Главная > Государство и право > Аналіз майнових і земельних відносин та розробка пропозицій щодо вдосконалення управління ними
Аналіз майнових і земельних відносин та розробка пропозицій щодо вдосконалення управління ними25-01-2012, 11:17. Разместил: tester8 |
|
АНОТАЦІЯ Дипломний проект на тему В«Аналіз майнових і земельних відносин та розробка пропозицій щодо вдосконаленню управління ними В»складається з чотирьох розділів, висновків і рекомендацій, списку використаних джерел та літератури. Обсяг дипломного проекту - 97 аркушів. Дипломний проект містить 3 малюнка, 4 таблиці, список використаних джерел та літератури-42. У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми дипломного проекту, визначається мета дослідження, формулюються завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження. У першій главі розглядається характеристика Департаменту майнових і земельних відносин Костромської області. У другому розділі проведено комплексний аналіз основ законодавчого регулювання права власності. У третьому розділі проведено аналіз використання майнових та земельних відносин в Костромській області. У четвертому розділі виявлені проблеми, існуючі в сфері управління державною власністю Костромської області та розроблено пропозиції щодо вдосконалення управління майновими і земельними відносинами. У висновках і рекомендаціях в узагальненому вигляді представлені результати проведеного дослідження. ЗМІСТ ВСТУП 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕПАРТАМЕНТУ МАЙНОВИХ І ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН КОСТРОМСЬКИЙ ОБЛАСТІ 1.1 Історія становлення та розвитку Департаменту майнових та земельних відносин в Костромській області 1.2 Структура і місце Департаменту майнових та земельних відносин в адміністрації Костромської області 1.3 Функції, права та обов'язки Департаменту майнових та земельних відносин 2. ОСНОВИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 2.1 Поняття та зміст права власності 2.2 Види власності 2.3 Законодавча база регулювання права власності 2.4 Проблеми законодавчого регулювання майнових відносин відповідно до повноважень органів місцевого самоврядування та пропозиції щодо поліпшення використання об'єктів перебувають у державній власності 3. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАЙНОВИХ І ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В КОСТРОМСЬКИЙ ОБЛАСТІ 3.1 Аналіз законодавчого регулювання майнових і земельних відносин в Костромській області 3.2 Характеристика об'єктів, що перебувають у власності Костромської області 4. ПРОБЛЕМИ ТА Пропозиції щодо вдосконалення управління майнових та земельних ВІДНОСИНАМИ 4.1 Проблеми, що існують в сфері управління державною власністю Костромської області 4.2 Пропозиції щодо вдосконалення управління майновими і земельними відносинами ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Список використаних ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП За роки реформ в Росії відбулися глибокі структурні зміни в економіці, що охоплюють усі складові її аспекти, в тому числі основу - власність. Власність - основа будь соціально-економічної системи. Пануюча в суспільстві система відносин власності є базою формування не тільки економічного ладу, але й всієї політичної і соціальної системи держави. В умовах соціалістичної економіки в нашій країні склалася монополія державної власності з вельми низькою ефективністю її відтворення і використання. Будь монополія веде до загнивання, до поглиблення економічного і політичного кризи. З 1990-х років відбуваються докорінні зміни в управлінні майновими і земельними відносинами в Костромській області. Завдяки масштабній приватизації була вирішена головна задача - усунена монополія державної власності в народному господарстві, закладена основа ринкової економіки багатоукладного типу. Приватизація, що почалася в 1990-1991 роках, призвела до того, що до середини 1994 року вже малося приватизованими понад 85 тисяч магазинів, ресторанів, кафе, підприємств служби побуту, а на базі середніх, дрібних і великих держпідприємств було створено понад 20 тисяч акціонерних товариств, приватизовано 75,4% підприємств торгівлі, 66,3% підприємств громадського харчування, 76,4% підприємств обслуговування населення. Таким чином виник соціальний шар власників [36.с.6]. В Внаслідок масової приватизації до 1998 року в Костромській області в недержавну власність перейшло 961 підприємство, що становить 72,7% від загальної кількості на початок приватизації. Серед приватних підприємств значилося 234 акціонерних товариства, які є основою економіки області. Серед них наші великі заводи: В«МотордетальВ», В«Костромський і Мантуровский фанерні комбінати, Галіческій авто крановий, і багато інших. Органами приватизації під чолі з державним комітетом Російської Федерації по управлінню державним майном досягнуто, може бути, саме головне: роздержавлення російської економіки; перерозподіл і закріплення прав приватної власності в російському суспільстві пройшло при мінімумі соціальних конфліктів. Приватизація була підтримана органами державної влади на місцях, а також трудовими колективами підприємств. Приватизація проведена в Відповідно до Закону РФ від 3 червня 1991 року № 1531-1 В«Про приватизацію державних і муніципальних підприємств Російської Федерації В»із змінами і доповненнями від 5 і 24 червня 1992 17 березня 1997р. [36, с.8]. Закон втратив силу, а результати приватизації на території області практично по жодному об'єкту не були оскаржені судом. Разом з тим слід визнати, що тільки з допомогою приватизації неможливо зберегти конкурентоспроможність на вітчизняному та світових ринках. Реалізація майна здійснювалася обласним фондом майна та фондом майна Костроми., органи приватизації знаходили підтримку в керівництва області, представника президента в Костромській області, обласної комісії з приватизації, адміністрації г.Костроми, а також міст і районів області. Приватизація в основному завершена, на економічна реформа триває. У нових умовах на органи з управління державним і муніципальним майновим комплексом покладаються великі завдання по ефективному управлінню всією власністю, збільшенню її прибутковості, збереженню і примноженню. Тому метою дипломного проекту є аналіз майнових і земельних відносин у Костромській області та розробка пропозицій щодо вдосконалення управління ними. У відповідності з поставленою метою в дипломному проекті вирішені наступні завдання: - дана характеристика Департаменту майнових та земельних відносин; - розглянуті теоретичні основи права власності; - дана характеристика законодавчої бази регулювання права власності; - проаналізовані проблеми законодавчого регулювання майнових відносин у відповідності з повноваженнями органів місцевого самоврядування та пропозиції щодо покращення використання об'єктів перебувають у державній власності; - виконано аналіз майнових і земельних відносин у Костромській області; - розроблені пропозиції щодо вдосконалення управління майновими відносинами в Костромської області. Об'єктом дослідження є Департамент майнових і земельних відносин Костромської області. Предметом дослідження є майнові та земельні відносини в Костромській області. Методами дослідження є: монографічний та метод порівняльного аналізу. За своєю структурою дипломний проект складається з 5 розділів, вступу, висновків і рекомендацій. 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕПАРТАМЕНТУ МАЙНОВИХ І ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН КОСТРОМСЬКИЙ ОБЛАСТІ 1.1 Історія становлення розвитку Департаменту майнових і земельних відносин Завідування державними имуществами в Росії до Петра I належало наказом великого палацу; при Петрові I воно перейшло в камер-колегію, при Катерині I - в палацову канцелярію; при Катерині II - канцелярію домоводства; із виданням установи про губернії (1775 р.) місцеве управління надійшло у відання казенних палат. З установою міністерств, центральне управління було зосереджено в міністерстві фінансів, в департаменті державних маєтностей. У 1837 році для завідування державним майном було засновано особливе міні...стерство державних имуществ [36, с.8] Костромська палата державних имуществ була утворена в травні 1839 року на підставі В«Установи про управління державного майна в губерніях В»від 30 квітня 1838 року. Це установа підпорядковувалося міністерству державних маєтностей, губернатору. Відало державними селянами і казенними маєтками. Палата державних маєтностей складалася з господарського, лісового, контрольного відділень та загального присутності. У фонді вищевказаного закладу, який зберігається в обласному державному архіві, збереглися такі документи: укази Сенату, циркуляри та приписи міністерства державного майна і його департаментів, журнали засідань загального присутності палати та її господарського відділення, звіти лісового та господарського відділень, опис простору і якості лісів по повітах, відомості про сівбу і врожаї картоплі в казенних селищах, формулярні списки службовців. У пам'ятних книжках, списках чиновників і посадових осіб, подільських календарях за 1848, 1853, 1862 рр.. є відомості про службовців цього відомства. Так в 1848 році керуючим був статський радник Олександр Павлович Шипов, вказано, що він почав свою службу з 15 вересня 1817, а палату державного майна очолив з 1 травня 1839 року. У 1853 році керуючим був статський радник Аполлінарій Юхимович Матонін. У 1862 році - керуючий статський радник Дмитро Дмитрович Данилов. Указом Урядового Сенату від 1 січня 1867 було дано розпорядження про закриття Костромської палати державного майна і утворення Управління державних маєтностей. У віданні Управління перебували державні землі, лісові угіддя [36, с.15]. Воно управляло колишніми державними селянами. Фонд цієї установи містить укази Сенату, циркуляри та приписи міністерства державного майна, опис лісових дач, справи про взяття в казенне відомство маєтків, розмежування земель по дачам, геодезичне опис дач та земельних угідь. З 1990-х років управління державним майном здійснював комітет з управління держмайном адміністрації Костромської області. Разом з комітетами з управління майном в містах і районах він проводив приватизацію на території Костромської області. З 2001 року комітет став називатися департаментом майнових відносин. В метою вдосконалення державного управління та нормативно-правового регулювання у сфері реалізованих повноважень Костромської області по розпорядженням ділянками, що перебувають у власності Костромської області, і земельними ділянками, державна власність на які не розмежована, на території міста Костроми, повноважень у сфері землеустрою, а також підвищення ефективності використання та залучення в обіг земель сільськогосподарського призначення на території Костромської області, 21 лютого 2008г [13]. Департамент майнових відносин був перейменований в Департамент майнових і земельних відносин. 