Форми и засоби міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

Теоретико-правові засади співробітніцтва держав у сфері оподаткування

1.1 Становлення и Розвиток міжнародно-правових відносін у сфері співробітніцтва держав з проблем оподаткування

1.2 Фіскальний суверенітет Як основа співпраці держав з правового регулювання податкових відносін

1.3 Гармонізація и укладення міжнародніх договорів Як Основні методи усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав

Висновки до Першого розділу

РОЗДІЛ 2

Характеристика основних форм СПІВРОБІТНІЦТВА ДЕРЖАВ З харчуванням ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВА ВІДНОСІН

2.1 Роль міжнародніх організацій у розвітку співробітніцтва держав у сфері оподаткування

2.2 Характеристика Загальна податкових угідь на прікладі модельних норм Типових конвенцій ООН и ОЕСР

Висновки до іншого розділу

РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ правову основу СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ІНШІМІ ДЕРЖАВА У СФЕРІ оподаткуваня

3.1 Характеристика міжнародніх податкових договорів України на прікладі договорів про унікнення Подвійного оподаткування

3.2 Обмін Податкова інформацією в договорах про унікнення Подвійного оподаткування

3.3 Роль практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини в роз В¬ витку податкової системи України

Висновки до третього розділу

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК Використаних джерел

ВСТУП

Актуальність тими Дослідження. поглиблення и Розширення процесів глобалізації у світовій економіці формує загрозл

іві Виклики для держав, Що прагнуть Забезпечити власні інтересі у сфері оподаткування. У сучасности Світі Досить Поширення є практика Використання резидентами за участю нерезідентів механізмів недостатньої капіталізації, трансфертного ціноутворення та неналежного Використання положень міждержавніх договорів у сфері оподаткування. Негативно впліває на Рівень податкових Надходження держав Функціонування офшорних зон та значний кількість злочінів у сфері оподаткування, а кож відсутність Єдності з харчування оподаткування Надання услуг інформаційного суспільства. У сукупності, названі Фактори однозначно зніжують Ефективність Функціонування податкової системи, покліканої мобілізуваті Фінансові ресурси на спожи держави.

З метою Подолання вказаніх негативних тенденцій держави повінні Забезпечити Створення дієвого и взаємовігідного механізму міжнародно-правового співробітніцтва у сфері оподаткування, Що уможлівлював бі Досягнення компромісу Між їх інтересамі на взаємовігідній Основі. Вирішення цього складного Завдання дозволити зменшіті негативний Вплив Явища конкуренції податкових юрісдікцій держав та спріятіме розвітку економічної співпраці Між державами. При цьому необхідно ефективності вікорістовуваті возможности НЕ Ліше договірного співробітніцтва, альо ї співпраці в рамках міжнародніх організацій.

Україна НЕ винна залішатісь осторонь ціх процесів, Що зумовлює потребу у всебічному дослідженні теоретичних проблем міждержавного співробітніцтва у сфері оподаткування. Багатоаспектність и значімість досліджуваної Проблеми потребує кож наукового обгрунтування практичних рекомендацій Щодо вдосконалення механізму співпраці з іншімі державами у сфері оподаткування. Особлівої значімості Вирішення окресленості Завдання набуває у контексті реформування податкової системи України з метою підвіщення рівня ефектівності її Функціонування та приведення у відповідність до європейськіх стандартів, Про що свідчіть активна робота над створенням и Прийняття проекту Податковий кодекс України.

Сукупність Означення факторів ї пояснює Актуальність даної тими дісертаційного Дослідження.

теоретичність основу Дисертації становляит Наукові праці Як вітчізняніх, так и зарубіжніх вчених: В.Л. Андрущенка, Ю.С. Безбородова, О. Бекетова, К.Г. Борисова, П.-А. Брюш, Р.Р. Вахітова, Л.І. Вдовіченої, Г.М. Вельямінова, В.Г. Вишнякова, С.А. Войтовича, М.М. Гнатовський, Р.Л. Дернберга, Д. Карро, В.А. Кашина, О.В. Кіївець, О.Ю. Коннова, Б. Костерс, К.В. Кузнєцова, Д.І. Кулеби, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенко, М.О. Лабоськіна, Л.Л. Лазебник, Ж.-П. Ландау, І.А. Ларютіної, М. Макінтайра, В. Маклоскі, В.І. Муравйова, Т.М. Нешатаєвої, В.Ф. Опришка, Н.О. Падейського, С.Г. Пепеляєва, І.Ю. Петраша, О.І. Погорлецького, Є.А. Ровінського, В.М. Слєпцов, Г.П. Толстопятенко, Л.Д. Тимченка, Є.О. Шібаєвої та ін.

Мета та Завдання Дослідження. Метою дісертаційного Дослідження є Виявлення закономірностей та тенденцій розвітку міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування, а кож теоретичне обгрунтування и розробка рекомендацій Щодо вдосконалення механізму міжнародно-правового співробітніцтва України з іншімі державами з харчування оподаткування, враховуючі загальносвітові Тенденції розвітку співпраці держав з податкових харчування.

Досягнення мети Дослідження обумовіло необхідність розв'язання Наступний Завдання:

- розкрити Основні етапи еволюції Головна міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування;

- охарактеризувати державний суверенітет у сфері оподаткування та віявіті Тенденції Його розвітку в умів глобалізації;

- візначіті Юридичний природу конкуренції податкових юрісдікцій держав та віявіті Основні засоби її усунення;

- візначіті роль міжнародніх організацій та їх актів у розвітку міжнародно-правової співпраці держав у сфері оподаткування;

- охарактеризувати практику договірного співробітніцтва держав з харчування оподаткування та перспектив її подалі розвітку на прікладі типових конвенцій ООН и ОЕСР про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна;

- здійсніті порівняльно-правовий аналіз договорів України про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна Як найбільш Поширення увазі міжнародніх податкових договорів;

- віявіті значення практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини для розвітку податкової системи України;

- Розробити Рекомендації Щодо вдосконалення міжнародно-правової практики співробітніцтва України з іншімі державами у сфері оподаткування.

Об'єктом Дослідження є Міжнародні Відносини, Що вінікають з приводу правового регулювання взаємодії и розмежування податкових юрісдікцій держав та регулюються Як міжнародно-, так и національно-правовими нормами.

Предметом Дослідження є Основні форми I засоби міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування.

Методи Дослідження. Методологічну основу Дослідження складає система філософсько-світоглядніх, загальнонаукові та спеціальнонауковіх методів та підходів, Що забезпечен об'єктивний аналіз досліджуваного предмету. З урахування спеціфікі тими, мети и Завдання Дослідження вікорістовувалісь Такі методи:

- діалектичний метод (дозволено проаналізуваті Основні закономірності та проблема розвітку міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування на сучасности етапі)

- історико-правовий метод (нада можлівість вісвітліті Основні етапи розвітку міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування);

- структурно-функціональний метод (дозволено віявіті Особливості Функціонування державного суверенітету у сфері оподаткування та віявіті значущість актів міжнародніх організацій у сфері оподаткування Серед інших засобів міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування);

- порівняльно-правовий метод пізнання (вікорістовувався для характеристики договірної базуватися співробітніцтва України з іншімі державами з харчування оподаткування на прікладі договорів про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна, а кож для встановлення сумісності положень договорів держав-членів ЄС про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна з правом ЄС);

- формально-юридичний метод (вікорістовував...ся при формулюванні рекомендацій для вдосконалення практики міжнародно-правового співробітніцтва України з іншімі державами в сфері оподаткування).

РОЗДІЛ 1

Теоретико-правові засади співробітніцтва держав у сфері оподаткування

1.1 Становлення и Розвиток міжнародно-правових відносін у сфері співробітніцтва держав з проблем оподаткування

Глибока и всебічне Вивчення сучасности тенденцій міжнародно-правового регулювання розвітку співробітніцтва держав у сфері оподаткування є Фактично неможливим без вісвітлення історічніх аспектів становлення правовідносін у Цій сфері. Саме такий підхід дозволяє віявіті Основні закономірності та етапи еволюції Головна співробітніцтва держав Щодо розмежування податкових юрісдікцій та Створення сприятливі податкового режиму, причинно-наслідкові зв'язки, Що обумовлювалі Виникнення тихий чі інших міжнародно-правових норм, Що в свою Черга спріяє формуваня історико-теоретичної базуватися для Вивчення сучасности явищем у сфері співробітніцтва держав з харчування оподаткування. Вагом аргументом для такого твердження слугує ті, Що міжнародне право "... Більше, Ніж будь-яка Інша Галузь права, невіддільна від своєї Історії, оскількі Це Головним чином еволюційне право "[[1], с. 15].

харчування Історії міжнародного права пріділяється УВАГА Як вітчізнянімі, так и зарубіжнімі вчен. Зокрема, у своїх роботах до них звертали Баскін Ю.Я., Фельдман Д.І. [[2]], Буткевич О.В. [[3]], Грабар В.Е. [[4]], Казанській П. [[5]], Левін Д.Б. [[6]], Пероговській В. [[7]], Таубе М. [[8]], Оппенгейм Л. [[9]] та ін. Окремі питання Історії розвітку міжнародно-правового фіскального співробітніцтва держав булі вісвітлені в роботах І.Ю. Петраша [[10]], М. Макінтайра [[11]], А. Рів'є [[12]], І.І. Кучерова [[13]], В.А. Кашина [[14]], М.М. Голубєва [[15]], Н.О. Падейського [[16]], В.І. Лісовського [[17]], О.Ю. Коннова [[18]], В. Чорного [[19]] та ін. Однак у роботах згаданіх авторів незначна УВАГА пріділено комплексному дослідженню співробітніцтва держав самє з податкових харчування, його призначення та поступово опіняється в центре Увага сучасної міжнародно-правової науки у зв'язку з інтенсівнім витку и подалі поглиблення інтеграційніх процесів в сфері економікі, а кож небувалім підвіщенням мобільності робочої сили, Капіталу та інших факторів виробництва. Спеціфічні складнощі на цьому шляху віклікає комплексний характер міжнародно-правових норм у сфері регулювання проблем оподаткування та необхідність Поєднання Вивчення окресленості кола проблем з дослідженням Історії оподаткування.

Податок Як Основний елемент податкової системи є однією з ключовими умів Розробка економічної и соціальної політики будь-якої сучасної держави, оскількі самє завдякі податку Як Економічній категорії у держави вінікає можлівість регулятивного впливим на Розвиток відносін у сфері виробництва, розподілу и перерозподілу матеріальних благ, а кож Формування Власний фінансовіх можливости для задоволення потреб суспільства у невіробнічій сфері. Це Дає змогу стверджуваті, що В»Податки є необхідною Ланка Економічних відносін в суспільстві з моменту Виникнення держави "[[20], с. 6]. Зауважімо, Що податку в сучасній формі вініклі відносно недавно, проте Тенденції до Формування податкових механізмів малі Місце Вже в стародавніх Світі. Цієї ж точки зору прітрімуються и Матузов М.І. та Малько О.В., коли, вісвітлюючі відмінності державної влади від влади у докласовому суспільстві, вказують на ті, Що спожи у податк для суспільств, які не знали поділу на класи, просто не існувало, оскількі НЕ вінікало и спожива утрімання розгалуженого державного апарату [[21], c. 46]. Однак тут треба зазначіті, Що в класичний стародавніх Світі (Рим, Афіни, Спарта): "Встанов з оплачуванімі посадами в тій годину не існувало. Обрані Державні службовці фінансувалі виконан своїх обов'язків з власним коштів, а у випадка необхідності здійснення великих робіт звертала за допомог до співгромадян "[[22], с. 16].

З іншого боку, Мельник М.М. вважає, Що Податкові Платежі у зародковіх формах Фактично булі формою вираженості залежності підкореніх держав та народностей, оскількі "... Перший прообраз податків - ції податок на завойованіх "[[23], с. 63]. Сходжу точку зору підтрімує и Романовський М.В. та Врубльовська О.В., стверджуючі Наступний Щодо Вже згадуваніх класичних республік стародавніх Світу: "Податки, за віключенням періодів ведення війн, стягувалісь з переможеніх народів и іноземців та спріймалісь Як вираженість залежності "[22, с. 16]. До аналогічніх вісновків приходити и Буткевич О.В.: "Якщо Обмін подарунки БУВ формою відносін з рівноправнімі державами, то з залежних чі напівзалежніх країн Великі Стародавні держави-імперії збирать Даніно ... Важливим рису ціх відносін пролягав в тому, Що Збирання чі сплата Данини оформлювалісь договором, в якому позначають Розмір Данини, порядок и процедура її Сплат та Інші питання (ЯК у договорі царя хетів Мурсіліса ІІ з правителем Амурру Дуплі-Тешуб 1340 р. до н.е., Що підтверджував Умови Сплат останнім Данини хетам) "[3, c. 372]. Ще одним таким прикладом Може буті Договір ассірійського царя Есархаддона з царем Тіра Баал [3, c. 375].

Окремі Вчені навіть ведуть мову про ті, Що самє Міжнародні Відносини булі візначальнім фактором розвітку національніх податкових систем на дерло етапах їх становлення. Зокрема, Д. Пірціо-Біролі зазначає, узагальнюючі Досвід країн тропічної Африки, Що: "У державах Міжозер'я Внутрішні Податкові форми ... беруть початок, вочевідь, от тієї фіскальної системи, Якові можна Було б візначіті Як "Міжнародну", коли панівна етнічна група накладає на своїх більш слабких сусідів односторонньому Даніно, Що спріяє Посилення її панування. Услід за ЦІМ або паралельно цьому Розвивайся фіскальна "внутрішня" система, Яка накладалась на Різні суспільства панівнім Царське кланом або етнічною Груп ... Наймогутнішім країнам и державам були, без сумніву, відомі водночас обідві системи: кабака в Уганді накладав Даніно на ВЛАСНА підданіх и збирать Даніно з сусідів "[3, с. 255-256].

Однак залішається невірішенім питання Щодо співвідношення понять "данина" і "податок" у Стародавніх Світі. Даніна - натуральні або грошові побори з переможеніх на Користь переможців [[24], с. 10]. А податок - ції обов'язковий індівідуально безвідплатній платіж, Що сплачується у встановленому законом порядку [[25], с. 323]. При наявності ряду ознайо схожості (обов'язковий характер, можлівість застосування примусу з боку держави у випадка Невиконання, спрямування коштів на поповнення державної Скарбниці), є, протікають, и ряд характерних відмінностей Між цімі Поняття. Так, по-перше, різнімі є формою платежу, оскількі данина могла буті, окрім грошової, и в натуральній формі, однак податок найчастіше розуміється самє Як грошовий платіж, Весь спектр з Його сутності. По-друге, данина найчастіше має Договірну природу, Що вказує на її тісній зв'язок з системою відносін Між переможеною державою и державою-переможцем, протікають податок, становлячі невід'ємну ознайо будь-якої держави, встановлюється за допомог внутрішнього нормативно-правового акту. По-третє, данина є вираженість залежності переможеної держави, а податок - ні, оскількі являє собою Певної плату з боку населення за виконан державою покладеніх на неї функцій. По-четверте, на мнение Соколовської А.М., данина є одним з відів приватно-правових доходів, поряд з дарами, експлуатацією власного майна, проміслів ТОЩО, однак податок належить до категорії публічно-правових доходів [[26], с. 37]. По-п'яте, данина Як різновід поборів з переможеніх держав та народів відома галі з найдавнішіх часів. Що ж до податку Як різновіду грошових платежів, то смороду з'явились Ліше в І тис. до н.е. Окрема Варто зазначіті и різніцю у функціональному прізначенні Данини та податку. Основними функціямі Данини у стародавніх Світі є каральна та превентивна (Щодо Виникнення воз...можности Війни з переможцем у Майбутнього), протікають "найбільш узагальнюючою функцією податків, з Якою пов'язані їх Виникнення та розвиток, є фіскальна "[[27], с. 41]. Більше того, податок НЕ Може носити характер покарання або контрібуції, оскількі тоді стає НАДЗВИЧАЙНИХ складаний Завдання відокремлення Його від такого увазі платежу як, Наприклад, адміністратівній штраф. До того ж, Це суперечітіме и самому визначенню податку Як правової категорії [[28], с. 26].

Таким чином, на нашу мнение, залішається недостатня обгрунтованим твердження, Що данина Може вважатісь однією з зародковіх форм податку. Ще менше підстав для ототожнення обох ціх категорій. Вікладене, на нашу мнение, дозволяє вести мову про Даніно и податок Як про окремі види фіскальніх платежів, які мают різну Юридичний природу. Тому ми вважаємо недоцільнім при дослідженні міжнародно-правових аспектів співробітніцтва держав у сфері оподаткування Звертатись до міжнародно-правових механізмів встановлення и стягнення Данини Як праобраз такого співробітніцтва [[29], с. 107-108].

Далі ми Спробуємо охарактеризувати Зародження міжнародно-правової співпраці держав з податкових харчування, Весь спектр з потреб розвітку тогочасної Галузо міжнародного права.

Однією з найдавнішіх таких Галузо, поряд з правом Війни, вважається дипломатично право, його призначення та в Стародавніх Світі існувало у формі посольського права. Зрозуміло, Що для ефективного виконан своїх функцій діпломатічні агенти мают володіті Певної обсягах прівілеїв та імунітетів, які б надавали їм юридичні Гарантії Як уповноваженим Представникам іншої сторони біля міжнародніх відносінах. У зв'язку з ЦІМ, Спочатку на рівні звичаю, а потім и в договірно-правовому порядку всі більшого Поширення набуває норма про особисту недоторканність посла. Це стало відправною точкою для подалі розвітку та ускладнення Інституту дипломатично прівілеїв та імунітетів. Зокрема, галі в ті часи Вперше ОТРИМАНО юридичне закріплення праобраз норми про фіскальний імунітет дипломатично агентів. Так, у Стародавній Індії посольське майно (гроші, дорожні Речі, вироби своєї Країни) не обкладалось мітом [2, с. 41]. Хоча ця норма Була в ті часи швідше віключенням, аніж правилом, однак вон свідчіть про Зародження уявлень про неможлівість Поширення податкової юрісдікції пріймаючої держави на На нашу мнение, Це Так, 369].

У стародавніх 60].

Антічні

Яскраве 374].

Налагодження Саме Цікаво, Що Під последнего вказує на 28].

Поряд з Вона податків. 26]. 32].

У зв'язку з 15].

можливости. Поступове до н.е. умів.

Наступнік Зокрема, містах. органах.

них держав.

Відсутність сільної централізованої влади та єдініх Принципів оподаткування в межах окремого держав призвели до податкового свавілля феодалів, які розглядалі теріторію свого наділу Як власність. Це не могло не відобразітісь на такому Важливим сегменті економікі в Період Середньовіччя Як річкова торгівля. Яскравим прикладом справедлівості цього твердження Може слугуваті Імперія Карла Великого. В епоху правління Каролінгів и Меровінгів вся земля, а відповідно, и ріки розглядалісь Як власність короля. Прохід через неї іноземців обкладався мітом, и королі намагалісь стрімуваті самоуправство Окрема феодалів (едікт Хлотарь II 615 р., Капітулярій Піпіна Короткого 775 р., Капітулярії Карла Великого - 779, 803, 805 років) [2, с. 57]. Альо з розпадом цієї держави, число міт и зборів з торгівців невпінно росло Як на річках, так и на суходолі, оскількі Коженна феодал намагався поповніті свою Скарбниця за рахунок запровадження нових відів фіскальніх платежів.

Ці Платежі, на мнение Баскіна Ю.Я. и Фельдмана Д.І., можна розділіті на три Основні групи [2, с. 57]:

1) ті, Що стягувалісь за право проїзду чі проходу (транзітні міта) - Штадтське и Гамбурзьке мито на р. Ельба;

2) Охоронні - Особливо на Нижній течії річок Рейн, Майн и Шельда;

3) перевантажувальні - В містах Кьольн, Страсбург та ін.

У XIII-XIV ст. Місцеві феодала та міська правда створі НАДЗВИЧАЙНИХ високий Рівень податкового навантаженості на торгівців. Так, на Рейні до кінця XII ст. існувало 19 відів міт, в XIII ст. - 44, а в XIV ст. - 62. На Майні Між Бамбергом и Франкфуртом в тій Період Було запроваджено 33 різноманітні міта, на Везері - 19, Ельбі - 35, Дунаї - 77 [2, с. 57-58]. Варто зазначіті, що В»... купці ніяк не могли захістітісь від дорожніх мит, які на Рейні ... булі настількі Великі и обтяжліві, Що заслужили назви "furiosa Teutonicorum insania" ("тевтонське божевілля") "[[34], с. 323]. Така кількість міт призводе до того, Що смороду складалі половину и Більше вартості вантажо.

Зрозуміло, Що зазначені обставинних НЕ спріялі пожвавленню торгових відносін. Того Вже в ті часи у договірній практіці держав фіксуються Спроба обмеження фіскального свавілля, зокрема в Італії в кінці XII-XIII ст. Так, у договорі Між Феррарі, Ломбардською лігою и Венецією 1171 р. встановлювалось, Що річка По Відкрита для Безпечна и вільного плавання, Причому Такі ж договори на протязі Наступний 50 років булі укладені з такими містамі Як Мантуя, Болонья та ін. Однак у XIII ст. цею режим Припін Своє існування. Баскін Ю.Я. и Фельдман Д.І., поряд з наведенням прикладом, зазначаються и ті, Що такий Договір БУВ НЕ єдінім віключенням з Загальної практики середньовічніх держав, оскількі Такі Спроба здійснювалісь и в інших місцях, де найчастіше ініціаторамі їх укладення ставали Союзі міст. У 1254 р. союз міст Майнц, Вормс, Страсбург и Базель, Який в середіні XIII ст. нараховував близьким 70 членів, прийнять ухвалив, в якій позначають: "1. Оскількі біді в землях (німецькіх) i дорожні напасті Вже здавна призвели до розорення наших людей и призвели до занепад добрих и поважних людей ... то Варти в Попередження подібніх бур и напастей пошукаті, Як бі нам ... повернути до мирного стану хоча б Наші Межі и округи "[2, с. 58]. У Відповідь на цею Заклик архієпіскопі Майнца, Кьольну и Трір разом з цілім рядом інших феодалів обіцялі зменшіті тяжкі побори Як на суші, та и на берегах річок. Було Створено навіть спеціальну флотілію для ЗАХИСТУ інтересів міст-учасніків Союзу, однак Останній БУВ розгромленій у XIV ст. Варто зауважіті, Що на Русі НЕ існувало такого засілля річковіх и взагалі транзитних міт. Підтвердженням цього є Договір Смоленська з Рігою и Готськім берегом 1229 р., Де передбачалась взаємна Відмова сторін от стягнення проїзного міта та встановлювалась свобода річкового судноплавства [2, с. 72].

Італійські Міста кож практікувалі укладення договорів з метою встановлення більш сприятливі режиму оподаткування для взаємної торгівлі. Так, відомі договори Флоренції з Люкка 1184 р. (Зобов'язання НЕ встановлюваті чи не збільшуваті взаємніх податків, окрім тих, Що Вже візначені договірнімі сторонами); із Фенцою 1204 р. (Зменшення податків на Користь Флоренції); із Болоньєю 1220 р. (Зменшення податків); із Сієнною 1176 р. та 1245 р. (Податки фіксуваліся шляхом арбітражу та передбачалі Податкові вилучення для подорожуючіх торговців). Надзвичайна цікавім, на мнение Буткевич О.В., є Договір Болоньї та Ферарі 1193 р., Що ставши одним з дере прікладів встановлення договірнім шляхом тарифних податків. За умів цього договору у 1194 р. у Ферарі Було Створено спільну комісію з Вирішення спорів Стосовно торговельних податків [[35], с. 295].

Як бачімо, и в часи Середньовіччя інтересі торгівлі булі візначальнім чинників у становленні міждержавного співробітніцтва з фіскальніх харчування, ЩО, однак, ускладнювалось у последнего з названих періодів відсутністю централізованої влади, єдініх Принципів оподаткування та автономією феодалів у фіскальніх харчування.

Схожі Тенденції розвітку співробітніцтва з фіскальніх харчування булі властіві и Кіївській Русі, у торгових зв'язках якої можна віділіті три Основні напрями:

1) Західний - Торгівля з народами західніх країн, скандинавських державами, угорцями, німц...ямі, італійцямі, французами, іспанцямі;

2) Південний - З крим, Візантією, південнімі слов'яни;

3) Східний - з Волзькою Болгарією, Хазарією, середней Азією, Закавказзям, близьким сходяться, арабською країнамі [19, с. 6-7].

Ведення актівної торгівлі з іншімі країнамі зумовлювало и постійну УВАГА князівської влади до її потреб. Свідченням цього є Один із дерло відоміх Історії договорів Киевськой Русі - Договір 907 р. Між Кіївською Руссю и Візантією, де Стосовно купців-русічів позначають: "... нехай торгують скількі їм потрібно, не сплачуючі ніякіх торгових міт "[[36], с. 65]. Звичайний, Що назв Договір БУВ в дерло Черга мирний договір, проте Його текст, де Серед іншого візначалісь Умови здійснення торгівлі русичами на теріторії Візантії, свідчіть про значний Успіх Київської Русі, оскількі в IX ст. східноєвропейські торгівці справно віплачувалі десятину Усім правителям, у володіннях якіх смороду торгувалі [[37], с. 281]. Схожі Умови безмітної Вільної торгівлі ОТРИМАНО купці з Киевськой Русі в Булгарії, Надал взамін її купці аналогічне право на т.зв. Муромському шляхбули по місцях, розташованіх на річках Ока и Волга. Згадка про Цю подію знаходимо в одному з літопісніх джерел, датованіх 1006 р. [19, с. 61-62].

Ще одним підтвердженням Зародження фіскального співробітніцтва Київської Русі з іншімі державами стає Раффельштеттенській мітній статут часів короля Карльомана (880 р.) або Людовіка німецького (876 р.), в якому позначають: "Що стосується слов'ян, які приходять з ругози або Богемів заради торгівлі, то смороду можут торгуваті Скрізь на Дунайський берегах, а кож в Ретелі и Рідмарху, альо зобов'язані заплатіті мито ". Далі візначається Розмір міта в залежності від товару [19, с. 72]. В. Чорній, посилаючися на літопісні джерела, стверджує, що В»... аналогічні Раффельштеттенівські митні грамоти, які іменувалісь Митний статутами, булі складені в 903 и 904 роках, де Головними діючімі персонами Знову виступали слов'яни з Київської Русі "[19, с. 74]. Тут Варто відмітіті, Що право торгуваті в Кіївській Русі, імовірно, могла надаваті Ліше держава, а, отже, дані документи, де закріплюються Основні принципи торгівлі и правового статусу купців, свідчать про визнання її Як рівноправного партнера та поступове налагодження міждержавного податкового співробітніцтва Між кіївськімі князямі та правителями інших держав.

Також у часи Середньовіччя Досить активно вікорістовується і практика одностороннього Надання торгових прівілеїв, в тому чіслі и податкового характеру. Прикладом таких Дій Може слугуваті Надання торгових прівілеїв венеціанцям в Візантії у 1148 р.: "Надається їм кож право торгуваті у Всіх Частина Романії усіма товарами ... що знаходяться Під Влад Нашої добропорядної мілості, без Сплат за Власний торгівлю будь-яких торгових міт чі інших казенних зборів ... У Всіх місцях торгівлі дається їм Нашою Царське особою пільга, Що полягає в тому, Що смороду звільняються від усілякіх поборів ... Дозволяється їм торгівля усілякімі промовами и товарами, а кож перекупка Усього, Що їм потрібно, без Сплат будь-яких зборів " [[38], с. 641]. Схожі пільгі ОТРИМАНО и жітелі м. Монемвасії за хрисовулом імператора Андроніка ІІ Палеолога у 1317 р. [38, с. 642-644]. За грамотою господаря Валахії Мірчі Старого надавайте свобода торгівлі польським и Литовсько купців (1390 р.) [38, с. 726].

качанів нового етапу розвітку Як науки міжнародного права загаль, так и міжнародно-правового співробітніцтва держав з харчування оподаткування зокрема стало XVII ст. Основних підстав для такого твердження можна віділіті Дві. По-перше, Це відокремлення Г. Гроцієм міжнародного права в окрему систему права, вчення Якого "... Було орієнтовано на Формування нового типу світового співтоваріства, заснованого на раціонально-правових принципах рівності, співробітніцтва и взаємності у відносінах Між усіма людьми, народами и державами ... "[[39], с. 244]. По-друге, розробка та Поширення Концепції суверенітету, основними поборником якої ставши Ж. Боден, з часів Якого "державний суверенітет - ції політико-правова Якість (Ознака) держави, Яка віражає верховенство и незалежність державної влади "[[40], с. 46].

Саме Ідея суверенітету Як невід'ємного атрибуту держави в подалі уможлівіла утвердження рівноправного міжнародно-правового співробітніцтва, слугуючі Його теоретичність обгрунтуванням. Останнє в формі Ідеї міжнародного Спілкування, на мнение М. Таубе, спричинює принципова відмінність від держав стародавніх Світу: "Ідеалом стародавньої держави є не Спілкування з собі подібнімі и рівнімі державами, а панування над ними, Всесвітня монархія; а де Всесвітня монархія, там не Може буті и міжнародного права "[8, с. 17]. Прімітно, Що Особливості проявити суверенітету держави у сфері податкових відносін пріверталі УВАГА галі Ж. Бодена, Який, надаючі ПЕРЕЛІК основних суверенних прав, що включають до їх складу право стягнення податків и міт [[41], с. 76].

поступальний Розвиток промісловості и утвердження буржуазії в суспільстві, Що малі Місце в цею годину, вплінулі и на Розвиток зовнішньоекономічніх зв'язків та спричинили Виникнення и Розвиток нових організаційно-правових заcобів, Покликання Сприяти інтенсіфікації економічного співробітніцтва Між учасниками Ринку на міжнародному рівні та полегшіті ведення міжнародної торгівлі. Зокрема, одним Із них стала клаузула про націю найбільшого сприяння, Яки Почаїв застосовуватісь галі в часи Середньовіччя и з тихий пір активно вікорістовувалась у міждержавній практіці Під годину укладення торговельних договорів. Вона в значній мірі стосувалась и сфери фіскальніх відносін, оскількі візначала податковий режим іноземців Під годину здійснення ними торгових операцій в інших країнах. Так, в Торговому трактаті Між Російською імперією и Оттоманською Портою 1783 р. у ст. 20 вказувалось, Що: "... Порта Зобов'язано ... прісвоїті російськім підданім в торгівлі їх здійснюваній ними в областях її, ті ж Самі вигоди, якімі в областях її корістуються французи и англійці Як дружні и найбільш фаворізовані нею нації, и внаслідок цього НЕ вімагаті з них інших міт, крім тихий, які платять ці Дві нації "[[42], с. 130]. Прімітно, Що в Цій же Статті вказувалось и на взаємність Надання режиму найбільшого сприяння: "Взаємно ж и піддані Порти, які в області Російські товари прівозіті стануть, будуть платити ті ж самє мито, його призначення та платять дружні з Росією найбільш фаворізовані нею нації, відповідно з опрілюдненімі в ній тарифами "[42, с. 131]. Це має Особливе значення у зв'язку з тім, Що в практіці західніх країн найбільш широко вікорістовувалась обумовлена ​​клаузула, яка, Наприклад, булав присутности практично у Всіх торгових договорах, укладення США до 1923 р. [[43], с. 31].

Іноді торгові домовленості передбачалі и Надання режиму безмітної торгівлі, Про що свідчіть Трактат, Укладення в Решті Між Російською імперією и Персією 21 січня 1732 р. [42, с. 197]. Потрібно відмітіті, Що найчастіше така Умова передбачалась у договорах з Менш розвинені в економічному плані країнамі, Що дозволяло Забезпечити домінування розвинення країн на ринках останніх. Поступово утвердівся такий же режим и для ведення прікордонної торгівлі, Який зберіг Своє Значення доніні. Так, у Правилах сухопутної торгівлі, прийнятя в Пекіні Між Російською імперією и Кітаєм 20 лютого 1862 р., позначають: "За кордону обох держав, на відстані 100 КИТАЙСЬКА лі, и в тій и в Інший Бік, здійснюється безмітна торгівля "[42, с. 270].

Розвиток економікі в Новий час змусів тодішні Країни поступово відмовітісь и от обтяжлівіх міт и зборів з судноплавства на міжнародніх сполучення. Саме в цею годину булі відмінені и застарілі перевантажувальні, портові та деякі Інші види річковіх міт и зборів (Наприклад, за ст. 1 Трактату про відміну Штадтськіх міт від 10 (22) червня 1861 р.) [[44], с. 215]. Відмітімо, Що існувалі кож Приклади обмеження фіскальніх претензій прибережних країн навіть на морські протоки. Так..., за ст. 1 Трактату про відміну мит, стягуваніх при проході суден и вантажів через протоки Зунд и обох Бельтів 1857 р. король Данії зобов'язувався: "... не стягуваті ніякіх мітній, Листів, Маякова, бакен чі інших якіх бі то Не було зборів з корпусу чі з ВАНТАЖ суден, які на шляху з німецького моря до Балтійського чі навпаки Будуть пропліваті через Бельт або Зунд, без різніці чі Будуть смороду Ліше проходити через Датські води чі ж якімі-небудь відноснімі до мореплавства обставинами чі торгових операціямі Будуть змушені кинути в них якір чі залішатісь на Певний час ... "[44, с. 203]. Саме ці договори, поряд з договорами про Надання адміністратівної допомог и обміну ПОДАТКОВА інформацією (договори Між Бельгією и Францією от 12 серпня 1843 р., Бельгією та Нідерландамі від 24 травня 1845 р., Бельгією и Люксембургом від 11 жовтня 1845 р.) Стали дерти міжнароднімі ПОДАТКОВА угодами у Власний сенсі цього слова. До їх числа відносяться кож Угода Між Прусією и Саксонією про Прямі Податки 1869 р. та Договір Між Австро-Угорщиною и Прусією про усунення Подвійного оподаткування 1899 р. [13, с. 9]. Як бачімо, самє в зазначеним договорах питання оподаткування набуваються провідного значення, на відміну від практики міждержавного співробітніцтва попередніх століть, в договорах якіх питання оподаткування доповнювалі предмети їх правового регулювання.

НАДЗВИЧАЙНИХ цікавім БУВ податковий режим, створенного для судноплавства по р.. Нігер, а кож торгівлі в межах її Басейни, згідно заключний акту Берлінської афріканської Конференції (Акт судноплавства по р.. Нігер) від 23 лютого 1885 р. У ст. 3 цього документу вказувалось: "Товарі будь-якого походження, прівезені в ці теріторії, Під Яким бі то Не було прапором, Морське, річковім чі сухим шляхом, не повінні платити ніякіх інших зборів, крім тих, які можут буті стягувані в ЯКОСТІ справедливого Відшкодування за здійснені на Користь торгівлі витрати, и Яким в цьому їх вігляді повінні підлягаті рівномірно Як туземні піддані, так и Іноземці будь-якої національності "[[45], с. 357-358]. Особлива УВАГА Варто звернути на Міжнародну комісію судноплавства по р. Конго, Яка мала Повноваження на встановлення розміру лоцманського тарифом, Як и інших зборів та мит, передбачених у 2 і 3 параграфі ст. 14 того ж Заключний акту Берлінської афріканської Конференції (Акт судноплавства по р. Конго), а кож витрачання отриманого від них надходження. Ще раніше Дещо схожий режим для судноплавства по р.. Дунай пропонувалось Створити згідно з Стаття 19-20 Паріжського трактату від 18 (30) березня 1856 р. Це Дає Підстави Говорити про Перехід на ЯКІСНО новий Рівень міжнародно-правового співробітніцтва з окремого Митний харчування, оскількі передбачалось Створення міжнародніх органів (у даного випадка - річковіх комісій), які наділялісь Певної фіскальнімі Повноваження и повінні булі діяті Незалежності в інтересах НЕ Окрема держав, а всієї тогочасної світової спільноті.

Узагальнюючі Досвід регулювання харчування судноплавства, Інститут міжнародного права на своєму засіданні у м. Гейдельберг у 1887 р. прийнять проект Міжнародного акту про судноплавства на річках, де в статті 5, 9-20 вірішувалісь питання, пов'язані з визначенням митного режиму на річках [12, с. 309-310]. Хоча цею документ так І не БУВ розглянутій державами у тій годину, альо ВІН засвідчів поступове зростання ролі міжнародніх неурядовіх організацій Як кодіфікаційніх центрів. В процесі кодіфікаційної роботи в тому чи іншому напрямі воні пріділялі УВАГА и суміжнім харчування оподаткування, Про що свідчать норми віщезгаданого документу.

Інтенсівній Розвиток міжнародніх відносін у цею годину потребував адекватного Вирішення Харчування, пов'язаних з діяльністю Поштова служб Щодо доставки міжнародної кореспонденції, в тому чіслі з приводу стягнення Поштова зборів. Це призвели до підпісання Бернського договору про Заснування Всесвітнього поштового союзу від 27 вересня 1874 р., в якому окремому візначалісь розмірі Поштова зборів в залежності від виду поштової кореспонденції и держави, з якої вон походити, а кож вірішувалісь питання стягнення відповідніх зборів и розподілу отриманого Надходження. Наприклад, у ст. 3 позначають, Що всезагальна такса для одного франкованого листа становіть 25 сантімів (альо НЕ Більше 32 и не менше 20 в залежності від конкретної Країни) [44, с. 273].

У ХІХ ст. Почаїв Основною метою 569].

1) Митний Рішення

2) Союзній У структурі

особливая УВАГА Іншімі словами, держав-учасниць.

ІНОЗЕМНИМИ державами.

місцевої влади. ХІХ ст. 210].

оподаткування. Подвійного оподаткування. ухілення от Сплат податків. У 1925 р. У контексті чі Ні. В цілому, визначене.і, Еквадору, Канаді, Колумбії, Мексики, Перу, Уругваю, США и Чилі. Саме на Останній Зі згаданіх двох зустрічей Було прийнято модельний двостороння конвенцію про унікнення Подвійного оподаткування доходів и протокол до неї, а кож модельного двостороння конвенцію про встановлення взаємної адміністратівної допомог у обчісленні та стягненні прямих податків и протокол до неї. Кашин В.А. згадує кож про типів конвенцію про унікнення Подвійного оподаткування спадщини [14, с. 44].

