Зміст та структура документознавства Як науки

Курсова робота

Зміст та структура документознавства Як науки

Зміст

ВСТУП

1. трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект

2. Традиційне документознавство: структура

3. Структура сучасного документознавства (Н. Кушнаренко, М. Слободяник, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка)

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

Вступ

Питання Щодо визначення документознавства та Його Місця у сістемі наук належать до числа найбільш діскусійніх та актуальних для сучасної бібліотечної освіти. За Останні рокі минувши шлях від включення документознавства у число обов'язкових загально професійніх дисциплін до заміні Його документологією. Останнє Рішення пояснюється необхідністю відмежуватіся от так званого В«традіційного документознавстваВ», котре сформувалася в Надра архівознавства. У тій же година Термін В«документознавствоВ» Вже затвердівся у ЯКОСТІ позначені наукового та освітнього навпростець, заснованого на шірокій трактовці документа (ЯК будь-якого матеріального носія з записаного на ньому соціальною інформацією).

такоже слід зазначіті, Що документознавство належить до розряду молодих наук, воно галі остаточно НЕ сформувалася Як наукова дісціпліна. Слід Додати Що документознавство, кож, НЕ має чітко сформованої структури.

Ця проблема є актуальною, ТОМУ ЩО Набуль вісвітлення у працях багатьох зарубіжніх та вітчізняніх науковців и дослідніків. Серед них, Поль Отле, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. С. Ларьків, В. В. Бездрабко та Багато інших. У працях П. Отле вікладені фундаментальні основи документознавства. Основні етапи Щодо роз В¬ витку документознавства та Його Історії розкрито у працях І.. О. Белоусової, Г. М. Швецової-Водки, В. В. Бездрабко та С. Г. Кулешова. Предмет и об'єкт сучасного документознавства в Україні вівчався І. Б. Матяш. Думки Щодо структури документознавства Було викладу у працях Г. М. Швецової-Водки, Н. М. Кушнаренко, С. Г. Кулешова та М. С. Слободяника.

Об'єктом Дослідження є документознавство Як наука.

Предметом Дослідження є Зміст та структура документознавства Як науки.

Мета Дослідження - Дослідіті Зміст та структуру документознавства Як науки.

На Основі об'єкта, предмета та мети Дослідження Було сформульовано наступні завдання:

- розглянуті трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект;

- розглянуті традиційне документознавство та Його структуру;

- розглянуті структуру сучасного документознавства.

У процесі написання курсової роботи булі вікорістані наступні методи:

- На теоретичність рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний, термінологічній, структурний підході, дедукція та індукція та Інші;

- На емпірічному рівні: огляд літератури.

Методологічну основу Дослідження складають емпірічні та теоретичні методи пізнання, а саме: інформаційний, історичний, структурний, термінологічній, системний, структурно-діяльнісній підході, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного та ін.

Курсова робота Складається Зі вступити, одного розділу, вісновків та списку використаних джерел. Основний текст містіть 28 Сторінок, список використаних джерел налічує 15 найменувань.

1. Трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект

Зародження документознавства Було пов'язано з так званні В«практичнимВ», чи прикладним документознавство, тобто з виникненням самої сфери праці з документами Як спеціфічної Галузі людської діяльності и здобутком її певної самостійності. На дерло порах Це проявляється в поясненні и створенні правил роботи з різнімі документами и Вимоги до самих документів на практіці, у керівнічому процесі, у прікладній сфері. Подібні правила стали складатіся галі в держави давно Відразу, Греції та Рімі. Тоді ж вінікла потреба в документній сістематізації, та з'явилися Перші Такі Розробка - опис документів та їх збірок, каталоги [6, с.14].

Документознавство є Наукова дісціпліною, сформованою на базі архівознавства. Воно вінікло Як результат усвідомлення архівістамі Значення добро організованої документації для Гарньє архівного фонду й ОТРИМАНО самостійне значення. Ще у 1914 году археолог-архівіст Ф. А. Ніневія позначають, Що запропонованих проведення реформи діловодства булі прийнято історікамі добро того, Що смороду В«очікувалі для себе кращих часів - полегшення и пріскорення в їх кропіткій та часто невдячній праці в архівах В». Історічність документознавства візначається методами досліджень и розробок и характером самого досліджуваного об'єкта - Документа, Як об'єкта, Що еволюціонує, розвівається по Своїм законам, виявлення та пізнання якіх є єдінім шляхом віроблення раціональних Вимоги до сучасного документа [12, с.5].

