DataLife Engine > Версия для печати > Оборотні активи та оборотний капітал організації торгівлі

Оборотні активи та оборотний капітал торгової організації

Зміст

Введення

Глава 1. Оборотні активи торгової організації

1.1 Оборотні активи торговельних підприємств. Сутність поняття і склад

1.2 Сутність аналізу оборотних активів торговельних організацій

Глава 2. Оборотний капітал торгової організації

2.1 Поняття, склад та класифікація оборотного капіталу організації торгівлі

2.2 Ефективність використання і оборотність оборотного капіталу і шляхи їх підвищення

Глава 3. Аналіз оборотних активів ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ»

3.1 Коротка характеристика господарської діяльності ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ»

3.2 Склад і структура оборотних активів ТОВ Торгового Дому В«ОмскопторгВ»

3.3 Аналіз та оцінка ефективності використання оборотних засобів ТОВ Торгового Дому В«ОмскопторгВ»

3.4 Рекомендації по оптимізації використання оборотних активів ТОВ Торгового Удома В«ОмскопторгВ»

Висновок

Список літератури

Введення

оборотний актив капітал торговий

Актуальність. Для діяльності торговим підприємствам необхідні оборотні кошти, які авансуються для забезпечення безперервності товарообігу. До оборотних засобам, що обслуговують процес реалізації товарів, відносяться: товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість. Ефективність використання обігових коштів вимірюється коефіцієнтом оборотності або тривалістю одного обороту. При зростанні коефіцієнта оборотності вивільнюються оборотні засоби для збільшення товарообігу, що значно підвищує якість прибутку.

Багато торгові організації втратили значну частину своїх оборотних коштів в результаті фінансової кризи, який спровокував крах банківської системи, знецінення рублевих активів, неплатоспроможність покупців (зростання дебіторської заборгованості), падіння платоспроможного попиту населення. В цілях поповнення своїх оборотних коштів підприємства змушені вибирати прийнятний джерело фінансування з наступних: комерційний кредит постачальника, банківський кредит, кредит фінансової компанії, позика у юридичних або фізичних осіб

Отримання прибутку сьогодні - Це результат правильних рішень про пропорції вкладення капіталу в оборотні кошти, прийнятих ще до початку операційної діяльності підприємства.

Особливо важливі точний аналіз і правильна оцінка оборотних активів і оборотного капіталу торговельних організацій в умовах світової фінансової кризи. Від того, як використовуються оборотні виробничі фонди, залежить величина прибутку підприємства, а отже і його подальший розвиток. Оборотний капітал бере участь у процесі виробництва і є одним з основних питань управління на підприємстві. Загально відомо, що для нормального функціонування кожного господарюючого суб'єкта оборотні кошти являють собою насамперед кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. Раціональне та економне використання оборотних фондів є першочерговою завданням підприємства. У зв'язку з цим особливого значення набуває дослідження проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності використання оборотних коштів підприємств, так як незалежно від форм власності, галузевих і технологічних особливостей, масштабів виробництва, рух вартості ресурсів та їх кругообіг стають можливими тільки завдяки обслуговуванню цих процесів оборотними коштами.

Одна з основних проблем багатьох підприємств - дефіцит грошових коштів, викликаний стрімким зростанням дебіторської заборгованості або невиправданим збільшенням запасів товарів. Вирішенням виниклої проблеми може стати, впровадження системи нормування оборотних активів. Для цього буде потрібно розрахувати нормативи оборотних засобів, протестувати правильність отриманих результатів та автоматизувати процедури коригування і контролю встановлених норм. Можна зробити висновок, що аналіз оборотних активів необхідний для підприємства. На підставі даних проведеного аналізу будується політика організації. Підприємство може таким чином знайти В«золоту серединуВ» в закупівлі кількості товарів, щоб уникнути дефіциту товару на складах, а також його надлишку і тим самим досягти поставленої мети - прибутку.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від оптимальності структури активів підприємства (Співвідношення необоротних і оборотних активів). Оборотні активи характеризують вкладення в об'єкти.

У складі оборотних активів виділяють матеріально-речові елементи майна, грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення (облігації та інші цінні папери; депозити; позики, векселі, видані клієнтам). Аналіз динаміки складу і структури оборотних активів дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення найбільш мобільної частини майна. Приріст оборотних активів свідчить про розширення діяльності підприємства, однак дуже важливо, за рахунок яких статей відбувається приріст або зниження оборотних коштів. Якщо, наприклад, за рахунок збільшення запасів і витрат, то це може свідчити про нарощування виробничого потенціалу, захист грошових активів від інфляції, а якщо за рахунок дебіторської заборгованості - про недотриманні договірної та розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій по виникають боргами, зростання невиправданої дебіторської заборгованості, веде до нестабільності фінансового стану підприємства.

Раціональне формування та ефективне використання оборотних коштів у сучасних умовах є досить актуальною проблемою для багатьох підприємств. Торгівля, у всіх її проявах, займає все більше місце в підприємницькій діяльності економічних суб'єктів. Виходячи з вищевикладеного тема даної курсової роботи носить актуальний характер.

Об'єкт курсової роботи - оборотні активи та оборотний капітал

Предмет курсової роботи - оборотні активи та оборотний капітал організації торгівлі

Метою курсової роботи вивчити оборотні активи та оборотний капітал організації торгівлі

Відповідно до метою даної роботи, в ній розглядаються наступні завдання:

Для вирішення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

1. Розглянути сутність поняття і склад оборотних активів торговельних організацій

2. Виявити сутність аналізу оборотних активів торговельних організацій

3. Розглянути поняття, склад і класифікацію оборотного капіталу

4. Показати ефективність використання і оборотність оборотного капіталу і шляхи їх підвищення

5. Охарактеризувати господарську діяльність ТОВ Торгового Дому В«ОмскопторгВ»

6. Проаналізувати і дати оцінку ефективності використання оборотних коштів ТОВ Торгового Дому В«ОмскопторгВ»

7. Дати рекомендації по оптимізації використання оборотних активів ТОВ Торгового Дому В«ОмскопторгВ»

Методи дослідження: Слід виділити методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, і методи фінансової математики - нарахування відсотків.

