Заходи з охорони річок і водойм від забруднення, засмічення і виснаження і по їх комплексному використанню

Сімейний конкурс В«Жива водаВ» Теоретичний тур.

Виконала: Ларіна Т.І

Лазовський природний заповідник імені Л.Г. Капланова

Владивосток

2011

Як ми з'ясували при розгляді першого і другого питань, основною причиною екологічного лиха наших водойм є та, або інша діяльність людини. Тепер звернемося до питання про те, як та ж людина може сприяти якщо не ліквідації, то хоча б зменшенню заподіюваного їм шкоди, а також відновленню природних спільнот водойм. На наш погляд всі заходи з охорони річок і водойм від забруднення, засмічення і виснаження і по їх комплексному використанню:

1.Охранние.

2. Рекультиваційні.

3. Господарські.

Тепер спробуємо розглянути кожні з цих заходів більш докладно.

До охоронним, як це випливає із самої назви, слід віднести всі заходи пов'язані з охоронної нині існуючих спільнот і збереження їх хоча б у тому стані, в якому вони існують в даний час. До даних заходів можна віднести боротьбу з браконьєрством, особливе місце відводиться охороні місць гніздування водоплавних і навколоводних птахів, охорону місць масового нересту риби. Не менш важливим залишається питання боротьби з пожежами і незаконними вирубками лісу по берегах водойм, із забрудненням водойм отруйними і токсичними речовинами, а також важкими металами. Тут слід зазначити, що більшість водойм не втратило ще здатності до самовідновлення, і якщо вживати заходи щодо недопущення подальшого забруднення водойм і нанесення збитку їх мешканцям то через певний проміжок часу, який може розтягтися не на одне десятиліття, відбудеться самовідновлення екосистеми водойм та можливо до такого стану, яким вони були до втручання людини. У теж час ми розуміємо, що як би не хотілося нам, людина не зможе повністю відмовитися від втручання в життя водойм (наприклад, відмовитися від судноплавства, використання води для іригації сільськогосподарських земель та т.п.) Саме по цьому застосування одних тільки охоронних заходів недостатнього для відновлення біоценозу водойм, необхідне застосування та двох інших видів заходів.

Проведені заходи щодо реабілітації та благоустрою ставків, річок, струмків призводять водні об'єкти в стан екологічної рівноваги, що позитивно відбивається на флору і фауну водоймищ і прибережних територій.

Екологічна реабілітація водойм включає в себе:

здійснення проектно-вишукувальних робіт (опис об'єкта: польові обстежень прилеглих територій, картографування, складання звіту; лабораторні дослідження: відбір та аналіз проб; рекомендації з технічного та біологічному етапах реабілітації водойм)

очищення ложа водойми від забруднених відкладень;

проект гідроізоляції ставків, дноукрепленіе;

акумуляція і очистка дренажних і зливових вод, що підживлюють водойми

рекультивація водозбірних територій;

проект берегоукріплення, протизсувні та протиерозійні заходи

заселення водойм гідробіонтами, висадка водної рослинності;

екологічну реабілітацію та благоустрій заплавних територій;

благоустрій, озеленення, ландшафтний дизайн прибережних та рекреаційних зон.

Екологічна реабілітація складається з декількох етапів:

1.Етапи підготовчих робіт;

Проводиться вивчення гідрогеологічних характеристик водойми, його морфологічних параметрів (глибини, рельєфу дна), відбір проб води та мулових відкладень для лабораторного аналізу на предмет хімічного забруднення.

2.ЕТАПИ технічної реабілітації водойми;

В Залежно від розмірів водойми, наявності гідротехнічних споруд, гідрогеологічних характеристик місцевості і ряду інших обставин, визначається необхідність в механічному очищенню ложа водойми від мулових відкладень.

3. Етап біологічної реабілітації;

Природний водойма являє собою збалансовану екосистему, в якій діють механізми самоочищення.

Заселення води живими організмами-гідробіонтами виконується за результатами біотестування водойми. Підбирається для заселення видове співтовариство таких мікроорганізмів, безхребетних, молюсків, яке дозволяє відновити гідроекосистем водойми.

4. Створення (відновлення) берегової екосистеми;

Правильно розташовані і сформовані зони берегової багато в чому визначають в подальшому якісний склад води. Допомагають сформувати природний ландшафт забезпечити кормовою базою біоту водойми. Відновлення в береговій зоні певного виду зелених насаджень та різних живих організмів сприятливо позначаються на екосистемі водойм.

