Аналіз метафор у творі Бернарда Шоу "Дім, де розбиваються серця"

Міністерство освіти Російської Федерації

Новгородський Державний Університет

імені Ярослава Мудрого

Гуманітарний інститут

Кафедра англійської мови

Дипломна робота

аналіз метафор у творі Бернарда Шоу

"будинок, де розбиваються серця "

за фахом 021700 - філологія

Керівник

д. філ. н., професор В.В. Іваницький

Студент групи 7572

І.В. Лапушкіна

Великий Новгород 2002

Зміст

Введення

Глава I. Теорія метафори

1. До проблем розуміння і класифікації метафор

2. До питання визначення терміну "метафора"

3. Двоїста природа метафор

4. Співвіднесення метафори з поняттями епіфори та діафори

5. Функції метафор

6. Лексичні трансформації при перекладі

Глава II. Аналіз п'єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця "

1. Проблематика драми Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця ", її історичний контекст

2. Метафоричність назви як шлях до розкриття ідеї п'єси

3. Метафори в системі мови п'єси

3.1 Зооморфні метафори

3.2 Інші метафоричні переноси

4. Роль метафоричного перенесення при розкритті образності понять в ключовому діалозі п'єси

Висновки по другому розділі

Висновок

Список літератури

Введення

Справжня дипломна робота присвячується одному з основних питань порівняльної стилістики - передачі метафоричної образності оригінального тексту п'єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця" в її перекладі на російську мову. Таким чином, дана робота є частиною загального питання передачі якісного образного своєрідності оригіналу, питання, який донині день викликає велику кількість дебатів і суперечок, змушуючи таких видатних вітчизняних філологів і мовознавців як В.В. Виноградов, І.Р. Гальперін, Н.Д. Арутюнова та ін, так само як і закордонних лінгвістів, в числі яких ми можемо виділити Поля Рікера, Джорджа Міллера, Макса Блека, Філіпа Уілраіта, продовжувати роботу над теорією образних засобів мови, висунуту ще Аристотелем. Зростання теоретичного інтересу до метафори був стимульований збільшенням її присутності в різних видах текстів, починаючи з поетичної мови і публіцистики і кінчаючи мовами різних галузей наукового знання.

Актуальність теми даної роботи визначається недостатньою Систематизування вже наявних теоретичних розробок з дослідження метафори, а також нечисленністю лінгвістичних досліджень, присвячених функціонуванню цього типу образних засобів мови. Засоби образної виразності мають велику питому вагу в художній системі п'єс Б. Шоу. Він широко і вільно користується метафорами в розкритті психологічного стану дійових осіб, з'єднуючи моральні переживання своїх героїв з долею цілої країни. Тим не менше, дослідники творчості драматурга воліють залишати це питання без належної уваги, докладно зупиняючись на вивченні проблем, пов'язаних з драматургічним методом письменника.

Саме тому метою нашої роботи стало детальний опис використання слів і вільних словосполучень з метафоричним значенням і їх порівняння в перекладі п'єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця" на російську мову. Вона відзначена багатьма критиками як найбільш поетичне твір драматурга, створене на стику двох глобальних періодів творчості.

Загальна мета визначила обстановку конкретних завдань і порядок їх вирішення в цій роботі:

вивчення теоретичного кола общестилистические і загальнолінгвістичних проблем, що визначають статус метафори як образної поліфункціональної одиниці мови;

визначення структурної побудови метафори;

розбір компонентів метафори;

порівняльна характеристика значень компонентів метафори;

співвіднесення метафори з визначеннями "епіфора" і "діафори";

дослідження функціонування метафори як мовної одиниці в оригіналі і перекладі;

розглядання метафори як джерела поповнення словника.

Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що на невивчених раніше з точки зору метафоричності матеріалі ми намагаємося досліджувати це мовне образне засіб і його функціонування в системі художньої мови п'єси Б. Шоу.

Цього письменника ще за життя назвали класиком і "списали", оголосивши старомодним. Однак дослідження його творчості налічують велику кількість робіт. Мова драм Б. Шоу - класичний варіант літературної англійської мови. Драматургія є основним жанром його творчості, займає гідне місце серед творчості великих письменників, визнаних у всьому світі. П'єса "Дім, де розбиваються серця" була написана на початку XX століття, під час ідейних криз і моральних викриттів світового масштабу. Філософська проблематика п'єси чітко відображає, іноді навіть в гротескних описах, помітно загострюються суперечності капіталістичної ідеології. Панорама європейського життя

30-х років, створена Шоу десятиліття опісля, була підготовлена ​​усім попереднім творчістю драматурга, в особливості, як помічають багато його критики, "фантазією в російській стилі", тобто п'єсою, що є об'єктом нашої роботи.

Матеріал для практичної частини роботи відбирався за допомогою методу суцільної вибірки. Первинний аналіз був проведений шляхом повного лексикографічного опису. Кількість вибірки становить порядку 40 прикладів, які зіставляються з такою ж кількістю варіантів перекладу.

Робота складається з вступу, основної частини, традиційно розділеною на дві глави - теоретичну і практичну, забезпечену висновками, висновку і списку використаної літератури.

У першому розділі дається стислий критичний огляд досліджень, присвячених теорії метафори, наводиться ряд думок про класифікацію метафоричних засобів мови, описується теорія функціонування метафор, витікаюча з положення про існування поліфункціонального образного мовного поля.

У другому розділі вже на приватному прикладі матеріалу п'єси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця" робиться спроба підтвердити основні положення теорій, викладених у I-му розділі роботи, проводиться аналіз суцільної вибірки метафоричних засобів п'єси, досліджується відповідність ступеня образності оригіналу і перекладу.

Глава I. Теорія метафори

1. До проблем розуміння і класифікації метафор

Основне протиріччя розуміння метафори лежить в виявленої двоякою сутності цього явища: з одного боку метафора є засобом мови, мовної одиницею, з іншого боку незаперечна її приналежність до образним фігурам мови. Провівши невеликий екскурс в історію вивчення метафори, в Зокрема, звертаючись до Аристотеля, ми можемо стверджувати, що до XX століття це явище розглядалося лише як поетична фігура і тільки близько 100 років тому почалися перші спроби "протиставлення мовної та художньої, поетичної сутності метафори "(4 с.333). У наш час незаперечним є поділ метафори на два типи: мовну метафору і художню метафору. "Стосовно до метафорі як приналежності художньої літератури (як поезії, так і прози) у вітчизняній лінгвістиці застосовуються терміни: метафора художня, поетична, тропеіческая, індивідуальна, індивідуально-авторська, творча, мовна, опказіональная, метафора стилю "(3с.31). "Метафора розпізнається тільки завдяки присутності в ній художнього початку. Вона з необхідністю передбачає ту чи іншу ступінь артистизму. Не може бути метафор, позбавлених артистизму, як не буває жартів, позбавлених гумору "(9 с.173).

Учені до цих пір не прийшли до єдиної думки з цього питання. Так, О.С. Ахманова (5 с.231) ділить метафори на п'ять типів: метафора гіперболічна, лексична, ламана і послідовна, а також метафора поетична. Б.Н. Томашевський розділяє метафори на стилістичні і мовні. А.В. Бєльський (7 с.281), крім того, метафори стилю розділяє на поетичні та риторичні. Ю.С. Язікова (39 с.154), вид...іляючи два типи метафор: метафори мови і метафори стилю, підрозділяє мовні на генетичні ("ручка дверей", "спинка крісла "), які О.С. Ахманова називає лексичними, і на метафори з переносним значенням ("золотий характер", "дворянське гніздо"). А.В. Бєльський називає їх риторичними. Учені розходяться як у визначенні типів метафор, так і у визначенні критерію їх відмінності.

Однак найбільш об'єктивною нам представляється класифікація А.В. Калініна (19), так як вона має опору на такі фундаментальні дослідження, що фіксують мовну образність, як словники. Вона найбільш доцільна і для нашого дослідження. Хоча не може відобразити всі потреби при аналізі художнього тексту, А.В. Калінін ділить метафори на три групи за ступенем їх вживаності. (19с.28)

Метафори - назви, що перестали сприйматися як образні яскраві переносні значення слів, хоча за походженням їх можна назвати "Творіннями мовця" вони є стершиеся метафорами ("ніс корабля", a coat of dust).

Образні загальномовного метафори. Переносний, образний характер таких метафор ясно відчувається мовцями ("море хлібів", the ties of love). Такі метафори знаходять відображення в тлумачних словниках російської та англійської мов, а також у двомовних словниках, де вони кваліфікуються як переносні.

Метафори індивідуального стилю автора. Це образні метафори, виблискуючі своєю новизною знахідки того чи іншого автора. Вони не стали фактом якої мови і належать до особливостей мови якогось письменника, поета, драматурга. У словниках вони не відображаються: "ситець неба", "кровинки ягід ", vehicle of his daily business life.

Ми згодні з класифікацією А.В. Калініна в принципових моментах розмежування, але дана класифікація не може повністю відповідати нашим потребам. Назви нам здаються трохи невизначеними. Метафори - назви утворюють кістяк лексики мови. Тому метафору лексіколізірованную, "мертву", "Закам'янілу", "звичну", "стерту" доцільніше назвати лексичної метафорою. Вона дана в словниках, зокрема, в СID, БЕС як похідно-номінативні значення, яке виникло шляхом метафоричного перенесення, але вже не має поноси "перенесення" або figurative (скор. "перен." і fig).