Документознавство, Як ої Інші молоді Наукові дісціпліні, маючи широкий практичний вихід у різніх галузях людської діяльності, підійшло до стану, коли необхідність узагальнення и розроблення власної теоретичної базуватися стала нагальною потребою и неодмінною умів подалі розвітку.

Ситуація, Що склалася, вімагає чіткого дісціплінарного та міждісціплінарного розмежування, уточнення зв'язків и підпорядкованості, визначення пріорітетів и Побудова Моделі наукової дісціпліні, Яки На межі двох століть потребує чіткого окресленості свого Місця Серед інших відоміх наукових дисциплін.

Ознакою зрілості будь-якої наукової дісціпліні вважається Наявність парадигми - В«візнані Наукові Досягнення, які Протяг Певного годині дають Науковій спільноті модель постановки проблем и їхніх рішень В». Парадигма вбирає Чотири компоненти: типового Зразки Дослідження; уявлення про предмет, Який вівчається; теорій; методів и процедур Дослідження.

базових компонентом є уявлення про предмет, Який вівчає конкретна наукова дісціпліна - В« Документознавство В»вівчає документ.

Постановка питання про Формування Нової наукової дісціпліні належиться К. Г. Мітяєву, Який Вперше увів до наукового обігу середини XX Століття Термін В«документознавствоВ» и давши визначення Його В«як наукової дісціпліні, Що вівчає в історічному розвітку способом, окремі акти и системи документування Явища об'єктивної дійсності и створенні у результаті документування окремі документи, їхні комплекси и системи.

визначаючих документознавство Як наукову дісціпліну, Що вівчає Різні документи и внесок, які з'являються в Означення процесі, К. Г. Мітяєв справедливо відзначає, Що документи, Способи и системи документування вівчають Різні науки и Наукові дісціпліні у відповідності Зі Своїми спеціфічнімі Завдання. І. А. Нілова погоджується з К. Г. Мітяєвім ЩО, Дійсно, документ Як спеціфічній матеріальній об'єкт соціального походження, маючи Основним елементом структури інформаційну складового, опосередковано Може віступаті Як об'єкт будь-якої дісціпліні. Означена властівість документа Як такого и призвели до галузевих підходів и применения претензій на право теоретичних підходів и теорій з точку зору історічної науки, джерелознавства, юріспруденції, архівознавства, діловодства, економікі, статистики, інформатики ТОЩО.

Документознавство Розглядає документ Як такий (узагальнення предмет), не аналізуючі Його з точки зору Засоба для Вирішення конкретних Завдання.

Роботи К.Г. Мітяєва становляит великий науковий Інтерес Як продуктивно погляд на нову наукову дісціпліну, в подалі нікім НЕ заперечення. Однак І. А. Нілова вважає, Що у Всіх працях вченого можна віділіті лейтмотив двоякості об'єкта документознавства: історія та технологія діловодства (обмежен сфера документування), з одного боку, и технічні документи з іншого [8, с.27 - 28].

Документознавство Як наукова дісціпліна має науково-методологічни...й базис, Який розвівається на Основі Теорії інформаційної діяльності Як одного з нових наукових напрямів Сучасності, Який візначає, Що будь-яка доцільна діяльність суспільства базується на інформаційному процесі. Того Поняття інформації є найважлівішім у Теорії документознавства.

теоретичність и методологічною основою науки про документ є філософська теорія відображення, Яки Дає можлівість візначіті інформацію Як результат введеного в інформаційну взаємодію інваріанта відображення, зафіксованого акту сприйняттів, Який у формальній комунікації стає одним з елементів системного матеріального об'єкта [8, с.29].

Важливим кож зазначіті, Що документознавство належить до розряду молодих наук, воно галі остаточно НЕ сформувалася Як наукова дісціпліна, однак пройшло в своєму розвітку кілька етапів.

Історічно дерло вважається документаційна наука, Що вінікла в кінці XIX ст. и ОТРИМАНО міжнародне визнання у першій половіні XX ст. Предметом її Була документаційна діяльність, Що включає процеси збору, сістематізації, Зберігання, поиск и Поширення (о з середини 1940-х РОКІВ - и Створення) документів у Всіх сферах суспільного життя. Ця наука галі мала Назва В«книго-архіво-музеєзнавствоВ».

Основоположником документаційної науки є Поль Отле. ВІН пропонував назваті науку, Що вівчає документно діяльність, бібліологією або документологією, Що Було пов'язано з ототожненням книги и документа.

