Мої Улюблені Народні свята

Мої Улюблені Народні свята

План:

1. Обрядовість зимовище циклу

2. Обрядовість Весняного циклу

3. Літні Звичаї та обряди

4. Осінні Звичаї та обряди

Є край, де найкращі у Світі пісні

І цвітом чарує калина,

Де сонечко Вперше всміхнулось мені,

Де дім мій - моя Україна.

Щасливі ми, Що народів І живемо на такій чудовій земли - багатій и мальовнічій Україні. Кожна нація, Коженна народ мают Свої Звичаї, Що вироб Протяг багатьох століть и освячені вікамі. Звичаї розрізняють и об Вў єднують людей в один народ, одну націю. Смороду відображають спосіб світоспрійняття народу, ті, Як народ мислі, відчуває навколішній світ. Звичаї стають основою, з якої вінікає усна народна творчість. Смороду мают для нас особливий чар Старовинна. Мені подобаються свята, які належать до різніх природніх ціклів: зимовище, Весняній, осінніх, літніх.

1. Обрядовість зимовище циклу

Серед святий зимовище циклу мені подобаються день пам'яті апостола Андрія Первозванного (13 грудня), день пам'яті Миколи Чудотворця (19 грудня), Різдво, Новий рік (13 січня), Водохреща.

Одним Із святий, його призначення та Завжди відзначалі Наші батьки, Діди, прадіді, Було ровері Зимове свято, особливо Важливе для молоді - день Андрія. Це свято відзначалі 13 грудня. Почінався вечір з дівочої ворожби, після заходу сонця. Перед качаном ворожіння Кожна Дівчина винна з'їсти хоча б один вареник. Після цього брали галі по одному, клали на підлогу и впускали кішку, Якові Цілий день не годувать. Чий вареник з'їдала кішка дере, та и заміж дерло Вийди, а чію НЕ зачепи, то сідіті їй в дівках.

Є галі Одне ворожіння. Беруть велику миску з водою, альо щоб Вона не Була наповнена вщерть. За краях вішають перегнуті смужкі паперу з записаних подіямі: ціпку кохання, віграш, Крадіжка, далека дорога, розлука. У половіні шкаралупі грецького горіха встановлюються маленький згарок свічки. Човнік пускають на середину миски. Залежних від того, до Якого краю ВІН підпліве и Який папірець підпаліть, такє стане з одним Із прісутніх, на кого ворожать. Увечері влаштовувалі вечорниці, на які сходилися и хлопці. На Андрія знімають калитки у тихий, хто зустрічається. Цей звичаєм зберігся в селах. Зняту хвіртку у дівчіні відносять до парубка, або навпаки. Або галі посіпають Між ними доріжку соломою.

Вважають, ЩО, ЯКЩО на Андрія випада сніг, то зима довго галі не Настане, а Якщо не випада, то зима буде тепла та малосніжна. ЯКЩО іній на деревах у цею день - буде добрий врожай гречки.

І СЬОГОДНІ святкують Андрія. Дівчата продовжують ворожіті, причому не Тільки в селах, альо ї в містах. Хвіртки на Андрія знімають у селах, в містах цею звичаєм НЕ зберігся.

Святого Миколу святкують 19 грудня. На Миколу нічого НЕ роблять, бо Це ровері свято. Пам'ятаю, коли я Була зовсім маленьким, мій батько переодягнувся у святого Миколу и прініс подарунки. Коженов рік я чека цього свята. Колі я підросла, то батько Вже НЕ переодягався в Миколу, альо подарунки Під подушкою я все знаходится. Діти Дуже Любляна Це свято, вчать молитви, колядки. Колись мені батько казав, ЯКЩО я буду Неслухняний и буду погано вчиться, то святий Микола до мене не прийде и подарунків я не отримайте.

В нашому селі люди казали, Що святий Микола, Як щедрий Бог Із небес, часто заходив до помешкання багатодітніх чі Хворов людей и обдаровував їх. Кож розповідалі, Що святий Миколай допомагав мандрівнікам та подорожнім, а особливо запорозьким козакам. Смороду за Цю поміч побудували йому прежде 30 храмів, названих Його ІМЕНЕМ. На Його честь складено Багато віршів та пісень.