При перекладі лексичні метафори найбільш сильно відчувають вплив відмінностей етимологічного та лексичного характеру двох мов - російської і англійського. Багато з них мають чіткі еквіваленти в іншій мові, наприклад, a coat of dust - "шар фарби", а пряме значення слова coat - "піджак, верхнє плаття, пальто" (22 стор.128). Деякі вчені схильні вважати, що не може бути й мови про пошуки образних мовних засобів при перекладі або при зіставленні таких пар слів.

Термін "загальномовне" нам здається менш вдалим, так як дані метафори тяжіють і до мови, їх вживання (або невживання) створює "Одна з властивостей мовної тканини того чи іншого функціонального стилю" (25,55). Крім того, ставши фактами мови, вони вживаються в так званих "Індивідуальних" стилях різних письменників. Перекладачеві в певній ступені відомі постійні відповідності двох мов: the mask of his face - "маска його обличчя", a shaolow of a smile - "тінь посмішки", які зустрічаються у багатьох авторів. Такі метафори, зауважує І.А. Крилова, доцільніше назвати общестилистические. "З одного боку, в цьому терміні відображено явище мови - стиль функціональний, з іншої, явище мови - стиль індивідуальний "(25,56). Можна вважати, що назва є сполучною між назвою "лексична", що представляє явище мови, і терміном "індивідуально-стилістична", що позначає явище мови. Ми ж будемо вважати общестилистические метафори, які дані в словниках з позначкою fig (transt./Fig). Звичайно ж, це усталені метафори, прийняті в даному мовою.

Метафори індивідуально-стилістичні не стали фактами мови. Вони є фактами мови і зустрічаються в індивідуальному стилі того чи іншого письменника або перекладача. Ми будемо відносити термін "індивідуально-стилістичні метафори "або просто" індивідуальна "до тих випадків, які не увійшли до лексичну систему мови як явища переносного вживання і не зафіксовані в словниках, які вважаються метафоричними окказіоналізм. Окказиональное значення - це значення, придане слову в даному контексті і представляє собою відступ від звичайного, загальноприйнятого. Однак, можна прийти до висновку, що дана класифікація поверхова і умовна; дійсно, вона не може повно відобразити вимоги, пропоновані нашим дослідженням. Ця класифікація показова для демонстрації основних концептів, розроблених вітчизняними лінгвістами. Ми в нашій роботі будемо користуватися терміном "Художня" метафора, вважаючи, слідом за Г.Н. Скляревської (31), що обсяг змісту цього терміна широкий і включає в себе всі характеристики, відображені в інших термінах, що стосуються художніх, а не мовних властивостей.

2. До питання визначення терміну "метафора"

Спочатку слід навести визначення самої метафори, як стилістичного прийому, адекватно відповідає завданням нашого дослідження. О.С. Ахманова у своєму словнику лінгвістичних термінів дає таке визначення: "метафора (Перенесення значення). Стежок, що складаються у вживанні слів і виразів в переносному значенні на підставі подібності, аналогії і т.п. "(С.231). Якщо ми звернемося до ЛЕС, то можемо навести таке визначення: "метафора (від грец. metaphora - перенесення) - троп, або механізм мови, що складається в вживанні слова, що позначає певний клас предметів, явищ і т.п. для характеризації або найменування об'єкта входить в інший клас, або найменування іншого класу об'єктів, аналогічного даному в якомусь відношенні ... "(41, с.296). Нам видається неможливим зробити остаточний висновок щодо визначення терміна метафори без приведення висловлювань різних вчених-лінгвістів з даного питання, хоча обидва наведені вище словникові визначення лежать в одній площині і розглядають метафору зі стилістичною точки зору, що говорить про схожість основних концептів визначення терміна. Джорж Ф. Міллер на захист традиційної точки зору на метафору стверджує, що "це стягнуте порівняння і викликана нею (метафорою) думка стосується подібностей і аналогій ". (26, с.236) І.В. Арнольд у роботі зі стилістики англійської мови дає стислий визначення метафори, кажучи, що вона "звичайно визначається як приховане порівняння, здійснюване шляхом застосування назви одного предмета до іншого і виявляє таким чином яку-небудь важливу рису другого "(2, с.82) І.Р. Гальперин висловлюється на предмет метафори:

"метафора - це відношення між словниковим і випливають з контексту логічним значенням, заснованим на схожості або подібності певних власних особливостях двох схожих понять "(10, с.136)

Поряд з тільки що наведеними визначеннями, корисно зіставити деякі з визначень метафори, запропоновані Е. Джорданом (4).

"Метафора, таким чином, являє собою ... словесну формулювання реальності, яка укладена в різноманітті, сприйманому як сукупність властивостей ".

"Метафора - це твердження індивідуальності; твердження, за допомогою якого комплекс реальних якостей стає індивідом або стверджує себе як реальність ".

"Метафора є вербальна структура, яка в силу своєї форми стверджує реальність об'єкта. Форма тут, як і скрізь, являє собою систему взаємопов'язаних ознак, яка перетворює сукупність своїх елементів в гармонійне ціле. Це ціле і є об'єкт, існування якого стверджує метафора ".

Отже, тепер ми можемо зробити узагальнення і вивести визначення метафори як виразного засобу мови наступним чином: це стислий порівняння, що складається в перенесенні значення одного об'єкта (або класу об'єктів) на інший об'єкт (або клас об'єктів) на основі подібності якогось ознаки.

Відзначимо попутно, що не слід допускати помилки в Ототожнення порівняння і метафори: вони багато в чому схожі, однак відмінності їх очевидні. Арутюнова Н.Д. (4) не раз у своїх роботах піднімає питання про природу тропів.

Блискуче узагальнення, що належить Р. Якобсоном (40), звучить наст...упним чином: "Будь-яка заміна одного терміна іншим не виходить за рамки подібності ". Однак слід зробити невелике уточнення: П. Рікер (30), говорячи про функції подібності в метафорі вірно зауважив, що якщо поняття "подібності" допускається при описі метафори, то воно повинно розглядатися як спосіб предікаціі ознаки суб'єкта, а не як спосіб субституції імен. Говорячи словами Бірдслі (8), метафора - це те, що перетворює нежиттєздатне, внутрішньо суперечливе висловлювання висловлюванні внутрішньо суперечливе, але значуще, осмислене. Здійснення цього переходу і відбувається за допомогою подібності. Він говорив про те, що метафора на відміну від порівняння, подібна тотожності, вона тільки констатується, виключаючи вимір, що вона не потребує експлікації ознак, що послужили підставою для зближення предметів. Це твердження ми можемо підкріпити висловлюванням Міллера про те, що метафора грунтується на зближенні ознак, що займають різне місце в моделях зіставляються об'єктів, і це відрізняє її від порівняння, яке може зближувати як різне, так і однакове. Але найбільш ясно висловився з цього приводу Д. Девідсон: "Найбільш очевидне семантичне розходження між метафорою та порівнянням полягає в тому, що всі порівняння істинні, а більшість метафор хибно ". (17, с.173)

3. Двоїста природа метафор

За останні тридцять років були виведені нові, в чомусь відмінні критерії класифікації слів і вільних словосполучень з метафоричним змістом. Однак всі вони засновані на семантичній подвійності метафори як одиниці мови. "Значимі одиниці двосторонні, вони утворені сполученням форми і значення, або, інакше кажучи, виявляють два плану: план змісту і план вираження "(1, с.4). Так як область значення лінгвістики лежить у площині вивчення не стільки значення, скільки визначуваним. об'єктів.

Поняття, Однак До Заміни Або ж Механізм Дані контекстом.

4. до поезії. Можна Такий В принципі, Однак

5. За І вна якій мовна одиниця не є лексико-семантичним носієм різних значеннєвих варіантів одного слова, а стає нагодою омонімії ", залишається відкритим до цього дня. Однак, що стосується метафоризації значення ознакових слів, ми, слідом за А.Д. Арутюнова, можемо стверджувати, що цей метафоричний перенесення служить джерелом полісемії слова. Навряд чи можна заперечувати саме явище багатозначності слова - його тотожності за наявності двох і більше значень, виражаються однаковими звуковими відрізками. Але заперечення існування полісемії слів є, в той же самий час, твердження того, що всяке семантичне розходження при збігу звукової форми представляє випадок омонімії і навпаки.

Як ми зауважували на перших сторінках цієї глави, ми постараємося розглядати метафору і всі мовні явища, пов'язані з нею не тільки В«уширВ» тобто її взаємодію з іншими фігурами мови: порівняння, Катахреза і т.п., але і "вглиб", тобто розглянемо досить глибоко природу функцій метафори, їх походження і взаємодія. Взагалі, теоретичні питання метафори вивчені, що називається, "вздовж і впоперек", але ми, намагаючись не повторюватися і бути в чомусь відмінними від інших, приводимо нестандартний шлях дослідження функціонування метафор, заснований на положенні про існування поліфункціональному образком мовному поля і всіх витікаючих звідси фактів і теорій мови. Дослідження Л.А. Кисельової ("Питання теорії мовної дії" (23) і "Семантична основа образних засобів" (24)) ми будемо вважати опорою наведеного теоретичного матеріалу. Л.А. Кисельова - лінгвіст, послідовник ленінградської фонологічної школи. Займаючись теоретичними і практичними питаннями семантики образних засобів мови, зокрема відносяться до метафоричної групі (порівняння, метафора, епітет, уособлення) вона зробила великий внесок у розвиток цього питання як в теорії, так і на практиці: на матеріалі вітчизняної літератури.

