Сутність держави, її основне призначення у суспільстві

Сутність держави, її основне призначення у суспільстві

ПЛАН

ВСТУП 1. Поняття ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРІНІ 2. Виникнення ДЕРЖАВИ ЯК РЕАКЦІЯ НА СУСПІЛЬНУ НЕОБХІДНІСТЬ 3. ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ ТА значення ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА ВИСНОВКИ Список використаної літератури
ВСТУП

Політичний правда держава суспільство

У спеціальній літературі розробляється Чимало визначеня Поняття держави, котрі відбівають Такі Його аспекти: держава Як організація політічної влади; держава Як апарат влади; держава Як політична організація Всього суспільства.

Кожній Із зазначеним аспектів заслуговує на УВАГА. Дійсно, розуміння держави Як організації політічної влади підкреслює, Що Серед інших суб'єктів політічної системи вон віділяється Особлива якости, є офіційною формою організації влади, причому одноособовою організацією політічної влади, Яка управляє Усім суспільством. Водночас політична влада - одна Із ознайо держави. Тому недоцільно зводіті до неї Поняття держави.

Із зовнішнього боку держава Виступає Як механізм здійснення влади и Управління суспільством, Як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політічної влади в апараті, сістемі органів - також НЕ розкриває повністю її Поняття. У разі такого Розгляд НЕ Враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших.

Держава є особливою політичною реальністю. Розкріваючі Зміст Поняття держави, слід підвесті її Під такє Родове Поняття, Як політична організація. ЯКЩО державу до середини XIX ст. можна візначаті Як політічну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава - ції політична організація Всього суспільства. Держава стає не просто Влад, Що спірається на примус, а цілісною організацією суспільства, Яка віражає и охороняє індівідуальні, групові и суспільні інтересі, забезпечує організованість у Країні на підґрунті Економічних и духовних чінніків, реалізує головне, Що надає людям цивілізація, - Народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.

1. Поняття ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРІНІ

Держава - організація політічної влади в суспільстві, Яка здійснює Управління процесами за допомог системи загальнообов'язкового норм поведінкі и механізму їх Впровадження.

Це Поняття правового характером, воно відображає Дуже складення, багатоаспектності Суспільне явищем. Тому жодних з існуючіх визначеня НЕ відображає достеменно Його спеціфікі.

Наприклад, давньогрецький філософ Платон (428-348 рр.. до н.е.) кращє формою держави вважаєтся союз людей, об'єднаних засідками Загальної корісті та справедлівості, де спрямовувати мудрі філософі, багаті мужі (арістократія) i панує рівність.

За Арістотілем (384-322 рр.. до н.е.), держава - союз вільніх людей, зосереджені Всіх розумово и моральних інтересів громадян.

Віщім віявом людського містецтва вважаєтся державу Фома Аквінській (1224-1274 рр.), мету якої вбачалася у того, щоб готувати людей до блаженства у потойбічному Світі.

Нідерландській вчений Гуго Гроцій (1583-1645 рр.), Тверді, Що держава - союз вільніх людей, Укладення з метою дотримання права и Загальної корісті.

Його співвітчізнік Бенедикт Спіноза (1632-1677 рр.) Розглядав державу Як результат домовленості Між людьми.

Як наслідок змов Багата проті бідніх характерізував державу французький гуманіст Жан-Жак Руссо (1712-1778 рр.) [17].

Трівалій годину домінувала класового теорія держави Карла Маркса, Володимира Ульянова (Леніна), за Якою держава - ції диктатура пануючого класу.

За сучасности уявленнямі, держава - ції спеціфічна політико-теріторіальна організація, основною засіб політічної влади народу, воля Якого є обов'язковою для населення усієї Країни [1].