5. комплексний благоустрій прилеглої території;

Від навколишньої території багато в чому залежить і якісний склад води у ставку. При екологічної реабілітації необхідними умовою є правильне планування території, що забезпечує зручні підходи до води, оглядові майданчики, розподіл рекреаційного навантаження. Виняток попадання стічних вод у акваторію.

Рис.1 Вид водойми до проведення рекультиваційних заходів.

Рис.2 Вид водойми після комплексного біоінженерного відновлення екосистеми і зміцнення берега.

До рекультиваційних заходів також відноситься штучне розведення і подальший випуск в середовище проживання мальків в першу чергу тих видів риб, яким було завдано найбільшої шкоди і популяції яких або вже досягли, або стоять на кордоні тієї кількості при якому її самовідновлення стає неможливим.

Наступний вид розглянутих заходів - це господарські заходи, одним з яких є раціональне природокористування. Природокористування в будь галузі будується на наступних принципах: принцип системного підходу, принцип оптимізації природокористування, принцип випередження, принцип гармонізації відносин природи і виробництва, принцип комплексного використання.

Коротко розглянемо ці принципи.

Принцип системного підходу передбачає комплексну всебічну оцінку впливу виробництва на середовище і її відповідних реакцій. Наприклад, раціональне використання зрошення підвищує родючість грунту, в той же час призводить до виснаження водних ресурсів. Скиди забруднювачів у водойми оцінюються не тільки впливом на біоту, а й визначають життєвий цикл водних об'єктів.

Принцип оптимізації природокористування полягає в прийнятті доцільних рішень про використанні природних ресурсів та природних систем на основі одночасного екологічного та економічного підходу, прогнозу розвитку різних галузей і географічних регіонів. Розробка копалин має перевагу перед шахтної здобиччю по мірі використання сировини, але призводить до втрати родючості грунтів. Оптимальним при цьому є поєднання відкритих розробок з рекультивацією та відновленням земель.

Принцип випередження темпів видобутку сировини темпами переробки заснований на зниженні кількості відходів в процесі виробництва. Він припускає приріст продукції за рахунок більш повного використання сировини, ресурсозбереження та вдосконалення технології.

Принцип гармонізації відносин природи і виробництва базується на створенні та експлуатації природно-техногенних еколого-економічних систем, що представляють собою сукупність виробництв, які забезпечують високі виробничі показники. При цьому забезпечується підтримання сприятливого екологічного обстановки, можливе збереження і відтворення природних ресурсів. Система має службу управління для своєчасного виявлення шкідливих впливів і коректування компонентів системи. Наприклад, якщо виявлено погіршення складу навколишнього середовища внаслідок виробничої діяльності підприємства, служба управління приймає рішення про призупинення процесу або зменшенні обсягів викидів і скидів. У таких системах передбачається прогнозування небажаних ситуацій за допомогою моніторингу. Отримана інформація аналізується керівником підприємства, і приймаються... необхідні технічні заходи по ліквідації або зниження забруднення природного середовища.

Принцип комплексного використання природних ресурсів передбачає створення територіально-виробничих комплексів на базі наявних сировинних та енергетичних ресурсів, які дозволяють більш повно використовувати зазначені ресурси, знизивши при цьому техногенне навантаження на середовище. Вони мають спеціалізацію, сконцентровані на певній території, мають єдиної виробничої і соціальною структурою і спільно сприяють охороні природного середовища, як наприклад, Кансько-Ачинський теплоенергетичний комплекс (КАТЕК). Однак ці комплекси можуть надавати і негативний вплив на природне середовище, але за рахунок комплексного використання ресурсів цей вплив значно знижується

Наступним заходом є раціональне водокористування. Водокористування- сукупність всіх форм і видів використання водних ресурсів у загальній системі природокористування. Раціональне водокористування передбачає забезпечення повного відтворення водних ресурсів території чи водного об'єкта по кількістю та якістю. Це основна умова існування водних ресурсів в життєвому циклі. Удосконалення водокористування - основний фактор сучасного планування господарського розвитку. Водне господарство визначається наявністю двох взаємодіючих блоків: природного і соціально-економічного. В якості ресурсозберігаючих систем слід розглядати річковий водозабір як частина земної поверхні. Річковий водозабір - функціонально і територіально цілісна динамічна геосистема, що розвивається в просторі і в часі з чітко позначеними природними кордонами. Організуючим початком цієї системи є гідрографічна мережа. Водне господарство - це складна організована територіальна система, що формується в результаті взаємодії соціально-економічних товариств і природних водних джерел.

