Редакторська правка тексту. Види правки. Правка-вичитування

1. З'ясувати історичні передумови зародження редакторської правки.

2. Показати основні завдання та функції редагування тексту, а також пояснити сутність процесу правки.

3. Виділити види редакторської правки тексту, приділивши особливу увагу виправленню-вичитування.

4. Проілюструвати теоретичний матеріал реальними практичними прикладами.

5. Зробити висновки на підставі викладеного матеріалу.

Без редагування тексту немислимий вихід жодного періодичного видання, жодної книги і навіть маленького рекламного тексту. Редакторська правка тексту була відома дуже давно, ще на зорі писемності і книговидавництва. Зі Згодом у цій тепер вже "галузі" редагування намічалися особливі закономірності, специфічні риси і закони, виділялися функції та умови редагування авторських текстів. На сучасному етапі редакторська правка має декілька підрозділів, тобто існують різні види правки, які застосовуються постійно в кожному видавництві чи редакції. Це означає, що дана тема роботи була, є і буде актуальною, тому що як видавець, так і автор максимально зацікавлені в тому, щоб донести читачеві цікаву, живу, яскраву, корисну і, головне, читану інформацію.

Глава 1. Історія редакторської правки тексту

Незважаючи на відсутність документальних свідчень, можна все ж з достатньою впевненістю припускати, що редагування стародавніх рукописних книг проводилося. У числі небагатьох стародавніх рукописних книг Русі, що дійшли до наших днів, інтерес представляє Остромирове євангеліє. Той факт, що книга датована часом її листування (1056-1057 рр..), можна вважати, що існували і більш давні книги.

Відомо, що в числі стародавніх рукописних книг були різні збірники. Такими є, наприклад, "Ізборник Святослава" (1073 р.) і "Ізборник" (1076 р.). Перший складається з богословських та дидактичних статей, а також статей з ботаніки, зоології, медицині, астрономії, граматиці, поетиці. Другий збірник включає найрізноманітніші статті релігійно-моральної, філософської, історичної тематики. Оригінальним літературним пам'ятником Київської Русі є "Печерський патерик ", в якому зібрані біографії найбільш відомих ченців Києво-Печерського монастиря. Існували також різні перекладні з грецького богослужбові збірники: Мінеї, Тріоді, Служебник, Требники, Часослова.

Добір текстів для збірника - це робота складацькими. Але разом з тим, відбираючи матеріал, аналізуючи і оцінюючи його, компонуючи, складаючи, розташовуючи і приводячи в порядок з урахуванням призначення збірки і з орієнтуванням на користувача, укладач повинен був виконувати редакторську роботу. Це вже було редагування на рівні книги. Самостійним фактом, що свідчить на користь цього твердження, потрібно вважати те, що в рукописній книзі стали з'являтися елементи апарату. Так, "Ізборник Святослава" (1073) закінчується післямовою писаря: "А кінець всім книгам: що тобі не любо, того і іншого не твори ". Приписки переписувачів є і в інших книгах Стародавньої Русі/7; 18 /.

Свій внесок у розвиток редагування в "древнекніжний" період рукописної книги внесли переписувачі та перекладачі. Переписувалися книги не тільки ті, що були створені на Русі, але і перекладні. Це було обумовлено цілями оформлення книг, з одного боку, і потребами їх розмноження - з іншого. Листування не була справою чисто технічним або механічним. Переписувачі підходили до своїх обов'язків творчо, виявляючи мистецтво в оформленні книги. У той же час вони в багатьох випадках займалися правкою тексту, яка була різною за характером, обсягом, змістом. Різними і не завжди виправданими були і мотиви правки, хоча вони були обумовлені, по-видимому, прагненням покращити твір, зробити більш дохідливим і зрозумілим його зміст. У ряді випадків правка носила характер доповнень, уточнень або інших змін. Часто правка обмежувалася заміною слів чи висловів, що могло бути викликано, наприклад, обставинами, пов'язаними з розвитком мови. Відомо чимало фактів, що свідчать, що в обробці творів активно брали участь і перекладачі, прагнучи зробити більш доступним для читачів зміст перекладу. При перекладі книг, які не мають канонічного тексту, перекладачі нерідко застосовували вільні перифрази, використовували образні засоби відображення, допускали творче втручання у зміст твори.

