематичний зміст інформаційних потреб фахівців. Однак, як зазначалося раніше, є чимало інших чинників, що впливають на ці потреби. Зокрема, в межах кожної спеціальності (або більшості з них) можна класифікувати фахівців за характером виконуваної ними роботи з подальшою диференціацією по займаним посадам або виконуваних функцій. Так, майже в кожній галузі знання можна виділити фахівців, що займаються науково-дослідною роботою (учені), педагогічною діяльністю (в вузах вона, як правило, поєднується з науковою діяльністю), фахівців-практиків, зайнятих на виробництві, адміністраторів, що займаються управлінською діяльністю.

В прикладних областях знань (насамперед у техніці) широко представлена категорія фахівців, яка за родом діяльності наближається до наукових працівникам. До них відносяться фахівці, що працюють в дослідно-конструкторських та проектно-вишукувальних установах. Подальша класифікація цієї досить представницької і, мабуть, самої активної групи споживачів інформації вимагає виділення осіб, які суміщають наукову діяльність з адміністративної (Керівники наукових установ, завідуючі відділами, лабораторіями, секторами, керівники наукових напрямів, відповідальні і рядові виконавці). 3

Специфіка наукових досліджень у різних галузях знань накладає свій відбиток на зміст і характер інформаційних потреб науковців. Так, для досліджень в галузі суспільних наук характерним на сучасному етапі є переосмислення концепції і поглядів на багато проблем і факти, укорінені у всіх областях при однопартійної системи. До того ж інформаційні потреби вчених-суспільствознавців не обмежуються однією галуззю знання. Як правило, їм доводиться знайомитися з літературою по багатьом суміжним науковим дисциплін, в силу чого їх інформаційні потреби носять комплексний характер.

Однією з особливостей інформаційних потреб учених-суспільствознавців є підвищений, в порівнянні з іншими видами документів, інтерес до монографіям. Не можна не відзначити також, що в суспільних науках велику цінність представляють праці великих вчених минулого, у той час як у більшості природничих наук, в особливості прикладних, перевага віддається новітнім публікаціям.

Тематичні кордону інформаційних потреб учених-суспільствознавців більш стабільні, особливо в порівнянні з потребами науковців в прикладних галузях знання. В останніх наукові дослідження в більшій мірі носять колективний характер, обмежуються, як правило, стислими термінами з виділенням таких етапів, як підготовчий, основний і заключний. Кожен з них істотним чином впливає на функції учасників науково-дослідної роботи та відповідно на зміст їх інформаційних потреб. Наприклад, на підготовчому етапі у керівника і відповідального виконавця переважає функція планування, яка вимагає інформації не стільки по темі, скільки по загальних питань планування та організації науково-дослідної роботи, про досягненнях в своїй і суміжних галузях і т. д. Основний етап вимагає від керівника та відповідального виконавця не тільки безпосередньої участі в рішенні творчої задачі, але і контролю за ходом її вирішення і результатами експериментальної перевірки, а також вжиття заходів по впровадженню досягнень в виробництво. Заключний етап, що завершується складанням необхідної документації і звіту, менш за все пов'язаний із споживанням інформації по темі. На цьому... етапі бібліотека повинна допомогти розробникам в правильному оформленні списків літератури до звітів, оскільки далеко не всі фахівці знайомі з правилами бібліографічного опису документів.

Вельми значну групу споживачів бібліографічної інформації складають інженерно-технічні працівники, зайняті безпосередньо у виробничій сфері, а також прирівнюються до них за характером виконуваної роботи фахівці інших областей діяльності (лікарі, економісти, вчителі, агрономи, зоотехніки і т.д.). Характерною особливістю інформаційних потреб цієї категорії фахівців є їх відносна стабільність. Однак під впливом науково-технічного прогресу в багатьох галузях народного господарства і перш всього в промисловості прискорилися процеси оновлення технології, заміни застарілого обладнання, машин, приладів, технологічної оснастки, вихідного сировини, впровадження електронної техніки. Все це вносить корективи в зміст інформаційних потреб, стимулюючи одночасно інформаційно-споживацьку діяльність названої категорії фахівців.

Особливу групу споживачів бібліографічної та в особливості фактографічної інформації складають підприємці або, як вони найчастіше називаються - бізнесмени.

ВИСНОВОК

У співробітників бібліотек, особливо мають великий досвід роботи у відділах обслуговування, часто складається враження, що вони добре знають інформаційні потреби читачів. Дійсно, вони мають уявлення, в тій чи іншій ступеня вірне, про інформаційні потреби, але це не означає, що їх не потрібно вивчати. Досвід завжди суб'єктивний, однобічний, якщо людина підходить до фактами з певних позицій, у відповідності з наявними у нього установками. Для усунення суб'єктивізму і отримання більш точних даних про інформаційні потребах, особливо при організації бібліографічного обслуговування, зазвичай вивчають інформаційні потреби певних груп споживачів інформації.

Вивченню або, точніше, дослідженню можуть піддаватися різні аспекти інформаційних потреб: зміст, динаміка зміни, форми та інтенсивність прояву і т. д. Однак найбільш важливою характеристикою є вміст інформаційних потреб, спрямованість їх на інформацію певної тематики і виду. Вивчення інших властивостей в більшості випадків проводиться на основі вже виявленого змісту потреб. Саме тематичне зміст є головною проблемою практично будь-якого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кігтиків Д.Я. В«Бібліографічна діяльність бібліотеки: Підручник для вузів. - С.-Петербург, 2004. - С.42

2. Кігтиків Д.Я. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: Лекція. - М., 1998. - 61 с.

3. Кігтиків Д.Я. Інформаційні потреби і основні групи споживачів бібліографічної інформації: Лекція. - М., 2000. - 46 с.

4. Програма В«Бібліотека - муніципальний загальнодоступний інформаційний центрВ»// М., 1997. - № 7.