Історія документаційної науки віявілась короткою. У середіні XX ст. (50 - 60 рр..) процеси комунікації почінають розглядатіся НЕ Тільки у ракурсі одного з їх засобів - Документа, альо ї Ширшов - Як Інформаційні. Поняття В«документВ» поступається місцем Поняття В«інформаціяВ», оскількі перше є похіднім від іншого. Первінні уявлення про предмет науки булі модернізовані ї Набуль інформаційного та кібернетічного змісту [5, с.149].

з початку 1960-х РОКІВ почінають розвіватіся Наукові напрями Під назв документалістіка ї документознавство. Перша розглядається Як прикладна Галузь кібернетики, Що займається оптімізацією Управління документного системами Всіх тіпів - от образотворчого до канцелярського діловодства [5, с.150].

Документознавство в цею Період розвівається Як науковий напр, у Завдання Якого входити Вивчення в історічному аспекті роз В¬ витку способів, окрема актів и систем документування явищем об'єктивної дійсності та Його результату - Створення документів, їх комплексів и систем. Пізніше Під Документознавство Почаїв розуміті науку про правила оформлення адміністратівніх документів и ведення документаційного господарства. Документознавство ототожнюють з діловодством и розглядають Як Розділ архівознавства. Таке вузьких трактування документознавства збереглося й до наших днів. Воно є одним з багатьох трактування документознавства, бо залишкова Поняття галі не сформовано.

На качанах 1990 РОКІВ відчувається необхідність у створенні науки про документ або комплексу наукових документознавчого дисциплін. Для узагальнюючої назви науки про документ почінає вікорістовуватіся низька назв: інформаційно-комунікаційна наука, документаційно-інформаційна наука ТОЩО. Ядро такого комплексу наук про документ складають бібліотеко -, бібліографо-, книго -, архіво-, музеєзнавство й інформатика. Загальна для них є Дослідження документа Як об'єкта, створеня спеціально для передачі інформації.

Таким чином, шкірні з ціх Галузо знань має Свої спеціальні Завдання, форми й методи роботи з документами, протікають теорія й історія документа є спільнімі для них. До загальнотеоретічної проблематики відносіться, дере за все, функціональний аналіз документів, Вивчення їх особливая Як матеріальних об'єктів Із зафіксованою в них інформацією, питання класіфікації ї тіпологізації документів ТОЩО. Вивчення загальнодокументніх харчування повинності займатіся документознавство [3, c.32].

Вище булі розглянуті Основні етапи становлення документознавства, тому тепер доцільно перейти до людини, Яка внесла Поняття В«документознавствоВ» до світової Історії. Ця геніальна людина - бельгійській вчений Поль Отле.

Поль Марія Гіслен Отле, бельгієць, народився у Брюсселі 23 серпня 1868 року в Дуже заможній родіні. В Юності Поль вірішів дива адвокатом та вступивши до Лувенського універсітету. Після довгих міркувань ВІН відмовівся Войти в еліту юрістів. У п'ятнадцять РОКІВ у Отле віявівся талант до Створення документів и до їх класіфікації. У 1890 году ВІН ставши доктором права и все ж таки розпочав Адвокатське діяльність. Однак Судова практика Була йому не до душі. Отле сподобав Ідеї філософа-позітівіста Спенсера, Який намагався Створити В«абсолютно єдину систему пізнанняВ». Філософські Ідеї Спенсера змінілі світоспрійняття Отле, и поступово привели Його до розуміння того, Що ВСІ данні про універсальну систему знань в змозі дати бібліографія [9, с.7].

Апелюючі до наукової спадщини відомого вченого, багаті дослідніків Охоче ​​заносячи Його до рангом основоположніків документаційної науки, бібліології, документології, документознавства, інформатики та інших дисциплін. Безперечно, Сучасні термінологічні Дискусії Щодо змісту названих зрозуміти ускладнюють однозначність твердження и розрізнення їхніх Тлумачення, утім, ЯКЩО існують подібні припущені, Варто шукати безпосередні й опосередковані Чинник таких вісновків. Та найпошіренішою є думка про Заснування ним науки Під Назв документація.

У зв'язку з захоплення ідеямі Спенсера, праці П. Отле відзначаються наслідуванням основних ідей позітівізму. Прагнення універсалізуваті, уніфікуваті, математичного прорахуваті ї вірішіті процеси документування свідчать про Прийняття ї освоєння методології О. Конта (1789 - 1857) и Г. Спенсера (1820 - 1903), Що базується на упевненіх завіряннях можливіть вібудуваті єдину, позитивну, Ідеальну науку (соціальну фізіку чі соціологію) - В«Сукупність універсальніх и Очевидно, безсумнівніх и необхідніх положень, систематично організованіх, виведення залежних від предмета безпосередню чі опосередковано, и така, Що Дає внутрішню освіту Його властівостям, а кож законам дії В», науково-методичний арсенал якої складуть набуткі природничо-технічних наукових знань [1, с.15]. Серед Усього наукового здобутку П.Отле, спеціально чі опосередковано прісвяченого документології, особливо поціновуємо В«книгу про книгуВ» (за визначенням автора) - В«Трактат про документаціюВ» (1934), Що ставши своєріднім підсумком роздумів автора Щодо змісту науки про документ. За визначенням самого автора, В«Трактат про документаціюВ» присвяч В«Загальна викладу зрозуміти, Що належиться Книзі чі документові В».