Таким чином, слідом за Л.А. Кисельової ми можемо стверджувати, що образні мовні засоби можуть бути об'єднані в поліфункціональне образне мовне поле, своєрідну мовну підсистему мови. Під образними мовними засобами мови слід розуміти як стежки, так і інші стилістичні прийоми: інверсія, повтор, алюзія і т.п. Піднімаючи питання про сутності поліфункціонального образного поля ми, слідом за Л.А. Кисельової, можемо розглядати його як образне мовне поле, що виділяється на перетині номінативного, експресивного, емоційно-оцінного та естетичного полів. Л.А. Кисельова відзначає існування поліфункціональних одиниць і стверджує, що вони можуть входити в кілька полів як прояв їх взаємозв'язку у взаємодії полеобразующіх функцій. Як всяке функціональне поле, образне мовне поле Тобто система одиниць мови. Будучи системою, воно володіє певними системними властивостями, які ми, слідом за Л.А. Кисельової та наведемо:

Образне мовне поле є відкритою системою, і йому, як і всякому функціональному полю властивий якийсь "ріст".

поліфункціональних образне поле характеризується цілісністю, яка забезпечується інтеграцією його складових допомогою загальної для них семи - "образ", "вистава", "бачення 2-х картин", а також взаємодією його складових (відмінність метафор, наприклад, за ступенем вживаності, по структурі і т.д.).

Виділене поліфункціональне образне поле є мовним, тобто являє собою систему двосторонніх мовних одиниць, є єдністю змісту і форми.

У ньому, як і у всякому іншому полі можна виділити ядро ​​і периферію.

Ядро образного мови поля створюють одиниці, найбільш спеціалізовані для вираження полеобразующей семи "образ", які, як правило, є поліфункціональними. Це індивідуально-авторські образні окказіоналізми або ж авторські неологізми, які несуть яскравий образ "Уявлення", "бачення двох картин", містять експресивну інформацію, дають комусь, чогось оцінку і естетично формують думку письменника крім їх понятійного змісту.

Периферійні одиниці, у міру заглушення спеціалізованої семи "образ" тяжіють до того чи іншого мовного полю. Наприклад, лексичні метафори, утворені за допомогою переносу, що містять "стертий образ", що втратили свою експресію і службовці для розуміння тяжіють до номинативному полю.

Виходячи з розуміння поліфункціонального образу поля, можна спробувати визначити і функції метафор, пов'язуючи їх з висуванням тієї чи іншої семи, паралельно функціонує з семой "образ". Це, перш за все, функція номінативна. Тут можна зробити спробу виділити підвиди, відзначені раніше в лінгвістичній літературі: - конкретизує, - узагальнюючу, - ілюстративну. Через цю функцію метафора стає своєрідним інструментом пізнання дійсності. Також можна говорити про експресивній функції метафори, підкріпленої експресивними якостями самої мови, тобто особливої виразною силою мовних одиниць, зокрема слів і словосполучень з метафоричним змістом.

Наступною функцією, яку ми виділяємо, є естетична функція метафор, виконуючи яку мовні одиниці найбільш повно повинні відповідати своєму призначенню або індивідуальному ідеалу. І, нарешті, четверта функція - емоційно-оцінна, яка в сукупності з двома попередніми виділяється лінгвістами окремий клас прагматичних функцій образних одиниць мови, в даному випадку метафор. Таким чином, при перекладі метафор або слів і вільних словосполучень з метафоричним змістом з однієї мови на іншу лінгвіст повинен керуватися багатоаспектністю образної інформації, обумовленої поліфункціональністю образних одиниць мови, зокрема метафор. Так, ми підходимо до питання про аспекти розгляду конституентов образного мовного поля в плані їх передачі, при перекладі художньої прози, проте, виходячи з назви нашої роботи, ми обмежимося розглядом конституентов, несучих метафоричний образ.

У ковзає зауважимо, що виділення естетичної інформації і, як наслідок, естетичної функції образних засобів в ряду інших функцій знаходиться у стадії розробки. Недарма Л.А. Кисельова вважає своє обгрунтування естетичного поля, його конституентів гіпотезою (24, с.56), але ...гіпотезою, включається у вирішення поставленої проблеми про специфіку естетичної активності творів мистецтва: "Потрібні ... гіпотези про природу естетичної активності мистецтва "(35, с.5).

Отже, як було відмічено вище, труднощі перекладу слів і словосполучень з метафоричним змістом обумовлена ​​їх поліфункціональністю. Недарма вважають, що метафора - це розширення інформаційних можливостей мови (15, с.107).

Мабуть при розгляді перекладу цих одиниць необхідно враховувати ними семантичної інформації. У зв'язку з цим при аналізі перекладу ми зупинимося на семантичній основі метафор, розглянемо їх порушення, коли ланки метафори "пожвавлення", "підтримка" - слова, оновлюючі її - в перекладі не узгоджуються за прямим значенням (див. практ. частина стр. -).

Метафоричне образне засіб експресивно, хоча ступінь експресії різна. Якщо це лексична метафора, метафора-назва, то вона несе ослаблений "мертвий" образ. У словниках немає позначки "перенесення". Така метафора тяжіє до номинативному полю. Якщо це общестилистические метафора, тобто узуальні, усталена, прийнята в конкретній мові, вона несе більше експресії. Це відображено у словниках позначкою "перенесення (figurative) ". Індивідуально-стилістичні метафори утворюють ядро ​​образного поля, так як в них найбільш очевидно представлена ​​сема "образ", "образне враження". Словник не відображає цієї експресії. Це мовні одиниці, але експресії не досягає найвищого ступеня.

Коли ми можемо говорити про переведення індивідуально-стилістичних метафор общестилистические, лексичними і коли ми розглядаємо переклад лексичних метафор індивідуально-стилістичними, общестилистические метафорами, ми повинні порівнювати експресивну силу метафоричного образу першотвору і перекладу, тобто передачу образної інформації та супутньої їй експресивної інформації.

Говорячи про адекватну передачу експресивної інформації (під мовної експресивної інформацією ми, слід за Л.А. Кисельової, розуміємо інформацію про експресивних якостях самої мови, тобто про особливу виразну силу мовних засобів) (24, с.24), ми скористаємося Маркування та немаркірованностью словникових значень за допомогою поноси "Перенесення", figurative. Немарковані словникові значення - це "слова нейтрального в стилістичному відношенні шару (близько 90%), не мають ніяких послід ". (17, с.133). До цього шару можна віднести "Похідно-номінативні значення, що виникає шляхом метафоричного перенесення, але не мають поноси "перенесення" або figurative "(17, с.133). Саме включення цих значень в нейтральний шар говорить про нейтралізацію експресії, виразності в них.

Категорія маркованих словникових значень з позначкою "Перенесення", figurative володіє більшою мірою мовної експресією.

У цих значеннях наявна певна частка новизни, свіжості, що не дозволяє включати слова з цим значенням в нейтральні шари лексики.

Однак нам здається, що експресія мовних одиниць, представлених у словниках позначкою "перенесення", figurative, нижче експресії мовних образних Прагма, чиє образне вплив є найвищим. В основному такі мовні одиниці створюються для виконання тієї чи інший експресивної, емоційно-оцінної, естетичної функцією в "Певному мовному висловлюванні" (24, с.24), таким чином вони не входять до словниковий фонд мови і тому не відзначені в словниках.

Це, мабуть, ще раз підтверджує правомірність розподілу метафор на три типи і вживання термінів "лексична", "общестилистические" і "індивідуально-стілістічекая".

Як було сказано раніше, образні метафоричні мовні засоби входять в ядро ​​експресивного мовного поля. (24, с.11). Таким чином, "розглянуті з точки зору передачі експресії метафори є експресивними прагмемамі ".

У зв'язку з цим нам представляється доцільним у плані перекладу розглянути, як представлена ​​образна інформація і супутня їй експресивна інформація образних одиниць оригіналу в перекладі, чи збігається образ і його експресія з цими ж стилістичними категоріями в перекладі, чи відповідає сила експресії образу першотвору силою експресії образу в перекладі. У переглянутої літературі з перекладу метафор (4,8,31) підкреслюється, що живий образ (тобто образ з найвищою експресивної активністю) відтворюється в перекладі, вимерлий образ (образ з найменшою силою експресії тобто зведений до нуля в лексичній метафорі) передається за змістом.

Як показує дослідження, цей аспект плану змісту образу при передачі на іншу мову постає дещо в іншому світлі: не виявляється настільки прямій залежності "вимерлого" - "невимершего" образу англійської мови від його передачі - непередачі на російську мову. А якщо посилюється експресія образу, то ми можемо говорити про більш насиченою образної інформації в перекладі, так як у більш "світил" метафор спостерігається більш прозору взаємодію прямого значення і значення в контексті, що веде до більш яскравого "поданням", "баченню двох картин". Відповідно збільшується насиченість висловлювання з інформативної точки розгляду, що веде до зміни впливу читаного тексту на образне мислення читача.

