Історико-краєзнавче Дослідження Міста Рівне

Реферат

В« Історико-краєзнавче Дослідження Міста Рівне В»

Географія та природний Потенціал

Рівне розташоване у межах лісостепової зони України на Волінській вісочіні. Площа 5824 га. Місто перетінає річка Устя, ліва притоки річкі Горинь.

Переважні відмітки міста - 187-220 м. (Мінімальна Відмітка - 180 м., максимальна -235 м.).

Переважні схилах міста - 1,6%. Мінімальній схилах - 0,6% (Північно-Західна частина Міста в районі вул. Млінівської), максимальна - 33% (схилах балок и долині річок Устя).

Клімат - Атлантичного-континентальний, помірно теплий и вологій. Літо теплі малохмарне, зима м В»яка, часто похмура.

В геологічному відношенні територія Міста є області Поширення четвертини відкладень, Що залягають на Поклад Крейд и протерозою. Відкладення протерозою представлені аневрітом, сланцем, пісковіком. Над відкладеннямі протерозою залягають відкладення крейдового віку - крейда, глина. Над відкладеннямі крейдового віку залягають суглинки, супіскі щільні и ліроподібні, глина, Піски, торф четвертини віку. Потужність четвертинах відкладень - 130 м.

Ґрунтові води зустрічаються на глібіні 14 м. Високе стояння грунтових вод характерне Ліше для заплавах річкі Устя.

На Основі інженерно-геологічніх умів територія Міста розділена на три будівельних тіпі: сприятливі, менш сприятливі и неспріятлівій для забудови.

грунти - Чорноземі неглібокі, а у заплаві р.. Устя - лугово-чорноземні та лучно-болотні. Чорноземі містять 2,7-3,2% гумусу. Всі грунти мают скроню природну родючість и прідатні для росту Всіх ві

дів зелених насаджень характерних для лісостепової зони України.

Корисні копалини Міста и Рівненського адміністратівного району представлені карбонатними породами (крейда), Цегельний-черепичних сировина (суглинки, глина), торфом.

Автошляхі: Львів-Київ, Київ-Брест, Київ-Чернівці, Київ-Тернопіль.

Залізничні магістралі: Київ-Варшава, Київ-Берлін, Львів-Санкт-Петербург. Львів-Мінськ, Ковель-Москва, Ковель-Одеса, Ковель-Сімферопіль.

Населення

За данімі Всеукраїнського перепису на 05.12.2023 р. загальна чісельність населення складала 248,8 тис.. чоловік, в тому чіслі чоловіків - 115,3 тис.. чоловік, Жінок - 133,5 тис. чоловік. Щільність населення в м. Рівне становіть 4290 ОСІБ/км 2 . На теріторії Міста прожівають Представники 70 національностей. У національному складі переважна більшість українці, чісельність якіх становіть 224,6 тис. ОСІБ, або 91% від Загальної кількості населення. Віковій склад населення характерізується такими данімі:

Вік

К-сть постійного населення, тис. чол .

У% до підсумку 2001 1989

Молодший за працездатній

Працездатній

Старший за працездатній

48,1

163.5

33,7

19,6

66,6

13,8

28,8

63,8

10,6

ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальна ІНФОРМАЦІЯ)

У місті Рівне 66 промислових підпріємств (основне коло), на якіх працює 23.9 тис. чоловік. За 2002 рік віроблено продукції в діючіх цінах на 639,4 млн. грн. У порівнянні з 2001 роком ріст виробництва склавов 3,9%.

У місті Рівне віробляється 31,1% ПРОМИСЛОВОЇ продукції області.

Структура промислового виробництва за основними видами економічної діяльності. У%:

Хімічна та Нафтова промисловість - 40,3

Виробництво електричного та електронного устаткування - 13,1

Харчова промисловість - 7,6

Текстильна та пошиття одягу - 2,9

Виробництво та Розподіл енергоносіїв - 26,8

Найбільші підпріємства регіону

(назва, координат та, напрямки діяльності)

Хімічна промисловість

ВАТ В«РівнеазотВ»

33017, м. Рівне, 17

тел.: (03622) 172-03, 170-00

продукція: мінеральні добрива, адіпінова кислота, аміак водний, рідкій азот, рідка вуглекіслота, циклогексанон, товари побутової хімії.

Машинобудування

ВАТ В« Рівненській завод вісоковольтної апаратури В»

33001, м. Рівне, вул. Біла, 16

продукція: сілові вимикачі, комплексні розподільчі Пристрої.

ТзОВ В«АкватонВ»

33027, м. Рівне, б-р Хмельницького, 50

тел.: 62-05-65, 62-05-43

продукція: круглий Мідний емальованій провід, електродвигуни.

Легка промисловість

ВАТ В«Рівненська фабрика нетканих матеріалів В»

33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 2

тел.: 24-75-17

продукція: полотна з нетканих матеріалів, технічні та побутові.

Харчова промисловість

АВКТВТ В«Рівненська кондитерська фабрикаВ»

33000, м. Рівне, вул. Хмільна, 30

тел.: 63-61-27

продукція: кондитерські вироби (карамель, цукерки, драже, вафлі, Печиво).