Глава 1. Оборотні активи торговельної організації

1.1 Оборотні активи торговельних підприємств. Сутність поняття і склад

Оборотні активи забезпечують безперервність процесу господарської діяльності і повністю споживаються протягом одного виробничого циклу.

У складі оборотних (Поточних) активів організації виділяють виробничі запаси (в торгівлі - товарні запаси); витрати в незавершеному виробництві (в торгівлі - в витратах обігу на залишок товарів); дебіторську заборгованість; грошові кошти; короткострокові фінансові вкладення; витрати майбутніх періодів. [31, C. 41] Оборотні кошти торгівлі являють собою сукупність

грошових коштів, інвестованих в сферу обігу на створення необхідних товарних запасів і вчинення витрат обігу.

Оборотні кошти по ступеня планування підрозділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих належать:

- запаси... товарів поточного зберігання в роздрібній мережі, на складах, і в дорозі;

- грошові кошти в касах і в дорозі;

- запаси тари порожньої і під товаром;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, запаси палива, пального і матеріалів для господарських потреб;

- витрати майбутніх періодів;

- запаси сировини і товарів на підприємствах громадського харчування.

До ненормованих відносяться: грошові кошти на рахунках в банку, кошти в розрахунках (дебітори).

Структура оборотних засобів торгівлі характеризується високою часткою товарних запасів - близько 90% від загальної вартості оборотних коштів, незначним питомою вагою грошових коштів - близько 5% і розрахунками - 5%.

За джерелами формування оборотні кошти торгівлі характеризуються високим участю кредитів банку у формуванні товарних запасів.

У зв'язку з тим, що обсяг товарообігу значно коливається по окремих кварталах року, в якості вихідних даних для розрахунку нормативів приймається товарообіг IV кварталу планованого року, обчислений за собівартістю з додаванням податку на додану вартість, що сплачується постачальникам товарів. При цьому собівартість включає в себе покупну ціну плюс витрати обігу за статтями: В«Транспортні витрати'' іВ« Витрати з доставки товарів на склад В».

Методи нормування власних оборотних коштів у торгівлі мають деякі відмінності від методів нормування оборотних коштів у промисловості. Ці відмінності стосуються статей: В«Товарні запасиВ», В«Грошові кошти в касах і в дорозіВ».

Методи нормування решти статей власних оборотних коштів однотипні з методами нормування в промисловості.

За товарних запасах нормування починається з визначення норми запасу в днях. Ця норма складається з наступних складових елементів:

1. Час перебування товару у формі торгового запасу в торговому залі, у продажу товарів та забезпечення регулярної продажу їх до чергового надходження від постачальників.

2. Час знаходження оплаченого товару в дорозі.

3. Час приймання товару, перевірки його якості та підготовки до продажу.

4. Час перебування товару у формі гарантійного (страхового) запасу.

На основі розрахованої норми запасу в днях визначається планова потреба обігових коштів по статті В«Товарні запасиВ». Для цього плановий товарообіг IV кварталу планованого року, обчислений за собівартістю з додаванням податку на додану вартість, ділиться на 90 днів для визначення вартості одноденного обороту.

Планова потреба в оборотних коштах за статтею В«Товарні запасиВ» визначається шляхом множення одноденного обороту на норму запасу в днях.

Норма запасу по грошовим засобам в касі торгових підприємств встановлюється в залежності від годин роботи магазину та графіка заїзду за виручкою інкасаторів банку. Ця форма коливається від 0,1 до 0,3 дня. Крім того, встановлюється день на грошові кошти в дорозі, так як здана виручка зараховується на рахунок торговельного підприємства на другий день після надходження виручки в касу банку.

Для визначення нормативу власних оборотних коштів по даній статті необхідно плановий оборот IV кварталу паніруемого року, обчислений за повної продажної вартості, включаючи і податок на додану вартість, розділити на 90 днів. Отриманий одноденний оборот помножити на норму запасу грошових коштів в касі і в дорозі. [48, C. 149]

1.2 Сутність аналізу оборотних активів торговельних організацій

Раціональне та економне використання як основних, так і оборотних фондів є першочерговою завданням підприємства. Тому необхідно розглянути склад, структуру та взаємовідношення оборотних виробничих фондів.

Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації. Високий рівень інфляції, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.

Метою аналізу оборотних активів є підвищення ефективності управління оборотними коштами.

Метою управління оборотними коштами є визначення їх обсягу і структури, а також джерел їх покриття і співвідношення між ними, достатнього для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної фінансової діяльності підприємства.

Стратегія і тактика управління оборотними коштами є пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю роботи. Це ставить перед підприємством необхідність вирішення двох важливих завдань:

1. Забезпечення платоспроможності.

2. Забезпечення прийнятного обсягу, структури і рентабельності активів.

Будь рекомендація, пов'язана з визначенням рівня коштів, дебіторської заборгованості і товарів, розглядається як з позиції рентабельності даного виду активів, так і з позиції оптимальної структури оборотних коштів.

При недостатньому аналізі і контролі оборотних активів можуть виникнути такі ризики, обумовлені обсягом і структурою оборотних коштів:

1. Недостатність товарів - ризик додаткових витрат або зупинки діяльності підприємства.

2. Недостатність власних кредитних можливостей - ризик втрати ліквідності.

3. Недостатність грошових коштів. - Ризик переривання виробничого процесу, невиконання зобов'язань, втрат додаткового прибутку.