"Метафоричний образ, несучи образну експресивну інформацію, паралельно передає і емоційно-оцінну інформацію ". (23, с.70). При дослідженні цього прагматичного аспекту метафори необхідно проводити аналіз синтагматичною оточення, в якому реалізується метафора так як "передача прагматичних інформацій в метафоричному вислові тісним чином пов'язана з передачею повноти семантичної інформації метафоричним чином ". (24, с.71)

Ми, слідом за А.І. Федоровим (35, с.45) вважаємо, що метафоричну семантику складають декілька тісно пов'язаних елементів:

Первісне "буквальне" значення слів, заретушоване, зрушені в результаті взаємодії семантико-асоціативних полів незвично з'єднаних слів

Образ, який виникає на основі асоціативних полів цих слів

Нове логічне (смислове, понятійне, концептуальне) зміст, нова номінація, яка виникає в результаті осмислення метафор.

Це складне семантичне освіта є носієм декількох видів інформації: образної, семантичної, експресивної, естетичної, емоційно - оцінної, при передачі якого здійснюється відповідна функція метафор, або кілька функцій виконується одночасно.

Естетична інформація в тому чи іншому творі об'ектівізіруется конкретними мовними метафоричними образами (звичайно, поряд з іншими мовними засобами). Передача метафоричних образів, несучих крім образної інформації та естетичну інформацію, в перекладі веде до збереження тієї ж естетичної дієвості художнього твору для російського читача.

Таким чином, нам представляється можливим припустити три вищезазначених виду інформації - експресивна, естетична, емоційно - оцінна, - передані метафоричними образами в перекладі адекватно і будуть надавати прагматично релевсентное вплив на читача відповідного російського тексту.

Однак, перш ніж прийняти дане припущення ми вважаємо необхідне навести приклад параметра адекватності перекладу метафор в плані змісту.

І це, перш за все, параметр адекватності передачі семантичної інформації метафоричним чином, який найтіснішим чином пов'язаний з передачею читача функції метафори. Це функція здійснюється через повноту передачі семантичної інформації. Чим вище ступінь співвіднесеності з основним, "буквальним" значенням, тим повніше здійснюється основна, номінативна функція.

Це насамперед стосується лексичних метафор, які несуть в собі найвищу ступінь семантичної інформації. Під семантикою (або, інакше, раціональної, логічної, і т.д.) інформацією розуміється така підсистема мовної інформації, яка має корелятивні зв'язки з предметами, явищами і т.п. дійсності через систему відповідних понять про них, суджень, що знаходить відображення у змісті інтелектуальних мовних засобів (24, с.15).

Точність (наскільки дозволяє мову перекладу) передачі семантичної основи метафор першотвору веде до адекватного мовного образу метафори в перекладі ...і її адекватному смисловому змісту, через яке теж здійснюється номінативна функція метафори. При перекладі це підтверджується тими випадками, коли неможливість збереження метафоричного образу веде до використанню тільки смислового змісту метафори з метою виконання хоча б читача функції. Те, що переносне значення поліфункціональної і, в Зокрема, має і номінативну функцію, можна підтвердити ще раз висловлюванням І.В. Арнольд: "Значення називається переносним або образним, коли воно не тільки називає, але й описує або характеризує предмет через його схожість або зв'язок з іншими предметами (2, с.123) "

Щоб створити цілісне образне враження при його вираженні засобами мови, письменник чи драматург "знаходить слова з відповідної образу семантикою і з'єднує їх так, щоб ознаки, на які вказує їх семантика, поєдналися і, доповнивши одна одну, створили в свідомості читача таке ж образне уявлення, яке склалося у свідомості письменника. Вибираючи слова для цього і зіштовхуючи їх у словосполученнях, художник слова діє по інтуїції. "(6, с.7).

Щоб зберегти в перекладі цілісне образне враження, створене письменником в оригіналі і виражене через слова з відповідною образу семантикою, перекладач, вибираючи слова в мові перекладу не діє і не може діяти по інтуїції. Він відштовхується від семантики слів у метафоричному поєднанні першотвору і йде через зіставлення лексичних значень слів мови оригіналу та мови перекладу.

Метафорична семантика слів, зауважує І.А. Крилова (25), не має чітких меж, якщо вона виникає на основі асоціативного зв'язку вражень людини від предметів. Тому ха нормативної семантикою слів, які створюють метафоричний сенс, у свідомості читача можуть виникати і суб'єктивні особистісні асоціації, пов'язані з його життєвим досвідом, психічним складом, характером інтелектуального життя, навіть настроєм. Але основа образного враження залишається тією ж, тому що вона залежить від того сенсу, який закріплений за словами, які передають той чи інший образ у загальнонародному мовою.

Тому передаючи образ метафори перекладач шукає слова з такої нормативної семантикою, сенс яких, закріплений за ними в загальнонародному мовою, служив би міцною основою образного враження. Таким

6. метафори. в результаті Цей простежується. Його
Глава II.

1. Ми в Англії. П.С. І.Б. Толстого, А.П. Також Один з У цьому і полягає характером.

землі. Залан. Також вдалося встановити, що при написанні цього твору Б. Шоу вступає спочатку як художник слова, а потім вже як філософ-мислитель.

Переходячи безпосередньо до питання метафоричності мови художнього твору в оригіналі, ми можемо спиратися на наведені вище твердження, ставлячи їх на захист вибору драматургії Б. Шоу, а саме п'єси "Дім, де розбиваються серця" як об'єкта дослідження.

При вивченні дослідних робіт по творчості Б. Шоу можна спостерігати основну тенденцію виявлення відмітних властивостей стилю в його п'єсах і, зокрема, в п'єсі "Дім, де розбиваються серця". Однак сукупність мовних прийомів, включаючи, звичайно, і образні, які обумовлюють символічність п'єс великого драматурга, у всіх роботах розглядається дуже стисло і зводиться, в основному, до пояснення назв драм. Це явище спостерігається повсюдно, особливо при дослідженнях літературних праць зарубіжних авторів. І це, як вигукував великий критик (10), на тлі загального все зростаючого інтересу до образним засобам мови. Виходячи з цього положення, ми можемо стверджувати, що новизна нашої роботи полягає в Мовностилістичні вивченні раніше невивченою матеріалу, тобто ідейної драми Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця", на предмет виявлення слів та вільних словосполучень з метафоричним змістом.

2. Метафоричність назви як шлях до розкриття ідеї п'єси

Загалом, наше дослідження мовних одиниць з метафоричним значенням буде лежати в площині стилістичної семасіології. У цій галузі лінгвістичних наук проводиться аналіз різних фігур мови (зокрема тропів) з точки зору свершающихся в них семантичних перетворень і їх стилістичної функції. Семантична трактування матеріалу дозволяє розглядати в цьому плані фігури мови будь граматичної природи, тобто без впливу того, виражені вони окремим словом, словосполученням, а можливо і цілим реченням.

Назва п'єси - "Дім, де розбиваються серця" вже містить в собі словосполучення з метафоричним значенням - ми, звичайно, маємо зважаючи словосполучення "розбиваються серця". Це приклад простої метафори, як називає цей тип І.В. Арнольд (2). Однак ми не будемо розглядати дослідження І.В. Арнольд як базисне для характеристики метафор, лише побіжно торкнемося основне найпростіше поділ слів і вільних словосполучень з метафоричним значенням. У наведеному вище аналізі англійського варіанта п'єси цей вираз, "Дім, де розбиваються серця" пишеться в два слова: "Heartbreak House". Це показовий приклад з точки зору порівняльного аналізу двох мов. Англійське словотвір корінним чином відрізняється від аналогічного процесу російської мови з тієї простої причини, що англійська мова - це мова аналітичний, а російська мова відноситься до мов флективної.

Але повернемося безпосередньо до визначення компонентів метафори "розбиваються серця". Слово "серце", на нашу думку, є носієм образності, так як вжито Б. Шоу не в прямому "Буквальному" значенні, а в образному, отже, в метафоричному. Взагалі вираження такого типу як "ти розбив мені серце", "розбите серце ", найбільш близькі розглядався варіанту, і вирази" серце плаче "," серце стогне "є досить часто вживаними як у прозі, так і в поезії, а половину з представлених варіантів, можна знайти під фразеологічному словнику. Ми вважаємо зайвим тут наводити приклад використання якого - небудь з даних виразів у творах письменників та поетів. Образ люблячого серця, розбитого серця і т.п., це часті характерні образи у творчості будь-якого літератора, трудящого на "письменницькій ниві". Отже, ми з'ясували, що наведена метафора не є авторським окказіоналізмом, а зовсім навпаки, вона являє собою яскравий приклад поетичної метафори (співвідносно з класифікацією О.С. Ахманова (5)) Інакше кажучи, цю метафору можна назвати образної загальномовного, точніше общестилистические метафорою переносний, образний характер якої ясно відчувається мовцем.

Вибір такої яскраво образної метафори, включеної в назву, не є випадковим для автора. Шоу сам помічає це в передмові до п'єси, кажучи, що в драмі він показує дві протиставлені одна одній сили. Алегорично їх можна назвати "Heartbreak House" і "Horseback Hall" ("Будинок, де розбиваються серця "і" Манеж, де об'їжджають коней "). Мешканці "Вдома" - інтелігенти, мешканці "Манежу" - ділки. Громадська боротьба малюється драматургом як зіткнення цих двох сил.

Цілком очевидно, що метафоричне прочитання виразу "Розбиваються серця" відрізняється від буквального: вираз, яке в своєму буквальному значенні використовується для фізичних характеристик припустимо, хворих людей, при образному прочитанні виділяє інший клас неживих предметів, проте мають у своїй семантиці натяк на буття, в результаті чого жоден з предметів, що відносяться до класу внутрішніх органів не може бути виділений таким же способом як "серце", висловлюючи при цьому ту ж думку.

Співвідносячи досліджуваний мовний образний компонент - метафору "Розбиваються серця" з теорією М. Блека (9), ми можемо виділити так званий "фокус" метафори і його оточення - "рамку". І далі ми зробимо спробу пояснити чому дана "рамка" у поєднанні з даними "фокусом" дає метафоричну образність.

Отже, згідно субстітуціональной концепції, фокус метафори (Тобто явно метафоричне слово, вставлене в рамку прямих значень слів) служить для передачі змісту, який в принципі міг би бути виражений буквально. Ми можемо укласти, що фокус даної метафори - слово "серце". Автор використовує його замість іншого ряду понять (надії, очікування, сподівання..., і т.п.), які є абстрактними на відміну від цілком матеріалізованого поняття "Серце". Слово є заступником (або засобом передачі) не окремого враження, отриманого в минулому, але поєднання загальних характеристик "(17, с.46). Це твердження Айвора А. Річардса і є загальне формулювання утворення метафори.

Другий компонент простий по структурі метафори - "розбиваються" відповідно є рамкою. Новий, інший контекст слова "серце", то є фокусу метафори, викликає розширення значення фокусної слова за допомогою "Рамки". Слово, яке служить фокусом метафори не змінило свого значення в "системі загальноприйнятих асоціацій" (1, с.165), воно лише розширило своє значення.

Візьмемося пояснити вищесказане: на розум читача відразу ж приходить "аналогія", але більш уважний розгляд метафори показує, що однією аналогією зовсім недостатньо: зміна значення відбувається через контекстуальну зумовленість в широкому сенсі слова "контекст". З цього випливає, що говорячи про метафоричному словосполученні "розбиваються серця ", ми повинні брати до уваги і все інше" оточення " - Тобто повністю назва п'єси "Дім, де розбиваються серця".

На захист щойно наведеного розширеного варіанту метафори ми можемо висунути наступний вислів Е. Маккормак: "Метафора у всій своїй красі може реалізуватися лише за допомогою розширеного корелята "(34 с.88). У нашому випадку корелят виражений терміном "рамка". Весь естетичний маніфест Б. Шоу може бути виведений в наступних словах:. "Виразність твердження - ось альфа і омега стилю ". Стиль для Шоу - це перш за все думка, яка вбирає життя, повертаючи їй реалістичні образи, що впливають на свідомість людей.

Цей перехід до проблеми образності і стилю взагалі невипадковий в нашій роботі. Образ - джерело основних семіотичних понять, структура яких створюється взаємодією принципово різних планів - плану вираження і плану змісту. Метафора дуже часто визначається через апеляцію до образу, створюваному переносним значенням мовних одиниць. Цей образ у вузькому сенсі служить композиційним моментом при створенні образу літературного героя, персонажа, а іноді і художнього символу - як в нашому випадку. Образ будинку, де розбиваються серця як юних, так і більш зрілих людей створений Б. Шоу не без допомоги метафоричного перенесення, який служив "знаряддям" образності і символізму поряд з іншими стежками. Візьмемо на доказ рядки Н.І. Ісачкіной: "Символіка Шоу двоїста - найчастіше вона не тільки дозволяє закріпити в образній формі широкі соціальні узагальнення, але і маскує суперечності і подиви драматурга "(18, с.53). Далі Н.І. Ісачкіна в своїй дослідницькій роботі по творчості Б. Шоу коментує вживання поняття "Heartbreak". Вона говорить, що воно набуває особливого звучання в контексті всієї п'єси. Тему "розбитого серця" Шоу трактує у двох планах: в життєвому, коли причиною "heartbreak , а "виступає невдала любов, і у філософському, коли його причиною виявляється історичне лихоліття.

Узагальнивши всі висловлювання, наведені раніше, ми можемо намалювати таку картину: поняття "Дім, де розбиваються серця" ("Heartbreak House") метафорично в силу переносного, образного значення поняття "серце", яке служить фокусною моментом і при відомому контекстуальному розширенні утворює таке значення, яке з одного сторони обумовлено розвитком п'єси, назва якої і є розглянута метафора, а з іншого боку розкриває образне, в якій - то мірою навіть філософське поняття "Дому", як розширеного значення.

3. Метафори в системі мови п'єси

Переходячи до аналізу тексту п'єси в оригіналі і перекладі, ми повинні відзначити те, що слова і вільні словосполучення з метафоричним змістом ми будемо розглядати, виходячи з наступної схеми:

Визначення первісної структурної характеристики метафори (проста/розгорнута).

Розбір компонентів метафори (фокус і рамка).

Характеристика значень компонентів метафори.

Співвіднесення метафори з визначеннями епіфори та діафори.

Функціонування метафори як мовної одиниці.

Розглядання метафори як джерела поповнення словника.

Виявлення частоти вживання немовних метафор в тексті.

Автор п'єси, Б. Шоу, забезпечив свій твір обширною ремаркою, відразу ж вводить читача в дивну атмосферу дивного будинку - корабля. Морська термінологія насичує всю ремарку від початку до кінця. Це ж стосується і самої п'єси, точніше одного діючого персонажа - Капітана Шотовер, господаря будинку - корабля. Його мова рясніє морськими термінами, які, набуваючи незвичайне оточення за допомогою контексту, можуть бути розглянуті як мовні одиниці з переносним значенням:

... young and attractive female waiting in the poop.

Дослівний переклад слова "poop" - "полуют, корми ". Однак старий капітан такою назвою нагороджує хол свого будинку.

... as a child she thought the figure - head of my ship ... the most beautiful thing on earth.

Дослівний переклад виділеної фрази - "фігура на носі мого корабля ". Кораблем капітан Шотовер називає свій будинок.

... you will not marry the pirate, s child.

Виділену фразу, яка звучить у перекладі як "дитя, дитина пірата "старий Шотовер відносить до простої юній дівчині Еллі (Ellie), дочки невдачливого романтика Мадзіні Дена (Mazzini).

Go there yourself, you and all the crew.

Batten down the hatches.

Виділене слово має наступний дослівний переклад - "люк, кришка люка ". Говорячи всім йти в підвал на час бомбардування, Шотовер велить також закрити люки. У співвіднесенні з контекстуальним оточенням люком названа двері від підвалу. Необхідно відзначити, що вираз "Batten down the hatches " є морський командою "задерти люки! ",

Take him to the forecastle.

"the forecastle" - бак, носової кубрик для матраців. Говорячи фразу, капітан Шотовер відправляє злодія, який заліз у будинок, на кухню до прислуги.

I'll have no boatswain on my quarter - desk .

Перше виділене слово перекладається як "боцман". На звичайному кораблі це особа молодшого командного складу, якому підпорядкована суднова команда по господарським роботам. Боцманом капітан називає злодія Біллі Дена "quarter - desk" - ють, шканци, для Шотовер це вітальня в його домі.

Якщо провести невеликий експеримент і замінити слова морський термінології звичайними словами побутового вжитку, то тоді ми отримаємо таку фразу: "I'll have no thief (pilferer) in my living-room (In my house) ", що можна перекласти так:" я не потерплю злодія в моїй вітальні (в моєму будинку) ".

З одного боку, всі ці слова і вирази можна розглядати як вжиті в переносному, образному значенні, але, з іншого боку, не можна не брати до уваги образ будинку капітана Шотовер, будинки - корабля. З чого випливає, що перенесення значення не може цілком сополагается з метафоричним переносом, отже, виділені слова і вільні сполучення не можуть незаперечно бути зарахованими до категорії метафор. Вони швидше символічні, ніж метафоричні. "Вирушаючи від образу, метафора і символ "Ведуть" його в різних напрямках. В основі метафори лежить категоріальний зсув ... тому метафора робить ставку на значення ... У символі ж стабілізується форма. "(4с.23). Поряд з уже вказаними, існує ще велика кількість відмінностей - причому фундаментальних - між метафорою і символом. Якщо перехід від образу до метафори викликаний семантичними (внутрішньомовними) потребами і турботами, то перехід до символу найчастіше визначається факторами екстралінгвістичного порядку. Це стосується як окказіональних (як у нашому випадку), так і стійких символів. Н.Д. Арутюнова (4) зауважує, що образ стає символом в силу одержуваної їм функції в житті особи, називаючи подібні випадки символіки "особистими символами." Роблячи висновок ми можемо стверджувати, що розглянуті приклади можуть бути скоріше віднесені до символіці.

Хотілося б особливо виділити ще о...дин випадок вживання Б. Шоу морського лексикону в словосполученнях з метафоричним значенням: "The church is on the rocks, breaking up. I told him it would unless it headed for God's open sea ". У розглянутому перекладі (М.Б. і С. Б) ці пропозиції виглядають наступним чином: "Церква жбурнуло на скелі, її рознесе на друзки. Я говорив йому, що так воно і станеться, якщо вона не буде тримати курс на море господнє. "

Слова Шотовер мають двоякий сенс: буквальний - "(місцева) церква на скелі, вона рушиться "і фігуральний" церква взагалі на мілині, вона рушиться "т.к" to be on the rock "є идиоматическим виразом, прийнятим у англійською мовою. Воно еквівалентно російської ідіоми "сісти на мілину", інакше кажучи, опинитися в скрутному становищі. У перекладі автори не вдалися до жодних - або лексичним трансформаціям, що спричинило за собою втрату ідіоматичного вираження і, як наслідок, - втрату деякої частки експресії. В самому кінці цитати можна виділити образний характер уживання вираження "God's open sea", в буквальному перекладі "відкрите божественне море", "відкрите море Бога", в розглянутому - "море господнє". Це словосполучення можна розглядати як авторський окказіоналізм, тобто індивідуально - стилістичну метафору, збережену при перекладі. Продовжуючи тему окказіональних метафор, потрібно підкреслити, що їх вживання в тексті має поодинокий характер.