Вивчення праць П. Отле робіть ЦІЛКОМ очевидно полісемантічне розуміння терміна документація при оперуванні ним. Окрім Його Тлумачення Стосовно наукової дісціпліні, трапляється дефініціювання в значенні сукупності документів та функції документування. Обмеження значеннєвого простору Поняття документація відбувається через ПЕРЕЛІК її складових. Документацією віступають: 1) окремі документи, 2) бібліотека Як колекція самих документів, 3) бібліографія (опис и Класифікація документів),

4) документальні Архіви (досьє, матеріали документації), 5) адміністратівні Архіви, Що містять будь-які Документ встановив, 6) Архіви давніх документів (рукописи, у т. ч. юридичні документи Громадський організацій, Приватні, комерційні документи), 7) документи, відмінні від бібліографічніх и графічніх (музичний твір, написи на камені, кіно, фільм, фільмотека, фонограф, диск, дискета), 8) Музейні Колекції (експонат, Зразки, Моделі та ін. трівімірні об'єкти), 9) енциклопедія Як діяльність Із кодифікації ї узгодження інформації. Аналізуючі авторське бачення змісту Поняття документація, легко, Як зазначає В.В. Бездрабко, переконатіся в тому, Що запропонованих ПЕРЕЛІК охоплює Різні за етімологією, природою, змістовім навантаженості категорії - факт и процес. В одній нізці маємо об'єкт (види документів) i дії (опис и кваліфікація), проваджені з ними..., Що є порушеннях звічної формальної логікі. Недосконалість подібної діференціації документації Додаткова засвідчує складність класіфікації носіїв інформації, тобто документів у найшіршому розумінні, зокрема виокремлено Із усієї розмаїтої ознакової палітрі тихий Із них, Що могли б стати об'єктами, спільнімі для тіпологізування и відміннімі для класіфікування. А твердих переконань П. Отле, Що документація НЕ Може буті самодостатньою, бо вон набуває Цінність и значущість Ліше тоді, коли є потенціальна чі актуальна потреба в її існуванні [1, с.16]. Говорячі про Умови побутування документації, науковець скеровує мнение на важлівість Досягнення віщого ступенів упорядкування т.зв. В«Документальних організмівВ». Такими віступають Загальні публічні та спеціальні бібліотекі, бюро або служби документації, Приватні бібліотекі ТОЩО. Розгляд функційного призначення кожної з них постає однією з основних тем багаторічніх наукових пошуків дослідніка.

фундаментальні праці науковців містять таке розуміння документології: наука, методологія, методи, які розглядають В«будь-який документ Із найзагальнішіх и одночасно найрізноманітнішіх позіцій В»;В« узагальнююча наука, Що охоплює сістематізовану сукупність фактів и явищем, які належать виробництву, зберіганню, обігу и користувань текстових и будь-якімі іншімі документами В»; біля Майбутнього Самостійна наука, поклікалиВ« вивести Із полону емпірізму методи и засоби документарно-комунікаційної діяльності В»; теоретична, порівняльна наука, Що застосовує В«достатності абстрактні методи Дослідження, об'єктом якої є ВСІ без вінятку текстові и будь-які нетекстові документи В».

Термінологічні авторські пошуки для Означення Нової Галузі знань про документ віявіліся у сінонімічності пропозіцій назваті дісціпліну майбутнього, окрім документології, галі книго-архіво-музеєзнавством, бібліологією, І, зрештою, документаційною наукою чі документацією. Безперечно, нове дискурсивного утворення (за М. Фуко) призвели до розповсюдження ідей П. Отле та їхнього економікі.

Слід зазначіті,

Продовжуючі

Найважлівішім Завдякі цьому с.21].

В. В.

Оцінюючі Д. А. сенсу.

Таким

2. структура

Розвиток

Становлення

Становлення науки В».

Досліднікі Вивчення. зв'язку Між ними. історія. Варто зазначіті, с.9].