1.2 Структура і місце Департаменту майнових і земельних відносин у адміністрації Костромської області Департамент майнових і земельних відносин Костромської області (далі - Департамент) є виконавчим органом державної влади Костромської області, що входять в структуру виконавчих органів державної влади Костромської області та здійснює функції по проведенню державної політики і виробленні регіональної політики, управлінню, координації і нормативно-правовому регулюванню, надання державних послуг, контролю у сфері майнових і земельних відносин, приватизації, управління та розпорядження державним майном та земельними ділянками Костромської області. Департамент є правонаступником комітету з управління державним майном адміністрації області в частині управління та розпорядження державним майном та земельними ділянками Костромської області. Від імені Костромської області здійснює повноваження щодо управління та розпорядження державним майном, в тому числі земельними ділянками, відповідно до нормативними правовими актами Російської Федерації і Костромській області. Також здійснює свою діяльність у взаємодії з виконавчими органами державної влади Костромської області, федеральними органами виконавчої влади в Костромській області, територіальними органами федеральних органів виконавчої влади в Костромської області, органами місцевого самоврядування муніципальних утворень Костромської області, громадськими організаціями та Місце Департаменту майнових і земельних відносин у системі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування виражено на малюнку 1. Малюнок 1. Структура органів виконавчої влади Костромської області [21] Департамент Департамент Департамент Департамент Департамент Департамент Комітет з соц.защіти лісового Культури Майнових з праці економiчного. фізкультурі населення, господарства Костромської і земельних К.області, розвитку, і спорту опіки та К.області, області, відносин Департамент промислово К.області, попечітельст департамент Департамент К. облаем і, гос.занятості сті і торгівлі Управління ва К.області, природних Агропромиш Департамент населення К.області, по Департамент ресурсів і ленного транспорту і К.області, Департамент забезпеченню освіти охорони Комплексу дорожнього комітеті з внешнееконом діяльності і науки навколишнього Костромської господарства справах архівів. іческій, світових К.області, середовища К. області, К.області. межрегіонал-х суддів Департамент області Департамент зв'язків і ... К.області. здравоохран Ветеринарії туризму ения Костромської К.області. К.області областіДепартамент забезпечує залучення доходів від використання майна в бюджет області, управління державними підприємствами та установами, акціями (частками) Російської Федерації та Костромської області в статутних капіталах господарських товариств, цільове використання об'єктів нерухомості, здійснює державну політику в сфері приватизації, розвитку управління земельними ресурсами. Департамент сприяє розвитку малого бізнесу та ринку нерухомості, страховий, ріелтерської, оціночної і іпотечної діяльності, створенню умов для реалізації прав ефективних власників і добросовісних інвесторів. Управляє федеральним майном на території Костромської області. Департамент володіє правами юридичної особи, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в установленому порядку, гербову печатку зі своїм найменуванням, а також необхідні для його діяльності печатки, штампи, бланки. Гранична штатна чисельність департаменту майнових і земельних відносин Костромської області в кількості 74 одиниць, у тому числі державних цивільних службовців 74 одиниць. Структура Департаменту майнових та земельних відносин виражена на малюнку 2.Структура Департаменту майнових і земельних відносин Костромської області
Рис.2 Структура Департаменту майнових і земельних відносин. 1.3 Функції, права та обов'язки Департаменту майнових і земельних відносин Департамент майнових і земельних відносин виконує наступні функції: Розробляє для губернатора Костромської області та адміністрації Костромської області: - проекти угод, договорів, обласних цільових програм в частині, що стосується державного майна Костромської області і земель на території Костромської області; - проекти нормативних правових актів у встановленій сфері діяльності. Для адміністрації Костромської області розробляє: проект прогнозного плану (програми) приватизації державного майна на відповідний рік та змін до ним; - проект звіту про результати приватизації державного майна Костромської області; - проекти використання; - іншу; - - повноваження - - повноваження - в - про - про - про рік; економіки;- використання - цільове - виконання - перерахування - - ефективність оперативного управління. - про - про призначення. - запитувати - запитувати - від - контролювати - юридичних осіб; б'екти цивільних прав;витребування державного майна з чужого незаконного володіння; визнання неспроможними державних підприємств та господарських товариств, частка в статутному капіталі яких перебуває у власності Костромської області; інших питань, що випливають з управління та розпорядження державним майном та земельними ділянками, знаходяться у власності Костромської області, і земельними ділянками, державна власність на які не розмежована, на території міста Костроми; - представляти інтереси Костромської області на зборах кредиторів державних підприємств та господарських товариств, частка в статутному капіталі яких знаходиться у власності Костромської області; - вносити в адміністрацію області пропозиції про звільнення з займаної посади керівників державних підприємств Костромської області, заснованих на праві господарського відання, в тому числі визнаних у встановленому порядку неплатоспроможними, у разі, якщо їх неплатоспроможність не пов'язана із заборгованістю держави перед цим підприємством; - застосовувати відповідні заходи при невиконанні рішень і розпоряджень Департаменту, прийнятих у межах його компетенції; - запитувати від виконавчих органів державної влади Костромської області пропозиції з питань використання незадіяного майна, перебуває у власності Костромської області, та наданих у користування підвідомчих їм підприємств і установ; Департамент при виконанні покладених на нього функцій зобов'язаний: - здійснювати свою діяльність у відповідності з чинним законодавством; - дотримуватися встановлені в дорученнях губернатора Костромської області, адміністрації Костромської області терміни; - представляти якісну інформацію за запитами органів державної влади Російської Федерації та Костромської області у встановленій сфері діяльності; - забезпечувати збереження наявних у Департаменті документів. Державні цивільні службовці Департаменту зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки відповідно до посадовими регламентами. Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для всіх органів державної влади Костромської області, унітарних підприємств Костромської області, обласних державних установ. Майно Департаменту є державною власністю Костромської області і закріплене за ним на праві оперативного управління. Фінансування Департаменту здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності виконавчих органів державної влади області. 2. ОСНОВИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 2.1 Поняття і зміст права власності Власність відноситься до числа найбільш важливих і складних проблем економіки і економічної теорії. Історія економічного життя суспільства в періоди підвищеної соціальної активності веде, як правило, до перерозподілу об'єктів і прав власності. Найважливіший крок у вивченні власності зробила економічна думка минулого століття. П.-Ж.Прудону (1809-1865) належить знаменита фраза: "Власність - це крадіжка ". Таке визначення не отримало загального визнання і було піддано обгрунтованій критиці, але в позиції Прудона була вельми цінна деталь (якщо одна особа володіє річчю, то інша особа позбавлена ​​можливості її мати [2, с.53]. Значить, не природа, а суспільні відносини лежать в основі власності. Західні економісти і юристи частіше бачать у власності ставлення людини до речі. У Римському праві власність розглядалася як право володіння, користування і розпорядження майном без проведення розмежування власності на предмети особистого споживання і на засоби виробництва. І це природно, економічна діяльність в широкому розумінні цього процесу сформувалася значно пізніше. Власність вельми складне явище, яке з різних сторін вивчається декількома суспільними науками, кожна з них знаходить тут свій предмет дослідження. Так, економічна теорія виявляє в присвоєння корисних благ найважливіші господарські зв'язки між людьми, а юриспруденція - правові відносини. У підсумку, одним терміном В«ВласністьВ» позначаються хоч і близькі, але зовсім не однакові поняття, основна відмінність і зв'язок між останніми полягає в наступному: Власність в економічному сенсі - Це реальні відносини між людьми по привласненню і господарському використанню всього майна. Власність же в юридичному розумінні показує, як сформовані на ділі майнові зв...'язку оформляються і закріплюються в правових нормах і законах, встановлюваних державою в обов'язковому порядку для всіх громадян. Загальне теоретико-методологічне розуміння власності включає в себе три аспекти: соціально-економічний зміст власності, форми власності, права власності. Щодо змісту власності будемо виходити з його розуміння через призму способу соціально-економічного привласнення. Присвоєння - найважливішою риса економічних відносин і, будучи вичленення їх всієї сукупності цих відносин, властивих суспільству, визначає зміст власності. У цьому аспекті можна говорити про відносини власності, серед яких особливо виділяються два рівні: перший зумовлюється способом з'єднання виробників із засобами виробництва, другий - способом господарювання (Формою виробництва). У першому випадку можна говорити, наприклад, про капіталістичному чи соціально-орієнтованому типах присвоєння, у другому - про індивідуалізованої, ринково-конкурентної або суспільно-регульованої формах присвоєння. Право власності можна визначити як речове право, що надає своєму носієві виняткові правомочності щодо володінню, користуванню і розпорядженню щодо належного йому майна. Відносини власності - відносини між людьми, організаціями, що випливають з прав на об'єкти власності, пов'язані з використанням об'єктів власності, переходом об'єктів власності з одних рук в інші, поділом об'єктів власності, виникненням нових прав власності. Об'єкт власності - пасивна сторона відносин власності у вигляді предметів природи, речовини, енергії, інформації, майна, духовних інтелектуальних цінностей, цілком або в якійсь мірі належать суб'єкту. Об'єкти власності часто називають просто власністю, вкладаючи в це поняття, як сам об'єкт, так і пов'язані з ним відносини. Суб'єкт власності-активна сторона відносин власності, що має можливість і право володіння об'єктом власності. Суб'єктом права власності можуть бути: 1) громадяни; 2) юридичні особи; 3) Російська Федерація; 4) суб'єкти Російської Федерації; 5) муніципальні освіти. Відносини власності можна зобразити на малюнку 3.