Мале підприємництво

( Загальні Вінницький національний за 2002 рік)

Кількість підпріємств - 2399 в т.ч. підпріємств, Що випускаємої продукцію и надавали послуги - 1808.

обсягах виробництво продукції на малих підпріємствах, млн. грн. - 211,1 у% до Загальна обсягах виробництва - 17,0

Кількість працівніків, зайнятих на малих підпріємствах (штатні и позаштатні), тис. ОСІБ -18,5 У% до Попередня року - 109,6

Середньомісячна заробітна плата, грн. - 211,8 у% до Попередня року - 125,9

Зовнішньоекономічна діяльність

Рішенням виконкому Рівненської міської ради від 8.07.2023 р. № 165 затверджено проект інвестіційної Програми м. Рівне на 2003-2010 рр. В«Про проект інвестіційної Програми м. Рівне на 2003-2010 рр. В», Який носити соціально-комунальний характер.

Соціальні питання

Середня освіта

(кількість Навчально закладів)

У м. Рівне 39 денніх загальноосвітніх закладів, у тому чіслі 26 загальноосвітніх шкіл, 2 гімназії, 4 ліцеї, 1 колегіум.

Професійна освіта

(загальна ІНФОРМАЦІЯ)

Робітнічім спеціальностям навчаються у 4 закладах профтехосвіти:

- Рівненський торгово - професійний ліцей (ПТУ -5);

- Рівненське Вище професійне училище № 1;

- Рівненський професійний ліцей (ПТУ - 11);

- Рівненський професійний ліцей сфери побуту (ПТУ - 5).

Медичні встанови ( загальна ІНФОРМАЦІЯ)

У м. Рівне обслуговують мешканців Міста та області 13 лікувальніх закладів Із стаціонарнімі та 19 закладів з амбулаторно-поліклінічнімі підрозділамі.

На 01.01.2024 р. у місті функціонує 8 закладів охорони здоров'я, які фінансуються з міського бюджету и надають медичні послуги населенню міста: центральна міська лікарня (у т.ч. поліклінікі № № 1,2, та поліклініка В«ПівнічнаВ»), поліклініка № 3, пологові будинки № № 1,2, станція швидкої допомоги, дитяча міська лікарня, 2 Стоматологічні поліклінікі.

У місті Працюють кож 9 обласних спеціалізованіх діспансерів:

- обласний ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ;

- кардіологічній (При обласній лікарні)

- ендокрінологічній;

- ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ;

- шкірно-венерологічній;

- наркологічній;

- радіаційного ЗАХИСТУ населення;

- лікарсько-фізкультурній.

Крім того, в м. Рівне знаходится діагностичний центр ...та 56 платних закладів медичного обслуговування населення.

Фізична культура та спорт (загальна ІНФОРМАЦІЯ)

На теріторії Міста для Надання фізкультурно-оздоровчих І Спортивних услуг населенню працює 22 спортивних клубів, 5 стадіонів, в т.ч. мототрек, 4 Крит плав басейни, 11 футбольних полів, 119 майданчіків, 29 стрілецькіх тірів. Функціонує 16 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а кож фізкультурно-спортивні організації інвалідів. У 2002 году 7 спортсменів Міста Рівного булі призерами першості України, Європи Гірськолижний та світу з окремого відів спорту.

У місті функціонує 18фізкультурно-спортивних закладів, з них підпорядковані:

- відділу фізічної Культура і спорту міськвіконкому - 2, крім того стадіон Авангард, Шахов-Шашкова клуб В«64В»;

- управлінню освіти міськвіконкому - 4;

- управлінню освіти и науки облдержадміністрації - 1;

- облраді спортивного товариства профспілок В«УкраїнаВ» - 3;

- облраді спортивного товариства профспілок В«КолосВ» - 3;

- Обласний центру інвалідного спорту В«ІнваспортВ» - 1;

- рівненській обласній організації спортивного товариства В«СпартакВ» - 2.

Найбільш розвинення видами спорту є: футбол, волейбол, баскетбол, греко-римська боротьба, плавання, велоспорт. У місті прожіває 12 чемпіонів України, 3 чемпіоні світу та 2 призери чемпіонату Європи Гірськолижний. Серед команд світу найбільш відомімі є баскетбольний клуб В«БК-93В» та футбольний міні-клуб «гвнеВ».

Культура та дозвілля (Загальні Відомості)

Місто Рівне має 15 масових бібліотек, філармонію, 2 театри, 2 кінотеатри, 12 закладів культури клубного типу, краєзнавчій музей, 2 дитячі Музичні школи, дитячий ХУДОЖНЯ ШКОЛА. У місті працює державний зоопарк та ДКП В«Міське об'єднання парків культури та відпочинку В». Проводяться 5 Міжнародніх фестівалів та телеконкурс молодих естрадно Виконавців України В«ПремВ» єр-Ліга В». Міжнародний фольклорний фестиваль традіційного народного мистецтва В«Древлянські джерелаВ», слов'янський фольклорний фестиваль В«КолядаВ», міжнародний фестиваль духовної музики В«СурмаВ» проходять Під егідою організації ЦІОФ та ЮНЕСКО.

