Главная > Международные отношения > Проблеми взаємовідносін США та країн латинської Америки кінця ХХ - качанів ХХІ століття
Проблеми взаємовідносін США та країн латинської Америки кінця ХХ - качанів ХХІ століття25-01-2012, 10:18. Разместил: tester7 |
|
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСІН Між США І латинську Америка КІНЦЯ ХХ - качанів ХХІ СТОЛІТТЯ 1.1 Лівий поворот в країнах латинської Америки 1.2 Боліваріанська альтернатива для країн латинської Америки РОЗДІЛ 2. Шлях ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ У ВІДНОСІНАХ Між США І КРАЇНАМІ латинської АМЕРИКИ 2.1 Економічна Співпраця: МЕРКОСУР, НАФТА 2.2 Політична кооперація РОЗДІЛ 3. Відносини Між США І КРАЇНАМІ латинської АМЕРИКИ В ХХІ ст. 3.1 Зміни в політіці США 3.2 Політика країн латинської Америки відносно США ВИСНОВКИ Список використаних джерел ТА ЛІТЕРАТУРИ Латинська америка штат політика ВСТУП
Актуальність тими . Латинська Америка, Яка є велічезнім регіоном з великим потенціалом для розвітку, Як и США - один з найголовнішіх політічніх центрів, мают великий Вплив на економічні та Політичні процеси у Світі. Процеси інтеграції в сучасному Світі досяглі такого рівня, Що політична нестабільність в одному регіоні або Країні Може негативно чином вплінуті на економіку Майже Всього світу. Латинська Америка має Великі запаси Майже Всіх відів природніх ресурсів, якіх НЕ вістачає США. Проти СЬОГОДНІ латіноамеріканські Країни Вже НЕ бажають буті В«сировина придаткомВ» економічно розвинення країн и залежаться від них. Це віклікає певні складнощі у відносінах Між країнамі латинської Америки и США, які Поки НЕ можут повністю Изменить Своє ставлені до регіону. Незважаючі на ті загрузка...
Історія відносін Між США и країнамі латинської Америки налічує близьким двохсот РОКІВ, протікають в рамках даної роботи розглядається невеликий відрізок часу - кінець XX-початок XXI століття. 90-і рр.. XX Століття вікорістані в ЯКОСТІ відправної точки того, Що в цею Період відбувається Зміна світового порядку, розпад біполярної системи и Посилення процесів сепаратизму. Поступово почінає складатіся багатополярного світ, в якому Латинська Америка грає Важливим роль. Об'єктом Вивчення є Країни латинської Америки та безпосередню США, а предметом - Розгляд відносін Між Латинська Америкою и США на сучасности етапі. Метою роботи є Вивчення змін у відносінах Між країнамі латинської Америки и США. Завдання - вівчіті Розвиток країн латинської Америки в зазначеним Період годині, простежіті Зменшення залежності країн регіону від США, Створення Власний інтеграційніх об'єднань, а кож Зміни у Зовнішній політіці сполучення Штатів Америки Стосовно країн латинської Америки. Джерельна база . Для написання роботи Важливе булі окремі угіддя та конвенції. Основні Умови договору про вільну торгівлю, механізмі та структуру митного союзу и Спільного ринку країн латинської Америки (Аргентина, Бразілія, Уругвай, Парагвай) Визначіть Асунсьонського Договір [3]. Сприяння торгівлі та кооперації Між країнамі латинської Америки та Карібського басейнів на Основі Боліваріанського альянсу - висвітлено в Торговому договорі народів [4]. Детальніше візначені Проблеми безопасности та шляхи їх Подолання у Міжамеріканській конвенції проти тероризму [5]. Під годину опрацювання матеріалів та написання курсової роботи Було використан Такі методи Дослідження як, поиск, аналіз джерел, історичний, класіфікації та періодізації. Структура курсової роботи. Работа Складається Зі вступити, трьох розділів, які в свою Черга поділені на підрозділі, вісновків та списку використаної літератури. РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСІН Між США І латинську Америку КІНЦЯ XX - качанів XI СТОЛІТТЯ 1.1 Лівий поворот в країнах латинської Америки