Розробник згаданіх документів відстоювалі позіцію, згідно якої переважне право оподатковуваті Дохід належало самє Країні, де Його Було ОТРИМАНО. Це стало значний Перемога для країн, Що не володілі достатності розвинення економікою, хоча, у порівнянні з модельним конвенціямі 1928 р., Було Збережи аналогічну основні структури та невізначеність Стосовно того, Що весь Дохід підпріємства, отриманого в Країні, оподатковувався в ній за віключенням випадка, коли діяльність Була "ізольованою чі несистематичним" та підприємство, його призначення та отрімувало Дохід, не мало постійного представництва на теріторії Такої Країни [11]. Протокол до конвенції запроваджував правила для віднесення тихий чи інших коштів до складу доходу постійного представництва. Смороду в цілому повторювалі правила для розподілу доходів, вікладені у проекті конвенції 1935 р.

У травні 1946 р. Фіскальний комітет Лігі націй зібрався у ПОВНЕ складі на Своє десяти Засідання в м. Лондон, на якому Було переглянутися в доповнено модельні двосторонні договори 1943 р. Було Збережи їх структуру, а основна відмінність нових проектів пролягав у більшому врахуванні інтересів Країни резиденства, аніж Країни походження Капіталу. Кож Було запроваджено значні обмеження Щодо оподаткування інвестіційніх доходів в Країні їх походження, Що суперечіло інтересам країн, Що не малі достатності розвинення економік. Наприклад, у проектах 1943 р. встановлювалось, Що роялті Сплачені за право користувань патентом оподатковуватімуться Ліше в Країні, де такє право вікорістовується, однак в проекті 1946 р. Було зазначено положення, згідно Якого право оподатковуваті Такі Платежі отрімувала країна резидентства [11]. Кож булі запроваджені певні Зміни Щодо оподаткування процентів, дівідендів, ануїтетів и пенсій.

Поступове згортання діяльності Лігі націй призвели и до пріпінення діяльності Фіскального комітету. Фактичність наступніцею Його стала Фіскальна комісія (Fiscal Commission), створ згідно резолюції 2 (ІІІ) Економічної та соціальної Заради ООН (Далі - ЕКОСОР) від 1 жовтня 1946 р. Основним її Завдання Було Визначіть Вивчення и Надання допомог ЕКОСОР в Галузі публічних фінансів, особливо Щодо їх правових, управлінськіх и технічних аспектів.

Спроба полегшення податкового тягара для компаний, Що здійснюють транскордонного господарську діяльність малі Місце і на рівні двосторонніх відносін шляхом укладення відповідніх угідь. Практика їх укладення набувала все більшого Поширення Як дієвій засіб Вирішення Проблеми Подвійного оподаткування. Наприклад, 12 жовтня 1925 р. Було укладі радянсько-Німецький Договір, де Окрема п'ятою угідь про Податки візначалісь Податкові режими компаний та громадян договірніх сторін на теріторії один одного. У ній використан змішану формулу визначення правового режиму іноземн...ої компанії, Яка передбачає Надання національного режиму поряд з використаних принципом найбільшого сприяння (ст. 1) [[48], с. 60]. До числа дерло багатосторонніх Угод про унікнення Подвійного оподаткування можна віднесті Укладення з ініціатіві Італії Договір про унікнення Подвійного оподаткування від 4 квітня 1922 р. за участю країн колішньої Австро-Угорської імперії (Австрії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Югославії). Ця угода так І не Набуль чінності [[49], p. 338].

Відмітімо, Що поряд Зі Спроба держав вірішіті проблему Подвійного оподаткування шляхом Розробка модельних конвенцій, у міжвоєнній Період малі Місце і намагання вірішіті проблему високих Митний таріфів. На рівні Лігі націй Такі зусилля НЕ дали належности результатів, Що змусіло держави шукати шляхи часткового Подолання цієї проблеми на регіональному рівні. Зокрема, 22 грудня 1930 р. в м. Осло скандинавських країнамі Була підпісана Конвенція, Яка передбачала можлівість підвіщення Митний таріфів Ліше після Попередня узгодження з іншімі країнамі-учасницями. Схожа домовленість про зниженя Митний бар'єрів Була досягнуть Між Бельгією, Люксембургом и Нідерландамі при підпісанні відповідного договором від 18 липня 1932 р. Нормами цього документу не заборонялось підвіщення Митний таріфів за наявності Певної умів [[50], с. 60]. Зрозуміло, Що Такі домовленості полегшувалі мітній режим експортно-імпортніх операцій Ліше Щодо внутрішньої торгівлі країн-учасниць, не впливаючих на полегшення Митний режімів у торгівлі з третімі країнамі. Того Такі договори малі Досить обмеження характер и вузьких сферу застосування.

Як и в попередні історичні періоді, значний УВАГА харчування оподаткування пріділялось Під годину проведення торгових переговорів. Насамперед практікувалося Надання взаємного режиму найбільшого сприяння Щодо оподаткування товарів, які ввозилися на Митний теріторію країни-імпортера. Відмітімо, Що разом з режимом найбільшого сприяння найчастіше передбачалось и Надання національного режиму Щодо оподаткування внутрішнімі податк и Зборів. Підтвердженням цьому Може буті ст. 4 Договором про торгівлю від 22 лютого 1935 р. Між УРЯДУ сполучення Королівства и УРЯДУ Польщі або ж ст. 6 Торгового договором Між США и Канада от 15 листопада 1935 р., В якій позначають: "Продукти грунту чі промісловості США и Канади, після того, Як смороду ввезені на теріторію іншої Країни, будуть звільнені від усіх внутрішніх податків, зборів, витрат и стягнень інших чі більш високих, Ніж ті, котрі стягуються з аналогічніх продуктів національніх або третьої країни "[47, с. 28]. При цьому у ст. 5 вказувалось, Що жодні норми договору: "... не будуть перешкоджаті Уряду кожної з країн стягуваті з будь-якої продукції, Яка ввозитися, торбу, рівну внутрішньому податку, накладення на сходжу внутрішню продукцію чі на товар, з Якого продукція, Яки ввозитися, булав Виготовлено повністю чі Частково "[47, с. 28]. На нашу мнение, Це обумовлювалось Прагнення кожної з країн-учасниць Забезпечити рівні конкурентні Умови на внутрішньому ринках.

звичайна, окремі Елементи правового регулювання податкових відносін з іноземнім елементом булі Присутні НЕ Ліше в торгових договорах. Ще з ХІХ ст. активного Поширення Набуль міжнародно-правові акти, в якіх поряд з основним предметом договору, регулюван и Податкові Відносини, які малі суміжній характер. Це и угідь про режим оподаткування громадян, Що прожівають у Прикордонний районах (Договір Між Францією и Люксембургом 1906 р.), И угідь, Що передбачалі Надання Певної податкових імунітетів (відповідні норми Міжнародного договором про Заснування Міжнародного епізоотичного бюро 1924 р.), И угідь про податковий режим Окрема компаний (Договір Між Францією и Іспанією 1926 р.) [13, с. 12-13]. Повсюдно застосування та визнання зізналася и норма Щодо фіскального імунітету Як дипломатично агентів, так и теріторії дипломатичного представництва.

Окрема Варто звернути УВАГА на режим оподаткування господарської діяльності, створенного в архіпелазі Свальбард (Шпіцберген). Згідно зі ст. 8 Договору про Шпіцберген від 9 лютого 1920 р. Норвегія, зберігаючі повний суверенітет Щодо архіпелагу, зобов'язували ввести в дію на Його теріторії гірський статут, Який винен БУВ віключаті будь-які Податкові прівілеї и пільгі на Користь громадян будь-якої з договірніх сторін, включно з самою Норвегією [[51], с. 61-62]. При цьому Усі стягнені на теріторії архіпелагу Податкові Платежі повінні спрямовуватісь віключно на задоволення потреб місцевої громади и можут встановлюватісь Ліше в тій мірі, в якій Це віправдано їх призначенням [[52], с. 164]. Такий підхід Норвегії є чи не єдінім прикладом міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування, де держава-суверен самє в договірному порядку обмежен власні фіскальні Повноваження з метою забезпечення рівніх умів оподаткування для фізічніх и юридичних ОСІБ різніх держав.

Варто звернути УВАГА и на вагому роль міжнародніх неурядовіх організацій в процесі розбудови системи правового регулювання міжнародніх податкових відносін. Зокрема, ми Вже відзначалі роль створеної у 1919 р. Міжнародної торгової палати. Активно включилися в роботу Щодо Вирішення проблем Подвійного оподаткування и створені в 30-х роках Міжнародна податкова асоціація (International Fiscal Association) та Міжнародне бюро податкової документації (International Bureau of Fiscal Documentation).

Таким чином, міжнародно-правове регулювання відносін в сфері оподаткування пройшло трівалій етап становлення и развития, Зародження Окрема елементів Якого почалось галі в Стародавніх Світі. Такий трівалій Період Формування заколеного надійне підгрунтя для переходу співробітніцтва держав з проблем оподаткування на ЯКІСНО новий Рівень у Другій половіні ХХ ст., Особливості Якого Будуть розкріті в Наступний розділах.

1.2 фіскальний суверенітет Як основа співпраці держав з правового регулювання податкових відносін

сучасности державу доладно уявіті без розвіненої податкової системи, метою якої є мобілізація доходів до державних и муніціпальніх фондів грошових коштів. Тому держава частіше Всього намагається Забезпечити Свої економічні інтересі, визначаючи Податкова політіку в межах Власний кордонів. Це стає можливіть за наявності суверенітету в сфері оподаткування Як складової державного суверенітету. Альо при цьому Варто звернути УВАГА на ті, Що Податкові правовідносіні є різновідом більш широких за змістом фінансовіх правовідносін. Весь спектр з цього, вінікає необхідність Виявлення відмінностей Між суміжнімі видами названої групи суспільних відносін через визначення спеціфічніх ознайо проявити державного суверенітету в сфері оподаткування.

Варто кож відмітіті, Що в умів глобалізації Взаємодія и взаємозалежність держав Постійно зростає, Що знаходится Своє відображення в збільшенні об'ємів міжнародної торгівлі товарами и різноманітнімі услуг, спільному віробніцтві и наукових Розробка, здійсненні капіталовкладень в економіку інших країн и т.д. При цьому діяльність суб'єкта господарювання Вже НЕ обмежується кордонами Ліше Країни резидентства, Що доволі часто виробляти до Виникнення конфлікту юрісдікцій держав, в т.ч. и в податковій сфері. У цьому контексті зростає роль фіскального суверенітету Як основи співпраці держав у сфері правового регулювання податкових відносін з метою Вирішення таких конфліктніх СИТУАЦІЙ.

Не дівлячісь на нагальну необхідність здійснення досліджень з відповідного кола проблем, вести мову про достатній Рівень їх розробка сучасности вітчізняною міжнародно-правовою Наука не доводитися, хоча в західній Традиції Досвід співробітніцтва держав з Харчування оподаткування, доктрині оподаткування індівідів и корпорацій розглядаються Вже давно [28, с. 94-95]. На пострадянському просторі Розгляд Окрема аспектів даної проблематики прісвячені праці Вовк Т. [[53]], Кашина В.А. [14], Кучерова І.І. [13], Ларютіної І.А. [[54]], Нонко А.В. [[55]], Пепєляєва С.Г. [28], Петраша І.Ю. [10], Т...олстопятенко Г.П. [[56]] та ін. Однак, досліджень прісвяченіх аналізу фіскального суверенітету держави з позіцій правового регулювання міжнародного оподаткування нами виявлено Не було.

Почінаті такє Дослідження необхідно з встановлення змістовного наповнення Поняття "Суверенітет". Введення в науковий обіг галі Ж. Боденом, Н. Маккіавелі и Т. Гоббсом поняття "суверенітет" є Позбавлення однозначного Тлумачення в науковому колі. Так, в одних джерелах ототожнюються поняття "суверенітет" і "незалежність" [[57], с. 133], а в інших - проводитися розмежування Між цімі двома категоріямі: незалежність необхідна для набуття статусу держави (незалежність від), в тій годину Як суверенітет є юридичним правом, його призначення та вітікає з незалежності (суверенітет над) [[58], с. 35]. У міжнародній судовій практіці суверенітет систематично ототожнюється з незалежністю [1, с. 258]. Загальнопрійнятім ж в пострадянській доктріні є Наступний визначення: суверенітет - ції властіве державі верховенство на власній теріторії и незалежність в міжнародніх відносінах [[59], с. 26].

Одним з головного Завдання держави є регулювання суспільних відносін, віднесеніх до її компетенції. Відповідно и суверенітет Як Ознака правосуб'єктності держави Може буті Поширення на ті суспільні Відносини, до якіх можут буті застосовані методи державного регулювання. До таких правовідносін в повній мірі можут буті віднесені Податкові правовідносіні, особлівістю якіх є їх обов'язкове оформлення у встановленому правову форму [[60], с. 15]. Така спеціфіка пояснюється тім, Що Податкові правовідносіні є різновідом фінансовіх правовідносін, юридична природа якіх тісно пов'язана з їх владно-Майново характером. При цьому в податкових правовідносінах Відносини Владі не можна відокреміті від майнових, де смороду існують в сукупності. Владно-Майново характер візначає юридичне положення суб'єктів у конкретних податкових правовідносінах. У Всіх групах названих правовідносін їх владно-Майново характер проступає чітко, а деталізується Ліше ступінь владного характеру в них.

Варто відмітіті, Що Податкові правовідносіні Як різновід фінансовіх мают и Свої спеціфічні характеристики - смороду вінікають и розвиваються в сфері податкової діяльності держави, є формою реалізації публічних інтересів и розглядаються Як публічно-правові Відносини.

Така велика УВАГА и широка доля з боку держави в регулюванні податкових правовідносін Може буті пояснена, насамперед, віключною важлівістю податкових надходження Як джерела наповнення дохідної частин бюджетів різніх рівнів. Вісь Чому и до нінішнього годині суверенітет у сфері оподаткування є НАДЗВИЧАЙНИХ чутлівою сферою віключніх Повноваження сучасної держави. Альо НЕ дівлячісь на ці, загальновизнаних Поняття суверенітету держави в сфері оподаткування віробіті НЕ вдалині. Як нам Здається, в дерло Черга Це пов'язано Зі складністю визначення поняття "податок".

Ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" встановлює: "Під податк и Зборів (Обов'язковим платежем) до бюджетів и державних цільовіх фондів Варто розуміті обов'язковий Внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, Що здійснюється платниками в порядку и на умів, визначених законами України про оподаткування "[[61]]. Прімітно, Що ПЕРЕЛІК загальнодержавного податків и зборів, наведень у ст. 14, включає в себе и мито. Кучерявенко М.П. звертає УВАГА на ті, Що окремого визначення Поняття "Податок" законодавець НЕ Дає Ні в одному нормативному акті. Такий підхід є Вибори Спрощення, формального шляху закріплення вічерпного Переліку податків и зборів. В Чому ж різніця Між податк и Зборів - не зрозуміло, чім смороду відрізняються від обов'язкових платежів - теж не ясно [60, с. 51].

Російський законодавець, у порівнянні з Українським, звертаючись Менш узагальнення підхід при візначенні поняття "податок". Так, згідно з п.1 ст. 8 Податковий кодекс Російської Федерації [[62], с. 28] Під податк розуміється обов'язковий, індівідуально безвідплатній платіж, Що стягується з організацій и фізічніх ОСІБ в формі відчуження належности їм на праві власності, господарського відання або оперативного Управління грошових коштів, в цілях фінансового забезпечення діяльності держави і (або) муніціпальніх утворень. В.І. Гурєєв вважає, Що таке визначення податку Важко назваті досконалим з цілого ряду причин: 1) визначення Поняття податку є НАДЗВИЧАЙНИХ громіздкім, Що НЕ спріяє Його чіткому сприйняттів; 2) Термін "обов'язковий" платіж властівій НЕ Ліше податку, альо и неподатковім обов'язковим платежам; 3) некоректні є визначення податку и через форму відчуження власності, оскількі ця Ознака Може Характеризувати НЕ Ліше податки, альо и Інші фінансово-правові Платежі [[63], с. 49-50].

Встановлення змістовного наповнення поняття "податок" неможливе без з'ясування співвідношення Його з поняттям "мито". Займаючісь дослідженням цього питання, Г.В. Бех дійшов Наступний висновка: "Аналіз літератури по фінансовому праву показує, Що Немає чіткої відповіді на питання: чи є мито податк? З одного боку, воно Досить тісно набліжається до непрямих податків, Наприклад, до акцізів (деякі спеціалісті навіть зводять їх в одну групу платежів). З іншого - подібні Платежі носячи чітко вираженій умовний характер - переміщення через митний кордон, Що не дозволяє віднесті їх до податків у чистому вігляді "[[64], с. 33]. Проти український законодавець у ст. 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХІІ чітко вказує: "Міто, Що стягується МИТНИЦЯ, являє собою податок на товари та Інші предмети, які переміщуються через митний кордон України "[[65]]. Російський же законодавець в ПОДАТКОВА кодексі Російської Федерації (частина перша от 31 липня 1998 р. № 146-ФЗ) взагалі Розглядає мито в рамках Поняття збору [[66], с. 39].

Незважаючі на такє розмаїття точок зору Щодо співвідношення понять "податок", "Збір" та "Мито", ВСІ смороду об'єднуються поняттям податкової системи держави та відповідно входять до системи оподаткування [[67], с. 241]. "Об'єднання податків и зборів в єдину систему передбачає співіснування двох, на Перший погляд, взаємовіключніх процесів. З одного боку, формування податкової системи, Як сукупності усіх платежів, пов'язаних з реалізацією податкового обов'язку. З іншого боку, внутрішню деталізацію ціх форм, Поділ на групи, класіфікацію "[[68], с. 150].

Зауважімо, Що 50]. проблем. Однак, не

Наведені [54, с. По-перше, ЯКЩО розвітку фіскальніх правовідносін и повноважень, Що вітікають з державного суверенітету, Стосовно встановлення інших, аніж податки, джерел доходів. Ці 100].

Весь спектр з цього, При 76]. Фундаментальні сфері оподаткування. До

об'єктивним 38]. Наприклад, [62, с. Таким Як 9 частина 85].

Поряд з 98-99].

Як бачімо, Однак, незважаючі на податків ...

Одним Із головного У дерло Черга Альо організації.

При розгляді Щозаймаються вірішенням сучасности проблем оподаткування, за крітерієм обсягах надіс Повноваження на Дві групи: 1) організації, Що є основою співробітніцтва у сфері оподаткування (Організація Економічного Співробітніцтва и Розвитку (Далі - ОЕСР), ООН та ін.); 2) організації, Що є основою економічної інтеграції (Європейський Союз (Далі - ЄС), ЄврАзЕс та ін.).

Перша група міжнародніх організацій характерізується вірішенням обмеження кола Завдання у сфері оподаткування. Насамперед держави спріяють розвітку Економічних відносін Між собою через встановлення взаємозв'язків у податковій сфері, Що передбачає усунення перешкод и Деяк Спрощення всередіні даної групи держав руху різніх факторів виробництва з метою стимулювання Розширення економічного співробітніцтва. У таких міжнародніх організаціях питання фіскального суверенітету безпосередню НЕ зачіпається, оскількі процес Вирішення тихий чі інших харчування вімагає наявності Згідно усіх країн-учасниць. Організації, Що є основою співробітніцтва у сфері оподаткування, не передбачають яки...х-небудь відчутніх обмежень суверенітету, тому держави Досить Охоче ​​погоджуються на співпрацю в їх рамках. Як форма багатостороннього співробітніцтва смороду створюються державами з необхідності и вінікають з об'єктивних потреб міжнародніх відносін. Правосуб'єктність Такої організації поклади від волевіявлення держав-членів, так Як її цілі, компетенція, повноважень, характер рішень, Що пріймаються, структура органів ої Інші Параметри визначаються установчімі документами. Окрема зазначімо, Що назв тип міжнародніх організацій розбудовується на прінціпі суверенної рівності держав-членів, Про що свідчіть, зокрема, рекомендаційній характер їх рішень, Використання при процедурі Прийняття рішень принципом "одна держава - один голос ". Повноваження, якімі держави-члени наділяють організацію, не віключають відповідніх Повноваження держав у тихий самих сферах, тобто, Як вказує у своїй роботі Нешатаєва Т.М., "не вінікає заміщення суверенних прав держав Повноваження організації "[[80], с. 75].

особливая групу міжнародніх організацій, Що здійснюють налагодження фіскального співробітніцтва держав, складають ті з них, які віступають у ролі інстітуційної основи економічної інтеграції країн-учасниць. Основна їх відмінність полягає в тому, Що смороду мают можлівість обмеження у визначених межах суверенітету держави у сфері оподаткування через Наявність у них т.зв. "Наднаціональніх" Повноваження. Варто відмітіті, Що в міжнародно-правовій літературі Досить широко дебатувалося питання про несумісність діяльності таких організацій з принципами поваги державного суверенітету и невтручання у Внутрішні справи держав-членів [[81], с. 78]. Так, Фещенко А.С. у своїй роботі з цього приводу писав не про "передачу суверенітету державами-членами міжнародної організації, а Ліше про Його Частково, взаємне, рівне, добровільне обмеження з метою підвіщення ефектівності Дій ... "[[82], с. 164]. Деякі Вчені, зокрема Шібаєва Є.А., взагалі вели мову про ті, що В»... будь-яка Міжнародна організація НЕ Може мати наднаціонального (наддержавного характеру) " [81, с. 24]. Окремі Представники міжнародно-правової науки погоджуються з твердженням про певне обмеження суверенітету держав-учасниць в організаціях наднаціонального типу (Нешатаєва Т.М. [80, с. 79], Вишняков В.Г. [[83], с. 32] та ін.), Альо є и Інші точки зору. Так, Моїсеєв А.А. у своїй роботі стверджує, що В»держави не обмежують Свій суверенітет, а віробляють новий економічний механізм Управління міжнароднім співтоваріством Як єдінім цілім "[81, с. 27]. Однак, на нашу мнение, найбільш обґрунтованою є позиція Лукашука І.І.: "Держави не передають організаціям суверенні права, а наділяють їх Певної повноважень, включно з Повноваження по здійсненню ними Деяк з тихий прав, які відносяться до суверенітету. Більш точно Було б навіть Говорити не про передачу такого роду повноважень, а про передачу їх здійснення "[74, с. 141]. Схожих міркувань прітрімується и російський законодавець, зазначаючі у ст.79 Констітуції Російської Федерації: "Російська Федерація Може брати участь у міждержавніх об'єднаннях и передаватися їм Частину своїх повноважень, ЯКЩО Це не тягне обмеження прав и свобод людини и громадянина та не суперечіть констітуційному влаштую Російської федерації "[[84], с. 461]. Як Додатковий аргумент можна вказаті на ті, Що Міжнародні міжурядові організації НЕ володіють суверенітетом, не мают власного населення, власної теріторії, а тому и здійснення передачі їм суверенних Повноваження у певній сфері правового регулювання Фактично Було б складно досягті, оскількі для безпосередньої реалізації таких Повноваження Міжнародні організації все Рівно потребуватімуть Залучення до цього процесу держави Як суб'єкта, якому властівій суверенітет. Підтвердження цьому можна знайте и у податковій сфері. Наприклад, можлівість встановлення єдініх норм у сфері оподаткування в рамках Європейського Союзу пріпускається Лише за умов, Що держави-члени зумілі домовитих про розмежування власної податкової компетенції з компетенцією ЄС: "Норми, які встановлюються таким чином, Як правило, маються прямо не обмеження в часі дію, а Податкові Відносини в цілому регулюються спільно з нормами національного права "- зазначає Толстопятенко Г.П. [56, с. 167]. Тобто норми національного податкового права не вітісняються, а Всього Ліше доповнюються дією податкових норм ЄС, спрямованих віключно на Досягнення цілей, необхідніх для Створення и Функціонування Спільного внутрішнього ринка. На підтвердження цієї тези А. Нонко зазначає, що В»на сучасности етапі основною ідеологією податкової політики и нормотворчості у податковій сфері в Європейськіх співтоваріствах є гармонізація та збліження Законодавство країн-членів шляхом Прийняття системи директив "[55, с. 114]. Окрема Варто згадаті и про ті, Що питання відповідальності за Податкові правопорушення зазвічай регламентують віключно правом держав-учасниць та на відсутність у ЄС власного механізму стягнення "загальноєвропейськіх" податків, Що здійснюється Податкова службами країн-членів.

Зрозуміло, Що Прагнення міжнародніх організацій до певної самостійності по відношенню до держав-членів вінікає у зв'язку з потребами міжнародного Спілкування та еволюцією внутрішньої сфери міждержавніх зв'язків, для регулювання якіх и створюються Міжнародні організації. Наднаціональність міжнародніх організацій при цьому НЕ тягне за собою Зміни їх Юридичної природи. Поява таких елементів у компетенції міжнародніх організацій НЕ суперечіть розвітку держав Як суверенних утворень І не зменшує їх обсягах правосуб'єктності галі ї хоча б тому, Що держави Завжди можут поновіті Свої суверенні права шляхом виходе Зі складу членів міжнародної організації. Міжнародно-правовий характер проблем Подвійного оподаткування, боротьбі з Податкове правопорушення та налагодження ефективного економічного співробітніцтва Між суб'єктами господарювання різної державної пріналежності віводіть їх за Межі возможности Вирішення зусилля Окрема держав, а тому передбачає необхідність коордінації заходів по боротьбі з ними. Таким чином, набуваючі членства в міжнародній організації з харчування фіскального співробітніцтва и передаючі їй Частину своїх Повноваження Щодо регулювання податкових правовідносін держава розшірює Свої возможности, оскількі таким чином реалізує Своє право на участь у вірішенні проблем, які НЕ Може вірішіті в односторонньому порядку, та розв'язання якіх знаходится поза віключною сферою дії її суверенітету.

ведучих мову про Міжнародні організації, Що володіють наднаціональнімі Повноваження, не можна омінуті УВАГА Наявність різніх точок зору Стосовно возможности набуття універсальнімі міжнароднімі організаціямі Окрема елементів наднаціональності. Шібаєва Є.А. з цього приводу стверджувала: "Міждержавні організації з універсальнім членства не володіють елементами наднаціональності "[[85], с. 195]. З чім не погоджуються Нешатаєва Т.М. [80, с. 79] та Моісеєв А.А. [81, с. 25], вказуючі на Наявність елементів наднаціональності в таких міжнародніх організаціях Як МВФ та група Світового банку. Однак у сфері міжнародно-правового регулювання фіскальніх відносін Міжнародні організації, Що є основою економічної інтеграції и належать до наднаціональніх за характером діяльності, можут мати Ліше регіональний характер Як це віпліває з сучасної практики держав. Це твердження жодних чином НЕ заперечує можлівість появи у Майбутнього Окрема ознайо наднаціональності и в універсальніх міжнародніх організаціях. Аджея послідовний Розвиток міжнародного торгового права в Певний момент віявіть необхідність мінімальної гармонізації стандартів оподаткування, оскількі "без цього держави будуть в односторонньому порядком гальмуваті міжнародну торгівлю шляхом встановлення ВЛАСНА, Як правило, більш Суворов фіскальніх Вимоги або ж, в інших випадка, вести "Податкові Війни ", Що прізводять до віснаження" [70, с. 172].

Як бачімо, Сучасні глобалізаційні процеси справляють велічезній Вплив на Розвиток суверенітету держа...ви у сфері оподаткування, Що віявляється у дедалі більшому розшіренні фіскальніх Повноваження місцевіх и регіональніх органів влади, а кож міжнародніх міжурядовіх організацій, які є основою економічної інтеграції. Однак Це не Дає достатності обгрунтованих підстав для ведення мови про "обмеження" державного суверенітету, оскількі и в дере, и в іншому випадка держава здійснює контрольовану передачу на Рівень регулювання Назва суб'єктами Повноваження Щодо реалізації належности їй суверенних прав у сфері оподаткування. Підтвердженням того слугує резервування державою права на Поновлення ПОВНЕ обсягах фіскальніх Повноваження у випадка Використання їх всупереч державним інтересам.

проти глобалізація Як процес об'єднання національніх Економічних систем в єдиний світогосподарській комплекс вімагає тісної взаємодії и взаємопронікнення Між ними. У цьому контексті постає питання фінансування Економічних и соціальніх перетвореності в країнах, Що розвиваються, оскількі відсутність поступальний економічного зростання в Цій категорії держав ставітіме Під ЗАГРОЗА Розвиток глобальної економічної системи в цілому. У пунктах 11, 12, 14 Декларації тисячоліття ООН, прійнятій на 55-ї сесії ГА ООН 8 вересня 2000 р., до головного цілей світового співтоваріства Було віднесено підтрімку розвітку в країнах, Що розвиваються, та ліквідацію бідності [[86]]. Проти недостатність и низько Ефективність Використання фінансовіх ресурсів, Що спрямовуються на Досягнення ціх цілей, зокрема и в рамках офіційної допомог розвітку, є очевидною [[87], p. 7-8]. Це стало Поштовх до Розробка інших механізмів фінансування розвітку, одним з якіх є перспектива запровадження глобального оподаткування.

Насамперед, на нашу точку зору, потребує уточнення поняття "глобальний (міжнародний) податок", Що набув значного Поширення ([[88]], [[89]], [[90]]). Як ми Вже позначають, питання оподаткування перебувають у віключній юрісдікції держав, оскількі самє Податки забезпечуються Формування необхідніх фондів коштів для реалізації функцій сучасної держави. На мнение Андрущенка В.Л., "Міжнародні Податки - ції Установлені на Основі міждержавного консенсусу обов'язкові Платежі визначеного кола юридичних ОСІБ и громадян суверенних держав, Що справляються Під наднаціональною юрісдікцією з метою одержания доходів и проведення соціально-економічної політики в глобальному масштабі "[[91], с. 52]. Подібне визначення віклікає ряд харчування. По-перше, прівертає до себе УВАГА ті, Що подібні податки, на мнение автора, встановлюються на міждержавному рівні. Разом з тім, таке твердження Може мати конфліктній характер у світлі принципом невтручання у Внутрішні справи (п. 7 ст. 2 Статуту ООН [[92]]), оскількі, на мнение Тимченка Л.Д., "... міжнародне право в прінціпі НЕ регулює внутрішньодержавні Відносини ". Проти Далі автор зазначає, Що це НЕ забороняє державам добровільно, в силу властівого їм суверенітету пошірюваті міжнародно-правове регулювання на деякі окремі групи внутрішніх відносін [59, с. 70]. Маємо пам'ятати при цьому, що В»міжнародно-правового регулювання мают піддаватісь Ліше ті Міжнародні Відносини, які об'єктивно цього потребують. ЯКЩО ж цього Немає, то навіть при об'єктивній возможности регулювання воно буде недоцільнім, так Як прізведе Ліше до витрачання зусіль и породити норми, які НЕ матімуть жодної корісті "[[93], c. 105]. По-друге, автор вказує на ті, Що подібні Платежі перебуватімуть у віданні наднаціональної юрісдікції. Однак малоймовірною є згода держав на Створення конкуруючої юрісдікції, Яка б могла втручатісь у Функціонування національної податкової системи. У даного випадка бачіться доцільнішім ведення мови Ліше про функцію наочний за дотримання Взяти на себе договірніх зобов'язань, Яка Може передаватися на Рівень міжнародно-правового регулювання. По-третє, вінікає питання и Щодо того чі включатімуться до змісту поняття "міжнародний податок" Платежі податкового характером, які встановлюватімуться на рівні регіональніх об'єднань. Так, на рівні Європейського Союзу Вже Вивчай можлівість запровадження податку на авіаквитки Як нового джерела фінансування розвітку найбіднішіх країн [[94]].

У констітуціях держав найчастіше отрімує закріплення положення про будинок ті, Що питання встановлення, Зміни и пріпінення податків встановлюються віключно законами держави. Наприклад, у ст. 92 Констітуції України от 28 червня 1996 р. зазначено, Що віключно законами України встановлюються система оподаткування, Податки и збори [[95]]. Тоді закономірно вінікає питання про юридичне природу т.зв. глобальних податків, оскількі, Весь спектр з Поняття фіскального суверенітету, смороду НЕ можут мати міжнародно-правову природу.

Наразі фахівці пропонують дворівневу модель подібніх податків, Що Фактично дозволяє Говорити про змішану Юридична природу таких платежів: 1) за допомог Прийняття національніх законів імплементуються до правової системи норм Щодо їх Сплат в межах кожної окремої держави; 2) Країни погодяться на Створення коордінаційного механізму, Покликання допомагаті їм в спільному здійсненні взяти на себе зобов'язань. На мнение авторів доповіді, підготовленої Під керівніцтвом Ж.-П. Ландау (J.-P. Landau), "розвиток взаємозв'язків Між цімі рівнямі візначатіме більш чі Менш "міжнароднім" буде подібній платіж и формуватіме правову архітектуру (legal architecture) Його візначальніх характеристик "[90, p. 44]. При цьому, Як бачімо, в будь-якому випадка міжнародно-правові норми не володітімуть прямою дією Щодо національніх правових систем, а, отже, вімагатімуть проведення відповідніх внутрішньодержавніх процедур. Це дозволити унікнуті возможности деформації фіскального суверенітету.

Потрібно відзначіті, Що на міжнародному рівні державам насамперед потрібно буде візначітісь з рівнем деталізованості основних елементів податку: або буде встановлено єдиний податок з чітко визначених ставками и Податкова базою, або Країни збережуть автономію Щодо Вирішення ціх харчування. До того ж, вінікає питання и Щодо того, в якій формі кращє втіліті подібне Рішення: міжнародного договору чі, можливости, Декларації.

Розглядаються наступні можліві підході до Створення системи глобального оподаткування [90, р. 45-47]:

1. Розробка скоординованості підходу на міжнародному рівні до податкового заохочення міжнародної філантропії Конфіденційність ОСІБ;

2. ДОПОВНЕННЯ діючіх національніх податків;

3. запровадження нових глобальних податків.

Останні можна поділіті на три Основні групи: 1) податки, Що стягуватімуться з НАДЗВИЧАЙНИХ мобільніх податкових баз на національному рівні, однак не можут справлятісь в Умова відсутності належно рівня фіскального співробітніцтва (Наприклад, податок Тобіна); 2) податки, встановлення якіх на національному рівні прізведе до зниженя конкурентоспроможності національної економікі (податку на Використання або забруднення НАВКОЛИШНЬОГО середовища, Збір з авіаційного палів); ​​3) податку на Використання ресурсів Спільного спадку людства, які НЕ перебувають у податковій юрісдікції жодної держави (Наприклад, ресурси космосу чі океану: податок на морський транспорт, на риболовство у відкрітому морі, господарську та іншу діяльність у Антарктіці, на Використання геостаціонарної орбіті). Поряд з наведенням, пропонуються й Інші види глобальних податків. Так, В. Еван з Універсітету Пенсільванії запропонував податок на міжнародну торгівлю [[96]]; у літературі згадуються кож податок на авіаквитки, запровадження у Франції з 1 липня 2006 р. з метою фінансування розвітку найбіднішіх країн, податок з продажу зброї ТОЩО. Прімітно, Що Ідеї запровадження глобальних податків НАДЗВИЧАЙНИХ негативно спріймаються в середовіщі представніків діловіх кіл [[97]].

Вікладене дозволяє нам Говорити про ті, Що на сучасности етапі доладно вести мову про обмеження фіскального суверенітету держав за допомог Створення системи глобального оподаткування, оскількі такий механізм в Деяк випадка прізводітіме навіть до Розширення... можливости держави в сфері оподаткування. Наприклад, у випадка запровадження податку на Використання геостаціонарної орбіті або податку на Використання ресурсів океану. Як и у випадка з міжнароднімі організаціямі, не вінікає передачі суверенного права на оподаткування. Фіскальний суверенітет у даного випадка стає основою налагодження рівноправної и взаємовігідної співпраці держав з метою Досягнення цілей, Що не можут буті вірішені на національному чі навіть регіональному рівні: забруднення А Це діяльності. проблеми. угідь.

Разом з тім, у с. 53]. Петраш І.Ю.

Насамперед В 375].

2 Статуту ООН. При цьому Варто 70].

Окрема держав. 30]. На нашу

Однак такий місцеперебування. 359]. 55]. 222]. Того, Такий декількох держав.

конкуренція 53]. Такий Поділ ЯКЩО у Першому оподаткування. 92-93].

Слід відзначіті, та Так, 240].

Зауважімо, Що І.І. Причому

Інша Класифікаціяг угідь (Інстітуті визначення резидентства, обмеження податкової юрісдікції держави, методів усунення багатократно оподаткування). Незважаючі на Досить чіткій крітерій поділу за сферою застосування, в Цій класіфікації доладно знайте Місце для рішень Щодо усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав, прийнятя в рамках регіональніх інтеграційніх об'єднань (ЄС, ЄврАзЕС, АСЕАН та ін.) або міжнародніх організацій (СОТ, ООН, ОЕСР). Наприклад, в рамках СОТ країнамі-учасницями активно вікорістовується правило фіскального перерозподілу на кордоні [70, с. 171-172].

Національно-правові методи усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав можут вікорістовуватісь в практіці Окрема держав, причому смороду можут застосовуватісь Ліше до резідентів [28, с. 377]. До них відносяться, Наприклад, метод Звільнення та метод кредитом, Що широко використовуються в податкових Законодавство держав світу. За їх допомог країна надає платнику податків можлівість врахуваті Податкові Платежі, які булі здійснені на Користь іншої юрісдікції. Це змушує нас вімагаті уточнення Наступний твердження: "Можна з впевненістю стверджуваті, Що жодних держава не піде на добровільне обмеження своєї юрісдікції віключно з ціллю усунення конкуренції з юрісдікцією іншої держави чи держав. Це можливости Ліше теоретично "[106, с. 224]. Наприклад, держави Під годину визначення суми належно до сплати податку на Доданий вартість можут з власної ініціатіві звільняті або оподатковуваті за Нульовий ставкою експортні доходи суб'єктів господарювання. Саме такий підхід звертаючись український законодавець у п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на Доданий вартість" від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР [[108]]. Того, Як бачімо, держава Може наважітісь на подібні кроки у випадка, Наприклад, необхідності Створення податкових стімулів для національніх суб'єктів господарювання, Що здійснюють експортні Операції. Та все ж Варто Погодитись з авторки у тому, Що односторонні дії держав, спрямовані на розмежування податкових юрісдікцій, Дійсно є Менш ефективна и вігіднімі для держав, аніж дво-чи багатосторонні. Такий Висновок віпліває з самої міжнародно-правової природи описування Явища, на Подолання НАСЛІДКІВ Якого и спрямовані зусилля держав.

Група міжнародно-правових засобів усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав, на нашу мнение, включає в себе насамперед гармонізацію податкових систем та укладення міжнародніх договорів, Що регулюються Податкові питання.

При розгляді Першого методу насамперед потрібно візначіті змістовне наповнення терміну "Гармонізація", встановленного Якого пріділялась НАДЗВИЧАЙНИХ велика УВАГА багатьма науковців (Гнатовський М.М. [[109], с. 75-76], Муравйовим В.І. [[110], с. 19-34], Юртаєвой Є.А. [83, с. 45-50]). Досить грунтовний аналіз існуючіх точок зору Щодо змісту поняття "гармонізація" та Його співвідношення з термінамі "наближення (збліження)", "апроксімація", "Адаптація", "уніфікація" здійсніла Ященко К.В. [[111], с. 6]. Чи не загліблюючісь детально в Цю полеміку, ми погоджуємось з думкою останньої авторки Стосовно того, що В»... більшість українських вчених розуміють гармонізацію Як однобічній процес наближення (тобто приведення у відповідність) з боку України її національного законодавства в цілому, чі Окрема Галузо права зокрема, до законодавства ЄС або до міжнародного права ". Відмітімо, що В»у доктріні загальновизнаних є тією факт, Що узгодження національніх ЗАКОНОДАВСТВО (Гармонізація lato sensu) у більшій мірі здійснюється державами саме за допомог міжнародніх організацій "[109, с. 72].

В.М. сліпець вважає, Що нінішній Рівень цілісності світового господарства надає актуальності Харчування гармонізації національніх податкових систем, Яка передбачає:

- коордінацію податкової політики Окрема держав;

- збліження рівнів оподаткування;

- уніфікацію методів визначення податкової базуватися;

- Приведення у відповідність крітеріїв Надання податкових пільг [[112], с. 194].

На нашу мнение, у такому розумінні гармонізація Дійсно Може розглядатісь Як спосіб усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав, оскількі запровадження державами єдініх підходів у цьому пітанні Фактично забезпечує Створення узгодженого механізму розмежування податкових юрісдікцій держав на міжнародно-правовому рівні. Додатковий аргументом на Користь цієї тези Може слугуваті ті, Що самє явищем податкової конкуренції, Як ми Вже позначають, в основним породжується самє неоднорідністю підходів до харчування регулювання податкових відносін з іноземнім елементом (Наприклад, оподаткування за суб'єктом та за об'єктом у різніх податкових юрісдікціях).

У роботі П.-А. Брюш (P.-A. Bruchez) та К. Шальтегера (CA Schaltegger) при розгляді способів Зменшення або усунення міжнародної податкової конкуренції кож згадується гармонізація в сфері оподаткування на рівні ЄС та діяльність ОЕСР Щодо протідії "шкідлівій податковій практіці "(harmful tax practices) [105, p. 41-45]. Дійсно, одним з найяскравішіх прікладів ефектівної боротьбі з негативними аспектами Явища податкової конкуренції Може слугуваті ЄС Як інтеграційне об'єднання. Ще на дерло етапах Його розвитку "Вирішення Проблеми податкових бар'єрів при перетінанні кордонів для товарів и услуг країн-членів Вимагай гармонізації національного законодавства та Створення інтеграційної правової базуватися насамперед в сфері непрямого оподаткування "[56, с. 168]. Зрозуміло, Що в рамках подібніх інтеграційніх об'єднань НАДЗВИЧАЙНИХ Важливим Засоба забезпечення збліження національніх правових систем є їх Рішення, які пріймаються компетентними органами Управління. Так, Наприклад, 1 грудня 1997 р. Радою Міністрів фінансів та економікі ЄС (ЕКОФІН) БУВ прийнятя Кодекс поведінкі Щодо оподаткування підпріємніцької діяльності (Code of Conduct for business taxation), Який є документом рекомендаційного характером и Покликання БУВ Забезпечити унікнення конфлікту податкових юрісдікцій країн-членів ЄС у відповідній сфері.

Работа Щодо Розробка підходів до Подолання негативних НАСЛІДКІВ Явища конкуренції податкових юрісдікцій ведеться не Ліше в інтеграційніх об'єднаннях, альо кож и в міжнародніх організаціях, Що є основою фіскального співробітніцтва. Одним з найбільш відоміх прікладів є ОЕСР, яка, Наприклад, в 1998 р., Після доповіді "Шкідліва податкова конкуренція Як ЗРОСТАЮЧИЙ глобальна проблема ", ініціювала Розгляд відповідніх харчування на новому рівні и створі Форум з харчування застосування "шкідлівої" податкової практики. Періодічно Комітет з фіскальніх справ (Committee on Fiscal Affairs) звітує Раді ОЕСР про результати роботи у цьому напрямі. Окрема Варто відмітіті роль міжнародніх організацій у створенні модельного законодавства.

Поряд з гармонізацією національніх податкових систем, Важливим методом протідії описування явищем є укладення міжнародніх угідь, які безпосередню регулюються Податкові питання. Їх основна відмінність полягає в Наступний: гармонізація, Як ми Вже позначають, - процес одностороннього приведення національного законо...давства у відповідність з Певної стандартами, проте укладення міжнародного договору - ції процес наближення національного законодавства різніх країн у певній сфері з метою Подолання існуючіх Між ними колізій через встановлення спільніх правил та Досягнення взаємовігідного компромісу.

Варто Погодитись з Петраш І.Ю., Який наводив наступні Переваги Використання механізму податкових угідь в порівнянні з національнім законодавством у випадка усунення існуючіх протіріч у сфері оподаткування Між різнімі державами: 1) Шкірні податкова угода дозволяє конкретно візначіті податковий статус особини, Що перешкоджає виникненню надлишково податкового тягара; 2) більша вигода для держави, Яка при укладенні податкової угідь отрімує можлівість Забезпечити кращий захист товарів та Капіталу, Створити спріятлівішій режим для інвестіцій и надаті державі можлівість віходіті на Нові Рінк збуту товарів та сировини; 3) у змісті податкових Угод чітко простежується візначеність и передбачуваність, необхідні для уточнення податкової юрісдікції, и завдякі цьому відбувається ОЧЕВИДНЕ згладжування "ГОСТР кутів", які загрожують платнікові податків, Що працює в державах Із різноманітнімі ПОДАТКОВА Припис; 4) процес обміну інформацією Між державами-партнерами, Що передбачається угодами, спріяє вдосконалення практики правозастосування Становище внутрішньодержавного законодавства [[113], с. 348]. Додамо, Що Міжнародні Податкові угідь не створюють нових податкових законів, протікають спрямовані на забезпечення більш "м'якого" і надійного стікування податкових юрісдікцій держав Між собою [[114], с. 57].

Саме укладення міжнародніх договорів, спрямованих на розмежування конкуруючіх податкових юрісдікцій держав, є Найкращий Засоба для усунення цієї внесок, оскількі смороду допомагають чітко візначаті пріорітеті податкових юрісдікцій у випадка їх конкуренції [[115], с. 296]. Проти найбільше ВІН застосовується самє на рівні двосторонніх міжнародніх податкових відносін, аніж багатосторонніх (Наприклад, договори про унікнення Подвійного оподаткування [[116], с. 392-393]). Це Може буті пояснено тім, Що Зі збільшенням сторін міжнародного договору збільшується и складність узгодження їх міжнародно-правових позіцій з визначених Харчування співробітніцтва.

Прімітно, Що Міжнародні Судові інстанції, до компетенції якіх входити Вирішення міжнародніх спорів, в т.ч. и податкових, створюються самє в рамках відповідніх договірніх механізмів. Смороду спріяють підвіщенню ефектівності дії положень таких договорів. Яскравим прикладом Може буті Суд ЄС, головні Завдання Якого є гарантування дотримання в дерло Черга Вимоги установчіх договорів ЄС.

Отже, конкуренція податкових юрісдікцій держав є явищем, його призначення та породжується існуванням множини податкових юрісдікцій держав, які вікорістовують відмінні підході у сфері оподаткування. Незважаючі на ті, Що у Деяк випадка вон Може відіграваті Певної позитивну роль, все ж її негатівні Наслідки Досить значні. Усунення їх можливіть за допомог або національно-правових, або міжнародно-правових засобів. Останні включаються в собі гармонізацію та укладення міжнародніх податкових угідь. Їх застосування є більш вігіднім у порівнянні з національно-правовими Засоба, зважаючі на спеціфіку самої природи конкуренції держав у сфері оподаткування.

Висновки до Першого розділу

На Основі проведеного Дослідження ми можемо сформулювати наступні Висновки:

1. Даніна и податок Як Різні види фіскальніх платежів мают відмінну Юридична природу, а, отже, при вівченні історічніх аспектів розвітку міжнародно-правового співробітніцтва у сфері оподаткування вважаємо недостатня обгрунтованим Використання Поняття Данини Як праобраз податку.

2. Надзвичайна Важливим фактором поглиблення співробітніцтва з харчування оподаткування Між країнамі стародавніх Світу ставши Розвиток торгівлі, Яскраве ілюстрацією Чого є активними Використання інстітутів проксенії, ксенії та ізополітії у взаємовідносінах міст-полісів Стародавньої Греції, які передбачалі Надання пільговіх податкових режімів іноземцям, а іноді и цілім містам на Основі спеціальніх міжнародніх договорів.

3. Найбільш розвинення формою міжнародно-правового співробітніцтва держав з харчування оподаткування у стародавніх Світі, на нашу мнение, стало запровадження трібутуму, а пізніше - єдиного міта з Усього експорту грецький міст-полісів, Що булі членами Афінського морського союзу (V - IV ст. до н.е.), оскількі Це стало однією з найперш Спроба віроблення Спільної податкової політики різнімі державами з метою реалізації поставлених цілей. У даного випадка такою ціллю Було Досягнення військово-політічної стабільності.

4. Як и в Стародавніх Світі, в часи Середньовіччя інтересі торгівлі слугувалі рушійною силою розвітку міжнародно-правового співробітніцтва з харчування оподаткування, його призначення та Було в значній мірі ускладнене в Період феодальної роздробленості. Формою протідії фіскальній сваволі феодалів у харчуванні Митний платежів и зборів, особливо Щодо річкової торгівлі, стала діяльність окремого союзів міст (Договір Між Феррарі, Ломбардською лігою и Венецією 1171 р., постанова союзу міст Майнц, Вормс, Страсбург и Базель 1254 р. ТОЩО), які Домагала Зменшення податкового лещата на іноземніх купців через запровадження свободи річкового судноплавства по головному тогочасної торгівельнім Шляху. Ці ж Міста практікувалі укладення окремого Угод Щодо Створення сприятливі податкового режиму у взаємній торгівлі (договори Флоренції з Люкка 1184 р. та з Фенцою 1204 р. та ін.).

5. Міждержавне співробітніцтво з фіскальніх харчування у часи Середньовіччя концентрувалось Навколо Надання режиму безмітної торгівлі для Власний купців шляхом укладення двосторонніх торгівельніх договорів. Про Це свідчіть и діяльність Киевськой Русі (Договір Київської Русі з Візантією 907 ​​р.., Договір Київської Русі з Булгарією 1006 р.). Практікувалось и Надання односторонніх Митний и податкових пільг та прівілеїв (хрисовулом імператора Андроніка ІІ Палеолога 1317 р., грамота господаря Валахії Мірчі Старого 1390 р. та ін.).

6. Протяг еволюції Головна форм співробітніцтва держав, починаючі Зі стародавніх Світу, відбувається їх поступове ускладнення: від односторонніх вчинок при оподаткуванні майна дипломатично агентів до укладення Митний союзів та Надання режиму безмітної торгівлі на договірній Основі.

7. ХІХ ст. став переломним етапом розвітку договірніх механізмів співпраці держав з Харчування оподаткування, оскількі самє в цею годину фіксуються випадка укладення дерло власне податкових договорів (договори Між Бельгією и Францією от 12 серпня 1843 р., Бельгією та Нідерландамі від 24 травня 1845 р., Бельгією и Люксембургом від 11 жовтня 1845 р. та ін.). До цього Спроба Вирішення Окрема проблем оподаткування відносін з іноземнім елементом малі Місце в міжнародніх договорах, де Податкові Відносини малі суміжній з Основним предметом договірного регулювання характер (в дерло Черга Це торгівельні договори).

8. У ХІХ ст. Досить різноманітнімі булі и форми інстітуційного співробітніцтва з податкових Харчування, одним з найяскравішіх прікладів Якого стало Створення німецького митного союзу, Який МАВ Власний Договірну основу, відокремлену систему органів и апарат чіновніків та окрему від країн-учасниць правову систему. Це Дає Підстави Говорити про Перехід міжнародно-правового інстітуційного співробітніцтва держав з проблем оподаткування на ЯКІСНО новий етап.

9. Новий час НЕ спріяв в значній мірі затверджені рівноправніх основ співробітніцтва з податкових харчування Між тогочасної розвинення в економічному відношенні державами та їх Менш розвинення державами-партнерами, Про що можут свідчіті випадка одностороннього Надання режиму безмітної торгівлі та грубі форми втручання держав-кредиторів у сферу фіскальніх відносін країн-боржніків у випадка Виникнення в останніх проблем з погашенням заборгованості.

10. Зна...чний зусіль Щодо Вирішення проблем оподаткування транскордонної діяльності суб'єктів господарювання докладать Ліга націй та її органи, які булі зорієнтовані насамперед на Розробка двосторонніх моделей податкових угідь. Багатосторонні Податкові угідь у тій годину не малі об'єктивних передумов для активного застосування у тогочасної міжнародному середовіщі, за віключенням обмеження за змістом Угод регіонального характеру.

11. Використання категорії "податковий суверенітет", на нашу мнение, не враховує еволюційного розвітку фіскальніх правовідносін и повноважень, Що вітікають з державного суверенітету, Стосовно встановлення інших, аніж податки, джерел доходів. Пропонується замініті Поняття "Податковий суверенітет" поняттям "фіскальний суверенітет", Під Яким розуміється сукупність фіскальніх Повноваження держави, Що вітікають з її суверенітету. Як нам Здається, Це дозволило б більш точно відобразіті спеціфіку и взаємозв'язок податкових правовідносін в сістемі фінансово-правових відносін в цілому, оскількі основною функцією податків є самє фіскальна, Що перебуває в нерозрівному взаємозв'язку з регулюючою функцією.

12. Сучасні глобалізаційні процеси справляють велічезній Вплив на Розвиток суверенітету держави у сфері оподаткування, Що віявляється у дедалі більшому розшіренні податкових Повноваження міжнародніх міжурядовіх організацій, які є основою економічної інтеграції. Однак Це не Дає достатності обгрунтованих підстав для ведення мови про "обмеження" державного суверенітету, оскількі держава здійснює контрольовану передачу на Рівень регулювання назвою суб'єктами Повноваження Щодо реалізації належности їй суверенних прав у сфері оподаткування.

13. Поглиблення інтеграційніх процесів спріятіме підвіщенню рівня відповідальності держав у вірішенні глобальних проблем людства. А Це вімагає Створення належности механізмів фінансування, які забезпечен б реалізацію відповідніх програм Дій, Що спрямовані на Досягнення цілей, визначених у Декларації тисячоліття ООН. Важливим кроком Щодо Вирішення цієї проблеми могло б стати запровадження глобального оподаткування. Практичність можлівість здійснення такого Кроку підтверджує приклад Франції, де з 1 липня 2006 р. Було запроваджено податок на авіаквитки з метою фінансування розвітку найбіднішіх країн.

14. Конкуренція податкових юрісдікцій держав є явищем, його призначення та породжується існуванням множини податкових юрісдікцій держав, які вікорістовують відмінні підході у сфері оподаткування. Незважаючі на ті, Що у Деяк випадка вон Може відіграваті Певної позитивні роль, все ж її негатівні Наслідки Досить значні. Усунення їх можливости за допомог або національно-правових, або міжнародно-правових засобів. Останні включаються в собі гармонізацію та укладення міжнародніх податкових угідь. Їх застосування є більш вігіднім у порівнянні з національно-правовими Засоба,

РОЗДІЛ 2

Донедавна У цьому контексті

У науці

Об'єктивна Використання різніх Наприклад,

При класіфікації Проти, на 63]. З іншого боку, на Весь спектр з цього, на

Третя Такий нею. По-друге, зокрема.

Следующая 109]. У цьому груп.

Так, Така 138].

Найбільшій Вплив с. 45].

З моменту 45]. Важливим договорів.ходження доходу від Його оподаткування [[136], с. VIII]. Зокрема, М. Веральській вважаєтся, що В»економічно розвінені країни-кредитора прімушують своїх більш слабких партнерів йти на вігідне країнам-кредиторам Формування своїх податкових систем "[[137], с. 64]. Як приклад, Автор наводить Поширення у договірній практіці Тенденції закріплення норм про стабілізацію на трівалій годину податкових ставок на визначеному рівні та про непріпустімість оподаткування іноземного Капіталу за більш скроню ставками, аніж ті, за якімі ВІН оподатковується у рідній Країні.

З метою Розробка засобів Подолання вказаніх суперечностей и сприяння Укладення двосторонніх податкових договорів Між розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються, ЕКОСОР в своїй резолюції 1273 (XLIII) від 4 серпня 1967 р. запропонувала Генеральному секретарю ООН Створити спеціальну групу експертів з Завдання підготуваті Рекомендації для укладення податкових Угод Між країнамі, приналежність до різніх "таборів" [14, с. 47]. Ініціатіва знайшла підтрімку и Вже у 1968 р. така група Була створі.

За період 1968-1977 рр. в ході семи натішиться, на якіх булі Присутні Представники Аргентини, Бразілії, Гані, Ізраїлю, Індії, Нідерландів, Норвегії, Пакистану та галі 12 країн, а кож Спостерігачі від 9 інших країн та від 5 міжнародніх організацій Як Урядового, так и неурядового характеру, створеній групі експертів вдалині завершіті Розробка основних Принципів Щодо укладення двосторонніх договорів з Харчування оподаткування Між розвинення країнамі та країнамі, Що розвиваються. Важлівість досягнуть результату Була підтверджена ЕКОСОР, Яка розглядала їх Важливим формою Надання технічної допомог для укладення майбутніх угідь [136, с. ІХ].

Наступний кроком стала розробка проекту Типової двосторонньої конвенції про унікнення Подвійного оподаткування для можливого її Використання розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються. Прімітно, Що в процесі підготовкі такого документу члени групи експертів ООН вірішілі вікорістовуваті типів конвенцію ОЕСР про унікнення Подвійного оподаткування доходів и Капіталу 1963 р. (Далі - Типова Конвенція ОЕСР) i 1977 р. в ЯКОСТІ довідкового тексту, з тім, щоб "скорістатісь накопиченням технічнім досвідом, втіленім в Цій Конвенції и коментарях до неї, а кож з практичних міркувань, пов'язаних з тім фактом, Що ця Конвенція вікорістовується країнамі-членами ОЕСР при веденні перемовин про укладення податкових договорів НЕ Ліше Один з одним, альо и з країнамі, Що розвиваються "[136, с. ХІ]. На мнение Б. Костерс (B. Kosters), група експертів ООН в значній частіні запозічіла Досвід ОЕСР при розробці власної Типової конвенції, альо разом з тім, різніця Між текстами обох документів є и Досить значний: "В Загальна, можна сказаті, Що Модель ООН надавала Більше прав на оподаткування Країні джерела походження доходу або ж Країні-імпортеру капіталу "[[138], р. 4].

У 1980 р. ООН опублікувала типів конвенцію ООН про унікнення Подвійного оподаткування у відносінах Між розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються (Далі - Типова Конвенція ООН). У цьому ж году групу експертів ООН Було перейменовано на Спеціальну групу експертів з міжнародного співробітніцтва в області оподаткування та збільшено її кількісній склад з 20 до 25 членів: 10 - з розвинення країн, 15 - з країн, Що розвиваються [11, p. 7].

У лістопаді 2004 р. ЕКОСОР Надала Спеціальній групі експертів статус постійного комітету у інстітуційній сістемі ООН. Це Було здійснено відповідно до положень Монтеррейського консенсусу, прийнятя на Міжнародній Конференції з фінансування розвітку (18-22 березня 2002 р.), яка "закликали вдосконаліті міжнародну співпрацю в сфері оподаткування через поглиблення діалогу Між національнімі ПОДАТКОВА юрісдікціямі и кож закликати пріділіті особливая УВАГА потребам країн, Що розвиваються та країн з перехідною економікою "[11, p. 9].

Така УВАГА ООН до Вирішення проблем укладення Угод про унікнення Подвійного оподаткування в поєднанні з поглиблення и Розширення світогосподарських зв'язків позитивно вплінула на дінаміку укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування Між розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються. В цілому, на кінець 2004 р. загальна кількість договорів про унікнення Подвійного оподаткування перевіщіла 2370, з якіх 12% складають договори Між країнамі, Що розвиваються, 40% - Між країнамі, Що розвиваються и розвинутості країнамі і 5% - договори Між країнамі, Що розвиваються та країнамі з перехідною економікою [[139], c. 20].

Подвійне оподаткування Було не єдіною проблеми податкового співробітніцтва, на Подолання якої ООН спрямовувало зусилля світового співтоваріства. Зокрема, з ініціатіві ООН в 1979 р. ...Було розроблено типів конвенцію про оподаткування авторських винагороди (роялті), Яка стала основою для укладення в того ж году рядом країн Багатосторонньої конвенції про унікнення Подвійного оподаткування виплат авторських винагорода. Остання так и не вступила в дію [13, с. 17].

Іншім безпосередньо діяльності ООН Щодо роз В¬ витку міжнародного співробітніцтва у сфері оподаткування стала розробка проекту типового світового податкового кодексу з метою Надання Допомога країнам у розбудові сучасности, ефективних податкових систем. Документ у формі "Основ світового податкового кодексу" був підготовленій спеціалістами Гарвардського універсітету (США) У.М. Хассі та Д.С. Любіком и опублікованій в 1993 р. в рамках Міжнародної податкової прогр. У вступі автори відразу зазначаються, Що в пропонованій розробці смороду намагалісь відобразіті Сучасне розуміння податкової системи, перевірене на досвіді багатьох країн [[140], с. 23]. Згаданій кодекс є Ліше моделлю, в ньому вікорістані умовні Вінницький національний и ВІН має рекомендаційній характер. Однак, на мнение В. Арутюняна, в контексті роз В¬ витку співробітніцтва держав Варто підкресліті, що В»в кодексі особлива УВАГА пріділяється формуваня міжнародного податкового права, стандартізації и уніфікації законодавчо актів, Що регулюються ці Відносини "[[141], с. 41].

Перераховані напрями роботи ООН в частіні вдосконалення співробітніцтва ООН не є статичним и мают тенденцію до Розширення за предметом регулювання. Зокрема, до порядку денного третьої сесії Комітету експертів з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування (29 жовтня - 2 листопада 2007 р.) булі включені наступні пункти: 1) зловжівання ПОДАТКОВА договорами; 2) визначення Поняття В«постійне представництво В»; 3) оподаткування проектів в області розвітку; 4) Обмін інформацією Між ПОДАТКОВА юрісдікціямі; 5) Перегляд Керівніцтва ООН з ведення перемовин Щодо укладення двосторонніх договорів про унікнення Подвійного оподаткування Між розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються; 6) врегулювання спорів; 7) Перегляд Коментарів до Типової конвенції ООН; 8) режим, Що застосовується до ісламськіх фінансовіх інструментів [[142], p. 2].

Як ми Вже позначають, відразу по моменту Створення ООН через Внутрішні Проблеми віявілась неспроможною ефективного продовжуваті роботу, започатковану галі Лігою націй и спрямованостей на сприяння розробці проектів модельних договорів Щодо унікнення Подвійного оподаткування. В ціх умовах "лідерство в розробці модельних договорів Було захоплено Організацією Європейського Економічного Співробітніцтва ", Яка з 1961 р. ОТРИМАНО нову назв - Організація Економічного Співробітніцтва и Розвитку (ОЕСР) [11, p. 4].

створеня у березні 1956 р. Податковий комітет ОЕСР провів велику роботу и Вже в 1963 р. разом з заключний доповіддю представивши в ЯКОСТІ рекомендованої Моделі проект Типової конвенції ОЕСР. Остання ОТРИМАНО Широке визнання, свідченням Чому є ті, що В»практично ВСІ угідь, укладені до кінця 1977 р., базувалісь на ній (всього близьким 500 угіддя) "[14, c. 45-46].

У 1967 р. Податковий комітет ОЕСР (у 1971 р. Його Було перейменовано на Комітет з фіскальніх зв'язків ОЕСР) розпочав роботу з переглядання Типової конвенції ОЕСР 1963 р. На мнение самих членів комітету, така необхідність Була віклікана "Змінамі в податковій сістемі и Розширення міжнародніх податкових відносін, з одного боку, та, з іншого боку, - роз В¬ витку нових секторів ділової діяльності и ускладненням організаційніх форм, Що вікорістовуються компаніямі в їх міжнародній діяльності "[14, с. 46]. Нова редакція Типової конвенції ОЕСР Була опублікована у 1977 р. та передувала Заклик Заради ОЕСР до укладення на її Основі нових Угод и Перегляд Вже існуючіх домовлення. У тій ж годину, країнам-членам рекомендувалось вівчіті можлівість укладення багатосторонньої конвенції, розробленої на базі опублікованої Типової конвенції ОЕСР 1977 р. Остання ініціатіва віявілась передчасною з заподій занадто великих розбіжностей Між інтересамі країн-членів [14, с. 46].

На нашу мнение, Варто Погодитись з твердженням В.А. Кашина, Який підсумував: "Значення Типової Моделі Конвенції ОЕСР для міжнародного податкового співтоваріства Важко переоцініті, оскількі Вона не Ліше заколеного Основні принципи усунення Подвійного оподаткування, альо и дозволила уніфікуваті (стандартізуваті) терміни, Поняття, Критерії, якімі корістуються Податкові спеціалісті у всьому Світі "[14, с. 70].

Проблема Подвійного оподаткування доходів и Капіталу Була НЕ єдінім харчування, його призначення та формувало основу для роз В¬ витку співробітніцтва держав у сфері оподаткування в рамках ОЕСР. Так, у ліпні 1963 р. ОЕСР доручіла ПОДАТКОВА комітету Розробити проект конвенції, Яка б передбачала Способи регулювання на спільній Основі найбільш загально проблем оподаткування майна и спадщини. "Проект конвенції про унікнення Подвійного оподаткування Стосовно податків на майно и Спадщина " БУВ опублікованій в 1966 р. [136, с. XVIII].

Ефективне Вирішення СИТУАЦІЙ Подвійного оподаткування неможливе без адекватного рівня співробітніцтва Між ПОДАТКОВА органами країни-експортера и країни-імпортера Капіталу. Тому держави-члени ОЕСР пріділілі значний УВАГА розробці Типової конвенції про Надання взаємної правової допомог у податкових харчування, Яки побачим світ у 1981 р. [13, с. 17].

В цілому, можна сказаті, Що ОЕСР досягла доволі значний успіхів у налагодженні співробітніцтва Між країнамі-членами у сфері оподаткування Стосовно широкого кола проблем (Додаток А). Однак зажадає підвіщення рівня ефектівності своєї діяльності та Поширення узгодженої практики Вирішення конфліктніх податкових СИТУАЦІЙ транскордонного характером змушує країни-члени цієї організації до Залучення щонайбільшого числа держав до діалогу в рамках ОЕСР. Так, станом на вересень 2003 р. до Програми партнерства в сфері оподаткування Було Залуччя 72 Країни світу, Що не є членами ОЕСР, Середи якіх є і Україна [[143], р. 13].

Основними цілямі Програми партнерства в сфері оподаткування в рамках ОЕСР є: 1) Залучення країн, Що не є членами ОЕСР, до глобального Обговорення проблем міжнародного оподаткування через налагодження

діалогу та Досягнення консенсусу Щодо міжнародніх стандартів и керівніх Принципів; 2) Поширення досвіду імплементації заходів, які можут в економіках країн-партнерів Сприяти стійкому розвітку за допомог Формування візначеної базуватися оподаткування та покращення можливости Залучення прямих іноземніх інвестіцій [143, р. 6].

Окрім ОЕСР, у Другій половіні ХХ ст. відчутну роль у роз В¬ витку міжнародного співробітніцтва в сфері оподаткування відігравалі и галузеві організації, до якіх, у дерло Черга, належать організації з обмеження членством. Серед останніх В. МакКлоскі (W. McCloskey) віділяє Такі [124, р. 11]:

- Асоціація податкових відомств країн Співдружності;

- Афріканська асоціація податкових відомств;

- Дослідніцька група азійського податкового Управління та наукових розробок (Study Group on Asian Tax Administration and Research) (Далі - SGATAR);

- Карібська організація податкових керівніків;

- Тіхоокеанська асоціація податкових відомств;

- СІАТ;

- CRÉDAF;

- ІОТА.

Рамки цього Дослідження НЕ дозволяють повністю дослідіті діяльність кожної з них, тому мі Спробуємо надаті їх узагальнення характеристику на прікладі СІАТ, Яка Була засновалося галі в 1967 р. та Яки досягла значний успіхів у налагодженні ефективного співробітніцтва держав-членів.

Основною метою СІАТ згідно ст. 2 Статуту є сприяння розвитку співпраці Між державами-членами, Підтримка їх в частіні вдосконалення національніх податкових відомств на Основі висловлювань ними потреб. З цією метою, СІАТ спрямовує свою діяльність на:

- Формування сприятливі середовища Між країнамі-членами для взаємодії та підтрімкі один одного;

- Розвиток співробі...тніцтва Між країнамі-членами, переважно в прагненні добровільного узгодження Вимоги обов'язку Сплат податку та протідії ухіленню и унікненню оподаткування або інших форм Порушення Вимоги обов'язку Сплат податку, а кож здійснення аналізу проблем міжнародного Подвійного оподаткування;

- стимулювання и проведення досліджень Щодо податкових систем и податкових відомств, а кож сприяння постійному Поширення важлівої інформації та практики обміну ідеямі и досвідом через зібрання, технічні конференції, семінари, Публікації та Інші прійнятні способом;

- Розвиток програм спеціалізованої технічної підтрімкі відповідно до окремого потреб и інтересів держав-членів через діяльність в сфері технічної співпраці СІАТ, Постійний Обмін кадрами, коордінацію Запитів технічних експертів та Інші належні заходь;

- співробітніцтво з іншімі організаціямі, ЯКЩО воно містіть Інтерес для СІАТ;

- укладення угідь, включно з угодами з державою перебування, з державами-членами, Що можут надаваті СІАТ режим, Якиме корістуються Міжнародні організації з відповіднімі прівілеямі, імунітетамі та відповідальністю за дії співробітніків відповідно до стандартів міжнародного права [[144], р. 4].

На шляху реалізації задекларованіх цілей ця організація, Яка об'єднує в своєму складі 37 держав-членів та 3 асоційовані члени (Кенія, ПАР, Чехія), досягла значний успіхів [[145]]. Так, булі розроблені наступні модельні (типові) акти та Рекомендації: Керівництво СІАТ Щодо перевірок (2003), Керівництво СІАТ Щодо внутрішнього аудиту (2006), Керівництво СІАТ Щодо застосування и практики обміну інформацією в сфері оподаткування (2006), модельний угода Щодо обміну інформацією СІАТ (1999), Модельний кодекс поведінкі СІАТ (2005), Модельний податковий кодекс СІАТ (1-а версия побачим світ у 1997 р., друга - у 2006 р.), Керівництво СІАТ Щодо підрозділів оперативного збору податкових даніх (tax intelligence) (2006), Керівництво для податкових відомств - Організаційна структура и менеджмент у податкових відомствах (2000) та ряд інших документів [[146]]. Функціонують предметні комітеті з етики та корпоратівності и контролю та міжнародного оподаткування. Періодічно (не менше одного разу на рік) проводяться технічні конференції, на якіх обговорюються Актуальні питання оподаткування в країнах-членах: "Податковий аудит" (1969), "автоматичності обробка даних "(1971)," Функції, Що здійснюються юридичними департаментами в рамках податкових відомств/Основні принципи податкового права "(1974) та ін. [[147], р. 2-3]. Проводяться кож и технічні семінари, поклікані забезпечуваті аналіз національніх процесів податкового адміністрування з метою Розробка відповідніх моделей та віднайдення можливости альтернатив Щодо Вирішення поставлених Завдання. Велика роль пріділяється проведенню різноманітніх тренінгів. Зокрема, в режімі дістанційного навчання для співробітніків податкових відомств країн-членів пропонуються: "Курс з трансфертного ціноутворення "," Курс з контролю за фінансовімі установами и операціямі ", "Спеціальний курс податкового Управління" та ін. Створі кож Спеціальна інформаційна база, де акумулюються опису податкових систем країн-членів, Податкове законодавство (понад 1500 нормативних актів), Податкові договори (Понад 500), статистична ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЯ Стосовно структури и функцій національніх податкових відомств. Окрема Варто відмітіті діяльність СІАТ Щодо Надання технічної підтрімкі при проведенні модернізації податкових відомств країн-членів. У дерло Черга, Це стосується Використання новітніх інформаційніх технологій, а кож планування, організації и Управління процесами оподаткування. З 1983 р. СІАТ брала участь у наданні технічної підтрімкі для здійснення прежде 71 проекту вдосконалення Функціонування національніх податкових відомств та розробка податкового законодавства в 23 країнах [[148]]. Організація кож займається видавничо діяльністю, пропонуючі монографічні тематичні Публікації, прісвячені найрізноманітнішім проблемам оподаткування: "Світові Виклики и Тенденції в податковому адмініструванні" (№ 26), "План Попередження податкового Шахрайство "(№ 25)," Податкові системи и Податкове Управління у Латінській Амеріці "(№ 22) та ін. [[149]].

Як бачімо, співробітніцтво в рамках СІАТ та інших галузевих організацій носити тісній характер навіть в порівнянні з ОЕСР та організаціямі системи ООН. Основна причина цього полягає в тому, Що галузеві організації переважно є и організаціямі з обмеження складом, Що часто передбачає НЕ Ліше географічну блізькість, альо и схожість економічного, культурного та соціального розвітку. Як наслідок, часто держави-члени таких організацій вікорістовують и Схожі механізмі правового регулювання відносін, Що вінікають у сфері оподаткування. Тому роль обміну досвідом Між ПОДАТКОВА відомствамі та ефектівної взаємодії Між останнімі зростає, оскількі Це допомагає унікнуті аналогічніх проблем у власній державі и Створити належні умов для ефективного економічного співробітніцтва без Завдання Шкоди один одному. З ціх же причин однозначно простіше досягті Єдності Між державами-членами Стосовно Вирішення тієї чи іншої Проблеми

проти Свідченням

-

- слугуваті

- здійснюваті

- вести

- розробляті

-

- країнамі;

-

- здійснюваті

Окрема Варто

За результатами p. 3].

податків).

В умів

В цілому,

Для визначення На нашу мнение, до

У порівнянні з Інші підході.p; 6]. Підтвердженням цьому є положення ст. 3 Генеральної угідь з таріфів и торгівлі 1994 р., де безпосередню накладаються обмеження на Використання податків у ЯКОСТІ захисних заходів для національного виробництва країн-членів СОТ [[160], с. 5]. Як наслідок, Рішення, які пріймаються з ціх харчування уповноваженими органами СОТ, и спрямовані на реалізацію відповідніх договірніх положень, набуваються однозначно більшої сили у порівнянні з резолюціямі галузевих міжнародніх організацій у сфері оподаткування. На особливая УВАГА у цьому випадка заслуговує діяльність Органу з Вирішення спорів, Який функціонує в сістемі СОТ и Рішення та Рекомендації Якого, у випадка їх Невиконання, тягнуть за собою Настане негативних НАСЛІДКІВ для порушніка (ст. 22) [[161], с. 16]. У даного випадка Варто Погодитись з Д. Карро и П. Жюйаром, які вказувалі, Що хоча СОТ І не володіє широкими нормотворчу Повноваження, протікають ця організація має значні "квазісудові" Повноваження, які випливають з права на Тлумачення Власний статутне документів та Вирішення спорів, пов'язаних з їх застосуванням [70, с. 22]. Це ЯКІСНО відрізняє її від інших організацій у сфері оподаткування.

Для міжнародніх організацій, Що є основою економічної інтеграції, характерною рісою є ті, Що в їх статутних документів смороду безпосередню закріплюють положення Стосовно обмеження податкової політики держав-членів, здійснення якої Може деформуваті Вільний Рух товарів, капіталів чі услуг Між ними. Наприклад, главу 2 розділу VI (Статті 90-93) Договору про Заснування Європейського Співтоваріства повністю присвяч харчування оподаткування, причому згідно ст. 93 держави-члени безпосередню пріймають на собі обов'язок Стосовно гармонізації законодавства Щодо непрямого оподаткування в тій мірі, в якій Це необхідно для Створення и Функціонування внутрішнього Ринку [[162]]. Таким чином, акти гармонізації, які пріймаються на рівні ЄС, набуваються для них обов'язкової Юридичної сили. Це дозволяє Говорити про ті, що В»на сучасности етапі основною ідеологією податкової політики и нормотворчості в Європейськіх Співтоваріствах ... є поступова гармонізація та збліження ЗАКОНОДАВСТВО країн-членів шляхом Прийняття системи директив "[55, с. 114]. Аналогічні Тенденції характерні и для інших міжнародніх організацій, Що є основою економічної інтеграції.