Святого Миколу в наш годину святкують віруючі православні люди. Звичаї обдаровуваті ДІТЕЙ подарунки в це свято Майже НЕ зберігся.

Різдво - батьківщина свято, зустрічалі Його Урочистий, схвільовано. До свята готуваліся заздалегідь: білілі хату, прибирали її Святкова рушниками, килими. На вечірній зорі найстарішій член сім'ї (Дід або батьку) вносить в хату Сніп жита чі ячменю. Назівався Сніп В«дідухомВ» або В«КолядаВ». ВІН и віконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім'ї (Баба або мати) ставила Біля В«дідухаВ» Горщик з кутею, узвар и свячену воду. Біля свяченої води запалювалі свічку. До 12 години ночі сині и батьку обходили обійстя Із святимо хлібом, благословляючі все живе, заклінаючі Його від напасті. На воротах и ​​на дверях сараю ставить обереги и вішаліся пучечкі трави з Поліну, кропиви, чебрецю, щоб відігнаті нечисту силу. Сигналом до вечері Була Поява Першої зірки на небі, Яки сповіщала про народження Божого дитяти. На столі ставши 12 страв, щоб Коженов Місяць БУВ щедро. Батько Ховава за Стил, пітаючі, чі Його не видно, и отрімував ствердну Відповідь. Потів ВІН відповідав: В«Як ви мене не бачите зараз, то щоб Цілий рік з-за хліба НЕ БачилиВ» и Бажан врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чі якусь іншу Бажану в господі птицю.

дерло їлі кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. Обов'язковими стравити булі піріг и вареники.

У Святий вечір колядувалі Тільки діти. Старші колядники обходили хати з Наступний дня. Парубочі ватаги колядніків ходили з В«звіздоюВ», дівочі - з ліхтарем. Серед колядніків булі В«ДідВ», и В«бабаВ», и В«козаВ», и В«циганВ». Господарі щедро обдаровувалі колядніків, кладучі дарунка їм в Торбін.

І СЬОГОДНІ святкують Різдво. І в наш час обов'язковою стравити є кутя. Однак звичаєм заносіті в хату Сніп жита чі ячменю не зберігся. Цю функцію у нас віконує ялинка. У багатьох селах зберігся звичаєм ставити на Стил 12 страв. СЬОГОДНІ колядують у Святий вечір и Наступний дня.

Водохреща святкувалі 19 січня. Вечір Під Водохреща називаєся В«іншим свят-вечориВ» або В«Голодною кутеюВ». Як прийде день Голодної куті (18 січня), то святящемуся воду в діжці коло церков. Жінки Варя ї печуть всі ті, Що й перед Різдвом. Тільки на Голодні кутю од самого рання не можна нічого Їсти и піті, Поки НЕ зійде Вечірня зірка І не нап'єшся свяченої води.

Воду святящемуся коло церкви. Цією свяченою водою господар кропити хату, подвір'я, худобу, місто.

вважаєтся, Що в ніч Під Водохреща чарівною стає вода в криниці чі потураючи. Тому господарі, Як Тільки проспівалі опівночі півні, біглі до річкі набраті цілющої води. Рано ВСІ йдут до церкви. Після цього вдома сідалі обідаті. Частуваліся Як и на Різдво.

У наш годину святкують Водохреща. І в селах, и в містах йдут до церкви, освячують воду, а потім вдома кроплять хату, подвір'я, худорлявість. Таким чином відганяють нечисту силу. У містах Майже НЕ зберігся звичаєм Голодної куті. Цього звичаю в основному дотрімуються у селах.

За тиждень після Коляда - Щедрий вечір. Це стародавній дохрістіянській звичаєм, Який святкують напередодні Нового церковного року. За Християнсько календарем - Ції день преподобної Меланії. На Щедрий вечір батько ховається від ДІТЕЙ за пирогами - символ щедрості, багатства. Парубок вбірається в В«МеланкуВ». З ним ходять ряжені - орач, Сівач, Дід, ведмідь, коза, журавель, циган, чорт. Ця весела компанія грає, співає, танцює. Призахідне в оселі, де збіраються дівчата, щедруючі. За черзі Коженна Із ватаги співає Свої пісні. Колі Щедрівка скінчілась, хлопці скідають Своє вбрання и на запитану дівчат сідають до столу. Дівоча В«МеланкаВ»: найвродлівіша з дівчат одягає вінок, стрічкі, намисто, а друга вбірається за молодого и зветься В«ВасилемВ». Дівчата знаходять годину и поворожіті. Ворожать так само, Як и на В«АндріяВ».

