Главная > Международные отношения > Прогнозна оцінка диверсифікації українського експорту до країн Західної Африки
Прогнозна оцінка диверсифікації українського експорту до країн Західної Африки25-01-2012, 10:18. Разместил: tester2 |
|
ЗМІСТ
ВСТУП прогнозні оцінки ДИВЕРСИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ В КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ АФРИКИ ВИСНОВКИ використаних джерел
ВСТУП Контрольна робота на тему В«Прогнозна оцінка диверсифікації українського експорту до країн Західної Африки В»з дисципліниВ« Світова економіка В». В роботі проаналізована структура українського експорту до країн Західної Африки, надана прогнозна оцінка можливих прибутків у разі його диверсифікації. Пріоритетними орієнтирами інтеграції України в світове господарство традиційно вважаються країни-лідери. Але в українській зовнішньоекономічній політиці несправедливо мало уваги приділяється країнам так званого Півдня, зокрема африканським державам. Незважаючи на низький рівень їх розвитку, вони можуть грати дуже важливу роль в економічних відносинах Української держави як постачальники необхідних ресурсів і ринків збуту. Серед різних напрямків на Африканському континенті розглянемо країни Західної Африки (ЗА), а саме: Бенін, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того. За часів Радянського Союзу завдяки його допомоги підприємства енергетичного, металургійного, транспортного секторів, а також навчальні заклади, де працювали радянські фахівці, займали провідні позиції в національних господарствах цих країн. Економічні зв'язки західноафриканських держав з Україною в значній мірі були втрачені і заміщені диверсифікованими моделями економічних відносин з Російською Федерацією і Китаєм загрузка...
Метою роботи є визначення можливих напрямків диверсифікації українського експорту до країн ЗА і оцінка прибутків від її реалізації. прогнозні оцінки ДИВЕРСИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ В КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ АФРИКИ Зовнішньоекономічні зв'язки України з західноафриканської країни почалися ще за часів Радянського Союзу в 60-80-ті роки XX ст. після падіння колоніальної системи, коли відбувалися змагання між соціалістичним і капіталістичним таборами за зміцнення своїх позицій у колишніх колоніях. У цей період зовнішньоекономічні відносини України з країнами Африки були дуже активними. Здійснювалися вони, головним чином, шляхом надання економічної, науково-технічної та гуманітарної допомоги. Саме тоді в африканських країнах сформувався позитивний імідж українських товарів, технологій та фахівців. Після розпаду Радянського Союзу в 1990-х роках економічні відносини України з країнами Африки носили переважно інертний характер. Це було обумовлено зосередженням уваги молодої Української держави на зв'язках з США, Росією та ЄС як головних акторів на світовій арені. Вважалося, що це дозволить нашій державі зайняти міцні позиції в міжнародних економічних відносинах. Крім того, після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності змінився рівень відносин (що визначало умови поставок техніки, зокрема машин "АвтоКрАЗ", в країни Африки): з міждержавних вони трансформувалися у відносини між суб'єктами підприємницької діяльності (компаніями). Таким чином, до 1991 р. (тобто за часів СРСР) поставки в основному здійснювалися в рамках міждержавних кредитних угод, а заводи-виробники відвантажували продукцію відповідно до плану виробництва і отримували фіксовану плату від державної зовнішньоторговельної організації за кожен автомобіль, незалежно від його контрактної або ринкової вартості. Тому через зміни схеми взаєморозрахунків обсяги поставок техніки з України в африканські країни в Значною мірою знизилися. Головною особливістю цього періоду були обмеження співробітництва з африканськими країнами (як і з іншими слаборозвиненими країнами Азії та Латинської Америки) і згортання економічних зв'язків з ними. З часом це призвело до таких негативних наслідків для української зовнішньоекономічної політики, як втрата довіри африканських партнерів і закриття канатів співпраці з ними. На відміну від 1990-х, в 2000-х роках зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами ЗА істотно активізувалися, що відбулося, головним чином, завдяки зростанню обсягів зовнішньої торгівлі. Згідно з даними Держкомстату України, у 2001 р. товарообіг нашої держави з країнами ЗА становив 347 млн. дол., а в 2008 р. - 1,4 млрд. дол.; у 2009 р. він зменшився до 795 млн. дол., що обумовлено негативним впливом глобальної фінансової кризи 2008 р. Поряд із зазначеним, необхідно звернути увагу на те, що, незважаючи на помітне збільшення обсягів торгівлі України з країнами ЗА, їх питома вага в загальних обсягах української торгівлі поки мізерний. Так, згідно з даними Держкомстату України, в загальному українському експорті ці країни в цілому займають майже 1%, в імпорті - 0,9%. При цьому частка українського експорту в країни ЗА, незважаючи на пожвавлення, в їх імпорті з 2001 р. в середньому становить лише близько 0,8%. Це говорить про слабких позиціях українських експортерів на ринках цих країн. Головною причиною такого положення, на наш погляд, є низька диверсифікованість структури українського експорту в країни ЗА з домінуванням у ньому чорних металів і виробів з них - коди 72 і 73 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Вони складають близько 97% експорту в ці країни (в деякі з них - 100%). Однак крім чорних металів в країнах ЗА є істотний попит на продукти харчування та товари масового споживання, мінеральні добрива та продукти неорганічної хімії, машини і різне обладнання. Це підтверджується даними ЮНКТАД по їх імпорту країн ЗА - в середньому ці групи товарів складають по 20% від загальної вартості їх імпорту, тому у них великий потенціал для прибутковості. І саме такі групи товарів займають незначну частину в українському експорті в країни ЗА: мінеральні добрива і
Встановимо відповідність між українськими та міжнародними торговельними стандартами. Так, продукти харчування за Міжнародною класифікацією торгових стандартів (МКТС) (англ. - Standard International Trade Classification - SITC 5 ) мають коди 0 +1 +22 +4, по УКТЗЕД - коди 0-24 (всередині цієї групи необхідно виділити молоко і молочні продукти - код 04 УКТЗЕД, зернові культури та продукти із зернових культур - коди 10, 11 УКТЗЕД); продукція хімічної промисловості разом з фармацевтичними товарами (Останні включені з метою встановлення відповідності по групах товарів між МКТС і УКТЗЕД) по МКТС - код 5, по УКТЗЕД - коди 28-36, 38, 39 (всередині цієї групи необхідно виділити фармацевтичну продукцію - код 30 УКТЗЕД і добрива - код 31 УКТЗЕД); технологічні товари з високою доданою вартістю (машини та обладнання різного призначення) по МКТС - код 7, по УКТЗЕД - коди 82-90. Слід звернути увагу, що український експорт за обсягами суттєво відстає від імпорту зазначених груп товарів в країни ЗА, які мають серйозну перспективу в плані прибутковості. Так, за середньорічними даними, в 2004 - 2008 рр.. серед країн ЗА найбільшим був обсяг імпорту продуктів харчування в Нігерію-3859,3 млн. дол., найменший - у Ліберію - 11 млн. дол., а обсяг експорту з України в ці країни був найбільшим в Мавританію і становив лише 5,3 млн. дол., значним він був також в Нігерію - 4,9 млн. дол., а в інші країни цього регіону експорт продук...тів харчування з України в середньому не перевищував 150 тис. дол. Відповідно, по машинах і обладнанню обсяг імпорту за цей період був найбільшим в Нігерію - 9142,8 млн. дол., найменшим - у Гвінею-Бісау - 23,8 млн. дол. Найбільшим був обсяг експорту з України в Нігерію - 4,2 млн. дол., істотним він був також у Гвінею - 3,3 млн. дол., а в інші країни цього регіону експорт продуктів харчування з України в середньому не перевищував 350 тис. дол. За хімічним і фармацевтичним товарам обсяг імпорту за цей період був найбільшим також в Нігерію - 3316,1 млн. дол., найменшим - у Ліберію - 3,44 млн. дол. Найбільшим був обсяг експорту з України в Нігерію - 55,1 млн. дол., Значними були поставки цих товарів у Сенегал - 6,6 млн. дол. і в Кот-д'Івуар - 4,2 млн. дол., а в інші країни цього регіону експорт продуктів харчування з України в середньому не перевищує 460 тис. дол. Таким чином, за обсягами український експорт в країни ЗА по названим групам товарів не складав навіть 1% імпорту цих країн. У цьому контексті будуть показовими