Державна влада відрізняється від влади первісного соціальне однорідного суспільства такими ознайо:

- у первісному суспільстві соціальна влада віражає и захіщає інтересі Всіх членів суспільства; біля соціальне неоднорідному - інтересі домінуючої Його частина або соціальної групи;

- у первісному суспільстві носії Владі не відокремлюються за соціальнім статусом чі професійно от інших членів суспільства, а у соціальне неоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, В«загониВ»;

- у первісному суспільстві населення не оподатковується;

- у соціальне неоднорідному для утрімання державної влади встановлюються Податки;

- у первісному суспільстві органи Владі не поділяються за Окрема функціямі на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються Між Окрема органами, вінікає спеціфічна структура влади;

- у первісному суспільстві влада пошірюється на Всіх членів роду, племені, на якій теріторії смороду б не перебувалі; а в державі влада пошірюється на Всіх людей, Що перебувають на певній, належній їй теріторії;

- у державі Складається система особливая загальнообов'язкове правил поведінкі - юридичних норм, якіх не знало первісне суспільство. Поняття про Такі норми стало позначатіся з Певної причин терміном право.

Держава відрізняється від інших організацій за такими ознайо [7]:

- у кожній Країні Із соціальне неодноріднім суспільством Може існуваті Ліше одна держава, а організацій - Багато;

- Тільки держава Виступає офіційнім представник Усього суспільства; ВСІ Інші організації репрезентуються Ліше Його Частину;

- Тільки держава Може вірішуваті загальносуспільні справи, Інші ж організації вірішують справи, Що стосуються, Як правило, Ліше Частина суспільства;

- держава має у своєму розпорядженні спеціфічній апарат, Який наділеній владнімі Повноваження и має матеріальні засоби для реалізації ціх повноважень, для виконан своїх Завдання та функцій; Тільки держава Може встановлюваті загальнообов'язкові для Всього населення правила поведінкі - юридичні норми;

- Тільки державна влада характерізується суверенітетом. Його ознайо: верховенство влади, повнотіла влади, самостійність и формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній Країні,, так и за її межами.

Протяг трівалого годині у вітчізняному та східноєвро-лепському правознавстві, юрідічній науці Деяк інших країн панували уявлення про державу, Що походили від Ідеї класового влаштую суспільства, в світлі якої вон розглядалася "як знаряддя, машина для придушенням одного класу іншім "," організація економічно пануючого класу ТОЩО. Альо наполягання на класічності такого визначення сутності держави и на безперечності Його сприйняттів Було б невірнім. За найдавнішіх часів розрізняліся Дві функції держави - забезпечення загально блага и здійснення організованого примусу. Панування в Політичній думці тієї чи іншої з них обумовлювалось конкретними історічнімі обставинами розвітку суспільства. Того, природно, на стадії розвітку капіталізму, коли суспільство мало яскраво вираженість класового структуру, коли в ньому існувалі антагоністічні класові протіріччя, сформувалася вчення про класового Боротьба Як основу уявлень про державу и право. За таких умов воно Було історічно віправданім. Альо навряд чи Це вчення Може буті основою для Дослідження и конструювання сучасности держави и права, коли в суспільстві сформувалася Нові умів, зокрема:

- суспільство позбавлено чітко визначених класів, а існує складаний и розгалужена соціальна структура;

- Соціальні протіріччя Вже НЕ є антагоністічнімі, а тому організоване державою Насилля Щодо великих соціальніх груп втрачає свою Актуальність;

- Рівень матеріального достатку дозволяє Забезпечити всі більш широким верствам населення Рівень життя, Що відповідає сучасности уявленням про Людський гідність [2].

Разом з ЦІМ, Відмова від Теорії класового н...асильства Як пануючої Теорії сутності держави и права однозначно не візнає заміні її будь-яким іншім вчен. Для цього потрібній аналіз історічніх умів, Що складаліся, тенденцій и дінамікі їх розвітку. Сучасний Період розвітку людства характерізується тім, Що метою Його є всебічній Розвиток людини, забезпечення умов її життя, прав и свобод. Дійсність просякнута ідеямі гуманізму, пріорітету загальнолюдського цінностей. Всі Це знаходится Своє відображення у сучасности найбільш розвинутих країнах - правових, демократичних, соціально-орієнтованих.

Держава повністю НЕ злівається Із суспільством, не розчіняється в ньому, вон є організацією, Яки Певної чином відокремлена, інстітуалізована у вігляді механізму держави (Державної системи), має власні закономірності становлення, Функціонування та розвітку, особливі споживи та інтересі. Того Вивчення характеристик держави винне здійснюватісь Як з точки зору Єдності держави й суспільства, так и їх відокремленості. Методологічнім підходом до подібного аналізу Поняття, сутності та призначення держави є Тлумачення держави Як особлівої форми організації суспільства, форми, Яка є Його внутрішньою організацією, структурою соціальніх відносін, Засоба їх упорядкування и забезпечення безперешкодного існування, а в зовнішньому аспекті об'єднує суспільство у вігляді теріторії, фізічніх ОСІБ та їх об'єднань, державних Посадовим ОСІБ та органів, законів та інших правових документів. Держава є організацією суспільства, альо організацією особливою, Яки характерізується тім, Що вон:

- всеохоплююча організація - об'єднує в єдине ціле Всіх членів суспільства, відображує та забезпечує загальносуспільні інтересі и спожива;

- теріторіальна організація - об'єднує членів суспільства (громадян) за теріторіальнім принципом, а територія є матеріальною базою держави;

- єдина організація, Що об'єднує всі суспільство Як ціле, тоді Як ВСІ Інші Соціальні організації (Політичні партії, Професійні та молодіжні Спілки, асоціації підпріємців ТОЩО) охоплюють Ліше окремі верствам населення;

- Офіційна організація - репрезентує суспільство, Виступає від Його імені, и такою візнана іншімі державами;

- універсальна організація, бо об'єднує членів суспільства для Вирішення харчування, Що стосуються різніх сфер їх життя;

- верховна організація - є віщім за значенням та силою об'єднанням суспільства, ВСІ Інші Соціальні організації у сфері загальносуспільніх інтересів підпорядковані їй;

- Централізована організація - внутрішня структура держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю ніжчіх організаційніх структур (регіонів, місцевіх органів державної влади и Управління, державних підпріємств и встанов) віщім, и насамкінець - загальнодержавного (парламенту, президенту, міністерствам).

Незважаючі на ті, Що держава є формою організації інтересів усіх членів суспільства, Вона не об'єднує їх абсолютно в усіх сферах, аспектах їхнього життя. Поряд Із загальносуспільнім інтересом існують інтересі особливі та індівідуальні, які відображуються, забезпечуються и охороняються відповіднімі соціальнімі об'єднаннями чі Особисто індівідом. Держава не винна сама втручатіся у сферу ціх інтересів, альо обов'язком її є забезпечуваті їх незалежність, гарантуваті и охороняті від втручання з боку інших суб'єктів. Незалежність різніх соціальніх організацій та індівідів, Наявність гарантованого державою сфер їх "самостійного" життя - Важливим Ознака цівілізованості держави и суспільства [7].

Особливості держави Як організації Всього суспільства накладають Свій відбіток на формуван, процеси об'єднання громадян, упорядкування їх суспільного життя, забезпечення нормальних умов існування та роз В¬ витку, Що здійснюються за допомог механізму держави - сукупності органів влади и Управління державних підпріємств и установ, які концентрують, спрямовують зусилля громадян на здійснення загальносуспільніх справ. Форми державної діяльності Різні - управлінські, матеріально-технічні, ідеологічні, ОХОРОНИ ТОЩО. Проти властівою Тільки державі є правотворчість - встановлення, Зміна чі відміна загальнообов'язкового для Всього населення правил поведінкі у вігляді юридичних нормативних актів.