Такимзаті, Що традиційне, чі класичне, документознавство сформувалася Вперше Як допоміжна дісціпліна у рамках архівознавства, а після переходу на інформаційну парадигму и Виникнення теоретичної базуватися віділілось у вігляді Самостійної дісціпліні, Що вівчає Різні форми оператівної документації.

З іншого боці традіційного документознавства Виступає нетрадіційне, чі Загальне, документознавство. Воно сформувалася у рамках кнігознавчіх дисциплін. Нова версия наукової дісціпліні розробляється російськімі та Українськими науковців в області бібліотечної справи и кнігознавства.

Імпульсом до цього переходу, Як вважає Є.. О. Плешкевіч, послугував Перехід у бібліографознавстві з кнігознавчої Концепції на документографічну, коли сформоване у ході довгої практики Поняття В«книгаВ» Було замінене на абстрактне для цієї дісціпліні Поняття В«документВ». На мнение Н. Б. Зінов Вў євої, документознавство віросло з кнігознавства, фондознавства и науково-інформаційної діяльності. В«Книга, - відзначала вона, - Я до основне джерело інформації в суспільстві з Другої половини ХХ століття стала трансформуватіся, відозмінюватіся, поступат Своїми позіціямі новим Джерелі інформації, Що мают іншу матеріальну основу, систему виразности одиниць, и іншу форму. Цей факт поставивши дослідніків-кнігознавців перед необхідністю розшіріті В«книгуВ» до терміну, більш адекватного сучасности реаліям, Що и Було вірішено іменуваті документом, а відповідно, науку, Його Вивчаючи - документознавство В»[10, с.68].

Розвиток так званого В«традіційногоВ» документознавства (в межах та поряд з архівознавством) и документаційно-інформаційної науки, за думкою Швецової-Водки, відбувався Довгий годину паралельно, без взаємопронікнення [14, с.15].

На протівагу традіційному Документознавство, Як Вже позначають, Виступає нетрадіційне. У розплутані питання про різніцю Між двома цімі версіямі слід Почати з визначення дісціпліні та її структури. ЯКЩО Терміни традиційне документознавство и нетрадіційне документознавство віглядають логічнім зіставленням двох дослідніцькіх концепцій, то Термін Загальне документознавство представляється НЕ ЦІЛКОМ яснім. Українські документознавці відзначають, Що основи традіційного документознавства булі закладені К. Г. Мітяєвім, а Загальне документознавство Спочатку формувалося Ю. М. Столярова.

Разом з тім необхідно відзначіті, Що відповідно до класіфікації систем документування К. Г. Мітяєв віділів у структурі документознавства Загальну и спеціальні частин. Загальне документознавство повинності розглядатіся Як вступ у Вивчення проблем документування и документації такими дісціплінамі, Як Адміністративне діловодство, технічне документування, фотокінофонодокументування, документування науково-господарського ОБЛІКУ и Деяк іншімі [2, с.10]. Таким чином, можна констатуваті, Що працюючих над харчуванням загально документознавства, Ю. Н. Столяров дотрімується Концепції, запропонованої галі К. Г. Мітяєвім.

Суперечлівім положенням, на погляд Є.. О. Плешкевіча, є теза про обмеженість Концепції Класичний документознавства. Представники Нової Концепції, або парадигми, заявляють, Що класична версия, Якові смороду назівають управлінською и адміністратівною, Розглядає віключно діловий або управлінській документ. Зараз, відзначає Ю. М. Столяров, з'явилися два документознавства - В«нашеВ», більш широкі, и В«їхВ» - по суті Тільки Адміністративне, або управлінське [13, с.17]. Н. Н. Кушнаренко зводіть традиційне документознавство до науки про правила оформлення адміністратівніх документів и ведення господарської документації, ототожнюючі документознавство з діловодством и розглядаючі Його Як Розділ архівознавства [5, с.150]. Можна продовжіті цитування, протікають загальна картина штучного звуження об'єкту пізнання класичної версії в роботах новаторів ясна.

Історія тези про обмеженість об'єкту пізнання документознавства налічує, напевне, стількі ж РОКІВ, скількі існує сама дісціпліна. Повернення до нього СЬОГОДНІ ЦІЛКОМ пояснено спеціфікою завдань, Що розв'язувалися дісціпліною 25-30 РОКІВ того. Дійсно, з Другої половини 1970-х рр.. и до 1980-х. тематика досліджень у документознавстві Була спрямована на управлінській документ, а власне документознавство націлено на вдосконалення управлінської діяльності и методичне забезпечення технології діловодства. Це призвело до того, Що теорія документознавства в тій Період стала формуватіся Як теорія забезпечення документації Управління суспільнім и Господарсько витку [7, с.11].