4. Зайвий обсяг оборотних коштів. - Ризик збільшення витрат фінансування та скорочення доходів. [2, C. 89]

Оборотні активи - найважливіша економічна категорія, яка відображає вартісну оцінку оборотних коштів організації, оптимальність обсягу, склад і структура яких в значній мірі впливають на стійкість її фінансового становища. [27, C. 181]

Кошти, вкладені в оборотні активи, повинні компенсуватися за один оборот, тобто за короткий період часу, в середньому відповідний періоду перетворення грошей в гроші.

Оборотні активи є однією з головних складових ресурсного потенціалу підприємства в цілому.

Оборотні активи обмежені терміном використання до 12 місяців. Фінансовим джерелом певної частини оборотних активів повинен бути власний капітал. Решта частина оборотних активів формується за рахунок залучення позикових коштів (зобов'язань), зокрема, кредитів, позик, кредиторської заборгованості тощо

Достатність обсягу, структура формування оборотного капіталу мають велике значення для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності, прибутку і рентабельності організації. У процесі аналізу оборотних активів важливо встановити, наскільки оптимальний їх обсяг і структура формування.

Додаткове нарощення оборотних коштів має певні обмеження. Зростання оборотного капіталу виправданий, якщо він супроводжується активізацією продажів, а, отже, і зростанням прибутку. Формування та використання оборотного капіталу пов'язане з ризиком фінансових втрат, як в умовах нестачі обігових коштів, так і при їх надлишку. Важливо, щоб не відбувався необгрунтоване зростання оборотних коштів, наслідком якого можуть бути тимчасово вільні, бездіяльні активи, викликають зайві витрати, що, в свою чергу, призводить до зниження прибутку. До таких витрат можна віднести витрати з обслуговування позикових джерел фінансування оборотних активів (відсотки за позиковими коштами); заготівельні складські та інші витрати; знецінення зайвих залишків грошових коштів на банківських рахунках; втрати частини вартості дебіторської заборгованості під впливом інфляційних процесів. Отже, на основі ретельного аналізу ефективності оборотних активів повинна будуватися фінансова політика управління оборотним капіталом підприємства, реалізація, якої повинна забезпечити компроміс між ризиком втрати ліквідності і ефективністю господарської діяльності. [45, C. 123]

У процесі аналізу формування та використання оборотних к...оштів слід:

- встановити потребу підприємства в оборотних коштах;

- визначити склад, структуру і динаміку оборотних активів;

- обгрунтувати оптимальний вибір джерел фінансування оборотних активів;

- розрахувати вплив стану і швидкості обороту оборотних активів на рівень ліквідності та рентабельності;

- оцінити ефективність використання оборотних коштів.

Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва і збуту продукції, здійснення загального управління компанією, використовуючи у фінансовій діяльності. Їх характерна особливість - швидкість обороту, впливає на тривалість виробничо-фінансового циклу - періоду повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі, якого відбувається зміна їх матеріально-речової форми.

В аналізі оборотних активів особливе значення приділяється їх оборотності, тобто швидкості обороту. Показники оборотності оборотних активів у вигляді коефіцієнтів, що відображають кількість оборотів, скоєних активами, а також у вигляді показників середньої тривалості їх одного обороту (в днях). Показники оборотності характеризують ефективність використання оборотних активів і визначаються по кожній статті розділу II бухгалтерського балансу і за його підсумком.

З метою поглибленого аналізу доцільно згрупувати всі оборотні активи по категоріях ризику. До Приміром, є велика ймовірність того, що дебіторську заборгованість буде легше реалізувати (перетворити в грошову форму), ніж незавершене виробництво або витрати майбутніх періодів. При цьому слід враховувати область застосування того чи іншого виду оборотних коштів. Активи, які можуть бути використані тільки з певною метою, мають більший ризик (меншу ймовірність реалізації), ніж багатоцільові активи. Чим більше коштів вкладено 92]

Дебіторська заборгованість

Досягнення поставлених

1. визначена.

Незважаючи на

3. Розрахунок показників підприємства. діяльності підприємства. оборотними коштами.

Оборотні кошти 268]

[15, C. 225]

собівартості продукції. Під придбання.

Основне призначення До них

Основне призначення

Склад і структура організаційного порядку.

Основний 156]

До них відноситься Такі вимог кредиторів. Продаж ділової репутації.

послуг.

До виробництво.

50]

звернення.

Встановлення оптимального засобів.

Матеріальні

За джерелами

У сучасних В процесі Для цього 54]

прибутку.

В економічній господарської діяльності. 55]

У складі оборотних У багатьох активів. 56]

засобах.

Власні оборотніборгованості організації за авансами і частковою оплатою (передоплатою) товарів. [31, C. 56]

В умовах повної господарської самостійності в обороті торгової організації можуть знаходитися: 1) не використовуються залишки резервного фонду, фондів виробничого розвитку, соціальної сфери, фонду уцінки товарів та інших спеціальних фондів; 2) амортизаційний фонд (це порушення принципу цільового використання, але в умовах нестабільної економічної ситуації, високих темпів інфляції, гострої нестачі власних оборотних коштів, високих банківських відсотків комерційні організації змушені вдаватися до використання амортизаційного фонду для формування оборотних коштів). [31, C. 57]

В акціонерних товариствах практикується додатковий випуск акцій та їх розміщення, що веде до збільшення статутного капіталу, частина якого може бути спрямована на поповнення оборотних коштів.

Крім власних фінансових ресурсів, в обороті організації знаходяться короткострокові кредити банків та інших кредиторів. Одним із джерел формування оборотних коштів є залучення торговою організацією в господарський обіг коштів в формі кредиторської заборгованості. Частина такої заборгованості закономірна, так як виникає у зв'язку з особливостями розрахунків. Однак у більшості випадків кредиторська заборгованість виникає через порушення термінів оплати товарів та розрахункових документів. За таку заборгованість організації, можливо, доведеться дорого розплачуватися, аж до ініціювання кредиторами процедури банкрутства.

