Система музичного виховання Ветлугиной

Н.А Ветлугіна розробила систему музичного виховання для дітей дошкільного віку, яку активно застосовують в дитячих садах.

Метою програми є розвиток у дитини загальної музикальності. Музичність - це засвоєний музичний досвід, способи засвоєння досвіду, а також здатності, виступаючі як результату засвоєння дітьми узагальнених способів музичної діяльності. Музичність у дітей - це комплекс здібностей, що сприяють успішному прояву активної музичної діяльності в доступних формах. Інтерес до музики і досить розвинений музичний слух, говорять про музичність дитини. . Музичність формується через музичну діяльність дітей. Існують здібності, наявність яких необхідна дитині для виконання конкретної діяльності - слухання, виконання, творчості. Такими здібностями є:

1) здатність цілісного сприйняття музики (уважне слухання і співпереживання художнього образу в його розвитку) і диференційованого (розрізнення засобів музичної виразності);

2) виконавські здібності (чистота співочих інтонацій; узгодженість рухів при грі на дитячих інструментах);

3) здібності, які проявляються у творчій уяві при сприйнятті музики, в пісенних, музично ігрових танцювальних імпровізаціях.

Ветлугіна виділила основні вміння і навички музичної діяльності:

1. ; Цілісне і диференційоване сприйняття того чи іншого твору, орієнтування в ньому. Цілісне сприйняття припускає правильну емоційну реакцію на загальний настрій пісні або п'єси. Дитина стежить за розвитком художнього образу, вираженого комплексом музичних засобів у певній формі. Кількаразове прослуховування дозволяє сприймати мелодію диференційовано, вловлювати кількість її характерних рис. Ці вміння допомагають поліпшувати якість власного виконання.

2. Співпереживання почуттів, настроїв, виражених в музиці. Воно необхідне для виразною виконавської діяльності.

3. Художнє виконавство. Дітям доступно вміння проявити своє ставлення до виконуваного твору; невимушеність, природність дій у всіх видах музичної діяльності; відносна точність співочих та музично - ритмічних навичок.

4. Творчі прояви дітей. Створення нових образів і дій.

5. Самостійні дії. Уміння діяти без сторонньої допомоги.

Названі вміння та навички сприяють реалізації основних завдань музичного виховання :

1. Виховувати стійкий інтерес і любов до музики, закладати основи музичного смаку, розвивати прагнення спільно виконувати пісні, танці, розвивати моральні якості, емоційну чуйність, музичні здібності і пам'ять.

2. Розвивати здатність сприйняття та виконавства: цілісне і диференційоване сприйняття, співочий голос, слуховий самоконтроль, виразність співу, образність і ритмічність рухів, вміння грати в ансамблі на різних інструментах.

3. знайомити з найпростішими відомостями про характер музики, її розвитку, зміні, про схожих і контрастних побудовах, виразних засобів, про наявність високих - низьких, довгих - коротких звуків.

4. Розвивати творчі здібності дітей, залучаючи їх до пісенним імпровізаціям, інсценування ігрових пісень .

Названі вище завдання конкретизуються у формі певних видів музичної діяльності. (2,3)

Види і форми організації музичної діяльності дітей.

Першим і провідним видом в дитячій музичній діяльності є слухання - сприйняття . Слухання складається з наступних дій:

-слухання творів;

-слухання в процесі розучування пісень, хороводів, танців.

-слухання з метою визначення властивостей звуку в дидактичних іграх.

Другим видом музичної діяльності є дитяче виконавство . Спів є масовим і доступним видом виконавства. Пісня - коштовний засіб морально-естетичного виховання завдяки єдності музичного і літературного тексту. Ще одним видом є ритміка . Музично - ритмічна діяльність умовно ділитися на дві групи: сприйняття музики і відтворення її виражальних властивостей і рухів. Перша група дій пов'язана з цілісним сприйняттям музики, яке поступово диференціюється, ставати більш точним. Дитина виділяє окремі найбільш яскраві засоби - регістри, динамічні, темпові нюанси, метричну пульсацію, структуру твору і т.д. Друга група дій спрямована на освоєння рухових навичок у процесі музичних ігор, хороводів, танців. При цьому використовуються різні рухи: з області фізичних вправ, танцю. Все музично - ритмічні рухи виконують спільне завдання - домогтися злитості характеру руху і музики. Музичні гри - провідна форма організації ритмічних рухів. В основі гри найчастіше музика, яка підказує хід дій сюжетної гри, музичну характеристику персонажів. Хороводи найчастіше проходять під народні пісні. Танці побудовані на зафіксованих рухах в певній послідовності і побудова (пари, коло) - складаються із знайомих елементів рухів, які повторюються на приспів.