Малюнок 3. Відносини власності Сутність власності, тобто те, що визначає стійкість і відносну незмінність її як соціального явища, полягає в майнових, точніше економічних, відносинах між суб'єктами права з приводу привласнення ними матеріальних благ. Зміст власності втілюється в сукупності всіх складових її елементів: відносин володіння, користування і розпорядження. Вислів змісту права власності через тріаду повноважень володіння, користування і розпорядження традиційно для російської цивільного права. Цивільний кодекс визначає зміст права власності в ст.209: "Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном ". Розглянемо докладніше кожен елемент закріпленої в кодексі тріади [3]. Право володіння. У повсякденній мовному обороті слово "володіти" нерідко означає "панувати", "Мати у своїй власності", "володіти". У юридичній лексиці термін "володіння" використовується більш суворо: володіння не ототожнюється з власністю. Для не юристів ці терміни представляються вельми близькими за змістом. Певні підстави для їх смислового зближення дійсно є: право володіння виступає необхідною умовою користування, а розпоряджається річчю часто той, хто нею володіє. Звичайно, право володіння найчастіше здійснюється самим власником. Але річ може перебувати у володінні та невласника. Наприклад, перевізники, зберігачі, наймачі володіють тим майном, яке становить предмет відповідних договорів, ними ув'язнених. Однак власності на це майно у них в силу даних договорів не виникає. Власники (наприклад, вантажовідправники, поклажодавець або наймодавці) не володіють переданим для перевезення, зберігання або найму майном, але зберігають на нього право власності. Законне і незаконне володіння. Законним визнається володіння, що спирається на правову основу (титул). Без наявності правової підстави власник не визнається законним, у нього не виникає правомочності володіння і, отже, права на відновлення порушеного володіння. До числа законних власників відноситься, перш за все, власник, а також особи, які отримали від нього власницьких правомочність за договором - наймачі, довірчі керуючі, комісіонери та ін Сумлінні і недобросовісні набувачі. Незаконними власниками виступають ті, хто володіє викраденим майном або речами, отриманими за недійсними угодами. У їх числі розрізняють добросовісних і недобросовісних набувачів. Добросовісними набувачами визнають осіб, що придбали речі у володіння за обставин, коли вони не знали і не могли знати про те, що купують їх від неуправомоченного особи. Ті, хто знав або повинен був знати про придбання майна від неуправомоченного особи, визнаються недобросовісними набувачами. Закон передбачає певні відмінності в їх правовому положенні для випадків витребування речі з чужого незаконного володіння. Право користування. Задоволення вигляді речей тих чи інших потреб, вилучення з речі її корисних властивостей (отримання доходів, плодів) є користування речами. (Якщо користування виражається в споживанні речі, як це має місце у відношенні продуктів харчування, мінеральної сировини та ін, то акт споживання призводить до знищення речі. Тому споживання речей багато правознавці відносять до одночасного здійсненню і права користування, і права розпорядження). Право користування можна визначити як спирається на дозвіл закону можливість вилучення з речі її корисних властивостей і доходів. Як і у випадку з володінням, розрізняють користування законне і незаконне, у залежності від того, грунтується воно на правовому титулі чи ні. Право користування річчю може передаватися власником іншій особі. У певних випадках передачу права власності може здійснювати і невласника, якщо він користується річчю на належному правооснованій. Зокрема, наймач може здавати приміщення або його частина іншій особі в піднайм, якщо це не суперечить закону або положенням договору. Право розпорядження. В ході здійснення свого права власник може відчужувати належне йому майно, виробляти в ньому різні зміни, обтяжувати його заставою, здавати у найми і т.д. Вчинення подібних дій становить зміст найважливішого з тріади повноважень власника - права розпорядження. Здійснюючи право розпорядження, власник може приймати рішення про постійне (продаж) або тимчасовому (здача в наймання) вибутті речі зі складу свого майна, або змінювати юридичний статус речі без вибуття її з господарського використання (іпотека). Розпорядчі правомочності власника проявляються, таким чином, у вчиненні різних угод, за допомогою яких здійснюється передача майна у володіння, в власність, у господарське відання, оперативне або довірче управління іншої особи. За своєю юридичною природою довірче управління виступає речовим правом, службовцям не встановленню нового права власності на відповідне майно, а здійсненню власником належних йому розпорядчих правочинів. Довірче управління Передача свого майна в довірче управління іншій особі - довірчому керуючому - виступає новим правомочністю власника, якого не знало попереднє цивільне законодавство Росії. Це правомочність у своєму змісті відтворює всі елементи права власності - права володіння, користування і розпорядження. Однак акт передачі довірчому керуючому права довірчого управління не веде до позбавлення власника приналежного йому титулу власності. У самому кодексі передбачена можливість передавати своє майно у володіння, користування і розпорядження інших осіб, залишаючись при цьому власником переданих речей (п.2 ст.209). Реалізації цієї можливості служать і положення п.4 ст.209 Цивільного Кодексу РФ, що передбачають передачу майна власника в довірче управління [3]. Інститут довірчого управління отримав закріплення у вітчизняно...му цивільному праві на увазі потреби в більш гнучкому і швидкому, більш ефективному управлінні масами державних имуществ, що втягуються в цивільний оборот ринковими перетвореннями російської економіки. Довірче управління спирається на фідуціарні відносини між власником і довірчим керуючим. Аналогічні відносини лежать і в основі англоамериканских інституту "Трасту", або довірчої власності. Однак за своїм правовим характером це інститути зовсім різні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що довірчий керуючий, на відміну від trustee (тобто "Довірчого власника"), не виступає власником переданого йому в управління майна. Цивільний Кодекс РФ відмовився від використання конструкції "розщепленого права власності", вельми яскраво виражається конструкцією "трасту". 2.2 Види власності Відповідно до п.1 ст.212 Цивільного Кодексу РФ: "У Російській Федерації визнаються приватна, державна, муніципальна та інші форми власності ". Тим самим законодавчо закріплено поділ відносин власності на дві сфери - сферу приватної власності і сферу публічної власності [3]. Суб'єктами права приватної власності виступають громадяни і юридичні особи. Учасниками відносин публічної власності виступають: Російська Федерація в цілому (Федеральна державна власність); суб'єкти Російської Федерації (Державна власність суб'єкта РФ); муніципальне утворення (Муніципальна власність). 1. Право власності громадян і юридичних осіб. Як вже було зазначено, власність громадян та юридичних осіб відноситься до сфері приватної власності. Слід, однак, мати на увазі, що суб'єктний критерій відмежування публічної власності від приватної повинен застосовуватися з урахуванням відомих застережень, що випливають із закону. Приватна власність близька за змістом з індивідуальною в тому сенсі, що основні правомочності сконцентровані в одному фізичну особу або юридичну особу. Але приватна власність, як особлива форма, відрізняється від індивідуальної тим, що ознаки (Правомочності) тут можуть розділятися і персоніфікуватися в різних суб'єктах. Трудяться одні, а розпоряджаються доходом і майном інші. Становище останніх визначається економічною владою, а становище перших - економічною залежністю. У проміжному становищі знаходиться керуючий (менеджер), оскільки, як зазначалося вище, керуючі беруть участь у виконанні функцій за розпорядженням. Якщо приватна особа, будучи власником умов виробництва, не застосовує працю найманих робітників, то таку власність варто визначити як індивідуальну (чи приватно-трудову). Перш за все, слід пам'ятати, що такі різновиди юридичних осіб, як унітарні підприємства, а також державні та муніципальні установи не володіють правом приватної власності на закріплене за ними майно; власником такого майна виступає орган публічної влади (п.З ст.213 ГК РФ) [3]. З іншого боку, майно господарських товариств або товариств виступає об'єктом приватної власності навіть у тих випадках, коли воно повністю сформоване за рахунок внесків державних або муніципальних засновників. Іншими словами, господарські товариства і суспільства залишаються суб'єктами приватного права і тоді, коли ніхто інший, крім держави або муніципальних утворень, не брав участі в їх заснування, а їх майнові угоди підкоряються нормам, приписуваним для обороту майна, що становить приватну власність. У правовому відношенні громадяни і юридичні особи як суб'єкти права власності займають однакове положення: вони користуються однаковою захистом закону. Тим самим підкреслюється відсутність відмінностей в можливостях, що надаються правом для використання свого майна в комерційних, підприємницьких цілях. Інша справа - форма підприємницької діяльності. Ведення такої діяльності громадянином без утворення юридичної особи припускає його цивільно-правову законом. 2. власності;3. У відповідності зі ст. управління; останньої.Індивідуальна власність. майном. власність. власників. учасника. учасником. 15].- які - право - які - право - які - які - право - які утворень. сийской Федерації "[22].