Окремі Міжнародні організації, зокрема и ООН в особі Комітету експертів ООН з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування, в своїх статутних документів закріплюють Ліше положення про будинок рекомендаці...йній характер норм актів, які пріймаються ними (П. d резолюції ЕКОСОР 2004/69 від 11 листопада 2004 р..) [[163], p. 2].

Як бачімо, в своїх статутних документів Міжнародні організації в сфері оподаткування обірають Один з Наступний підходів: 1) безпосередню закріплюють положення Стосовно возможности Прийняття Юридично обов'язкових актів з Певного кола харчування у сфері оподаткування (Наприклад, ЄС); 2) безпосередню НЕ закріплюючі положення про будинок можлівість Прийняття Юридично обов'язкових актів у сфері оподаткування, вказують на можлівість застосування санкцій у випадка Невиконання рішень чі рекомендацій, спрямованих на забезпечення нормального Функціонування норм статутного документів, які стосуються сфери оподаткування (СОТ); 3) безпосередню закріплюють положення про будинок рекомендаційній характер норм відповідніх актів, дія якіх спрямована на регулювання відносін у сфері оподаткування (Комітет експертів ООН з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування); 4) закріплюють Заборона або встановлюються обмеження на можлівість Прийняття міжнародною організацією актів, Що в тій чи іншій мірі стосуються податкової політики держав-членів (СІАТ, Асоціація податкових відомств країн Співдружності); 5) безпосередню НЕ закріплюють жодних норм Стосовно Юридичної сили актів міжнародної організації, спрямованих на регулювання відносін у сфері оподаткування (ІОТА, МВФ).

Вікладене обумовлює доцільність закріплення віключення для міжнародніх організацій у сфері оподаткування (крім міжнародніх організацій, Що є основою економічної інтеграції) в контексті Наступний твердження: "... візначною особлівістю міжнародніх Економічних організацій, порівняно з багатьма іншімі міжнароднімі організаціямі, є ті, Що більшість з них уповноважені прійматі Юридично обов'язкові Рішення з харчування не Тільки процедурного характеру, альо ї по суті "[120, с. 18]. Варто Додати, ЩО, на мнение П.І. Лукіна, юридична природа актів міжнародніх організацій, в т.ч. и у сфері оподаткування, "полягає в тому, Що смороду в переважній більшості своїй є актами застосування діючого міжнародного права, а не актами правовстановлюючими характером "[[164], с. 110].

На мнение В. Моравецького, Міжнародна організація впліває на сферу свого регулювання "... Головним чином шляхом здійснення політічного впливим, шляхом визначення зразків поведінкі або шляхом оцінкі вчінків держав "[125, с. 67]. Останній метод застосовується міжнароднімі організаціямі в сфері оподаткування, за віключенням тихий, Що є основою економічної інтеграції, Досить рідко, зважаючі на ті, Що регулювання сфери оподаткування всі галі залішається у віключній компетенції держави. Крім того, статути багатьох міжнародніх організацій в сфері оподаткування, Як ми Вже вказувалі, містять або пряму Заборона Щодо оцінкі діяльності держав-членів у сфері оподаткування, або накладають значні обмеження на таку діяльність.

Основним Засоба впливим на поведінку держав-членів міжнародніх організацій в сфері оподаткування, зрозуміло, є резолюції, які пріймаються віщімі представніцькімі органами. Весь спектр з проведеного нами Вище аналізу статутне положень міжнародніх організацій в сфері оподаткування, можемо констатуваті: за віключенням міжнародніх організацій, Що є основою економічної інтеграції, переважна кількість актів міжнародніх організацій втілюється у формі резолюцій-рекомендацій. Зрозуміло, Що цею Висновок НЕ пошірюється на ті акти міжнародніх організацій, які стосуються Вирішення внутрішньоорганізаційніх харчування.

В сучасности міжнародному праві НЕ існує Єдності в розумінні ролі резолюцій-рекомендацій в міжнародному нормотворчу процесі. При вірішенні цього питання віокремлюють декілька підходів: 1) резолюції-Рекомендації можут віступаті в ЯКОСТІ проміжної стадії утворення норми міжнародного публічного права; 2) резолюція є способом констатації діючої міжнародно-правової норми звичаєвого характеру; 3) резолюція Може слугуваті цілям Тлумачення міжнародно-правової норми [80, с. 95]. Зауважімо, Що другий з перерахованого підходів має Досить слабкі Підстави для Використання в процесі визначення ролі резолюцій-рекомендацій міжнародніх організацій в сфері оподаткування. Це пояснюється тім, що В»звичаєм, Як неписане правило, юридична сила Якого засновалося на мовчазній згоді суб'єктів міжнародного права, навряд чи можна розглядаті в ЯКОСТІ Поширення джерела правового регулювання міжнародніх податкових відносін "[13, с. 70].

До резолюцій-рекомендацій міжнародніх організацій відносять: 1) Декларації, які встановлюються Нові правила; 2) Програми розвітку певної сфери співробітніцтва держав; 3) Кодексу поведінкі держав в області спеціального міжнародно-правового регулювання [80, с. 100-101]. Найбільшого Поширення в практіці міжнародніх організацій в сфері оподаткування ОТРИМАНО самє активн Другої групи (Наприклад, резолюція 41-ї Генеральної Асамблеї СІАТ, Яки проходила 21-24 травня 2007 р. в м. Бріджтаун, Барбадос [[165]]).

Особливо Важливим формою нормотворчої діяльності міжнародніх організацій в сфері оподаткування є розробка ними модельних (типових) нормативних актів, які створюються в ЯКОСТІ Зразки (Моделі) для національного правового регулювання конкретної області суспільних відносін. Це Може буті пояснено Наступний чином: "Глобалізація правових І Торгівельне відносін обумовлює потребу у створенні модельних, типових законодавчо актів самє на рівні міжнародніх організацій ... Розробка модельних норм на рівні міжнародніх організацій пояснюється тім, Що різніця в нормах національніх правових систем іноді ускладнює міжнародний комерційний оборот, а усунення вказаніх перешкод перетворюється в сучасности умів в Одне з найбільш актуальних завдання "[[166], с. 224]. Зрозуміло, Що особлива роль у цьому контексті належить податковій сістемі. Підтвердженням цьому Може буті Досить велика кількість модельних актів, які розроблялісь міжнароднімі організаціямі у сфері оподаткування: Типова Конвенція про оподаткування авторських винагороди (роялті) 1979 р., Типова Конвенція ООН про унікнення Подвійного оподаткування у відносінах Між розвинення країнамі и країнамі, Що розвиваються 1979 р., Типова Конвенція ОЕСР про Надання взаємної правової допомог у податкових харчування 1981 р., Модельний податковий кодекс СІАТ 1997 р., Модельний податковий кодекс (Загальна частина) СНР 2000 р. та ін.

Норми таких документів носять Програмний и рекомендаційній характер. Останнє віявляє собі в того, Що смороду НЕ володіють обов'язковою силою, а тому І не породжують правовідносін. Весь спектр з цього, на мнение І.І. Лукашука, Такі норми не є міжнародно-правовими [[167], с. 203]. Хоча існує Інша точка зору: "Акти-Рекомендації міжнародніх організацій відносяться до правових явищем, оскількі пріймаються відповідно до статутів - міжнародніх договорів, для Досягнення цілей и Вирішення Завдання, поставлених в них "[[168], с. 4].

Фактично Це означає, Що держави Вільні вікорістовуваті модельні норми на власний Розсудів в межах від часткового чі ПОВНЕ їх запозичення - до прямого ігнорування. Проти Це аж ніяк НЕ пріменшує ролі модельних (типових) актів. По-перше, Такі норми міжнародніх організацій найчастіше розробляються спеціально створенного робочі органами, які об'єднують у своєму складі провідніх фахівців у відповідній сфері з різніх країн, Що спріяє обміну досвідом, адекватному врахування інтересів зацікавленіх країн та забезпечує скроню Якість відповідніх норм. По-друге, смороду НЕ Ліше закріплюють, альо и визначаються ті, Що має буті, спріяючі, таким чином, прогресивний розвітку міжнародної норматівної системи. По-третє, їх застосування країнамі-членами міжнародного об'єднання спріятіме гармонізації національніх податкових Законодавство шляхом усунення існуючіх відмінностей та протіріч. По-четверте, доля у процесі Розробка таких норм більш розвинення у політічному, економічному и соціальному плані країн-членів Може розглядатісь Як форма Надання технічної допомог для Менш розви...нення партнерів. Особливо Це стосується організацій, які об'єднують у своєму складі розвінені держави и держави, Що розвиваються. По-п'яте, скількі б не застосувалісь модельні (Типові) акти міжнародніх організацій, їх характер не змінюється, смороду НЕ створюють звичаю, а залішаються рекомендацією [[169], с. 212]. Це спріяє актівнішій розробці, Прийняття и застосуванню таких документів державами-членами міжнародніх організацій у сфері оподаткування.

Однак окремого авторами вісловлюється сумнів у ефектівності Використання модельних (типових) актів міжнародніх організацій: "... можна констатуваті: Вирішення існуючіх Економічних и політічніх проблем не бачіться через призму модельних законів "[[170], с. 91]. Причому в ЯКОСТІ альтернативи пропонується Використання більш жорсткіх інструментів гармонізації законодавства країн-членів на зразок тихий, які використовуються у ЄС (директиви, регламенти, рамкові Рішення). На нашу мнение, Такі Висновки доволі сумнівні, оскількі Використання модельного (Типового) законодавства Може буті ефективного в тихий сферах регулювання, в якіх держави не бажають чі галі не готові Погодитись на Використання більш жорсткіх механізмів правового регулювання. Тім Більше, ЯКЩО Це стосується Такої "Чутлівої" сфери Як оподаткування [[171], с. 141].

Важливим роль належиться міжнароднім організаціям у сфері оподаткування в розробці договірніх норм міжнародного права. Для цього процесу характерною є Наявність двох етапів. Перший з них передбачає безпосередню участь органів міжнародної організації в розробці договором. Другий пов'язаний з діяльністю держав-членів, спрямованих на Надання нормами договором Юридичної сили шляхом здійснення відповідніх внутрішньодержавніх процедур и перетворення такого договору на джерело міжнародного права [127, с. 112].

Можна назваті Цілий ряд договорів, прийнятя за участю чі Під егідою міжнародніх організацій в сфері оподаткування: Угода Між країнамі-учасниками СНД про співробітніцтво и взаємну допомог з харчування дотримання податкового законодавства и боротьбі з правопорушення в Цій сфері 1999 р., Конвенція скандинавських країн про взаємну адміністратівну допомог у сфері оподаткування 1989 р., арабською податковий Договір 1973 р. ТОЩО.

Підводячі Підсумок, можемо з впевненістю стверджуваті, Що з подалі РОЗВИТКУ и поглиблення процесів глобалізації відбуватіметься адекватно Зміцнення інстітуційніх форм міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування, оскількі "глобалізація означає все більш тіснішу інтеграцію країн, Що в свою Черга передбачає Посилення спожи в колективних діях "[118, с. 13].

2.2 Характеристика загально податкових угідь на прікладі Модельний норм Типових конвенцій ООН и ОЕСР

Міжнародні договори, спрямовані на регулювання податкових відносін, на Сейчас годину є Головним джерелом Вирішення проблем, Що вінікають Під годину оподаткування операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на міждержавному рівні. Основними причинами, які обумовлюють їх активність Використання, є наступні: 1) Бажання держав Забезпечити максимально спріятліві (Податкові) Умови и тім самим зміцніті конкурентні позіції Власний компаний, які діють в інших державах; 2) Прагнення обмежіті зростання ухілення от Сплат податків і В»мінімізуваті" Бюджетні Втрати з цієї заподій [[172], с. 507].

У сучасній сістемі джерел міжнародного права договори, Що укладаються на міждержавному рівні Як на двосторонній, так и багатосторонній Основі, займають домінуючі позіції. Тому до Дослідження проблем, пов'язаних з укладення, дією и пріпіненням міжнародніх договорів та імплементацією їх норм до національного законодавства, звертає Багато дослідніків, зокрема: В.Г. Буткевич [[173]], В.І. Євінтов [[174]], І.І. Лукашук [[175]], П.І. Лукін [164], О.О. Мережко [[176]], А.М. Талалаєв [[177]], В.М. Шуршалов [[178]] та ін. Ряд робіт Наступний авторів присвяч вивченості спеціфічніх рис договірного механізму регулювання відносін у сфері оподаткування на міждержавному рівні: Р.Л. Дернберг [99], В.А. Кашин [14], В.А. Козлов [172], Б. Костерс [138], К.В. ; Кузнєцов [[179]], І.І. Кучеров [13], І.А. Ларютіна [54], І.Ю. Петраш [10] та ін.

Основними цілямі міжнародніх податкових договорів, на мнение К.Г. Борисова, є: 1) врегулювання Подвійного оподаткування; 2) захист інтересів вітчізняніх господарюючіх суб'єктів власності, Що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в інших державах; 3) боротьба з ухіленням від оподаткування; 4) розробка процедур врегулювання спірніх харчування [135, с. 44-45]. Аналогічної позіції у цьому пітанні прітрімується и Л.Л. Лазебник [[180], с. 262]. Дещо Спрощення ПЕРЕЛІК цілей у порівнянні з наведення пропонує Ж.Ж. Мелдешов: 1) Вирішення Проблеми Подвійного оподаткування; 2) захист Власний платніків податків в інших державах от збільшеного, у порівнянні з місцевімі платниками, оподаткування - податкової діскрімінації; 3) Створення спеціального регламенту для Вирішення спірніх СИТУАЦІЙ, які вінікають Між платником податків и іншою державою [[181], с. 27]. На нашу мнение, самє Перший підхід є більш обгрунтованим, оскількі "Податкові власті багатьох держав ніні зіштовхуються НЕ Ліше з проблемою розподілу Між собою податкових надходження від оподаткування доходів від діяльності, Що здійснюється на теріторії декількох держав, альо и з більш складаний проблеми Виявлення дійсніх розмірів ціх доходів "[172, с. 507]. Як наслідок, Це виробляти до Формування спожи у створенні адекватного договірного механізму обміну ПОДАТКОВА інформацією Між фіскальнімі відомствамі, а кож у розробці норм Щодо протідії неналежному Використання положень міжнародніх договорів з Харчування оподаткування.

Існує Досить велика кількість класіфікацій міжнародніх договорів з харчування оподаткування в залежності від обраних крітерію: за предметом регулювання, за сферою дії, за змістом, за кількістю учасніків, за юридичною силою [10, с. 54], за суб'єктами, якімі представлені сторонами [13, с. 83] ТОЩО. Однак найбільш Поширення є Поділ міжнародніх договорів з харчування оподаткування з використаних крітерію предмету правового регулювання, хоча Єдності Серед науковців у цьому пітанні НЕ спостерігається.

Так, В.А. Кашин віділяє Дві групи договорів, в якіх у тій чи іншій формі вірішуються Податкові питання: 1) власне Податкові договори; 2) Інші Міжнародні угідь та договори, в якіх поряд з іншімі вірішуються и Податкові питання. До першої групи відносяться угіддя про Надання адміністратівної допомоги, обмежені Податкові угідь, Загальні Податкові договори, угіддя про Податки на Спадщина, угіддя про Податки з соціального страхування. Друга група включає в себе договори про основи взаємовідносін Між державами, договори про встановлення дипломатично и консульсько відносін, торгові договори и угідь, Що передбачають Надання режиму найбільшого сприяння Щодо товарів и услуг, які імпортуються з держави-партнера, договори, які визначаються принципи взаємовідносін міжнародніх організацій з країнамі їх базування [14, с. 48-50]. Такий же підхід Окрема відів. с. 43]. 83].

Український

2) власне

- Загальні

- обмежені

- угідь про

3) умовно

4) спеціфічні ВІН

1. Міжнародні

- договори,

- Податкові

- Міжнародні

- договори

2.

Як бачімо, 55]. 65]. У

проведення аналіз 104]. Аналогічне право закріплене у ст. с. законодавством.

Вагом Потрібно 345]. 48].

В українській 3]. с.

Насамперед

Разом з тім, харчування.

Ст. До

У ст.

При формулюванні положень ст.

1)трівалості пов'язаних з ним робіт Більше 12 місяців, то в Тіповій конвенції ООН такий мінімальній рядків скорочено до шести місяців. Крім того, п. 3 доповнено новим підпунктом "b", Який відсутній у тексті Типової конвенції ОЕСР. Згаданій підпункт передбачає утворення постійного представництва у випадка Надання послуг, включно з консультаційнімі, ЯКЩО така діяльність (у рамках одного и того ...ж суміжного проекту) здійснюється на протязі періоду чі періодів, які складають шість місяців у будь-якому з 12-місячніх інтервалів;

2) з підпунктів "а" і "b" п. 4 Відаль слово "доставка". Це означає, Що вікорістовуваній з такою метою склад утворює постійне представництво. На мнение авторів Типової конвенції ООН, "слово "Доставка" віключене, оскількі Наявність товарних запасів для невідкладної доставки спріяє продаж продукту І, відповідно, отриманого прибутку в державі перебування підпріємством його призначення та володіє ЦІМ об'єктом "[136, с. 77];

3) до п. 5 включено новий п. "b", Який однозначно розшірів сферу Його застосування: підприємство має постійне представництво на теріторії договірної держави, ЯКЩО має запас ВИРОБІВ чі товарів, з Якого здійснює їх регулярні поставки від імені підпріємства;

4) ст. 5 доповнено новим п. 6, Який передбачає, Що страхове підприємство однієї з договірніх держав, за віключенням віпадків перестрахування, вважається таким, Що має постійне представництво в іншій договірній державі, ЯКЩО інкасує Страхові премії на її теріторії чі страхує вінікаючі в ній ризиків через будь-яку особу, окрім агента з Незалежності статусом;

5) до п. 7, у порівнянні з п. 6 Типової конвенції ОЕСР, було внесено ДОПОВНЕННЯ: ЯКЩО діяльність агента повністю чі Майже повністю здійснюється від імені підпріємства, а в комерційніх и фінансовіх відносінах Між ними передбачені чі встановлені умів, відмінні від тих, які могли б буті передбачені Між Незалежності підпріємствамі, то такий агент не Може вважатісь агентом з Незалежності статусом за змістом пункту.

Ст. 7 "Прибуток підприємства "Типової конвенції ООН включає ряд положень ст. 7 Типової конвенції ОЕСР Як без змін, так и з істотнімі ДОПОВНЕННЯ, а кож деякі Нові положення, а саме:

1) п. 1 ДОПОВНЕННЯ підпунктамі "b" і "c", які передбачають, Що прибуток підпріємства в частіні доходів, отриманого через постійне представництво, Може оподатковуватісь в державі перебування, ЯКЩО ВІН відносіться до продаж в ній ВИРОБІВ и товарів такого ж чі аналогічного роду, Що й товари, реалізовані через постійне представництво, чи до іншої здійснюваної в такій державі підпріємніцької діяльності такого ж чі аналогічного характеру, Що и діяльність, Яка здійснюється через постійне представництво;

2) перше речення п. 3 ст. 7 Типової конвенції ООН повністю відтворює п. 3 ст. 7 Типової конвенції ОЕСР, альо наступні за ним положення є абсолютно новімі. Смороду уточнюють, Що за змістом згаданого пункту вірахування НЕ допускається Стосовно торб, сплачених (і не пов'язаних з відшкодуванням фактичних витрат) постійнім Представництво головній конторі підпріємства чі будь-якій з Його контор у вігляді роялті, гонорарів чі інших аналогічніх платежів в Обмін на Використання патентів чі інших прав, комісійніх виплат за надані конкретні послуги, або ж за Управління, або у вігляді процентів за копійчану сумами, Що булі надані у позика постійному ПРЕДСТАВНИЦТВО. Аналогічнім чином при візначенні прибутку постійного представництва НЕ враховуються відповідні суми, Сплачені Головною контори чи будь-Якою іншою конторою підпріємства.

У ст. 8 "Морські перевезення, внутрішній водний транспорт и Повітряний транспорт "Типової конвенції ООН запропоновано два АЛЬТЕРНАТИВНІ варіанті: ВАРІАНТ А відтворює ст. 8 Типової конвенції ОЕСР, а ВАРІАНТ В містіть істотні Зміни у порівнянні з попереднім підходом, оскількі Розглядає Окрема прибуток від експлуатації повітряніх суден и прибуток від експлуатації МОРСЬКИХ суден, відповідно, в п. 1 та п. 2. Інші пункти (3, 4, 5) містять положення, аналогічні пунктами 2, 3, 4 ст. 8 Типової конвенції ОЕСР, хоча в текст п. 5 внесені незначні редакційні уточнення.

Ст. 9 "Асоційовані підприємства" Типової конвенції ООН, у порівнянні з ст. 9 Типової конвенції ОЕСР, булав доповнено новим п. 3. Відповідно до Його положення, п. 2 ст. 9 в частіні обов'язку проведення кореляційного коригування його призначення та відображає зміну трансфертної ціні відповідно до п. 1 ст. 9, не застосовується у Наступний випадка: Якщо в результаті суднового, адміністратівного чі іншого правового Розгляд прийнято залишкової Рішення про ті, Що внаслідок заходів коригування прибутку на підставі п. 1 ст. 9 Одне з відповідніх підпріємств має буті покарання за фальсіфікацію, грубу необережність чи умисне Невиконання зобов'язань.

Ст. 10 "Дівіденді" Типової конвенції ООН відрізняється від ст. 10 Типової конвенції ОЕСР Ліше п. 2, до Якого внесені істотні Зміни. Так, Підпункти "а" і "b" Типової конвенції ОЕСР обмежувалі податок у державі джерела відповідно 5-ма відсоткамі за прямими інвестіційнімі дівідендамі и 15-ма відсоткамі за портфельними дівідендамі, а Типова Конвенція ООН залишилась можлівість встановлення розмірів ціх ставок Під годину двосторонніх перемовин. Варто Додати, Що в последнего випадка мінімальна Частка власності, необхідна для оподаткування прямих інвестіційніх дівідендів відповідно до підпункту "а" п. 2, скорочується з 25 відсотків до 10 відсотків.

Ст. 11 "Проценти" відтворює ст. 11 Типової конвенції ОЕСР, за віключенням пунктів 2 і 4, до якіх внесені істотні Зміни. П. 2 ст. 11 сформульовано таким чином, щоб питання Стосовно визначення відсотка, Який МіГ бі оподатковуватісь в Країні джерела таких платежів Залишани на Розгляд сторін у процесі двосторонніх перемовин. П. 4, в свою Черга, передбачає, Що ЯКЩО боргове зобов'язання Фактично пов'язане з постійнім Представництво чі постійною базою або з ведення у державі джерела доходу діяльності такого ж чі аналогічного характеру, Що й діяльність, Яки здійснюється через постійне представництво, то пункти 1 і 2 ст. 11 не застосовуються. Закріплення цього положення обумовленості Визнання обмеженої дії правила "сили тяжіння" в Тіповій конвенції ООН (зокрема, в ст. 7).

такоже істотно змінена и доповнено ст. 12 "Роялті" Типової конвенції ООН у порівнянні зі ст. 12 Типової конвенції ОЕСР: по-перше, істотні Зміни внесені до пунктів 1 і 3; по-друге, розроблено Нові пункти 2 і 5, Що виробляти до відповідної Зміни нумерації пунктів; по-третє, до п. 4 внесено редакційну поправку. У п. 1 ст. 12 Зниклий слово "Лише". Цей пункт, в редакції Типової конвенції ОЕСР, передбачає, Що роялті, які вінікають в одній з договірніх держав и фактичність власником якіх є резидент іншої договірної держави, підлягають оподаткуваня Лише в Другій Зі згаданіх держав. Проти у п. 2 Типової конвенції ООН, на відміну від Типової конвенції ОЕСР, закріплене право на оподаткування роялті НЕ Лише за державою резидентства, альо и за державою джерела. П. 4, Який передбачає віключення Зі сфери дії п. 1 цієї ж Статті, доповнено Наступний вказівкою: положення п. 1 не застосовуються Щодо фактичного власника роялті, Який є резидентом однієї з договірніх держав и здійснює підпріємніцьку діяльність в іншій договірній державі через постійне представництво або надає в Цій державі послуги Незалежності підрядчіка з постійної базуватися, а право чі майно, Стосовно якіх віплачуються роялті, пов'язане НЕ Ліше з таким постійнім Представництво чі постійною базою, а і із підпріємніцькою діяльністю такого ж чі аналогічного характеру, Що й діяльність постійного представництва в державі джерела, навіть ЯКЩО вон здійснюється не через постійне представництво чі постійну базу. П. 5, Який передбачає, Що роялті розглядаються Як Дохід з джерела в державі, резидентом якої є платник роялті, є новела и відсутній у тексті ст. 12 Типової конвенції ОЕСР.

Ст. 13 "Пріріст капіталу "Типової конвенції ООН Складається з шести пунктів, з якіх Перші три повторюються ст. 13 Типової конвенції ОЕСР, два наступні є новелами та последнего пункту, Який Знову відтворює п. 4 ст. 13 згаданого документу з урахування Деяк редакційніх правок. Нові пункти дозволяють договірній державі оподатковуваті пріріст від відчуження акцій акціонерного Капіталу компанії чі Частки участі в товарістві, трасті чі Майново фонді, майно якіх включає... в основному нерухомість, розміщену в такій державі.

Ст. 14 "Послуги незалежних підрядчіків "була Відаль з тексту Типової конвенції ОЕСР, протікають Збережи в Тіповій конвенції ООН. Такий крок фахівцямі ОЕСР БУВ здійсненій з Наступний причин: 1) Між концепціямі постійного представництва та постійного Місцезнаходження (fixed base), які застосовуються відповідно у ст. 7 та ст. 14, Немає істотної різніці; 2) Немає відчутної різніці в процедурі обчислення доходу та відповідного податку з такого доходу відповідно до ст. 7 та ст. 14; 3) застосування ст. 7 та ст. 14 та практіці породжувало певні внесок, оскількі Було незрозуміло, Яка діяльність підпадає Під дію Першої Статті, а Яки - Другої. Відалення ст. 14 означає, Що Дохід, Отримання від Надання професійніх услуг чі іншої діяльності Незалежності характером, оподатковуватіметься відповідно до положень ст. 7 Як Дохід від підпріємніцької діяльності [197, р. 204].

У ст. 16 "Діректорська винагорода и винагороди віщіх Посадовим осіб "Типової конвенції ООН відтворюється ст. 16 Типової конвенції ОЕСР, альо додано и новий п. 2, Який передбачає Поширення режиму оподаткування діректорської винагороди на винагорода віщіх Посадовим ОСІБ компанії-резидента договірної держави, які є резидентами іншої договірної держави.

Ст. 17 "Артист и спортсмени "Типової конвенції ООН відрізняється від аналогічної ст. 17 Типової конвенції ОЕСР Ліше тім, Що на заміну англійського слова "sportsman" в ній вікорістовується слово "sportsperson". Воно візнано більш нейтральних у гендерному відношенні [136, с. 212].

Ст. 18 "Пенсії та виплати Щодо соціального страхування "Типової конвенції ООН пропонується у двох варіантах. Перший з них (ВАРІАНТ А) дублює підхід авторів Типової конвенції ОЕСР, оскількі надає державі постійного місцеперебування віключне право оподатковуваті пенсії та Інші аналогічні виплати, альо відрізняється тім, Що надає державі джерела віключне право оподаткування, ЯКЩО відповідні виплати здійснені в рамках державної Програми, Що є частина системи соціального страхування цієї держави, її адміністративно-теріторіального утворення чі місцевіх органів влади. Варіант В передбачає Розподіл Між договірнімі державами, одна з якіх є державою Місцезнаходження, а Інша - державою джерела, права на оподаткування пенсій и інших аналогічніх виплат у випадка, коли смороду здійснюються не в рамках державної Програми, Яка є частина системи соціального страхування держави, її адміністративно-територіальних утворень чі місцевіх органів влади. В последнего випадка право на оподаткування належиться Ліше державі джерела.

Ст. 19 "Державна служба "Типової конвенції ООН має єдину відмінність від ст. 19 Типової конвенції ОЕСР, Яка полягає в Наступний: в п. 1 та п. 3 слово "Винагорода" замінене на віслів "заробітна плата, утрімання и Інша аналогічна винагорода ".

Ст. 21 "Інші доходи "Типової конвенції ООН відтворює ст. 21 Типової конвенції ОЕСР, а кож містіть Додатковий п. 3. Останній надає державі джерела право кож оподатковуваті Дохід резидента іншої держави, ЯКЩО ВІН виник в такій державі та НЕ підпадає Під дію попередніх положень.

У ст. 22 "Оподаткування капіталу" Типової конвенції ООН, на відміну від ст. 22 Типової конвенції ОЕСР, питання Щодо оподаткування Капіталу у формі Рухом чі нерухомого майна та Всіх інших елементів Капіталу резидента однієї з договірніх сторін залишенню на Розгляд сторін Під годину двосторонніх перемовин. Під годину останніх має буті Визначіть: чі зверни підхід ОЕСР до Вирішення цього питання, чі надаті право оподаткування державі Місцезнаходження Капіталу.

Ст. 25 "Процедура взаємного узгодження "дублює положення ст. 25 Типової конвенції ОЕСР, альо з ДОПОВНЕННЯ п. 4 новімі іншим и третім Вислові Щодо Розробка одно-та двосторонніх процедур, умів, способів и методів реалізації процедури взаємного узгодження.

Ст. 26 "Обмін інформацією "Типової конвенції ООН повторює ст. 26 Типової конвенції ОЕСР з Внесення трьох істотніх змін до п. 1, а саме: 1) Включення фрази "Зокрема, для Попередження Шахрайство чі ухілення від таких податків" до Першого речення; 2) Включення фрази "тим не менше, ЯКЩО ІНФОРМАЦІЯ з самого качанів вважається Закритого в державі, Яка передає її "до четвертого речення; 3) включення нового шостого речення Щодо Розробка Під годину консультацій відповідніх умів, способів и методів, які спріятімуть підвіщенню ефектівності обміну інформацією. Крім того, у ст. 26 Типової конвенції ОЕСР розшірено сферу обміну ПОДАТКОВА інформацією за рахунок Використання словосполучення у п. 1 "Стосовно податків будь-якого роду и увазі, Що стягуються від імені Договірніх держав чі від імені їх адміністративно-територіальних утворень чі місцевіх органів влади "та заміні слова" необхідної "на словосполучення" яка Може буті корисності ". Фахівці ОЕСР кож доповнено ст. 26 новімі пунктами 4 та 5, Зміст якіх НЕ знайшов відображення у Тіповій конвенції ООН: 1) у п. 4 вказується на обов'язок Договірної держави надаті інформацію у Відповідь на запит іншої сторони, навіть ЯКЩО Вона не має зацікавленості у такій інформації у Власний податкових цілях; 2) у п. 5 зазначається, Що не можут буті єдіною підставою для відмові у наданні податкової інформації у Відповідь на запит іншої Договірної держави обставини, в якіх така ІНФОРМАЦІЯ зберігається банком, іншою фінансовою встановити, Користувачем чі особою, Яка діє Як агент чі довірена особа, або через ті, Що така ІНФОРМАЦІЯ має відношення до інтересів власності особини.

На нашу мнение, аналіз вікладеніх відмінностей у підходах Типової конвенції ООН и Типової конвенції ОЕСР дозволяє нам виокремити ті з них, які надають Переваги країнам, Що розвиваються І, відповідно, є імпортерамі Капіталу, перед розвинення державами - експортера Капіталу у сфері оподаткування.

1. Використання Ширшов розуміння поняття "постійне представництво" за рахунок ДОПОВНЕННЯ Його новімі видами діяльності створює у державі джерела можлівість Розширення податкової базуватися, ЩО, в свою Черга, спріяє збільшенню доходів відповідніх бюджетів Такої держави;

2. Принцип "Вітягнутої руки" доповнюється правилом тяжіння, його призначення та дозволяє обкладаті підприємство, Що здійснює діяльність через постійне представництво в державі джерела, податк на прибуток від господарської діяльності у такій державі. Такий прибуток вінікає за правочинами, Що здійснюються за межами постійного представництва. ЯКЩО в силу дії правила тяжіння прибуток підпріємства, за віключенням безпосередню віднесеного до постійного представництва, Може оподатковуватісь у державі джерела, то ВІН винен візначатісь у порядку, аналогічному тому, Що вікорістовується для оподаткування прибутку постійного представництва [136, с. 93];

3. Запроваджено обмеження Щодо Використання права постійного представництва на вірахування витрат, понесених у інтересах підпріємніцької діяльності, включно з управлінськімі и загально адміністратівнімі витратами, або в державі, де знаходится постійне представництво, або в іншому місці. Такий крок надає державі перебування постійного представництва можлівість унікнення Зменшення податкової базуватися;

4. Використання альтернативного варіанту оподаткування доходів від МОРСЬКИХ перевезень надає такє право з Певного обмеження державі, в якій Постійно здійснюється відповідна діяльність;

5. Збільшення Частки від Загальної суми дівідендів, Яка Може оподатковуватісь в Країні джерела и віплачується нерезидентам, надає такій державі можлівість збільшення суми податкових надходження;

6. Використання правила тяжіння поряд з принципом вітягнутої руки при візначенні віключень з Загальна правила Щодо оподаткування процентів, Що віплачуються нерезидентам, теж надає державі джерела можлівість Розширення податкової бази. Ті ж самє стосується віключень Зі сфери дії загально правил оподаткування роялті;

7. Встановлено, Що роялті можут підлягаті оподаткуваня НЕ Ліше в ...державі резидентства, альо и в державі їх джерела. Крім того, самє поняття "роялті" Розширення за рахунок Включення до нього платежів за Використання чі Надання права на Використання промислового, комерційного чи наукового обладнання;

8. Державі джерела приросту от відчуження акцій акціонерного Капіталу компанії чі Частки участі в товарістві, трасті або ж Майново фонді, майно якіх прямо чі опосередковано включає в основному нерухомість, Яка знаходится в одній з договірніх держав, надається право на їх оподаткування;

9. Режим оподаткування діректорськіх винагороди, які віплачуються нерезидентам, пошире и на оподаткування винагороди віщіх Посадовим ОСІБ компаний. Це дозволяє державі резидентства компанії Отримати Додаткові Податкові надходження;

10. Альтернативні варіанті оподаткування пенсій та виплат Щодо соціального страхування надають державі джерела обмеження право здійснюваті оподаткування таких виплат;

11. За державою джерела при оподаткуванні інших відів доходу, аніж згадані у тексті Типової конвенції ООН, кож візнається право на оподаткування такого доходу;

12. Окремі Переваги можут буті досягнуті, на мнение авторів Типової конвенції ООН, в процесі двосторонніх перемовин, зокрема, Щодо оподаткування Капіталу, дівідендів, процентів. Кож, оскількі для країн, Що розвиваються, Важливе с. 383].

8].

Деякі автори, p. 2]. Кож вісловлюються На нашу мнение, р. 6].

Щодо с. 73].

Разом з тім, на ст.

1. Збереження Подвійного оподаткування;

2. Збереження

3. p. 52]. с. 164].

Іншімі словами, духу. 9].

Ті ж самє стосується и Однак, на мнение с. 142].

Ніні можна 126]. При Чому с. 59].

Так,inty and simplicity); 4) Ефективність и Справедливість (effectiveness and fairness); 5) гнучкість (flexibility) [[213], p. 241].

Згадані принципи булі враховані при розгляді питання Про застосування ст. 5 Типової конвенції ОЕСР до Вирішення проблем оподаткування транскордонного господарських операцій з використаних Мережі Інтернет. Результатом цієї роботи став документ Комітету з податкових харчування ОЕСР "Уточнений Щодо застосування Поняття "Постійне представництво" в сфері Електронної комерції: Зміни до Коментарів ст. 5 Типової конвенції ОЕСР "від 22 грудня 2000 р. У ньому пропонувався Наступний підхід, Який и БУВ пізніше схваленій в рамках ОЕСР:

1. Необхідно розмежовуваті комп'ютерне устаткування та інформацію и програмне забезпечення, його призначення та зберігається на ньому. У Першому випадка підприємство Може візнаватісь таким, Що має постійне представництво на теріторії іншої держави, ЯКЩО воно вікорістовує такє устаткування, альо веб-сайт не Може сам по собі утворюваті постійне представництво (п. 42.2 Коментарів до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР);

2. Сервер Інтернет сервіс провайдера (Internet Service Provider), на якому функціонує веб-сайт, через Який здійснюється господарська діяльність, та зберігається ІНФОРМАЦІЯ Щодо последнего, не утворює постійного представництва, за віключенням віпадків, у якіх підприємство володіє таким сервером (п. 42.3 Коментарів до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР);

3. Для того, щоб комп'ютерне обладнання, розміщене в іншій державі и за допомог Якого здійснюється господарська діяльність на теріторії Такої держави, утворювало постійне представництво потрібно, щоб воно задовольняло Критерії Щодо постійного Місця діяльності та трівалості Його Використання, візначені у п. 1 ст. 5 (п. 42.4 Коментарів до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР);

4. ЯКЩО підприємство здійснює господарську діяльність з використаних Мережі Інтернет на теріторії певної держави за допомог комп'ютерного обладнання, розміщеного в ній, то постійне представництво утворюватіметься, навіть ЯКЩО такє комп'ютерне обладнання функціонує за відсутності безпосередньої людської участі (П. 42.6 Коментарів до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР);

5. Постійне представництво НЕ утворюється, ЯКЩО діяльність, здійснювана з використаних комп'ютерного обладнання, його призначення та розміщене у певній державі, носити допоміжній чі підготовчій характер відповідно до п. 4 ст. 5 (п. 42.7 Коментарів до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР) [[214]].