розрахунки можливого збільшення обсягів експорту з України в країни ЗА за умови досягнення 1% їх імпорту (як базовий обсяг прибутку) за продуктів харчування, машин, обладнання та техніці різного призначення, продукції хімічної промисловості разом з фармацевтичними товарами (табл. 1). Таблиця 1 Необхідний обсяг українського експорту для досягнення 1% обсягу імпорту країн ЗА (тис. дол.) Країна Продукти харчування (за МКТС - товарна група 0 +1 +22 +4) (по УКТЗЕД -0-24) Машини та устаткування (по МКТС - товарна група 7) (за УКТЗЕД - 82-90) Хімічні та фармацевтичні товари (по МКТС-товарна група 5) (за УКТЗЕД-28-36, 38,39) Бенін ................. 3280,6 1371.9 - Буркіна-Фасо ... 2440,3 2298,6 2024,9 Гамбія ............... 887,6 - - Гана .................... 8882,1 21654.0 6132.9 Гвінея ................ 2182,5 - 780,5 Гвінея-Бісау 680,6 238.2 55,3 Кабо-Верде 1675,2 1581,5 367.7 Кот-д'Івуар 10686,0 12410,9 2594,7 Ліберія .............. 77,6 2668.0 - Мавританія - 5466,9 - Малі ................... 2958,8 4804,3 3101,5 Нігер ................. 2064,7 1860,6 564,9 Нігерія .............. 33715,2 87203,7 - Сенегал .............. 10440,6 8234.9 - Сьєрра-Леоне ... 946,8 442.6 158,6 Того .................... 1073,4 1132,7 - Всього .................. 81992,0 151368,9 15781,1Як уже зазначалося, перераховані товари займають невелику частку в українському експорті в країни ЗА За середньорічним даними, в 2004-2008 рр.. обсяг їх експорту з України в ці країни становив: 13,02 млн. дол. в рік по продуктах харчування, 17,51 - по технічним товарам і 98,82 млн. дол. - По хімічних товарах. Згідно з даними Держкомстату України, обсяги реалізації зазначених груп товарів української промисловості були рівні, відповідно, 16725,9 млн. дол., 15284 млн. і 5276,9 млн. дол .. Це означає, що в обсягах реалізованої продукції української промисловості експорт в країни ЗА по цих групах товарів становив, відповідно, 0,08, 0,12 і 1,87%. Таким чином, Україна має серйозні невикористані можливості для забезпечення попиту країн ЗА по цих групах товарів, а отже - і для просування експортних поставок в них. Обсяги поставок зазначених груп товарів з України в країни ЗА нестабільні і фрагментарні. Як позитивний момент підкреслимо, що відносною стабільністю (з 2004 р.) характеризувалися поставки добрив в Гану, Кот-д'Івуар і Нігерію, фармацевтичної продукції - в Ліберії, молока і молочних виробів - в Ліберії, Мавританію та Нігерію, зернових культур - до Мавританії, різного типу машин і механічних пристроїв - до Гвінеї, Ліберії, Мавританії і Нігерію. Але навіть ці поставки з року в рік характеризуються значними перепадами в обсягах. Торгівля послугами України з країнами ЗА відстає від торгівлі товарами в десятки разів. Зокрема, в 2008 р. вартість українського експорту товарів до країн ЗА склала 371,3 млн. дол., а послуг - 71,4 млн. дол. Однак тут спостерігається тенденція до зростанню обсягів (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка торгівлі послугами України з країнами ЗА (за 2006 р. відсутні дані по Гвінеї-Бісау, за 2007 і 2008 рр.. - По Гамбії, за 2009 р. - по Буркіна-Фасо, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Кабо-Верде, Нігеру) Незважаючи на загальну тенденцію до зростання - окремо по країнах ЗА, - обсяги українського експорту послуг в них, як і в торгівлі товарами, відрізняються істотними коливаннями. Крім того, експорт характеризується досить вузькою спеціалізацією: обмежується, в основному, транспортною галуззю, що пов'язано, головним чином, із забезпеченням поставок української продукції в країни ЗА. У загальному українському експорті послуг частка країн ЗА також дуже незначна-0,75%, в імпорті-0, 03% (Дані за 2009 р.). Як і в експорті товарів, український експорт послуг становить невелику частку в імпорті послуг країн ЗА - лише 0,24% (згідно даними Держкомстату України і ЮНКТАД за 2008 р.). Розрахуємо можливе збільшення українського експорту в ці країни за умови досягнення 1% їх імпорту послуг (табл. 2). Таблиця 2 Порівняльна таблиця статистичних даних обсягів імпорту послуг країн ЗА і експорту послуг з України в ці країни (тис. дол.) Країна Середньорічний обсяг імпорту (2005-2007) Середньорічний обсяг експорту з України (2005-2007) Частка в імпорті країни ЗА (%) Необхідний обсяг українського експорту для досягнення 1% обсягу імпорту Бенін ................. 