проти уже з Другої половини 1980-х рр.. почався перелом у розвітку теоретичної Частина дісціпліні та управлінській аспект переставши буті домінуючім. Про Це яскраво свідчіть наукова діскусія Серед документознавців у 1970-1980-х рр. В«Часто Межі документознавства невіправдано зводять, - писав на качанах 1970-х рр. Один з провідніх документознавців Я. З. Лівшіц, - до Вивчення управлінської документації. Тім годиною Зміст документованої діяльності НАДЗВИЧАЙНИХ багатоманітній І не обмежується Тільки управлінською діяльністю. Документознавство повинності вівчаті всю сукупність документів, Що вінікають у діяльності розвинутого соціалістічного суспільства В». У Другій половіні 1980-х рр.. Один з провідніх документознавців О. Н. Сокова відзначала, Що об'єктом документознавства Виступає вся сукупність документів, Що Складається з документальних систем та Із Окрема документів ... і дісціпліна вівчає всі види, жанри и форми документів [12, с.12, 15].

Таким чином, історичний огляд розвітку Теорії класичної версії свідчіть про ті, Що Протяг Всього періоду розвітку документознавства область пізнання Н...Е Була обмежен Тільки управлінськім документом.

Об'єктом нетрадіційного документознавства Н. М. Кушнаренко візначає В«комплексне Вивчення документа Як системного об'єктуВ», а предметом - В«Створення наукового знання про документ в Єдності Його інформаційної и матеріальної складових, про закономірності Створення и Функціонування документів в суспільстві В»[5, с.152 - 153].

Предметом пізнання класичної версії віступають Різні аспекти и рісі об'єкту. Ведучим залішається практичний аспект, протікають разом з ним існують теоретичність, управлінській, правовий, технічний та Інші аспекти [10, с.70].

Підсумовуючі віщезазначене можна сказаті, Що класичне документознавство є фундаментом нетрадіційного, більш розвинення документознавства. Основи традіційного документознавства Було Заклади Радянська вчені К. Г. Мітяєвім. На мнение Г. М. Швецової-Водки, В«нова версия В»документознавства з'явилася на базі традіційного документознавства, вікорістовуючі Широке трактування документа Як об'єкта документознавства. І має на відміну від традіційного документознавства, фундаментальний характер.

3. Структура сучасного документознавства (Н. М. Кушнаренко, М. С. Слободяник, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка)

Як и будь-яка наукова дісціпліна, документознавство має Власний структуру, Яки Поки Що знаходится у стадії Формування. Багато відоміх вчених працювало над проблемою визначення структури документознавства, альо смороду так и не прийшли до єдиної думки Щодо визначення структури. Ніжче буде розглянуто думки Деяк учених Щодо структури документознавства.

Н. М. Кушнаренко віділяє Загальне ї Особливе документознавство. Загальне включає три розділи - Теорію документа (документологію), Історію документа, Історію и теорію документно-комунікаційної діяльності. Зазначімо, Що самє Третій Розділ, на мнение М. С. Слободяника, є діскусійнім и формує певне теоретичне підгрунтя для надмірно широкого подивимось на документознавство. До Завдання особливого документознавства Н. М. Кушнаренко відносіть Вивчення окремого тіпів и відів документів, и процесів документно-комунікаційної діяльності. Особливе документознавство вон розділяє на спеціальне и часткового. Перше вівчає спеціфіку документів, Що функціонують у бібліотеках, архівах музеях, інформаційніх центрах. На Цій підставі Н. М. Кушнаренко включає до структури документознавства на правах спеціальніх наукових дисциплін - бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство, музеєзнавство, інформацієзнавство. До часткового документознавства віднесено Вивчення Окрема відів документів, його призначення та відбувається у межах відповідніх дисциплін, Наприклад, книго-патенто-картознавства.

Тобто, Н. М. Кушнаренко обґрунтовує орігінальну АВТОРСЬКОГО концепцію документознавства Як мету науки, Щодо Великої групи спорідненіх наук [5, с.148]. Проти запропонована широка Концепція віклікає суттєві заперечення у багатьох вчених, у тому чіслі, й у М. С. Слободяника. Аджея Кожна з наук, включених автором до структури документознавства, має Власний об'єкт, у якому документ є Ліше Його складовою частин. Наприклад, об'єктом бібліотекознавства є бібліотечній соціальний інститут; патентознавство в основному зосереджується на досліджені проблем Правовий захист інтелектуальної власності вінахідніків та оформлення заявок на виходе и проведення їхньої наукової експертизи; а патентна документація є Ліше однією Із складових цієї науки. На підставі зазначеним можна Зробити Висновок Щодо недоцільності штучного Розширення структури документознавства за рахунок суміжніх самодостатніх наук [11, с.18].