У процесі управління торговельною організацією важливо правильно визначити потребу в оборотних засобах. Величина їх повинна бути мінімальною, але достатньою, тобто забезпечує безперебійне фінансування поточних витрат. Завищення оборотних коштів веде до зайвого їх відволікання в запаси, до заморожування і омертвіння фінансових ресурсів. Заниження оборотних коштів може призвести до перебоїв у торгівлі, до несвоєчасного виконання організацією своїх зобов'язань. Тільки оптимальна забезпеченість оборотними коштами мінімізує витрати, покращує фінансові результати, забезпечує ритмічну і злагоджену роботу організації. [31, C. 57]

Розмір оборотних коштів залежить від обсягу товарообороту, асортименту реалізованих товарів, умов їх поставки, порядку розрахунків та інших факторів.

Потреба в оборотних коштах визначається шляхом їх нормування, яке являє собою встановлення оптимальної величини оборотних коштів, необхідних для організації і здійснення нормальної торгової діяльності.

Нормування оборотних засобів у торгівлі практично зводиться до визначення потреби в товарних запасах, на частку яких у більшості торговельних організацій припадає 80-90% всіх оборотних активів (інші елементи оборотних активів (дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість) нормуванню не піддаються).

Для нормування товарних запасів використовуються метод прямого рахунку або аналітичний (Дослідно-статистичний) метод.

Метод прямого рахунку найбільш точний, але разом з тим досить трудомісткий, вимагає високої кваліфікації економістів і притягнення до нормуванню менеджерів по закупівлях і продажах товарів та інших фахівців. Заснований на визначенні норм запасу по окремих товарах. Виходячи з норми запасу і одноденного обсягу реалізації, визначається планова сума запасів по конкретного товару або групі товарів (приватний норматив). Складанням приватних нормативів знаходиться сукупний норматив товарних запасів.

Аналітичний (Дослідно-статистичний) метод застосовується, коли в планованому періоді не передбачено суттєвих змін умов роботи торгової організації в порівнянні з попереднім періодом. У цьому випадку норматив товарних запасів розраховується укрупнено, з огляду на співвідношення темпів зростання обсягу товарообігу і товарних запасів у попередньому періоді. При аналізі наявних товарних запасів з них виключаються зайві запаси. [31, C. 58]

Метод прямого рахунку є науково-обгрунтованим. Норма товарних запасів по кожному товару (або групі товарів) включає час їх перебування в робочому запасі, запасі поточного поповнення і в страховому запасі.

Робочий запас включає в себе:

1) вартість представницького асортиментного набору товарів, що знаходиться в торговому залі і в зовнішніх вітринах і призначеного для інформування покупців про асортимент реалізованих товарів;

2) запас, необхідний для підготовки товарів до реалізації (формування колекції, передпродажна перевірка якості, оформлення бухгалтерських документів, введення даних в розрахунково-касову систему і т. д.);

3) запас у розмірі одноденної реалізації товарів.

Запас поточного поповнення призначений для забезпечення безперервності торгового процесу. Його величина залежить від частоти поставки товарів. Норма поточного поповнення звичайно приймається в розмірі половини тривалості часу між двома черговими поставками товарів. При цьому враховується комплектність поставки - відношення кількості різновидів товарів, що надійшли в одній партії, по всій торговельній асортименту.

Страховий (Гарантований) запас передбачається на випадок непередбачених обставин (неритмічності поставки товарів, затримки в дорозі, збільш...ення попиту покупців і т. п.). Він приймається в розмірі 25-50% запасу поточного поповнення.

Загальна норма запасів по кожному виду або групі товарів складається з часу їх перебування в перерахованих видах запасів.

Фінансовий стан торговельної організації знаходиться в прямій залежності від наявності та ефективності використання оборотних коштів. У господарській практиці оцінка ефективності використання оборотних коштів здійснюється через показники їх оборотності. Під оборотністю розуміється тривалість повного кругообігу коштів з моменту покупки товарів до їх реалізації. [31, C. 59]

Оборотність оборотних засобів характеризується двома взаємопов'язаними показниками: 1) тривалістю одного обороту в днях, 2) кількістю оборотів за певний період (Коефіцієнт оборотності).

Тривалість одного обороту оборотних засобів визначається як відношення середньої суми оборотних коштів за певний період на одноденний обсяг продажу товарів.

Кількість оборотів за певний період (коефіцієнт оборотності) обчислюється шляхом ділення обсягу товарообігу на середню суму оборотних коштів за певний період.

Показники оборотності можна визначити за всіма оборотних засобів і по окремих їх елементів. Оскільки в торгівлі основним елементом оборотних коштів є товарні запаси, то першочергове значення має швидкість обігу товарів, вимірювана показниками товарооборачі-НОСТІ в днях і в разах.

ТОВАРООБОРАЧИВАЕМОСТИ в днях (тривалість одного обороту товарних запасів) визначається шляхом розподілу обсягу товарообігу за певний період на середню суму товарних запасів за той же період.

ТОВАРООБОРАЧИВАЕМОСТИ в разах (коефіцієнт оборотності товарних запасів) визначається шляхом ділення середньої суми товарних запасів за певний період на одноденний товарообіг за той же період. Цей показник можна визначити і по-іншому - розділивши кількість днів в аналізованому періоді на тривалість одного обороту товарних запасів в днях. [31, C. 60]

При прискоренні оборачівамості оборотних коштів з обороту вивільняються відповідні активи та джерела їх формування, при уповільненні-в оборот утягуються додаткові кошти.

Вивільнення оборотних коштів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення - це пряме зменшення потреби в оборотних коштах, яке відбувається в тих випадках, коли плановий обсяг товарообігу виконаний при меншому обсязі оборотних коштів у порівнянні з плановою потребою (нормативом).

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається, коли за наявності оборотних коштів в межах планової потреби забезпечується перевиконання товарообігу. При цьому темп зростання обсягу товарообігу випереджає темп зростання оборотних засобів.