На Новий рік, або свято Василя, Як Тільки розвідняється, йдут посіваті. Перший посівальнік приносити щастя до хати, альо Тільки хлопець.

У Перший день Нового року пільного пріглядаються до Всього, бо все має значення.

Так, ЯКЩО ніч проти Нового року тиха и ясна, то буде щасливий рік, ЯКЩО іній рясно вкріває ВСІ дерева - на врожай.... Сніг випада - щасливий рік буде.

Мало Що збереглося в наш час Зі святом Василя та Щедрого вечора. У містах и ​​селах Прідністров'я и зараз зустрінеш посівальніків. Чи не зберігся звичаєм щедрувати Під вікнами.

2. Обрядовість Весняного циклу

До свят Весняного циклу належать Стрітення, Масніця, Великдень, Благовіщення.

Перша Зустріч весни відбувається на свято Стрітення (15 лютого). За переказ Біблії в цею день благочестивий Симеон зустрів Біля храму маленького Ісуса. На честь Стрітення у церквах робілі відправі, святили воду й свічки. Посвяченою водою в цею день лікувалі хворі Місця. А Увечері цього ж дня надвір віставлялі миски Із насінням. Вранці Дивувалися, Котре з насіння Більше покрити інеєм, ті й треба садить, добрий врожай буде.

Моя мати готувала на Стрітення колодієв напій, Який надавав сили та здоров'я, ВІН Завжди БУВ на столі. Напій пили В«по колуВ», щоб прімірітіся Зі Своїми ворогами, навмісно поруч садили свекруха та невістку, зятя и тещу, сусідів, які весь час сваряться. У цею день закликали весну, прімовляючі: В«Збори зиму, весно! В»А галі у нас в селі кажуть:В« На Стрітення зима з літом зустрічається В».

У наш годину свято Стрітення святкують віруючі люди. У містах и ​​селах люди ходять до церкви и святящемуся воду и свічки. Свяченою водою лікують хворі Місця, а посвячені свічки допомагають від грому.

Останній тиждень перед Великим постом назівався Сірнім, Масляні. У цею тиждень м'ясні продукти Їсти Було не можна, Тільки - Молочні. Цього тижня заміжні жінки ходили від хати до хати и чіплялі неодруженім парубкам та дівчатам В«колодкиВ». Це могла буті кольорова стрічка чі Хустина. Це Було покарання за ті, Що не одружівся Протяг м'ясниць. Наступні Дні ходили и перевірялі, чи не знята В«колодкаВ». Зняті її могли після того, Як давали викуп, Який заключався в даруванні писанки на Великдень чі почастуванні горілкою з сиром в Останній день Масніці. Дівчата кож ходили и чіплялі В«колодкиВ» хлопцям. Весь тиждень чати Веселі Сільські гостини, головний стравити булі вареники з сиром та сметаною. У цею тиждень Дуже Багато танцювалі, бо у Великий піст танцюваті не можна Було. Це вважаєтся великим гріхом. Ходили один до одного у Гості, пили, їлі, Як умілі, досхочу. Всі Це супроводжували Жарт, веселощамі. Не обходиться без смачної вішнівочкі чі слів'яночкі, а Чоловіки малі Дещо міцніше.

І в наш час зберігся звичаєм святкуваті Масніцю. Однак зараз заміжні жінки не ходячи від хати до хати І не чіпляють неодруженім парубкам та дівчатам В«колодкиВ». І зараз весь тиждень трівають Веселі Сільські гостини. Так Як у Прідністров'ї переплелися Українські Звичаї з російськімі, то головний стравити у нас є не Тільки вареники з сиром та сметаною, а й Млинці.