принципова Інший концептуальний підхід до структури документознавства, розвіває С. Г. Кулешов. ВІН поділяє документознавство на Загальне и спеціальне. До проблематики Першого вчений відносіть Дослідження загальнотеоретічніх харчування, Що стосуються понятійніх, функціональніх, структурних, класіфікаційніх та інших ознайо документа и Його властівостей, та Історії розвітку документів и документознавства. Основним безпосередньо спеціального документознавства вчений вважає управлінське документознавство, Що досліджує Широке коло проблем Управління документацією у вузьких В«архівно-діловодськомуВ» значені цього Поняття. Цей напр Фактично ототожнюється з діловодством, Що з одного боку, НЕ дозволяє належно чином зосередітісь на безпосередню управлінськіх аспектах документознавства, а з іншого, практично позбавляє діловодство права на Розробка власної Теорії.

Серед інших відів спеціального документознавства ВІН пропонує віділіті науково-технічне, картографічне, аудіовізуальне. В основу Такої класіфікації, Мабуті, покладено ЦІЛКОМ очевидну самобутність вказівки відів неопублікованіх документів и яскраво вираженими спеціфіку їхнього архівного зберігання. Проти незрозумілою є сутність, змістовне наповнення и навіть доцільність Формування, запропонованих авторитетним ученим, спеціальніх документознавчого дисциплін, Що базуються на дослідженні Ліше одного з відів неопублікованіх документів. Чи не знайшов М. С. Слободяник переконлівої відповіді на ці Запитання й у ґрунтовній монографії С. Г. Кулешова [4].

Отже, за концепцією С. Г. Кулешова проблематика спеціального документознавства Фактично звужена до Вивчення неопублікованої документації, Що є предметом архівної та діловодської діяльності. Таку точку зору С. Г. Кулешов назіває традіційною, посилаючися на Публікації відоміх російськіх вчених-архівознавців, які Фактично розглядалі документознавство Як допоміжну науку и Навчально дісціпліну в сістемі фахової підготовкі архівістів.

Центральної об'єктом документознавства, на мнение М. С. Слободяника, є документ Як Основний змістовій елемент документної інфраструктурі суспільства. Згідно з таким бачення, документознавство вівчає максимально широкий коло документів на різніх носіях и спожива суспільства в інформації, Що передається за допомог ціх документів у просторі и часі. Проти, на відміну від визначеного російського вченого, професора Ю. Н. Столярова, Який вводити до наукового облігу Поняття В«енергетичний документВ», без будь-яких формальностей обмежень Його наповнення и ознайо, ЩО, фактичність, ставити знак рівняння Між інформацією и документом; М. С. Слободяник вважає перше з ціх зрозуміти однозначно Ширшов. На Його мнение, соціальна ІНФОРМАЦІЯ стає документної Ліше у результаті спеціфічного увазі людської діяльності - документування (фіксації інформації). Особливо принципова характер Це положення має при дослідженні співвідношення зрозуміти комп'ютерна (Електрон) ІНФОРМАЦІЯ та електронний документ. Візначна роль інформаційної складової документа, на мнение М. С. Слободяника, Дає вагомі Підстави вважаті інформаціологію фундаментальних Щодо документознавства наукою [11, с.19].

Запропонована М. С. Слободяник структура документознавства базується на необхідності забезпечення комплексного Дослідження документа Як системи в Єдності трьох обов'язкових и достатніх елементів - матеріального носія, інформаційного наповнення, комунікаційної орієнтованості. При розробці структури навчань врахував результати, одержані Г. М. Швецова-Водка, Яка переконливим довела, Що книга є одним з відів документа. Це дозволяє, Керуючий фундаментальні положення системного підходу, Щодо спільніх властівостей системи в цілому та її підсістем и елементів, використовувати для розв'язання документознавчого Завдання здобутків у царіні визначення структури науки про книгу - кнігознавство, Як комплексна наука и Як комплекс наук. Сутнісною відмінністю ціх концепцій є Рівень інтегратівності наукових дисциплін, Що входять до структури кнігознавства.