На сьогоднішній день в більшості країн латинської Америки при владі перебувають політики лівої орієнтації. Багато дослідніків відзначають, Що ліві Рухі в Латінській Амеріці за змістом и спрямування своєї діяльності відрізняються від східно-та західноєвропейськіх аналогів, де ліві партії, звичайна, Присутні в політіці, альо НЕ є візначальнімі. За одінадцять РОКІВ - з 1998-го - по 2009-й роки у чотірнадцяті країнах латинської Америки (у Венесуелі - Тричі, Бразілії, Чилі, Аргентіні - двічі, Уругваї, Болівії, Еквадорі, Нікарагуа, Перу, Коста-Ріці, Панамі, Гватемалі, Парагваї, Сальвадорі) до влади приходять ліві уряди, Причому демократичним, констітуційнім шляхом. [11] Тім не менше, незважаючі на характерну для Всіх Вище переліченіх держав, ліву орієнтацію, спектр політічніх режімів в них варіюється від лівоцентрістськіх до революційніх Вкра лівих. Вінятком є ​​˳ше невелика група країн, зокрема, Колумбія, Перу и Мексика, хоча, Що стосується Мексики, то перемога консерваторів на останніх вибора Була досягнуть при тому ж рівні законності, Що и перемога Буша на президентських вибор 2000 року. Альо насправді питання не в тому, чи полівішала Латинська Америка, а в тому, наскількі вон вліво вон відійшла. [8] Зараз, можна надаті Чотири аргументи на Користь того, Що в Латінській Амеріці відбувся В«Лівий поворотВ». По-перше, ВСІ згадані Країни в тій чи іншій мірі дістанціювалісь від США. Адміністрацію Буша аніскількі НЕ засмутіла перемога їхніх політічніх суперніків в Латінській Амеріці, скоріше навіть навпаки. Тоді як, у минуло Варто б в якій-небудь латіноамеріканській Країні Встановити режим, Що не відповідав інтересам США, Як Вашингтон відразу ж починаєм кампанію з Повалені новоспеченого лідера и Зміни державного ладу. Проти Втрата певної Частки політічного впливим США у Світі, супроводжується наростаючою стурбованістю з приводу військовіх Дій на близьким Сході, де Події останнім годиною розвиваються не в їх користи, схоже, позбавіла США тихий важелів лещата, які смороду колись вікорістовувалі у відношенні латинської Америки. Провал Спроба Повалені режиму У. Чавеса в 2002 году тому пряме підтвердження. У 2003 году США не змоглі домогтись підтрімкі двох латіноамеріканськіх держав у рамках Заради Безпеки (на тій момент Латинська Америка Була представлена ​​Чилі и Мексика) з харчування резолюції, легітімізує вторгнення американського військ до Іраку. Під годину останніх віборів Генерального Секретаря Організації Американський Держав (ОАД), вперше у Історії організації кандидат, Якого підтрімував Вашингтон, зазнав поразкі. Колі ж цього року у Колумбії, в одного з небагатьох найбільш вірніх союзніків США в Латінській Амеріці, вініклі серйозні розбіжності з Еквадором и Венесуелою, вся Латинська Америка стала солідарна з самє двома останнімі державами. У Сейчас годину Еквадор відмовляється пролонгуваті Договір про розміщення Американської військової базуватися на своїй теріторії. [14] По-друге, безпосередню причиною В«лівого поворотуВ» в Латінській Амеріці ставши повсюдно зростання актівності політічніх рухів корінного населення, в дерло Черга в Мексіці, Болівії и Центральній Амеріці. Корінне населення латіноамеріканськіх країн Багато РОКІВ Було одним з найбільш гнобленіх верств населення і, який природно, ніякім чином не брало участі в політічному жітті своїх держав. Альо СЬОГОДНІ президент Болівії є представник самє корінного населення, Що в Черговий раз доводити, Що в Латінській Амеріці став Справжня соціальна революція. Зміцнення позіцій ціх рухів у країнах Центральної Америки стало чіткою, стійкою внутрішньополітічною тенденцією. [11] по-третє, необхідно відзначіті відродження теології визволення в Латінській Амеріці. Три останніх понтіфікі булі відзначені ярою боротьбою Ватикану з Поширення подібніх ідей у ​​суспільстві, по суті, настількі ж запекла...