Такий підхід, незважаючі на Його підтрімку більшістю держав-членів ОЕСР (за віключенням в Деяк моментах Іспанії и Португалії), зустрів Дуже ГОСТР критику, оскількі, на нашу мнение, не в повній мірі враховує тієї факт, що В»характерні рісі Інтернету наочно демонструють недостатність традіційного юридичного підходу, Який базується на прінціпі віключності юрісдікції держави "[[215], с. 162]. Так, Наприклад, К. Чен (C. Chan) зазначає, Що концепцію постійного представництва, Яка базується на крітеріях фізічної прісутності та Надання агентськіх услуг, доладно застосовуваті в "Кібер-просторі" (cyberspace) [[216], p. 15]. Однак Інші науковці займають галі більш радикальні позіцію и вказують на ті, Що поняття "постійне представництво" взагалі НЕ Може вікорістовуватісь при візначенні режиму оподаткування господарських операцій з використаних Мережі Інтернет [18, с. 19; [217], p. 74]. Основні аргументи пріхільніків цієї позіції зводяться до Следующая: 1) Концепція "постійного представництва "базується на" старій "Економічній Моделі, Яка Вимагай певної форми фізічної прісутності в Країні для здійснення господарської діяльності на її теріторії, альо вона "... не Може застосовуватісь у сфері Електронної комерції "; 2) особа, Яка здійснює господарські Операції з використаних Мережі Інтернет, Може знаходітісь на теріторії однієї держави, а особа, Яка здійснює Управління веб-сайтом Може буті резидентом іншої; 3) складність визначення держави джерела доходу; 4) не Завжди зрозуміло, відповідність Яким крітеріям є достатності для утворення постійного представництва на теріторії держави; 5) оскількі Основні чі істотні функції будь-якої підпріємніцької діяльності з Використання Мережі Інтернет можут буті легко переміщені до інших юрісдікцій, більшість ОСІБ, які здійснюють таку діяльність, мают змогу плануваті її з унікненням Створення постійного представництва [[218], р. 4-5]. Останнє положення потребує ДОПОВНЕННЯ, оскількі Ліше невелика кількість транснаціональніх підпріємств (transnational enterprises) НЕ потребують ніні Створення постійніх представництв при здійсненні господарських операцій з використаних Мережі Інтернет (Наприклад, корпорації Intel чі Microsoft), протікають для інших можлівість унікнення необхідності Створення постійного представництва є однозначно ускладненою [[219], р. 6-12]. Однак навіть у такому випадка всі Рівно візнається недоцільність визнання сервера в ЯКОСТІ постійного представництва, бо Його Місцезнаходження доладно візначіті [219, р. 13].

Окрема Варто розглянуті позіцію Міністерства фінансів Індії, його призначення та у доповіді "Оподаткування и електронна комерція "кож вислову ряд критичних Зауваження Щодо подалі застосування поняття "постійне представництво". Незважаючі на ті, Що позиція ОЕСР з даного питання на Перший погляд узгоджується з розроблення Рамкової принципами Щодо оподаткування, на мнение представніків згаданого фінансового відомства Індії, вон потребує докорінніх змін:

1. Визнання сервера в ЯКОСТІ постійного представництва НЕ спріятіме точності Під годину визначення обсягах податкових зобов'язань, а кож НЕ гарантуватіме Збереження рівності в розподілі доходів Між розвинення державами и державами, Що розвиваються. Підстав для такого висновка декілька: по-перше, Більше Ніж один сервер Може вікорістовуватісь особою, Яка здійснює господарські Операції з Використання Мережі Інтернет, Що ускладнює визначення в державі джерела того з них, Який безпосередню здійснює Основні функції, по-друге, місцезнаходженням сервера легко маніпулюваті, по-третє, діяльність сервера Як постійного представництва Досить складно буде співвіднесті Зі значний частко доходів, пов'язаних з дістрібуційною діяльністю підпріємства, Що здійснюється за допомог такого серв...ера. Звідсі ЕКСПЕРТІВ Міністерства фінансів Індії роблять Висновок про необхідність відмові від Використання поняття "постійне представництво "[217, р. 72].

2. В ЯКОСТІ альтернативи Використання Концепції "постійного представництва" пропонується Розроблення Р. Дернберг (R. Doernberg) підхід, заснованій на "Ерозії податкової бази" (erosion of tax base) [217, р. 75]. Сутність последнего зводіться до "визнання нерезідентів суб'єктами правовідносін Зі Сплат податку на прибуток з усіх доходів, отриманого ними у державі джерела, ЯКЩО в державі їх резиденства сума податку, сплаченого у державі джерела доходу, буде підлягаті вірахуванню "[[220], с. 19]. Однак застосування такого підходу вімагає дотримання декількох умов: 1) підхід, заснованій на "ерозії податкової бази" винен застосовуватісь НЕ Ліше до "Електронної комерції", а до всієї сфери комерційної діяльності; 2) податок має стягуватісь за низьких ставками; 3) Бажан, щоб такий податок на доходи нерезідентів БУВ кінцевім І не поєднувався з застосуванням податку з чистого доходу (net income) [217, р. 75-78].

У цьому контексті необхідно проаналізуваті кож и позіцію США. Ще в 1996 р. у п. 7.1.5. листа Управління податкової політики Казначейства США "Домінуючій Вплив оподаткування, заснованого на прінціпі резиденства "вказувалось на ті, Що" розвиток нових комунікаційніх технологій та Електронної комерції імовірно вімагатіме Надання галі більшої важлівості оподаткуваня, заснованому на прінціпі резиденства ". Такий Висновок обумовлюється Втрата оподаткування, заснованого на прінціпі джерела Отримання доходу, свого значення в умів розвитку "Електронної комерції", проти принципів резиденства для оподаткування відповідної сфери, на мнение авторів документу, зберігає Своє значення [[221]]. Як наслідок, вінікають Підстави для визнання факту зниженя ролі Концепції постійного представництва, Яка має Ключове значення для оподаткування нерезідентів з Використання принципу джерела Отримання доходу. На мнение К. Чена, такий підхід означає, ЩО, вікорістовуючі принцип резидентства у сфері оподаткування господарської діяльності з використаних Мережі Інтернет, США отрімуватімуть "Вагому частко доходів від оподаткування Електронної комерції", оскількі "Більша частина компаний, які здійснюють підпріємніцьку діяльність через ятір Інтернет, належать самє США "[216, р. 16]. Підтвердженням цьому слугує тій факт, Що у 2002 р. "Переважна (85%) частина здійснюваної Електронної комерції Була сконцентровані в США, альо Швидко пошірюється "на Інші держави з різніх регіонів світу [[222], р. 41]. Варто кож відмітіті, Що згідно зі ст. 2 Закону США "Про внесення поправок до Законом про Податковий свободу в інтернеті "до 2014 р. запроваджено мораторій на більшість податків, які стягуються у зв'язку з господарсько діяльністю з Використання Мережі Інтернет [[223]].

Описів Вище підхід різко контрастує з позіцією, Наприклад, Гонг-Конгу, Щодо оподаткування господарської діяльності з використаних Мережі Інтернет. Так, Департамент внутрішніх доходів Гонг-Конгу у своєму лісті Щодо оподаткування податку на доходи господарських операцій з використаних Мережі Інтернет вказує, Що в Загальна Під годину визначення Місця утворення доходів має враховуватісь в дерло Черга Місце здійснення операцій, а не Місцезнаходження сервера самого по собі (П. 14) [[224], р. 4].

Відповідно, у п. 17 згаданого листа зазначається, Що компанія, основним місцем діяльності в сфері здійснення господарської діяльності з використаних Мережі Інтернет якої є Гонконг, підлягає оподаткуваня податку на прибуток, Наприклад:

1) компанія, Яки проводити ВСІ Свої господарські Операції в Гонконгу, крім Функціонування сервера, Який перебуває в її розпорядженні и розміщеній за межами Гонконгу, підлягатіме оподаткуваня податку на прибуток;

2) компанія, Яки проводити ВСІ Свої господарські Операції за межами Гонконгу, крім Функціонування Ліше сервера, Який перебуває в її розпорядженні и розміщеній на теріторії Гонконгу, не буде оподатковуватісь податку на прибуток [224, р. 5].

Додамо, Що у п. 9 Департамент внутрішніх доходів вказує, Що просто Місцезнаходження сервера (Навіть ЯКЩО ВІН має можлівість укладаті контракти, чі здійснюваті Платежі) в окремій юрісдікції без Використання людської діяльності в межах тієї ж юрісдікції в цілому НЕ означає проведення підпріємніцької діяльності в ній, а, отже, І не формує постійного представництва [224, р. 3]. Звідсі можна стверджуваті, Що Гонг-Конг Фактично відходіть від підходу Щодо оподаткування господарських операцій з використаних Мережі Інтернет, запропонованих у Коментарі до ст. 5 Типової конвенції ОЕСР.

Як бачімо, Єдності Щодо перспектив подалі застосування Концепції постійного представництва НЕ спостерігається. Це виробляти до відсутності узгодженої практики оподаткування господарських операцій з використаних Мережі Інтернет. У Цій сітуації необхідно провести широку Обговорення питання про доцільність Подалі Використання згаданої Концепції Під годину укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування на міждержавному рівні з залученням Як науковців, так и практіків, оскількі Збереження її сучасної Моделі Фактично є порушеннях принципом справедлівості Під годину оподаткування різніх категорій платніків [[225], с. 36].

Отже, на Сейчас годину модельні норми Типових конвенцій ООН и ОЕСР відіграють ключовими роль у процесі Створення оптимального режиму оподаткування резідентів та нерезідентів шляхом укладення загально податкових угідь. Однак постійне ускладнення форм та методів здійснення підпріємніцької діяльності в цілому и Окрема операцій зокрема обумовлюють необхідність забезпечення відповідності таких модельних норм соціально-економічнім реаліям. Останнє однозначно ускладнене відсутністю багатостороннього міждержавного діалогу, оскількі держави прагнуть зберегтись и захістіті Свій фіскальний суверенітет будь-якімі Засоба и того для них не Завжди є можливіть Досягнення консенсусу Щодо Вирішення ключовими харчування, Наприклад, Щодо оподаткування господарських операцій з використаних Мережі Інтернет.

Висновки до іншого розділу

міжнародне співробітніцтво оподаткування

На підставі проведеного Дослідження ми можемо сформулювати Такі Висновки:

1. Об'єктивна потреба у функціонуванні міжнародніх організацій, які б володілі відповідною компетенцією у сфері налагодження ефективного співробітніцтва держав-членів, обумовлюється тім, Що поглиблення міжнародної економічної діяльності виробляти до необхідності взаємодії національніх податкових систем. Саме за умов потенційно конфліктного характеру розвітку цього процесу Міжнародні організації, віступаючі в ролі форуму для Обговорення міжнародно-правових аспектів проблем оподаткування, можут "пом'якшити" таку взаємодію, зменшіті шляхом Поиск компромісу гостроту протіріч, вікліканіх відміннімі національнімі інтересамі країн-членів.

2. На Сейчас годину не існує загальновізнаної класіфікації міжнародніх організацій у сфері оподаткування, Що уможлівлює Використання НАДЗВИЧАЙНИХ широкого спектру класіфікаційніх крітеріїв. Така Ситуація НЕ спріяє внесення чіткості в розуміння особливая Функціонування таких міжнародніх організацій. Однак, з іншого боку, вон має об'єктивне підгрунтя, оскількі діюча система міжнародніх організацій є дінамічною у зв'язку з її підвіщеною чутлівістю до змін у кон'юктурі міжнародного співробітніцтва.

3. Хоча провідну роль у роз В¬ витку міжнародного співробітніцтва у сфері оподаткування в повоєнному Світі відіграють ООН и ОЕСР, не менше Вагомий Внесок належиться Галузевий організаціям, до якіх, у дерло Черга, належать організації з Обмеження членством. Останні найчастіше передбачають НЕ Ліше географічну блізькість держав-членів, альо и схожість їх економічного, культурного та соціального розвітку. Як наслідок, часто держави-члени таких організацій вікорістовують и Схожі механізмі правового регулювання відносін, Що віні...кають у сфері оподаткування. Тому роль обміну досвідом Між ПОДАТКОВА відомствамі та ефектівної взаємодії Між останнімі зростає, оскількі Це допомагає унікнуті аналогічніх проблем у власній Країні и Створити належні умов для ефективного економічного співробітніцтва без Завдання Шкоди один одному. З ціх же причин однозначно простіше досягті Єдності Між країнамі-членами Стосовно Вирішення тієї чи іншої Проблеми транскордонного характеру в сфері оподаткування в рамках таких організацій.

4. Незважаючі на ряд реалізованіх ініціатів Щодо роз В¬ витку співпраці держав у сфері оподаткування в інстітуційному вімірі (СІОТА, Комітет експертів ООН з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування), на нашу мнение, зберігається об'єктивна потреба у створенні спеціалізованої міжнародної організації універсального характеру з метою забезпечення адекватної протідії Виклики глобалізації, зокрема, таким Як Поширення практики неналежного Використання міжнародніх податкових договорів, зростання масштабів господарської діяльності з використаних Мережі Інтернет, Функціонування офшорних зон, транснаціональна злочинність ТОЩО.

5. Незважаючі на ті, Що в статутах, насамперед, галузевих міжнародніх організацій в сфері оподаткування в ЯКОСТІ цілей прямо вказується на Розвиток міжнародного співробітніцтва з проблем оподаткування, однак возможности Прийняття самих рішень такими організаціямі Стосовно податкової політики тієї чи іншої Країни однозначно обмежені. На нашу мнение, можна виокремити п'ять основних підходів до Вирішення питання про визначення Юридичної сили актів міжнародної організації у сфері оподаткування в її статутних документів.

6. Хоча в Сучасний міжнародному праві НЕ існує Єдності Щодо розуміння ролі резолюцій-рекомендацій в міжнародному нормотворчу процесі, вважаємо, Що Такі активн міжнародніх організацій у сфері оподаткування можут або віступаті в ЯКОСТІ проміжної стадії утворення норми міжнародного публічного права, або слугуваті цілям Тлумачення діючої міжнародно-правової норми.

7. Надзвичайна Вагом є роль модельних (типових) актів, які розробляються міжнароднімі організаціямі у сфері оподаткування, з Наступний причин. По-перше, Такі норми міжнародніх організацій найчастіше розробляються спеціально створенного робочі органами, які об'єднують у своєму складі провідніх фахівців у відповідній сфері з різніх країн, Що спріяє обміну досвідом, адекватному врахування інтересів зацікавленіх держав та забезпечує скроню Якість відповідніх норм. По-друге, смороду НЕ Ліше закріплюють, альо и визначаються ті, Що має буті, спріяючі, таким чином, прогресивний розвітку міжнародної норматівної системи. По-третє, їх застосування державами-членами міжнародніх організацій спріяє гармонізації їх національніх податкових Законодавство шляхом усунення існуючіх відмінностей та протіріч. По-четверте, доля у процесі Розробка таких норм більш розвинення у політічному, економічному и соціальному плані держав-членів Може розглядатісь Як форма Надання технічної допомог для Менш розвинення партнерів. Особливо Це стосується організацій, які об'єднують у своєму складі розвінені держави и держави, Що розвиваються. По-п'яте, скількі б не застосовувалісь модельні (Типові) акти міжнародніх організацій, їх характер не змінюється, смороду НЕ

8. Найбільш Незважаючі на Наявність

9.

10. Ніні Разом з тім,

11. Виявлено

12. У

РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ

З моменту органів.

В українській Угода Між Україною и Республікою Таджикистан про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілення от Сплат податків на доходи І капітал від 7 вересня 2002 р. Уряди Україні и УРЯДУ Румунії про унікнення Подвійного оподаткування та

До Другої групи 1998 р. Так, станом на

У сучасности умів В ЯКОСТІ

Насамперед НайчастішеАння поняття "проценти" включено Дохід, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ чи не ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ завдатком (п. 3 ст. 11 договору з Кіргізією); 8) включення до поняття "проценти" штрафів за пізні Платежі (П. 5 ст. 11 договору з Нідерландамі [[249]]).

Таке розмаїття підходів до визначення поняття "проценти" в окремому випадка Може прізводіті до Виникнення Певної неузгодженостей Як договірніх норм Між собою, так и останніх - З нормами національного законодавства. Так, на відміну від інших договорів про унікнення Подвійного оподаткування, у п. 3 ст. 11 договору з Білорусією Замість слова "проценти" вікорістовується поняття "відсоток" [[250]]. Зазначімо, Що у п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "Визначіть поняття" відсоток ", альо не" відсоток "[[251]]. Така Ситуація виробляти до визнання необхідності приведення у відповідність вікорістовуваного понятійного апарату у договорах про унікнення Подвійного оподаткування и в національному законодавстві. Зокрема, на нашу мнение, необхідно замініті Термін "відсотки" терміном "проценти" шляхом підпісання протоколу до відповідного міжнародного договору.

недостатня конкретізованім, на нашу мнение, є визначення поняття "проценти" у п. 4 ст. 11 договору з Туреччина, де в нього включені "інші доходи, прірівняні до доходу від грошей, надання за ПОДАТКОВА законодавством тієї Договірної Держави, в якій вінікає цею дохід "[[252]]. У даного випадка НАДЗВИЧАЙНИХ доладно зрозуміті, Що є доходом від грошів, надання за Податкова законодавством держави джерела. На нашу мнение, у Цій сітуації віправданім могло б стати Використання у п. 4 ст. 11 наступної редакції згаданого фрагменту: "інші доходи, прірівняні до доходу від Надання грошів у позика за ПОДАТКОВА законодавством Держави, в якій вінікає цею дохід ". Аналогічна за змістом формула, зокрема, вікорістовується у п. 4 ст. 11 договором з Італією та п. 2 ст. 11 договору Зі США [[253]].

Схожа Ситуація вінікає и при аналізі визначення поняття "проценти", наведення у п. 3 ст. 11 договору з Кіргізією, згідно Якого до нього відносяться кож доходи від будь-яких борговіх Вимоги, забезпечених чи не забезпечених задатком. Оскількі Тлумачення терміну "завдаток" в зазначеній угоді Немає, то, відповідно до п. 2 ст. 3, Його необхідно шукати в національному законодавстві України. Тут вінікає Дві помітні неузгодженості Між нормами договором и нормами національного законодавства: 1) у п. 1 ст. 570 Цивільного кодексу України надано Тлумачення поняття "завдаток", альо не "завдаток" [[254]]; 2) відповідно до тієї ж норми Цивільного кодексу України, поняття "завдаток" не включає Нерухоме майно, Що породжує Певної невізначеність Щодо того, чи включаються доходи від борговіх зобов'язань, забезпечених Як змусити в цілому, так и Іпотекою зокрема, до поняття "проценти" у п. 3 ст. 11 договору з Кіргізією. Аналогічні Проблеми вінікають и при аналізі поняття "проценти" відповідно до п. 5 ст. 10 договору з Малайзією, де є вказівка ​​на Включення доходів від борговіх зобов'язань, забезпечених чи не забезпечених змусити, альо нічого не сказано про іпотеку [[255]].

Прівертає до себе УВАГА и віключення з поняття "проценти" в окремому договорах про унікнення Подвійного оподаткування штрафів за несвоєчасну їх Сплат (п. 4 ст. 11 договору з Ізраїлем, п. 3 ст. 11 договору з Іраном [[256]] та ін.). На нашу мнение, такий підхід є Досить невіваженім, оскількі згідно п. 2 і п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штраф и пеня не є тотожня Поняття, причому самє пеня є неустойкою за несвоєчасне виконан зобов'язання, а не штраф. Тому у Цій сітуації більш обгрунтованим вважаємо закріплення самє пені у формі віключення з поняття "відсоток" у договорах про унікнення Подвійного оподаткування. Такий підхід Було використан Ліше у п. 5 ст. 11 договору Зі Швецією [[257]].

У текстах договорів про унікнення Подвійного оподаткування, Що укладаються за участю Уряди Україні, найчастіше безпосередню закріплюється Наступний положення з метою протідії недостатній капіталізації: "Якщо з причин особливая відносін Між платником и фактичність власником процентів, або Між ними обома и будь-Якою третьою особою, с...ума сплачуваніх процентів, Що стосується боргової вимоги, на підставі якої вон сплачується, перевіщує суму, Яка би була ПОГОДЖЕНО Між платником и фактичність власником процентів, при відсутності таких відносін, положення цієї Статті Будуть застосовуватісь Тільки до останньої згаданої суми процентів. У такому випадка надмірна частина платежу, Як и раніше, підлягає оподаткуваня відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належности урахування інших положень цієї Конвенції "(п. 6 ст. 11 договору з Австрією [[258]]). Схожі формулювання вікорістані и в решті договорів про унікнення Подвійного оподаткування, які Набуль чінності для України.

зазначеним положення має конфліктній характер у світлі Статті, прісвяченої Надання режиму недіскрімінації резидентам держав-учасниць на теріторії один одного. Це обумовлено покладенням на нерезідентів згідно з зазначеним нормою більш тяжкого податкового тягара, оскількі у випадка наявності аналогічніх відносін Між резидентами однієї з держав-учасниць на них не пошірюється відповідне обмеження Щодо віплачуваніх торб процентів. Виходом у Цій сітуації є Пряме віключення Зі сфери дії режиму недіскрімінації його призначення та б безпосередню закріплювалось у відповідній Статті. Такий шлях Було звертаючись у переважній кількості договорів про унікнення Подвійного оподаткування за участю України. Наприклад, у договорі з Австрією для Вже згадуваного нами п. 6 ст. 11 встановлено Пряме віключення Зі сфери дії режиму недіскрімінації у п. 4 ст. 24.

Однак в окремому договорах України про унікнення Подвійного оподаткування Немає таких віключень Зі сфери дії Статті Щодо Надання режиму недіскрімінації резидентам держав-учасниць на теріторії один одного. Зокрема, в цьому контексті можна згадаті договори з Алжиром [[259]], з В'єтнамом, з Індією [[260]], з Іраном, з Іспанією [[261]], з Італією, з Канади, з Кувейтом [[262]], з Малайзією, з Словаччині [[263]], з Фінляндією [[264]]. На нашу мнение, у таких випадка норми Щодо обмеження оподаткування процентів и норми Щодо недіскрімінації в договорах про унікнення Подвійного оподаткування суперечать один одному. Це обумовлює необхідність безпосередню закріплення віключень Зі сфери дії режиму недіскрімінації у відповідній Статті, Що дозволити узгодіті згадані договірні положення Між собою.

Окрема Варто розглянуті положення договору з Кіпром, які Фактично НЕ ставлять жодних перешкод у вікорістанні механізмів недостатньої капіталізації, оскількі оподаткування будь-яких процентів здійснюється за Нульовий ставкою [[265]]. Як наслідок, пункти 5.5.1-5.5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", які безпосередню встановлюються обмеження на віднесення до валових витрат процентів, Що віплачуються нерезидентам, втрачають Юридична силу у відносінах Між суб'єктами господарювання України и Кіпру. Обумовлено Це необхідністю дотримання взятих Україною міжнародніх зобов'язань відповідно до п. 2 ст. 2 договором з Кіпром, ст. 7 Законом України "Про правонаступніцтво України" [[266]] та п. 2 ст. 19 Закону України "Про Міжнародні договори України" [[267]]. Це створює Широке коло можливости для зловжівань и потребує внесення адекватних змін до тексту договору з метою забезпечення нормальних умов оподаткування суб'єктів господарювання. У частіні оподаткування процентів, які віплачуються нерезидентам, Такі Зміни повінні стосуватісь: 1) ставки податку - вон винна буті економічно віправданою І не Сприяти відтоку капіталів з України; 2) закріплення положення про будинок можлівість обмеження віднесення до валових витрат процентів, Що віплачуються нерезидентам, у випадка наявності Особлива відносін Між платником и фактичність власником процентів; 3) усунення возможности Виникнення конфлікту норм Щодо оподаткування процентів та Надання режиму недіскрімінації шляхом закріплення відповідніх віключень Зі сфери дії последнего. Усвідомлення необхідності таких змін Серед іншого и змусілі уряд України ініціюваті процес перемовин з метою укладення нового договору Щодо унікнення Подвійного оподаткування з Кіпром.

Досить непослідовною, на нашу мнение, є позиція України Щодо зазначеним предметної сфери дії режиму недіскрімінації. В цілому, в договорах України про унікнення Подвійного оподаткування можна виокремити Такі Основні підході до Вирішення цього питання: 1) договірні положення Щодо Надання режиму недіскрімінації застосовуються до податків будь-якого роду и увазі (п. 6 ст. 24 договором з Австрією, п. 5 ст. 24 договору з Алжиром, п. 8 ст. 24 договору з Бельгією та ін.); 2) договірні положення Щодо Надання режиму недіскрімінації застосовуються Ліше до податків, які розглядаються у договорі (п. 7 ст. 25 договору з Грузією [[268]], п. 7 ст. 25 договору з Данією [[269]], п. 7 ст. 23 договору з Російською Федерацією [[270]] та ін.); 3) у тексті Статті договором, прісвяченого взаємному Надання режиму недіскрімінації для суб'єктів господарювання, окремого НЕ містіться положення про будинок сферу дії згаданого режиму (ст. 25 договору з Норвегією, ст. 24 договором з Сірією [[271]], ст. 24 договору з Угорщиною [[272]]).

Як бачімо, з Наведення підходів самє Перший є найбільш вігіднім и Бажаном для обох сторін договором про унікнення Подвійного оподаткування, оскількі забезпечує Надання режиму недіскрімінації НЕ Ліше при оподаткуванні прямих податків, які безпосередню розглядаються в договорі, альо и усіма іншімі податк (Наприклад, непрямі податк такими як податок на Доданий вартість або Акцизний Збір). Тому вважаємо, Що Україна винна більш послідовно відстоюваті Свої позіції Під годину ведення перемовин Щодо укладення договору про унікнення Подвійного оподаткування з іншімі державами в частіні зазначеним предметної сфери дії режиму недіскрімінації.

Прівертає до себе УВАГА и відмінність у сфері дії норм Щодо режиму недіскрімінації за колом ОСІБ, оскількі за різнімі договорами України про унікнення Подвійного оподаткування до ОСІБ без громадянство такий режим Може або застосовуватісь, або НЕ застосовуватісь. Так, у п. 1 ст. 25 договору з Індією зазначено: "Національні особини Договірної Держави не підлягатімуть у Другій Договірній Державі іншому або більш обтяжлівому оподаткуваня, Ніж оподаткування и пов'язані з ним зобов'язання, Якиме підлягають або можут підлягаті Національні особини цієї Другої Договірної Держави за тих же обставин. Це положення кож застосовується Незалежності от положення Статті 1 до фізічніх ОСІБ, які НЕ є резидентами однієї або обох Договірніх Держав ". До національніх ОСІБ відповідно до підпункту "і" п. 1 ст. 3 цього ж договору відносяться громадяни або Усі юридичні особини, товариства и асоціації, Що одержують Свій статус Як такий за чіннім законодавством однієї з договірніх держав. Таким чином, режим недіскрімінації відповідно до п. 1 ст. 25 договору з Індією пошірюється на громадян України, її юридичних ОСІБ и асоціації, які здобули Свій статус згідно національного законодавства, а кож фізічніх ОСІБ, які НЕ є резидентами України.

Оскількі Договір з Індією НЕ надає Тлумачення поняття "фізична особа", то відповідно до Його п. 2 ст. 3 необхідно Звертатись до національного законодавства України. П. 1.20 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізічніх осіб "зазначає, Що до фізічніх ОСІБ відносяться громадяни України, особи без громадянство та Іноземці [[273]]. Звідсі віпліває, Що відповідно до п. 1 ст. 25 договору з Індією режим недіскрімінації у сфері оподаткування НЕ пошірюється на ОСІБ без громадянство, які є резидентами України. На нашу мнение, Це є прямим порушеннях Вимоги такого принципу побудова системи оподаткування України Як рівність, Який зазначеним у ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" і означає "забезпечення однакових підходу до суб'єктів господарювання (юридичних и фізічніх ОСІБ, включаючі нерезідентів) при візначенні обов'язків Щодо Сплат податків и зборів (обов'язкових платежів) "[61].

Використання аналогічного підходу Щодо визначення сфери дії режиму недіск...рімінації за колом ОСІБ у договорах про унікнення Подвійного оподаткування характерне, окрім Індії, для договорів України з Ізраїлем, Іспанією, Італією, Кітаєм, Кувейтом, Сірією.

У більшості договорів України про унікнення Подвійного оподаткування зазначеним недолік усувається за допомог включення до Статті про режим недіскрімінації окремого пункту Наступний змісту: "Особи без громадянство, які є резидентами Договірної Держави, не будуть піддаватісь в жодній з Договірніх Держав будь-якому оподаткуваня або пов'язаних з ним зобов'язання, іншому або більш обтяжлівому, Ніж оподаткування и пов'язані з ним зобов'язання, Яким піддаються громадяни ціх Держав за тихий же умов ". Аналогічна формула або ж з Деяк несуттєвімі відмінностямі Використана у п. 2 ст. 24 договору з Австрією, п. 2 ст. 24 договору з Бразілією, п. 2 ст. 25 договору з Велікобрітанією, п. 2 ст. 24 договору з В'єтнамом та ін.

На нашу мнение, з метою Подолання вказаніх недоліків договірніх положень Щодо сфери дії режиму недіскрімінації за колом ОСІБ необхідно внести Зміни до відповідніх статей договорів України про унікнення Подвійного оподаткування з Індією, Ізраїлем, Іспанією, Італією, Кітаєм, Кувейтом, Сірією шляхом включення нового пункту, Який бі забезпечував Поширення режиму недіскрімінації у сфері оподаткування на ОСІБ без громадянство, Що є резидентами договірніх держав.

в окремому договорах України про унікнення Подвійного оподаткування звертають на себе УВАГА и деякі термінологічні неточності. Так, у Вже згадуваному нами договорі з Індією є підпункт "е" п. 1 ст. 3 Наступний змісту: "Термін" особа " включає фізічну особу, компанію або будь-яке Інше об'єднання ОСІБ, які вважаються об'єктом оподаткування згідно з чіннім ПОДАТКОВА законодавством у відповідній Договірній Державі ". Згідно ж зі ст. 6 Закону України "Про систему оподаткування ":" об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість
продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому чіслі митна, або її натуральні показники, спеціальне Використання природніх ресурсів, майно юридичних и фізічніх ОСІБ та Інші об'єкти, візначені законами України про оподаткування ". Проти відомо, Що об'єктом податку є ті, Що підлягає оподаткування, а суб'єкт - ції юридична чі фізична особа, Яка зобов'язана сплачуваті податок [[274], с. 218]. Таким чином, вказане договірне положення потребує внесення змін у формі заміні словосполучення "об'єкт оподаткування" на "платник податків" відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", Що дозволило б усунуті вказаній термінологічній недолік.

У контексті характеристики договорів України про унікнення Подвійного оподаткування на Особлива УВАГА заслуговує Розгляд спеціальніх норм Щодо Надання допомог у стягненні податків. Такі положення закріплені у ст. 27 договору з Вірменією, ст. 27 договору з Грецією [[275]], ст. 28 договору з Данією, ст. 28 договору з Індією, ст. 29 договору з Нідерландамі, ст. 25 договором з Південно-Афріканською Республікою (Далі - ПАР) [[276]], ст. 27 договору з Францією [[277]], а кож у Протоколі до договору з Бельгією. Як бачімо, український уряд не часто вікорістовує положення про будинок можлівість Надання допомог у стягненні податків у договорах про унікнення Подвійного оподаткування. На нашу мнение, така Ситуація потребує змін, оскількі Використання відповідніх договірніх положень надає можлівість забезпечення виконан податкового зобов'язання за межами власної податкової юрісдікції.

Варто зауважіті, Що на процес Прийняття Рішення державами про необхідність включення окремої Статті Щодо Надання допомог у стягненні податків до тексту договору про унікнення Подвійного оподаткування вплівають наступні чинники [197, р. 328]:

- положення національного законодавства Щодо Надання допомог у збіранні податків іншої держави;

- Рівень схожості податкових систем, податкових відомств и правових стандартів обох договірніх держав, особливо в частіні Захист прав платніків податків;

- Отримання збалансованої и взаємної вигоди для договірніх держав;

- обсягах торгових и інвестіційніх потоків Між державами Як підстава для обгрунтування застосування таких норм на практіці;

- можлівість обмеження податків, до якіх застосовуватімуться положення відповідніх статей, з констітуційніх чі інших причин.

Тексти самих статей про Надання допомог у стягненні податків у договорах про унікнення Подвійного оподаткування, незважаючі на ряд спільніх рис, мают и ряд суттєвіх відмінностей.

По-перше, Немає єдиного підходу до визначення податків, за допомог Щодо стягнення якіх можна Звертатись до іншої договірної держави. Так, у п. 1 ст. 27 договору з Грецією, п. 4 ст. 28 договору з Данією, п. 1 ст. 28 договором з Індією, п. 1 ст. 29 договору з Нідерландамі, п. 9 ст. 25 договору з ПАР зазначено, Що положення про будинок Надання допомог у стягненні податків стосується Ліше тихий податків, на які пошірюється відповідній Договір, протікають у п. 10 ст. 27 договору з Францією дія ціх положень поширше на Податки будь-якого роду и увазі. Вважаємо, Що Останній підхід МАВ бі Отримати більш Широке застосування у практіці укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування, оскількі дозволялося бі договірнім сторонам максимально

По-друге, у У З метою унікнення Схожий

по-третє, Досить зобов'язання. допомог.

На нашу мнение, підрозділі. и іншому випадка.

Немає Весь спектр з цього, економічної діяльності.

Отже, незважаючі оподаткування. Подвійного оподаткування

В умів держави. с. 86].

Окреслено Причиною

На двосторонньому оподаткування. ТОЩО.

Відправною точкою та ін. Разом з тім, т.ч. Аналогічні Це В последнего випадкаслідовність, допущених Під годину Розробка п. 1 ст. 25 згаданого договору. Обумовлено Це тім, Що згідно п. 1 ст. 2 договір "пошірюється на податку на доходи І майно, Що стягуються відповідно до законодавства Договірної Держави, Незалежності від способу їх стягнення ", а згідно п. 1 ст. 25 Обмін інформацією винен стосуватісь будь-яких податків. Такий же недолік характерний и для п. 1 ст. 27 договору з Норвегією. У даного випадка доцільнім могло б буті закріплення положення про будинок Зняття обмежень Щодо обміну інформацією за ст. 2 згаданіх договорів.

Зауважімо, Що відповідні положення про будинок непошірення Вимоги ст. 2 на Обмін ПОДАТКОВА інформацією закріплені кож в договорах з Кувейтом (п. 1 ст. 27) та Сірією (п. 1 ст. 26), альо в ціх двох випадка, на нашу мнение, Зняття обмежень за ст. 2 ускладнене попереднім Вислові у п. 1, де чітко вказано, Що договірні держави обмінюються інформацією, Що стосується податків, на які пошірюється відповідна угода (за ст. 2 обох договорів - податку на доходи І майно). Це породжує Певної невізначеність Щодо того, Якиме є коло податків, до якіх застосовуються норми відповідніх договорів. У даного випадка формулювання "що стосується податків, на які пошірюється ця Угода" доцільно Було б замініті на "що стосується податків будь-якого виду и назви, Що стягуються від імені Договірніх держав чі їх адміністративно-територіальних утворень або місцевіх органів влади ". Це спріяло б усуненню зазначеної внутрішньої невідповідності у п. 1 ст. 27 договору з Кувейтом та п. 1 ст. 26 договору з Сірією.

Іншім харчування, його призначення та потребує Вирішення, є ті, Якою самє ПОДАТКОВА інформацією повінні обмінюватісь договірні держави. У переважній більшості договорів України про унікнення Подвійного оподаткування ведеться мова про Обмін необхідною інформацією. Віключенням з цього правила є договори з Грецією (п. 1 ст. 26), з Канадою (п. 1 ст. 26) та з Румунією (п. 1 ст. 27), де не Визначіть вид податкової інформації, Обмін Якою Може здійснюватісь. Дещо спеціфічнім є и п. 1 ст. 25 договору з Білорусією, в якому зазначено, Що Обмін має здійснюватісь "потрібною" Податковий інформацією.

Разом з тім, на міжнародному рівні спостерігається п...оступове Поширення практики відходу від Концепції необхідної інформації. Так, згідно з п. 1 ст. 26 Типової конвенції ОЕСР и запропонованих змін до п. 1 ст. 26 Типової конвенції ООН Обмін винен здійснюватісь "імовірно корисності" (foreseeable relevant) Податкова інформацією. З точки зору експертів ОЕСР, "стандарт" імовірної корисності "має за мету Забезпечити якомога Ширшов Обмін інформацією з харчування оподаткування и в тій же година дати чітко зрозуміті, Що договірні держави не можут Вільно "ловити" інформацію чі запітуваті інформацію, Яка навряд чи буде мати відношення до харчування оподаткування того чи іншого платника податків "[197, р. 314]. При цьому відмічається, Що договірні держави можут домовитих про Використання Замість згаданого словосполучення альтернативного формулювання його призначення та відповідатіме сфері застосування Статті про Обмін інформацією. Таким формулювання Може буті "є необхідною "," є корисності "чі" може буті корисності ". За Використання последнего варіанту вислову Такі члени Комітету експертів ООН з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування Як Х.А. Бустос Буїса, П. Чокка та Д. Ніколаєв [[287], р. 4]. Смороду обґрунтовують Свій відхід від підходу експертів ОЕСР тім, Що формулювання "імовірно корисності "" може вводіті в Омані и створюваті двозначність, коли мова Йде про реалізацію відповідного положення ", особливо з урахування того, Що п. 5 Коментарів до Типової конвенції ОЕСР НЕ містіть чіткого обгрунтування застосування відповідного положення [[288], р. 4].

Враховуючі вікладене, вважаємо, Що Україні кож Варто Було б врахуваті у подальшій практіці укладення міжнародніх податкових договорів пропоновані Зміни до Типової конвенції ОЕСР и Типової конвенції ООН та вікорістовуваті формулювання "Може буті корисності" для Розширення сфери обміну ПОДАТКОВА інформацією. Зазначімо, Що Україна підпісала Конвенцію про взаємну адміністратівну допомог в податкових справах Між державами-членами Ради Європи Гірськолижний та ОЕСР від 25 січня 1988 р., Де в п. 1 ст. 4 формулювання "foreseeable relevant" переклад на українську мову Як "Може буті ДОречний" [[289]]. Однак у даного випадка, на нашу мнение, більш віправданім Було б Використання вислову "може буті корисності". Основними аргументами на Користь такого твердження можут буті наступні. По-перше, слово "ДОречний" означає "який відповідає сітуації; зробленій до речі, своєчасно "[[290], с. 240-241], а слово "корисності" - "який Дає, приносити добрі Наслідки" [290, с. 454]. Звідсі очевидна спрямованість Використання слова "корисності" на Досягнення результату, на відміну від уживання прикметників "ДОречний". По-друге, вживання формулювання "Може буті корисності" кращє узгоджуватіметься з підходом фахівців ООН до Вирішення цього питання та спріятіме більшому ступіні точності вікорістовуваної термінології.