Узагальнюючим показником ефективності використання оборотних коштів є їх рентабельність. Цей показник визначається як відношення суми прибутку до середньої суми оборотних коштів за певний період. Він характеризує величину прибутку, одержуваної на кожен рубль вкладених оборотних коштів, тому цілком обгрунтовано його можна називати показником віддачі оборотних коштів, що відображає ефективність роботи торгової організації. [31, C. 61]

2.1 Ефективність використання і оборотність оборотного капіталу і шляхи їх підвищення

У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи організації торгівлі і зміцнення її фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів. Проблема поліпшення використання оборотних засобів стала ще більш актуальною в умовах формування ринкових відносин. Інтереси торгової організації вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-господарської діяльності. Оскільки фінансове положення торговельних організацій знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів і припускає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодування витрат власними коштами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організації їх руху з мінімально можливою сумою для одержання найбільшого економічного ефекту.

На ефективність використання оборотних коштів торговельної організації діють безліч факторів, нерідко в протилежних напрямках . За широтою впливу і ступеня керованості фактори умовно можна об'єднати в три групи: загальноекономічні, організаційні та пов'язані з технічним прогресом.

До загальноекономічним факторів належать: зміна величини товарообігу і його структури; розміщення продуктивних сил; динаміка продуктивності суспільної праці, зайнятого в сфері товарного обігу і в галузях, її обслуговують; розвиток господарського розрахунку.

На ефективність використання оборотних коштів і прискорення їх оборотності впливають фактори, як підвищують їх величину, так і знижують.

До чинників, які підвищують величину оборотних коштів, належать: підвищення якості торгового обслуговування, розширення мережі магазинів у районах новобудов, зміна структури товарообігу у бік збільшення питомої ваги товарів, що мають сповільнену оборотність, і ін Зниженню оборотних коштів сприяють: економія матеріальних і фінансових ресурсів; широке впровадження принципів господарського розрахунку в діяльність торговельних організацій.

Фактори, що визначають величину оборотних коштів, можуть бути об'єктивними, тобто не залежними від діяльності даного підприємства, і суб'єктивними. До числа суб'єктивних можна віднести, наприклад, раціональність використання оборотних коштів, виконання плану товарообігу, застосовувані форми обслуговування, дотримання кредитної та фінансової дисципліни.

Оборотність оборотних засобів - це їх рух в процесі відтворення, послідовний їх перехід з однієї форми в іншу. Характеризується часом, протягом якого кошти, авансовані в оборотні фонди, і засобу обігу здійснюють повний оберт, або швидкістю, яка виражається числом повних обертів за встановлений час (рік, квартал, місяць).

Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одного повного кругообігу коштів з моменту перетворення оборотних коштів у грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції та її реалізації. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунок підприємства.

Система узагальнюючих і приватних показників оборотності оборотних коштів грунтується на двох взаємопов'язаних фінансових коефіцієнтах: коефіцієнті оборотності і тривалості одного обороту, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу, а зокрема оборотність і тривалість обороту матеріально-виробничих запасів, оборотність і термін погашення дебіторської заборгованості і т.д.

За своїм змістом показники оборотності є прямими показниками ефективності ресурсного типу, тобто характеризують відношення ефекту до витрат. В якості ефекту застосовується вихідний фінансовий показник - виручка від продажів. Кількісно витрати виражаються через показники авансованих ресурсів, що дає підставу відносити показники оборотності до ресурсного типу. [45, C. 98]

На тривалість знаходження коштів в обороті впливають чинники зовнішнього і внутрішнього характеру.

До зовнішніх факторів відносяться: сфера діяльності організації; галузева приналежність; масштаби організації; економічна ситуація в країні та пов'язані з нею умови господарювання.

Внутрішні чинники - цінова політика організації, структура активів, методика оцінки запасів. [39, C. 242]

Резерви і шляхи прискорення оборотності оборотних коштів в узагальненому вигляді залежать від двох факторів: обсягу виробництва, збуту і розміру оборотних коштів. Щоб прискорити оборотність, необхідно:

В· удосконалювати виробництво і збут, нормалізувати розміщення оборотних коштів;

В· повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;

В· удосконалювати організацію виробництва і збуту, впроваджува...ти прогресивні форми і методи;

В· удосконалювати розрахунки з постачальниками та покупцями;

В· покращувати претензійну роботу;

В· прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації виручки, суворого лімітування залишків коштів у касах підприємства, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;

В· звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, інвентарю, спецодягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;

В· не допускати зростання дебіторської заборгованості.

Ефективність використання обігових коштів підприємств, отже, залежить перш всього від уміння управляти ними, покращувати організацію виробництва і збуту, підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи.

Особлива увага приділяється вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці заходів щодо їх оптимізації. Зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців, інший маркетингової діяльності, наявності незатребуваних і неходових виробництв. Великі залишки грошових коштів в касі і в дорозі виникають в зв'язку з неритмічним розвитком збуту, несвоєчасної здачею виручки в банк, невикористовуваних грошових коштів та іншими порушеннями касової дисципліни. Знизити запаси товарів, матеріалів, сировини, палива до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації чи бартерних угод, рівномірного і частого завезення. Нормалізації залишків товарів і грошових коштів в касі і в дорозі сприяє ритмічне розвиток товарообігу.

На рахунках у банку повинні зберігатися мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери, надавати кредит юридичним і фізичним особам. При перевитраті коштів фондів спеціального призначення і резервів основна увага приділяється розробці заходів щодо його погашення і попередженню.

Глава 3. Аналіз оборотних активів ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ»

3.1 Коротка характеристика господарської діяльності ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ»

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім В«ОмскопторгВ», засноване у відповідності з Цивільним кодексом Російської Федерації і Федеральним законом В«Про товариства з обмеженою відповідальністю В»№ 14-ФЗ від 08.02.2024 г.Общество є юридичною особою і будує свою діяльність на підставі цього Статуту та чинного законодавства Російської Федерації.