Інформаційний простір Міста

Газети

«³льне слово В». Державна реєстрація - 15.08.2023 р. Бл: Рівненська облдержадміністрація, журналістській колектив редакції. Тираж 19200.

«³сті Рівненщини В». Державна реєстрація - 10.06.1994. Бл: Рівненська обласна рада, трудовий колектив редакції. Тираж 20920.

«ѳм днів В». Державна реєстрація - 16.12.1997. Бл: Рівненська міська рада. Тираж 8030.

В«Слово і час В». Державна реєстрація - 23.03.2024 р. Бл: Рівненська районна рада, райдержадміністрації, трудовий колектив редакції. Тираж 2320.

В«Нова Волинь В». Державна реєстрація - 23.03.2024 р. Бл: Народний рух України. Тираж 5000.

В«Червоній прапор В». Державна реєстрація - 26.07.1995.р. Бл: Рівненський обком КПУ. Тираж 5000.

В«За Русь єдину В». Державна реєстрація - 23.01.2024 р. Бл: Рівненська міська партія В«За Русь Єдину В»тираж 500.

«гвненській Діалог В». Державна реєстрація - 26.04.2023 р .. Бл: ТОВВ« Науково виробнича фірма В«СОТЕКВ» (соцпартія). Тираж 4900.

В«ВолиньВ». Державна реєстрація - 01.04.2023 р .. Бл: Підрозділ українського козацтва В«Волинська Січ В»(УНР). Тираж 13200.

В«За відродження В». Державна реєстрація - 21.02.2024 р. Бл: Рада федерації профспілок Рівненської області. Тираж 5840.

В«Точка зору. Рівне В». Державна реєстрація - 22.02.2024 р. Бл: Рівненська обласна організація В«Комітет віборців УкраїниВ». Тираж 5000.

В«ПанорамаВ». Державна реєстрація - 13.05.2023 р. Бл: Редакція обласної газети В«ПанорамаВ». Тираж 800.

«гвне - Ракурс В». Державна реєстрація - 21.09.2023 р. Бл: ТОВ фірма В«ЛемартВ». Тираж 25000.

«гвне-експресВ». Державна реєстрація - 03.09.2023 р. Бл: ПФ В«БоремельВ». Тираж 5200.

В«Провінційна газета В». Державна реєстрація - 19.09.2023 р. Бл: ТОВ В«Видавничий дім В«ОГОВ».

В«Рушійна сила В». Державна реєстрація - 30.09.2023 р. Бл: Рівненська обласна молодіжна організація В«Молодий РУХ РівненщиниВ». Тираж 200.

«гвненський кооператор В». Державна реєстрація - 22.11.2023 р. Бл: обласна спілка споживачів товариств. Тираж 5460.

«³сник служби зайнятості В». Державна реєстрація - 20.12.2023 р. Бл Рівненській обласний центр зайнятості. Тираж 2100.

В«Трибуна студента В». Державна реєстрація - 24.11.2023 р. Бл: Ректорат РДТУ. Наклад 300.

В«Наш медичний коледж В». Державна реєстрація - 07.11.2023 р. Бл Рівненський державний базовий медичний коледж. Тираж 100.

В«Без секретів В». Державна реєстрація - 29.11.2023 р. Бл: Рівненська міська громадська організація В«Сприяння позашкільній освіті та соціального ЗАХИСТУ ДІТЕЙ и підлітків Палацу ДІТЕЙ та молоді В». Тираж 1000.

В«Медичний вісник В»Державна реєстрація - 03.08.2023 р. Бл: Управління охорони здоров'я облдержадміністрації. Тираж 5945.

В«Цілітель (ка)В» В«ЦілителькаВ». Державна реєстрація - 24.09.2023 р.. Бл: ПМП В«ЦілітельВ». Тираж 11200.

В«ВованВ». Державна реєстрація - 07.08.2023 р. Бл: Медведчук Андрій Володимирович. Тираж 2000.

В«ОГОВ». Державна реєстрація - 28.12.2023 р. Бл: ТОВ В«ФірмаВ« Газета ОГО В». Тираж 25500.

В«КонтактиВ». Державна реєстрація - 26.01.2024 р. Бл: ПП Чімшін О.В.; Бочко О.П. Тираж 7000.

«гвне и рівняні В». Державна реєстрація - 21.02.2024 р. Бл: ТзОВ В«Краяни Полісся В». Тираж 65000.

В«ІМІДЖВ». Державна реєстрація - 09.07.2023 р. Бл: ТзОВ В«ВолариВ». Тираж 5250.

В«СкринькаВ». Державна реєстрація - 19.09.2023 р. Бл: Видавничий дім В«ОГОВ». Тираж 73000.

В«Нова оселя В». Державна реєстрація - 22.05.2023 р. Бл: РОГΠ«гвненській медіа-клуб В». Тираж 50000.

В«Місто плюс реклама В». Державна реєстрація - 03.10.2023 р. Бл: ТзОВ В«Місто плюс В». Тираж 60000.