Таким чином, редагування в стародавній період існування рукописної книги було творчим процесом, набувало розширювальні функції, захоплюючи в якості об'єкта книгу в цілому. Поки ще ці функції були поділені між авторами, з одного боку, і укладачами, переписувачами, перекладачами - З іншого. Проте вже позначалися перші передумови для суспільного поділу праці в області літературної творчості і створення книги і для виділення редагування в окрему діяльність, на горизонті якої позначилися функції майбутнього редактора/1; 20 /.

Глава 2. Завдання та умови правки тексту

Правка - це один з основних засобів реалізації творчих можливостей редактора. Основні завдання правки можуть бути сформульовані так: усунути похибки, виявлені в ході редакторського аналізу, але збереглися після доопрацювання рукопису автором; додати матеріалу найбільшу звучання, збагатити його; домогтися чіткості і ясності кожної формулювання; перевірити фактичний матеріал і позбавити рукопис від неточностей; усунути недоліки структури, мови і стилю, провести редакційно-технічну обробку рукописи.

Процес виправлення рукопису, або її правку, як зазначає Г. Д. Каплан, схематично можна представити у вигляді чергування взаємопов'язаних ланок: сприймання - критика - корективи/ Г.Д.Каплан Редагування галузевої літератури. - С.152 /.

Ланка "сприйняття - критика" для редактора є як би повторення роботи, виконаної під час редакторського аналізу; він послідовно зіставляє зміст і форму рукописи з попередньо сформованим уявленням про них. Воно включає в себе не тільки проблематику контексту, але і більш значній частині - розділу, глави, можна сказати, роботи в цілому. Розглянемо це на прикладі тексту.

Початковий текст

Бяспека - праворуч кожнага

У Грамадскім прес-центри Будинку преси адбилося пасядженне круглага стала на тему "Правапарадак - праворуч Сћсенародная: аб узаемадзеянні грамадскасці и праваахоСћних органаСћ. Вопит роботи грамадскіх аб'яднанняСћ и дабраахвотних дружин па ахове парадці ".

У приватнасці, разглядалася директива презідента республікі № 1 "Аб заходи па Сћмацаванні гра...мадскай бяспекі и дисципліни ". На сеняшні дзень задачу ахова парадці Сћсклалі на свае плечима не толькі органи міліциі, альо и ГА "БРСМ", а таксамо Усебеларускае аб'яднанне козацтва.

З Мета садзейнічання праваахоСћним органам у барацьбе з асобнимі відамі злачинстваСћ, прафілактеци правапарушенняСћ у маладзежним асяродку ва усіх регтенах республікі теритарияльния камітети ГА "БРСМ" праводзяць роботу па фарміраванні и арганізацийним афармленні руху маладзежних атрадаСћ ахів правапарадку (МААП).

28 снігових 2004 биСћ падпісани План супрацоСћніцтва структураСћ МУС РБ и ГА "БРСМ" па Сћзмацненні барацьби са злачиннасцю на 2005-2006 гади, якім прадугледжана аказанне дапамогі з боку структураСћ МУС дзейнасці МААП у шкірним регіене.

Мераприемстви, прадугледжанния планам, скіравани на ахова правоСћ и законних інтаресаСћ моладзі, падтримку грамадскага парадці при правядзенні спартиСћних и культурна-масавих мераприемстваСћ, правядзенне прафілактичнай роботи, авалодванне навикамі самаабарони, спартиСћную падрихтоСћку.

У сваю Чаргях, шераг мераприемстваСћ праводзіць ГА "Усебеларускае аб'яднанне козацтва ". Сумесна з МУС, Міністерствам абарони, Камітетам пагранічних войскаСћ здзяйсняецца робота па ваенна-патриятичним вихаванні моладзі и фарміраванні асобних казацкіх узводаСћ специяльнага призначення, у Мінску праводзяцца сумесния Рейд казакоСћ з УДАІ Гууса, на маладзежних дискатеках сяредніх школаСћ МінскаАтаманскай сотняй ажицяСћляецца ахова грамадскага парадці.

Сумесна з Камітетам па викананні пакаранняСћ Усебеларускае аб'яднанне козацтва бяре Сћдзел у праграме па реабілітациі асуджаних. У рамках праграми на базі дзіцячай калоніі Сћ Бабруйск сіламі козацтва була праведзена робота па роспісе сцен у калоніі, таксамо падрихтавана експазіция з каменю. Усьо - Бязвиплатна. Штогод на базі Узброених Сіл РБ ладзяцца летнія ваенна-палявия лагери для кадетаСћ. У Баранавічах штогод праводзяцца ваенна-спартиСћния Зборів кадетаСћ Бресцкай вобласці.