Гра на дитячих музичних інструментах. Спочатку дітей знайомлять з різними інструментами, називають їх, звертають увагу дітей на темброву забарвлення, пояснюють розташування високих і низьких звуків, показують прийоми гри. Поступово в самостійній діяльності діти освоюють прийоми гри. Дошкільнятам доступні такі виконавські якості як: виразність відтворення, уміння проявити своє ставлення до виконуваного твору; невимушеність, природність дій у всіх видах музичної діяльності; відносна точність співочих та музично - ритмічних навичок.

Третій вид діяльності - дитяче музичне творчість. У співі це імпровізація найпростіших мотивів, придумування своїх мелодій на заданий текст. Танцювальне творчість проявляється в умінні комбінувати знайомі елементи танцю, створювати власні рухи, придумати простий танець.

Четвертим видом є вивчення елементарних відомостей про музику. Цей вид діяльності не включений в програму дитячого садка. Сюди включені відомості, як загального, так і спеціального характеру.

Перша група відомостей дає зрозуміти дітям, що музика завжди відображає певні почутт...я, думки, вона як би оповідає про що - то і тому так різна за своїм характером , настрою. Дітям повідомляється, що музику створюють композитори, народ.

Друга група відомостей пов'язана з різними видами музичної діяльності.

Ветлугіна Н.А виділила 3 ​​форми занять:

Фронтальні заняття з усією групою дітей. Воно передбачає наступну послідовність дитячої музичної діяльності: на початку заняття музично - ритмічні вправи, слідом за ними слухання музики, потім спів і після цього музична гра або танець.

Побудова заняття повинне відповідати наступним вимогам:

1) Враховувати розумову, фізичну та емоційну навантаження дітей;

2) Встановлювати спадкоємність розвитку музичних здібностей у процесі придбання навичок, знань, засвоєння музичних творів;

3) Забезпечувати зв'язок та послідовність видів діяльності та розучували матеріалу;

4) Бути варіативними і відповідати віковим можливостям дітей, навчальним завданням.

Індивідуальні музичні заняття з дітьми будуються на основі ретельного вивчення педагогом вікових та типологічних особливостей дітей, аналізу їх поведінки і діяльності в колективі, урахування рівня їх фізичного, розумового і естетичного розвитку, емоційного життєвого тонусу . Педагог - музикант враховує особливості кожної дитини і створює йому умови для розвитку, надає індивідуальну допомогу, навчає і виховує дитину.

Музичні заняття з невеликими групами проводяться з дітьми, у яких недостатньо розвинені музично слухові уявлення, музично - ритмічне почуття, з соромливими дітьми, які можуть проявляти себе творчо, але бояться колективу. (3)

На них вирішуються завдання музично - сенсорного розвитку дітей, навчання різним способам виконання музичних завдань по співу, творчі музичні завдання.

По кожній віковій групі є коротка характеристика психофізичних особливостей дітей та визначено завдання морального, розумового і естетичного і фізичного розвитку. Загальними вимогою по всіх вікових щаблях є виховання любові, інтересу до музики, емоційної чуйності, а так само розвиток музичних та творчих здібностей. Завдання, послідовно ускладнюються, тобто використовується концентричний спосіб побудови програми.

Ветлугіна Н.А зазначила риси, що характеризують твори, призначені для дітей. При цьому необхідно, щоб твори:

-відбиралися з трьох джерел: народної музичної творчості, класики й сучасної музики;

- були пройняті гуманізмом;

- відрізнялися проникненням у світ почуттів дітей, відображали їх інтереси, були образними;

- були яскравими запам'ятовуються, спиралися на інтонаційно - ладовий лад музики;

- художній рівень повинен відповідати вимогам великого мистецтва.

Радила використовувати народну творчість, його фортепіанну обробку і твори композиторів, написані на національній основі. Класична музика так само представлена ​​в репертуарі програми. Відомо, що композитори - класики проявили великий інтерес до створення творів для дітей: Чайковський І.П. В«Дитячий альбомВ», Шуман Р. В«Дитячі сцениВ», Мусоргський М.П. В«Картинки з виставкиВ» і т.д. . Для занять ритмікою використовується, в основному народна музика і музика, написана для дітей радянськими композиторами. (2)

Для виконання оркестром Н.А.Ветлугина рекомендує використовувати твори, вивчені раніше з програми з співу, слухання чи ритміці .