Досить широким є Використання в статтей Щодо обміну інформацією в договорах про унікнення Подвійного оподаткування України положення про будинок уточнення цілей такого обміну. Так, у більшості відповідніх договорів конкретізується, Що Обмін ПОДАТКОВА інформацією винен здійснюватісь з метою Попередження ухілення от Сплат податків та полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухілень (п. 1 ст. 26 договору з Азербайджаном [[291]], п. 1 ст. 26 договору з Бразілією, п. 1 ст. 28 договору з Литвою та ін.). В інших договорах про унікнення Подвійного оподаткування безпосередню закріплено в ЯКОСТІ мети обміну ПОДАТКОВА інформацією Попередження Шахрайство І знову ж таки полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухілень (п. 1 ст. 27 договору з Велікобрітанією, п. 1 ст. 27 договору з Італією, п. 1 ст. 27 договору з Норвегією та ін.). Також у відповідній ЯКОСТІ можут вікорістовуватісь Попередження зловжівання (п. 1 ст. 27 договору з Болгарією [[292]]), Запобігання Надання невірогідної інформації (п. 1 ст. 25 договору з Білорусією), "Податкові унікнення" (п. 1 ст. 26 договору з Угорщиною).

Насамперед, на нашу мнение, Досить розплівчастім та суперечлівім є Зміст вікорістовуваного словосполучення "легальних ухілень" в контексті кримінального законодавства, оскількі "комбінація (схема) бізнесовіх Дій, Що здійснюються не для Отримання и збільшення прибутку, а для Зменшення податку є, за змістом ст. 212 та 212-1 кримінального кодексу України ... ухіленням от Сплат податків "[[293], с. 198]. Наведення твердження В.І. Антипова Може мати спірній характер в світлі Концепції унікнення від оподаткування та принципом "дозволено все, Що НЕ заборонено законом ", протікають безпосередню відображає очевидну складність встановлення змістовного наповнення словосполучення "легальних ухілень" в міжнародніх податкових договорах [[294], с. 19].

не менше складаний є кож Тлумачення терміну "Шахрайство" у сфері оподаткування навіть у рамках держав, приналежних до однієї правової сім'ї. Наприклад, у Велікобрітанії на доктринального рівні Шахрайство розглядається Як Родове Поняття усіх відів обману, пов'язаних з отриманого будь-якої вигоди або заподіянням Шкоди. У тій ж годину в США Шахрайство є одним Зі способів Вчинення злочину у сфері оподаткування [[295], с. 79]. Прімітно, Що в крімінальному законодавстві и України, и Російської Федерації поняття "Податкове Шахрайство" безпосередню НЕ розглядається. Весь спектр з цього, на нашу мнение, очевидно є ті, Що Зміст поняття "Шахрайство" у контексті договорів України про унікнення Подвійного оподаткування є Досить невизначенності. Це, в свою Черга, породжує необхідність Його конкретізації в нормах кримінального законодавства України.

Відмітімо, Що Експерт ОЕСР в Тіповій конвенції, розробленій ними, не вважають за потрібне здійснення уточнення мети обміну ПОДАТКОВА інформацією, на відміну від Комітету експертів ООН з міжнародного співробітніцтва в податкових харчування, фахівці Якого рекомендуються вікорістовуваті формулювання "для Попередження унікнення чі ухілення від таких податків ". Смороду вважають, Що "хоча ухілення від податків є незаконним, а унікнення від оподаткування - Закон, и ті, и Інше виробляти до одного й того ж результату, Який полягає в недоотріманні УРЯДУ податкових надходження, І, за визначенням, не відповідає цілі, якої намагається досягті уряд при прійнятті власного податкового кодексу, тому взаємодопомога в боротьбі з унікненням від оподаткування є Важливим аспектом взаємодії в податкових Харчування "[285, с. 6]. У даного випадка унікнення оподаткування Може розумітісь як "правомірне Використання визначеного податкового режиму в цілях Отримання Переваги при сплаті податків, які допускаються самим законом ", а ухілення від оподаткування, на відміну від Попередня Поняття, - "Основні Термін, Який вікорістовується для позначені діянь індівідів и корпорацій, які НЕ сплачують податків, застосовуючі незаконні Спосіб "[295, с. 76-78]. Враховуючі вікладене, вважаємо, Що в подальшій практіці укладення договорів України про унікнення Подвійного оподаткування у випадка Виникнення спожи в уточненні цілей доцільнім Було б Використання формулювання "для Попередження унікнення чі ухілення від таких податків ". Сейчас Ліше у п. 1 ст. 26 договору з Угорщиною використан подібне за змістом формулювання ("щоб попереджуваті Податкові ухілення та Податкові унікнення ").

Обмін інформацією з податкових харчування винен здійснюватісь Щодо найшіршого кола ОСІБ з метою забезпечення Його максімальної корісті для договірніх сторін у процесі їх діяльності. Перешкод на цьому шляху в договорах України про унікнення Подвійного оподаткування є ст. 1, в якій візначається коло ОСІБ, до якіх застосовуються положення відповідного договору, и ст. 2, де чітко встановлені податки, на які пошірюється дія норм такого договору. У Першому випадка у відповідніх договірніх положеннях коло ОСІБ чітко обмеження Ліше резидентами країн-учасниць (ст. 1 договором з Португалією [[296]], ст. 1 договором з Таїландом [[297]] та ін.). У іншому випадка до податків, на як...і пошірюється дія конвенції, включаються Ліше Податки на доходи та майно (ст. 2 договором з Кітаєм [[298]], ст. 2 договором з Молдовою [[299]] и т.д.). З метою усунення обмежень дії договірніх норм за колом ОСІБ у статтей договорів України про унікнення Подвійного оподаткування, прісвяченіх обміну ПОДАТКОВА інформацією, найчастіше зазначається, Що такий Обмін не винен обмежуватісь ст. 1 (п. 1 ст. 28 договору з Нідерландамі, п. 1 ст. 27 договором з Румунією та ін.). Альо є Цілий ряд договорів, в якіх Такі положення про Зняття обмежень за ст. 1 Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією відсутні. Зокрема, їх Немає у п. 1 ст. 26 договору з Азербайджаном, п. 1 ст. 25 договору з Білорусією, п. 1 ст. 27 договору з Болгарією, п. 1 ст. 26 договору з Бразілією, п. 1 ст. 27 договору з Велікобрітанією, п. 1 ст. 26 договору з Вірменією, п. 1 ст. 27 договору з Єгіптом [[300]], п. 1 ст. 27 договором з Індією, п. 1 ст. 26 договору з Іраном, п. 1 ст. 19 договором з Іспанією, ст. 17 договору з Кіпром, п. 1 ст. 27 договором з Македонією, п. 1 ст. 24 договору з Малайзією, п. 1 ст. 26 договору з Молдовою, п. 1 ст. 26 договору з Німеччіною [[301]], п. 1 ст. 28 договору з ОАЕ [[302]], п. 1 ст. 25 договором з Російською Федерацією, п. 1 ст. 26 договору з Таїландом, п. 1 ст. 26 договору з Туреччина, п. 1 ст. 26 договору з Угорщиною, п. 1 ст. 26 договору з Швейцарією [[303]], п. 1 ст. 25 договору з Швецією [[304]], п. 1 ст. 23 договором з Японією [[305]]. Звідсі віпліває, Що у Вище переліченіх договорах України Обмін ПОДАТКОВА інформацією можливости Ліше Щодо резідентів договірніх держав (ОСІБ з постійнім місцеперебуванням). Однак можливіть Виникнення СИТУАЦІЙ, в якіх Збереження обмежень Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією за колом ОСІБ створюватіме певні возможности для зловжівань з боку платніків податків [285, с. 10-12]. Наприклад, Між державами А і Б уклад Договір про унікнення Подвійного оподаткування. Корпорація, Яка є резидентом держави А, має дочірні компанії в державі Б и державі С. Держава Б вважає, Що дочірня компанія, Що здійснює діяльність на її теріторії, переводити Частину прибутку в дочірню компанію, розташовану в державі С. Держава Б Може звернута до держави А з Проханов надаті їй інформацію про прибутки и збитки дочірньої компанії, розташованої в державі С, ЯКЩО внутрішнє законодавство держави А зобов'язує Материнський компанію вести обов'язковий облік операцій її дочірніх компаний в інших державах. Альо результатівність такого звернення буде знаходітісь в прямій залежності від того, чи знято у відповідному договорі Між державами А і Б обмеження Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією за колом ОСІБ.

Крім того, Збереження обмежень за ст. 1 Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією у договорах України з Азербайджаном, Велікобрітанією, Швецією Фактично втрачає Своє Значення відповідно до п. 3 ст. 1 Конвенції про взаємну адміністратівну допомог в податкових справах Між державами-членами Ради Європи Гірськолижний та ОЕСР від 25 січня 1988 р., де передбачена, Що держава-учасниць винна надаваті адміністратівну допомог у сфері оподаткування Незалежності от того, є відповідна особа резидентом Такої держави чі Ні. Аналогічна Ситуація Складається и з обмеження в договорах з Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Молдова, Російською Федерацією в контексті угідь Між державами-учасницями СНД про співробітніцтво и взаємну допомог з харчування дотримання податкового законодавства та боротьбі з порушеннях у Цій сфері від 4 червня 1999 р. [[306]] та угідь Між Білорусією, Російською Федерацією та Україною про співробітніцтво и Обмін інформацією в області боротьбі з порушеннях податкового законодавства від 19 жовтня 1999 р. [[307]]

Весь спектр з цього, вважаємо доцільнім ДОПОВНЕННЯ статей договорів України про унікнення Подвійного оподаткування, в якіх НЕ зняті обмеження Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією за ст. 1, и Використання на майбутнє Під годину Розробка Текстів відповідніх двосторонніх договорів положення Наступний змісту: "Обмін інформацією НЕ обмежується статтею 1 ". Зауважімо, Що и ЕКСПЕРТІВ ОЕСР, и фахівці ООН однозначно рекомендуються зніматі обмеження Щодо податкової інформації НЕ Ліше за ст. 1, альо ї за ст. 2. Однак оскількі Україна в своїй договірній практіці Ліше в поодінокіх випадка вікорістовує положення про будинок Поширення дії норм Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією на неконвенційні Податки (договори з Кувейтом (п. 1 ст. 27), Ліваном (п. 1 ст. 26), Норвегією (п. 1 ст. 27), Південно-Афріканською Республікою (п. 1 ст. 24), Російською Федерацією (п. 1 ст. 25) та Сірією (п. 1 ст. 26)), то и Зняття обмежень за ст. 2 Може мати Досить обмежені возможности для застосування в договорах про унікнення Подвійного оподаткування. На Сейчас годину Обмін ПОДАТКОВА інформацією НЕ обмежується ст. 1 і ст. 2 Лише в договорах з Кувейтом, Ліваном, ПАР та Сірією. Відмітімо, Що обмеження за ст. 2 в договорах України про унікнення Подвійного оподаткування з Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Кіргізією, Молдова, Російською Федерацією, Таджикистаном, Узбекистаном Фактично втрачають Своє значення у контексті угідь Між державами-учасницями СНД про співробітніцтво и взаємну допомог з харчування дотримання податкового законодавства та боротьбі з порушеннях у Цій сфері від 4 червня 1999 р. та угідь Між Білорусією, Російською Федерацією та Україною про співробітніцтво и Обмін інформацією в області боротьбі з порушеннях податкового законодавства від 19 жовтня 1999 р. У положеннях ціх міжнародніх договорів компетентних органів країн-учасниць Фактично надається можлівість здійснюваті Обмін інформацією Щодо будь-яких юридичних чи фізічніх ОСІБ та Стосовно будь-яких податків у визначених рамках.

У процесі налагодження обміну ПОДАТКОВА інформацією Важливим є кож питання Щодо визначення кола ОСІБ, які можут вікорістовуваті таку інформацію. У переважній більшості договорів України про унікнення Подвійного оподаткування закріплено, Що податкова ІНФОРМАЦІЯ, отримавших від іншої сторони, Може буті розкрити Ліше органам, які займаються оцінкою (Нарахування) або Зборів (справлянням), примусового стягнення або суден переслідуванням (виконанням рішень), або Розгляд апеляцій Стосовно податків, на які пошірюється відповідній Договір. Такє положення містіться в п. 1 ст. 26 договору з Іраном, п. 1 ст. 26 договором з Македонією и т.д. Більш вузька коло ОСІБ, які можут вікорістовуваті Податкова інформацію, отриманого від іншої сторони, Визначіть в договорі з Іспанією (п. 1 ст. 19) и Кіпром (ст. 17). Такими особами можут буті Лише компетентні органи держав, на які покладено обов'язок застосування відповідніх договорів. Відповідно до п. 1 ст. 23 договору з Японією податкова ІНФОРМАЦІЯ, отримавших в процесі обміну от іншої договірної держави, Може буті розкрити Ліше органам, які займаються Нарахування и Зборів податків, на які пошірюється відповідній Договір, чі вірішенням пов'язаних з ними заяв. А в п. 1 ст. 24 договору з Малайзією Визначіть, Що податкова ІНФОРМАЦІЯ, ОТРИМАНО однією з договірніх держав, Може буті розкрити Ліше органам, які мают відношення до застосування законів, Що стосуються податків, на які пошірюється відповідній Договір. 41].

У цьому контексті державою. 2. З метою Особлівістю їх є ті, Що В

В процесі

У даного випадка Подвійного оподаткування. українську мову.

Разом з тім

Таким чином, країн-учасниць. Зокрема, ін.

Відповідно доРазом з тім, "хоча Пряме оподаткування знаходится в компетенції держав-членів, смороду повінні, незважаючі на ці, здійснюваті Свої Податкові права відповідно до права Співтоваріства "(п. 57 Рішення у справі Компані де Сан Гобен).

Переважна більшість держав-членів ЄС Під годину Розробка и укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування керують положеннями Типової конвенції ОЕСР про усунення Подвійного оподаткування доходів и Капіталу 1977 р. з подалі змінамі и ДОПОВНЕННЯ (п. 24 Рішення у справі містера и місіс Джіллі). Україна теж активно вікорістовує положення згаданого мо...дельного акту Під годину ведення перемовин Щодо укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна, оскількі "українська" модель конвенції про усунення Подвійного оподаткування є, фактичність, дослівнім переклад на українську мову Моделі ОЕСР "[10, с. 71]. Таким чином, базуючісь на практіці Суду ЄС, Спробуємо виокремити Основні положення Типової конвенції ОЕСР про усунення Подвійного оподаткування доходів и Капіталу 1977 р., Які можут мати конфліктній характер у контексті acquis communautaire.

1. Ст. 1 Типової конвенції ОЕСР візначає, Що її положення застосовуються Ліше до ОСІБ, які є резидентами однієї чи обох договірніх сторін, а ст. 4 встановлює чіткі Критерії для визначення резидентства. Проти у випадка, коли у законодавстві держави-члена ЄС не встановлено різніцю Між ПОДАТКОВА режимом резідентів (включно з дочірнімі компаніямі нерезідентів) i постійнімі Представництво нерезідентів з інших держав-членів ЄС Стосовно, Наприклад, обов'язку сплачуваті податок з дівідендів, отриманого на теріторії Такої держави від участі в закордоних дочірніх компаніях та дочірніх компаніях останніх, смороду знаходяться в об'єктивно порівнюваніх сітуаціях и того повінні мати змогу отрімуваті Такі ж договірні Переваги, Що ї резиденти договірніх сторін (П. 47 Рішення у справі Компані де Сан Гобен). Зважаючі на ті, Що, по-перше, оподаткування постійніх представництв нерезидента держави-члена ЄС на теріторії іншої держави-члена ЄС НЕ Може буті більш обтяжлівім, аніж оподаткування резідентів останньої, по-друге, закордонний Дохід у формі актівів и прав, пов'язаних з діяльністю постійного представництва в звичайний умів оподатковується в Країні, де знаходится постійне представництво, по-третє, дія Директива ЄС 90/435/ЕЕС від 23 липня 1990 р. Стосовно Спільної системи оподаткування, Яка застосовується до Материнський та дочірніх компаний, які перебувають у межах юрісдікції різніх держав-членів пошірюється на постійні представництва, поняття "резидент Договірної Держави" винне включать в себе постійні представництва нерезідентів держав-членів ЄС, Що знаходяться на теріторії іншої держави-члена ЄС - однієї з договірніх сторін [[327], р. 4].

2. Ст. 7 Типової конвенції ОЕСР регулює питання, пов'язані з оподаткуваня прібутків від підпріємніцької діяльності через постійне представництво. Проти Статті 43 и 48 ДЄС містять Заборона на будь-які, Прямі чі непрямі, обмеження права на здійснення економічної діяльності в тій чи іншій організаційно-правовій формі, Що Було неодноразової підтверджено Судом ЄС [327, р. 5]. Весь спектр з цього, постійні представництва нерезідентів держав-членів ЄС повінні мати тієї ж податковий режим, Що и компанії-резиденти держави-члена ЄС, на теріторії якої смороду розміщені, а отже, и доходи таких постійніх представництв мают оподатковуватісь таким же чином, Що й доходи компаний-резідентів.

3. П. 1 ст. 10 Типової конвенції ОЕСР передбачає, Що дівіденді, які віплачуються компанією, Яка є резидентом Договірної держави, резиденту іншої Договірної держави можут оподатковуватісь в Останній, однак відповідно до п. 2 цієї ж Статті ці ж дівіденді можут оподатковуватісь и в першій державі у межах визначених ставок. Разом з тім, Директива 90/435/ЕЕС від 23 липня 1990 р. забороняє державі, в якій знаходится дочірня компанія, стягуваті податок з джерела виплати дівідендів, розподіленіх матерінській компанії, ЯКЩО остання володіє щонайменш 25% Капіталу Такої дочірньої компанії (п. 1 ст. 5) [[328]]. Кож Суд ЄС вірішів, Що Ненадання постійному Представництво компанії-нерезидента держави-члена ЄС, розташованого на теріторії іншої держави-члена ЄС, податкових пільг, які надаються резидентам останньої, у вігляді Звільнення (exemption) від корпоративного податку дівідендів, отриманого від компаний, заснованіх в державах, які НЕ є членами ЄС, за договорами про унікнення Подвійного оподаткування з останнімі становіть Порушення ст. 42 та ст. 48 ДЄС (п. 63 Рішення у справі Компані де Сан Гобен). Звідсі можна Зробити Висновок про необхідність приведення у відповідність до вимоги ДЄС положень про оподаткування дівідендів в договорах про унікнення Подвійного оподаткування Між державами-членами ЄС.

4. Відповідно до п. 1 ст. 11 Типової конвенції ОЕСР проценти, Що вінікають в одній Договірній державі и сплачуються резиденту Другої Договірної держави, оподатковуються в Останній з названих держав, однак відповідно до п. 2 ст. 11 держава джерела виплати процентів кож Може оподатковуваті Такі виплати. В последнего випадка ЯКЩО одержувач є фактичність власником таких процентів, то податок, Що стягується таким чином, не винен перевіщуваті 10%. Такий підхід НЕ зовсім відповідає Вимоги Директиви 2003/49/ЕС від 3 червня 2003 р., в п. 1 ст. 1 якої зазначається, Що виплати процентів в державі джерела, Яка є членом ЄС, повінні звільнятісь від будь-якого оподаткування у випадка, ЯКЩО фактичність власником таких процентів є компанія з іншої держави-члена ЄС або постійне представництво компанії Такої держави джерела, розміщене в іншій державі-члені ЄС [[329]]. Це зумовлює необхідність внесення змін до договорів про унікнення Подвійного оподаткування Між державами-членами ЄС Щодо віключення права держави джерела оподатковуваті виплати процентів резидентам або їх постійнім ПРЕДСТАВНИЦТВО з інших держав-членів ЄС.

5. Ст. 13 Типової конвенції ОЕСР передбачає, Що Дохід від приросту Капіталу, отриманого резидентом Договірної держави від відчуження майна (Нерухоме майно; Рухом майно, Що формує Частину комерційного майна постійного представництва; Акції, які одержують більш Ніж 50% своєї вартості від нерухомості), за деяки віняткамі (морські або Повітряні судна; Інше майно, не зазначеним у пунктах 1, 2, 3, 4 ст. 13), оподатковується в державі джерела такого доходу. Разом з тім, у п. 46 Рішення у справі Південь де Ластері дю Сайа Суд ЄС позначають, Що оподаткування галі неотріманого приросту майна (збільшення вартості цінніх паперів) у випадка Зміни Його потенційнім власником Місця податкового резидентства в рамках держав-членів ЄС - порівняно з оподаткуваня приросту майна резидента, Який НЕ змінює свого податкового резидентства - має негативний Вплив на процес Прийняття такою особою Рішення Щодо реалізації права, передбачені ст. 43 ДЄС [[330]]. У таких сітуаціях держави-члени ЄС, які уклав Договір про унікнення Подвійного оподаткування Між собою, повінні знаходіті такий спосіб оподаткування доходів від приросту Капіталу для реалізації відповідніх договірніх положень, Який бі узгоджувався з Вимоги ст. 43 ДЄС: "Двосторонні договори Між державами-членами повінні містіті Рішення, його призначення та б узгоджувалося з принципами Договору про ЄС и його призначення та б дозволяло державі, з якої від'їздять, обгрунтувати Своє право оподатковуваті пріріст Капіталу, отриманого Протяг періоду резидентства платника податку в такій державі "[327, р. 8].

6. П. 1 ст. 15 Типової конвенції ОЕСР передбачає, Що при умові дотримання вимоги статей 16, 18 и 19 заробітна плата, платне та Інші види винагороди, отрімувані резидентом Договірної держави у зв'язку з Його робот за наймом, оподатковується Ліше в згаданій державі, ЯКЩО Ліше така робота за наймом не здійснюється в іншій Договірній державі. ЯКЩО робота здійснюється таким чином, то отрімувана за неї винагорода Може оподатковуватісь в Цій Другій державі. В Такого випадка, за умов Використання методу Звільнення, передбачені ст. 23 А Типової конвенції ОЕСР, держава резидентства винна надаті такє Звільнення для відповідніх винагорода при оподаткуванні доходів резидента. Разом з тім, Суд ЄС з цього приводу позначають, Що ст. 39 ДЄС забороняє правила оподаткування, за якімі платник податку втрачає при обчісленні податку на доходи (income tax), Який винен сплачуватісь ним в державі резидентства, Частину неоподатковуваної суми такого доходу и Його особистих податкових Переваги (tax adventages), оскількі Протяг податкового періоду отрімував Дохід у іншій державі-члені ЄС, Який БУВ опода...ткований у Цій іншій державі без Прийняття До уваги особистих и сімейних обставинних такого платника (п. 110 Рішення у справі містера де Грут) [[331]]. Така позиція Суду ЄС накладає обмеження на державу резидентства у віборі увазі методу Звільнення. Так, у справі містера де Грут самє Звільнення, засноване на методі фактору пропорційності (proportionality factor method), зумов Виникнення діскрімінаційного режиму оподаткування.

7. Відповідно п. 1 ст. 17 Типової конвенції ОЕСР Дохід, отриманого резидентом Договірної держави Як працівніком сфери мистецтва, такою Як театр, кіно, радіо чі телебачення, або Як музикант, або Як спортсменом від Його особістої діяльності, Як Такої, здійснюваної в іншій Договірній державі, Може оподатковуватісь у Цій Другій державі. У п. 10 Коментарі до ст. 17 Типової конвенції ОЕСР зазначається: "У Статті нічого не сказано про ті, Як відповідній Дохід винен обчіслюватісь. Обсягах будь-яких вірахувань Стосовно витрат повінні візначатісь у внутрішньому законодавстві Договірної держави. Національні законодавства відрізняються Щодо Вирішення цього питання и в Деяк випадка забезпечуються оподаткування за джерелом виплат, за низько ставкою на Основі Загальної суми, віплаченої артисту або спортсмену "[197, p. 219]. Однак Суд ЄС вірішів, Що ст. 49 и ст. 50 ДЄС забороняє Національні норми, які "пріймають до УВАГА загальний Дохід (gross income) при оподаткуванні нерезідентів, без вірахування бізнесовіх витрат, тоді Як резидентів оподатковуються за їх чистимо прибутком (net income), після вірахування таких витрат " (П. 55 Рішення у справі Арнольда Геріца) [[332]]. У Цій сітуації віправданім могло б стати використання "посилання в конвенціях Між державами-членами ЄС на національний режим Стосовно вірахування витрат для артістів и спортсменів, які НЕ є резидентами "[327, p. 10].

8. Ст. 19 Типової конвенції ОЕСР стосується оподаткування Платні, заробітної плати та інших подібніх винагороди, а кож пенсій, ОСІБ, які перебувалі на державній службі. За загально правилом, Такі доходи оподатковуються в державі джерела, тобто в тій державі, Яка здійснює Такі виплати, и в якій вон перебувала на державній службі. Віключення з цього правила Передбачення для ОСІБ, Місце проходження служби якіх знаходится в іншій державі и які є резидентами Такої іншої держави, Що мают громадянство (nationals) держави джерела або не стали резидентом цієї іншої держави з метою Надання відповідніх услуг. У своєму рішенні у справі містера и місіс Джіллі Суд ЄС вірішів, Що передбачена договором про унікнення Подвійного оподаткування Між державами-членами ЄС різніця Між виплат за послуги, надані на державній службі, и виплат, здійсненімі за Такі ж послуги у приватному секторі, не є діскрімінацією, забороненою ст. 39 ДЄС. Аналогічній Висновок у даній сітуації стосувався и відмінностей, які булі закріплені в національному законодавстві на Основі Використання крітерію громадянство (п. 35 Вже згадуваного Рішення у справі містера и місіс Джіллі).

На мнение П. Крона (P. Krohn) i Г. Мюрена (G. Muren), на Основі практики Суду ЄС можна Зробити наступні Висновки Щодо співвідношення норм договорів про унікнення Подвійного оподаткування и acquis communautaire [[333], р. 28-29]:

1. Встановлені в таких податкових договорах правила, які стосуються віключно розмежування податкової юрісдікції (tax jurisdiction), є нейтральними І не можут буті діскрімінаційнімі, навіть ЯКЩО засновані на вікорістанні крітерію громадянство. Проти Суд ЄС відокремів від розмежування податкової юрісдікції здійснення податкових прав. Останнє винне узгоджуватісь з встановленного Вимоги ЄС.

2. Суд ЄС НЕ віявляє схільності до Прийняття рішень, які можут мати негативний Вплив на систему податкових договорів держав-членів ЄС Між собою.

3. Практика Суду ЄС у частіні з'ясування співвідношення норм податкових договорів держав-членів ЄС и права ЄС має значний Потенціал для подалі розвітку, зважаючі на існування цілого ряду проблем у Цій сфері, які галі не булі розглянуті Судом ЄС, Наприклад, Щодо Використання в договорах про унікнення Подвійного оподаткування держав-членів ЄС клаузули про режим найбільшого сприяння.

Як бачімо, практика Суду ЄС значний мірою впліває на Розвиток національніх податкових систем держав-членів ЄС в частіні застосування договорів про унікнення Подвійного оподаткування та імплементації їх положень у національне законодавство. Обумовлено Це потребою у належности гарантуванні прав и свобод, передбачених, в дерло Черга, ДЄС, та забезпечення недіскрімінаційного режиму на теріторії держав-членів ЄС.

Україна, відповідно до обраних євроінтеграційного вектору розвітку, прагнем в перспектіві набути членства в ЄС. У такому випадка вінікає потреба у пріведенні національного законодавства у відповідність до вимоги acquis communautaire з урахування крітеріїв, Що вісуваються ЄС до держав, які мают Намір вступіті до нього. З цією метою Було прийнято Закон України "Про загальнодержавного програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу "[[334]]. У розділі ІІ "Визначення термінів" згаданого документу до джерел вторинних законодавства acquis communautaire включено кож Рішення Суду ЄС.

Звідсі вінікає потреба у перегляді існуючої системи міжнародніх договорів України про унікнення Подвійного оподаткування з державами-членами ЄС у цілях визначення імовірно конфліктніх норм в контексті Вимоги acquis communautaire та по возможности застосування їх альтернативних варіантів у процесі укладення нових та внесення змін до Вже існуючіх договорів про унікнення Подвійного оподаткування. Весь спектр з практики Суду ЄС та вимоги acquis communautaire, такий конфліктній характер можут мати норми відповідніх податкових договорів України, які базуються на вікорістанні Типової конвенції ОЕСР, и стосуються оподаткування доходів постійніх представництв от підпріємніцької діяльності, доходів від приросту Капіталу, от найманої праці, від перебування на державній службі, артістів и спортсменів, дівідендів, процентів [[335], с. 26]. Наприклад, підхід авторів Типової конвенції ОЕСР до оподаткування зазначеним відів доходів з несуттєвімі у нашому аспекті змінамі відтворено в текстах договорів України про унікнення Подвійного оподаткування з Австрією, Польщею [[336]], Португалією, Угорщиною та ін.

Такий підхід дозволити, по-перше, Забезпечити приведення національного податкового законодавства у відповідність до вимоги acquis communautaire, по-друге, спріятіме усуненню можливіть конфліктів норм договорів про унікнення Подвійного оподаткування з державами-членами ЄС з acquis communautaire, по-третє, позитивно впліватіме на Рівень правосвідомості платніків податків та податкових органів, по-четверте, спріятіме Ширшов впровадженню в практику взаємовідносін податкових органів и платніків податків європейськіх стандартів взаємовідносін.

Далі Спробуємо розглянуті Особливості Вирішення спорів, пов'язаних Зі сферою оподаткування в Європейському суді з прав людини (Далі - ЄСПЛ), Що є Важливе інстітуцією в сістемі забезпечення належної реалізації положень Європейської конвенції про захист прав людини и основних свобод 1950 р. (Далі - ЄКЗПЛ).

17 липня 1997 р. Верховна Рада України прийнять Закон України "Про ратіфікацію Конвенції про захист прав людини и основних свобод 1950 року, Першого протоколу и протоколів № 2, 4, 7 и 11 до Конвенції ", в ст. 1 Якого візнається обов'язкова и без укладення спеціальної угідь юрісдікція Європейського суду з прав людини в усіх харчування, Що стосуються Тлумачення и застосування Конвенції [[337]]. У цьому контексті вінікає потреба у розгляді питання про потенційну можлівість ЗАХИСТУ інтересів платніків податків в рамках цієї встанови и про Вплив практики ЄСПЛ на Податковий законодавство України.

ЄКЗПЛ НЕ містіть в самому тексті жодної згадка про обсягах гарантованого нею прав платніків податків. Однак закріпленій у ній ПЕРЕЛІК прав людини та форм їх реалізаці...ї є відкрітім, оскількі в протилежних випадка "прізвів бі до Порушення одного з візначальніх Принципів, а саме - принципом невічерпності прав людини та основних свобод, виведення за Межі конвенційного Правовий захист цілої низки прав, форма реалізації, а отже, и форма Порушення якіх прямо не передбачена у тексті Конвенції "[[338], с. 213]. У цьому контексті Важливим Значення набуває діяльність самого ЄСПЛ: "завдякі практічній діяльності Суд послідовно конкретізував и розшірював ПЕРЕЛІК прав, які в ньому булі захищені, наповнів стіслі формулювання широким змістом и Фактично запровадів норми, які Ліше explicite НЕ віражені в тексті Конвенції, альо в дійсності в опосередкованому (Приховане) вігляді є в ній (дух нормативного акта) "[324, с. 103]. Такий підхід 66]. оподаткування.

Це, швідше, Смороду є

У зв'язку з ЦІМ ст.

У процесі держав-учасниць.

1.

2. 6 та

3. У світлі

4.

5.

Незважаючі на

- праворуч

-

- праворуч

- праворуч

- праворуч

Як бачімо, Як

Разом з тім,

Недостатній

1. Обов'язкове

2. Приведення

3. Застосування

4. Тлумачення

5. Діяльність

6. Вплив Було Таким чином, в Весь спектр з цього,ежів) на рівні прибутки и пропорційно більшіх
податків и зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи, а кож дотримання справедливого балансу Між Вимоги публічного інтересу та Захист права на мирні володіння майном ".

Як бачімо, незважаючі на невеликі та Досить суперечліву практику ЄСПЛ Стосовно Вирішення спорів, пов'язаних Зі сферою оподаткування, її Вплив на Розвиток національніх податкових систем в Деяк аспектах є Досить відчутнім и знаходится Свій прояв у Наступний:

1. Рішення ЄСПЛ у конкретних справах є прикладом Відновлення справедливого балансу Між Вимоги публічного інтересу та інтересамі Конфіденційність ОСІБ у випадка Його Порушення;

2. ЄСПЛ Під годину Вирішення конкретних справ Може візначаті Рівень відповідності національного податкового законодавства Вимоги ЄКЗПЛ, ЯКЩО Це входити до Його компетенції;

3. Практика ЄСПЛ є Важливим джерелом Тлумачення норм ЄКЗПЛ, яка в процесі свого роз В¬ витку уможлівіла звернення платніків податків з відповіднімі заявив до ЄСПЛ у випадка оспорювання не самого податкового обов'язку та віключніх Повноваження держави у Цій сфері, а Його майнових аспектів та дотримання Вимоги ЄКЗПЛ;

4. ЄСПЛ пріймаючі Рішення у конкретних справах, пов'язаних Зі сферою оподаткування, впліває на Рівень правосвідомості Як платніків податків, так и податкових органів;

5. Встановлюючі певні Загальні стандарти прав людини через практику Вирішення спорів, в т.ч. и пов'язаних Зі сферою оподаткування, ЄСПЛ в значній мірі спріяє гармонізації національніх юридичних режімів Щодо прав платніків податків.

Висновки до третього розділу

На підставі проведеного Дослідження ми можемо сформулювати наступні Висновки:

1. З метою вдосконалення механізму протідії недостатній капіталізації та підвіщення рівня узгодженості положень міжнародніх договорів України про унікнення Подвійного оподаткування Між собою та з національнім законодавством вважаємо за доцільне запропонуваті наступні Рекомендації. По-перше, усунуті існуючі недолікі у формулюванні договірніх положень Щодо оподаткування процентів, зокрема, у п. 3 ст. 11 договору з Білорусією, п. 3 ст. 11 договору з Кіргізією, п. 5 ст. 10 договору з Малайзією та п. 4 ст. 11 договором з Туреччина. По-друге, у випадка закріплення договірного положення Щодо віключення фінансовіх санкцій за несвоєчасну Сплат процентів у контексті національного законодавства віправданім є Використання поняття "пеня", а не "Штраф". По-третє, вінікає потреба в усуненні внутрішньої неузгодженості договірніх положень про оподаткування процентів за наявності особливая відносін Між їх платником и фактичність власником або Між ними обома и третьою особою та про режим недіскрімінації резідентів держав-учасниць на теріторії один одного. Унікнуті Такої суперечності можна за допомог закріплення віключення відповідніх положень Зі сфери дії режиму недіскрімінації. Зазначеним змін, на нашу мнение, потребують договори з Алжиром, з В'єтнамом, з Індією, з Іраном, з Іспанією, з Італією, з Канади, з Кувейтом, з Малайзією, з словаччині, з Фінляндією. Відмітімо, Що ніні Діючий Договір з Кіпром взагалі не ставити жодних перепони у вікорістанні механізмів недостатньої капіталізації через Використання нульової ставки Щодо оподаткування процентів.

2. Розширення предметної сфери дії режиму недіскрімінації в договорах України про унікнення Подвійного оподаткування могло б Сприяти формуваня сприятливі податкового режиму вітчізняніх товаровіробніків на внутрішніх ринках інших держав, оскількі такий Його обсягах дозволено бі унікнуті Використання Щодо експортерів діскрімінаційніх заходів НЕ Ліше при обкладенні договірнімі податку, альо ї іншімі, зокрема, непрямий (податок на Доданий Вартість, акцизний Збір та ін.).

3. Весь спектр з принципом рівності платніків податків, доцільнім могло б стати усунення діскрімінаційного режиму в оподаткуванні ОСІБ без громадянство, які є резидентами України, за допомог закріплення у тексті договору про унікнення Подвійного оподаткування Наступний положення: "Особи без громадянство, які є резидентами Договірної Держави, не будуть піддаватісь в жодній з Договірніх Держав будь-якому оподаткуваня або пов'язаних з ним зобов'язання, іншому або більш обтяжлівому, Ніж оподаткування и пов'язані з ним зобов'язання, Якиме піддаються громадяни ціх Держав за тих же умов ". Внесення зазначеним змін до Положення про режим недіскрімінації потребують відповідні договори з Ізраїлем, Індією, Іспанією, Італією, Кітаєм, Кувейтом, Сірією.

4. З метою підвіщення ефектівності механізму Надання допомог у стягненні податків вважаємо за доцільне запропонуваті, по-перше, розширення предметної сфери дії відповідніх договірніх положень, по-друге, раціональній Розподіл обов'язку несення витрат, пов'язаних з наданням Такої допомоги, по-третє, закріплення закритого Переліку підстав для відмові у віконанні запиту про Надання допомоги, по-четверте, закріплення вимоги Щодо мови запиту, Який надсілається до іншої держави-учасніці договором.

5. Недостатня обґрунтованою, на нашу мнение, є відсутність у текстах існуючіх договорів України про унікнення Подвійного оподаткування, за віключенням договором з Нідерландамі, арбітражної клаузули, застосування якої рекомендовано експертами и ОЕСР, и ООН. Арбітражна клаузула дозволяє максимально врахуваті інтересі усіх зацікавленіх сторін, в т.ч. и платника податків, шляхом їх безпосередньої участі та Забезпечити незалежний Розгляд спору з метою обмеження можливого свавілля податкових органів у тому чі іншому випадка.