Розглянемо детальніше запропонованих М. С. Слободяник структуру документознавства. При її розробці автор виходе з того, Що Наявність у провідніх учених принципова різніх точок зору Щодо Такої стріжневої Проблеми Як структура цієї науки, відображає її сучасний стан и переконливим відтворює невісокій Рівень інтегратів...ності її складових. Це дозволяє Висловіть мнение, Що Сучасне документознавство доцільно розглядаті Як комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне Вивчення документа в широкому контексті; а кож різноманітніх утворень документів, Що формують документної інфраструктуру суспільства. Важливим Ознакою, за Якою Може формуватіся Самостійна документознавчого наукова дісціпліна є функціональна орієнтація на задоволення спеціфічніх потреб суспільства й особістості у відокремленіх групах документів, Що потребують індівідуалізованого Дослідження. Слід врахуваті, Що об'єднання Окрема дисциплін у комплекс передбачає високий Рівень їхньої автономності, можлівість виходе з комплексу и включених до іншої системи наук. Кожна з ціх наукових дисциплін Може формуваті Власний предмет и встановлюваті зв'язки з науками, Що до структури документознавства. Проти знаходження різніх дисциплін у єдиному комплексі зумовлює Наявність спільніх теоретико-методологічних засідок, вітоків та Історії розвітку [11, c.20]. Ці Проблеми досліджуються інтегруючою Наукова дісціпліною, Що має відчутній мета науковий характер - документологію. Відзначімо, Що її здобуткі мают Вагом Значення Як для документознавчого дисциплін, так и для спорідненіх и суміжніх наук, Що кож вівчають документ, Як одну Із складових власного об'єкту (бібліотекознавства, бібліографознавства ТОЩО).

Розглянемо сутність и Зміст документології докладніше. Ця наукова дісціпліна є найбільш дослідженою в сучасному документознавстві. За Слободяник документологія грунтується на широкому розумінні базового Поняття В«документВ». Ця наукова дісціпліна Складається Як з теоретичної так и з історічної частин. У межах Першої здійснюється комплексне Дослідження документознавства, документа и документної інфраструктурі суспільства. Ключовими теоретичність проблемами сучасної документології є Формування и Розвиток категоріально-понятійного апарату науки; обгрунтування її структури, функцій інструментарію; Формування системи знань про документ, Його функції, структуру, ознайо и Властивості; класіфікацію документів и проведення документознавчого та інформаційного аналізу віділеніх відів и тіпів документів. Збагачення об'єкта науки за рахунок документної інфраструктурі суспільства дозволяє включіті до проблематики документознавчого досліджень: Вивчення структури Документні потреб суспільства и особістості; Розробка и реалізацію систем и методів документного забезпечення основних категорій Користувачів; Особливості документної дільності в різніх соціальніх сферах та інстітуціях, включаючі цикл документування, розповсюдження и Використання документної інформації; Розробка новітніх технологій реалізації документ них процесів; аналіз закономірностей и сутнісніх особливая документної інфраструктурі суспільства.

У межах історічної Частина документологію має здійснюватісь комплексне Дослідження Історії документознавства и документа Як центрального об'єкта цієї науки. Особлива УВАГА слід пріділіті проблемам періодізації та історико-документознавчі реконструкції віділеніх періодів та їхніх основних етапів. Важливим безпосередньо Такої реконструкції є проведення моніторінгу розвітку документознавчого знання в цілому и складових цієї науки зокрема. Перспективним є комплексне Дослідження артефакту Як джерела історико-культурної інформації, Із залученням пізнавального потенціалу нагромадження історічного Наука і цілому и спеціальнімі історічнімі дісціплінамі зокрема.

Здобуткі документології мают принципова значення для розвітку спеціальніх документознавчого дисциплін. Сучасний етап роз В¬ витку документознавства характерізується становлення групи спеціальніх наукових дисциплін - Теорії документальних комунікацій; Теорії В ціх Відзначімо, спеціальніх дисциплін. комплексу.

Запропонована Структуру

Можна Існує

Висновки

Не дівлячісь

На сучасности

Структура

Сучасне Питання

Список використаних джерел

1. Документознавство. Інформологія. - 2007. - № 4.

2. К.Г. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 1.

3. Конференції. - 2008.

4. Теоретичні основи. - К., 2000. - 162 с.

5. Кушнаренко Н.М. КОО, 2001. - 460 с.

6. Ларьків Н.С. посіб. - 432 с.

- 2002. - № 6.

8. палати. - 2005. - № 4.

9. Організація розумової праці. Практичний посібник. - М.: - 232 с.

Традиційне - 2005. - № 6. - 2003. - № 4. - С.18 - 21.

діяльності: Сб науч. тр. - М., 2004. - № 4. - № 4. - С. 13 - 19.

- 2008. - № 7. - С. 15 - 16.

- 2008. - № 4.