Важлива завдання водогосподарської діяльності полягає в її екологічної оптимізації. Це можливо, якщо в стратегію водокористування закладений принцип мінімізації порушення структури якості водного об'єкта з водозбором. Поворотні води після їх використання відмінні за складом від природних вод, тому для раціонального водокористування обов'язкове максимальна економія та мінімальне втручання в природний влагооборот на будь-якому рівні. Запаси і якість водних ресурсів є функцією регіональних умов формування стоку та техногенного кругообігу води, створюваного людиною в процесі водокористування. Оцінка водозабезпечення території для регіону може бути представлена ​​у вигляді комплексу високоінформативних гідрогеологічних показників, відповідних різним варіантам витрат на організацію водокористування. При цьому повинні бути представлені, як мінімум, три варіанти - два крайніх і один проміжний: природні умови, яким відповідає мінімум ресурсів і нульові витрати на їх добування; умови розширеного відтворення, що з'являються в результаті проведення дорогих інженерних заходів; умови граничного водокористування, які мали б місце при використанні повного річного стоку, що формується на даній території, що відповідає не тільки максимуму ресурсів, але і максимуму можливих витрат. Такі умови недосяжні, але при моделюванні та прогнозуванні в теоретичному плані їх розгляд необхідно для отримання уявлення про досліджуваних процесах і як порівняльна величина для господарських розрахунків. Чи не менш важливе значення тут має і будівництво очисних споруд, або модернізація вже існуючих, застосування яких є гарантом відтворення В«ЯкіснихВ» водних ресурсів, які після використання у господарській діяльності людини повертаються у водойми.

Дієвою формою захисту природного середовища при промисловому виробництві є використання маловідходних і безвідходних технологій, а в сільському господарстві - перехід до біологічних методів боротьби зі шкідниками та бур'янами. Екологізація промисловості повинна розвиватися за наступними напрямками: вдосконалення технологічних процесів і розробка нового обладнання, що забезпечує менший викид забруднювачів у природне середовище, масштабне впровадження екологічної експертизи всіх видів виробництва продукції, заміна токсичних відходів на нетоксичні і утилізованих, широке застосування методів і засобів захисту навколишнього середовища. Необхідно застосування додаткових засобів захисту з використанням очисного обладнання типу апаратів і систем очищення стічних вод, газових викидів і ін Раціональне використання ресурсів і захист навколишнього середовища від забруднення є спільним завданням, для вирішення якої повинні залучатися фахівці різних галузей техніки і областей науки. Природозахисні заходи повинні визначати створення природно-техногенних комплексів, які забезпечили б ефективне використання сировинних ресурсів і збереження природних компонентів. Природозахисні заходи підрозділяються на три групи: інженерні, екологічні, організаційні.

Інженерні заходи покликані вдосконалювати існуючі та розробляти нові технології, машини, механізми та матеріали, що використовуються у виробництві, забезпечують виключення або пом'якшення техногенних навантажень на екосистему. Ці заходи поділяються на організаційно-технічні та технологічні. Організаційно-технічні заходи включають ряд дій по дотриманню технологічного регламенту, процесів очищення газів і стічних вод, контролю над справністю приладів та устаткування, своєчасному технічному переозброєнню виробництва. Передбачені найбільш прогресивні безперервні і укрупнені виробництва, що забезпечують стабільність роботи підприємства. Вони також легко керовані і мають можливість постійно вдосконалювати технології по зниженню викидів і скидів забруднювачів.

Технологічні заходи шляхом вдосконалення виробництва знижують показники інтенсивності джерел забруднення. При цьому потрібні додаткові витрати на модернізацію виробництва, однак при зниженні викидів практично не наноситься шкоди природному середовищу, таким чином, окупність заходів буде висока.

Необхідно приділити увагу і екологічним заходам спрямованим на самоочищення навколишнього середовища або самовідновлення. Вони діляться на дві підгрупи:

- абиотическую;

- биотическую.

Абіотичних підгрупа заснована на використанні природних хімічних і фізичних процесів, які протікають у всіх складових.

Біотичні заходи засновані на використанні живих організмів, які в зоні впливу виробництва забезпечують функціонування екологічних систем (біологічні поля очищення стічних вод, культивування мікроорганізмів для переробки забруднювачів, самозарастанія порушених земель і т. д.).

Група організаційних заходів обумовлена ​​структурою управління природно-техногенними системами і підрозділяється на планові й оперативні. Планові розраховані на тривалу перспективу функціонування системи. Їх основою є раціональне розташування всіх структурних одиниць природно-техногенного комплексу.

Оперативні заходи, як правило, застосовують в екстремальних ситуаціях, що виникають на виробництві або в природному середовищі (вибухи, пожежі, розриви трубопроводу).