У власності муніципальних утворень може перебувати: - майно, призначене для вирішення встановлених цим Федеральним законом питань місцевого значення; - майно, призначене для здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування, у випадках, встановлених федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації; - майно, призначене для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування, муніципальних службовців, працівників муніципальних підприємств і установ відповідно до нормативними правовими актами представницького органу муніципального утворення. - майно, необхідне для вирішення питань, право вирішення яких надано органам місцевого самоврядування федеральними законами і які не віднесені до питань місцевого значення. У власності поселень можуть знаходитися: - майно, призначене для електро-, тепло-, газо-і водопостачання населення, водовідведення, постачання населення паливом, для освітлення вулиць населених пунктів поселення; - автомобільні дороги загального користування, мости та інші транспортні інженерні споруди в межах населених пунктів поселення, за винятком автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних інженерних споруд федерального і регіонального значення, а також майно, призначене для їх обслуговування; - житловий фонд соціального використання для забезпечення незаможних громадян, що проживають в поселенні і потребують поліпшення житлових умов, житловими приміщеннями на умовах договору соціального найму, а також майно, необхідне для змісту муніципального житлового фонду; - пасажирський транспорт та інше майно, призначені для транспортного обслуговування населення в межах поселення; - майно, призначене для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в межах поселення; - об'єкти, а також пожежний устаткування та обладнання, призначені для забезпечення первинних заходів щодо гасіння пожеж; - майно бібліотек поселення; - майно, призначене для організації дозвілля та забезпечення жителів поселення послугами організацій культури; - об'єкти культурної спадщини (пам'ятки історії та культури) незалежно від категорії їх історико-культурного значення відповідно до законодавства Російської Федерації; - майно, призначене для розвитку на території поселення фізичної культури і масового спорту; - майно, призначене для організації благоустрою та озеленення території поселення, в тому числі для облаштування місць загального користування та місць масового відпочинку населення; - і ін стаття 50 цього Закону У власності муніципальних районів можуть знаходитися: - майно, призначене для електро-і газопостачання поселень в межах муніципального району; - автомобільні дороги загального користування між населеними пунктами, мости та інші транспортні інженерні споруди поза межами населених пунктів у межах муніципального району, за винятком автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних інженерних споруд федерального і регіонального значення, а також майно, призначене для їх обслуговування; - пасажирський транспорт та інше майно, призначені для транспортного обслуговування населення між поселеннями на території муніципального району; - і ін стаття 50 цього Закону. Органи місцевого самоврядування від імені муніципального освіти самостійно володіють, користуються і розпоряджаються муніципальним майном відповідно до Конституції Російської Федерації, федеральними законами та прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування... мають право передавати муніципальне майно у тимчасове або в постійне користування фізичним та юридичним особам, органам державної влади Російської Федерації (органам державної влади суб'єкта Російської Федерації) і органам місцевого самоврядування інших муніципальних утворень, відчужувати, здійснювати інші угоди згідно з федеральними законами. Порядок і умови приватизації муніципального майна визначаються нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування відповідно до федеральних законів. Доходи від використання та приватизації муніципального майна надходять до місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування можуть створювати муніципальні підприємства та установи, брати участь у створенні господарських товариств, у тому числі міжмуніципальний, необхідних для здійснення повноважень щодо вирішення питань місцевого значення. Органи місцевого самоврядування визначають цілі, умови та порядок діяльності муніципальних підприємств і установ, затверджують їх статути, призначають на посаду та звільняють з посади керівників даних підприємств та установ, заслуховують звіти про їх діяльності в порядку, передбаченому статутом муніципального освіти. Органи місцевого самоврядування від імені муніципального освіти субсидіарно відповідають за зобов'язаннями муніципальних установ і забезпечують їх виконання в порядку, встановленому федеральним законом. Правове становище державного унітарного підприємства та муніципального унітарного підприємства (далі також - унітарне підприємство), права та обов'язки власників їх майна, порядок створення, реорганізації та ліквідації унітарного підприємства визначає Федеральний Закон від 14 листопада 2002 р. N 161-ФЗ "Про державні та муніципальних унітарних підприємствах "відповідно до Цивільного кодексом Російської Федерації. Унітарним підприємством визнається комерційна організація, не наділена правом власності на майно, закріплене за ним власником. У формі унітарних підприємств можуть бути створені тільки державні та муніципальні підприємства. Майно унітарного підприємства належить на праві власності Російської Федерації, суб'єкту Російської Федерації або муніципальному утворенню [12]. Від імені Російської Федерації або суб'єкта Російської Федерації права власника майна унітарного підприємства здійснюють органи державної влади Російської Федерації або органи державної влади суб'єкта Російської Федерації в межах їх компетенції, встановленої актами, що визначають статус цих органів Унітарне підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Унітарне підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями власника його майна (Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти). Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації, муніципальне утворення не несуть відповідальність за зобов'язаннями державного або муніципального підприємства, за винятком випадків, якщо неспроможність (банкрутство) такого підприємства викликана власником його майна. У зазначених випадках на власника при недостатності майна державного або муніципального підприємства може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації або муніципальні освіти несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями своїх казенних підприємств при недостатності їх майна. Правове регулювання відносин, що виникають у зв'язку з переведенням земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу, здійснюється Земельним кодексом Російської Федерації, Федеральним законом від 21 грудня 2004 N172-ФЗ "Про переведення земель або земельних ділянок з однієї категорії в іншу", іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації [17]. Для переведення земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу зацікавленим особою подається клопотання про переведення земель з однієї категорії в іншу або клопотання про переведення земельних ділянок зі складу земель однієї категорії в іншу (далі також - клопотання) до виконавчого органу державної влади або орган місцевого самоврядування, уповноважені на розгляд цього клопотання. Переведення земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу не допускається у разі: - встановлення відповідно до федеральними законами обмеження переведення земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу або заборони на такий переклад; - наявності негативного висновку державної екологічної експертизи у разі, якщо її проведення передбачено федеральними законами; - встановлення невідповідності відповідного цільового призначення земель або земельних ділянок затвердженим документам територіального планування та документації по плануванню території, землевпорядної документації. До розмежування державної власності на землю переклад перебувають у державній власності земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу здійснюється Урядом Російської Федерації при перекладі: - земель або земельних ділянок, необхідних для федеральних потреб; - земель або земельних ділянок у складі таких земель для встановлення або зміни риси міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга. В інших випадках до розмежування державної власності на землю переклад перебувають у державній власності земель або земельних ділянок у складі таких земель з однієї категорії в іншу здійснюється органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації або у випадках, встановлених законами суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування. До розмежування державної власності на землю віднесення перебувають у державній власності земель або земельних ділянок у складі таких земель до земель населених пунктів, межі яких встановлені до дня набрання чинності цим Федерального закону, здійснюється органами місцевого самоврядування без узгодження з правовласниками земельних ділянок. В інших крім передбачених випадках до розмежування державної власності на землю віднесення знаходяться в державної власності земель або земельних ділянок у складі таких земель до певної категорії земель провадиться органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації або у випадках, встановлених законами суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого. На підставі Федеральний закон від 21 грудня 2001 р. N 178-ФЗ "Про приватизацію державного та муніципального майна ", під приватизацією державного та муніципального майна розуміється оплатне відчуження майна, що перебуває у власності Російської Федерації (далі - федеральне майно), суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень, у власність фізичних та (або) юридичних осіб [18]. - Приватизація державного та муніципального майна грунтується на визнанні рівності покупців державного та муніципального майна та відкритості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. - державне і муніципальне майно відчужується у власність фізичних та (або) юридичних осіб виключно на оплатній основі (за плату або за допомогою передачі у державну чи муніципальну власність акцій відкритих акціонерних товариств, в статутний капітал яких вноситься державне або муніципальне майно). - приватизація муніципального майна здійснюється органами місцевого самоврядування самостійно в порядку, передбаченому цим Законом. Використовуються такі способи приватизації державного та муніципального майна: - перетворення унітарного підприємства у відкрите акціонерне товариство; - продаж державного або муніципального майна на аукціоні; - продаж акцій відкритих акціонерних товариств на спеціалізов...