- Найлепшим шляхами у барацьбе са злачиннасцю з'яСћляецца прицягненне самої моладзі да гетих мераприемстваСћ. АхоСћваючи парадак з юних гадоСћ, яни свядома рихтуюць сябе Сћ раді абаронцаСћ айчини. А стваренне так званих дружин дае магчимасць Юнаков абараняць радзіму, альо па медицинскіх паказчиках НЕ могуць гетага рабіць, реабілітаваць сябе на дабраахвотнай АСНОВА, - УпеСћнени начальнік УпраСћлення прафілактикі ДУ міліциі грамадскай бяспекі и специяльнай міліциі, палкоСћнік Дзмітрий Фіраго.

Юлія Ціхановіч /10, 2/

Текст, на наш погляд, дуже невдалий. Важко читається і сприймається, тим більше, що опублікований він був у газеті для дітей і підлітків. Навіть дорослому, освіченій людині складно відразу розшифрувати всі абревіатури і зрозуміти загальний зміст. Багато затягнутих, сірих пропозицій, які читач напевно пропустить, якщо і зверне побіжно увагу на текст. Немає ніякої інтриги ні на початку статті, ні в кінці, ні в заголовку, а саме ці умовні місця завжди проглядаються першими (лише потім матеріал читається повністю). Погана логічний зв'язок абзаців і пропозицій і, до того ж є стилістичні помилки. Це сприйняття і критика тексту редактором.

В даному випадку необхідно наступне ланка. Ланка "критика - корективи "включається в систему в разі, якщо виявляється невідповідність змісту і форми рукописи об'єктивним уявленням редактора про них. Редактор робить викідкі, вставки, заміни, вносить поправки, які вважає доцільними та необхідними. При цьому він прагне, щоб кожна фраза, навіть окреме слово несли певне смислове навантаження, точно виражали думка. Ось, що виходить.

Текст після синтетичної редагування

Бяспека - праворуч кожнага

У Грамадскім прес-центри Будинку преси адбилося пасядженне круглага стала на тему "Правапарадак - праворуч Сћсенародная: аб узаемадзеянні грамадскасці и праваахоСћних органаСћ. Вопит роботи грамадскіх аб'яднанняСћ и дабраахвотних дружин па ахове парадці ".

У приватнасці, разглядалася директива № 1 Презідента республікі "Аб заходи па Сћмацаванні грамадскай бяспекі и дисципліни". На сеняшні дзень задачу ахова парадці Сћсклалі на свае плечима не толькі органи міліциі, альо и ГА "БРСМ", а таксамо Усебеларускае аб'яднанне козацтва.

З Мета садзейнічання праваахоСћним органам у барацьбе з асобнимі відамі злачинстваСћ, прафілактеци правапарушенняСћ у маладзежним асяродку ва усіх регтенах республікі теритарияльния камітети ГА "БРСМ" праводзяць роботу па фарміраванні и арганізацийним афармленні руху маладзежних атрадаСћ ахів правапарадку (МААП).

28 снігових 2004 биСћ падпісани План супрацоСћніцтва структураСћ МУС РБ и ГА "БРСМ" па Сћзмацненні барацьби са злачиннасцю на 2005-2006 гади, якім прадугледжана аказанне дапамогі з боку структураСћ МУС дзейнасці МААП у шкірним регіене.

Мераприемстви, прадугледжанния планам, скіравани на ахова правоСћ и законних інтаресаСћ моладзі, падтримку грамадскага парадці при правядзенні спартиСћних и культурна-масавих мераприемстваСћ, правядзенне прафілактичнай роботи, авалодванне навикамі самаабарони, спартиСћную падрихтоСћку.

У сваю Чаргях, шераг мераприемстваСћ праводзіць ГА "Усебеларускае аб'яднанне козацтва ". Сумесна з МУС, Міністерствам абарони, Камітетам пагранічних войскаСћ здзяйсняецца робота па ваенна-патриятичним вихаванні моладзі и фарміраванні асобних казацкіх узводаСћ специяльнага призначення, у Мінску праводзяцца сумесния Рейд казакоСћ з УДАІ Гууса, на маладзежних дискатеках сяредніх школаСћ МінскаАтаманскай сотняй ажицяСћляецца ахова грамадскага парадці.