343541,7 6,7 0,00 3428,7 Буркіна-Фасо ... 325266,7 187,4 0,06 3065,3 Гамбія ............... 72016,7 250,9 0,35 469.3 Гана ................... 1599953,3 782,2 0,05 15217,3 Гвінея ............... 289323,3 384,3 0,13 2508,9 Гвінея-Бісау 40650 0,05 0,00 406,5 Кабо-Верде 250110 19,8 0,01 2481.3 Кот-д'Івуар 2266860 343.7 0,02 22324,9 Ліберія .............. 1120997 20426,7 1,82 - Мавританія 432766,7 607 0,14 3720,7 Малі .................. 631285 8,65 0,00 6304,2 Нігер ................. 303930 0,44 0,00 3038,9 Нігерія .............. 10719535 5952,5 0,06 101242,9 Сенегал .............. 821830 736,1 0,09 7482,2 Сьєрра-Леоне .... 90466,7 526,7 0,58 378,0 Того ................... 288170 5J 0,00 2876,0 Всього .................. 174944,9Таким чином, на сьогодні український експорт в країни ЗА зорієнтований на кількісне збільшення, головним чином, за рахунок чорних металів, без істотного поліпшення його структури. Фрагментарність та нестабільність поставок українських товарів у ці країни говорять про відсутність стратегії їх збуту на даних ринках і одночасно постановки відповідних виробничих завдань. На наш погляд, це також пов'язано з тим, що українські підприємства практично не залучені у виробничий процес в країнах ЗА. Серед названих галузей і разом з ними відповідних груп товарів, поставки яких з України в країни ЗА поки відрізняються істотними перепадами в обсягах та потенціал яких використовується недостатньо, для місцевого споживання в країнах ЗА мають значення продукти харчування, хімічні товари і фармацевтична продукція. Особливу роль серед перерахованих груп грають товари, необхідні країнам ЗА для поновлення основних виробничих фондів, тобто технічні товари. Саме вони важливі у фондах накопичення, які є основним джерелом соціально-економічного розвитку будь-якої держави. В загальному імпорті країн ЗА ці товари становлять понад чверть, що говорить про високий попит на них. Технічні товари в країнах ЗА однаково важливі як для сільського господарства, так і для гірничодобувної промисловості. Для просування сільського господарства цих країн (Крім техніки) позитивне значення також мають експорт українських добрив і консультації, які здатні надати Україна, і що дозволить розширити взаємодія нашої держави з ними в сфері послуг. Таким чином, гостра потреба країн ЗА в товарах, необхідних для оновлення основних виробничих фондів, і здатність України задовольнити цю потребу обумовлюють доцільність виходу на їхні ринки. Враховуючи потенційні можливості українських підприємств, існуючий досвід економічного співробітництва з країнами ЗА, позитивний імідж українських товарів у країнах ЗА, відзначимо, що серед різних цілей маркетингової діяльності у відношенні конкретних торгових ринків 9 завданням українських компаній у виході на ринки країн ЗА повинні бути утримання частки ринку і ринкова експансія, що забезпечить розширення промисловості. споживання.З метою ефективного Однак в умовах Ефективним Прогнозування На наш співвідношенні. Як було зазначено, На основі розрахунків В цілому це експортерів. Таблиця 3. Показник top> обсягів (%) ........... 1,26 2,01 0,35 2.3 Темп приросту українського експорту в 2007-2008 рр.. (%) 72.18 28.22 20,17 29,90 Абсолютний приріст українського експорту в 2007-2008 рр.. (Млн. дол.) ........................ 4537,9 2434,5 960,9 2702,43
ВИСНОВКИ експорт диверсифікація зовнішньоекономічний прибуток Враховуючи отримані результати, можна стверджувати, що потенціал українських галузей, завдяки якому наша держава може конкурувати в західноафриканських регіоні, не використаний, і це повинно бути серйозною причиною для виходу українських підприємців на ринки країн ЗА. Позитивним фактором для розвитку співробітництва з країнами ЗА і налагодження виробництва на їх території є втілення економічної лібералізації урядами цих країн, що має створити сприятливі умови для протистояння глобальній конкуренції і інтеграції в світову економіку. Враховуючи особливості ментальності африканського населення, необхідно підкреслити, що в країнах ЗА, як і у багатьох інших африканських державах, перша