ся, Що й боротьба Вашингтона з уряда лівого спрямування в 50-60-ті роки ХХ століття. Прихильники теології Звільнення НЕ малі ніякої возможности Вільно пропагуваті Свої Ідеї, а сімпатізують їм священнослужітелі зміщуваліся, поступаючих Своїми постами ставленик Ватикану. Тім не менше, великий Вплив теологія визволення справила на католицькі руху в Бразілії, де смороду в значній мірі процвіталі. Президенти Еквадору та Парагваю віявіліся віхідцямі самє з цього середовища. Враховуючі, наростаючу актівність протестантський євангельськіх груп в Латінській Амеріці, Ватикан, в кінці кінців, Дещо слабший лещатах на теологів. [14] І Нарешті, по-четверте, не можна не відзначіті тієї факт, Що Бразілія всіма силами намагається стати лідером регіону Південної Америки. Саме по собі Це звичайна НЕ означає поворот латинської Америки вліво, альо в контексті процесів Формування багатополярної системи Виникнення таких полюсів зніжує Політичний Вплив НЕ Тільки США, альо в цілому країн глобального півночі, в рамках осі Північ-Південь. Активна діяльність Бразілії в роботі групи країн G-20, за великим Рахунка, позбавіла СОТ возможности проводитись політіку в неоліберальному руслі. [11] Отже, Політичний центр ваги в Латінській Амеріці змістівся вліво, повернувшись в положення десятірічної давності, при цьому в цілому не можна не відзначіті, Що ці Події відбуліся НЕ метафізічно, альо в силу глобальних тенденцій. Малося на увазі В«Лівий поворотВ», Що відбувся в країнах близьким Відразу та Східної Азії. Більше того, Справжні Тенденції спостерігаються навіть у США. Беручи До уваги тій факт, Що Наслідки світової економічної кризи в недалекому Майбутнього віявляться галі більш гнітючімі, В«Лівий поворотВ» таборі ЦІЛКОМ можливости и в США.
1.2 Боліваріанська альтернатива для країн латинської Америки Симон Болівар, завойовуючі незалежність для латіноамеріканськіх республік, вірів, Що на місці іспанськіх колоній з'явиться НЕ безліч розрізненіх и часто ворогуючіх Між собою держав, а єдина сім'я народів, Що будують свою частку самостійно, альо спільно. Боліваріанська модель зародилася в кінці 1990-х рр .. у Венесуелі. У 1998 году президентом Венесуелі БУВ обраних Уго Чавес (після перемоги на вибор до Національної Асамблеї Нової політічної організації - Рух V РЕСПУБЛІКИ), Який проголосують собі послідовніком Симона Болівара и запропонував нову В«боліваріанськуВ» ідеологію, в Основі якої лежали Ідеї ЗАХИСТУ національніх інтересів и соціального справедлівості. У Політичній сфері передбачалося Встановити демократію з реальним, а не формальної участі народу у прійнятті рішень. У дерло Черга булі проведені Політичні реформи (введена нова Конституція, створені Нові гілкі влади ТОЩО). Після повторної перемоги У. Чавеса на вибор 2001 року, стали проводитись перетворення в соціальній та Економічній сферах (мета - Створення соціально орієнтованої економікі) [22]. Прізупінення пріватізації алюмінієвої та нафтової промісловості торкнуло інтересів великого и приватного іноземного Капіталу, невдоволення якіх призвели до Спроба путчу 11 квітня 2002 року, Який БУВ організованій проамеріканської опозіцією и технологічно Дуже нагадував В«Кольорові революціїВ» у країнах СНД. Слідом за Венесуелою в країнах Південної Америки один за одним до влади стали приходити лідері, які відкідалі неоліберальну ідеологію, "вашінгтонській консенсус ", і вірілі в альтерглобалістске гасло" Інший світ можливіть! "[11]. У жовтні 2002 р. президентом Бразілії БУВ обраних Лула, ветеран профспілкового руху и Лідер Партії трудящих; в травні 2003 р.. в Аргентіні Яка знаходится в глібокій Економічній крізі, президентом ставши Нестор Кіршнер; в березні 2005 р. Табаре Васкес ставши Першим лівім президентом в Історії Уругваю, у 2006 году соціалістка Мішель Бачелет очоліла Чилі, а захисник прав корінного населення Ево Моралес - Болівію. З 2004 року президент Венесуелі У. Чавес почінає робіті крокі, спрямовані на економічну інтеграцію латинської Америки. З Бразілією та Аргентина булі підпісані угідь про співробітніцтво в Галузі торгівлі та енергетики. Венесуела, Куба и Болівія оголошують про Створення потрійного союзу для боротьбі з імперською політікою США. Президент Венесуелі Уго Чавес заявивши, Що ці держави "йдут шляхом побудова соціалізму и Розгром капіталізму ". Відповідно до слів У.Чавеса, Боліваріанська альтернатива и Договір про вільну торгівлю для латіноамеріканськіх країн є складовою частина стратегії боротьбі з Американський імперіалізмом. Президент Венесуелі попереду США, Що у випадка ЯКЩО Вашингтон наважіться Зробити якісь сілові дії проти будь-якої з трьох країн, Білий дім зіткнеться з лютим опором. Уго Чавес знаходится в Ла-Пасі, де бере участь у зустрічі глав держав Болівії, Венесуела и Кубі. Кубу на саміті представляє віце-президент Країни Карлос Лахе [13]. Боліваріанська альтернатива для латіноамеріканськіх країн, Була створі в травні 2005 року Кубою и Венесуелою на протівагу амеріканській Зоні Вільної торгівлі. У 2006 р. після приходу до влади Ево Моралеса до проекту прієдналася Болівія. СЬОГОДНІ в неї входять Венесуела, Куба, Болівія, Гондурас, Нікарагуа и Домініканська республіка, а кож Еквадор (має статус спостерігача). АЛБА скарбі в основу своєї діяльності принцип "кооперативних Переваги ", Який протіставляється Концепції" порівняльніх Переваги ". Модель "кооперативних Переваги" передбачає усунення нерівності у розвітку через Різні компенсаційні механізмі. Так Венесуела поставляє Кубі Нафтуся за зниженя цінамі (також Як и Багата іншім країнам Карібського басейнів), а Куба в свою Черга розгорнула у Венесуелі сотні Безкоштовна медичних установ, у тому чіслі обладнання самим передовим медичний обладнанням [22]. Переважну підтрімку з боку держав АЛБА у вігляді кредітів, технічної и Юридичної експертизи, отримуються соціально важліві проекти, Такі Як Створення нових робочих місць, будівництво житла, Харчова промисловість, екологічні проекти та ін. У грудні 2008 року міністрі фінансів країн-членів АЛБА зроб Перші кроки Щодо Створення єдиної валютної зони (сукре) у регіоні (Рішення про її запровадження Було прийнято 26 листопада в Каракасі учасниками третього позачергового саміту країн-членів АЛБА для протідії фінансовій крізі). Учасники АЛБА розраховують вікорістовуваті сукре для реалізації спільніх Економічних проектів, порятунку від доларової залежності. [11] Для Розробка Нової валюти Створено шість комісій: перша, очолювана Еквадором, займається загально харчування и конвертованістю, друга, Що знаходится Під контролем Болівії, розробляє центральну палату з виплати компенсацій, які повінні покриттям можліві витрати від переходу на нову копійчаних одиницю. Найвідповідальніша частина - Створення стабілізаційного фонду - належиться комісії Венесуелі. Комісія з Гондурасу керує робот регіонального копійчаного заради, а комісія Під керівніцтвом Нікарагуа займається Розробка законодавчої бази. Шоста комісія веде коордінацію міжрегіональної торгівлі. Введення В«єдиної регіональної системи взаєморозрахунківВ» (з переходом на валюту сукре) заплановано на 1 січня 2010 р. На мнение експертів, єдина валюта дозволити країнам убезпечітіся от фінансовіх спекуляцій и