Існування будь-якого соціального Інституту обумовлено Певної суспільнімі потребами, тому и Його Функціонування спрямоване на забезпечення ціх потреб. Особлівість держави полягає у тому, Що вон є легітімною формою Виявлення та вираженість "загального" інтересу, Засоба Його забезпечення. У умів соціального розшарування суспільства, опосередкованості взаємодії Його членів держава Виступає Як інструмент вираженість цього інтересу, причому двояким чином:

- шляхом проведення безпосередню волевіявлення громадян - референдумів;

- опосередковано, через діяльність віщіх представніцькіх органів державної влади. При цьому "Загальний" Інтерес набуває спеціальної форми виразі у вігляді законів [5].

подалі конкретізація "Загального" інтересу Щодо різніх сфер суспільного життя, жіттєвіх СИТУАЦІЙ, конкретних регіонів и т. ін. здійснюється спеціально створюванім для цього державним апаратом Управління. ВІН Складається з державних службовців - громадян, які професійно займаються віробленням конкретних рішень, здійснюючі коордінацію загальносуспільніх інтересів з особливая інтересамі окремому регіонів, Галузо суспільного виробництва та індівідуальнімі інтересамі громадян. Це обумовлює необхідність організації об'єднань державних службовців у різноманітні Державні органи - міністерства, комітеті, відомства, Місцеві органи Управління ТОЩО. Особлівість державного забезпечення "загального" інтересу полягає у тому, Що держава забезпечує домінування загальносуспільніх потреб над Певної особливая та індівідуальнімі інтересамі.

Державна влада характерізується Як віяв державної організації суспільства, включає в себе Особливості держави и характерізується пошіреністю за теріторією, універсальністю, самостійністю, верховністю, легітімністю, незалежністю, повнотіла. У найбільш концентрованому вігляді ознайо державної влади віявляються через її суверенність:

- верховенство - Державна влада є віщою Влад у суспільстві;

- повнотіла (Неподільність) - державна влада належить народу, Який є її єдінім джерелом;

- самостійність - Державна влада не залежиться від волі будь-яких інших організацій, окрема ОСІБ чі інших суспільств.

Суверенність державної влади обумовлюється її можливости реально, а не Тільки ідеологічно впліваті на суспільні Відносини. Це забезпечується переважно державними утвореннями и Засоба їх впливим (підпріємствамі, армією, судами, поліцією ТОЩО) [17].

Візначіті Загальне Поняття держави, його призначення та б відбівало ВСІ без вінятку ознайо и Властивості, характерні для шкірного з її періодів у минуло, дійсному и Майбутнього, Неможливо. Водночас будь-яка держава має набор таких універсальніх ознайо, Що віявляються на Всіх етапах її роз В¬ витку. Такими ознайо є територія, населення, влада.

Отже, держава - суверенна політико-теріторіальна організація суспільства, Що володіє Влад, Яки здійснюється державним апаратом на Основі юридичних норм, Що забезпечуються захист и узгодження суспільних, групових, індівідуальніх інтересів Зі спиранням, у разі споживи, на легальний примус.

Держава - єдина політична організація, Яка:

- охоплює усьо населення Країни в Просторово межах. Територія - матеріальна основа існування держави. Сама територія НЕ породжує держави. Вона Ліше створює простір, у межах Якого держава простірає свою владу на населення, Що мешкає тут. Теріторіальна Ознака породжує громадянство - юридичний зв'язок особи з даною державою, Який віражається у взаємніх правах и обов'язко. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятіся державно-владнім велінням; б) право на заступніцтво и захист держави;

- має Спеціальний апарат Управління - систему державних органів, Що складаються ...з особливого розряду ОСІБ, професіоналів з Управління;

- має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, встанови и заклади примусового характеру (армія, поліція, Тюремні и виправно-трудові встанови);

- в особі компетентних органів відає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, віступаючі, таким чином, Як арбітр, Що узгоджує індівідуальні, групові и суспільні інтересі. Вона забезпечує и захіщає права своїх громадян, а кож інших людей, Що перебувають на її теріторії. Без права, законодавства держава не в змозі ефективного керуваті суспільством, забезпечуваті здійснення прийнятя нею рішень;

- має єдину копійчаних систему;

- має офіційну систему оподаткування и фінансового контролю;

- має суверенітет;

- має формальні реквізити - Офіційні символи: прапор, герб, Гімн.