аному аукціоні; - продаж державного або муніципального майна на конкурсі; - продаж за межами території Російської Федерації перебувають у державній власності акцій відкритих акціонерних товариств; - продаж акцій відкритих акціонерних товариств через організатора торгівлі на ринку цінних паперів; - продаж державного або муніципального майна за допомогою публічного пропозиції; - продаж державного або муніципального майна без оголошення ціни; - внесення державного або муніципального майна в якості внеску в статутні капітали відкритих акціонерних товариств; -продаж акцій відкритих акціонерних товариств за результатами довірчого управління. Приватизація майнових комплексів федеральних унітарних підприємств та перебувають у федеральній власності акцій відкритих акціонерних товариств, балансова вартість основних засобів яких на останню звітну дату перевищує п'ять мільйонів мінімальних розмірів оплати праці, а також майна, відповідного іншим критеріям, встановленим Урядом Російської Федерації, може здійснюватися: шляхом перетворення унітарної підприємства у відкрите акціонерне товариство; на аукціоні; на спеціалізованому аукціоні; допомогою продажу за межами території Російської Федерації перебувають у державній власності акцій відкритих акціонерних товариств; допомогою внесення відповідно до нормативними правовими актами Президента Російської Федерації федерального майна в якості внеску до статутного капіталу стратегічного акціонерного суспільства. Об'єкти культурної спадщини (Пам'ятники історії і культури, а також виявлені об'єкти культурної спадщини) можуть приватизуватися в порядку і способами, що встановлені цим Федеральним законом, за умови їх обтяження зобов'язаннями за змістом, збереження та використання (далі - охоронне зобов'язання). Умови охоронних зобов'язань щодо віднесених до об'єктів культурної спадщини архітектурних ансамблів, садибних і палацово-паркових комплексів, що є складними речами, поширюються на всі їх складові частини. Умови охоронних зобов'язань визначаються відповідно до законодавства Російської Федерації: щодо об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) федерального значення - федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері історико-культурної спадщини; щодо об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) регіонального значення, виявлених об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) - уповноваженими в галузі охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, на територіях яких знаходяться дані об'єкти; щодо об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) місцевого (муніципального) значення - органами місцевого самоврядування муніципальних утворень, на територіях яких знаходяться дані об'єкти. Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування муніципальних утворень, на територіях яких містяться об'єкти культурної спадщини (Пам'ятки історії та культури) федерального значення, вправі вносити пропозиції щодо умов охоронних зобов'язань даних об'єктів. При продажу державного та муніципального майна законним засобом платежу визнається валюта Російської Федерації. У разі продажу державного майна за межами території Російської Федерації в якості засобу платежу може використовуватися валюта іноземних держав. Передача кредиторам державного або муніципального майна в залік державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, державних запозичень суб'єктів Російської Федерації, муніципальних запозичень, а одно обмін державного або муніципального майна на яке перебуває у приватній власності майно не допускається, за винятком випадків, встановлених цим Федеральним законом. Цей Закон регулює відносини, що виникають при приватизації державного та муніципального майна, і пов'язані з ними відносини по управлінню державним і муніципальним майном. Відносини в галузі збереження, використання, популяризації та державної охорони об'єктів культурної компетенції. Особливості законодавством Російської Федерації. значення;- Об'єкти - Об'єкти Російської Федерації. - Житлові культури). Федерації. відносин відповідно до повноважень органів місцевого самоврядування та пропозиції щодо поліпшення використання об'єктів перебувають у державній власностіЗгідно ст. російської Федерації. діяльність населення за рішенням безпосередньо або через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення, його майном. Цей закон Федеральнийзакон N 131-ФЕ застосовується не в повному обсязі), повинен встановлювати не тільки перелік питань місцевого значення, переданих від новостворених поселень муніципальним районам, але і перелік переданого майна. У разі прийняття зазначеного закону суб'єкта РФ без встановлення в ньому переліку майна, необхідного для вирішення питань місцевого значення, які передаються від новостворених поселень муніципальним районам, дані зміни можуть бути внесені до закону суб'єкта РФ не пізніше, ніж за три місяці до початку чергового фінансового року, і почнуть діяти з 1 січня наступного фінансового року.На відміну від раніше діючого законодавства у Федеральному законі N 131-Ф3 встановлено вичерпний перелік видів майна, яке може бути в муніципальній власності. При виникненні у муніципальних утворень права власності на майно, яке не стосується ні до однієї із вказаних категорій, дане муніципальне майно підлягає перепрофілюванню або відчуженню до 1 Січень 2009 Однак Федеральний закон N 199-ФЗ доповнив ст. 50 Федерального закону N 131-ФЗ положенням, згідно з яким у власності муніципальних утворень також може бути майно, необхідне для здійснення повноважень, право реалізації яких надано органам місцевого самоврядування федеральними законами. Таким чином, у власності муніципальних утворень може перебувати не тільки майно, встановлене ст. 50 Федерального закону N 131-Ф3 [38]. На думку ряду представників органів державної влади суб'єктів РФ і органів місцевого самоврядування, науковців та фахівців, "закритий" перелік муніципального майна обмежує можливості муніципальних утворень по розробці і реалізації стратегічних планів соціально-економічного розвитку територій, збільшення частки неподаткових доходів місцевих бюджетів, а також створенню умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Для вирішення зазначених питань у Державну Думу внесено низку законодавчих ініціатив. Зокрема, у ст. 50 Федерального закону N 131-Ф3 пропонується внести положення, відповідно до яким у власності муніципальних утворень може перебувати майно, призначене для вирішення інших питань, не віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування інших муніципальних утворень, органів державної влади і не виключених з їх компетенції федеральними законами і законами суб'єктів РФ, а також встановити відкритий перелік майна, яке може бути в муніципальній власності. Однак муніципальне утворення є публічно-правовим і діє як суб'єкт права виключно для вирішення поставлених перед ним місцевих завдань. У зв'язку з цим "закритий" перелік майна, що перебуває у власності муніципального освіти, повинен визначатися тільки відповідно до переліку питань місцевого значення, встановленими ст. 14-16 Федерального закону N 131-ФЕ, а також в Відповідно до повноважень, право реалізації яких надано органам місцевого самоврядування федеральними законами [38]. Даний перелік є вичерпним і визначає конкретні види майна, призначені для вирішення питань місцевого значення. При цьому органи місцевого самоврядування муніципального освіти має право самостійно вирішувати, які об'єкти муніципальної власності в межах зазначено...го переліку потрібні для вирішення питань місцевого значення. Крім того, визначення у Федеральному законі N 131-Ф3 "закритого" переліку муніципального майна, призначеного для вирішення питань місцевого значення поселень і муніципальних районів (міських округів), необхідно для обгрунтованого поділу муніципального майна між зазначеними видами муніципальних утворень. Важливо мати на увазі, що громадські послуги державними та муніципальними установами або підприємствами надаються населенню тільки в тих випадках, коли приватний сектор економіки з різних причин не може надати подібні послуги ефективно [38]. Важливою проблемою виступає те, що в умовах ринкової економіки слід ефективно використовувати муніципальне майно, тільки в необхідних, установлених законом випадках закріплюючи його на праві господарського відання або оперативного управління за муніципальними унітарними підприємствами або установами. Проблеми формування муніципальної власності в даний час виникають і у зв'язку з тим, що переліки питань місцевого значення не повністю відповідають переліку майна, яке може перебувати у власності муніципальних утворень. Законодавець застосував принцип ефективності використання майна, що перебуває в муніципальній власності, для вирішення тих чи інших питань місцевого значення. Реалізація цього принципу значною мірою залежить від організаційно-правових форм організацій, які надають послуги населенню та за якими закріплюється муніципальне майно. Наприклад, не передбачено використання муніципального майна для вирішення таких питань, як створення умов для забезпечення жителів поселень послугами в сфері зв'язку, громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування, для розвитку малого підприємництва та сільськогосподарського виробництва, а в разі муніципальних районів - для розвитку сільськогосподарського виробництва в поселеннях, розширення ринку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, а також забезпечення поселень, що входять до складу муніципального району, послугами зв'язку, громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування. Обумовлено це в першу чергу тим, що діяльність муніципальних унітарних підприємств і установ в даних сферах неефективна. Внесено пропозицію про передачу в власність поселень майна, призначеного для забезпечення жителів послугами у сфері зв'язку, громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування. Обгрунтовується це пропозиція необхідністю збереження муніципальних унітарних підприємств та установ для надання вищеназваних послуг населенню. Однак прийняття такого законопроекту дозволить мати в муніципальної власності об'єкти ринкової інфраструктури, що суперечить концепції Федерального