6. З метою підвіщення ефектівності Використання механізму обміну ПОДАТКОВА інформацією та боротьбі з ухіленням від оподаткування доцільнім, на нашу мнение, є ДОПОВНЕННЯ статей договорів України про унікнення Подвійного оподаткування положенням про Зняття обмежень за колом ОСІБ, якіх Може стосуватісь такий Обмін. Зауважімо, Що и ЕКСПЕРТІВ ОЕСР, и фахівці ООН однозначно рекомендуються зніматі обмеження Щодо податкової інформації НЕ Ліше за колом ОСІБ, альо ї за податк, Обмін інформацією Стосовно якіх Може здійснюватісь. Однак, оскількі Україна в своїй договірній практіці Ліше в поодінокіх випадка у двосторонньому порядку вікорістовує положення про будинок Поширення дії норм Щодо обміну ПОДАТКОВА інформацією на неконвенційні податки, то и відповідне Зняття обмежень на Сейчас годину Може мати Досить обмежені возможности для застосування в договорах про унікнення Подвійного оподаткування. Такий підхід до обміну інформацією застосовано Ліше в договорах з Кувейтом, Ліваном, ПАР та Сірією. У Дещо відозміненій формі Його використан у договорах з Норвегією та Російською Федерацією.

7. У випадка конкретізації в договорах про унікнення Подвійного оподаткування цілей обміну... інформацією віправданім, на нашу мнение, могло б буті Використання формули "для Попередження унікнення чі ухілення від таких податків ", Що відповідало б світовім стандартам.

8. З метою оптімізації режиму Функціонування системи обміну інформацією та обмеження сфери застосування відповідної процедури вважаємо за доцільне Використання у договорах України про унікнення Подвійного оподаткування крітерію корисності для позначені інформації, Яка Може підлягаті такому обміну. Зазначеним підхід Може буті реалізовано за допомог Використання у відповідніх договірніх положеннях формулювання "може буті корисності". У цьому контексті Важливим кож є закріплення чітко визначеного Переліку компетентних органів, Що мают право доступу до інформації, отріманої в результаті Використання процедури обміну. Останнє твердження Дає достатні Підстави для вісунення Предложения Щодо внесення змін до окремого договорів України про унікнення Подвійного оподаткування, зокрема, з Кувейтом, Норвегією, Російською Федерацією та Сірією.

9. З метою забезпечення Єдності и узгодженості вікорістовуваної Юридичної термінології в договорах України про унікнення Подвійного оподаткування та національному законодавстві найбільш доцільнім є застосування поняття "публічній порядок" у контексті закріплення віключень з дії договірніх Положення про Обмін ПОДАТКОВА інформацією.

10. Весь спектр з проведеного аналізу, очевидно стає факт відчутного впливим практики Суду ЄС на Розвиток національніх податкових систем держав-членів ЄС в частіні застосування договорів про унікнення Подвійного оподаткування та імплементації їх положень в національне законодавство. Обумовлено Це потребою у належности гарантуванні прав и свобод, передбачених у ДЄС, та забезпечення недіскрімінаційного режиму на теріторії держав-членів ЄС.

11. Конфліктній характер окремому положенні Типової конвенції ОЕСР, Яка активно вікорістовується Україною у практіці укладення договорів про унікнення Подвійного оподаткування, в контексті acquis communautaire обумовлює потребу в перегляді існуючої системи відповідніх міжнародніх податкових договорів України з державами-членами ЄС з метою визначення їх відповідності Вимоги acquis communautaire. Віправданім могло б стати и застосування альтернативних варіантів формулювання таких положень у процесі укладення нових та внесення змін до Вже існуючіх договорів про унікнення Подвійного оподаткування. До таких договірніх норм можут буті віднесені ті, Що стосуються, Наприклад, оподаткування доходів постійніх представництв от підпріємніцької діяльності, доходів від приросту Капіталу, от найманої праці, від перебування на державній службі, артістів и спортсменів, дівідендів, процентів.

12. Незважаючі на відсутність безпосередню закріплення в тексті ЄКЗПЛ права на звернення платника податків за захист порушеннях права до ЄСПЛ, згадана установа через Використання дінамічного Тлумачення норм ЄКЗПЛ підтверділа можлівість Розгляд таких спорів за дотримання визначених умов. Разом з тім, Варто відмітіті помітну обережність ЄСПЛ при розгляді справ, пов'язаних Зі сферою оподаткування.

13. Приєднання України до ЄКЗПЛ зумовлює потребу Перегляд існуючого податкового законодавства та підзаконніх нормативно-правових актів для встановлення їх відповідності ЄКЗПЛ. У цьому контексті вважаємо за доцільне запропонуваті внесення змін до Законом України "Про систему оподаткування" з метою забезпечення Його відповідності Вимоги ЄКЗПЛ.

14. Практика ЄСПЛ справляє відчутній Вплив на Розвиток національної податкової системи, Що спріяє впровадженню європейськіх стандартів у практику діяльності податкових органів та їх Відносини з платниками податків. Крім того, такий Вплив знаходится Свій прояв и у підвіщенні рівня правової захіщеності платніків податків у контексті забезпечення прав и свобод, передбачених у ЄКЗПЛ.

ВИСНОВКИ

У контексті поглиблення інтеграції України в систему світогосподарських зв'язків та адаптації національного законодавства до європейськіх стандартів актуальним правовим Завдання є вдосконалення засад міжнародно-правового співробітніцтва в сфері оподаткування. Очевидно, Що без визначення змісту такого співробітніцтва, без правильного розуміння тенденцій Його розвітку, а кож без глибокого аналізу механізму співпраці держав з харчування оподаткування, Неможливо знайте об'єктивний и віваженій підхід до Дослідження даної тематики. Внаслідок послідовного виконан поставлених Завдання досягнуть мету Дослідження та здобуто наступні Наукові та Практичні результати:

1. Зародження міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування мало Місце у Стародавніх Світі. Ключове роль у цьому процесі відігралі спожи тогочасної торгового, посольського права та необхідність визначення правового статусу іноземців з метою нормалізації міжнародніх відносін. Так, у взаємовідносінах античних міст-полісів Стародавньої Греції активно вікорістовувалісь інстітуті проксенії, ксенії та ізополітії, Що передбачалі Надання пільговіх податкових режімів іноземцям, а іноді цілім містам на Основі спеціальніх міжнародніх договорів, Укладення з метою нормалізації насамперед торгових відносін Між ними. Разом з тім, тогочасні міжнародно-правові норми, спрямовані на регулювання податкових відносін, малі утілітарній характер Стосовно зазначеним Вище сфер міжнародніх відносін І не малі системного характеру. Найбільш розвинені формою міжнародно-правового співробітніцтва держав з харчування оподаткування у Стародавніх Світі, на нашу мнение, стало запровадження трібутуму, а пізніше - єдиного міта з Усього експорту грецький міст-полісів, Що булі членами Афінського морського союзу (V - IV ст. До н.е.),

1.1. В часи Середньовіччя Розвиток міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування БУВ однозначно ускладненій феодальної роздробленістю. У Цій сітуації найбільш Вагом стимулом для поглиблення співробітніцтва з податкових харчування стали спожи торгівлі, Що підтверджується тогочасної договірною практикою, зокрема, німецькіх та італійськіх міст (Болонья, Майнц, Флоренція та ін.). У цею годину з'являються и поступово набуваються всі Ширшов Використання Нові міжнародно-правові засоби вдосконалення співробітніцтва держав у сфері оподаткування, зокрема, клаузула про націю найбільшого сприяння.

1.2. На Новий годину пріпадає Поява дерло власне податкових договорів, Створення міжнародніх об'єднань, органів и комісій, діяльність якіх в тій чи іншій мірі винна Була Забезпечити узгодження податкових інтересів держав та їх взаємовігідне співробітніцтво (Наприклад, Німецький митний союз), а кож Використання практики встановлення міжнародного контролю над сферою оподаткування держав-боржніків з боку держав-кредиторів (Наприклад, Туніс у 70-х роках ХІХ ст.).

1.3. Ключове роль у роз В¬ витку міжнародно-правового співробітніцтва держав у сфері оподаткування у міжвоєнній Період відігравала Ліга націй, в рамках якої чати робота над Розробка модельних норм для врегулювання актуальних проблем міжнародного оподаткування (Подвійне оподаткування доходів и Капіталу, адміністратівна допомога з податкових харчування та ін.). Відчутну допомог у Цій роботі надавали Міжнародні неурядові організації (Міжнародна податкова асоціація, Міжнародна торгова палата та ін.). У цею Період розшірюється и погліблюється договірна практика Щодо врегулювання проблем співробітніцтва держав у сфері оподаткування, зокрема, створюється спеціфічній договірній режим оподаткування господарської діяльності в архіпелазі Свальбард (Шпіцберген), а кож однозначно збільшується кількість договорів про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та ін.).

2. Використання категорії "податковий суверенітет", на нашу мнение, не враховує еволюційного розвітку фіскальніх правовідносін и повноважень, Що вітікають з державного суверенітету, Стосовно встановлення інших, аніж податки, джерел доходів. Крім того, ...відсутня Єдність поглядів Щодо змістовного наповнення самого Поняття "Податок". Весь спектр з цього, пропонується замініті поняття "податковий суверенітет" поняттям "Фіскальний суверенітет", Під Яким розуміється сукупність фіскальніх Повноваження держави, Що вітікають з її суверенітету. Вважаємо, Що це дозволило б більш точно відобразіті спеціфіку и взаємозв'язок податкових правовідносін в сістемі фінансово-правових відносін в цілому, оскількі основною функцією податків є самє фіскальна, Що перебуває в нерозрівному взаємозв'язку з регулюючою функцією.

2.1. У умів глобалізації практика делегування прав на здійснення окремого податкових Повноваження на Рівень наднаціонального регулювання в рамках організацій, Що є основою економічної інтеграції НЕ Дає достатності підстав для ведення мови про "обмеження" фіскального суверенітету, оскількі держава здійснює, по-перше, контрольовану передачу на Рівень регулювання назвою суб'єктами Повноваження Щодо реалізації належности їй суверенних прав у сфері оподаткування, по-друге, відповідні Міжнародні організації НЕ можут буті носіямі суверенних прав.

2.2. Зростання рівня відповідальності держав у боротьбі з глобальними проблемами Сучасності формує потребу у забезпеченні належно рівня фінансування відповідної діяльності з боку держав, Що уможлівіло б Досягнення цілей, визначених у Декларації тисячоліття ООН. Важливим кроком Щодо Вирішення цієї проблеми могло б стати запровадження глобального оподаткування.

3. Юридична природа Явища конкуренції податкових юрісдікцій держав обумовлює Поділ усієї сукупності існуючіх методів Його усунення на Дві групи: національно-правові и міжнародно-правові. Весь спектр з обмеженості сфери застосування та відносно меншої ефектівності Першої групи методів, вважаємо, Що самє міжнародно-правові методи є найбільш адекватним для усунення негативних НАСЛІДКІВ Явища конкуренції податкових юрісдікцій держав. До них належать насамперед гармонізація податкових систем та укладення міжнародніх договорів з харчування оподаткування. З точки зору возможности найбільш повний врахування державних інтересів Під годину Вирішення Проблеми конкуренції податкових юрісдікцій держав Використання методу укладення міжнародніх договорів, спрямованих на Подолання негативних НАСЛІДКІВ цього Явища, є найбільш вігіднім.

4. Поглиблення економічної інтеграції стало Передумови Виникнення міжнародніх організацій, в рамках якіх здійснюються Спроба "пом'якшення" взаємодії Між державами-членами у сфері оподаткування. Провідну роль Серед них відіграють ООН и ОЕСР, проти не Менш Вагом є Внесок галузевих міжнародніх організацій з обмеження членством (СІАТ, ІОТА та ін.) У Розвиток міжнародного співробітніцтва у сфері оподаткування. Разом з тім, незважаючі на ряд реалізованіх ініціатів, зберігається об'єктивна потреба у створенні спеціалізованої міжнародної

4.1. Возможности інтеграції. документах.

4.2. Надзвичайна Основною Серед

5. Незважаючі

5.1. Детальний

5.2. Проблема Весь спектр з

5.3. Загроза

5.4. Інтенсівній

6. З метою

6.1. Доцільнім Необхідно кож

7. Підвіщення

8. З метою унікнення чі ухілення від таких податків ".

9. Процес До

10. Вплив Це дозволити
Додаток А

Проблема

Результат

застосування. ціноутворення підпріємств Умова розвітку фінансовіх рінків та рінків Капіталу Дослідження підходів країн Щодо оподаткування фінансовіх інструментів и фінансовіх інстітуцій, які спріяють розвітку фінансовіх рінків и забезпечуються дієвій захист базуватися оподаткування Підтримка подалі вдосконалення податкових політік, Що спріяють розвітку фінансовіх рінків, альо в тій же година захіщають базу оподаткування Країни від практики ухілення або ж унікнення оподаткування

Примітка. Таблиця підготовлено за матеріалами видання "Developing Tax Partnerships involving non-OECD Economies in the global debate on international taxation "[143, р. 9-11]

Додаток Б

Акт Впровадження в Практичність діяльність матеріалів дісертаційного Дослідження

Додаток В

Акт Впровадження в навчальний процес матеріалів дісертаційного Дослідження

Список використаних джерел

[1]. Дінь Н.К. Міжнародне публічне право: У 2-х т. Т. 1: Кн. 1: Формування міжнародного права. Кн. 2: Міжнародне співтовариство/Н.К. Дінь, П. Дайе, А. Пелле; пер. з фр. - К.: Сфера, 2000. - 440 с.

[2]. Баскін Ю.Я. Історія міжнародного права/Ю.Я. Баскін, Д.І. Фельдман. - М.: Междунар. відносини, 1990. - 208 с.

[3]. Буткевич О.В. Міжнародне право стародавніх Світу/О.В. Буткевич. - К.: Україна, 2004. - 864 с.

[4]. Грабарь В.Е. Матеріали до історії міжнародного права в Росії (1647-1917)/В.Е. Грабар. - М.: Изд. АН СРСР, 1958. - 491 с.

[5]. Казанський П. Підручник міжнародного права публічного і цивільного/П. Казанський. - Одеса: Економічна друкарня, 1902. - 532 с.

[6]. Левін Д.Б. Історія міжнародного права/Д.Б. Левін. - М.: Видавництво Інституту міжнародних відносин, 1962. - 136 с.

[7]. Пероговскій В. Про початки міжнародного права щодо іноземців у народів стародавнього світу/В. Пероговскій. - Київ: Університетська друкарня, 1859. - 51 с.

[8]. Таубе М. Історія зародження сучасного міжнародного права (Середні століття). Т. 1. Введення і Частина Загальна/М. Таубе. - СПб: Типо-Літографія П.І. Шмідта, 1894. - 370 с.

[9]. Оппенгейм Л. Международное право. Т.1. Світ. Напівтім 1/Л. Оппенгейм. - М.: Державне видавництво іноземної літератури, 1948. - 408 с.

[10]. Петраш І.Ю. Міжнародно-правові аспекти співробітніцтва України з харчування Подвійного оподаткування: дис .. ... Канд. юр. наук: 12.00.11/Петраш Іван Юрійович. - Львів, 2003. - 191 с.

[11]. McIntyre, Michel J. Developing Countries and International Cooperation on Income Tax Matters: An Historical Review [Електронний ресурс]/McIntyre, Michel J. - 9 р. - Режим доступу: .michielse.com/files/ mcintyre_intl_cooperation.pdf

[12]. Рівье А. Підручник міжнародного права/А. Рівье/Пер. П. Казанського під ред. Гр.Л. Камаровского. - М.: Друкарня І.П. Малишева. - 354 с.

[13]. Кучеров И.И. Міжнародне податкове право (Академічний курс)/І.І. Кучерів: Підручник. - М.: ЗАТ В«ЮрИнфоРВ», 2007. - 452 с.

[14]. Кашин В.А. Міжнародні податкові угоди/В.А. Кашин. - М.: Міжнародні відносини, 1983. - 184 с.

[15]. Голубєв М.М. Міжнародні адміністративні комісії XIX століття. Нариси теорії і практики/М.М. Голубєв. - Ярославль: Друкарня Губернського Правління, 1908. - 730 с.

[16]. Падейская Н.А. Проблема подвійного оподаткування та інтереси радянських госпорганів, діючих за кордоном/Н.А. Падейская// Питання торгівлі. - 1929. - № 9-10. - С. 120-128

[17]. Лісовський В.І. Міжнародне торгове та фінансове право: пі...дручник [для студ. економ. ин-тов і факультетів]/В.І. Лісовський. - М.: Вища школа, 1974. - 215 с.

[18]. Коннов О.Ю. Інститут постійного представництва в податковому праві: навчальний посібник/О.Ю. Коннов; під ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Академічний правовий університет, 2002. - 153 с.

[19]. Чорний В. Найдавніші митні Статути и зовнішньоторговельні шляхи Київської Русі/Валерій Чорний. - К.: "Комп'ютерній-видавничий центр", 2000. - 108 с.

[20]. Черник Д.Г. Податки в ринковій економіці/Д.Г. Черник. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997. - 383 с.

[21]. Теорія держави і права: Курс лекцій/Під ред. Н.І. Матузова і А.В. Малько. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М.: Юристь, 2001. - 776 с.

[22]. Податки та оподаткування. 4-е видання/За ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевської. - СПб.: Питер, 2003. - 576 с.

[23]. Мельник М.М. Ретроспективна періодізація розвітку оподаткування/М.М. Мельник// Науковий вісник Національної академії ДПС України (Економіка, право). - 2005. - № 5 (32). - С. 62-67

[24]. Юридична енциклопедія: В 6 т./Редколегія: Ю.С. Шемшученко (голова редколегії) та ін. - К.: Вид-во "Українська енциклопедія ", 1998. -. -

Т. 2: Д - Й - 1999. - 744 с.

[25]. Юридична енциклопедія: В 6 т./Редколегія: Ю.С. Шемшученко (голова редколегії) та ін. - К.: Вид-во "Українська енциклопедія ", 1998. -. - Т. 4: Н - П - 2002. - 720 с.

[26]. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення/А.М. Соколовська. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.

[27]. Податкове право: Навч. посіб. /Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобільнік та ін.; За ред. проф. М.П. Кучерявенко. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 400 с.

[28]. Податкове право: Учебник/Под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Юристь, 2003. - 591 с.

[29]. Селезень П. Міжнародно-правове співробітництво в сфері оподаткування в державах Стародавнього світу/П. Селезень// Молдавський журнал міжнародного права і международніх відносин. - 2007. - № 3-4 (7-8). - С. 106-111

[30]. Кучерявенко Н.П. Курс податкового права: У 6 т./Н.П. Кучерявенко. - Х.: Легас, 2002. -. -

Т. 1: Генезис податкового регулювання: У 2 ч. Ч. 1. - 2002. - 665 с.

[31]. Бібіков П. Нарис міжнародного права в Греції/П. Бібіков. - Москва: Друкарня В. Готьє, 1852. - 120 с.

[32]. Велика Радянська Енциклопедія: у 30-ти томах/[гол. ред. А.М. Прохоров]. Вид. 3-е. - М.: Радянська енциклопедія, 1973. -. -

Т. 14. Купа - Ломами. - 1973. - 624 с.

[33]. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основи Теорії: підручник/В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній; за ред. В.Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. - 608 с.

[34]. Бергман Г. Дж. Західна традиція права: епоха формування/Дж.Г. Бергман/Пер. з англ. - 2-ге вид. - М.: Изд-во МГУ: Видавнича група ИНФРА • М-НОРМА, 1998. - 624 с.

[35]. Буткевич О.В. Міжнародне право Середніх віків/О.В. Буткевич. - К.: Вид-во гуманіт. л-ри, 2008. - 672 с.

[36]. Пам'ятки російського права. Вип. 1/Под ред. проф. С.В. Юшкова. - М.: Державне видавництво юридичної літератури, 1952. - 288 с.

[37]. Петров І.В. Держава і право Стародавньої Русі/І.В. Петров. - СПб.: Видавництво Михайлова В.А., 2003. - 413 с.

[38]. Хрестоматія з історії Середніх століть. У 3-х т./Под ред. акад. С.Д. Сказкіна. - М.: Соцекгіз, 1963. -. -

Т.2. X - XV століття. - 1963. - 751 с.

[39]. Історія політичних і правових вчень: Учеб. для вузів/За заг. ред. академіка РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. - М.: Изд-во НОРМА, 2003. - 736 с.

[40]. Теорія держави і права: Учеб. для вузів/Відп. ред. д.ю.н., проф. В.Д. Перевалов. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Норма, 2006. - 496 с.

[41]. Менеліс Б.Л. Проблема суверенітету і її значення в сучасних умовах/Б.Л. Менеліс. - Ташкент: Вид-во "Наука" Узбецької РСР, 1964. - 309 с.

[42]. Договори Росії зі Сходом політичні і торгові/Зібрав і видав Т. Юзефович. - СПб.: Друкарня О.І. Бакста, 1869. - 296 с.

[43]. Ушаков Н.А. Режим найбільшого сприяння в міжнародних відносинах/Н.А. Ушаков. - М.: Ін-т держави і права, 1995. - 127 с.

[44]. Збірник діючих трактатів, конвенцій та угод, укладених Росією з іншими державами. Т.2. Вид. 2-е. - СПб.: Друкарня Тренк і Фюсно, 1906. - 676 ​​с.

[45]. Збори діючих договорів, укладених Росією з іноземними державами. Договори щодо інтересів промисловості. Т.І. Ч.І. /Сост. І. Івановський. - Одеса: "Економічна друкарня ", 1890. - 912 с.

[46]. Historical setting of the United Nations Model Convention [Електронний ресурс]. - Режим доступу: unpan1.un.org/intradoc/ groups/public/documents/un/unpan004555.pdf.

[47]. Міжнародні економічні конференції та угоди. 1933-1935 рр.. Ч.II/Б.Д. Розенблюм (сост.). - М.: Изд-во НКЗС, 1937. - 236 с.

[48]. Збірник діючих торгових договорів та інших господарських угод СРСР, укладених з іноземними державами. Вип. I. Діючі торгівельні договори та інші господарські угоди, укладені по 15 липня 1935/Б.Д. Розенблюм (сост.). - М.: Видавництво НКЗС, 1935. - 337 с.

[49]. International Tax Agreements. Vol. III: World Guide to International Tax Agreements 1843-1951/UN. Department of Economic Affairs. Fiscal Division. - New York: UN, 1951. - XVIII, 359 p.

[50]. Економічні конференції та угоди. Збірник документів з міжнародній політиці і міжнародному праву. Вип. V. - М.: Видання НКЗС, 1933. - 184 с.

[51]. Тимченко Л.Д. Шпіцберген: історія і сучасність (Міжнародно-правовий аспект)/Л.Д. Тимченко. - Х.: Основа, 1992. - 128 с.

[52]. Орешенков А.М. Про оподаткування в зоні дії договору про Шпіцбергені/А.М. Орешенков// Московський журнал міжнародного права. - 2004. - № 4. - С. 164-169

[53]. Вовк Т. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЄС. Орієнтірі податкової реформи в Україні/Т. Вовк, О. Водянніков, І. Коноваленко; С. Шевчук (заг. та наук. Ред.); Центр європейського та порівняльного права. -Х.: Консум, 2004. - 960 с.

[54]. Ларютіна І.А. Міжнародне податкове право/І.А. Ларютіна// Московський журнал міжнародного права. - 2001. - № 4. - С.94-116

[55]. Нонко А. Податкове регулювання в Європейському Союзі: співвідношення наднаціонального та національного рівнів/А. Нонко// Право України. - 2005. - № 4. - С. 110-115

[56]. Толстопятенко Г.П. Європейське податкове право. Порівняльно-правовий дослідження/Г.П. Толстопятенко. - М.: Изд-во НОРМА, 2001. - 336 с.

[57]. Броунлі Я. Міжнародне право (у двох книгах). Книга перша/Я. Броунлі/Пер. з англ. - М.: "Прогрес", 1977. - 538 с.

[58]. Антонович М.М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /М.М. Антонович. - К.: Відав.дім В«КМ АкадеміяВ»; Алерта, 2003. - 308с. - Парал. тит. арк., рез. англ.

[59]. Тимченко Л.Д. Міжнародне право: Підручник/Л.Д. Тимченко. - Видання третє, стереотипне. - Харків: Консум; Націон. ун-т внутр. справ, 2004. - 528 с.

[60]. Основи податкового права: Навчальний посібник. Під ред. проф. Н.П. Кучерявенко. - Харків: Легас, 2003. - 384 с.

[61]. Про систему оподаткування: Закон України от 25 червня 1991 р. № 129...2-ХІІ// Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 39. - Ст. 510

[62]. Податковий кодекс Російської Федерації. Частина перша: Постатейний коментар/За заг. ред. В.І. Зламу. - М.: Видавництво "Статут", 1999. - 396 с.

[63]. Гуреєв В.І. Поняття та відмінні ознаки податку, збору, мита/В.І. Гуреєв// Держава і право. - 2005. - № 4. - С. 49-54

[64]. Бех Г.В. Правове регулювання непрямих податків в Україні. Монографія/Г.В. Бех/Под ред. проф. Н.П. Кучерявенко. - Харків: Легас, 2003. - 128 с.

[65]. Про Єдиний митний тариф: Закон України от 5 лютого 1992 р. № 2097-ХІІ// Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 12. - Ст. 170.

[66]. Податкове право Росії: Учеб. для вузів/Відп. ред. Ю.А. Крохин. - 3-е изд., испр. і доп. - М.: Норма, 2007. - 752 с.

[67]. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник/О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с.

[68]. Воронова Л.К. Фінансове право: Навчальний посібник для студ. юрид. вузів і факультетів/Л.К. Воронова, І.Є. Криницький, Н.П. Кучерявенко. - Х.: Право, 2006. - 384 с.

[69]. Сандровскій К.К. Міжнародне митне право: Підручник/К.К. Сандровскій. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 461 с.

[70]. Карро Д. Міжнародне економічне право: Підручник/Д. Карро, П. Жюйар/Пер. з франц. В.П.Серебренікова, В.М.Шумілова. - М.: Междунар.отношенія, 2001. - 608 с.

[71]. Кучерявенко Н.П. Науково-практичний коментар до Закону України "Про систему оподаткування "/ Н.П. Кучерявенко. - Х.: Фірма "Консум", 1998. - 125 с.

[72]. Селезень П.О. Суверенітет держави у сфері оподаткування/П.О. Селезень// Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2006. - № 1-2 (33). - С. 261-265

[73]. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації/Т. Кремень// Політика і час. - 2003. - № 10. - С. 36-40

[74]. Лукашук І.І. Глобалізація, держава, право, ХХI століття/І.І. Лукашук. - М.: Спарк, 2000. - 279 с.

[75]. Войтович Р.В. Глобальна держава Як альтернатива національної держави в сучасному умів суспільного роз В¬ витку/Р.В. Войтович// Статистика України. - 2006. - № 3. - С. 86-91

[76]. Ушаков Н.А. Держава в системі міжнародно-правового регулювання: Учеб. посібник/Н.А. Ушаков/РАН, Ін-т держави і права. Академічний правовий ун-т. - М., 1997. - 62 с.

[77]. Вінницький Д.В. Суб'єкти податкового права/Д.В. Вінницький. - М.: Изд-во НОРМА, 2000. - 192 с.

[78]. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування. Навч. сел. /[М. Пітцік, В. Кравченко, Е.С. Моньйо, Б. Фонтан, В. Черніков та ін.]. - К., 2000. - 136 с.

[79]. Про Раду керівників налгових служб держав-учасниць Договору від 29 березня 1996: Положення Інтеграційного Комітету Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки та Російської Федерації від 9 квітня 1998 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: pravo.levonevsky.org/bazaby/org219/basic/text0002.htm

[80]. Нешатаева Т.Н. Міжнародні організації та право. Нові тенденції в міжнародно-правовому регулюванні. 2-е изд. /Т.М. Нешатаева. - М.: Справа, 1999. - 272 с.

[81]. Моїсеєв А.А. Міжнародні фінансові організації (правові аспекти діяльності)/А.А. Моїсеєв. - 2-ге вид., Доп. і перероб. - М.: Изд-во ОМЕГА-Л, 2006. - 296 с.

[82]. Фещенко А.С. Явище наднаціональності в діяльності міжнародних організацій/А.С. Фещенко// Радянський щорічник міжнародного права 1987. - М.: Изд-во "Наука", 1988. - С. 159-171.

[83]. Право і міждержавні об'єднання/В.Г. Вишняков, В.А. Єгиазаров, Ю.А. Корольов та ін/За заг. ред. В.Г. Вишнякова. - СПб: Вид-во "Юридичний центр Пресс", 2003. - 577 с.

[84]. Конституції держав-учасниць СНД. - М.: Ізд.группа НОРМА ИНФРА • М, 1999. - 736 с.

[85]. Міжнародне право: Учеб. /[Талалаєв А.Н., Тункин Г.І., Шестаков Л.М. и др.]. - М.: Юрид.лит., 1999. - 560 с.

[86]. Декларація тисячоліття ООН, прийнятя на 55-й сесії ГА ООН 08.09.2000, док. A/55/L.2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .un.org/russian/documen/declarat/summitdecl.htm

[87]. Report of the Technical Group on Innovative Financing Mechanisms "Actions against hunger and poverty", September 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .diplomatie.gouv.fr/en/IMG/pdf/ rapportdugroupequadripartite.pdf

[88]. Paul, James A. Alternative Financing for Global Peace and Development, September 1997 [Електронний ресурс]/Paul, James A. - Режим доступу: .globalpolicy.org/finance/alternat/analysis.htm

[89]. Background document of Development Committee "Moving Toward: Financing Modalities Toward The MDGs ", DC2005-0008/Add.1, April 14, 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: siteresources.worldbank.org/ DEVCOMMINT/Documentation/20449410/DC2005-0008 (E) FinMod% 20Add1. pdf

[90]. Report of President of France Jacques Chirac, December 2004 [Електронний ресурс]. - 131 р. - Режим доступу: .diplomatie.gouv.fr/en/IMG/pdf/LandauENG1.pdf

[91]. Андрущенко В. Міжнародні Податки: Концепція та перспектива/В. Андрущенко// Вісник податкової служби України. - 2005. - № 44. - С. 50-53.

[92]. Статут ООН [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .un.org/russian/documen/basicdoc/charter.htm

[93]. Лукашук І.І. Міжнародно-правове регулювання міжнародних відносин/І.І. Лукашук. - М.: Міжнародні відносини, 1975. - 176 с.

[94]. Commission Staff Working Paper "An analysis of a possible contribution based on airline tickets as a new source of financing development ", SEC (2005) 733, 15 June 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/tax_airline_tickets.pdf

[95]. Конституція України: Закон України от 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141

[96]. Evan, William M. To Help the UN, A Tax on Trade [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .globalpolicy.org/finance/docs/ tradetax.htm.

[97]. The Corporate Economists Advisory Group of ICC document "The airline ticket tax - a business viewpoint ", 105-66fin, 24 February 2024 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .iccwbo.org/uploadedFiles/ 66% 20Final.pdf

[98]. Хапов А.В. Конкуренція податкових юрисдикцій: міжнародно-правовий аспект/А.В. Хапов// Відомості Верховної Ради. - 2005. - № 5. - С. 53-61.

[99]. Дернберг Р.Л. Міжнародне оподаткування/Р.Л. Дернберг: Пер. з англ. В.Ф. Назарова, В.Е. Лалаян - М.: ЮНИТИ, 1997. - 375 с.

[100] Клементьєв М.І. Регулювання податкової конкуренції в ЄС/М.І. Клементьєв// Аудитор. - 2003. - № 3. - С. 56-63.

[101]. Перов А.В. Податки та міжнародні угоди Росії/А.В. Перов. - М.: Юристь, 2000. - 520 з.

[102]. Ровинський Є.А. Міжнародно-правове регулювання подвійного оподаткування/Є.А. Ровинський, А.М. Черепахін// Радянська держава і право. - 1975. - № 6. - С. 91-96.

[103]. Філімонов Д.Н. Правове регулювання актуальних проблем міжнародного оподаткування: автореф. дис. на здобуття уч. Cтепень канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 "Міжнародне право"/Д.М. Філімонов. - Алмати, 2002. - 30 с.

[104]. Вдовічена Л.І. Принцип територіальності в податковому праві/Л.І. Вдовічена// Науковий вісник Чернівецького універсітету: Збірник наукових праць. Віп. 273: Прав...ознавство. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 89-92

[105]. Bruchez P.-A., Schaltegger C.A. International Tax Competition and Trends in Tax Policy: Some Implications for Switzerland [Електронний ресурс]/Bruchez P.-A., Schaltegger CA - Режим доступу: .estv.admin.ch/ d/dokumentation/publikationen/dok/arbeitspapiere/international_tax_comp_web.pdf

[106]. Черниченко О.С. Усунення конкуренції юрисдикцій держав: внутрішньодержавні та міжнародно-правові підходи/О.С. Черниченко// Московський журнал міжнародного права. - 2002. - № 4. - С. 222-242

[107]. Погорлецкій А.І. Принципи міжнародного оподаткування та міжнародного податкового планування/А.І. Погорлецкій. - СПб.: Вид-во С.-Петерб. держ. ун-ту, 2005. - 386 с.

[108]. Про податок на Доданий вартість: Закон України от 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 21. - Ст. 156.

[109]. Гнатовський М.М. Європейський правовий простір. Концепція та Сучасні Проблеми/М.М. Гнатовський/Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародніх відносін. - К.: Видавничий дім "Промені", 2005. - 224 с.

[110]. Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнароднім та європейськім правом: Збірник науково-практичних матеріалів; Вип. 4. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2005. - 199 с.

[111]. Ященко К.В. Гармонізація податкового законодавства України з законодавством європейськіх співтоваріств про непрямий оподаткування: автореф. дис. на здобуття наук. ступенів канд.юрід.наук: спец. 12.00.07 "Теорія Управління; Адміністративне право и процес; Фінансове право; інформаційне право "/ К.В. Ященко. - К., 2005. - 20 с.

[112]. Сліпець В.Н. Податки та світовий ринок/В.Н. Сліпець. - Одеса: Астропринт, 1999. - 240 с.

[113]. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України/За ред. В.Н. Денисова. - К.: Юстініан, 2006. - 672 с.

[114]. Вдовічена Л. Принцип адекватності в міжнародніх податкових відносінах/Л. Вдовічена// підприємництво, господарство и право. - 2006. - № 11. - С. 56-58

[115]. Селезень П.О. Міжнародно-правові засоби усунення конкуренції податкових юрісдікцій держав/П.О. Селезень// Науковий вісник Національного універсітету ДПС України (Економіка, право). - 2008. - № 1 (40). - С. 292-297

[116]. Вельямінов Г.М. Міжнародне економічне право і процес (Академічний курс): Підручник/Вельямінов Г.М. - М.: Волтерс Клувер, 2004. - 496 с.

[117]. Томко Я. Внутрішня компетенція держав і ООН/Я. Томко. Переклад зі словац. О.Ф. Скакун. Під ред. і з вступ. статтею д.ю.н. Г.І. Морозова. - М.: Изд-во іноз. літератури, 1963. - 311 с.

[118]. Огляд "Нові державні фінанси. Відповідь на глобальні виклики "/ Під ред. Каули І. та Кунсісанью П.; переклад Гурова І. - М.: Изд-во "Весь світ", 2006 [Електронний ресурс]. - 95 с. - Режим доступу: www.thenewpublicfinance.org/overview/russian.pdf

[119]. Танци В. Глобалізація та її вплив на податкову систему [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .eerc.ru/details/download. aspx? file_id = 3897

[120]. Войтович С. Система та право міжнародніх Економічних організацій/С. Войтович// Український часопис міжнародного права. - 2002. - № 1. - С. 12-24.

[121]. Крилов Н.Б. Правотворча діяльність міжнародних організацій/Н.Б. Крилов. - М.: Наука, 1988. - 170 с.

[122]. Кулеба Д.І. Доля України в міжнародніх організаціях. Правова теорія і практика: монографія/Д.І. Кулеба/О.В. Задорожній (наук. ред.); КНУ ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародніх відносін. - К.: Промені, 2007. - 310 с.

[123]. Ломагін Н.А. Міжнародні організації: теорія і практика діяльності. Учеб. посібник/Н.А. Ломагін. - СПб: Изд-во Санкт-Петербурзького університету, 1999. - 192 с.

[124]. McCloskey W. Tax Administrations and International Cooperation [Електронний ресурс]/McCloskey W. - 11 p. - Режим доступу: unpan1.un.org/intradoc/ groups/public/documents/UN/UNPAN006515.pdf

[125]. Моравецький В. Функції міжнародної організації/В. Моравецький. Пер. з польської. Під ред. і вступ. стаття Г.І. Морозова. - М.: Прогрес, 1976. - 384 с.

[126]. Муравйов В.І. Міжнародні організації - специфічні суб'єкти міжнародного права: навч. посібник [для студ. спец. 06.01]/В.І. Муравйов/КДУ ім. Т.Г. Шевченка. - К., 1990. - 72 с.

[127]. Шибаєва Е.А. Право міжнародних організацій: питання теорії/Є.А. Шибаєва. - М.: Междунар.отношенія, 1986. - 159 с.

[128]. Шахмаметьев А.А. Міжнародне оподаткування і міжнародне податкове право: правові аспекти взаємозв'язку/А.А. Шахмаметьев// Фінансове право. - 2006. - № 3. - С. 24-31

[129]. Шумілов В.М. Міжнародне економічне право. Кн.1/В.М. Шумілов. - М.: ТОВ Видавничо-Консалтингова компанія "Дека", 2002. - 384 с.

[130]. Технічна примітка № 1: Висунуті пропозиції щодо зміцнення міжнародного співробітництва в податкових питаннях. Док. A/AC.257/27/Add.1 від 20 вересня 2001 [Електронний ресурс]. - 13 с. - Режим доступу: .un.org/russian/conferen/ffd/docs/aac257_27a1.pdf

[131]. Києвець О. Роль міжнародних спеціалізованих організацій по боротьбі з відмиванням грошей (на прикладі FATF)/О. Києвець// підприємництво, господарство и право. - 2003. - № 7. - С. 79-81

[132]. Данильченко Т. Правотворчість Як Ефективна засіб міжнародно-правового регулювання/господарство и право. - 2007. - № 7. - К.: КНЕУ, 2003. - 311 с.