Місце знаходження Суспільства: Росія, Омська область, Омськ, Район/округ: вул.: ЛІНІЯ 5-Я, д.: 157, Кімната/офіс: 309

Товариство є комерційною організацією. Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи і бланки, власну емблему, зареєстрований у встановленому порядку знак (знак обслуговування) та інші засоби індивідуалізації товарний.

Товариство є власником належного йому на праві власності майна та грошових засобів. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, що перебуває в його господарському віданні.

Метою діяльності ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ» є залучення прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

o торгово-закупівельна діяльність, оптова і роздрібна торгівля;

o здача та найм приміщень в оренду;

Господарська діяльність ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ» В»полягає в покупці, а потім перепродажі оздоблювальних матеріалів. Товар зберігається на складах на території оптової бази. В основному дана організація займається саме оптовим продажем. Продажу товарів у роздріб практично не відбувається.

Висновок: в даному пункті розглянута структура ТОВ Торговий Дім В«ОмскопторгВ» В»описана господарська діяльність. Дані наведені на підставі статуту аналізованого підприємства.

Торговий Дім В«ОмскопторгВ»

Пріоритетним напрямком виробника

продукція

обладнання

У даному пункті оборотні кошти.
оборотних коштів 1. 2. Найбільш ліквідні активи тис. руб. статей.

Таблиця 3.

Показник

Сума, тис. руб.

Питома кінець року кінець року 100 Дані тис. руб.

Дебіторська заборгованість

Показники

тис. руб.

засобів

Це У підсумку, на товару. таблиці.

b. оборотні кошти. ліквідності. було незначним.

За

Після того як

На підставі проведеного

Можна виділити наступніа стадії обігу - збільшення обсягу і забезпечення ритмічності продажу продукції, що сприяє безперебійної відвантаження покупцям і своєчасному надходженню грошових засобів за неї на розрахунковий рахунок;

В· розвиток системи розрахунків у народному господарстві, своєчасне оформлення документів і суворе дотримання платіжної дисципліни.

Крім того погано організовано поділ праці, тобто немає всіх необхідних документів чітко визначають обов'язки кожного окремого працівника підприємства. Не ведеться робота з уніфікації та аналізу посадових інструкцій. Внаслідок цього виникають різного роду накладки, пов'язані з несвоєчасною підготовкою документів, отриманням інформації, необхідної головному бухгалтеру, з запізненням і т.д.

Таким чином буде доцільним розробити перелік, чітко визначає обов'язки працівників підприємства, а також номенклатуру справ бухгалтерської служби.

Також на розглянутому підприємстві відсутній графік документообігу. Це є значним упущенням, тому що точне дотримання графіків документообігу сприяє своєчасному і повному відображенню в облікових регістрах чинених господарських операцій. Тому вважаємо за доцільне порекомендувати головному бухгалтеру скласти схему або перелік робіт зі створення та обробки документів, виконуваних інженерно-технічними, комерційними, бухгалтерськими службами з вказівкою термінів виконання.

З метою недопущення підробки документації доцільно створити документ із зразками підписів співробітників, наділених правом підписувати фінансові документи.

В обліку товарно-матеріальних цінностей нами також були виявлені недоліки:

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей часто слід із запізненням, мають місце випадки відсутність рахунків-фактур. Слід проводити перевірки наявності документів на підприємстві не рідше одного разу на півроку.

На підприємстві інвентаризація проводиться один раз на рік, а інвентаризація МШП раз на три роки. Рекомендується проводити інвентаризацію кожні півроку, а інвентаризацію матеріальних оборотних активів кожні два місяці, тому що на підприємстві були випадки виявлення недостачі.

Усунення цих недоліків на наш погляд дозволить підприємству в подальшому більш ефективно вести облік матеріальних оборотних активів, що призведе до підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Одна з основних проблем даного підприємства - дефіцит грошових коштів, викликаний стрімким зростанням дебіторської заборгованості або невиправданим збільшенням запасів сировини і готової продукції. Уникнути подібних проблем компанія може, впровадивши систему нормування оборотних активів. Для цього буде потрібно розрахувати нормативи обігових коштів, протестувати правильність отриманих результатів та автом...атизувати процедури коригування і контролю встановлених норм. Створення нормативів для всіх оборотних активів невиправдано. Доцільно нормувати тільки ті статті оборотних активів, щодо яких задовольняються наступні умови:

господарські операції з тією чи іншою групою оборотних активів носять регулярний характер.

В· оборотні активи, для яких планується розробити норматив, - істотні і однорідні за своїм складом.

В· компанія може управляти даним видом оборотного активу.

Система управління оборотними активами на підприємстві повинна бути комплексною, тому нормуванню підлягає кожний елемент оборотних активів. Але починати все, ж слід з найбільш проблемних елементів існуючих оборотних активів. Тільки розрахунок нормативів не дозволяє створити повноцінну працюючу систему нормування (включаючи алгоритми і механізми нормування), і в підсумку від її використання компанія відмовляється.

Для того щоб уникнути подібних проблем, необхідно послідовно виконати наступні етапи.

1. Побудова моделі операційного циклу. Операційний цикл - період, протягом якого грошові кошти відвернені з обороту підприємства. Він починається з моменту видачі авансів постачальникам і закінчується на дату отримання коштів за продукцію, реалізовану на умовах відстрочення платежу. Для того щоб визначити тривалість операційного циклу, буде потрібно встановити середній час виконання наступних бізнес-процесів:

В· транспортування товарів від постачальника, приймання, контроль якості, зберігання, виробництво, оформлення транспортних документів, транспортування товару до кінцевого покупця - цикл запасів;

В· передоплата, відстрочення платежу, інкасація, банківські операції, пов'язані з переказом грошових коштів від покупця до продавця, - цикл розрахунків.

Від часу виконання перерахованих бізнес-процесів будуть залежати нормативи оборотних коштів.