закону N 131 - ФЕ і здатне перешкоджати розвитку малого та середнього бізнесу в муніципальних утвореннях. Крім того, сприяння розвитку існуючих або створення нових господарюючих суб'єктів приватної власності може виражатися в забезпеченні інфраструктурних умов для діяльності організацій по забезпеченню населення послугами в сфері зв'язку, громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування. Багато говорять про те, що в власності поселень повинні бути муніципальний житловий фонд для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, житловими приміщеннями в відповідно до житловим законодавством, а також майно, необхідне для змісту такого фонду. Однак до питань місцевого значення поселень відноситься забезпечення житлом не всіх нужденних громадян, а тільки незаможних, проживають в поселенні і потребують поліпшення житлових умов, яким надаються жилі приміщення з муніципального житлового фонду за договором соціального найму. Разом з тим існує деяка невідповідність між Федеральним законом N 131-ФЕ і Житловим кодексом РФ у зв'язку із зазначеною проблемою, що потребує законодавчого врегулювання. Крім того, пропонується внести до перелік майна, що перебуває у власності муніципального району та призначеного для вирішення встановлених Федеральним законом N 131-Ф3 питань місцевого значення, майно, призначене для організації харчування в освітніх установах. Тут можна заперечити, що організація харчування в освітніх установах не відноситься до питань місцевого значення муніципального району. Створення муніципальних унітарних підприємств для організації харчування в освітніх установах через відсутність конкуренції при наданні цієї послуги не буде сприяти зниженню її вартості, а також забезпеченню необхідної якості харчування школярів. Вдобавок муніципальні унітарні підприємства громадського харчування (в тому числі і в освітніх установах) нерентабельні без дотацій з місцевих бюджетів. Органам місцевого самоврядування необхідно активно застосовувати нові ринкові механізми для раціонального використання муніципального майна, залучати приватний бізнес для надання соціально-побутових послуг населенню, зокрема шляхом концесійних угод. Необхідність обов'язкової приватизації муніципального майна тягне за собою серйозну проблему збереження за підприємствами малого та середнього бізнесу будівель і приміщень, орендованих у муніципальних утворень. Дані підприємства не мають у своєму розпорядженні достатніми фінансовими ресурсами для участі в приватизації муніципального майна на загальних підставах, що може негативно відбитися на їх виробничої діяльності і забезпеченні зайнятості працівників. Однак проблему можна вирішити шляхом створення фонду муніципального майна, вивільняється в результаті перепрофілювання об'єктів власності. Цей питання потребує опрацювання і законодавчого врегулювання, як і ряд інших питань майнових відносин у муніципальних утвореннях. Крім того, існує проблема зменшення орендної плати, яка надходить до місцевих бюджетів, при передачі майна муніципальних підприємств і установ в оренду фізичним та юридичним особам після приватизації зазначених об'єктів. Випадають доходи можна частково компенсувати за рахунок прибутку від діяльності господарських товариств, в які допустимо перетворити ці муніципальні підприємства та установи і в створенні яких мають право брати участь органи місцевого самоврядування. 3. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАЙНОВИХ І ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В КОСТРОМСЬКИЙ ОБЛАСТІ 3.1 Аналіз законодавчого регулювання майнових відносин у Костромській області У своїй діяльності Департамент майнових і земельних відносин керується Конституцією Російської Федерації, Цивільним кодексом російської Федерації, законодавством Російської Федерації, Указами Президента Російської Федерації, Постановами Уряду Російської Федерації, Статутом (Основним законом) Костромської області (прийнятий Костромської обласної Думою 29 червня 1995 зі змінами від 28 квітня 2007 р.), законами Костромської області (В«Про Костромської обласної думі В»зі змінами від 28 квітня 2006 р.,В« Про порядок управління і розпорядження державним майном Костромської області В»від 23.09.2004г. зі змінами від 18.06.2023 р. № 171-43КО, В«Про систему виконавчих органів державної, влади Костромської області № 339-3KO зі змінами від 28.12.2007г, В«Костромської області про державну цивільну службу № 193-4-3KOВ» від 21.04.2023 з змінами від 16.07.2023), постановами і розпорядженнями губернатора області: Постановою від 27 вересня 2007 р. № 2172 В«Про внесення змін до закону Костромської областіВ« Про розмежування повноважень між органами державної влади Костромської області у сфері регулювання земельних відносин ... В», Постановою від 24 червня 2004 р. N 359В« Про управління по роботі з муніципальними утвореннями адміністрації Костромської області В»(в ред. постанов губернатора Костромської області від 03.09.2023 N 528, від 12.07.2023 N 520), Федеральним законом від 25 червня 2002 р. N 73-Ф3 "Про об'єкти культурної спадщини (пам'ятках історії та культури) народів Російської Федерації "(зі змінами від 27 лютого 2003, 22 серпня, 29 грудня 2004 р., 3 червня, 31 грудня 2005 р., 18, 29 грудня 2006 р., 26 червня, 18 жовтня, ...8 листопада 2007 ) [13] Положенням про Департамент майнових і земельних відносин Костромської області від 21.02.2024 р. № 51. Відповідно до Закону Костромської області від 22.11.2023 р. № 339 - ЗКО "Про систему виконавчих органів державної влади Костромської області В», економічну основу Костромської області складають природні ресурси (земля, її надра, вода, ліси, рослинний і тваринний світ), державна власність області, федеральна власність (передана області), муніципальна, приватна, а також інша власність, яка служить задоволенню потреб населення області [21]. У Костромській області визнаються і рівним чином захищаються всі форми власності. По відношенню до об'єктів федеральної власності органи державної влади області здійснюють контроль за ефективним розміщенням виробничих та соціальних об'єктів з метою раціонального використання природних ресурсів, соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища. Органи державної влади області в Згідно з федеральним і обласним законодавством і власною компетенцією сприяють раціональному використанню і розвитку муніципальної, загальної, приватної та інших форм власності на території області в інтересах населення, здійснюють екологічний контроль за її використанням. В власності Костромської області може перебувати майно, необхідне: 1) для здійснення повноважень органів державної влади області з предметів спільного ведення Російської Федерації і області; 2) для здійснення повноважень органів державної влади області з предметів ведення галузі; 3) для здійснення окремих повноважень з предметів ведення Російської Федерації, покладених на виконавчі органи державної влади області; 4) для забезпечення діяльності органів державної влади області, державних цивільних службовців області, працівників унітарних підприємств області та працівників обласних державних установ. Види майна, зазначеного в пункті 1, встановлюються федеральними законами і законами Костромської області. Види майна, зазначеного в пунктах 2, 4, встановлюються законом Костромської області. Види майна, зазначеного в пункті 3, визначаються федеральними законами, нормативними актами Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації або укладеними з федеральними органами виконавчої влади угодами, якими покладені відповідні повноваження на органи виконавчої влади області. Державна власність області є надбанням її населення. Обласна Дума в межах своєї компетенції приймає закони області та інші нормативні правові акти про порядок створення, придбання, використання, передачі та відчуження об'єктів власності області, здійснює контроль за їх виконанням. Адміністрація області управляє і розпоряджається обласної власністю відповідно до чинного законодавством Російської Федерації і Костромській області. Об'єкти державної власності області можуть бути передані в муніципальну власність: - по ініціативи обласної Думи, обласної адміністрації, за згодою відповідних органів місцевого самоврядування; - по пропозиціям органів місцевого самоврядування, спрямованим в обласну Думу і адміністрацію області. При вирішенні питань про передачу об'єктів власності враховуються їх спрямованість на обслуговування потреб місцевого значення та наявність місцевих ресурсів, необхідних для функціонування цих об'єктів. Обласна Дума, адміністрація області вправі вносити в компетентні органи Російської Федерації уявлення про передачу у власність області підприємств та інших об'єктів федеральної власності, що забезпечують життєдіяльність області. Порядок управління і розпорядження майном, що перебуває у державній власності Костромської області здійснюється на підставі Закону Костромської області В«Про порядок управління і розпорядження державним майном Костромської області В». Дія справжнього закону не поширюється на порядок управління коштами обласного бюджету, позабюджетних фондів Костромської області, землею і земельними ділянками, іншими природними ресурсами, цінними паперами, за винятком акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації. Для здійснення повноважень органів державної влади Костромської області з предметів спільного ведення Російської Федерації та Костромської області у власності Костромської області відповідно до федеральними законами можуть знаходитися: - майно, необхідне для організаційного та матеріально-технічного забезпечення проведення виборів до органів державної влади Костромської області, референдумів Костромської області; - архівні фонди та інше майно, необхідне для їх формування, утримання та зберігання; - майно, необхідне для утримання та забезпечення охорони державних природних заказників, пам'яток природи, природних парків, дендрологічних парків та ботанічних садів регіонального значення; - майно, необхідне для створення, розвитку та забезпечення охорони лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів регіонального значення; - музейні - об'єкти землю; Функції області. законодавством. За характеристику.Таблиця 1. - 17 - вартість - вартість - вартість Таблиця 2.