Still, there is no use catching physical colds as well as moral ones ...

Але якщо вже ви не вбереглися від моральної застуди, то навіщо ж ще простуджуватися і фізично ...

букв. пер. - Але немає ніякого сенсу занедужувати фізичної застудою, так само, як і моральною застудою.

... I should ever have dreamed of forcing her inclinations in any way ...

букв. - Я коли-небудь думав про те, щоб гвалтувати її нахили.

Повертаючись до метафоричного словосполучення "God's open sea", потрібно зауважити, що словосполучення: море вогнів, квітів, повітря, млості, блаженства, радості, щастя і т.п. найбільш часто зустрічаються поєднання, володіють відомою узуального, вони в більшій чи меншій мірі загальновідомі і загальновживаним. Ми привели буквальний переклад словосполучення "God's open sea", що прояснює мотиви використання перекладачами саме слово "господнє", замість "божественне". Останні може бути зрозуміле читачем двояко: або як прикметник зі значенням прекрасний, зачарований, або як прикметник, відносяться до релігії - церковний. Для уникнення змішування значень автори перекладу вдалися до використання синонимичного поняття.

Опис кімнати будинку - корабля, дане автором в ремарці, дає досить показові приклади метафор номінативних:

"On the port side of the room, near the bookshelves, is a sofa with it , s back to the windows. It is a sturdy mahogany article, oddly upholstered in sailcloth, including the bolster, with a couple of blankets handing over the back. "

У наведених вище пропозиціях дається яскравий приклад використання метафори як технічного прийому утворення імен предметів. Поняття "Back" - в дослівному перекладі означає "спина". Тут це слово служить номінативним, що ідентифікує цілям, закріплюючись за яким або предметом (у нашому випадку - за предметом меблів - диваном) в Як найменування його основної складової частини, мову як природний, так і літературний рясніє подібними прикладами.

Далі в ремарці: "Between the sofa and the drawing - table is a big wicker chair, with broad arms and a low sloping back ... "arms of a chair - ручки стільця, low sloping back - низька похила спинка. Знову наведені тобто She Можна Для Таким Разом Ключовим авторів. Ми, без перекладах. Але

У цьому випадку можна Однак твори.

Семантикаuot;. Мотиви, що визначили цей вибір нам не відомі - ми можемо про них тільки здогадуватися. Однак ми можемо зробити припущення і виявити два мотиви, по-перше, вживання саме цього слова "hog", як ми помічали і раніше, підтримує внутрішню нитка тексту, по - друге, семантика слів "pig" і "hog" в англійською мовою схожа набагато більше, ніж семантика їх аналогів російської мови. Отже, ми можемо зробити висновок про те, що експресивна інформація передана в перекладі без втрати інтенсивності та заміна слова "борови" словом "Свині" забезпечує цю схоронність.

Друга частина розглянутого вільного словосполучення з метафоричним змістом являє собою досить показовий приклад при порівняльному аналізі оригіналу і перекладу. Б. Шоу пише: "The universe is nothing but a machine fore greasing their bristles and filling their snouts. "Дослівно це можна перевести так: всесвіт це ніщо інше, як машина (механізм) для засмоктування, (Змазування жиром) їх щетинок і наповнення їх рила (морди). Відразу ж звертає на себе лексична трансформація значення, застосована при перекладі (М.Б. і С. Б). Лексичні трансформації, як ми помічали в теоретичній частині - це прийоми логічного мислення, за допомогою яких перекладач розкриває значення іншомовного слова в контексті і знаходить йому російське відповідність, не збігається зі словником. Ми схильні вважати, що в даному випадку перекладачі використовували прийом цілісного перетворення, при якому семантична основа метафори першотвору передається за допомогою переосмислення, де зв'язок внутрішньої основи метафори першотвору і перекладу заснована на другорядних перехрещуються Шемахія, при цьому понятійний зміст основної метафори оригіналу, її читача функції не змінюється. Слід звернути увагу на наступний фрагмент: fore greasing their bristles and filling their snouts. Якщо співвіднести наш дослівний переклад цього уривка і літературний переклад згаданих вище авторів, то ми можемо спостерігати інтеграцію значень, а також імплікацію нових, схожих по семантичній структурі понять. Ми говоримо про слова "рило" і "черево". Дійсно, "набивати черево ", а не" наповнювати рило "доречніше використовувати, зважаючи загальних закономірностей вживання подібних словосполучень і взявши до уваги їх семантичні особливості в російській мові. Семантична сполучуваність і взаємодоповнюваність очевидна, погодимося, що недоречно говорити про людину "він наповнив свій рот ", маючи на увазі прибутковість його життя. Ми радше скажімо "він набив собі черево, живіт ". У значенні, що породжується цим словосполученням, з'являється поняття того, що вже присвоєно людиною безповоротно.

Тут же ми продовжимо дослідження першотвору, зокрема звернемося до теорії епіфори та діафори. Ерл МакКормак (Earl R. MacCormac) стверджує, що "оскільки в основі метафори лежать як подібності, так і не подібності між властивостями її референтів, в будь метафорі присутній і епіфоріческій і діафоріческій елементи. Метафора, більшою мірою пов'язана зі схожістю між властивостями її референтів, може вважатися епіфора, тоді як метафора, більшою мірою пов'язана з відмінністю, може вважатися діафори "(34, с.363). Виходячи з наведеного висловлювання, підкріплювального наші міркування можна зробити висновок, що ми маємо справу з епіфора, тобто вона швидше тяжіє до апеляції до уяви читача, в відміну від діафори, що апелює до інтуїції. Референтами метафори, або її рамками, як ми виділяли раніше, є словесне оточення двох понять: "Hog" і "machine". Перше поняття розкривається позначенням багатих, заможних людей, друге служить об'єктом порівняння Всесвіту. Їх оточення, рамки знаходяться в безпосередній взаємозалежної зв'язку один з одним.

Розглянуті вище метафори, в яких фігурує слово "hog" можуть бути зараховані, так само як і ряд інших, наведених нижче, до розряду зооморфних метафор.

Think of this garden in which you are not a dog barking to keep the truth out!

(Згадуйте про наш сад, де вам не доводилося бути сторожовим псом, який гавкає, щоб перегородити дорогу правді) (Тут і далі переклад М. Б і С. Б).

... but it's a god's life; and I don't own anything.

(... але це собаче життя. А власності ніякої у мене немає)

ознак...а, що формує зооморфні метафору "... you are not a god barking to keep the truth out", не тільки не є істотним для вихідного поняття, але навіть суперечить тим масовим асоціаціям, які викликає слово "dog". Собака здавна сприймається як символ відданості, безкорисливої вЂ‹вЂ‹дружби і вірності, однак ці загальновідомі якості не знайшли мовного втілення, а в метафоричних значеннях закріпилися зовсім інші асоціації - злий, поганий людина (у нашому випадку), або спритний, вправний у якому - небудь справі людина.

У російській перекладі можна спостерігати заміщення поняття "собака" іншим поняттям "сторожовий пес". В англійській мові і "пес" і "собака" мають одну лексичну форму "dog". Можна зробити припущення про те, що автори перекладу, керуючись негативністю асоціацій метафоричного значення "dog" вибрали російський варіант перекладу "пес", який більшою мірою відповідає значенням злий, поганий і володіє більшою експресією, тобто виконує відповідну експресивну функцію. Окрім цього дана мовна метафора виконує і номінативну функцію. Висхідні до античної науці розмежування функцій іменування (номінації) і предікаціі розподіляється насамперед по частинах мови. Роль номінації виконують іменники - в даному випадку іменник "dog".

Показово вживання прикметника "собачий", похідного від "собака", однак не має подібні позитивні масові асоціації. В цьому прикметнику метафоричний ознака втрачає конкретне значення при цьому, як зауважує Г.М. Скляревська (31), зберігається і висувається на передній план сема посилення, загальної негативної оцінки. Розглянуте словосполучення "Собаче життя" має значення "дуже важкий, важкий, нестерпний. "І в англійською і в російській мові семантика цього поєднання однакова, що дозволило перекладачам зберегти образ, що викликає однотипні асоціації в різних мовах.

Наступний розглянутий випадок вільного словосполучення з метафоричним значенням може бути віднесений до метафор, що містить зооморфні характеристики і одночасно з цим, до індивідуально - стилістичним авторським метафор:

I tell you I have often thought of this killing of human vermin.

Російський варіант перекладу виглядає наступним чином:

Я нерідко думав про винищення людиноподібних гадину.

Вираз "human vermin", або ж в російській варіанті "людиноподібних гадину" не є традиційним для будь-якого з розглянутих мов. Відомо думка, що зооморфні характеристики можуть бути спрямовані не тільки на людини, але й на іншу тварину. вживаючи "human", тобто в буквальному перекладі "людська істота", Б. Шоу наближає людини до тварин. Тому дана метафора обумовлена ​​ускладненим, здвоєним семантичним перетворенням: закріпившись у мові як характеристика людини - Носія якостей, що приписуються зміям (мерзенний, слизький, брехливий) - така метафора використається й при антропоморфізмі, коли тварині, що характеризує метафоричний перенос значення людини, приписуються людські якості, почерпнуті з зооморфних характеристик. Як зауважують деякі дослідники, розглянутий тип метафори не має регулярного характеру і тенденції до узуального. Це ще раз підтверджує думку про те, що дане метафоричне вільне словосполучення можна віднести до авторських окказіоналізм.