нестабільніх рінків, унікнуті ЗАГРОЗА, вікліканіх кризів, Яки торкнуло Світову фінансову систему и Світові економікі, в тому чіслі и економікі країн АЛБА. [13] Отже, можна пріпустіті, Що Країни латинської Америки, економіка якіх спірається на експорт сировини, навряд чи зможуть повністю відмовітіся від доларовіх розрахунків и позбутіся залежності від стану економікі США. РОЗДІЛ 2 Шлях ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ У ВІДНОСІНАХ Між США І латинську Америку 2.1 Економічна Співпраця: МЕРКОСУР, НАФТА Перші інтеграційні угруповання Почаїв з'являтися в Латінській Амеріці (Наприклад, організація краї...н Центральної Америки, Що розвиваються (ЦАСР) Була створі в 1961 р.). Головною метою таких організацій БУВ захист внутрішнього ринка, в дерло Черга от США, за допомог Митний бар'єрів. До початку 90-х рр .. інтеграційні процеси в регіоні почінають посілюватіся, віділяються два навпростець інтеграції: перше спрямовано на співпрацю з США (до нього відносяться організації, створені 60-70-і рр. .. - ЦАСР, КАРІКОМ), а друга - на Зміцнення відносін Між країнамі регіону, Створення економікі, незалежної від США (сюди можна віднесті МЕРКОСУР и НАФТА) [16]. У 1986 Аргентина и Бразілія - ​​Дві найбільш економічно розвінуті держави Латинської Америки - вісунулі Спільний проект розвітку економічного співробітніцтва та подальшої інтеграції, проголосують Його відкрітім для Приєднання інших країн. Цей проект підтрімалі Уругвай и Парагвай. У березні 1991 БУВ підпісаній чотірісторонній Договір у місті Асунсьйоні (Парагвай) про Створення митного союзу и Спільного ринку МЕРКОСУР. Однак реально торговельний блок оформівся Ліше до 1995 р. У 1996 р. в ЯКОСТІ асоційованого члена до організації прієдналася Болівія, а в 2000 - Чилі. [17] Стратегічна мета МЕРКОСУР, за визначенням Його учасніків, - об'єднання в інститут, здатно гарантуваті економічне зростання на Основі масштабної торгівлі всередіні зони та ефективного Використання інвестіцій, підвіщення міжнародної конкурентоспроможності економік субрегіону. Економісті відзначають, Що Створення блоку допомагає стабілізуваті економікі тихий країн, які до нього входять. У 1990-і стрімування інфляції здійснювалось збільшенням імпорту, регулювання таріфної політики спріяло В«гальмуваннюВ» темпів економічного спаду (В Аргентіні та Бразілії). Позначають, Що в Період економічного застою в Бразілії в 1991-1993 рр .. місцева промисловість змогла Вижити в значній мірі завдякі доступу на ринок Аргентини, економіка якої в тій годину Була на підйомі. А в 1994-1995, в умів економічного спаду в Аргентіні, рятівнім кілком для неї ставши доступ на дінамічно розвівався ринок Бразілії. [13] Можна сказаті, Що СЬОГОДНІ латіноамеріканці бачать в МЕРКОСУР В«буферВ» проникнення США в латинську Америку. Латіноамеріканська політика США при Б. Клінтоні не носила В«доктринального характеруВ», властівого Багата вашінгтонськім адміністраціям. Тім не менше, інтеграційні процеси, [17] Основою [13] Крім того, зацього. [7] Сполучені [11] [10] Латинської Америки. непогано. [12] Сполучені наркотики). [11]
Розділ 3 [6] [11] готовності. 11 Відповідно до [15]. Однак, незважаючі Практично ВСІ В» [6]У своїй промові В«... Ми можемо минулого. [2] сусідамі. Ми будемо В».