Главная > Экология > Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище
Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище25-01-2012, 11:31. Разместил: tester5 |
|
Промислове виробництво базується на переробці різноманітних видів природних ресурсів з отриманням або засобів виробництва, або корисних для людини продуктів. Зазвичай промисловість підрозділяють на дві основні галузі - видобувну та переробну. Добувна промисловість включає в себе видобуток рудних і нерудних корисних копалин, лісову промисловість та деякі інші види. Переробна працює на сировині, яку гримується від видобувної промисловості та сільського господарства. Вона підрозділяється на металургійну, машинобудівну, деревообробну, текстильну, електротехнічну та інші види промисловості. Будь промислове виробництво включає три етапи: 1. Виявлення та освоєння природних ресурсів. 2. Розгортання виробництва з переробки цих ресурсів та отримання корисної продукції. 3. Накопичення відходів та їхнього видалення. Всі ресурси промислового виробництва є речовинами, які вилучені з планетарного кругообігу або з їх природного депо. Для будь-якого промислового виробництва характерна тенденція до концентрації. Вона випливає з нерівномірного розподілу ресурсів, а також пов'язана з тим, що територіальна сконцентрована добувної та переробної галузей дає економію транспортних засобів. Виникають територіально-виробничі комплекси - групи технологічно та економічно зв'язаних виробництв та підприємств. Розташовуються промислові підприємства в основному в містах. При їх розміщенні за межами міста вони швидко перетворюються в міста або населені пункти міського типу. Протиріччя між природним середовищем та промисловим виробництвом почали формуватися з самого початку виникнення виробництва, оскільки за своєю суттю воно більш відчужене від природних процесів порівняно з сільським господарством. Екологічна оцінка типів промислового виробництва базується на оцінках виду та розмірів речовин, що вилучаються з природного середовища та характеру і кількості відходів. Вилучаються з природного середовища, в першу чергу, гірські породи, які вміщують руди металів, нафта, газ або інші необхідні для промислового виробництва речовини. Масштаби такого вилучення досить великі. Так, загрузка...
Є і інша перспективна технологія переробки відходів - за допомогою метанобактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються в будь-яких органічних залишках, продукуючи в результаті своєї життєдіяльності цінну енергетичну сировину - біогаз (суміш метану і чадного газу). Бетонну місткість або колодязі будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою і т. Місткість повинна бути щільно закритою, щоб не було доступу кисню. Газ, який утворюється в результаті бродіння, відводиться в приймальний пристрій або безпосередньо в газову плиту. Після процесу бродіння залишається добриво - знезаражені, без запаху, цінніше гною. Сьогодні така технологія широко застосовується в Китаї і Індії, де функціонують мільйони подібних установок. А в Румунії вироблені успішні досліди з використання біогазу як палива для тракторів. В Останнім часом все ширше розробляються технології добування палива для двигунів внутрішнього згоряння з органічних речовин, які продукуються рослинами. Так, у Бразилії з відходів виробництва цукру з цукрового очерету добувають технічний спирт, який використовується як паливо для автомобілів (причому вартість цього палива нижча, ніж бензину, а забруднення повітря в результаті його згоряння - менше). В Австралії успішно виготовляють так звану "зелену нафтуВ» - продукт переробки спеціальних мікроскопічних водоростей, які вирощуються в штучних басейнах. Для України особливе значення має технологія добування палива з ріпакової олії. Ріпак, ця невибаглива рослина, дає до 1 т олії з гектара, причому його можна вирощувати на землях, непридатних ні для чого іншого, наприклад на полях зрошення, де нейтралізуються каналізаційні стоки, і навіть на землях 30-кілометрової зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС, бо, як з'ясували вчені, радіонуклідів не накопичуються в ріпакової олії. Її можна або безпосередньо заливати в баки дизелів (які, щоправда, в цьому випадку потрібно модернізувати), або ж з неї можна виготовляти спеціальне дизельне паливо - "блакитний ангел", яке за всіма характеристиками подібне солярового масла, але при цьому екологічно чистіше і дешевше; нарешті, це масло можна додавати в солярове масло (до 20%), не міняє ні енергетичних, ні екологічних показників двигунів. До дуже перспективних джерел добування теплової та електричної енергії належить водень, який має високу теплотворну здатність, може успішно замінювати природний газ і при цьому є екологічно чистим паливом, оскільки в результаті його згоряння утворюється лише водяна пара. Отже, переклад ТЕС та інших споживачів газового палива на водень зменшило б викиди в атмосферу вуглекислого газу та інших шкідливих сполук. Широке використання водню як джерела енергії до останнього часу стримувалося його вищої вартістю порівняно з природним газом, незважаючи на те, що є численні методи добування водню. Але нещодавно у деяких країнах, в Зокрема в США, розроблено технології добування водню з глюкози або глюкозовмісніх речовин, таких як крохмаль і целюлоза (деревина). Після обробки глюкози або її полімерів спеціальними ферментами, добутими з бактерій, вона перетворюється в глюкуроновою кислотою, і при цьому виділяється водень. За повідомленнями преси, зараз зазначені технології ще недосконалі (Вихід водню поки що становить лише 12% від теоретично можливого), і ведуться інтенсивні роботи в цій перспективній галузі. До речі, глюкуро...новою кислоти - догляд виробництва - є цінною сировиною для хімічної промисловості. 3. Особливості природно умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовища характеризують основні екологічні проблеми регіону. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово - комунального господарства. Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд у м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об'єкти. Вимагає активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд тільки одна нитка, що не дає можливості попередити забруднення навколишнього середовища у разі виникнення аварії на ньому. В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого перебували всі комунальні мережі, водопостачання селища передані в експлуатацію фірмі "Брок-Блонс", а всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належного очищення, ніж забруднюють землю, підземні водоносні горизонти і р. Сірет. Не краща ситуація склалася і в селищі Красноїльськ Сторожинецького району, де очисні споруди каналізації експлуатуються місцевим деревообробним комбінатом. Протягом останніх років дані споруди не працюють, всі забруднені води без очистки скидаються в р. Сіретель. Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. СИРЗАВОД, м'ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об'єкти. Поводження з відходами. Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. В області налічується 11 полігонів твердих побутових відходів площею 67 гектар, з яких не відповідають проектним потужностям 8 полігонів площею 32 гектар. Не скрізь вирішується питання облаштування сільських сміттєзвалищ. В обласному центрі, крім діючого сміттєзвалища, знаходяться в законсервованому стані сміттєзвалища по вул. Руській, Путильський, в урочищі Чорнівка. Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів ще не дають відчутних результатів. Якщо в 2002 році ліквідовано 2482 стихійних звалищ, то в 2003 році - 2115. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхів, мостів, на сільськогосподарські угіддя. Різкі кліматичні зміни, які спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, але і ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводку. У низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматися до 5-6 м. Тому будівництво і ремонт протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських і природоохоронних заходів. Система протипаводкового захисту області включає 130 км захисних дамб і берегозахисних споруд, які охороняють від затоплення і руйнування понад 20 тис. Однак фінансування даних робіт проводиться вкрай недостатньо. З передбачених з державного бюджету на 2003 рік 3, 7 млн. Причому з них на погашення заборгованості за попередній рік витрачено 83, 7 тис. Враховуючи, що проблему протипаводкового захисту неможливо вирішити тільки будівництвом інженерних споруд, в області необхідно здійснювати заходи природного характеру з формування режиму і стоку річок. До них відносяться регулювальні роботи на аварійних ділянках водних об'єктів та біологічне кріплення, призупинення вирубки лісів, розорювання земель, забудова заплав річок. Посиленої уваги потребують питання експлуатації каскаду Дністровського водосховища. Сумарний обсяг замулення водосховища за період його експлуатації з 1982 р. Деградація земель та розвиток зсувних процесів. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92, 3 тис. Це майже половина всіх сільськогосподарських угідь області. Більше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. У складі еродованих земель 94 тис. Понад 3 тис. На території області налічується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732, 1 км2, з яких 240 площею 260, 4 км2 (35, 6%) знаходяться в своєю активною формою, 1, 8 тис. карсто-небезпечних ділянок, а також близько 100 сельонебезпечніх потоків. Остання катастрофічна активізація сельовіх процесів, яка супроводжувалась масовим виносом кам'яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів протягом 25-30 років призвело до значного накопичення кам'яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сель потоки. У весняно-літній період можливе проходження водокам'яні сельовіх потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет і Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відзначалися в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш вірогідною є активізація зрушень в період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, який діє в районі вул. А. Барбюса-одеської у м. Чернівці. Подібне явище можливо в межах правих схилів річки Прут (вул. Червня, Нікітіна, Бережанський), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці. Велика щільність і значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливість виконувати мінімальний комплекс робіт. Наявність вітровальноі і бурхливих деревини та незалесенних лісосік від їх розробки. В березні 2002 року на території Путильського району внаслідок урагану утворилося 243, 6 тис. Проведеними заходами вдалося дещо стабілізувати обстановку. Станом на 1. 01. 2004 Проводяться роботи по залісненню територій лісового фонду, де були проведені суцільно-санітарні рубки. Однак дана проблема вимагає постійної уваги і оперативного реаування і, звичайно, відповідних коштів. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні. Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 гектар стиглих і перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3 проти середнього показника в Україні 237 м3/а. У цьому зв'язку тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значної шкоди природі - забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов'язано з тим, що в регіоні заготівля значного кількості деревини проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні й інші важливі функції при заготівлі необхідно строго дотримуватись Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону ", яким зобов'язане перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами і повітряними установками. Однак, при сьогоднішніх темпах підготовки до виконання цього положення, лісозаготівельні підприємства області не зможуть забезпечити виконання у встановлений термін цієї вимоги. Збереження біологічного різноманіття... та унікальних особливостей області, формування регіональної екологічної мережі. З наявного видового складу біологічного різноманіття області загрожує небезпека 124 видам тваринного та 109 - рослинного світу. Потрібно активізувати роботи по формуванню регіональної екологічної мережі. Адже структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угруповань не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність грунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіального єдності ділянок з природними ландшафтами. Та й у розрізі районів відсоток заповідності досить строкатий. Якщо в Сторожинецька районі показник заповідності території складає 19, 8%, у Заставнівському - 14, 5%, а в цілому по області - 8% (у двічі перевищує загальнодержавний показник), то в Герцаївському всього 0, 3%, в Новоселицький - 1, 3%, в Хотинська - 1, 8%, в Сокирянському - 2, 2%. Перспективи еколого-економічного розвитку Буковинського регіону. Під І трудовими. - - - - - - - роки. На цінність. 12. році. В Особливості Для поліпшення Ряд Затверджено Також У 2001 році На З Список літератури Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .ekologos.ru/ |