Слід зважіті на ті, Що держава Може буті світською и теократічною. Більшість держав світу - світські, тобто Такі, в якіх розмежовані сфери дії церкви и держави (церква відокремлена від держави). У теократічніх державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 p., Сучасний Ватикан).

Сутність держави - ції внутрішній Зміст її діяльності, Який віражає Єдність загальносоціальніх и вузькокласовіх (груповий) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом Із вірішенням суто класового Завдання, віконує ї загальносоціальні Завдання (В«Спільні справиВ»), без якіх НЕ Може функціонуваті жодних суспільство. Це - засоби транспорту и зв'язку, будівництво Шляхів, ірігаційніх споруд, боротьба з епідеміямі, злочінністю, заходь Щодо забезпечення миру та Інші [11].

Два аспекти сутності держави Визначіть з моменту її Виникнення:

- класового

- До середини XIX ст.

- держава

-

- держава

- на суспільства. демократії.

2. Саме ця А, [10].

Нарешті продуктівності. Тому є Війська.

Тут Управління Всі смороду булі В результаті 3. СУСПІЛЬСТВАції, у предметі ведення, у правах и обов'язко (Повноваження), закріпленіх за ними. Наведені ніжче функції держави відбівають реалізацію загальносоціальніх, або В«спільніх справВ» (а не класового), Що забезпечуються об'єктивне існування людей. Можна класіфікуваті функції сучасної держави за різнімі крітеріямі: суб'єктами, об'єктами, способами, Засоба та іншімі елементами державної діяльності [11].

Функції держави за Засоба її діяльності: законодавчо; виконавча (управлінська); Судова; правоохоронна; інформаційна. Функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяльності можна поділіті на Внутрішні и Зовнішні. Внутрішні функції забезпечуються внутрішню політіку держави: 1) політична - віроблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політічніх відносін, забезпечення Народовладдя;

2) економічна - регулювання сфери Економічних відносін, Створення умов для роз В¬ витку виробництва; організація виробництва на Основі визнання и ЗАХИСТУ різніх форм власності, підпріємніцької діяльності; прогнозування розвітку економікі;

3) оподаткування и фінансового контролю - організація и забезпечення системи оподаткування и контролю за легальністю прібутків громадян та їх об'єднань, а кож за витратами податків;

4) соціальна - забезпечення соціальної безопасности громадян, Створення умов для ПОВНЕ здійснення їх права на працю, життєвий достатній Рівень; Зняття и пом'якшення соціальніх суперечностей шляхом гуманної та справедливої вЂ‹вЂ‹соціальної політики;

5) екологічна - забезпечення екологічної безопасности и Підтримання екологічної рівноваги на теріторії держави; охорона и раціональне Використання природніх ресурсів; Збереження генофонду народу;

6) культурна (духовна) - консолідація нації, Розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінніх народів и національніх меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

7) інформаційна - організація и забезпечення системи одержания, використання, Поширення и Збереження інформації;

8) правоохоронна - забезпечення охорони Конституційного ладу, прав и свобод громадян, законності и правопорядку, Довкілля, встановлених и регульованості правом усіх суспільних відносін.

Внутрішні функції держави можна поділіті галі на Дві Основні групи: регулятівні та правоохоронні [17].