17
Права Право На 27 договорів оренди укладені на об'єкти нерухомості площею 3793 кв.м.; знаходяться в господарському віданні державних підприємств області; 3 договору на об'єкти нерухомості, площею 1804 кв.м.; знаходяться в казні області; 350 договорів площею 51396,1 кв.м. на об'єкти нерухомості, що знаходяться в оперативному управлінні державних установ. Основна частина держ. майна надається в оренду третім особам для здійснення діяльності підприємств, тобто представникам малого та середнього бізнесу. За період 2008 року спостерігається тенденція зростання договорів з 46,2 млн.руб. до 66,7 млн.р., тобто в 1,4 рази, а за прогнозом на 2010р. в 2 рази [40]. Станом на 01.04.2010р. діють 274 договори безоплатного користування на використання державного майна, загальною площею 60,6 тис.кв.м. Серед користувачів основну масу складають органи державної влади Костромської області, обласні гос.учрежденія. Крім того, органи місцевого самоврядування, муніципальні установи, громадські та релігійні організації. За 1 квартал 2010р. при плані 18,6 млн.руб. (Включаючи об'єкти-пам'ятки) фактичні надходження доходів від оренди майна до обласного бюджету склали 16,7 млн. руб., що складе 89,8% до планового завдання. Невиконання планового завдання по доходах обумовлено недоотриманням орендної плати за січень 2010р., у зв'язку з авансовими платежами, виробленими орендарями в грудні 2009р. в рахунок січня 2010р. Планове завдання по об'єктах пам'ятників встановлено в розмірі 6 млн. руб., в той час як нарахування за орендній платі за діючими договорами за січень склали 5,2 млн. руб. Річне планове завдання на 2010 р. затверджено в розмірі 89,0 млн.руб., У тому числі по об'єктах культурної спадщини -76,6 млн.руб. виконання даного плану забезпечить приріст на 33,4% до рівня минулого року або 22,3 млн.руб. Доходи від оренди майна в повному обсязі спрямовуються до обласного бюджету як неподатк...ові доходи. Використовуються на ремонтно-реставраційні роботи по об'єктах культурної спадщини. При формуванні планового завдання на 2010р. враховувалися наступні чинники: скорочення орендного фонду (виселення орендарів і надання площ для оптимального розміщення органів виконавчої влади та державних установ); зменшення доходів за рахунок зміни напрямки грошових коштів за договорами оренди на майно держпідприємств (з 01.01.2008р у відповідності зі змінами до Бюджетного Кодексу РФ кошти від оренди спрямовуються на рахунки підприємств, а не до обласного бюджету) [40]. Станом на 11.04.2010г. в оренду надано 24 земельних ділянки, які перебувають у власності Костромської області, загальною площею 36,63 га. Якщо в 2009 р. від оренди земельних ділянок, що перебувають у власності Костромської області в обласній бюджету надійшло 1079284,65 руб., то в 2010 р. планується отримати від оренди обласних земель-2700000руб. Забезпечення майнової основи здійснення державних повноважень Костромської області, в тому числі діяльності органів державної влади області, обласних установ та підприємств. У теперішній час органи виконавчої влади області розміщуються у 27 адміністративних будівлях, розташованих у місті Костромі, а їх територіальні відділи в 21 будівлі муніципальних утворень області. Органи виконавчої влади області займають наступні площі: в будівлях обласної власності - 16334 кв.метрів; в будівлях федеральної власності -2754 кв.метрів; в будівлях муніципальної власності -5105 кв.метрів; в будівлях приватної власності -2234 Кв.метрів, разом: 26427 кв.метрів, в тому числі: по г.Костроме (за винятком будинків обласної власності) -5265 кв.м по муніципальним утворенням (за винятком обласних будівель) -4828 кв.м. загальна площа будівель власності області, яка може бути використана для розміщення підрозділів адміністрації області, становить 25902 кв.метрів, із них використовується: • Федеральними структурами -4730 кв.метрів; • Обласними структурами -16334 кв.метра; • Третіми особами -4838 кв.м. (В тому числі, орендарями (підприємці, приватні підприємства, громадські організації). -1424 кв.метра; користувачами по договорами безоплатного користування (некомерційні організації по роботі з дітьми, організації інвалідів, держустанови, релігійні організації) - 3414 кв.метрів). Площа приміщень в обласних будівлях, займаних федеральними структурами майже в 2 рази більше, ніж обласними структурами у федеральних будівлях, у тому числі: По місту Костромі-4566 кв. метрів. За муніципальним утворенням -164 кв. метра. Не менш актуальним є питання розміщення обласних установ і підприємств в приміщеннях, що знаходяться в обласної власності (малюнок 4) [40].
на правах оренди в–Ў будівлі муніципальної власності в– будівлі федеральній власності Малюнок 4. Розміщення обласних установ і підприємств в приміщеннях, що знаходяться в обласній власності. Так, за даними моніторингу обласні державні установи та підприємства розташовуються в приміщеннях, знаходяться в муніципальній власності: 3906 кв.м. - на правах оренди, в тому числі в м. Костромі-3305, 1 кв.м.; 6721,7 кв.м. на право безоплатного користування, в тому числі в м. Костромі 2643,2 кв.м.; У федеральній власності: 475,4 кв.м. на правах оренди (Державні підприємства); 756,9 кв.м. на право безоплатного користування (установи). Протягом ряду років департаментом ведеться робота з федеральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо передачі у власність Костромської області приміщень, займаних обласними організаціями, в тому числі переданими в власність Костромської області з метою формування майнового комплексу, необхідного для здійснення державних повноважень Костромської області, відповідно до розмежуванням повноважень. На виконання Закону Костромської області В«Про державну підтримку малого підприємництва в Костромській області В»та в рамках обласної цільової програмиВ« Державна підтримка малого підприємництва в Костромській області на 2006-2010 р.р. В»департаментом майнових і земельних відносин виявляється майнова підтримка представникам малого та середнього бізнесу шляхом надання в оренду вільних нежитлових приміщень, придатних для комерційного використання. За 2008 рік суб'єктам малого підприємництва було надано в оренду 43,5 тис.кв.метрів приміщень (з них: 36,5 кв.м в будівлях культурної спадщини) для здійснення торгівлі, надання послуг населенню, організацію складів і офісів. За 2009 рік надано в оренду для цих цілей трохи менше - 43,1 тис.кв. метрів площ. Приміщення перебувають у власності Костромської області надаються також для розміщення некомерційних організацій, у тому числі по роботі з дітьми та молоддю, громадські організації. В даний час Департамент майнових і земельних відносин Костромської області здійснює управління земельними ресурсами в двох напрямках: • В відносно земель, що перебувають у державній власності Костромської області; • В щодо земель, державна власність на які не розмежована, розташовані на території міста Костроми. З набранням чинності Федерального закону від 17.04.2023 № 53-Ф3 В«Про внесення змін до Земельного кодексу Російської Федерації, Федеральний закон В«Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та угод з ним В»і визнання що втратили силу окремих положень законодавчих актів Російської Федерації В»(набув чинності з 01.07.2006р.) державна власність на землю розмежована на власність Російської Федерації, власність суб'єктів Російської Федерації і власність муніципальних утворень. У відповідності з Федеральним законом В«Про введення в дію Земельного кодексу Російської ФедераціїВ» (в редакції Федерального закону від 17.04.2023 № 53-Ф3) з метою розмежування державної власності на землю до власності суб'єктів Російської Федерації відносяться: • Земельні ділянки, зайняті будівлями, будовами, спорудами, розташованими в власності суб'єктів Російської Федерації; • Інші передбачені федеральними законами земельні ділянки та передбачені федеральними законами землі. За попередніми розрахунками кількість земельних ділянок, віднесених відповідно до чинного законодавством до власності Костромської області, становить 700 ділянок. Але ця кількість змінюється, у зв'язку із проведеною роботою по розмежуванню державного майна (передача об'єктів нерухомості з муніципальної в обласну і пр.) За станом на 1 квітня 2010 року зареєстровано право власності області на 165 земельних ділянок, загальною площею 1196,73 га, які внесені до реєстру земельних ділянок, що перебувають у власності Костромської області. Із загальної суми земельних ділянок, що перебувають у власності області 80 ділянок, площею 321 га-під будівлями, будівлями і спорудами, знаходяться в господарському віданні обласних підприємств, з них 24 земельних ділянки, площею - 36,63 га - надані в оренду, 56 ділянок, площею 284,37 га - закріплені за ними на праві постійного (безстрокового) користування. 85 ділянок обласний власності, площею 875,73 га надані обласним установам на праві постійного (безстрокового) користування [38]. Копія реєстру додається. Земельні ділянки включені до реєстру, складають обласної земельний фонд, який складається з: • 31 земельної ділянки - із земель промисловості. Загальна площа 227,04 га; • 11 земельних ділянок-землі сільськогосподарського призначення, загальна площа -747,44 га; • 1 земельну ділянку землі особливо охоронюваних територій і об'єктів, загальна площа -5,6 га; • 122 земельних ділянки землі населених пунктів, загальна площа - 216,65 га. Реєстр розроблений Земельним управлінням департаменту. Відомості про земельні ділянки заносяться до Реєстру за мірі реєстрації пра...ва власності Костромської області на земельні ділянки в Управлінні федеральної реєстраційної служби по Костромській області. Порядок визначення розміру орендної плати, а також порядок, умови і строки внесення орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності Костромської області, визначено постановою адміністрації Костромської області від 22.10.2023 № 241-а В«Про орендну плату за земельні ділянки, що перебувають у державної власності Костромської області, і земельні ділянки на території Костромської області, державна власність на які не розмежовано В». майновий земельну право власність 4. ПРОБЛЕМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ПО ВДОСКОНАЛЕННЮ УПРАВЛІННЯ майнових і земельних відносин 4.1 Проблеми, що існують в сфері управління державною власністю Костромської області Проведений аналіз використання майнових і земельних відносин у Костромській області виявив такі проблеми: - недостатність приміщень для розміщення обласних організацій, як на території м. Костроми, так і області в цілому; - неможливість суміщення потреб у площах і наявності вільних приміщень. Так, складаються ситуації, коли необхідні площі і приміщення розташовуються в одному районі (місті), а організація, яку необхідно розмістити, здійснює діяльність на території іншого району (міста); - стан об'єктів обласної власності не завжди відповідає пред'явленим вимогам (як з точки зору санітарно - технічних правил, так і з точки і сточування зору можливості експлуатації в сучасних умовах); - важке фінансовий стан ряду підприємств, накопичена в попередні роки заборгованість по податках; - значний знос основних засобів, відсутність фінансових ресурсів для їх поновлення; - ставка орендної плати нижче рівня ринкових цін, отже, обласний бюджет недоотримує неподаткові доходи у вигляді орендної плати від використання державного майна; - НЕ розмежований рівень власності на об'єкти культурної спадщини. 4.2 Пропозиції щодо вдосконалення управління майновими і земельними відносинами В цілях додаткових доходів обласного бюджету пропонуються наступні заходи: 1. Залучення до процесу приватизації 2010 р. та наступних років державних підприємств, акцій акціонерних товариств та іншого майна, що перебуває у власності області. Для цього необхідно: - визначити критерії доцільності збереження державних підприємств, акцій та іншого майна у державній власності області (наприклад: соціальна значимість для Костромської області (наявність повноважень області); фінансово-економічна ефективність для обласного бюджету; доцільність виконання повноважень Костромської області державними підприємствами; - провести інвентаризацію всього майна, в тому числі і закріпленого на праві оперативного управління за державними установами, на предмет виявлення невикористаного або використовується не за призначенням майна з метою визначення об'єктів, які могли б бути приватизовані. У реєстрі державного майна Костромської області враховано 63 державних підприємства: З них 40 - це підприємства дорожнього комплексу, перебувають у процесі реорганізації, а також підприємства, по якими прийнято рішення про банкрутство. По підприємствах дорожнього комплексу до питання про приватизацію треба повернутися після завершення реорганізації; 3 - включені в програму приватизації; За рештою 20-й можна розглядати питання про приватизацію. - підвищення рівня інформаційності господарюючих суб'єктів про об'єкти виставлених на приватизацію, за допомогою розширення території освітлення, залучення інтернет - Ресурсів для рекламування об'єктів приватизації. - підвищення контролю за діяльністю державних підприємств з метою запобігання порушень правил бухгалтерського обліку, своєчасного оформлення прав на майно та земельні ділянки державних підприємств. 2. Удосконалення Методики розрахунку орендної плати. Для цього в 2010 році проаналізувати результати збільшення ставок орендної плати в 2009 р. і на основі цього аналізу розробити механізм підвищення розміру орендної плати, що дозволяє досягнення цілей ефективного використання обласного майна, у тому числі збільшення доходів від оренди та створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, освітніх, культурних та інших подібних організацій. В даний час при розрахунку орендної плати застосовується методика, за якою затверджена базова величина орендної плати дорівнює 270 рублів. Вона коригується на ряд коефіцієнтів, характеризують технічні параметри об'єкта, мета його використання та віддаленість від центральної частини міста. Витрати орендарів на оренду і зміст займаних приміщень нежитлового фонду складаються з декількох складових: орендна плата, ПДВ, комунальні платежі і доп. Витрати по утримання приміщень (охорона, прибирання прилеглої території, вивіз сміття). В грошовому вираженні всі названі витрати орендарів становлять від 200-550 руб. за 1 кв. метр на місяць або від 2400-6600 руб. за 1 кв. метр в рік. Пропоновані зміни до Методики орендної плати передбачають збільшення орендних ставок у 2010 р. в 2 рази. З урахуванням даного збільшення річні орендні ставки за 1 кв. метр будуть: Таблиця 4. - Ставки орендної плати, руб/м. Мета використання приміщення Ставка на рік, руб. Ставка, включаючи комун. послуги, в рік/міс. руб. Торгівля 5344 6600/550 Зберігання товарів (складські приміщення) 3644 4470/372 Кафе 4880 5740/480 Послуги (в т.ч. ремонт трикотажних виробів) 3200 4290/360 Банківська діяльність 13930 15130/12603. Подальше надання в оренду об'єктів нерухомості, які користуються високим комерційним попитом на конкурсній основі; 4. Проведення планових та позапланових перевірок використання державного майна. Виявлені невживані і неефективно використовувані об'єкти нерухомості передавати в оренду належним користувачам; 5. Інвентаризація державного майна, з метою виявлення неврахованих, невикористовуваних і неефективно використовуваних об'єктів в цілях перерозподілу їх між обласними організаціями, або надання в користування стороннім особам на орендній основі; 6. Оптимізація розміщення органів державної влади (обласних і федеральних) в цілях їх компактного розміщення в одному будинку. 7. Подальше проведення роботи по розмежуванню власності між рівнями влади в рамках розмежування повноважень. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ У ході даного дослідження можна зробити наступні висновки і рекомендації: - Департамент майнових і земельних відносин Костромської області є виконавчим органом державної влади Костромської області, що входять в структуру виконавчих органів державної влади Костромської області та здійснює функції з проведення державної політики та виробленні регіональної політики, управлінню, координації і нормативно-правовому - Узагальнення Зміст власності втілюється в сукупності всіх складових її елементів: відносин володіння, користування - Аналіз - - неможливість - - НЕ - - вдосконалення - - проведення - повноважень. ЛІТЕРАТУРИ 1. 2. М.: 3. Цивільний 4. Земельний 5. Ко...валь 6. Конституція 7. Костромська 8. Кудрявцев В.А. 9. Кузнєцов О.В. 10. Б.А. 12. В«Про 13. В«Про 14. В«Про 15. В«Про 16. В«Про 17. В«Про 18. В«Про 19. В«Про 20. В«Про 21. В«Про 22. 23. 24. 25. 26. Роз'яснення 28. С.Н. 29. Соловйов С.Г. 30. Управління д.е.н., проф. 31. Д.П. 10-12 32. У 33. Фокін А.А. 34. Є.Г. 35. Юсупов І.М. 36. В.Г. 37. www.rambler.ru 39. 40. 41. www.
|