Сумесна з Камітетам па викананні пакаранняСћ Усебеларускае аб'яднанне козацтва бяре Сћдзел у праграме па реабілітациі асуджаних. У рамках праграми на базі дзіцячай калоніі Сћ Бабруйск сіламі козацтва була праведзена робота па роспісе сцен у калоніі, таксамо падрихтавана експазіция з каменю. Усьо - Бязвиплатна. Штогод на базі Узброених Сіл РБ ладзяцца летнія ваенна-палявия лагери для кадетаСћ. У Баранавічах штогод праводзяцца ваенна-спартиСћния Зборів кадетаСћ Бресцкай вобласці.

- Найлепшим шляхами у барацьбе са злачиннасцю з'яСћляецца прицягненне самої моладзі да гетих мераприемстваСћ. АхоСћваючи парадак з юних гадоСћ, яни свядома рихтуюць сябе Сћ раді абаронцаСћ айчини. А стваренне так званих дружин дае магчимасць Юнаков абараняць радзіму, альо па медицинскіх паказчиках НЕ могуць гетага рабіць, реабілітаваць сябе на дабраахвотнай АСНОВА, - УпеСћнени начальнік УпраСћлення прафілактикі ДУ міліциі грамадскай бяспекі и специяльнай міліциі, палкоСћнік Дзмітрий Фіраго.

Юлія Ціхановіч

Даний текст явно сприймається краще, хоча над ним все ж треба ще добре попрацювати.

Взагалі в теорії та практиці редагування склалися основні правила виправлення тексту. По-перше, поправка буде доречною тільки тоді, коли її необхідність можна довести. Редактор повинен бути в змозі в випадку потреби пояснити, чому він прийняв те чи інше рішення. При цьому доводи типу "звучить" - "не звучить", "не подобається" і їм подібні, звичайно, не можуть бути визнані переконливими Доречно нагадати, що в "Мови про критиці" В. Г. Бєлінський зауважив: вираження "Мені подобається, мені не подобається "можуть мати свою вагу, коли справа йде про страву, винах, рисаках, гончих собак і т. п. Але коли мова йде про явища історії, науки, мистецтва, моральності - всяке я, яке судить самовільно і бездоказово, грунтуючись тільки па своєму почутті і думці, не може прийматися в розрахунок. Критикувати - значить шукати і відкривати в приватному явище загальні закони розуму, по яких і через які воно могло бути, і визначати ступінь живого, органічного співвідношення приватного явища з його ідеалом "/ Бєлінський В.Г. Повне зібрання творів. Т.6. - С. 270 /. Висловлення це, що має пряме відношення до критики, в рівній мірі можна застосувати і до області редагування. В наведеному нами прикладі розшифровка абреві...атур, видалення багатьох офіційних назв, заміна однакових слів у сусідніх реченнях ("штогод"), перестановка слів (з "деректива презідента республікі № 1" на "деректива № 1 Презідента республікі ") і т.д., на наш погляд, доречні і навіть необхідні.

друге, правка повинна бути одноступеневою: виправляючи рукопис, треба прагнути усувати все, навіть дрібні недоліки, відразу. Існує, правда, й інша точка зору, згідно з якою редактор править одну і ту ж рукопис кілька разів від початку до кінця. Такий погляд є помилковим. Якщо редактор методично правильно веде свою роботу, якщо він провів ретельний редакторський аналіз твору, добре знає його зміст, особливості, достоїнства і недоліки, якщо, нарешті, він підготувався до правці рукописи, зокрема ознайомився з наявною літературою питання, безпосереднє виправлення тексту повинно бути одноступеневою процесом. При такому підході до справи вдається, що дуже важливо, залишитися на рівні єдиних вимог до різних частин рукопису, уникнути протиріч, повторень, непогодженостей. Наша правка тексту була одноступеневою і ретельною.

третє, всі поправки треба вносити самим ретельним чином, вони повинні легко читатися й займати на сторінці якомога менше місця. Редактор зобов'язаний поважати працю друкарки, зчитувача, вичітчіка, складача, коректора - всіх учасників видавничого процесу, яким доводиться їх розбирати. Чим акуратніше, чіткіше зроблена правка, тим менше буде допущено неточностей у час передруки, зчитування і т. п., а значить, тим краще вдасться підготувати оригінал. Думається, мають рацію ті автори спеціальних посібників, які стверджують: майстерність редактора, між іншим, проявляється і в тому, що при внесенні редагування.

Глава 3.