Для більш повного сприйняття твору дітьми автор рекомендує використовувати наочність. якщо мова йде про літературному творі (вірші, цитата з тексту пісні) або про фрагменти з самого музичного твору, то можна говорити про слухової наочності, оскільки вона звертається до слуху дитини. При цьому бажано використовувати технічні засоби, платівки, магнітофонні записи. Для зорової наочності можуть бути застосовані різні наочні посібники - літературний текст, умовні позначення, картки, відповідні характеру п'єси, руху мелодії.

Рекомендується одне твір слухати кілька занять поспіль, з кожним прослуховуванням акцентуючи увагу на формі твори, засобах виразності, ритмі і т.д.

У розділі спів на музичних заняттях акцентується увага на використанні попевок - вправ, багаторазове повторення яких розвиває правильність і чистоту інтонування. Н.А.Ветлугина вважає, що для повноцінного сприйняття музики необхідно навчати дошкільнят співу по нотах. Методика навчання співу по нотах викладена у В«Музичному букваріВ». (4)

В«Музичний букварВ»

Завдання В«Музичного букваряВ» - зацікавити дітей музикою, розвинути їх музичний слух. Підготувати до співу по нотах.

Перш за все, потрібно, щоб дитина навчилася слухати музику, і полюбив її.

Книга складається з чотирьох розділів. Перший розділ - донотний. Він містить завдання і вправи, спрямовані на розрізнення дитиною високих і низьких, довгих і коротких звуків, рух мелодії вгору і вниз. Все це дитина засвоює на слух. Вміщені тут картинки дають наочно-зорове уявлення.

Другий розділ- буквар. Діти знайомляться з написанням і розташуванням нот і привчаються співати по нотах. Вони отримують найпростіші відомості; дізнаються кілька нот, знайомляться з восьмими і четвертими длительностями. До кожного завдання потрібно повертатися кілька разів, тільки тоді засвоєння нового матеріалу буде міцним і стійким.

У третьому розділі - поміщені найпростіші пісні. Їхні діти співають вже по нотах. Розучуючи пісню, дитина спочатку називає ноти, тривалості. Потім дорослий дає перший тон. Діти виконують пісні спочатку по нотах, а потім зі словами. Всі вправи в букварі дано на звуках ФА першої октави - ДО другої октави.

Четвертий розділ - (додаток) - В«Нотне лотоВ». У цьому розділі дани ігри, які допоможуть дитині в цікавій для неї формі освоїти все те, що він уже вивчив по книзі.

Книга написана для дітей та батьків. Кожна ліва сторінка призначена для дорослого, кожна права - для дитини. Заняття повинні бути систематичні, і за часом не перевищувати 15 хвилин.

У дитячому садку педагоги працюють на розділом книги, який названий В«Ми співаємоВ».

Першим завданням є - навчити дітей відрізняти і пропевать 2-3 різних за висотою звуку.

Друге завдання - розвивати у дітей здатність розрізняти і пропевать сусідні звуки, що йдуть вгору і вниз. Діти знайомляться зі звукорядом.

Третє завдання - поступове ознайомлення з розходженням звуків по тривалості. Поняття про тривалість дається в найпростішій формі, за аналогією з різними явищами. (1)

Висновок

Таким чином, ми розглянули систему музичного виховання, запропоновану Ветлугиной Н . А., і прийшли до висновку, що займаючись музичним вихованням, важливо пам'ятати і про загальний розвиток дітей. Дошкільнята мають невеличкий досвід уявлень про почуття людини, що у реальному житті. Музика, передає всю гаму почуттів та їх відтінків, може розширити ці уявлення. Крім морального аспекту, музичне виховання має велике значення для формування у дітей естетичних почуттів: долучаючись до культурного музичному спадщини, дитина пізнає еталони краси, привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика розвиває дитину і розумово. Крім різноманітних даних про музиці, мають пізнавальне значення, бесіда про неї включає характеристику емоційно-образного змісту, отже, словник дітей збагачується образними словами і виразами, що характеризують почуття, передані в музиці. Уміння представити і відтворити висоту звуків в мелодії так само передбачає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення, запам'ятовування, що так само впливає не тільки на музичне, але й на загальний розвиток дитини.

Список літератури

1. Ветлугіна Н.А. Музичний буквар. - М.: Музика, 1966.-92 с.;

2. Ветлугіна Н.А. Музичне виховання в дитячому садку. - М....: Просвещение, 1981.-240 с.;

3. Ветлугіна Н.А., Кенеман А.В. Теорія і методика музичного виховання в дитячому садку. - М.: Просвещение, 1983. - 255с.;

4. Специфіка музичного виховання// www.ret.by/refs/62/13539/1.htm;