Великдень - головне Християнська свято, встановлено на згадка Воскресіння Ісуса Христа. Тиждень перед Великодний назівають Великим або страсно, бо в ньому відбувалісь страсті Господні. Найважлівіші Дні цього тижня почінаються від четверга, Який назівають Чистий. Велике значення надавали в цею день страсно свічкам, які Тримай Протяг Усього богослужіння. Із запалений свічкамі намагаліся Повернутися додому, де ними віпалювалі хрести на сволоках, щоб лихе хату обминають. У Великий Четвер вбирали подвір'я, згрібалі на купу різне сміття и спалювалі Його. У страсно п'ятниця пекли паску. Одну паску Тримай на столі Цілий тиждень до Проводів, В«щоб добро народила пшениця В». У Суботів виготовляємої крашанки и писанки. На Великдень ВСІ йшли до церкви, де Було особливо урочистих и трівале богослужіння. Після відправі відбувалося Урочистий посвячення пасок и яєць.

На Великдень и в наступні Дні ВСІ віталі Одне одного яйцямі. Великодні яйця приносили на Кладовище, хрістосуючісь з померлими.

У цею день треба з усіма вітатіся. Вітальнім словом є В«Христос ВоскресВ», на що треба відповідати В«Воістину ВоскресВ». На Великдень треба повій Всіх своїх ворогів, не можна Було Ні з ким сварітіся.

У наш годину ВСІ люди святкують Великдень: печуть паски, виготовляють крашанки, Ідуть до церкви и освячують їх там. Вітальнім словом є В«Христос ВоскресВ», на Що відповідають В«Воістину ВоскресВ». І зараз Великодні яйця приносять на Кладовище, хрістосуючісь з померлими.

3. Літні Звичаї та обряди

Літом народ святкує Зелені свята, які віпадають через сім тіжнів після Великодня.

За церковним календарем Це свято назівається трійця и святкується два Дні - неділю и понеділок. Неділя назівається Святою, а понеділок - Зіслання Святого Духа на апостолів. Ще Це свято назівають П'ятидесятниці, ТОМУ ЩО відбувається на 50-тий день після Великодня. Альо в народі Це свято тріває неділю Між сьомий и восьми четвер після Великодня. Сьомий тиждень називаєся зелений або русальні, а восьмий - Троїцький. За народними повір'ямі, у Зеленій четвер В«прокідаютьсяВ» Мерці, тому в церквах в ці Дні поминали покійніх.

У Зеленій четвер починаєм Зустріч русалок. Вважаєтся, Що самє в цею день русалки віходять Із ставків, річок. Від них залежався частка врожаю. Тому їх боялися. У Троїцький четвер їх проводжалі. Дівчата одягалі на голову вінкі, а хлопці розпалювалі вогонь, дівчата, перестрібуючі через вогонь, кидали у нього Свої вінкі. Після цього ВСІ розбігаліся.

На Трійцю люди прікрашалі хати зеленим гіллям. І СЬОГОДНІ трійця широко святкується прідністровцямі. Люди прикрашають Свої будинки зеленим гіллям. Однак звичаєм проводжаті русалок, коли дівчата, перестрібуючі через вогонь, кидали у нього Свої вінкі, не зберігся.

У розпалі літа відбувалося прадавнє свято - Купала. Його відзначалі напередодні Християнська - Різдва Івана Предтечі. Готуваліся до цього свята заздалегідь. Дівчата ходили до лісу, на поля и збирать Різні пахучі квіти. А хлопці готувалі солому, дрова для вогнища, а кож купальні деревце. Купальська деревце встановлювалі в центре села. Дівчата прікрашалі Його квітамі, стрічкамі. Всунь дівчата разом з хлопцями їзділі на возах по селу, запрошуючі Всіх ввечері відсвяткуваті Купала. Всі, хто приходить, приносити Із собою Щось до столу, а кож дрова для вогнища. Дівчата водили хороводи Біля Купальська деревця и співалі пісень. А хлопці розпалювалі вогнище, Біля Якого ї Була Святкова вечеря. Пам'ятаю, мі ї галі змагає за Це деревце. Хлопці Його хотілі розірваті, а ми Його скородили. Все одно хлопці Його розрівалі на ЧАСТИНА. Дівчата, Схопи гілочку, біглі якнайшвідше додому, для того щоб кинути її на городі для доброї родючості. Ті, Що Залишани від деревця, спалювалі. Поки горілі Залишки, ВСІ намагаліся перестрібнуті через вогонь.

У містах цею Звичаї НЕ зберігся. У містах взагалі НЕ святкують Івана Купала. А в селах молодь святкує Це свято. І зараз смороду розпалюють вогнище и перестрібують через нього. Однак хлопці та дівчата в наш час не надають такого значення цьому святові, Як раніше.

4. Осінні Звичаї та обряди

Свято Маковія святкують 14 серпня. Це свято назівають галі Першим Спасом або Медовий Спас. Напередодні цього дня жінки й діти збірають квіти й трави. Серед них найпошіренішімі є чорнобривці, м'ята, Васильок, мак, колоски пшениці. Всі Це зав'язують в один пучок маленькою Хустина або рушником. Цей пучок назівається В«МаковеємВ». З ЦІМ пучком йшли до церкви, де Його святих батюшка. У цею день святили мед, а кож криниці. Цей пучок вісушувалі и хова. А коли Хтось захворіє, то маковієве зілля Дуже допомагало. Це зілля клали Під подушку дітям, щоб відвернуті від них усяк нечисть. На Маковія печуть коржі з маком. "Без такого коржа, то й не Маковій ", - Кажуть на селі. Від Маковія почінається піст, Який тріває до Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня).

І в наш час святкують Маковія, Як у місті, так и в селі. Люди йдут до церкви з медом и з пучком квітів, які там освячують. І СЬОГОДНІ люди вірять, Що маковієве зілля допомагає при різніх захворюваннях, тому бережуть Його....

Іншим Важливим святому БУВ день Преображення Господнього, у народі Його називают Спас, Великий Спас и святкувалі 19 серпня.

Це свято пов'язували Зі святом врожаю, Аджея пріпадає ВІН на тій годину, коли дозрівають Усі Зелені плоди. На Спаса освячують у церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжінкові вінкі, бджоліні стільнікі, мак, волошки, чорнобривці, виноград. З чорнобрівців готувалі купелі для немовлят. До Спаса не дозволялося Їсти яблука, груші, виноград, бо Це вважаєтся гріхом. Альо Не всі додержуваліся цього звичаю. Чоловіки НЕ боялися гріха и їлі яблука до Спаса. Однак мати, в якої хоч одна дитина померла, нізащо не стане Їсти яблука до Спаса, бо на тому Світі її дитині не дадуть Райське Яблучко погуляті. Скажуть їй: В«Твоє яблуко мати з'їлаВ». Це вірування має для матірок велику силу.

Спасівській обід готувалі з борошняніх та овочевіх страв и холодженої риби. Спочатку їлі яблука та мед, запіваючі виноградних та Яблуневий вином, В«Щоб садовина родилаВ», а потім уживаються Інші страви.

У Спасівку день Буває сильно гарячий, альо Вночі Буває Вже й ядерно. Тому є приказки: В«Прийшов Спас - тримай ї рукавіці про запасВ».

У наш годину теж святкують Великий Спас. І в містах, и в селах освячують у церкві дари природи: яблука, виноград, мед, груші, волошки, чорнобривці.

І СЬОГОДНІ НЕ ВСІ додержуються звичаю НЕ Їсти яблука, виноград до Спаса. Багато людей навіть и не знають, Що це вважається гріхом.

До осінніх свят належиться и Покрова Пречістої Богородиці (14 жовтня).

В«Я пам'ятаю, мені бабуся розповіла, Як самє вінікло Це свято. Колись Дуже давно, місто Царгород обложили Арабі. Люди ВСІ моліліся у церкві на честь Пресвятої Богородиці. Молився там и святий Андрій Юродивий, Який Під годину служби побачим Пресвятої Богородиці у супроводі святих, Яка Своєю Хусткого покрити весь народ у церкві. Після цього всі Зниклий, а от Міста відійшлі вороги. Звідсі и пішла назва свята Покрова, Яка є символом заступніцтва. З ЦІМ святому найтісніше поєднані весільні мотиви. Закінчуваліся ВСІ роботи в полі и дівчата готуваліся до весілля. Мені маті казала, Що хто самє Вийди заміж на Це свято, буде щасливим, бо знаходітіметься Під опікою Пресвятої Богородиці. У мене Вийшли так, В значення.

Чимало цікавіх

Література

- 356 с.

- К., 1965. - 205 с.

- К., 1995. - 245 с.

діаспорі. - Львів, 1990. - 280 с.

Навчальний посібник/За ред. А.М. Богуш, Н.В. 2002. - 407 с.

Навчальний посібник/За ред. С.П. - Львів: - 608 с.