Зовнішні функції забезпечуються зовнішню політіку держави:

1) політична (дипломатична) - встановлення и Підтримання дипломатично зносин З ІНОЗЕМНИМИ державами відповідно до загальновизнаних норм и Принципів міжнародного права;

2) економічна - встановлення и Підтримання торгово-економічних відносін З ІНОЗЕМНИМИ державами; Розвиток ділового партнерства и співробітніцтва в Економічній сфері з усіма державами, Незалежності від їх соціального ладу та рівня роз В¬ витку; інтеграція до світової економікі;

3) екологічна - Підтримання екологічного виживаності на планеті;

4) культурна (Гуманітарна) - Підтримання и Розвиток культурних и наукових зв'язків З ІНОЗЕМНИМИ державами; забезпечення Збереження історічніх пам'ятників та інших об'єктів, Що мают культурну Цінність; вжіття заходів Щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;

5) інформаційна - участь у розвітку світового інформаційного простору, встановлення режиму Використання інформаційніх ресурсів на Основі рівноправного співробітніцтва з іншімі державами;

6) оборона держави - захист державного суверенітету від зовнішніх посягань Як економічнімі, дипломатичність, так и воєннімі Засоба;

7) Підтримання світового правопорядку - доля у врегулюванні міжнаціональніх и міждержавніх конфліктів; боротьба з міжнароднімі злочину.

У зовнішніх функціях держави можна віділіті два Основні напрямки: зовнішньополітічна діяльність (тут Особливе Значення має функція оборони Країни) i зовнішньоекономічна діяльність.

Не можна ототожнюваті функції держави з формами їх реалізації - правовими та організаційнімі, а кож Із методами їх реалізації (переконань, заохочення, державний примус, придушенням).

Основні правові форми здійснення функцій держави: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, установча, контрольно-наглядово.

конкретних функція держави являє собою Єдність змісту, форм и методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави; характерізується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю [10].

Зміст внутрішніх и зовнішніх функцій держави змінюється на різніх етапах її роз В¬ витку. Наприклад, Протяг періоду становлення буржуазної держави економічна функція Була Слабкий розвинутості. З середини XIX ст., особливо у XX ст. з кінця 50-х РОКІВ, у країнах Західної Європи Гірськолижний и Північної Америки її роль однозначно зросла Як за значущістю, так и за обсягах. Державно-правове регулювання соціально-економічної сфери суспільних відносін спрямоване на забезпечення політики В«повної зайнятостіВ» населення и Запобігання економічнім кризам. Західні Країни вдадуться до допомогами системи планування (у тому чіслі довгострокового), Створення спеціальніх відомств з прогнозування розвітку економікі и соціального розвітку. Зріс Вплив на приватний сектор шляхом різніх засобів регулювання и контролю - політики ЦІН, податків, інвестіцій, експорту, імпорту, державних замовлень, кредитної політики ТОЩО. Альо Це не означає, Що держава поглінає діяльність приватного сектора в економіці, не створює умов для Його розвітку.

На відміну від західніх буржуазних країн у СРСР, до складу Якого входила радянська Україна, приватний сектор БУВ дозволянь Протяг Дуже обмеження годині (неп). Державне регулювання Економічних відносін відігравало пануючу роль. Держава Була монополістом у Всіх сферах жіттєдіяльності суспільства, а в Економічній сфері перейняла на себе буквально все - від встановлення рівня... інвестіцій у ту чі іншу Галузь економікі до Найменування продуктів и ЦІН на них.

У незалежній Україні з переходом до ринкових відносін Зміст економічної функції держави (у порівнянні з СРСР) істотно змінюється. Хоча сфера Державного управління І не зводіться до державного сектора економікі, для втручання держави в приватний сектор економікі встановлюються Межі. Із визначенням курсу на побудову соціальної правової держави розширюють Зміст и Значення політічної, правоохоронної та інших функцій. Особливого Значення набуває соціальна функція - Створення державою умів, Що забезпечуються гідне життя людини (дів. главу В«Соціальна правова держава В»).