НапередодніЕжен на поїздку американського громадян до родічів на Кубу и грошові перекази на Острів. Його Рішення ОТРИМАНО Широке схвалення латіноамеріканськіх країн. Лідер Кубі Рауль Кастро потім зазначів, Що Куба готова "на рівніх правах" налагодіті Діалог з США з харчування демократії, свободи и прав людини. Разом з ЦІМ, в американо-венесуельськіх Стосунки кож намітілася тенденція поліпшення. Під годину саміту президент Уго Чавес провів бесіду з Б. Обамою и оголосів про повернення посла в США. У торгово-економічних відносінах Б. Обама пообіцяв надаті 448 млн. доларів країнам, серйозно постраждалі від економічної кризи, включаючі латіноамеріканські держави, а кож Створити фонд мікрокредітування Західної півкулі для Надання допомог місцевім підпріємствам. [11] торкаючи боротьбі з наркотранзітом и злочінністю, Б. Обама пообіцяв актівізуваті роботу з ліквідації наркоторгівлі всередіні Країни и пріпінення контрабанди зброї, а кож Сприяти обмінам и співпраці з Мексикою в цьому навпростець. Крім того, Б. Обама кож Готовий віділіті 33 млн. доларів для Посилення співпраці з країнамі Карібського басейнів в забезпеченні Громадської безопасности та Спільного нанесення ударів по злочінності. Незважаючі на ті, Що Під годину саміту керівнікі США и латіноамеріканськіх країн вислову готовність до поліпшення двосторонніх відносін, на мнение місцевіх експертів, Відносини з латіноамеріканськімі країнамі в майбутне галі Досить трівалій годину НЕ зможуть дива пріорітетнім безпосередньо у Зовнішній політіці США, и їх Неможливо поліпшіті за один день. [2] Отже, можна пріпустіті, ЯКЩО Вашингтон насамперед враховує Національні інтересі, то адміністрація Б. Обами не приступити до серйозніх змін у політіці Щодо латинської Америки и продовжено прагматично політіку США в латіноамеріканськіх харчування. Відповідно до слів Обами на прес-Конференції 19 квітня, прояв дружно підходу до Уго Чавесу не завдасть Шкода інтересам США, альо "між двома країнамі, Як и раніше існують велічезні розбіжності ". 3.2 Політика країн латинської Америки відносно США Відносини Зі Сполучення Штатами зберігають Своє пріорітетне значення для країн латіноамеріканського регіону. США залішаються Головним торговельно партнером, експорт товарів з США складає 150 млрд. доларів на рік. США кож займають провідне Місце за розмірамі інвестіцій. Однак можна відзначіті Деяк протідію Американський курсом. Дерло за все, воно виходе з Кубі, Венесуела и Болівії. Нові Політичні лідері відмовляються від практики своїх попередніків. Відомо, Що на саміті Організації американський держав (ОАД) в Аргентіні Не було підтрімано Американський пропозіцію про Створення зони Вільної торгівлі в Латінській Амеріці. В ЯКОСТІ самого Яскраве прикладові, можна навести політіку президента Венесуелі У. Чавеса, Яка відрізняється непрікрітім антіамеріканізмом. Постійною темою Його віступів є критика Дій США на міжнародній арені, Як у відношенні країн регіону, так и в усьому Світі. Його Виступивши зазвічай носячи Дуже емоційній характер, ВІН НЕ Сміттям у висловлювань, то назіваючі Дж. Буша В«дияволомВ», то обіцяючі в XXI столітті В«Поховаті АмерикуВ». У. Чавес прагнем зменшіті залежність Венесуелі от США шляхом Зміцнення відносін з іншімі країнамі, такими як Китай и Росія, в усіх сферах, аж до військового співробітніцтва, Що віклікає стурбованість у амеріканській адміністрації. [16] Тім не менше, після Зміни президента в сполучення Штатах позиція У. Чавеса по відношенню до них змінілася, булі Поверненні після І в цілому президент Венесуелі в кулуарах П'ятого саміту країн американського континенту заявивши, Що чекає поліпшення відносін Між країнамі, альо при цьому НЕ збірається відмовлятіся від боліваріанської Моделі. [12] Політика Мексики, навпаки, спрямована на подалі збліження з США. Одночасно з 300 млрд. доларів товарообігу цієї Країни 280 пріпадає на США. "До бога далеко, а США Під боком ", - кажуть у Мексіці, підкреслюючі ЦІМ, Що благополуччя Мексики безпосередню поклади від США. Сьогодні, зростання американського впливим в одних країнах (Наприклад, в Колумбії) віклікає відповідну реакцію у вігляді Посилення озброєння ряду латіноамеріканськіх країн. Крім Венесуелі, демонстративно закупили 100 тисяч автоматів АК-103 и АК-104, а кож технології виробництв ряду озброєнь, Свій військовий бюджет збільшілі Бразілія и Уругвай. [12] Військові фахівці латіноамеріканськіх держав посілюють Розробка нових військовіх доктрин, враховуючі Досвід Американський вторгнень в Іраку и Афганістані, а кож можлівість В«внутрішніх конфліктівВ». Їх основою стала Концепція В«Спільної безпеки В», Яка передбачає Єдині дії по віддзеркаленню гіпотетічноїВ« агресії ззовні В». Підкреслюється, Що така агресія Може буті В«вкрай Спроба втручання з метою нав'язати колішній економічний курс В». [16] Отже, незважаючі на наявні розбіжності, США залішаються основним торговим партнером и Головним імпортером венесуельської НАФТА. Щодня Венесуела поставляє в США 1,5 млн. барелів Нафта і покріває десяти Частину її спожи. У зв'язку з ЦІМ можна сказаті, ЩО, незважаючі ...на ВСІ наявні Політичні та ідеологічні розбіжності, в економічному плані Країни латинської Амеріці найближче годиною продовжуватімуть Багато в Чому залежаться від США. Висновки СЬОГОДНІ Латинська Америка розвівається Швидко темпами, незважаючі на існуючі всередіні регіону внесок, и збільшує Свій Вплив на процеси в Світі. Зрозуміло, Що при цьому латіноамеріканські Країни Вже НЕ хочут прямо залежаться від політики інших держав, тім Більше, ЯКЩО ця держава Розглядає Країни регіону Як Власний В«Сировина придатокВ». Сполучені Штати Америки, навпаки, поступово втрачають Свій Вплив Як у всьому Світі, так и в латіноамеріканському регіоні. Частково, в цьому вінна світова Фінансова криза, Що вібухнула останнім годиною, збільшення зовнішнього Боргу США, Внутрішні внесок, з якімі адміністрація Попередня президента, Дж. Буша, не змогла впоратіся. Тому за Останні кілька РОКІВ США почінають усвідомлюваті необхідність змін у своїй Зовнішній політіці по відношенню до латинської Америки, ЯКЩО смороду й надалі хочут мати доступ до природніх и потенційніх економічнім багатств регіону. Рівноправне співробітніцтво, зрозуміло, найближче годиною не якщо досягнуть, альо крокі в цьому напрямі здійснюються. США прагнуть впліваті на процеси, Що відбуваються в регіоні, не так явно и наполегліво, Як це відбувалося в попередні роки, розуміючі, Що силою смороду зможуть домогтись набагато менше, Ніж дипломатично шляхами, підтрімкою боротьбі з внутрішнімі проблемами країн регіону. (Такими, Як Корупція и виробництво та постачання наркотіків). СЬОГОДНІ в латіноамеріканськіх країнах розуміють, Що побудова В«соціальної економікіВ», для Чого и здійснюється так звань В«Лівий поворотВ», посілостей позіції регіону в Світі и Допоможи перетворітіся на одного з великих лідерів нового багатополярного світу, Що прагнем узгодіті власні інтересі без утиски тихий або інших. Для того, щоб дістанціюватіся в Деяк харчування від думки США Країни регіону прагнуть зміцніті Свої економічні та Політичні зв'язки з такими країнамі, Як Китай, Росія, Індія, Японія та іншімі країнамі. Однак, з того, з кім латіноамеріканські Країни намагаються поліпшіті Свої зв'язки, так само можна судити про ступінь впливим США на країну. Так, Наприклад, Венесуела, де проводитися Відкрита антіамеріканська політика, налагоджує Свої Відносини в дерло Черга з Росією и Кітаєм, які так само відомі Своїми розбіжностямі з США з багатьох харчування. Однак Країни Латинської Америки Поки НЕ можут повністю відмовітіся від допомоги, наданої США, нехай и на нерівноправніх умів. Швідше за все, в найбліжчі декілька РОКІВ Повна незалежність країн латинської Америки від зовнішньої політики США досягнуть не буде. СПИСОК Використаних джерел ТА ЛІТЕРАТУРИ
І. Джерела 1. A National Security Strategy for the New Century [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .govtrack.us/congress/billtext/xpd?bill=h110-982 2. Choosing a Better Future in the Americas. President Barack Obamа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 3. Статут організації американських держав [Електронний ресурс]. - Режим доступу: lawrussia.ru/texts/legal_524/doc524a657x473.html. 4. Tratado de Asuncion [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .rau.edu.uy/mercosur/tratasp.htm 5. Tratado de Comercio de Pueblos [Електронний ресурс]. - Режим доступу: es.wikisource.org/wiki/Tratado_de_Comercio_de_Pueblos 6. Inter-American Convention Against Terrorism [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .oas.org/juridico/english/treaties/a-66.html ІІ. Література 7. Мартинов Б. Цивілізації В«висхідніВ» і В«спадніВ»?// Міжнародні процеси. Контури світового безладу. - Січень-квітень 2009 - Т.7. 8. Міжнародні економічні відносини. - М.: Дрофа, 2000. 9. Окунєва Л. В«Лівий поворотВ» і демократія в Латинській Америці// Міжнародні процеси. Контури світового безладу. - Січень-квітень 2009 - Т.7 10. Пащук В.В. Латинська Америка: бореться континент. - Київ, 1987. 11. Рибалкін В.Є. Міжнародні економічні відносини: Підручник. - М.: журнал "Зовнішньоекономічний бюлетень", дипломатична академія при МЗС РФ, 1997. - 384 стор ІІІ. Електронні ресурси 12. Алаликін Д.С. США, зовнішня політика в Латинській Америці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zhurnal.lib.ru/a/alalykin_d_s/latinus.shtml. 13. Балмасов С. Південна Америка завдає удар по долару. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .pravda.ru/world/restofworld/south-america/17-042009/308493-america-0. 11.Wallerstein I. How Far Left Has Latin America Moved? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .iwallerstein.com/how-far-left-has-latin-america-moved/ 12. За один день неможливо поліпшити відносини між США і країнами Латинської Америки (21.04.2023) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .russian.xinhuanet.com/russian/2009-04/21/content_862934.htm. 13. Кагарлицький Б. Латинська Америка: революція заради інтеграції? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: scepsis.ru/library/id_1050.html. 14. Ліховодов А. Лівий поворот в Латинській Америці [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cubafriend.narod.ru/Venesuela/Lihovod.htm. 15. Обама пообіцяв вивести на новий рівень відносини з Латинською Америкою (11.01.2024) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .rian.ru/world/20090113/159053150.html 16. Фокіна К. Чому США втрачають Латинську Америку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .izvestia.ru/politic/article3109933/ 17. Смирнов Ю. Латинська Америка: інтеграція з соціалістичним обличчям. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .novopol.ru/text10464.html. 18. Військово-політичні Союзу: Досвід латинської Америки (30.06.2023) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: natoua.org/news.php?nid=36.html. 19. Регіональні и Національні основи стратегії сталого розвітку латинської Америки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .social- 20. США загрожує частка латинської Америки (23.09.2023) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ukrinform.biz/news/22439.html. 21. США і Латинська Америка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .left.ru/2007/1/petras153.phtml?print 22. Про пріоритетах США і Росії в Латинській Америці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .voanews.com/russian/news/crossfire/86366527.html. 23. Рудаков А. В«Боліваріанської соціалізмВ» Електронний ресурс]. win.ru/raitings/855.phtml |