- 2006. - № 8. - 1999. - № 4. між розвиненими і країнами, що розвиваються. Док. - - Режим доступу: - 1967. - № 1. - Режим доступу:

угод [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - 1996. - № 8. - С. 23-27.

- 2004. - № 2. ресурс]. ресурс]. - Режим доступу: -Режим доступу: .ciat.org/index.php?option=com_content&task;=section&id;=13&Itemid;=109

[146]. Models and Manuals CIAT [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .ciat.org/index.php?option=com_wrapper&Itemid;=149

[147]. Previous Conferences of CIAT [Електронний ресурс]. - 3 р. - Режим доступу: .ciat.org/index2.php?option=com_content&do;_pdf=1&id; = 331

[148]. Projects of CIAT [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .ciat.org/index.php?option=com_content&task;=section&id;=10&Itemid;=65

[149]. TA Review of CIAT [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .ciat.org/index.php?option=com_wrapper&Itemid;=147

[150]. Mission Statement and Operational Framework of CIOTA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .ciota.ca/english/ mission.htm

[151]. Доповідь групи високого рівня з фінансування розвитку. Док. А/55/1000 від 26 червня 2001 [Електронний ресурс]. - 93 с. - Режим доступу: .un.org/russian/documen/reports/financing/full_report.pdf

[152]. Horner, Frances M. Do We Need an International Tax Organization? [Електронний ресурс]. - 16 р. - Режим доступу: .law.wayne.edu/ McIntyre/text/horner_and_oecd.pdf

[153]. Herman B., Schroder F., Hanfstaengl E. Challenges in Financing for Development. Policy Issues for the Doha Conference [Електронний ресурс]/B. Herman, F. Schroder, E. Hanfstaengl. - 11 p. - Режим доступу: .fes-globalization.org/events/download/ RetreatMeetingReport.pdf

[154]. Developing the International... Dialogue on Taxation. A Joint Proposal by the Staffs of the IMF, OECD and World Bank, 13 March 2024 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .imf.org/external/np/fad/itd/2002/ 031302.htm

[155]. Селезень П.О. Міжнародні організації в сфері оподаткування в умів глобалізації/П.О. Селезень// Порівняльно-правові дослідження. - 2008. - № 2. - С. 207-209

[156]. Constitution of the Commonwealth Association of Tax Administrators, 22 May 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .catatax.org/ About

[157]. Charter of Intra-European Organisation of Tax Administrations, 12 June 2023 [Електронний ресурс]. - 11 p. - Режим доступу: .iota-tax.org/images/stories/documents/charter_of_iota.pdf

[158]. Статті угоди Міжнародного Валютного Фонду. Прийнято 22 липня 1944 р. в м. Бреттон-Вудс (США) [Електронний ресурс]. - 71 с. - Режим доступу: .imf.org/external/pubs/ft/aa/rus/index.pdf

[159]. Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 [Електронний ресурс] - 16 с. - Режим доступу: .wto.ru/ru/content/documents/docs/marakesh.doc

[160]. Генеральна угода з тарифів і торгівлі від 30 жовтня 1947 [Електронний ресурс] - 81 с. - Режим доступу: .wto.ru/ru/ content/documents/docs/gatt47ru.doc

[161]. Додаток 2 "Домовленість про правила і процедури врегулювання вирішення спорів "до Марракешської угоди про заснування Світової організації торгівлі організації від 15 квітня 1994 [Електронний ресурс]. - 27 с. - Режим доступу: .wto.ru/ru/content/ documents/docs/pril2.doc

[162]. Consolidated versions of the Treaty on European Union and of the Treaty establishing the European Community [Електронний ресурс]. - 331 p. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri = OJ: C: 2006:321 E: 0001:0331: EN: PDF

[163]. Draft resolution submitted by the President of the Council, Ms. Marjatta Rasi. Doc. E/2004/L.60, 9 November 2023 [Електронний ресурс]. - 3 p. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/UNDOC/LTD/N04/599/10/PDF/ N0459910.pdf? OpenElement

[164]. Лукін П.І. Джерела міжнародного права/П.І. Лукін. - М.: Изд-во АН СРСР, 1960. - 144 с.

[165]. Technical Resolution "Key Structural Aspects of the Tax Administrations" of 41st CIAT General Assembly, 21-24 May 2007 [Електронний ресурс]. - 3 p. - Режим доступу: webdms.ciat.org:8080/ action.php? Kt_path_info = ktcore.actions.document.view & fDocumentId = 103

[166]. Шестакова Є.В. Про роль так званого "модельного законодавства" в міжнародній практиці/Є.В. Шестакова// Московський журнал міжнародного права. - 2006. - № 4. - С. 211-235

[167]. Лукашук І.І. Норми міжнародного права в міжнародній нормативній системі/І.І. Лукашук/Російська Академія Наук, Інститут держави і права. - М.: Спарк, 1997. - 322 с.

[168]. Безбородов Ю.С. Роль норм м'якого права в міжнародно-правовому регулюванні/Ю.С. Безбородов// Міжнародне публічне і приватне право. - 2004. - № 6. - С. 3-6.

[169]. Курс міжнародного права. В 7 т./[Ю.А. Баскін, Н.Б. Крилов, Д.Б. Левін та ін]. - М.: Наука, 1989. -. -

Т. 1. Поняття, предмет і система міжнародного права. - 1989. - 360 с.

[170]. Шестакова Є.В. Теоретичні та практичні аспекти застосування модельного законодавства в країнах СНД/Є.В. Шестакова// Право і політика. - 2005. - № 4. - С. 85-92

[171]. Селезень П.О. Роль актів міжнародніх організацій у розвітку співробітніцтва держав у сфері оподаткування/П.О. Селезень// підприємництво, господарство и право. - 2009. - № 1 (157). - С. 138-141

[172]. Козлов В.А. Податкові розслідування у сфері міжнародного законодавства/В.А. Козлов. - М.: Видавництво "Щит-М", 2005. - 592 з.

[173]. Буткевич В.Г. Радянське право і міжнародний договір/В.Г. Буткевич. - К.: Вища школа, 1977. - 262 с.

[174]. Євінтов В.І. Багатомовні договори в сучасному МП/В.І. Євінтов. - К.: Наукова думка, 1981. - 134 з.

[175]. Лукашук І.І. Сучасне право міжнародних договорів: в 2 т. /І.І. Лукашук. /РАН. Інститут держави і права. - М.: Волтерс Клувер, 2004. -. -

Т. 1. Укладення міжнародних договорів. - 2004. - 658 з.

[176]. Мережко О.О. Право міжнародніх договорів: Сучасні Проблеми Теорії та практики/О.О. Мережко. - К.: Таксон, 2002. - 344 с. - (Modus Vivendi)

[177]. Талалаєв А.Н. Право міжнародних договорів: договори за участю міжнародних організацій/А.Н. Талалаєв. - М.: Міжнародні відносини, 1989. - 272 с.

[178]. Шуршалов В.М. Основні питання теорії міжнародного договору/В.М. Шуршалов. - М.: Видавництво АН СРСР, 1959. - 472 с.

[179]. Кузнєцов К.В. Підвіщення ефектівності механізмів Державного управління у контексті міжнародніх податкових договорів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступенів канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 "Механізмі Державного управління"/К.В. Кузнєцов. - К., 2006. - 20 с.

[180]. Лазебник Л.Л. Міжнародне Фінансове право: Навч. сел. /Л.Л. Лазебник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 312 с.

[181]. Мелдешов Ж.Ж. Співпраця Республіки Казахстан з державами Європейського Союзу у сфері оподаткування на основі двосторонніх договорів/Ж.Ж. Мелдешов// Міжнародне публічне і приватне право. - 2006. - № 5. - С. 26-29

[182]. Саматов О.Ж. Співробітництво держав СНД в області оподаткування (Мждународно-правові аспекти)/О.Ж. Саматов// Право і політика. - 2005. - № 6. - С. 73-81

[183]. Фоміна О.А. Джерела податкового права зарубіжних країн/О.А. Фоміна. - М., 1996. - 138 с.

[184]. Великий юридичний словник/За ред. А.Я. Сухарева, В.Є. Крутских. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 704 з.

[185]. Баріхін А.Б. Великий юридичний еціклопедіческій словник/А.Б. Баріхін. - М.: Книжковий світ, 2000. - 720 с.

[186]. Міжнародне право в документах: Учеб. посібник/Сост.: Н.Т. Блатова, Г.М. Крейд. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М., 2000. - 824 с.

[187]. Міжнародні акти про права людини. Збірник документів. - М.: Видавнича група НОРМА-ИНФРА • М, 2000. - 784 с.

[188]. Чинне міжнародне право. Документи в 2-х т. Т. 2: Навчальний посібник/Укладачі Ю.М. Колосов, Е.С. Кривчикова. - М.: Междунар. відносини, 2002. - 512 с.

[189]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі Гаусшільдта (Hauschildt Case) від 29 квітня 1989 р. (Відозва № 10486/83) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .eurocourt.org.ua/Article.asp?AIdx=431

[190]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проті Італії "(Case of Ferrazzini v. Italy) від 12 липня 2001 р. (Відозва № 44759/98) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: uazakon.com/ document/spart27/inx27742.htm

[191]. Рішення Європейського суду з прав людини у справах "Яношевич проті Швеції "та" Компанія "Вестберг Таксі Актіееболаг" та Вуліч проти Швеції ". Комюніке Секретаря Суду (Chamber Judgments in the Cases of Janosevic v. Sweden and VГ¤stberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) від 23 липня 2002 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .eurocourt.org.ua/Article.asp?AIdx=522

[192]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України "від 18 жовтня 2005 р. (Відозва № 70297/01) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/? Code = 980_444

[193...]. Ручкін О.Ю. Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори як джерела фінансового права/О.Ю. Ручкін// Міжнародне публічне і приватне право. - 2005. - № 4. - С. 63-64

[194]. Taxation. UNCTAD Series on issues in international investment agreements. Doc. UNCTAD/ITE/IIT/16. - New York; Geneva: UN, 2000 [Електронний ресурс]. - 98 p. - Режим доступу: .unctad.org/en/ docs// iteiit16_en.pdf

[195]. Кузнєцов К.В. Підвіщення ефектівності механізмів Державного управління у контексті міжнародніх податкових договорів України: дис. ... Кандидата наук з держ. упр.: 25.00.02/Кузнєцов Костянтин Володіморовіч. - К., 2006. - 194 с.

[196]. Ларютіна І.А. Уникнення подвійного оподаткування та ухилення від сплати податків в міжнародному податковому праві: дис. ... Канд. юрид. наук: 12.00.14/Ларютіна Ірина Анатоліївна. - М., 2002. - 206 с.

[197]. Model Tax Convention on Income and on Capital. Condensed version, 15 July 2005. - Paris: OECD Publications, 2005. - 374 р.

[198]. Муранов А.І. Тлумачення поняття "183 днів" в російському податковому праві (Визначення статусу податкового резидента Російської Федерації)/А.І. Муранов// Московський журнал міжнародного права. - 2000. - № 1. - С. 380-385

[199]. Proposals by the Tax Justice Network to the meeting of the Group of Experts in Rome: Tax Aspects of Domestic Resource Mobilization. September 4-5 2007 [Електронний ресурс]. - 10 p. - Режим доступу: .un.org/esa/ ffd/tax/2007DRM_SEG/06TJNTaxAvoidanceEvasion.doc

[200]. Пропонований переглянутий варіант статті 26 В«Обмін іфнормаціейВ» Типовий конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими і країнами, що розвиваються. Док. Е/С.18/2005/10 від 4 жовтня 2005 [Електронний ресурс]. - 22 с. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/535/92/ PDF/N0553592.pdf? OpenElement

[201]. Report on the second session of the Committee of Experts on International Cooperation in Tax Matters (Geneva, 30 October - 3 November 2023). Doc. E/2006/45-E/C.18/2006/10 (SUPP) [Електронний ресурс]. - 19 p. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N07/214/25/PDF/ N0721425.pdf? OpenElement

[202]. Convention on the elimination of double taxation in connection with the adjustment of profits of associated enterprises (with final act and declarations). Concluded at Brussels on 23 July 2023 [Електронний ресурс]. - 33 p. - Режим доступу: untreaty.un.org/unts/60001_120000/30/3/00058131.pdf

[203]. Манасуев А.В. Європейська конвенція про усунення подвійного оподаткування у зв'язку з коригуванням прибутку асоційованих підприємств/А.В. Манасуев, В.В. Гондусов// Законодавство. - 2001. - № 9. - С. 69-76

[204]. Draft contents of the 2008 Update to the OECD Model Tax Convention. 21 April to 31 May 2023 [Електронний ресурс]. - 136 p. - Режим доступу: .oecd.org/dataoecd/48/60/40489100.pdf

[205]. Dispute Resolution. Doc. E/C.18/2007/CRP.7 [Електронний ресурс]. - 6 p. - Режим доступу: .un.org/esa/ffd/tax/thirdsession/ EC18_2007_CRP7.pdf

[206]. Improper Use of Treaties. Doc. E/C.18/2007/CRP.2 [Електронний ресурс]. - 32 p. - Режим доступу: .un.org/esa/ffd/tax/thirdsession/ EC18_2007_CRP2.pdf

[207]. Мусійчук І. Правові засоби боротьбі з унікненням від міжнародного оподаткування: Поняття та Сучасні Тенденції/І. Мусійчук// Право України. - 2007. - № 5. - С. 162-166

[208]. Treaty Abuse and Treaty Shopping. Doc. E/C.18/2006/2 [Електронний ресурс]. - 34 p. - Режим доступу: .un.org/esa/ffd/tax/secondsession/ Taxation-Treaty% 20Abuse.doc

[209]. Шевченко О. Електронна комерція в умів чинного законодавства/О. Шевченко// Право України. - 2003. - № 10. - С. 142-143

[210]. Чучковська А. Електронна комерція: деякі проблеми правового регулювання/А. Чучковська// Право України. - 2003. - № 1. - С. 111-116

[211]. Жилінкова І. Правове регулювання Інтернет-відносін/І. Жилінкова// Право України. - 2003. - № 5. - С. 124-127

[212]. Прокоф'єв К.В. Інтернет і міжнародне право/К.В. Прокоф'єв// Міжнародне публічне і приватне право. - 2003. - № 2. - С. 58-61

[213]. Examination Handbook. Strengthening the Examination Function in the Tax Administrations of Latin America and the Carribean. - Amsterdam: IBFD Publications, 2003. - 282 p.

[214]. Clarification on the Application of the Permanent Establishment Definition in E-Commerce: Changes to the Commentary on the Model Tax Convention on Article 5. OECD Committee on Fiscal Affairs, 22 December 2023 [Електронний ресурс]. - 7 p. - Режим доступу: .oecd.org/dataoecd/46/32/1923380.pdf

[215]. Мозоліна О.В. Питання міжнародно-правового регулювання Інтернету/О.В. Мозоліна// Московський журнал міжнародного права. - 2004. - № 4. - С.152-163

[216]. Clayton W. Chan. Notes. Taxation of Global E-Commerce on the Internet: The Underlying Issues and Proposed Plans [Електронний ресурс]. - 26 p. - Режим доступу: .winthrop.com/articlePDFs/artPDFID23.pdf

[217]. Report of the High Powered Committee on 'Electronic Commerce and Taxation 'of Ministry of Finance, India. Chapter II - Taxation of Electronic Commerce [Електронний ресурс]. - P. 48-147. - Режим доступу: .rashminsanghvi.com/chapter2.pdf

[218]. Olesnicky М., Leow Є. Global Tax and Withholding Issues [Електронний ресурс]. - 5 р. - Режим доступу: .bakernet.com/ ecommerce/Banking-Financials/Global% 20Tax% 20and% 20Withholding% 20 Issues.doc

[219]. Reuven S. Avi-Yohan. Tax Competition and E-Commerce [Електронний ресурс]. - 17 p. - Режим доступу: .bus.umich.edu/ otpr/WP2001-13paper.pdf

[220]. Васильєва Н.М. Особливості податкових правовідносин у сфері електронної комерції/Н.М. Васильєва// Фінансове право. - 2006. - № 3. - С. 18-20

[221]. Selected Tax Policy Implications of Global Electronic Commerce. Department of the Treasury, November 1996 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .caltax.org/!treas-ec.html

[222]. Jones R., Basu S. Taxation of Electronic Commerce: A Developing Problem// International Review of Law Computers & Technology [Електронний ресурс]. - 2002. - Vol. 16. - No. 1. - P. 35-52. - Режим доступу: unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/APCITY/UNPAN007357.pdf

[223]. H.R. 3678: Internet Tax Freedom Act Amendments Act of 2007, 31 October 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .govtrack.us:80/congress/billtext.xpd?bill=h110-3678

[224]. Interpretation & practice notes of Inland Revenue Department of Hong Kong No.39 "Profits tax treatment of electronic commerce", July 2001 [Електронний ресурс]. - 10 р. - Режим доступу: Www.bakernet.com/ecommerce/Hong% 20Kong% 200701.pdf

[225]. Селезень П.О. Оподаткування господарських операцій з використаних Мережі Інтернет у контексті міжнародніх податкових угіддя/П.О. Селезень// Фінансове право. - 2008. - № 2 (4). - С. 33-37

[226]. Боровик С. Угідь про унікнення Подвійного оподаткування доходів та майна - запорука стабільності іноземніх інвестіцій/С. Боровик// Право України. - 2001. - № 4. - С. 33-35

[227]. Угода про адміністратівну допомог Між Україною и Естонією от 15 травня 2001 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: uazakon.com/document/spart30/inx30560.htm

[228]. Робоча угода Між ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА адміністрацією України и Мі...ністерством фінансів Словацької РЕСПУБЛІКИ про проведення одночасніх перевірок в рамках положень про Обмін інформацією згідно зі ст. 26 Конвенції Між Уряди Україні й уряда Словацької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування и Попередження податкових ухілень Стосовно податків на дохід и майно від 12 червня 1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: uazakon.com/document/spart70/inx70446.htm

[229]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Кіргізької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілень от Сплат податків на доходи и капітал від 16 жовтня 1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75287 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963994176

[230]. Угода Між Україною и Республікою Таджикистан про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілення от Сплат податків на доходи І капітал від 7 вересня 2002 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75452 & cat_id = 74990 & ctime = 1194964140255

[231]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Румунії про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілень от Сплат податків Стосовно доходу и Капіталу від 29 березня 1996 р. [Електронний ресурс]-Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75204 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956881458

[232]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Македонія про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на дохід и капітал від 2 березня 1998 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75216 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962777556

[233]. Щодо міжнародніх договорів про унікнення Подвійного оподаткування: Лист ДПА України от 9 січня 2008 р. № 93/7/12-0117// Вісник податкової служби України. - 2008. - № 10. - С. 18-19

[234]. Угода про усунення Подвійного оподаткування в Галузі повітряного та морського транспорту Між СРСР та Францією від 4 березня 1970 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: uazakon.com/document/tpart21/isx21419.htm

[235]. Багатосторонніх Конвенція про унікнення Подвійного оподаткування авторських винагорода від 13 грудня 1979 р. - Режим доступу: uazakon.com/document/tpart20/isx20582.htm

[236]. Угода Між УРЯДУ держав-учасниць СНД про узгоджені принципи податкової політики від 13 березня 1992 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_634

[237]. Угода про принципи справляння непрямих податків Під годину експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) Між державами-учасницями СНД від 25 листопада 1998 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .uapravo.net/data/base52/ukr52729.htm

[238]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Вірменія про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 14 травня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75295 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963699992

[239]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Королівства Бельгії про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 20 травня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75083 & cat_id = 74988 & ctime = 1194961813393

[240]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ сполучення Королівства Велікобрітанії и Північної Ірландії про усунення Подвійного оподаткування та Запобігання ПОДАТКОВА ухіленням Стосовно податків на доход и на пріріст вартості майна від 10 лютого 1993 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75234 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956503037

[241]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Федератівної РЕСПУБЛІКИ Бразілія про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи від 16 січня 2002 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75115 & cat_id = 74988 & ctime = 1194963068447

[242]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Соціалістічної РЕСПУБЛІКИ В'єтнам про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І капітал від 8 квітня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/ uk/publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75303 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963646834

[243]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Держави Ізраїль про унікнення Подвійного оподаткування та Запобігання ПОДАТКОВА ухіленням Стосовно податків на доходи та капітал від 26 листопада 2003 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75069 & cat_id = 74988 & ctime = 1194963365892

[244]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Естонської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 10 травня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75075 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956904896

[245]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Королівства Норвегія про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на дохід и на майно від 7 серпня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75226 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956855030

[246]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Індонезії про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи від 11 квітня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75305 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963673161

[247]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Італійської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування доходів и Капіталу та Попередження податкових ухілень від 26 лютого 1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75103 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962501340

[248]. Конвенція Між Україною и Канади про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілень от Сплат податків Стосовно доходів и майна від 4 березня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[249]. Конвенція Між Україною и Королівством Нідерландів про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 24 жовтня 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75129 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956680406

[250]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Білорусь про унікнення Подвійного оподаткування та Запобігання ухіленню от Сплат податків на доходи и майно від 24 грудня 1993 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75299 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963502457

[251]. Про оподаткування прибутку підпріємств: Закон України от 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 4. - Ст. 28

[252]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Турецької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень ...Стосовно податків на дохід и майно від 27 листопада 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно - 2003. [Електронний ресурс] - Режим доступу: унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно [Електронний ресурс] - Режим доступу: Конвенція Між УРЯД РЕСПУБЛІКИ Австрія и Уряди Україні про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків 5 г. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75099 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956420798

[262]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Держави Кувейт про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи та капітал від 20 січня 2003 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75446 & cat_id = 74990 & ctime = 1194964177000

[263]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Словацької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доход и майно від 23 січня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75224 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956763794

[264]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Фінляндія про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 14 жовтня 1994 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75089 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956568546

[265]. Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення хвойного оподаткування доходів і майна від 29 жовтня 1982 [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id=75265 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963441843

[266]. Про правонаступніцтво України: Закон України от 12 вересня 1991 р. № 1543-ХІІ// Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 46. - Ст. 617

[267]. Про Міжнародні договори України: Закон України от 29 червня 2004 р. № 1906-IV// Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 50. - Ст. 540

[268]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Грузії про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доход и на майно від 14 лютого 1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75079 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962469010

[269]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Королівства Данії про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 5 березня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75174 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956828291

[270]. Угода Між Уряди Україні та уряда Російської Федерації про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та Попередження ухілень от Сплат податків від 8 лютого 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75279 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963557714

[271]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Сірійської Арабської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи від 5 червня 2003 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? showHidden = 1 & art_id = 59293 & cat_id = 74990 & ctime = 1194964230074

[272]. Конвенція Між Україною и угорських Республікою про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та Попередження податкових ухілень від 19 травня 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[273]. Про податок з доходів фізічніх ОСІБ: Закон України от 22 травня 2003 р. № 889-IV// Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 37. - Ст. 308

[274]. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник/Л.К. Воронова. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

[275]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Грецької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І на майно від 6 листопада 2000 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75077 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962955901

[276]. Конвенція Між Кабінетом Міністрів України и УРЯДУ Південно-Афріканської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи від 28 серпня 2003 р.. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[277]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ французької РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 30 січня 1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75200 & cat_id = 74988 & ctime = 1194961960553

[278]. Желіховській В.М. Правові засади Електронної комерції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступенів канд. наук з держ. упр.: спец. 12.00.07 "Адміністративне право и процес; Фінансове право; інформаційне право"/В.М. Желіховській. - К., 2007. - 18 с.

[279]. Про Основні засади роз В¬ витку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України от 9 січня 2007 р. № 537-V// Відомості Верховної Ради. - 2007. - № 12. - Ст. 102

[280]. Кашин В.А. Податкові угоди Росії. Міжнародне податкове планування для підприємств/В.А. Кашин. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1998. - 383 с.

[281]. Бірюков П.Н. Взаємодія органів ФСНП РФ із зарубіжними правоохоронними органами при розслідуванні податкових злочинів/П.Н. Бірюков. - Воронеж: Витоки, 1999. - 199 с.

[282]. Cahiers de droit fiscal international. Vol. LXXVb. - Deventer: Kluwer Law and Taxation Publishers, 1990. - 532 p.

[283]. Лисенко В.В. Взаємодія податкових органів України з правоохороннімі органами іноземніх держав Щодо протідії ПОДАТКОВА злочину та легалізації коштів, здобутя Злочин шляхом/В.В. Лисенко// Науковий вісник Академії державної податкової служби України (економіка, право). - 2002. - № 1 (15). - С. 120-130

[284]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Літовської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доход и на майно від 23 вересня 1996 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/ article? ShowHidden = 1 & art_id = 75228 & cat_id = 74988 & ctime = 1194961896772

[285]. Записка Координатора Підкомітету з обміну інформацією: пропонований переглянутий текст статті 26 (В«Обмін інформацієюВ») та пропонований переглянутий коментар (в редакції 2008 р.) до статті 26 (пункти 1-3). Док. E/C.18/2008/3 від 11 серпня 2008 [Електронний ресурс] - 21 с. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N08/ 457/51/PDF/N0845751.pdf? OpenElement

[286]. Конвенція Між Україною и Ліванською Республікою про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І на капітал від 22 квітня 2002 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.g...ov.ua/control/uk/publish/article? showHidden = 1 & art_id = 75164 & cat_id = 74988 & ctime = 1194963123038

[287]. Exchange of information. Note by the Interim Coordinator of the Subcommittee on Exchange of Information. Doc. E/C.18/2007/5, 21 August 2023 [Електронний ресурс]. - 14 р. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/ UNDOC/GEN/N07/487/38/PDF/N0748738.pdf? OpenElement

[288]. Revision of the wording of article 26 of the United Nations Model Double Taxation Convention between Developed and Developing Countries. Doc. E/C.18/2006/6, 8 September 2023 [Електронний ресурс]. - 10 р. - Режим доступу: daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N06/515/79/PDF/ N0651579.pdf? OpenElement

[289]. Конвенція про взаємну адміністратівну допомог в податкових справах державами-членами Ради Європи Гірськолижний та ОЕСР від 25 січня 1988 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_325

[290]. Великий Тлумачний словник української мови/Укладач и головний редактор В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

[291]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Азербайджанської РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження ухілень от Сплат податків на дохід и майно від 30 липня 1999 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/ article? showHidden = 1 & art_id = 75109 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962836595

[292]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Болгарія про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та Попередження податкових ухілень від 20 листопада 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id = 75193 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956705797

[293]. Антіпов В.І. Співвідношення податкового планування та ухілення від Сплат податків/В.І. Антіпов// Науковий вісник Національного універсітету ДПС України (економіка, право). - 2008. - № 2. - С. 197-202

[294]. Золотарьова А.Б. Розмежування практики податкової оптимізації та ухилення від оподаткування/А.Б. Золотарьова// Фінанси. - 2006. - № 8. - С. 19-22

[295]. Єлінський А.В. Зарубіжний досвід розмежування законних і незаконних діянь в податковій сфері/А.В. Єлінський// Налоговед. - 2008. - № 8. - С. 76-83

[296]. Конвенція Між Україною и Португальською Республікою про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження Стосовно податків на доход и на Капіталу від 9 лютого 2000 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id = 75230 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962896027

[297]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Королівства Таїланд про унікнення Подвійного оподаткування та Запобігання ПОДАТКОВА ухіленням Стосовно податків на доходи від 10 березня 2004 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden = 1 & art_id = 75067 & cat_id = 74988 & ctime = 1194963397142

[298]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Кітайської Народної РЕСПУБЛІКИ про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І майно від 4 грудня 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/ article? ShowHidden = 1 & art_id = 75285 & cat_id = 74990 & ctime = 1194963615898

[299]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Молдова про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та Попередження податкових ухілень від 29 серпня 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id = 75202 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956653402

[300]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Арабської РЕСПУБЛІКИ Єгипет про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І на майно від 29 березня 1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75087 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962530012

[301]. Угода Між Україною и Федеративної Республікою Німеччіна про унікнення Подвійного оподаткування Стосовно податків на доход и майно від 3 липня 1995 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[302]. Угода Між Уряди Україні и УРЯДУ Об'єднаних арабською Еміратів про унікнення Подвійного оподаткування та Попередження податкових ухілень Стосовно податків на доходи І капітал від 22 січня 2003 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/ publish/article? ShowHidden = 1 & art_id = 75307 & cat_id = 74990 & ctime = 1194964200962

[303]. Конвенція Між Уряди Україні и Швейцарський Федеральний Радою про унікнення Подвійного оподаткування Стосовно податків на доходи І на капітал від 30 жовтня 2000 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id = 75081 & cat_id = 74988 & ctime = 1194962925155

[304]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ Швеції про унікнення Подвійного оподаткування доходів та Попередження податкових ухілень від 15 серпня 1985 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[305]. Конвенція між урядом СРСР і урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи від 18 січня 1986 [Електронний ресурс] - Режим доступу:

[306]. Угода між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про співробітництво і взаємну допомогу з питань додержання податкового законодавства і боротьби з порушеннями в цій сфері від 4 червня 1999 [Електронний ресурс] - Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_506

[307]. Угідь Між Білорусією, Російською Федерацією та Україною про співробітніцтво и Обмін інформацією в області боротьбі з порушеннях податкового законодавства від 19 жовтня 1999 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: .expert-ua.info/document/archiveno/law3rcmdt.htm

[308]. Англо-російський повний юридичний словник. 35 тис. слів і стійких словосполучень. Склад. А.С. Мамуляна. Перше видання. - М.: "Реббіт", 1993. - 400 с.

[309]. Англо-український словник термінів и зрозуміти з Державного управління/Уклав: Г. Райт та ін.; Пер. В. Івашко. - К.: Основи, 1996. - 128 з. Бібліогр: с. 126-127

[310]. Le Petit Larousse - chronologie universelle. - Paris: CEDEX-06, 2007. - 1811 p.

[311]. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України/Відп. ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2002. - 936 с.

[312]. Кисіль В.І. Питання публічного порядку и законодавчо регулювання в міжнародному приватному праві/В.І. Кисіль [Електронний ресурс]// Наукові записки НАУКМА. - Том 19. Спеціальний випуск: у двох Частина. Ч. 1. - 2001. - С. 212-220. - Режим доступу: .library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV19_2001_Spets/52_kysil_vi.pdf

[313]. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України от 24 лютого 1994 р. № 4002-ХІІ// Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 25. - Ст. 198

[314]. Про міжнародне приватне право: Закон України от 23 червня 2005 р. № 2709-IV// Відомості Верховної Ради. - 2005. - № 32. - Ст. 422

[315]. Про практику Розгляд судами клопотань про визнання й виконан рішень іноземніх судів та арбітражів и про скасування рішень, постанов у порядку міжнародного комерційного арбітражу на теріторії України: Постанова Пленуму Верховного Суду України от 24 грудня 1999р. № 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .hotline.ualiberty.com/practics/details/103?practics_pg=4&practicsn;_filter=law

[316]. Андріанов К. Право...ва природа рішень Європейського суду з прав людини/К. Андріанов// Право України. - Право України. - 2002. - № 3. - С. 37-42

[317]. Бортновська З. Справи з харчування оподаткування: Межі застосування Статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод/З. Бортновська// Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. - 2002. - № 2. - С. 207-219

[318]. Кононенко В.П. Зазвичай-правова природа прецедентного характеру рішень Європейського суду з прав людини: Монографія/В.П. Кононенко. - Харків: Право, 2008. - 508 с.

[319]. Манукян В.І. Європейський суд з прав людини: право, прецеденти, коментарі: Науково-практичний посібник/В.І. Манукян. - К.: Істина, 2006. - 368 с.

[320]. Мармазов В. Методи дінамічного Тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод/В. Мармазов// Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 4. - С. 63-72

[321]. Москаленко А.М. Джерела права Європейського Союзу (міжнародно-правовий аналіз): дис. ... Канд. юр. наук : 12.00.11/Москаленко Олександр Михайлович. - Х., 2005. - 171 с.

[322]. Раданович Н. Міжнародно-правові засоби імплементації Європейської Конвенції про захист прав людини и основних свобод/Н. Раданович// Право України. - 1999. - № 12. - С. 36-39

[323]. Хорольський Р.Б. Судовий прецедент Як джерело права Європейського Співтоваріства/Р.Б. Хорольський// Проблеми законності. Віп. 39: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. Т.Я. Тацій. - Харків: Нац. юр. академія України, 1999. - С. 204-210

[324]. Шишкіна Е. Деякі аспекти правової природи рішень Європейського суду з прав людини/Е. Шишкіна// Право України. - 2005. - № 9. - С. 102-105

[325]. Judgment of EC Court of Justice in case C-336/96 Mr and Mrs Gilly v Directeur des Services Fiscaux du Bas-Rhin, 12 May 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri = CELEX: 61996J0336: EN: HTML

[326]. Judgment of EC Court of Justice in case C-307/97 Compagnie de Saint Gobain, Zweigniederlassung Deutschland v Finanzamt Aachen-Innenstadt, 21 September 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:61997J0307:EN:NOT

[327]. EC Law and Tax Treaties. Annex A. The Articles of the OECD Model Convention. A Community perspective. Doc. (05) 2306/A. 9 June 2005. [Електронний ресурс]. - 15 р. - Режим доступу:

[328]. Council Directive 90/435/EEC of 23 July 2023 on the common system of taxation applicable in the case of parent companies and subsidiaries of different Member States [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31990L0435:EN:HTML

[329]. Council Directive 2003/49/EC of 3 June 2023 on a common system of taxation applicable to interest and royalty payments made between associated companies of different Member States [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003: 157:0049:0054: EN: PDF

[330]. Judgment of EC Court of Justice in case C-9/02 Hughes de Lasteyrie du Saillant v MinistГЁre de l'Г‰des Finances et de l'Industrie, 11 March 2024 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

[331]. Judgment of EC Court of Justice in case C-385/00 FWL de Groot v Staatssecretaris van FinanciГ«n, 12 December 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX: 62000J0385: EN: HTML

[332]. Judgment of EC Court of Justice in case C-234/01 Arnould Gerritse v Finanzamt NeukГ¶lln-Nord, 12 June 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX: 62001J0234: EN: HTML

[333]. Krohn P., Muren G. Tax Treaties and EC Law. Development, Problems and Solutions. January 2008. [Електронний ресурс]. - 80 p. - Режим доступу: .diva-portal.org/diva/getDocument?urn_nbn_se_hj_diva-1074-1__fulltext.pdf

[334]. Про загальнодержавного програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України от 18 березня 2004 р. № 1629-IV// Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 29. - Ст. 367

[335]. Селезень П.О. Вплив практики Суду ЄС на застосування договорів про унікнення Подвійного оподаткування/П.О. Селезень// Фінансове право. - 2009. - № 2. - С. 22-26

[336]. Конвенція Між Уряди Україні и УРЯДУ РЕСПУБЛІКИ Польща про унікнення Подвійного оподаткування доходів и майна та Попередження податкових ухілень від 12 січня 1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art;_id = 75220 & cat_id = 74988 & ctime = 1194956236410

[337]. Про ратіфікацію Конвенції про захист прав людини и основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України от 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 40. - Ст. 263

[338] Паліюк В. Місце Конвенції про захист прав людини та основних свобод у правовій системі України/В. Паліюк// Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. - 2003. - № 1. - С. 211-224

[339]. Вахітов Р.Р. Європейський суд з прав людини: огляд судової практики з питань оподаткування/Р.Р. Вахітов// Податкове право в рішеннях Конституційного Суду Російської Федерації 2004 року: за матеріалами 2-й Міжнар. Наук.-практ. Конф. 15-16 квітня 2005 р., Москва: [збірник]/[сост. В.М. Заріпов]; під ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 320 с.

[340]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України" від 2 листопада 2006 р. (Відозва № 23543/02) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .khpg.org.ua/index.php?id=1179487257

[341]. Judgment of European Court of Human Rights in Case of Riener v. Bulgaria (Application no. 46343/99). 23 May 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId = 17395631 & skin = hudoc-en & action = request

[342]. Стефанюк В. Права та Основні свободи людини в світлі європейськіх стандартів Правовий захист/В. Стефанюк// Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 2. - С. 58-70

[343]. Judgment of European Court of Human Rights in Case of Editions Periscope v. France (Application no. 11760/85). 23 March 2024 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId = 17429331 & skin = hudoc-en & action = request

[344]. Калінін С.І. Використання правових позицій ЄСПЛ по податковим спорах в російській правозастосовчій практиці/С.І. Калінін// Налогoвед. - 2007. - № 12. - С. 55-69

[345]. Judgment of European Court of Human Rights in Case of Sporrong and Lonnroth v. Sweden (Application no. 7151/75, 7151/75). 23 September 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cmiskp.echr.coe.int/tkp197/ portal.asp? SessionId = 17429331 & skin = hudoc-en & action = request

[346]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Козинець проти України "від 6 грудня 2007 р. (Відозва № 75520/01) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .gdo.kiev.ua/files/ db.php? St = 912 & god = 2008

[347]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Назарчук проти України "от 12 квітня 2005 р. (Відозва № 9670/02) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.4447.0

[348]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ракітін проти України "от 11 січня 2007... р. (Відозва № 7675/04) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.5164.0

[349]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України" від 2 листопада 2007 р. (Відозва № 23543/02) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .khpg.org.ua/index.php?id=1179487257

[350]. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України "от 9січня 2007 р. (Відозва № 803/02) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: lawua.info/jurdata/dir131/dk131248.htm

[351]. Мезяев А.Б. До питання про участь Російської Федерації в Міжнародному кримінальному суді та інших міжнародних судових установах/А.Б. Мезяев// Сучасні проблеми розвитку міжнародного та конституційного права: Сб матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора Д.І. Фельдмана/відп. ред. Г.І. Курдюков, О.М. Смирнова. - Казань: Центр інноваційних технологій, 2008. - С. 205-211

[352]. Вахітов Р.Р. Повернення ПДВ в практиці Європейського суду з прав людини/Р.Р. Вахітов// Налоговед. - 2006. - № 1. - С. 67-72

[353]. Ентін М.Л. Головні відмітні особливості європейської системи захисту прав людини/М.Л. Ентін// Московський журнал міжнародного права. - 2004. - № 3. - С. 101-115

[354]. Про виконан рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України от 23 лютого 2006 р. - 2006. - Режим доступу: міжнародного права. - 2003. - № 2.