2. Розробка внутрішньофірмового положення з нормування. Цей документ являє собою методичні рекомендації з нормування оборотних засобів, які містять нормативи, визначені для різних оборотних активів компанії, способи їх розрахунку і необхідні для цього джерела даних і список відповідальних за виконання нормативів.

3.Тестірованіе розробленої моделі нормування. Тестування необхідно для того, щоб зрозуміти, чи дозволяє існуюча система управлінського обліку отримати дані, необхідні для нормування, оцінити трудомісткість робіт, пов'язаних з цим процесом.

4.Корректіровка розробленої методики. Після того як проведено тестування, необхідно врахувати зауваження користувачів системи нормування та скорегувати положення по нормуванню. Зміни можуть стосуватися розроблених нормативів, підходів до розрахунком, принципів отримання даних і т. д.

На першому етапі необхідно визначитися, які статті оборотних активів потрібно нормувати в першу чергу. Далі за такими статтями проводиться вибірка за останні три року, і визначаються тенденції зміни оборотності активу - збільшення або зменшення. Після цього відомості про динаміку зміни оборотних активів порівнюються зі змінами в компанії за аналогічний період (наприклад, зростання продажів на 30% при збільшенні оборотних активів на 100%). Це дозволяє визначити ті ділянки, де оборотні активи використовуються неефективно, до Приміром, відбулося затоварення складів запасами товарів або необгрунтовано збільшилася дебіторська заборгованість. Для виявлення резервів удосконалення структури і величини активів щоквартально проводиться аналіз оборотних активів.

Слід зазначити, що типовими помилками, що допускаються в процесі впровадження системи нормування, є некоректне розподіл відповідальності за виконання прийнятих нормативів і відсутність системи бонусів. Найбільш поширена схема розподілу відповідальності за виконання прийнятих нормативів може бути представлена вЂ‹вЂ‹наступним чином. За виконання нормативу:

В· по запасах товарів на складі відповідає керівник відділу продажів;

В· по дебіторській заборгованості відповідає менеджер з продажу.

Після того як розподілена відповідальність серед посадових осіб компанії, створюється система мотивації, покликана забезпечити дотримання нормативів. Одним з варіантів є механізм, коли співробітникам виплачується фіксований розмір винагороди, якщо відхилення фактичного значення величини оборотних активів від нормативного знаходиться в межах встановленого відсотка.

Організації також рекомендується зосередити увагу на трьох основних напрямках:

1. Інформаційне супровід управлінської діяльності в області формування ресурсів.

2. Аналітичне забезпечення прийняття рішень у виборі схем та інструментів формування оборотних коштів.

3. Належний внутрішній контроль цільового використання коштів, отриманих за факторинговою схемою, результативності роботи кожного підрозділу із забезпечення ефективного використання оборотних коштів.

При цьому найбільшу важливість, має конкретизація відповідальності й повноважень. Будь-яка господарська і фінансова операція або їх комплекс повинні бути в кінцевому рахунку орієнтовані на спільні стратегічні цілі діяльності торгової організації, особливо, якщо в ній налагоджений управлінський облік і виділені центри відповідальності.

Для вирішення досліджуваної проблеми ув'язку стратегічних цілей діяльності організації з функціями, виконуваними окремими підрозділами в процесі реалізації факторингової схеми формування оборотних коштів, рекомендовано проводити у вигляді матриці, де по вертикалі розташовуються стратегічні орієнтири, по горизонталі - основні функції підрозділів.

Особливу увагу необхідно приділити рекомендованим моделям (директивної і підтримуючої) побудови системи взаємодії організації з покупцями при реалізації факторингової схеми формування оборотних коштів.

Необхідно обгрунтувати багатоваріантність оцінки оборотних активів торговельних організацій в контексті облікової концепції В«справедлива вартістьВ», що враховує цілі та призначення оцінки в різних господарських ситуаціях, що забезпечує дійсне відображення потенціалу організації в системі статичного і динамічного балансів.

Особливу увагу необхідно приділяти обліку коштів В«індивідуалізаціїВ» таких як: В«брендВ», В«Торгова фірмаВ», В«марочну назвуВ» і т.д., що використовуються при здійсненні франчайзингових операцій.

Отже, для ефективної діяльності підприємству доцільно унормувати статті оборотних активів. Також необхідна автоматизація всіх процесів і мотивація персоналу, для виконання поставлених завдань.

Висновок

У понятті "Управління оборотними коштами" об'єднані такі процеси, як управління запасами, оборотністю, збутом і дебіторською заборгованістю.

Фірма, що займається торговельною діяльністю, більше, ніж виробнича, орієнтована на маркетингову стратегію, а отже, вплив факторів, що визначають вибір маркетингових заходів (наприклад, зміна попиту на окремі товари), вище у торгових підприємств. Особливістю структури оборотних коштів торговельної компанії є пропорційне співвідношення між поточними активами і поточними пасивами. Це пояснюється більш коротким, ніж виробничий, циклом обороту і суттєвою схильністю торгової компанії впливу таких зовнішніх факторів, як сезонність, інфляція, ситуація на ринку.

Основна ідея побудови структури оборотного капіталу будь-якої компанії полягає в тому, що всі елементи оборотних активів і пасивів з часом перетворюються один в одного. Отже, намічений обсяг вкладень у конкретний елемент залежить від особливостей самої компанії, галузі та стану зовнішнього середовища.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів.

Скорочення часу перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві досягається: шляхом вдосконалення організації виробництва; поліпшенням застосовуваної техніки і те...хнології; вдосконалення використання основних фондів; економії по всіх статтями оборотних коштів; удосконалення організації виробництва і праці.

Стан і ефективність використання оборотних коштів організації торгівлі - одна з головних умов її успішної діяльності. Обмеженість ресурсів, нестабільність ринкової економіки, інфляція, неплатежі, й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних активів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання, їх оптимальних розмірів.