What a brute I was to quarrel with you ...

(Яка ж я скотина, що почала з вами лаятися ...)

Слово "brute", у російській перекладі - "худоба" має збірне значення: звір, домашня тварина, зазвичай велика рогата худоба. Але в його семантиці, присутня й інше значення грубий, з тваринними інстинктами. Вираз "what a brute I was" має яскраво виражений метафоричний характер, яке реалізовується через переносне значення слова "brute", що є фокусом метафори, вставлене в значення слів, ужитих буквально.

Ellie: you are a wicked sordid little beast.

(Еллі! Ви маленьке порочне, підленьке тварина)

Знову нами виділений приклад, що містить збірне значення "Beast" - "тварина, скотина, тварь".

Даний зооморфізм, відображаючи своє значення в людських якостях надає об'єкту риси тваринного розглядаючи його як якийсь клас виділяє загальні риси суб'єкта: дурний, нерозумний, бездушний.

Беручи до уваги контекстуальне розширення цього слова з метафоричним значенням, можна спостерігати розширене застосування прикметників, що характеризують юну дівчину. Гесіона Хешебай називає так Еллі, відмовляючи її від наміру вступати в шлюб з Босом Менгеком. Це, по думку Гесіона, моральна підлість і зраду кращих людських якостей. Введення цілої низки прикметників дозволяє посилити експресивність метафори в цілому і виділити її емоційно - оцінну функцію.

При аналізі тексту на предмет виявлення інших типів метафор, вдалося встановити, що найбільша кількість вживання вільних словосполучень з метафоричним змістом відноситься до тих метафор, фокусом яких служать значення понять "серце" і "душа", в яке вкладаються інші, абстрактні поняття, що характеризують внутрішній світ людини - любов, ненависть, вірність, відданість і т.п. Розбір подібних метафор наведено далі в роботі.

До поодиноких випадків вживання відносяться такі метафори, в яких об'єктивне подібність між предметами полягає в наступних властивостях: - колір, - Форма, - розмір. Також до числа рідковживаних можна віднести ті метафори, які засновані на порівнянні з рослинами, квітами і комахами.

3.2 Інші метафоричні переноси

Одне з основних завдань, які ми ставили перед собою в початку роботи - це розгляд метафор, уживаних Б. Шоу, як джерела поповнення словника. Нагадаємо, що ми говорили полісемії, синонімії, а також про омонімії, однак первинний аналіз вибірки метафор показав, що Б. Шоу не може бути зарахований до числа тих письменників і поетів, чия творчість багате мовними нововведеннями, рясніє авторськими неологізмами і окказіоналізм. В підтвердження цьому ми можемо навести слова А.Г. Зразковою (28) про те. що творчість Б. Шоу було пронизане характерно традиційними рисами, тому його ще за життя назвали класиком і "списали", оголосивши старомодним. Звичайно, це лише непрямий доказ навіяне загальними уявленнями про традиційної консервативної Англії і про Б. Шоу як про справжній її "сина". Проте жоден з дослідників творчості письменника не говорив про окказіоналізм, виведених автором або про що - то подібному: навпаки, всі вони висловлювалися в підтримку традиційності методів Шоу при написанні драм нового ідейного змісту. А як відомо, для висунення нової ідеї не обов'язково виводити "Нові" слова. Потрібно всього лише знайти їм нове застосування, розкрити новий сенс.

Але повернемося до тексту і продовжимо: наступна метафора, розбір якої нам належить виконати відноситься до розряду общестилистические метафор, як розмежовують деякі зарубіжні германісти (зокрема Бірдслі (Birdsly)), її можна також зарахувати до колірних метафор: "I must believe that my spark, small as it is, is divine, and that the red light over their door is hell fire. I should spare them in simple magnanimous pity. " Ці рядки в п'єсі вимовляє Гектор в розмові з капітаном Шотовер. Гектор Хешебай - один з мешканців "Дому", блискучий красень, сміливець і шукач гострих відчуттів, ретельно приховує свої справжні благородні вчинки і самозабутньо лгущій про вигадані левових полюваннях. Він, як і старий капітан, сповнений ненависті до мешканців "Манежу" - ділкам і рвачів, висловлюючись на їх рахунок, він і вимовляє наведену вище фразу.

Слово "spark", переклад якого "іскра" має явно метафоричний сенс в даному тексті. Герой говорить про божественність цієї іскри-"I must believe that my spark ... is divine": "divine" дослівно перекладається як "божественний, пророчий." Фокусом цієї метафори незаперечно є слово "spark", вживане в переносному значенні: "щось, що спонукає на дію; що - те, що надихає ". Однак всі ми представляючи в уяві іскри малюємо собі приблизно наступну картину: білі маленькі краплі, легкі як повітря, вилітаючи звідки - то розсіюються ...і гаснуть; або: червоні точки, сиплю водоспадом і яскраво горя, падають на якусь поверхню і загасають. Ми навели приклад буквального значення слова "spark", що породжує в уяві людини образ, співвідносяться з прямим сенсом цього слова. При переносному значенні і розумінні образу, породжуваного словом "spark" в пам'яті виникають лише колірні асоціації - так, можна привести наступний приклад: "the spark in a man, s soul" - "іскра в душі людини" - виникаючий образ: щось яскраве світиться в людині, спонукає його на дію. Приклад метафори, який ми розглядаємо, побудований на подібній асоціації, перенесення буквального значення "spark" на предмети і явища лише співвідносні по смисловим характеристикам.

Далі Б. Шоу продовжує вимальовувати колірну картину: "The red light over their door is hell fire" - він вже прямо включає в ряд вживаних слів прикметник "red" позначає "червоний". Цей своєрідний "підхоплення" метафори дає можливість читачеві намалювати в своїй уяві незгладимий колірний образ, підкріплений "Подвійний" колірній метафорою. У цьому криється ще один "секрет" автора - Б. Шоу, кажучи про мешканців "Дому", нагороджує їх світлим колірним чином, а вкладені в уста Гектора слова про "ділків" створюють неприємний, пекучий, темний відтінок червоно - кривавого кольору. Породжуючи таким чином підтекст п'єси, автор схиляє читачів на ту сторону, якій він сам більше симпатизує.

Дана метафора несе в собі глибоко естетичну інформацію. Під естетичною інформацією ми розуміємо, слідом за Л.А. Кисельової (23), інформацію про естетичні якості самої мови, основним критерієм якого є найбільш повна відповідність мовних одиниць своєму призначенню або ідеалу (буквальному значенням). Отже, ми можемо говорити про присутність естетичної функції в цій розгорнутій метафорі.

4. Роль метафоричного перенесення при розкритті образності понять в ключовому діалозі п'єси

Сюжетну канву п'єси утворює історія сорвавшейся одруження представника світу ділків Менген на дочці "винахідника - невдахи "Мадзіні Дена, Еллі Ден. Діалог Еллі - чуйною і вразливою колись дівчата у якої вже встигло розбитися серце і Менген - один з ключових у п'єсі.

"Головне - це діалоги, в ході яких розвінчуються інтелігенти, викриваються ділки і виникає картина найглибшого ідейного і моральної кризи "(14, с.125). Зіткнення людей різного психічного складу - це всього лише підміна реальної класової боротьби, для розтину якої Б. Шоу і використовує цей прийом. "The air may suit us; but the question is, should we suit one another? Have you thought about that? "- Говорить Бос Менген Еллі в самому початку їхньої розмови. Літературний художній переклад практично являє собою дослівний варіант перекладу: "Повітря - то тутешній, звичайно, нам підходить, а от питання в тому, чи підходимо ми один одному. Ви про це подумали? "Нас цікавить лише виділена фраза, так як на нашу думку вона несе переносне значення, виражене словом "підходимо", тобто "Підходити". Все це висловлювання являє собою приклад розгорнутої метафори.

Фокус - слово "підходити" несе в собі лише невелика кількість експресії, а отже, образності так як воно досить часто вживається в подібному контексті, утворюючи лексичну метафору. Ці метафори, як ми помічали і раніше, служать, в основному, номінативним цілям і малоекспрессівни, так як вже давно стали традиційно вживаними. Читач не помічає в них "свіжості", "нововведення", він як би пропускає їх, не акцентуючи належної уваги.

А ось відповідь Еллі Менгену більш експресивний: звичайно, вона - дівчина, колись сповнена вдячності цій людині "врятував" її батька - тепер же Еллі, яка пережила крах своїх мрій і сподівань сповнена рішучості "дістати Боса Менген в чоловіки": "But we can get on very well together if we choose to make the best of it. Your kindness of heart will make it easy to me. "Відразу ж слід дати переклад відповідної репліки Еллі: "Але ми дуже добре можемо порозумітися, якщо обидва візьмемо на себе працю докласти до цього деякі зусилля. Ваше добре серце набагато полегшить для мене все ". Еллі намагається якомога ласкавіше і образніше обходиться словами для досягнення своїх цілей.

Автор, Б. Шоу, використовує абстрактні поняття, які дуже вдало були передані при перекладі. І знову звучить тема серця, поняття, яке ми вже докладно розбирали вище. Поки ще Еллі називає його "добрим серцем", але після діалогу, розвінчують Менген як чеснота, вона вже не зможе сказати цього.

Далі по ходу п'єси Б. Шоу часто використовує метафори, підкріплені порівнянням, або тотожністю. Цей прийом називається "підхоплення ". її в життя. Він Можна "

Що Сам Однак це Коли Очевидно, Це Кожен значень слів. Цей is. Для того,

Висновки по другому розділі функцію.ської інформації. Кордону коливання знаходяться в межах, заданих семантикою мовних образів, тональністю всього твору.

Висновок

В даній роботі ми розглянули використання Б. Шоу слів і вільних словосполучень з метафоричним змістом в п'єсі "Будинок, де розбиваються серця ", а також провели аналіз перекладу метафор з англійської на російську мову.

Вдалося. встановити, що метафоричний перенос значення - це широко і вільно використовуваний прийом в тексті п'єси. Для Б. Шоу характерна детальна обробка художніх прийомів, яка готує читача до образному сприйняттю не лише общестилистические, але також і лексичних метафор. Подання абстрактних, абстрактних понять через метафоричний образ, заснований на конкретній лексиці, робить оповідання відчутним, відчутним, зримим.

Слід, відповісти ускладнений, багатоступінчастий характер використання різних прийомів в мові п'єси, а саме:

1. Використання ланцюгового введення метафор: "жвава" небудь прийомом метафора є контекстуальним поясненням іншого сусідує метафори.

2. Використання порівняння як прийому "підтримки", посилюючого образне сприйняття всього метафоричного контексту.

3. Внутрішній прийом - зміцнення метафоричної образності через розгортання метафор в кілька ланок.

Всі метафоричні образні засоби, розглянуті в роботі, були аналізувати відповідно до поняттями "фокус" і "Рамка". Цей аналіз показав, що фокусом метафори, як правило, служить слово, вжите в переносному значенні, вставлене в рамку прямих значень слів. Фокусна слово є заступником йди засобом передачі не окремого враження, але поєднання загальних характеристик будь-якого абстрактного поняття, реалізованого в тексті з допомогою іншого, предметного поняття.

Вся вибірка тексту порівнювалася з аналогічною кількістю перекладу. Це дало можливість виявити мовні невідповідності при перекладі п'єси на російську мову. Розглянутий переклад М. Богословської і С. Боброва зроблений шляхом використання повних словникових еквівалентів. Але часті випадки застосування лексичних трансформацій. Нам вдалося з'ясувати, що подібні методи при перекладі використовуються для збереження образної інформації оригіналу, що також дає можливість переносу і збереження прагматичних функцій метафор: естетичної, експресивної, емоційно-оцінної.

Список літератури

1. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. - М.: Вища школа., 1973. - 304с.

2. Арнольд І.В. Стилістика сучасної англійської мови. - 2-ге вид., перераб. - Л.: Просвещение, 1981. - 295с.

3. Арутюнова Н.Д. Метафори і дискурс// Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. - 512с.

4. Арутюнова Н.Д. Мова і світ людини: збірник/Н.Д. Арутюнова. - 2-ге вид., испр. - М.: Мови російської культури 1995. - 892 с.

5. Ахманова О.С. Нариси з загальної та російської лексикології. - М.: ГосУчпедіз хв. просв. РРФСР, 1957. - 295 с.

6. Балашов П.С. Художній світ Б. Шоу: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня. - М.: Академія наук СРСР ин-т світ. літ-ри ...ім.А.М. Горького 1974. - 63С.

7. Бєльський О.О. Зарубіжна драматургія: збірник статей/А.А. Бєльський. - Перм: Пермський держ. універ. ім. А.М. Горького. 1989. - С.5-27

8. Бірдслі М. Метафоричне сплетіння// Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. - С. 201-219

9. Блек М. Метафора// Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. -С.153-173

10. Виноградов В.В. Про мову художньої прози. - М.: Наука, 1980. - 358с.

11. Вілюман В.Г. Англійська синоніміка: Учеб. посіб. - М.: Вища школа, 1980. - 128с.

12. Виготський Л.С. Мислення і мова// Л.С. Виготський Вибрані психологічні дослідження. - М.: Наука, 1956. - 386с.

13. Габріковскій Н.К. Лінгвістичні проблеми перекладу: Збірник статей/Габріковскій Н.К. - М.: Вища школа, 1981. - 135с.

14. Громадянська З.Г. Бернард Шоу: Нарис життя і творчості. Учеб. сел. - М.: Просвещение, 1979. - 175с.

15. Гюббенет І.В. Основи філологічної інтерпретації художнього тексту. М.: МГУ. - 1991. - 205с

16. Діманов С.С. Зарубіжна література. Збірник статей/С.С. Динамо, М.: Держлітвидав, 1960. - 455с.

17. Девідсон Д. Що означають метафори// Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. - С.173-194.

18. Ісачкіна Н.І. Естетика Б. Шоу: Збірник статей з історії західних літератур/Коблікова Л.Г. -М.: МГУ. - 1957. - С.122-152

19. Калінін А.В. Стилістичні нариси. М.: Изд-во МГУ. 1979. - 195с.

20. Канторович І.Б. "Дім, де розбиваються серця" і криза фабіанізма Шоу// Збірник статей/А.А. Бєльський. - Перм: Пермський Держ. Унів. ім.А.М. Горького: - 1989. - С.28-39

21. Кирилова Л.Я.Б. Шоу та А.П. Чехов// Слово про театр. - М.: Радуга, 1996. - с.34-45.

22. Коваль М.Д. Стилістика англійської мови/М.Д. Коваль, Ю м. Скребнев, М.М. Амосова. - Л.: Учпедіз, 1960. - 173с.

23. Кисільова Л.А. Питання теорії мовної дії. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1985. - 167с.

24. Кисільова Л.А. Семантичне основа образних засобів. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1989. - 92с.

25. Крилова І.А. Про семантичної природі метафор: Вчені записки, - Горький: З-під Горьковського Університету, вип.76,: 1976. - 130с.

26. Міллер Дж. Образи і моделі, вживання та метафори. // Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. - С.236-284.

27. Нікітін Основи лінгвістичної теорії значення. - М.: Вища школа, 1988. - 167с.

28. Образцова О.М. Драматургічний метод Б. Шоу. - М.: Наука, 1956. - 316с.

29. Рецкер Я.И. Теорія і перекладацька практика. - М.: Вид-во ІМО, 1994. - 216с.

30. Рікер П. метафоричний процес як пізнання, уяву і відчуття. // Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес, 1990. - С.416-436

31. Скляревська Г.Н. Метафора в системі мови. - СПб.: Наука, 1993. - 151с.

32. Смирницький А.І. Морфологія англійської. - М.: Наука, 1959. - С.249-255

33. Томашевський Б.В. Стилістика. Учеб. посіб. - 2-ге вид., Испр. і доп. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1983. - 288с.

34. Уілрайт Ф. Метафора і реальність. // Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес. 1990. - С.82-110

35. Федоров А.І. Семантична структура слова як компонент семантичної структури висловлювання// Семантична структура слова/В.Г. Гак. - М.: Наука, 1981 с.78-96

36. Федоров А.В. Нариси загальної та порівняльної стилістики. - М.: Вища школа, 1971. - С. 194.

37. Щоу Б. Автобіографічні нотатки. Статті. Листи.: Збірник/Пер. з англ.; Складання А. Обрзцовой і Ю. Фрідштейна. - М.: Радуга, 1989. - 496с.

38. Язікова Ю.С. Аналіз метафор стилю повісті М. Горького "В людях". Уч. зап. Далекосхідного універ., Вип.5., 1962. - 127с.

39. Якобсон Р. Два аспекти мови і два типи афатичних порушень. // Теорія метафори/Н.Д. Арутюнова, М.А. Журінськая. - М.: Прогрес. 1990. - С.110-133

40. Galperin I. R. Stylistics: Book for students. - M.: Vyssaja Skola, 1971. - 342p.

41. Siedl J., Mordie M. English idioms and how to use them. - M. Vyssaja Skola, 1983. - 265p.

Список джерел та їх скорочень

1. Shoy B. Heart break House// Four Plays/A. Anikst. M.: Foreign Languages ​​Publishing House. - 1952. - P.137-241

2. Шоу Б. Дім, де розбиваються серця// П'єси/З. Громадянська пров. з англ.М. Богословська, С. Бобров. М.: Правда. - 1981. - С.253-351 - Б. Шоу "Д, ГРС"

Список словників і їх скорочень

1. Ахманова - Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. - М.: 1966.

2. БЕС - Великий енциклопедичний словник/А.М. Прохоров., В 2т., М.: Радянська енциклопедія., 1991.

3. Гальперін І.Р. Великий англо - російський словник - М.: 1972.

4. КЛЕ - Коротка літературна енциклопедія/А.А. Сурков, т.4., М.: Радянська енциклопедія 1967р.

5. ЛЕС - Лінгвістичний енциклопедичний словник/В.Н. Ярцева, М.: Радянська енциклопедія 1990р.

6. Мюллер В.К. Новий російський - англійський словник - М.: Російська мова., 1998.

7. Мюллер В.К. Новий англо - російський словник - М.: Російська мова., 1998.

8. Малаховський Л.В. Словник англійських омонімів і амоформ. - М.: Російська мова., 1995.

9. Словник синонімів/А.П. Євгеньєва, - Л.: Наука, 1977.