ВИСНОВКИ

Держава - ції апарат, механізм, Який захіщає інтересі населення певної теріторії, регулює Відносини Між членами суспільства, зокрема за допомог примусу. Держава, пошірює свою владу на Всіх, хто живе на її теріторії. Державна влада передбачає можлівість примусу з боку держави, застосування Певної "силових" засобів. В окремому державах Це спричиняє Порушення прав окремої людини, зневажання її гідності. У демократічній державі влада, забезпечуючі інтересі суспільства загаль, одночасно захіщає права и свободи кожної людини. Межа державної влади в демократичному суспільстві - Забезпечити права и возможности шкірного на Користь суспільства. У понятті держава в Різні історичні єпохи вкладалі різній Зміст, так в Свій годину Томас Мор твердо, Що держава є змов Багата проти бідніх. Німецький філософ Гегель говорів: держава - дійсність розуму. Вчені ї СЬОГОДНІ сперечаються Щодо причин Виникнення держави. Частина з них вважає, Що в наслідок розвітку людського суспільства, підвіщення продуктівності праці и появи надлішків продуктів Серед людей з'явилась нерівність. Вініклі неоднакові, годиною протілежні інтересі різніх груп людей, рабовласників, абі прімушуваті до підкори рабів, феодалам - селян Була Потрібна правда. Щоб утріматі владу в своїх руках, не вістачало Власний сил, авторитету. Необхідній БУВ Певний рушій, Що допомагав бі керуваті суспільством, прімушуваті, в разі споживи, до підкори.

Будь-яка держава характерізується такими ознайо: Наявність публічної (Відкритої) влади, державної теріторії, мови, громадянство, армії, грошової одініці и фінансової системи. Виникнення держави спричинилися необхідністю Між людьми регулювання відносін Між ними, в суспільстві загаль, в економіці, іноді Підтримання нерівності Між ними - вінікає держава.

Список використаної ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрусяк Т. Г. Теорія держави и права/Фонд сприяння розвитку укр. правової думки та пропаганди державницьких традіцій "Право для України". - Львів, 2007. - 200с.

2. Байтін М.І. Сутність і типи держави// Теорія держави і права. Курс лекцій. - М., 2005

3. Волінка К.Г. Теорія держави и права. - К.: МАУП, 2007. - С. 34-37.

4. Жегуров Р.Т. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - М., 2005.

5. ЗАБАРНИЙ Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарлупа В.К. Основи держави и права. - К.: Паливода, 2001. - С. 14-15.

6. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М.. Теорія держави и права. Академічний курс: Підручник/- К.: Юрінком Інтер, 2006. - С. 688.

7. Кельман М.С.. Теорія держави: Навч. посібник-Тернопіль, 2007.

8. Керецман В.Ю., Семерак О.С. Правознавство. - К.: Атака, 2002. - С.6-7.

9. Колодій А.М., Копєйчіков В.В., Лисенков С.Л. та ін .. Загальна теорія держави и права: Навч. посіб.; За ред. В.В.Копєйчікова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - Стер. вид .. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 317 с

10. Корельський В.М., Перевалова В.Д.. Теорія держави і права: Підручник - М., 1999.

11. Котюк В.О. Загальна теорія держави и права: Навчальний посібник. - К.: АТІКА, 2005. - 592с.

12. Курс теорії права та держави/Під ред. І.П. Марова. - Тюмень, 2007.

13. Матузова Н. І.., Малько А. В. Теорія держави и права: Курс лекцій. - 2 - е видання., переробл. та ДОПОВНЕННЯ. М.: Юристь, 2008. - 771 с.

14. Загальна теорія держави і права. Академічний курс у 2-х томах. Відп. редактор проф. М. Н. Марченко. - Том 1. Теорія держави. - М.: Видавництво "Зерцало", 1998.

15. Олійник А. Ю. Гусаров С. Д. Слісаренко О. Л. Теорія держави и права: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 163 с.

16. Самолюк В., Філіп'єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. - Острог: Видавництво Національного універсітету В«Острозька академіяВ», 2006. - 253с.

17. Скакун О. Ф. Теорія держави и права: Підручник/пер. з рос. - Харків.: Консул, 2008. - 655 з.

18. Шемшученко Ю.С та ін .. Юридична енциклопедія. - Київ, "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана. - 2005. - Т.1.