Можна виділити наступні основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів:

В· на стадії підготовки до виробництву - розрахунок науково-обгрунтованих норм і нормативів оборотних коштів;

В· на стадії виробництва - Скорочення тривалості виробничого циклу за допомогою автоматизації, комплексної механізації і т.д.;

В· на стадії звернення - збільшення обсягу і забезпечення ритмічності продажу продукції;

Для того щоб уникнути подібних проблем, необхідно послідовно виконати наступні етапи.

1. Побудова моделі операційного циклу. Операційний цикл - період, протягом якого грошові кошти відвернені з обороту підприємства.

2. Розробка внутрішньофірмового положення з нормування. Цей документ являє собою методичні рекомендації з нормування оборотних коштів.

Слід зазначити, що типовими помилками, що допускаються в процесі впровадження системи нормування, є некоректне розподіл відповідальності за виконання прийнятих нормативів і відсутність системи бонусів. Найбільш поширена схема розподілу відповідальності за виконання прийнятих нормативів може бути представлена таким чином. За виконання нормативу:

В· по запасах товарів на складі відповідає керівник відділу продажів;

В· по дебіторській заборгованості відповідає менеджер з продажу.

Після того як розподілена відповідальність серед посадових осіб компанії, створюється система мотивації, покликана забезпечити дотримання нормативів.

Організації також рекомендується зосередити увагу на трьох основних напрямках:

1. Інформаційне супровід управлінської діяльності в області формування ресурсів.

2. Аналітичне забезпечення прийняття рішень у виборі схем та інструментів формування оборотних коштів.

Список літератури

1. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. М.: Видавництво Справа і Сервіс, 2004.

3 Алексєєва А.І.Комплексний економічний аналіз господарської діяльності. - М.: КноРус, 2007.

4 Аналіз оборотних активів www.tatsel.ru

5 Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів. www.economanaliz.ru

6 Аналіз ефективності використання оборотних коштів www.buhi.ru

7 Аналіз та діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства/під ред. П. П. Табурчака, В. М. Тумин, М. С. Саприкіна. Ростов н/Д.: Фенікс, 2004.

8 Аналіз ефективності використання оборотних коштів// Бухгалтерський облік № 10, 2006.

9 Артеменко В.Г. Фінансовий аналіз. - М.: ДІС, 2003.

10 Барнгольц С.Б., Мельник М.В. Методологія економічного аналізу діяльності господарюючого суб'єкта: Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2003.

11 Басовський Л.Є., Басовська Е.Н. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності. - М.: Инфра-М, 2004.

12 Бороненкова С.А. Економічний аналіз в управлінні підприємством. - М.: Фінанси і статистика, 2003.

13 Бикардов Л.В., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства: Практичний посібник. - М. Изд-во ПРІОР, 2003.

14 Впровадження системи управління оборотними активами// Фінансовий директор, 2005, № 6, с. 27

15 Волков О.І. Економіка підприємства. Підручник. М.: Инфра-М, 2003,

16 Гіляровкая Л.Т., Д.В. Лисенко, Д.А. Ендовіцкій: "Комплексний економічний аналіз господарської діяльності ". - М.: ТК Велбі, видавництво Проспект, 2006 р., с. - 225.

17 Голубєва Т.М. Аналіз фінансово-господарської діяльності. - М.: Академія В«Видавничий центр В», 2007

18 Єфімова О.В., Фінансовий аналіз ": 3-е видання, перероблене і доповнене, Москва: Видавництво "Бухгалтерський облік", 1999 р. стор.50.

19 Греховодова М.Н. Економіка торговельного підприємства. Навчальний посібник. - Ростов н/Д., 2001.

20 Добросердова І.І., Попова Р.Г., Самонова І.Н. Фінанси підприємств. З-під: Пітер, 2008.

21 Зімін Н. Є. Аналіз та діагностика фінансового стану підприємства. М.: ІКФ ЕКМОС, 2004.

22 Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 2005.

23 Іонова А.Ф., Селезньова Н.Н. Фінансовий аналіз. - М.: Инфра - М, 2006.

24 Каньковская А.Р., Тарушкін А.Б. Економічний аналіз - СПб.: В«Видавничий дім ГердаВ», 2003.

25 Карлін Т.Р., Макмін А.Р. "Аналіз фінансових звітів", Москва: ИНФРА-М, 1998 стор 145-156.:

26 Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1997, с. - 268.

27 Ковальов А. І., Привалов В. П. Аналіз фінансового стану підприємства. М.: Центр економіки і маркетингу, 2003.

28 Ковальов В. В., Волкова О. М. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: Видавництво Проспект, 2005.

29 Ковальов В.В. Фінансовий облік та аналіз: концептуальні основи. - М.: Фінанси і статистика, 2004.

30 Колчина Н.В., Поляк Г.Б., Бумістрова М.М. Фінанси організацій. З-під: Юніті, 2006.

31 Лапуста М.Г., Мазурина Т.Ю. Фінанси підприємств: навчальний посібник. З-під: Альфа Прес, 2009.

32 Лупей Н. А Горіна Г. А. Фінанси та оподаткування торгових організацій: Навчальний посібник. - М.: Видавець-сько-торгова корпорація В«Дашков і К В°В», 2007. - 232 с.

33 Нальотова І.А. Аналіз фінансово-господарської діяльності. - М.: Инфра-М, 2004.

34 Про окремі напрямках а...налізу оборотних коштів (активів) www.traktat.ru

35 Остапенко В.В. Фінанси підприємств. З-під: Омега_Л, 2008.

36 Пласкова Н.С. - М.: Ексмо, 2007.

37 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

38 2005.

39 Савицька Г.В. Методика комплексного аналізу господарської діяльності. 2007.

40 Фінансовий аналіз. вузів. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - 2003.

43 Як

44 Шеремет А.Д. - М.: ИНФРА-М, 2008.

45 - М.: Економіка.

46 Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра-М.

47 - М.: 1996 р.

48 Щіборщ К.В. Аналіз господарської діяльності. - 2003 р.

49 Економіка і А.

Вернуться назад