особа разом з його найближчим оточенням контролює реалізацію вагомих підприємницьких проектів - від їх розгортання у власній країні до розширення економічної діяльності в інші. Це свідчить про важливість налагодження міцних контактів з представниками місцевої еліти, що можливо за сприяння дипломатичних установ. Українськими дипломатичними місіями проводяться спеціальні заходи, спрямовані на активізацію та поглиблення економічних зв'язків нашого держави з західноафриканських партнерами, зокрема спільні засідання Міжурядової українсько-гвінейської комісії, українсько-нігерійського Ділової Ради. Однак, враховуючи невисокі показники ділової активності українських підприємств у країнах ЗА, корисним був би рада українським дипломатичним представництвам у Гвінеї та Нігерії (які являють інтереси нашої держави в західноафриканських регіоні) активізувати сприяння українським бізнесменам у виході та закріпленні на ринках західноафриканського регіону (отримання інформації, необхідної для ведення бізнесу, а також про промислових виставках-ярмарках; прискорення оформлення адміністративної процедури; зашита прав власності та ін.) Серед важливих експортних надходжень останніх років з України в ЗА потрібно виділити поставку трьох вантажопасажирських поромів ЗАТ "Київський суднобудівний судноремонтний завод "до Гамбії, які були побудовані в 2002-2004 рр.. за замовленням уряду цієї країни для експлуатації на річках Гамбії і в прибережних зонах. У 2004 р. зазначені пороми були поставлені гамбійскім замовникам. Інші вагомі експортні поставки незалежної України в країни ЗА були здійснені холдингової компанією В«АвтоКрАЗВ». Так, в 1991-2009 рр.. було поставлено в Гану 10 одиниць техніки, в Гвінею - 20, в Ліберію - 7, в Нігерію - 101 одиниця. Слід сказати і про поставці в 1996 р. ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" 6 автомобілів "Таврія" в Гану. Однією з важливих причин стримування збільшення обсягів українських поставок до країн ЗА техніки, машин та різного типу обладнання - саме товарів з найбільшою доданою вартістю - Є неузгодженість у формах взаєморозрахунків між українськими та африканськими партнерами. Зокрема, африканські покупці через фінансову обмеженості купують товари за кордону в кредит або на умовах лізингу, а в Україні поки що немає законодавчої бази з міжнародного лізингу. Також в нашій державі відсутній державний банк, який би спеціалізувався на підтримку та розвиток експорту машинобудівної галузі. Вирішення цих питань повинно бути включено в трирічні Програми співробітництва України з країнами Африки, які починаючи з 2001 р. регулярно розробляються українським урядом. Також у розвитку потребує українське законодавство для просування експортних поставок в африканські країни, що вимагає відповідних ініціатив в парламенті. Як результат, зазначені заходи повинні сприяти збільшенню обсягів вітчизняного експорту за рахунок африканських країн, і зокрема західноафриканській регіону, а отже - і зростанню прибутковості української економіки. використаних джерел 1. Актуальні проблеми відносин СРСР з країнами Африки (80-ті роки). М., "Міжнародні відносини ", 1985. 2. Лукаш О. І. Українська РСР у зв'язках Радянського Союзу з країнами, що розвиваються (60-80-ті роки). К., "Наукова думка ", 1990. 3. Соколова 3. Місце західноафріканськіх країн у зовнішньоторговельній діяльності України. Матеріали міжнародної науково-практичної Конференції "Геопросторових стратегія України та її регіонально-інтеграційне спрямування ". X., Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. 12 квітня 2008 року, с. 106-108. 4. UNCTAD. Handbook of Statistics. 2008. N. Y and Geneva, 2008, p. XXXVi - Xlii. 5. Інформаційні матеріали Міністерства закордоних справ України. 6. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умів глобалізації економічного роз В¬ витку. Монографія. У 2 т. Т II. (За заг. Ред. Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник). К., КНЕУ, 2006, с. 260. 7. Соколенко С.І. Виробничі системи глобалізації: мережі, альянси, партнерства, кластери: Український контекст. К., "Логос", 2002, с. 80-145. 8. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умів глобалізації економічного роз В¬ витку, с. 260. |