Наведені заходи є основою діяльності людини, що створює екологічно чисті виробництва, і повинні бути спрямовані на зниження техногенного навантаження на екосистеми, а в разі її виникнення сприятиме оперативному усуненню причин і наслідків аварій. В основу методологічного підходу до вибору природоохоронних заходів повинен бути покладений принцип їх екологічної і техніко-економічної оцінки.

Крім зазначених вище хочеться відзначити, що для транскордонних водойм, прикладом якого є Амур, важливе значення має і розробка національних та міжнародних правових документів, які можуть знадобитися для збереження якості водних ресурсів в першу чергу для наступних цілей:

- моніторингу та контролю за забрудненням національних та транскордонних вод і його наслідками;

- контролю за переносом забруднювачів на великі відстані через атмосферу;

- контроль за випадковими і/або довільними скидами в наці...ональні та/або транскордонні водойми;

- проведення екологічних експертиз, а також відшкодування збитків, завданих однієї зі сторін, користувачем транскордонного водойми

Список літератури

Питання географії Приамур'я: Нижня Приамур'ї, Природа. - Хабаровськ, 1970.

Зміна природного середовища Амурської-Комсомольського ТПК під впливом господарської діяльності. - Владивосток, 2004.

Використання і охорона природних ресурсів в Хабаровському краї. - Владивосток, 2004.

Охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування: Амурської-Комсомольський ТПК. - Владивосток, 2006.

Природокористування Російського Далекого Сходу і Північно-східна Азія. - Хабаровськ, 2007.

Ресурсно-екологічні дослідження в Приамур'ї. - Владивосток, 2003.

Сохина Н.Н., Шлотгауер С.Д., Селедец В.П. Охоронювані природні території Далекого Сходу. - Владивосток, 2005.

Еколого-економічні аспекти освоєння нових районів. - Владивосток, 2000.

Г. В. Стадницький, А. І. Родіонов. В«ЕкологіяВ».

Жуков А. І., Монгайт І. Л., Родзиллер І. ​​Д. Методи очищення виробничих стічних вод М.: Стройиздат.

Методи охорони внутрішніх вод від забруднення і виснаження/Под ред. І.К. Гавіч. - М.: Агропромиздат, 1985.

В«Екологія, здоров'я та природокористування в Росії В»/ Под. ред. Протасова В.Ф. - М. 1995

Ващенко М.А., Жадан П.М. Вплив забруднення морського середовища на відтворення

морських донних безхребетних// Біол. моря. 1995. Т. 21, № 6. С. 369-377.

Огороднікова А.А., Вейдеман Е.Л., Силіна Е.І., Нігматуліна Л.В. Вплив

берегових джерел забруднення на біоресурси затоки Петра Великого

(Японське море)// Екологія нектону і планктону далекосхідних морів і

динаміка клімато-океанологічних умов: Изд. ТІНРО. 1997. Т. 122. С. 430 -

450.

Довготривала програма охорони природи і раціонального використання природних ресурсів Приморського краю до 2005 р. Екологічна програма. Частина 2. Владивосток: Дальнаука. 1992. 276с.

Екологічна безпеку: вітчизняний та зарубіжний досвід у діяльності парламентів і регіонів (до В«урядового часуВ» 256 засідання Ради Федерації) Серія: Розвиток Росії - № 17 (384), 2009

Екологічні ризики російсько-китайського транскордонного співробітництва: від В«коричневихВ» планів до В«зеленоїВ» стратегії. Дослідження Програми по екологізації ринків і інвестицій WWF/Под ред. Євгенія Симонова, Євгенія Шварца і Лади Прогуновой.

Москва-Владивосток-Харбін: WWF, 2010

Куди тече Амур?. Під редакцією к.г.н. С. А. Подольського. М.: Всесвітній фонд дикої природи (WWF) - Росія, 2006 - 72 с.

В.В. Богатов Комбінована концепція функціонування річкових екосистем// Вісник ДВО РАН 1995 № 3 ст. 51-61

Примітка.

При складанні списку літератури хочеться відзначити, що він не містить посилань на ресурси інтернету Цим ми не претендуємо на те, що його можливості нами не використовувалися і що робота написана нами виключно на обробці друкованого матеріалу. Ні, просто більшість зазначених у списку літератури статей, а також книг були дійсно знайдені нами в інтернеті і при написанні цієї роботи ми користувалися просто їх електронними, (найчастіше відсканованими, копіями), які мали всі реквізити друкованого видання. Найбільш активно в даному плані нами використовувався сайт Всесвітнього фонду дикої природи - WWW.WWF.RU.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru/