Біоекологічні особливості горіха чорного та перспектива його вирощування в Придністров'ї

Біоекологічні особливості горіха чорного та перспектива його вирощування в Придністров'ї

ліс насіннєвий молдавський екологічний

В даний час природні ліси ПМР представлені в основному порослевих малопродуктивними деревостанами. Основним шляхом підвищення їх господарської та екологічної цінності є заміна на насіннєві з переважанням дуба, ясена, а також деяких перспективних інтродуцентів, в першу чергу горіха чорного.

Горіх чорний (Juglans nigra L.) - велике дерево, що досягає в сприятливих умовах лісових районів східної частини США висоти 50 м і 2 м в діаметрі.

Вперше в Європі горіх чорний з'явився в культурі в 20-х роках, а в Россі в другій половині XVIII в. Він прекрасно росте майже у всіх європейських країнах, за винятком скандинавських.

Горіх чорний в колишньому СРСР розлучався на європейській території, в республіках Закавказзя та Середньої Азії. Північною межею його розведення в європейській частині може певною мірою служити лінія з північного заходу на південний схід, що проходить через міста: Таллін - Рига - Вільнюс - Мінськ - Могилів - Орел - Воронеж - Волгоград - Гур'єв. У республіках Прибалтики горіх чорний страждає від морозів у суворі зими.

У Литві інтродукований в кінці XIX ст., поширений в дев'яти пунктах республіки. У віці 70 років досягає висоти 18 м і 56 см в діаметрі, плодоносить, але плоди визрівають тільки в найбільш теплі роки (один раз у 6-10 років). У різних областях Білорусії добре росте, плодоносить і лише в окремі суворі зими підмерзає. У 60-річному віці досягає висоти 18,5 м і 48 см в діаметрі [1].

В Італії поширена культура сортів горіха чорного Томас і Вандерслут. У 20-річному віці врожайність їх дорівнює 16 кг чистих ядер з одного дерева. Відстані між деревами прийняті рівними 15,2 х15, 2 м [2].

В Україні горіх чорний має вже майже двохсотлітню історію розведення. Вперше він був введений в посадки Краснокутського дендропарку у 1809 р., звідси насінням поширювався по всій Україні і далеко за її межі [3].

Багато старовікових дерев росте в Сумській, Чернігівській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях. У 25-річному віці горіх чорний досягає висоти 14 м і 26 см в діаметрі, у 50-річному відповідно 16 м і 28 см, в 75-річному - 24 м і 40 см і в 100-літньому 25 м і 60 см. Особливо потужно розвинені дерева можна зустріти в Чернівецькій, Львівській областях та Закарпатті [4].

У Молдавії, по Ю.Д. Гусєву [5], горіх чорний поширений в північних і центральних районах у лесокультурах, а також в садах і парках, досягаючи висоти 15 м.

Цей вид горіха в умовах Молдавії вивчала також Л.Н. Охайна. За її дослідженнями, він виявився більш жаро-і посухостійких, ніж волоський і особливо маньчжурський, а також і довговічніше цих видів. В умовах недостатнього зволоження Гербовецькому лісової дачі Бендерського лісгоспу на чорноземі в 45-літньому віці горіх чорний досягає висоти 15 м і 30 см в діаметрі [6].

За В.І. Добровольському [7], горіх чорний є найціннішою породою на Україні завдяки високоякісній деревині, швидкості росту та харчового значенням горіхів. За дослідженнями цього вченого, вихід ядра горіха чорного зростаючих в Україні сортів коливається від 14 до 26%.

Жирність ядра 57,3-57,8%, вуглеводів 5,8%, вміст білків 30%, тобто майже вдвічі більше, ніж у плодах горіха волоського.

За даними TG Zarger [8], в США виведені сорти горіха чорного з тонкою шкаралупою, що мають значення в плодівництві. На думку цього вченого, у США дуже мало деревних порід рівних по загальній цінності горіху чорному. Вихід ядра 18 найбільш популярних сортів коливається від 23,7 до 32,0%. Однак основна маса плодів заготовлюється в США з дерев, природно виростають в лісах.

За даними А.В. Васильєва, розведення горіха чорного можливо по всьому Кавказу. Він зустрічається в Сочі, Сухумі, у Вірменії (Кіровабаді). У Тбілісі у віці 180-200 років досягає висоти 30 м і діаметра 80 см [9].

Горіх чорний розмножується переважно насіннєвим шляхом. Насіння (плоди) дозрівають у вересні і опадають в основному після листопаду. Зовнішня соковита оболонка їх (перікарпій) не розтріскується, і для отримання горіхів (ендокарпов) плоди потрібно очищати від перікарпій. В 1 КГВ середньому полягає 80 ендокарпов.

Посів може бути осінній - відразу після збору - чи весняний, також ранній. Восени можна сіяти очищені горіхи і з наружеплодніком. Посів з перікарпій рекомендують М.Р. Дюваль-Буд [10] в Краснодарському краї і Б. Мамедов [11] в Азербайджані. Н.Є. Антонюк [12] сіяла горіх чорний у Києві та вважає, що посів горіхів в перікарпій знижує грунтову схожість і уповільнює ріст сіянців в перші роки. Стратіфіціруют насіння, починаючи з осені і до посіву.

Глибина посіву насіння горіха чорного восени 8-10 см, а навесні 5-7 см, на 1 пог. м сіється від 10 до 15 насіння в розсаднику. Більш раціональний посів насіння відразу на постійне місце.

Горіх чорний - саме велике дерево роду Juglans. Про

тривалості життя горіха чорного в літературі є різні відомості. Одні дослідники [7, 9] вказують, що довговічність горіха чорного коливається в межах 200-300 років. Ф.Л. Щепотьєв, А.А. Ріхтер, Ф.А. Павленко та ін відзначають, що окремі екотипів горіха чорного досягають 400-річного віку.

При вільному виростанні крона широка, розлога, низько опущена. Стрункий, полнодревесний, прямий стовбур горіха чорного вже в першому десятиріччі покривається тріщинуватих корою, яка є його важливим відмітним ознакою. В інших видів даного роду кора стає тріщинуватою тільки до старості. У молодих рослин кора темно-бура або коричнева. Деревина шоколадно-коричневого кольору щільністю 0,60-0,61 г./см 3 , тверда, міцна, легко обробляється і добре полірується, відноситься до найбільш цінних деревини червоного дерева (махагони, палісандрове дерево) [2].

Крона горіха чорного могучеразвітая, у окремо стоячих екземплярів шірококруглая, у дерев в насадженні довгаста. Пагони корічневобурой забарвлення. Нирки білувато-опушені, у верхній половині пагонів часто по дві, одна над інший, у нижній - одиночні. Листові сліди різко виділяються, трикутні.

Листки чергові, довгасто-овальної форми довжиною від 20 до 40 (60) см, шириною 20 см з залізисто-опушеними черешками, на яких містяться бічні листочки. Число листочків на листках мінливе і може бути від 11 до 23, більшою частиною в парному числі від 12 до 22, так як верхівковий непарний листочок зазвичай менше інших, недорозвинений або відсутній.

Пагони сіро-зелені, залізисто-опушені. Нирки яйцеподібні або округлі з чотирма шовковистим лусками. За відомостями Ф.Л. Щепотьєва та ін горіх чорний - однодомна, роздільностатеві рослина.

Цвітіння починається з 7-10-річного віку, одночасно з розпусканням листя на початку травня. Чоловічі квітки зібрані в сережки довжиною 5-15 см і шириною 1,3 см з'являються під час розпускання листя. Цвіте горіх чорний на Україні в другій половині травня.

маточкові квітки поміщаються на кінцях пагонів, закладаються вони також влітку і зимують у верхівкових нирках. Квітконіжка і зав'язь светлосерое-зеленуватою забарвлення, ліпковолосістие. Квітконіжка довжиною до 2,5 см, зав'язь довжиною 0,8 см, шириною 0,5 см. Рильця довжиною 1,5 см кожне і шириною 0,4 см, торочкуваті, спочатку зеленуваті, потім палево-рожеві. На одному квітконосі може знаходитися від 1 до 5 квіток.

перікарпій потужний, 5-10 мм завтовшки, кулястий, зеленою або світло-зеленої забарвлення з залозистими волосками, різким ароматичностью запахом, досить соковитий, при дозріванні не розтріскується, при надрезе сік його на повітрі швидко чорніє і забарвлює ендокарп в темно-бурий колір. Коричневе забарвлення перікарпій використовується для фарбування вовняних тканин.

Ендокарп від округло-кубаревідной форми до довгасто-грушоподібної, досягає 5 см в діам...етрі, поверхня його густо-зморшкувата, зморшки поздовжні, складки між ними негострі, гладкі до 2 мм. Шкаралупа товста і міцна, всередині у підставі чотирьохгніздовою. Ядро невелике, масляниста. За дослідженнями С.І. Машкіна, вихід чистих горіхів досягає 21-28% від загальної маси плодів [13]. У США ядро ​​горіха чорного - цінна ароматна їжа. Дуже тверда шкаралупа ендокарпа не є перешкодою для добування ядра. Виведені наступні тонкокорие сорти горіха чорного з виходом ядра (%): Герн - 31,7; Гейр - 27,8; Норріс - 28,4; Едрас - 30,6; Мічиган - 31,0 та ін [2].

За відомостями А.І. Швиденко, ядро ​​дуже смачне, містить до 30% білкових речовин і до 66-70% високоякісної олії, що володіє особливим ароматом і високою стійкістю до окислення (не гіркне) і до 6% вуглеводів [14].

Дослідники відзначають, що коренева система у горіха чорного глибока, стрижневого типу з потужними відгалуженнями і якірними корінням. У перший рік життя зростання кореня в три рази перевищує ріст надземної частини рослини. Горіху властива ярусність коренів. Основна маса бічних коренів зосереджена в верхньому півметровому шарі грунту. У 10-річному віці стрижневий корінь горіха чорного проникає на глибину до 5 метрів. Довжина бічних коренів досягає 8,5 м [7, 14, 2].

S. Carpenter зазначає, що горіх чорний є породою помірного клімату, яку не зустрінеш на крайній півночі країни чи далеко на півдні, на великих висотах (у горах вище 1000 м). На думку даного автора, обмежуючим фактором для горіха чорного є зимові максимально низькі температури. Навіть у себе на батьківщині в природних насадженнях через заморозки в кожен третій рік більшість сіянців відмирає. Після виходу крони з приземної зони, заморозки горіху не небезпечні [15].

За даними П.П. Бадалова, сіянці горіха чорного на розпліднику приблизно до 3-років страждають від ранніх заморозків. У форм рано закінчують вегетацію пошкодження відсутні. Важливо підкреслити, що після обмерзання горіх чорний успішно росте іплодоносіт [16].

У теж час І.І. Старченко відзначає високу морозостійкістю горіха чорного на Донбасі, на Маріупольської лісової дослідної станції. Він зазначає, що горіх чорний, без яких-небудь пошкоджень, благополучно переніс суворі зими 1940, 1942, 1964 років, коли морози сягали - 41 В° С [17].

За дослідженнями А.І. Швиденко, в Україні, в степових умовах, спостерігається обмерзання молодих рослин під впливом північних вітрів. По мірі їх росту у висоту зменшується шкідливий вплив морозів. У лісостепових умовах ушкодження бувають вкрай рідко, а в західних лісостепових областях Прикарпаття горіх чорний переносить морози до - 40 В° С [14].

В.І. Добровольський зазначає, що по відношенню до тепла горіх чорний є середньо вимогливою породою, він краще росте в районі з помірно-теплим кліматом, переносить зимові морози до - 34 В° С. Даний автор відзначає високу пластичність горіха чорного по відношенню до вологості грунту. Він вважає, що дана культура успішно росте у вологих і сухих степових і лісостепових умовах, воліє свіжі грунту [7].

За даними В.П. Кучина, М.Р. Дюваль-Строєва, горіх чорний більш холодостійкий, ніж горіх волоський, але поступається горіху маньчжурскому і горіху сірому. Однак він у молодому віці чутливий до поздневесенних і раннеосенних заморозків [18, 10].

Багато авторів відзначають, що зазвичай горіх чорний пізно починає вегетацію, завдяки чому не піддається негативному впливу пізніх весняних заморозків. В середньому його вегетаційний період становить 153-185 днів. Однак при нестійких зимах, частих відлигах у горіха чорного скорочується період спокою і в молодому віці можливе пошкодження заморозками однорічних пагонів, які швидко замінюються новими.

TG Zarger вказує, що горіх чорних, в природних умовах не зустрічається на вологих, сирих, а так само посушливих грунтах [8].

Н.А. Орлова, Н.Є. Антонюк вважають горіх чорний щодо посухостійким видом, при цьому вказують на меншу витрату води горіхом чорним в порівнянні з іншими породами [19, 12].

А.І. Швиденко, І.І. Старченко відзначають прекрасний ріст горіха чорного в посушливих районах Волгоградської області, Дону і Кубані. На їхню думку, посухостійкість горіха чорного обумовлена ​​стрижневою і ярусної кореневою системою і здатністю скидати частину листя в умовах дефіциту води. Успішний зростання горіха чорного в дуже сухих місцях проживання Волгоградської області, на Дону і Кубані, де клімат характеризується значною континентальністю, дозволив даними авторам визнати його засухоустойчивой деревною породою [14, 17].

Вимогливість горіха чорного до вологості грунтів відзначають багато авторів і рекомендують вводити його в культури на кращих грунтах, з гарним водним режимом, за зниженим частинах пологих схилів, в пріпойменних річкових долинах і в інших зниженнях рельєфу за відсутності засолення грунту, а на плато - тільки при неглибокому заляганні (4-5 м) грунтових вод [12, 2].

Проф. Б.І. Логгінов вважає горіх чорний найбільш цінним видом для лісових культур на Україні. Він відзначає його зимостійкість у всіх її районах, по посухостійкості займає середнє положення між горіхом волоським і маньчжурський. Найкращі результати дає культура горіха чорного в лісостеповій зоні України, але можна його вводити і в північних степових районах [20].

Горіх чорний - типове лісове дерево. Культури горіха чорного можна створювати чисті і змішані. Призначення чистих культур, крім вирощування цінної деревини, також отримання плодів (маткові культури). Відстань між деревами горіха має бути в чистих культурах не менше 12 м, в умовах Північного Кавказу і південніше ці

відстані збільшуються до 15-16 м.

змішання культур повинні створюватися з породами, не конкуруючими по зростанню з головною породою - горіхом. Абсолютно

непридатні для черноорехових культур дуб, ясен, бук та інші головні аборигенні породи наших лісів. Не слід змішувати горіх чорний з іншими видами горіхів - волоських, маньчжурський, сірим і ін, так як ці види є його конкурентами.

До кращих супутнім породам в лісових культурах з горіхом чорним слід віднести граб, клени (за винятком ясенелистного і

сріблястого), липу дрібнолиста, яблуню лісову, з чагарників - кизил, ліщину, калину звичайну, клен татарський [17].

Горіх чорний необхідно вирощувати також в полезахисному лесоразведении, де він володіє швидким зростанням і високими захисними властивостями [21].

Горіх чорний є також прекрасною породою для зеленого будівництва при створенні алей, груп солітерів в парках і скверах, в озелененні промислових підприємств. Велике значення він має в озелененні доріг - шосейних і грунтових [2].

Дорослі дерева горіха чорного відрізняються прямоствольностью і відсутністю сучків на значній частині стовбура. Його прямі стовбури мають мало суччя не тільки в зімкнутих насадженнях, але і в умовах, близьких до вільного станом (наприклад, в алеях). На відміну від інших видів горіхів, стовбури яких в насадженнях часто згинаються в ту сторону, де більше світла, чорний горіх завжди росте прямо вгору і більш інших видів страждає при переростання іншими породами. Він має ажурну крону, проникну багато світла до грунту. Цим він сприяє задерніння грунту і погіршує ріст насаджень, тому його необхідно змішувати з іншими листяними породами [22].

При вільному стоянні горіх чорний трохи повільніше росте в висоту і швидше в товщину, утворюючи величезні крони, що починаються з 2-2,5 м від землі. Це одна з тих порід, які рекомендується використовувати як для рекреаційних цілей, так і для потреб промисловості.

Горіх чорний є однією з найперспективніших деревних порід для умов Придністров'я. Цінні біологічні властивості його поєднуються з високими лісівничо і лісомеліоративними особливостями. Основна мета запровадження чорного горіха в лісові культури - вирощування деревини. Вона довговічніше дубової як... по красі, так і за фізико-механічними властивостями і не тільки не поступається, але і перевершує деревину волоського горіха. Деревина чорного горіха йде на виготовлення музичних інструментів, збройових прикладів, дорогих сортів меблів, обробку приміщень і т.д.

Горіх чорний росте швидко, більше зимостійкий, ніж горіх волоський; світлолюбний, посухостійкий, вимогливий до родючості грунту. Він володіє довговічністю, стійкістю до шкідників і хвороб, високою репродуктивною насіння, є почвоулучшающей породою.

В умовах сухої діброви по швидкості росту горіх чорний значно перевершує дуб черешчатий (різниця по висоті на варіантах з рядовим змішанням 30,3%). Насадження горіха чорного на 14-29% перевершують по загальному запасу деревини дубові [23].

В ГУ РНИИ екології та природних ресурсів проводяться дослідження з вивчення біологічних, екологічних і фітоценотичних особливостей горіха чорного в Придністров'ї і застосування його при реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень.

У ході досліджень, проведених в кв. 36 Кіцканского лісництва (горіх чорний в 3-х річному віці) і кв. 29 Гербовецькому лісництва (горіх чорний в 6-ти річному віці) було встановлено, що молоді насадження горіха чорного в перші роки зростання потребують обробки грунту. У Кіцканском лісництві біла акація в 60-річному віці досягла висоти 16,5 м, в Гербовецькому лісництві - в 10-річному віці - 5,7 м.

висоті.

Узагальнюючи

Література

1. 2.

2. - М.:

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10. населених місць.

11.

12. Автореф. дис. на соіск. ступеня канд. наук.

13. чорний.

14.

15.

16.

17.

18.

19. Автореф. дис. на соіск. ступеня канд.

20.

21.

22.

23.

24.

25.