В«Духовна нива В». Державна реєстрація - 24.02.2024 р. Бл Рівненська єпархія УПЦ КП. Тираж 2400.

Телебачення та радіо

ЗАТ В«ММЦ СТБ, Рівненська філія В«СТБ РівнеВ».

ТзОВ В«Телерадіокомпанія Рівне 1 В»,В« Наше радіо В».

ЗАТ В«Радіо Трек В».

Рівненська державна Телерадіокомпанія:

творч-виробниче об'єднання телемовлення

творч-виробниче об'єднання В«Перша программа радіо В«КрайВ»

творч-виробниче об'єднання В«Друга программа радіо В«КрайВ».

Радіо В«ДовіраВ».

Радіо В«Нова хвиляВ».

Вуличному телебачення

рівне Регіон промисловість інформаційний

Історія досліджень населеного пункту

вивченості Історії Рівного Займан Багато вчених. Найвізначнішімі з них є: Гурій Васильович Бухало та Іван Григорович Пащук.

За праву Гурій Васильович Бухало вважається ветераном музейної впоратися не Ліше Рівного и області, а й України: Аджея працює у Рівненському Обласний краєзнавчому музеї з квітня 1963 року. за годину своєї праці в музеї ВІН день за вдень з великим Бажанов Вивчай и пропагував Багата Історію України, Стародавньої Волині, Рівненської земли.

Гурій Васильович керував створенням експозіцій відділу Історії музею з качанів у Будинку по вул. Червоноградській (нінішня С. Петлюри), Згідно біля новому пріміщенні по Вулиці Драгоманова, 19. активно допомагав організовуваті експозіції музею-заповідніка В«Коз...ацькі могилиВ» у селі плюшеві Радивилівського району, музею ім.М.І. Кузнєцова у рівному, меморіальному музеєві письменника М. Острозького у с.Вілія Острозького району, керував оновлений експозіцій Дубенський, Костопільського, Сарненський, Корецького, Острозького районних краєзнавчіх музеїв, цілого ряду на Громадянська засідках.

Іван Григорович Пацула ніні добро знань в області. Регіоні и Украине філолог, журналіст и краєзнавець.

беручи Активну участь у Першому установчому з'їзді, Який проходив у Київському В«Українському домі В», Вже Як голова Рівненського краєзнавчого товариства, Що Було організоване 31 березня 1989 року, самє ВІН запропонував, хоча булі Різні Предложения у діскусійніх виступа делегатів, назв новоствореної Громадської організації в Україні. Був делегатом и виступать на її двох Наступний з'їздах, чітко и принципова наголошуючі на вірішенні багатьох злободенніх проблем краєзнавчого руху. ВІН Постійно обірається членом правління Всеукраїнської Спілки краєзнавців. Є її постійнім членом.

завдячуючи І.Г. Пащук, Рівненське обласне краєзнавче товариство, у якому ніні налічується прежде 260 членів, є одним Із кращих у Нашій молодій державі, за що У жовтні 2001 року Іван Григорович БУВ відзначеній подякУю кабінету Міністрів України за особистий Внесок у Розвиток краєзнавчого руху в Україні.

Історія населеного пункту за писемна Джерело

Перша писемна згадка про місто Рівне датується 1283 роком. Йдеться про ті, Що польській король Лєшко Чорний переміг літовські загони, очолювані Віттеном, які спустошілі Сандомірську землю. Літовці Почаїв тікаті и опінію Поблизу Волинського Міста Лукова. Звідті ПІШЛИ густим лісом й зупініліся неподалік місцевості Яка назівається Рівне.

Низка рочніків (Короткі записи найважлівішіх подій) опублікована в іншому томі монументального видання Другої половини 19 ст. В«Історичні па'яткі ПольщіВ». Написань латиною на пергаменті, почерком 13 ст. (ЯК повідомляє видавець), В«Рочнік капітульній Краківській Під 1283 р. сповіщає: В«Князь Лешко, вступивши у Бій з Литовсько царями в Рівному, переміг їх и багатьох з них убивши. В». у цьому ж томі В«Історічніх пам'яток ПольщіВ» вміщено Інший В«рочнікВ» - В«Рочнік КраківськійВ», Що охоплює 966-1291 рр.. І, отже написань В«по гарячих слідахВ» Лешкова походу на Волинь. Ця па'ятка теж Досить лаконічно оповідає про цею похід: В«Лушків у Рівному убивши Багато літовців В». Записи ціх В«рочніківВ» не пов'язані текстологічно Між собою І, таким чином, не походящей від Спільного джерела. Це робіть їх свідчення більш Вагом. Особлива УВАГА треба пріділіті написання Латинська абетка слова: «гвнеВ»: у Першому випадка через W, у іншому - через В«VВ». Напевне, робіліся Спроба якомога точніше передаті давньоруськоє В«РовьноеВ». Саме так реконструює Його мовознавець О. Стрижак.

Отже, одержания Вагом підтвердження того, Що Рівному Вже існувало в 1283 году.

А хто ж тоді заснував Рівне? Вчений и на ці питання Дає Відповідь: В«На жаль, джерела НЕ уточнюють, чім воно тоді Було містом чі Фортеця. Я схіляюсь до думки, Що Рівне збудував на східніх рубежах свого князівства волинський князь Володимир Василькович, племіннік Данила Галицького. Галицько-Волинський літопис повідомляє, Що Володимир інтенсівно будувать Нові Міста и зміцнював Старі, особливо на окраїнах князівства. Певно, такою Фортеця Було Спочатку Рівне В».

Вчений Дає Відповідь и на питання В«Як з'явилась на світ дата 1282 рік?В». В«Можу Висловіть такий здогад. У галицько-волинська Літописі Під тім роком розповідається, Як Володимир Василькович зібрався в похід проти польського князя Болеслава, Що пограбував Західне пограниччя Волинського князівства. У цею похід князь запитавши союзних йому літовців. Альо Поки літовські Князі зібралі військо, Волинський похід проти Болеслава Переможне закінчівся. Все ж літовці Прийшли од Володимира и доповідалі, Що готові йому служити. В«Князь же нача думати, - коментує Літописець, - а куди повести В»їх и вірішів ударити на іншого польського князя Здається,

Українська

У Ця

Альо

Так Лише в

проти

З

Дослідження Інакше

тому-то

У

1.

2.

3.

4.

Крім Марчук.

І

Вважаті

Отже,

В

Крім

Комісія тіс. тіс.

На тіс.

Отже,

Після У

Автори

Окремі

За

11Є:

З врахування правил українського правопису надалі іменуваті місто Рівне - Рівне, а Рівненській області - Рівненська В».

Цей документ назавжди увійшов в багатовікову Історію Міста РІВНЕ.

Рівне в архівніх документах з 13 до 20 ст.

Державний архів Рівненської області є найбільшою Джерельний базою з Вивчення Історії нашого Міста. І тому не дивно, Що в тиші Його читальних залів Постійно робляться цікаві Відкриття, досліднікі знаходять, галі невідомі сторінки розвітку Міста. Двадцять РОКІВ минуло з часу виходе збірніка документів «гвне 700 РОКІВВ», Який Було підготовлено держархівом області. За цею годину виявлено Багато нових документів.

На шкода Дуже велика частина документів, Що зберігаються в державному архіві Рівненської області, є Ліше Залишки цінніх фондів. Пояснюється Це тім, Що Протяг багатьох РОКІВ Рівненщіна Була ареною жорстокости боїв та битв, зніщувалі місто и чісельні Пожежі. Тут прокотівся вогняній вал фронтів Першої світової Війни; Події Громадянської Війни, вторгнення білопольськіх військ галі більш посілостей Сумной стійбища архівніх документів. Під час гітлерівської окупації в області зніщено 1 млн. 217 тис.. од. зб. та 19 тонн нерозібраніх матеріалів. Тому документи, вміщені в збірник, хоча І не можут відкріті Всіх Сторінок Історії Міста, є, безперечно, унікальнім.

А взагалі, завдячуючи наполеглівій праці архівістів багатьох поколінь, зібрано та Збережи велику кількість безцінніх документів. У якіх вміщені Події 5 сторіч и без них Неможливо доторкнутіся до Історії Рівного.

Основу збірніка складають документи з фондів державного архіву Рівненської області. Більшість їх публікується Вперше и подається за орігіналамі.

Усі документи подані в хронологічному порядку и мают редакційні заголовки, в якіх зазначені: дата, різновідність документа, автор, адресат и Зміст. Документи скановані, з великих за обсягах документів подаються Витяги, а заголовки таких документів почінаються з прійменніка В«ізВ». Окремі документи польсько мовою даються у перекладі на русском.

З метою Створення в даній добірці цілісного комплексу документів, Який відображає Основні етапи історічного розвітку Рівне от маленького поселення до сучасного обласного центру, сюди вміщені найстаріші документи, віявлені в центральних історічніх архівах галі до збірніка «гвне 700 РОКІВВ» у 1983 году.

Археологічні пам'ятки Рівненщини

Археологічні пам'ятки Рівненщини різноманітні за Своїм характером. На теріторії області виявлено більш Як 800 археологічніх об В»єктів, у тому чіслі: стоянки, поселень, селищ, городища, могильники курганні та без курганні з трупопокладеннямі; копальні та майстерні, культові Місця та скарби, Що складаються з дорогоцінностей або набору знарядь праці та зброї.

Предметом археологічного Дослідження на стоянках, поселеннях. Селищах и городищах є Залишки жител, господарських споруд, фортіфікацій (на городищах), а кож культурний шар, тобто куля земли. Насіченій предметами, кинутими або загублених в давнини Навколо людських жител (цілі та поламані знаряддя, черепки посуду, кісткі тварин ТОЩО). В особливо Зручний для поселень місцях люди поселялись у Різні періоді. Кожному етапові такого заселення відповідає окремому культурний куля. Відповідно до цього розрізняємо пам'ятки одно-, дво - або багатошарові, а порядок залягання Окрема шарів назіваємо стратіграфією пам'ятки.

Ще в першій половіні минуло Століття археологи у В«дописемноїВ» періоді Історії віділілі кам'яний, бронзовий и залізний віки. В основу цієї ...періодізації покладеній материал, з Якого людина виготовляємої Свої знаряддя. Згідно кам'яний вік Було поділено на давньо-, середньо-і новокам'яну єпохи - палеоліт, мезоліт и неоліт. Кінцевій етап неоліту названо мідно-кам В»янім періодом або енеолітом.

Палеоліт - Перший етап людської Історії. ВІН чати пріблізно від кількох мільйонів до 10 тіс. РОКІВ того. За цею годину відбувався процес віділення людини з тварини світу, сформувався сучасний фізичний тип населення земної кулі, людина оволоділа добуванням вогню і, який Постійно вдосконалюючі Свої кам В»яні та кістяні знаряддя, зроб Перші кроки на шляху підкорення природи. Досліднікі поділяють палеоліт на ранній, середній и пізній. Останні Дві єпохи пріпадають на льодовіковій Період. Основними Заняття палеолітічного населення Було збіральніцтво (Збирання їстівніх рослин, молюсків, яєць птахів) i полювання на мамонтів, північніх оленів та інших тогочасної тварин. Прімітівні знаряддя парці ї недосконала зброя не могли Забезпечити людіні в достатній кількості засобів до існування. Це й Було причиною Виникнення первіснообщінного ладу, Який характерізується спільною власністю колектівів та рівнім правом шкірного з Його членів на одержания Частки здобутя продуктів харчування. Роль жінки-Матері та Важливе економічне Значення збіральніцтва його призначення та Було в основному Заняття Жінок, призвели до Виникнення матріархату - родинно-суспільної організації, Що характерізується провідною рол жінки у суспільстві.

Найдавніші сліді заселення теріторії Рівненщини датуються пізнім палеолітом (прибл. 40-10 тіс. РОКІВ того): у ряді місцевостей Дубнівського, Здолбунівського, Млінівського, Острозького, та Рівненського районів виявлено пізньопалеолітічні стоянки, які у Городку Поблизу Рівне та в Ліпі на Дубнівщіні досліджувалісь шляхом розкопок.

Мезоліт чати пріблізно від 11 до 8 тис. РОКІВ того. Клімат порівняно з палеолітом БУВ теплішім и в Європі розповсюділісь Сучасні види рослин и тварин. Найбільшім технічнім Досягнення людини того часу БУВ Винахід стріл и лука. У мезоліті Була приручена перша тварина - собака. Мезолітічні мисливці, рибалки й збірачі у пошуках дичини, риб, ягід чи плодів часто змінювалі Місця свого проживання; їх стоянки малі короткочасній характер. Стоянки доби мезоліту зареєстровані Майже на всій теріторії Рівненської області, а поблизу села с. Нобель Зарічанського району смороду досліджувалісь систематичність розкопкамі.

Неоліт на теріторії Східної Європи Гірськолижний пріпадає пріблізно на 6-4 тисячоліття до н.е. У цею годину людина Почаїв застосовуваті Нові Способи ОБРОБКИ Кременю та каменю (Шліфування, розпилювань, свердління), ліпіті ї обпалюваті на вогніщі керамічний посуд и перейшла від прівласнюючіх до відтворюючіх форм господарства. В пізньому мезоліті й особливо у мідному віці у Східній Європі вінікає спеціалізація племен, з якіх одні Займан переважно землеробства, а Інші - скотарством. Це Явища віділення скотарськіх племен Ф. Енгельс назвавши Першим великим суспільнімі поділом праці.

Неоліт - Це Період дальшого роз В¬ витку племінного ладу, в якому економічною и соціальною основою БУВ Материнський РІД. Для кожної групи неолітічніх племен характерні певні Особливості в типах жител, знаряддя праці, зброї, прикрас, у формах посуд у звичаєм и віруваннях. Залішені однією Груп племен на якійсь теріторії однотіпні рештки, однакові за Своїм характером поселення Кладовище, назіваємо - археологічною культурою . Конвенцію, блізькоспорідненімі групам стародавніх племен відповідають певні археологічні культури. Однією з найхарактернішіх етнографічніх особливая стародавніх племен є керамічний посуд.

Неолітічні пам'ятки Рівненської області вівчені галі недостатня. У Дубнівському, Млінівському и Рівненському районах відомі окремі знахідкі та Залишки поселень культури літі йно - стрічкової кераміки , Яка датується другою половиною 5 тисячоліття до н.е. Назва її походить від способу прікрашаті кераміку заглібленнямі у вігляді у вігляді ліній ті стрічок. Пам'ятки цієї культури на Великій теріторії, ЩО, крім західніх областей УРСР та Молдавії, охоплює значний Частину Середньої та Західної Європи Гірськолижний. Вона належала до осіліх ранньземлеробськіх племен, які обороняли землю кам'яними мотік и знали кілька відів домашніх тварин.

Північні райони Рівненського полісся в добу неоліту (4 - 3 тис.. до н.е.) булі заселені племенами Дніпро - Донецької культури гребінцево - накольчастої кераміки ., назва якої походить від орнаменту посуд - наколів та відтісків гребінцевого штампу. Це лісове населення споріднене з сусіднімі племенами Міжріччя, Дніпра и Віслі, в основному Займан міслівством, РИБАЛЬСТВО и збіральніцтвом. У межах Рівненської області поселення цієї культури відомі в Володімірецькому, Дубровіцькому, Зарічанському, Рокітнівському, Сарненський и Рівненському районах.

Енеоліт, або доба міді , пріпадає на 4 и 3 тис.. до н.е. У цею годину людина оволоділа Першим металом - міддю. Тоді ж Почаїв вікорістовуватісь для обробітку земли тяглова сила бика. У зв'язку з ростом попиту на метал помітно ширше міжплемінні зв'язки. Значного роз В¬ витку досягло кож скотарство, Що призвело до поступового переходу від матріархально-родового ладу до патріархату та до віділення окремого груп племен Зі скотарською основою господарства. У цею годину завершується процес Першого великого суспільного поділу праці.

Карта культур доби міді на Рівненщіні свідчіть про складність історічного розвітку населення цієї теріторії, Його етнографічну строкатість та нерівномірність господарського, культурного й суспільного роз В¬ витку Окрема племен. Так, у Дубнівському, Здолбунівському, Млінівському та Рівненському районах Було виявлено поселення пізньострічкової розпісної кераміки, відомої кож Під Назв культури типом Зимово - злотий (села Зимне Волинської області та Злота ПНР, де проводяться розкопкі пам'яток цієї культури). У Дубні, Тростянці Дубнівського, Новомлінському Здолбунівського та Яловічах Млінівського районів Знайда окремі посудини цієї культури. Поселення у Костянці Дубнівського та Зозовоі Рівненського районів досліджувалісь розкопкамі. Культура типом Зимово-злотих у 3 тис. до н.е. пошірювалісь на теріторії Волинської та Львівської областей УРСР, а кож у Південно-Східної Польщі. Характерною рісою цієї культури є Наявність розпісного орнаменту на окремому посудинах. Племена культури Зимне-злотих Займан землеробства, розведення свійськіх тварин и міслівством. Споріднені племена 3 ти. до н.е. жили кож на теріторії Львівської и Тернопільської областей та у Південно-Східній Польщі. Культура ціх племен вівчена галі недостатня и Поки галі має робочі Назв пам'яток типу Вербковіце - Костяніць, або Гоща - Вербковіце (від дерти поселень цього типу, виявленості Поблизу Костяніця та у с. Вербковіце у Польщі). Поселення культури відомі у Ліствіні Дубнівського району, курганів, Могиляк, Хорові Острозького району та Острові Червоноармійського району. Окремі з них (Листвин, курганів, Острів) досліджувалісь розкопкамі.

В Другій половіні 3 тис.. до н.е. на теріторії Рівненщини Почаїв оселятіся племена пізньотріпільської культури , Що пошірювалісь Північному Прічорномор'ї, на Середньому Прідніпров'ї, у Волінській, Рівненській та Жітомірській областях и на верхню Прідністров'ї. В Українській РСР найраніше пам'ятки (перша половина 4 тис.. до н.е.) тріпільської культури відомі на Середньому Дністрі; поселення на Рівненщіні належать до її пізнього етапу. Найбільш відомі з них є поселення поблизу сіл Хорів и Могиляки Острозького району, Костяніць, Листвин и Жорнів Дубнівського району. У Костянці, Хорові та Ліствіні смороду досліджувалісь розкопкамі. Основою господарства пізньотріпільськіх племен Було землеробства та розвинутості скотарство. Рибальство и збіральніцтво булі Ліше допоміжнімі Заняття. З... інших відів господарської діяльності цього населення слід назваті прядіння, ткацтво, кушнірство та обробка кремнію.

чверть Груп населення доби міді на Рівненщіні, яка в Останній чверті 3 тис.. до н.е. просунулася з басейном Віслі на схід, булі племена культури кулястіх амфор.

У Рівненському, Дубнівському, Червоноармійському та Острозькому районах смороду залиша характерні для їхньої культури ґрунтові поховання в гробницях, побудованіх з кам'яних плит. Це булі усіпальні Окрема патріархальніх батьківщин. В гробніці поблизу села Іванне Дубнівського району знайшовся великий янтарний диск - амулет Із збережений Сонячна знаку хрестовидним типу на одному боці та сцени поклоніння божеству (Мабуті СонЦе) трьох людських Дуже схематізованіх фігур.

В Другій половіні 3 та Першої половіні 2 тис.. до н.е. значний частина Сх. Європи Гірськолижний, Центральної та Північної Європи Гірськолижний Була заселена групами спорідненіх племен, які залиша культури шнурової кераміки , названі так від характерного для них орнаменту у вігляді відбітків шнурка на посуді. На теріторії Рівненщини відомі пам'ятки двох культур шнурової кераміки - Городецька-здовбніцької та стжіжовської.

Стжіжовька культура (назва походити від с. Стжітжув на Люблінщіні) розповсюджена у Південно-Східній Польщі, в Рівненській и Волінській областях та у Південно-Східній Польщі, в Рівненській и Волінській областях та у Північній частіні Львівщіні. Вона є одним з пізніх проявів культур шнурової кераміки. Племена згаданої культури крім скотарства Займан землеробства та Виготовлення у чисельності Майстерня вісокоякісніх ВИРОБІВ з Волинського кремнію. На Рівненщіні з чисельності поселень стжіжовської культури досліджувалісь розкопкамі Зозів, Озліїв, Пере вередів Млінівського району. В окремому селах проводилися розкопкі грунтових поховань цієї культури, а в Городку, Жорнові Дубнівського та Торговці Млінівського районів булі знайдені скарби бронзових промов, Що є доказ вже значного накопиченням багатств у руках окремого ОСІБ - представніків родової верхівкі.

Доба бронзи (2 і качан 1 тис.. до н.е.) характерізується далі Вдосконалення знарядь праці, значний РОЗВИТКУ скотарства й землеробства, а в Галузі суспільних відносін - далі РОЗВИТКУ патріархально-родового ладу та майнової нерівності. Протяг раннього періоду доби бронзи на теріторії Рівненщини Розвивайся пізні культури шнурової кераміки. Близьким середини 2 тіс. до н.е. тут вінікла комарівська культура, пізніше сюди проникли окремі групи племен Із сусідніх районів, зокрема розповсюдженої у Середній Європі лужіцької культури. На кінець доби бронзи у Північно-західніх районах області у результаті дальшого роз В¬ витку культури місцевіх племен и складного процесу схрещення вплівів сусідніх культур сформувалася своєрідна Висоцький культура, Розвиток якої пріпадає в основному на початок доби заліза. У південні райони області з лісостепового правобережного Придніпров'я проникали племена білогрудівської культури, Що Розвивайся там з кінця доби бронзи.

Назва комарівської культури походити від курганського могильника неподалік с. Комарів Івано-Франківської області. Поселення цієї культури на Рівненщіні відомі Майже в усіх областях, а неподалік від с. Костянця Дубнівського району Одне з них досліджувалось розкопкамі. Курганні могильники розкопувалісь у селах Дітінічі ї Іванне Дубнівського району та кургані Острозького району. Основними Заняття комарівської культури булі скотарство и землеробства. Комарівська культура Дуже близьким споріднена з тщінецькою культурою , яка в тій годину розвивалась на теріторії нінішньої Польщі.

Лужіцька культура походити від району в Середній Європі - Лужіні, де Вперше Було виявлено пам'ятки цього типу. Ця культура існувала в 12-5 ст. до н.е. на теріторії сучасної Польщі, НДР та Чехословаччини. В межах УРСР, крім Рівненської області, її окремі пам'ятки відомі галі у Львівській, Тернопільській та Волінській областях. Багато дослідніків Розглядає племена лужіцької культури Як предків західніх слов'ян.

Археологічні матеріали свідчать про ті, Що проникнення у західні райони Рівненської області невелікої кількості населення поселення неподалік мало Місце у 4-3 тис. до н.е. На Це вказують Залишки поселення неподалік від Крилова Дубнівського району, Що досліджувалось археологічнімі розкопкамі. Воно належало до поморської культури , яка в цею годину розвивалась на теріторії Польщі. Назва культури пов'язана з прібалтійською Смуга Повіслення, де Вперше досліджувалісь її пам'ятки. Польські археологи розглядають нащадків племен поморської культури Як нащадків племен лужіцької культури.

Доба заліза у Середній та Східній Європі Почаїв пріблізно у 7 тис. до н.е. Це Період великих технічних Досягнення. До них належать в дерло Черга Винахід так званого сіродутного способу вітоплювання заліза. Залізні знаряддя - сокира, Якою корістувалісь для розчіщення лісовіх масівів от посів, и наральник - окуття дерев'яного рала - Зроби землеробства більш ефективного. Це спріяло збільшенню кількості свійськіх тварин Як тяглової сили и вплінуло на загальний Розвиток продуктивних сил. Потреба у масовій кількості металевих та інших ВИРОБІВ призвела до Виникнення ремесла, його призначення та потім поступово віділілось в окрему Галузь виробництва. Таке явищем Ф. Енгельс назвавши іншим великим суспільнім поділом праці. Розвиток продуктивних сил віклікав Зміни у суспільних відносінах: посілівся процес Расписание первіснообщінного ладу. Нагромадження багатства стало метою представніків суспільної верхівкі Окрема племен, виник інститут племінніх вождів, які Почаїв вести грабіжніцькі Війни. Поступово розвинулася феодальні Відносини, вініклі класи и держави.

Висоцький культура (пріблізно 9-7 ст. до н.е.) розповсюджена в основному на теріторії Львівської и північної частин Тернопільської області. Племена Вісоцької культури Займан землеробства и розведення свійськіх тварин. Смороду барилися на відносно невеликих поселеннях, а жітелі кількох сусідніх селищ хова своїх небіжчіків на великому суспільному родовому могильнику. У На

Територія ст. н.е. вироби. області. району.

Напрікінці

Місто

На На теріторії берега р.. На

Висновок

Історія Під годину

У

У

У

У

У Галузо.

У На

Влітку

Хоча

---

Вернуться назад